УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

На правах рукопису

ТИМОФЄЄВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ

УДК 351.858

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор політичних наук, професор Іванов Микола Семенович

Миколаїв – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН 11
1.1. Сутність етнонаціональних відносин як об’єкту державного регулювання 11
1.2. Зміст та концептуальні напрями організації процесу державного регулювання етнонаціональних відносин 30
1.3. Міжнародний досвід та умови формування механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин 49
Висновки до розділу 1 64
Розділ 2. СУЧАСНІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ 68
2.1. Структура та механізми впливу державних інститутів в процесі державного регулювання етнонаціональних відносин 68
2.2. Вплив громадянського суспільства на удосконалення системи державного регулювання етнонаціональних відносин в сучасному українському суспільстві 83
2.3. Нормативно-правовий механізм державного регулювання етнонаціональних відносин в Україні 94
Висновки до розділу 2 108
Розділ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ 112
3.1. Впровадження міжнародних стандартів регулювання етнонаціональних відносин 112
3.2. Обґрунтування принципів взаємодії державних органів влади й громадянського суспільства по регулюванню етнонаціональних відносин 135
3.3. Удосконалення інструментів державного регулювання етнонаціональних відносин 150
Висновки до розділу 3 170
ВИСНОВКИ 175
ДОДАТКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186

ВСТУП

Актуальність дослідження. Етнонаціональні відносини являють собою сферу суспільного життя, яка вимагає особливої уваги і врахування при розробці національної державної політики. Вони повинні розглядатися крізь призму багатьох факторів та обставин в країні, регіоні, території. Отже, ключовим питанням розвитку суспільства, яке перебуває в перехідному стані та об’єднує національні спільноти, є питання про гармонійне поєднання їх різноманітних інтересів, вміле державне регулювання етнонаціональних відносин. При цьому важливо забезпечити такий статус національних меншин, який би гарантував одночасно їх активну участь в загальнодержавних справах та забезпечував безпосередній зв’язок з територією проживання. Співіснування різних етнонаціональних меншин дає змогу державі успішно розвиватись, є джерелом політичної та соціальної стабільності. Сьогодні важливо виявити чинники, які здатні в умовах демократичного суспільства гарантувати національним меншинам забезпечення їх культурного розвитку, отримання відповідного статусу у суспільстві та доступ до ресурсів, в тому числі й управлінських.
Концептуальні засади етнополітики стали предметом досліджень зарубіжних авторів: М. Вебера, Ф. Гекманна, Д. Жуто-Лі, Ю. Бромлея, Л. Гумільова, Л. Карапетяна, В. Козлова, Л. Савінова, Н. Чебоксарова та ін.
Вивченню етнонаціональних проблем розбудови Української держави та пошуку шляхів удосконалення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин присвячені праці вітчизняних учених: О. Антонюка, Т. Безверхої, І. Варзара, М. Вівчарика, К. Вітмана, І. Голоса, М. Іванова, В. Євтуха, П. Єрмакова, І. Зварича, Т. Іванової, О. Картунова, Н. Колісніченко Ю. Куца, І. Кураса, О. Майбороди, Л. Нагорної, П. Надолішнього, М. Обушного, М. Пірен, І. Попової, В. Ребкала, Ю. Римаренка, Т. Сенюшкіної, В. Трощинського, Л. Шкляра, М. Шульги, Р. Чілачави та ін.
Вітчизняні дослідники визначають, що управління етнонаціональними відносинами в країні здійснюється непослідовно, без належного аналітичного, моніторингового, науково-методичного та інституціонального забезпечення.
Тому потребою сьогодення стало розроблення в державі ефективної моделі державного регулювання, яка сприяла б не тільки економічним перетворенням, а й мала б на меті формування єдиної громадянської спільноти – політичної нації шляхом утвердження національної ідеї, спільної загальноукраїнської ідентичності, розвитку етнокультурної самобутності всіх компонентів українського суспільства. Актуальною видається потреба в науковому аналізі проблем етнонаціонального розвитку українського соціуму у контексті удосконалення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин, що пояснюється, зокрема, відсутністю наукових досліджень, в яких би питання взаємозв’язку елементів системи „держава – етнонаціональні меншини” розглядалися б комплексно. Це і зумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: дослідження виконано у межах науково-дослідної теми кафедри державної служби „Організація державного управління в умовах становлення та розвитку політичної системи України: політико-правові, історичні та регіональні аспекти” (номер державної реєстрації 0109U00451). Роль автора полягає у розробці моделі забезпечення державного регулювання етнонаціональних відносин. В рамках цієї теми автором було взято участь у написанні монографії „Державне управління: теорія та практика”, а саме в написанні першого розділу, присвяченого теоретико-методологічним основам державного управління, також автор є одним з укладачів двохтомної хрестоматії „Місцеве самоврядування в Україні”.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин в Україні.
Для досягнення зазначеної мети вирішувалися наступні завдання:
– систематизувати теоретичні засади вивчення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин;
– узагальнити міжнародний досвід регулювання етнонаціональних відносин на предмет його адаптації до умов України;
– функціонально окреслити структуру державних інститутів регулювання етнонаціональних відносин в Україні та механізми їх впливу;
– визначити сферу впливу громадянського суспільства на механізми державного регулювання етнонаціональних відносин в Україні;
– розкрити зміст нормативно-правових механізмів регулювання етнонаціональних відносин органами державної влади України;
– розробити та науково обґрунтувати модель забезпечення державного регулювання етнонаціональних відносин в Україні.
Об’єктом дослідження є державна етнонаціональна політика.
Предметом дослідження є удосконалення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин в Україні.
Методи дослідження визначаються метою та основними завданнями роботи. В основу автором були покладені загальнонаукові методи діалектики, що дають змогу розкрити динаміку процесів, які підлягають державному управлінню, зв’язок науки з практикою, формування й реалізацію механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин. Методи систематизації та узагальнення були застосовані під час вивчення наукових концепцій та розробок, набутих ученими різних шкіл та напрямів.
Для вивчення сутності та природи державного регулювання етнонаціональних відносин були застосовані загальнонаукові методи пізнання, індукції та дедукції, методи абстракції, аналізу й синтезу, що дозволило відтворити систему регулювання етнонаціональних відносин і структуру об’єкту, який досліджується. Під час дослідження об’єкта було застосовано комбінацію історичного підходу та пізнавального інструментарію системного та інституціонального аналізу, завдяки якому побудовано компонентний склад об’єкта, а також виявлено інституціональні чинники, які мають значний вплив на розвиток досліджуваного об’єкта.
За допомогою методу структурно-функціонального аналізу виявлено причинно-наслідкові зв’язки у взаємодії етнонаціонального розвитку й державного управління, що дозволило розкрити основні політико-правові та соціально-економічні чинники, які вплинули на формування та розвиток концепцій державної етнонаціональної політики в Україні.
Метод теоретичного моделювання уможливив прогнозування ймовірних наслідків застосування тих чи інших механізмів впливу на етнонаціональні процеси в межах сформованої етнонаціональної політики. Аналіз емпіричних даних використовувався для виявлення особливостей реалізації етнонаціональної політики на певних етапах розвитку тієї чи іншої країни.
Інформаційною базою дисертаційної роботи є офіційні матеріали комітетів Верховної Ради України, міністерств та регіональних органів влади, монографії, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, огляди, науково-методичні публікації, матеріали Інтернет-ресурсів, періодичних видань вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інституцій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в межах предметного поля науки державного управління вперше комплексно аналізується політика України щодо національних меншин у взаємозв’язку елементів системи „держава – етнонаціональні меншини”. За результатами дослідження здійснено обґрунтування пріоритетних напрямів удосконалення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин та надані відповідні пропозиції. У рамках проведеного дослідження одержані результати, які відзначаються науковою новизною:
вперше:
 запропоновано інноваційну модель забезпечення державного регулювання етнонаціональних відносин, яка базується на оптимальному врахуванні інтересів етнічних спільнот та етнічних груп та комплексності застосування таких її складових: інституційної, організаційної, фінансової, нормативно-правової, наукової та соціальної;
удосконалено:
– характеристику нормативно-правових механізмів діяльності державних інститутів етнонаціональних відносин та запропоновано напрями формування умов ефективного залучення до співпраці представників етнонаціональних меншин у вигляді дорадчо-консультативних органів як на центральному, так і на регіональному рівнях;
– теоретичне обґрунтування формування в Україні демократичних механізмів впливу громадянського суспільства на процес державного регулювання етнонаціональних через надання національно-культурним товариствам статусу, який створює можливість контролювати витрати бюджетних коштів на спільну з організаціями національних меншин реалізацію проектів та розширення взаємодії органів державної влади з суб’єктами громадянського суспільства;
дістали подальшого розвитку:
– категоріально-понятійний апарат державного управління – шляхом уточнення сутності етнонаціональних відносин як об’єкту державного регулювання та авторського тлумачення категорій „етнонаціональні відносини”, „державне регулювання етнонаціональних відносин”;
– дослідження умов застосування міжнародного досвіду регулювання етнонаціональних відносин в Україні з врахуванням геополітичного становища й соціально-психологічного клімату як на загальнодержавному, так і на регіональному;
– визначення механізмів взаємодії державних інститутів регулювання етнонаціональних відносин та об’єкту їх впливу на основі виділення основних функції зазначених державних інститутів, серед яких основними є – адміністрування, прогнозування, моделювання, надання пільг та гарантій соціального захисту представників національних меншин, сприяння діяльності громадських організацій національного характеру.
Практичне значення результатів дослідження: полягає в тому, що узагальнення, висновки та запропоновані рекомендації можуть бути основою для подальшої роботи над проблемою, а також використані державними законодавчими і виконавчими органами влади при розробці інституційних та нормативно-правових регуляторів відносин між державою та етнонаціональними меншинами з метою збереження стабільності та злагоди в етнонаціональній сфері, забезпечення сприятливих умов для розвитку культур, мов й традицій всіх національностей, а також забезпечення прозорості у діяльності державних органів влади й розбудови громадянського суспільства.
В дослідженні сформульовано низку пропозицій, спрямованих на вдосконалення теоретико-методологічної бази реалізації механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин, що було використано співробітниками відділу у справах національностей Миколаївської облдержадміністрації для підготовки й проведення тематичних зустрічей з роз’яснення законодавства України щодо етнонаціональних відносин та захисту прав національних меншин, прес-конференцій та інших заходів популяризації питань взаємодії представників національних меншин, що проживають на території Миколаївської області (довідка від 07.06.2011 р. № 301/21).
Матеріали дослідження можуть становити інтерес для громадських організацій етнічних спільнот, зокрема, стосовно реалізації їх прав та формування спеціальних програм задоволення їх етнополітичних та етнокультурних потреб, що засвідчено використанням співробітниками Ради національних товариств Миколаївської області для підготовки та організації круглих столів з міжнаціональних питань з органами влади та громадськістю, проведення зустрічей зі студентами та школярами, а також при наданні членам національно-культурних організацій Миколаївської області методичної допомоги (довідка від 16.02.2011 р. № 451).
Результати дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі підчас підготовки магістрів державного управління, що засвідчено використанням матеріалів дисертації підчас розробки та проведення занять з курсів „Етнологія регіону”, „Актуальні проблеми українського суспільства”, які викладаються для слухачів Інститут державного управління Чорноморського державного університету імені Петра Могили (акт від 25.04.2011 р. № 28-1).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить отримані автором особисто результати у галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо удосконалення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи були апробовані на конференціях: „Ольвійський форум: Стратегії України в геополітичному просторі” (Ялта, 2007, 2008, 2009 рр.); „Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: зарубіжний та український досвід” (Київ, 2008 р.); „Теорія та практика державної служби” (Дніпропетровськ, 2008 р.); „Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009 р.); „Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст” (Дніпропетровськ, 2009 р.); „Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009 р.); „Теорія та практика державної служби” (Дніпропетровськ, 2009 р.); „Галузь науки „державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010 р.); „Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика” (м. Львів, 2011 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки і пропозиції, сформульовані за результатами дослідження, відображені в 19 наукових працях загальним обсягом 5,65 обл.-вид. арк., у тому числі в 5 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління.
Структура дисертації: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 225 сторінок. Дисертація містить 1 таблицю, 2 рисунка, 7 додатків. Список використаних джерел нараховує 258 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні положення та напрями вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання. Отримані результати дослідження підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, які мають наукове й практичне значення.
1. Систематизація теоретичних засад вивчення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин показала, що за роки незалежності вітчизняними науковцями зроблені досить вагомі кроки в напрямі розроблення теоретичних, методологічних, правових та концептуальних засад регулювання етнонаціональних відносин, запропоновані теоретичні моделі подальшого розвитку етнонаціональних відносин у державі, вироблені пропозиції щодо оптимізації процесу взаємодії держави з представниками етнонаціональних меншин. Водночас аналіз численних літературних джерел, присвячених етнополітичним проблемам України, свідчить про відсутність одностайності та узгодженості в поглядах українських дослідників на деякі вузлові питання етнополітики. З урахуванням зазначеного вище, а також виходячи з науково-обґрунтованих підходів щодо державного регулювання етнонаціональних відносин автором надане таке тлумачення базової категорії дослідження „етнонаціональні відносини” – це відносини між суб’єктами етнонаціонального розвитку: державою, українською нацією, корінними народами та національними меншинами щодо забезпечення державного суверенітету, збереження етнокультурної самобутності громадян, забезпечення їхніх конституційних прав, етнокультурних, соціальних і політичних потреб та інтересів, умов для самоорганізації та самоврядування. На основі цього робиться авторське визначення, що як сфера практичної діяльності державне регулювання етнонаціональних відносин – сукупність організуючого, правового, економічного та політичного впливу держави на етнонаціональні відносини з метою реалізації державотворчого потенціалу народу та формування української політичної нації. В свою чергу механізми державного регулювання етнонаціональних відносин являють собою сукупність правових, інституційних, економічних та соціально-політичних засобів впливу держави на етнонаціональні відносини з метою реалізації державотворчого потенціалу народу та формування української політичної нації.
2. Узагальнення міжнародного досвіду регулювання етнонаціональних відносин на предмет його адаптації до умов України дозволяє стверджувати, що синхронізовано погоджені правові норми повинні забезпечувати захист меншин та запобігання або розв’язання міжетнічних суперечностей безумовно мирними, законними шляхами. Досвід свідчить, що небезпечні конфлікти виникають у результаті масового порушення прав людини в тій чи іншій державі. Конфліктні ситуації всередині котроїсь з держав цілком здатні створити ту чи іншу загрозу не тільки безпосереднім сусідам, регіональній безпеці, а й загальній безпеці всього міжнародного співтовариства. Детермінований підхід до міжнародного досвіду регулювання етнонаціональних відносин дає можливість його розгляду на предмет адаптації до умов України та обумовлює необхідність міжнародних організацій відповідного роду впливати на деякі ключові тенденції, події та процеси в етнонаціональній сфері.
3. Функціональне окреслення структури державних інститутів регулювання етнонаціональних відносин в Україні та механізмів їх впливу довело, що інституційна система регулювання етнонаціональних відносин є багаторівневою та складається з таких елементів: вищі органи державної влади загальної компетенції; головні органом вищої виконавчої влади у даній сфері (Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; до недавнього часу Державний комітет національностей та релігій, функції якого зараз покладені на Міністерство культури України); інші (відповідного профілю) центральні органи державної виконавчої влади; органи судової влади; місцеві органи державної виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; неурядові організації (політичні партії, громадські організації, благодійні фони, релігійні об’єднання). Діяльність основних національних інститутів в етнонаціональній сфері є засобом регулюванням етнонаціональних відносин. Етнічність у даній структурі управління не є об’єктом безпосереднього впливу зазначених вище інституцій. Дійсним об’єктом тут служать економічні, політичні, культурні та інші відносини. Ідеальна модель, до якої слід прагнути, ефективність якої доведена на досвіді інших поліетнічних країн, – це створення такого механізму відносин, за якого б забезпечувалися можливості для природного етнічного розвитку, максимально враховувалися і погоджувалися б етнічні інтереси відповідно до реальних ресурсів кожної спільноти, – не за рахунок інших і не всупереч інтересам інших етнічних груп.
4. Шляхом визначення сфери впливу громадянського суспільства на механізми державного регулювання етнонаціональних відносин в Україні доведена необхідність пошуку нових форм співпраці громадських організацій етнічних спільнот та владних інституцій України, покликаних реалізовувати державну етнонаціональну політику як на місцях, так і на загальнодержавному рівні, які сприятимуть розширенню ефективного діалогу та співпраці між громадськими організаціями етнічних спільнот і владними інституціями України та розвитку інститутів громадянського суспільства. Розширення взаємодії органів державної влади з суб’єктами громадянського суспільства запропоновано впроваджувати через надання національно-культурним товариствам статусу, який створює можливість контролювати (моніторити) витрати бюджетних коштів на спільну з організаціями національних меншин реалізацію проектів.
5. Дослідження нормативно-правових механізмів дає можливість розкрити їх зміст і констатувати, що нормативно-правова база регулювання етнонаціональних відносин, яка сформована на основі не лише спеціального законодавства, а й – нормативно-правових актів, які містяться в інших законах та нормативних актах Кабінету Міністрів України, створила добротне підґрунтя врахування, поєднання та пошуку оптимального балансу інтересів різних етнічних спільнот і титульної нації. Однак розгалуженість цих нормативних актів не дає можливості в повному обсязі використати потенціал держави в регулюванні етнонаціональних відносин. Для ефективного функціонування механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин постає потреба в систематизації нормативних актів та введення в дію базового документу, який став би основою для функціонування державних інститутів регулювання етнонаціональних відносин.
6. За результатами дослідження розроблено модель забезпечення державного регулювання етнонаціональних відносин, яка на основі комплексності застосування інституційної, організаційної, фінансової, нормативно-правової, наукової та соціально складових передбачає наступне: визначення чіткої системи національних інститутів та встановлення їх повноважень відповідно до реальних потреб українського суспільства; забезпечення ефективного, прозорого, контрольованого фінансування заходів реалізації державної етнонаціональної політики; забезпечення бюджетних асигнувань на реалізацію державної етнонаціональної політики відповідно до реальних потреб етнічних спільнот з урахуванням можливостей національної економіки та залученням національно-культурних організацій до фінансування програм етнічного розвитку; наукове обґрунтування заходів державного впливу на етнонаціональні відносини; забезпечення перегляду нормативно-правової бази з метою прийняття нової редакції законів про національні меншини, про мови тощо; забезпечення представників етнонаціональних меншин можливістю більш активної участі у розповсюдженні адекватної інформації через ЗМІ, надання можливості активно користатися інтернет-ЗМІ, що має достатньо просте й швидке розповсюдження інформації, а також впровадження аналізу ЗМІ з метою запобігання конфліктних ситуацій на національному підґрунті.
Внесено науково-практичні рекомендації щодо удосконалення механізмів державного регулювання етнонаціональних відносин, а саме
– забезпечити формування чіткої державної політики консолідації українського суспільства на основі формули української національної ідеї, яка має модернізаційний характер, орієнтована на прискорення процесу формування національно-державної ідентичності, державотворчого самоосягнення народів;
– розробити стратегії мовної політики з метою консолідації нації;
– забезпечити формування та реалізацію ефективної регіональної політики, розширити повноваження регіонів у сфері соціально-економічних та культурно-освітніх питань, визначити співвідношення прав та обов’язків регіонів;
– розробити концепції регіональних стратегій етнокультурного розвитку, які б стали основним механізмом реалізації державної етнонаціональної політики;
– забезпечити збереження, відтворення етнокультурних цінностей і потреб усіх етносів як запоруки гармонійного безконфліктного розвитку суспільства та вирішення питань етнонаціонального відродження українців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашидзе А. Х. Защита прав меньшинств по международному и внутригосударственному праву / А. Х. Абашидзе. – М. : Права человека, 1996. – 476 с.
2. Абдулатипов Р. Г. Основы национальных и федеративных отношений : учеб. пособ. / Р. Г. Абдулатипов. – М. : РАГС, 2001. – 626 с.
3. Абдулатипов Р. Г. Средства массовой информации в системе национальных и федеративных отношений / Р. Г. Абдулатипов // Вопросы национальных и федеративных отношений : [материалы к учеб. курсу «Национальные и федеративные отношения»] / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М. : Изд-во РАГС, 1995 – Вып. 3 / [К.В. Калинина и др.] ; под общ. ред. Р. Г. Абдулатипова. – 1999. – 216 с
4. Абетка етнополітолога : довідк. посіб. в 2 т. / Ю. Римаренко, О. Мироненко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ, 1996. – Т. 2. – 435 с.
5. Андерсен Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Бенедикт Андерсен ; пер. з англ. В. Морозова. – К. : Критика, 2001. – 271 с.
6. Антонюк О. Концептуальні підходи до формування етнополітики в Україні [Електронний ресурс] / О. Антонюк. – Режим доступу : http: //www.niurr.gov.ua/ukr/dialog/reports/Antonuk.html. – Назва з екрану.
7. Антонюк О. В. Основи етнополітики : навч. посіб. / О. В. Антонюк. – К. : МАУП, 2005. – 432 с.
8. Ашгабатська декларація про розвиток співробітництва і зміцнення довіри у відносинах між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав від 24 груд. 1993 р. // Політика і час. – 1994. – № 2. – С. 94-95.
9. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Р. Барт. – М. : Директмедиа Паблишинг, 2007. – 978 c.
10. Безверха Т. Мовне питання в сучасній державній політиці України / Тетяна Безверха // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / [голов. ред. С. М. Серьогін]. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип. 4 (26). – С. 93–98.
11. Безверха Т. Роль соціальної реклами у втіленні української національної ідеї [Електронний ресурс] / Тетяна Безверха // Державне будівництво. – 2008. – № 1. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua. – Назва з екрану.
12. Беліцер Н. Сучасні моделі мільтикультуризму та «етнічної» демократії: можливості використання в Україні / Н. Беліцер // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 24-28 верес. 2003 р. – К., 2004. – С. 112-118.
13. Бентли Дж. Межкультурные взаимодействия и периодизация всемирной истории / Дж. Бентли // Время мира : альманах. – Новосибирск, 2001. – Вып. 2. – С. 171–203.
14. Бердяев Н. А. Смысл истории; Новое средневековье / Н. А. Бердяев ; [сост. и коммент. В. В. Сапова]. – М. : Канон+, 2002. – 446 с.
15. Биков О. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні / О. Биков. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ, 2001. – 354 с.
16. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса / Ю. В. Бромлей. – М. : Наука, 1983. – 412 с.
17. Бруз В. С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів / В. С. Бруз. – К. : Либідь, 1995. – 110 с.
18. Варзар І. М. Політична етнологія як наука : монографія / І. М. Варзар. – К. : Школяр, 1994. – 420 с.
19. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер. – К. : Основи, 1994. – 261 с.
20. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
21. Вівчарик М. М. Національна ідея в державотворчих процесах України / М. М. Вівчарик // Незалежність України: історичні витоки та перспективи : матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 22 серп. 1996 р. – К., 1997. – С. 165-172.
22. Вівчарик М. М. Національна ідея як індикатор державотворення в Україні / М. М. Вівчарик // Демократія і державність в Україні: проблеми гуманізації. – К., 1997. – С. 41-44.
23. Віденська Декларація // Права людини в документах Ради Європи / [упоряд. Т. Яблонська]. – К., 1996. – С. 171-173.
24. Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту та пояснювальна записка. – Гаага : Фундація міжнаціональних відносин, 1996. – 17 с.
25. Гекманн Ф. Народ, нация, этническая группа и этническое меньшинство: к некоторым основным категориям этничности / Ф. Гекманн // Зарубежный мир: социально-политические и экономические проблемы. – К., 1990. – Вып. 19. – С. 28-39.
26. Голос І. І. Участь соціальних інститутів у процесі етнонаціональної інтеграції. Роль комунікаційних технологій в інтеграції суспільства / І. І. Голос // Фінансовий механізм державного управління економікою України : зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк, 2005. – Т. VI, вип. 49 : сер. „Державне управління”. – С. 111-123.
27. Голос І. Вплив етнічної складової розвитку суспільства на рівень суспільної свідомості / Ігор Голос // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / [голов. ред. С. М. Серьогін]. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 4 ( 22). – С. 39-48.
28. Грей Дж. Поминки по Просвещению : пер. с англ. / Дж. Грей. – М. : Праксис, 2003. – 368 с.
29. Гумилев Л. Н. От Руси к России: очерки этнической истории / Л. Н. Гумилев. – М. : Экопрос, 1992. – 471 с.
30. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Л. Н. Гумилев. – М. : ООО «Изд-во АСТ», 2003. – 548 с.
31. Декларація Гельсінської зустрічі на найвищому рівні (10 липня 1992 р.) // Політика і час. – 1993. – № 6. – С. 64-80.
32. Декларация Лиссабонского саммита // Международные акты о правах человека : сб. документов. – М., 1998. – C. 687-695.
33. Декларація прав національностей України : прийнята 1 листоп. 1991 р. // Право України. – 1992. – № 1. – С. 85-89.
34. Декларація прав осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 79–82.
35. Демократія і державність в Україні: проблеми гармонізації : збірник. – К. : Ін-т нац. відносин і політології НАН України, 1997. – 156 с.
36. Державне управління в Україні : централізація і децентралізація : монографія / за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : УАДУ при Президентові України, 1997. – 448 с.
37. Державне управління етнонаціональними відносинами в контексті формування української національної ідеї [Текст] : автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Безверха Тетяна Володимирівна ; Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. – Д., 2008. – 20 с.
38. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.
39. Державний механізм етнонаціональної інтеграції суспільства [Текст] : автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Голос Ігор Ілліч ; Донецький держ. ун-т управління. – Донецьк, 2006. – 20 с.
40. Державні механізми управління етнічними конфліктами [Текст] : автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Сенюшкіна Тетяна Олександрівна ; Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2007. – 36 с.
41. Документ Копенгагенської наради Конференції з питань людського виміру НБСЄ від 29 черв. 1990 р. // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 235–254.
42. Документ Московської наради Конференції з питань людського виміру НБСЄ від 3 жовт. 1991 р. // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 283–301.
43. Доповідь Наради експертів НБСЄ з питань національних меншин від 19 липня 1991 р. // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 274–282.
44. Дуда А. Особливості реалізації регіональної та кадрової політики органами державної влади в регіонах компактного розселення національних меншин / Андрій Дуда // Регіональна політика України: формування соціогуманітарних пріоритетів розвитку / Укр. незалеж. центр політ. дослідж. ; [за заг. ред. Ю. Тищенко]. – К., 2006. – С. 211-230.
45. Евтух В. Б. Национальные меньшинства: десять лет после принятия закона / В. Б. Евтух // Форум наций. – 2002. – № 4/6 (ноябрь). – С. 6-7.
46. Европейская культурная Конвенция // Международные акты о правах человека : сб. документов. – М., 1998. – С. 587.
47. Европейская Социальная Хартия // Международные акты о правах человека : сб. документов. – М., 1998. – С. 571-576.
48. Енциклопедія етнокультурознавства / [Ю. І. Римаренко, В. Г. Чернець, Ю. С. Шемчушенко та ін.]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2000. – 332 с.
49. Етнічний довідник : у 3 ч. – К. : Центр етносоціолог. та етнополіт. дослідж. ; Ін-т соціології НАНУ, 1997. – Ч. І : Поняття та терміни. – 140 с.
50. Етнодержавознавство: Теоретико-методолотічні засади / Ю. І. Римаренко, Л. Є. Шкляр, С. Ю. Римаренко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 264 с.
51. Етнонаціональні процеси в сучасній Україні: досвід, проблеми, перспективи / В. А. Ребкало, М. І. Обушний, О. М. Майборода. – К. : Вид-во УАДУ, 1996. – 116 с.
52. Етнонаціональний розвиток України. Терміни. Визначення. Персоналії / за ред. Ю. Римаренка та І. Кураса. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 1993. – 800 с.
53. Етнополітика в Україні : документи та матеріали. – К. : Фенікс, 1998. – 337 с.
54. Етнополітичний розвиток України: досвід, проблеми, перспективи. – К. : Ін-т нац. відносин і політології НАНУ, 1997. – 211 с.
55. Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 27–28 верес. 2003 р. – К. : Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАНУ, 2004. – 257 с.
56. Етносоціологія: терміни та поняття : навч. посіб. / [В. Євтух, В. Трощинський, К. Галушко та ін.]. – К. : Вид-во УАННА «Фенікс», 2003. – 280 с.
57. Європейська Конвенція з прав людини // Права людини в документах Ради Європи / [упоряд. Т. Яблонська]. – К., 1996. – С. 4-9.
58. Європейська Хартія регіональних мов та мов меншин [від 05 листоп. 1992 р., ETS №148] // Збірка договорів Ради Європи : [укр. версія]. – К., 2000. – С. 175-196.
59. Євтух В. Б. Культури етнічних спільнот Криму і процеси глобалізації: українська перспектива / В. Б. Євтух // Віче. – 2003. – № 5. – С. 56-57.
60. Євтух В. До проблеми визначення поняття «етнічна меншина» // Етнічні меншини Східної та Центральної Європи: компаративний аналіз становища та перспектив розвитку. – К., 1994. – C. 56-64.
61. Євтух В. Міжетнічний конфлікт у суспільному розвитку поліетнічних країн / В. Євтух // Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві / [О. Майборода, Р. Чілачава, Т. Пилипенко та ін.]. – К. : Фонд «Європа ХХI», 2002. – С. 182-211.
62. Євтух В. Б. Етнополітика в Україні : правничий та культурологічний аспект / В. Б. Євтух. – К. : УАННП «Фенікс», 1997. – 216 с.
63. Євтух В. Б. Етносуспільні процеси в Україні: можливості наукових інтерпретацій / В. Б. Євтух. – К. : Стилос, 2004. – 242 с.
64. Євтух В. Б. Национальные меньшинства: десять лет после принятия закона / В. Б. Євтух // Форум наций. – 2002. – № 4/6 (ноябрь). – С. 6-7.
65. Євтух В. Б. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції... / В. Б. Євтух. – К. : Стилос, 2000. – 235 с.
66. Євтух В. Б. Український етнос: структура та характер взаємодії з навколишнім середовищем / В. Б. Євтух // Вісник Академії наук України. – 1993. – № 4. – С. 34-41.
67. Євтух В. Б. Німці в Україні / В. Б. Євтух, Б. В. Чирко. – К. : Інтел, 1999. – 180 с.
68. Євтух В. Урядові та громадські організації у системі етнополітичного менеджменту України / В. Євтух // Наукові записки : збірник / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ; [голова ред. кол. І. Ф. Курас]. – К., 2001. – Вип. 15. – С. 137–140.
69. Євтух В. Якою має бути етнополітика української держави? / В. Євнух // Віче. – 1992. – № 8. – С. 112.
70. Этносоциальные процессы: теория, история, современность / Ю. В. Бромлей ; АН СССР, Ин-т этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. – М. : Наука, 1987. – 333 с.
71. Загальна декларація прав людини від 10 груд. 1948 р. // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 31–36.
72. Заключний Акт НБСЄ // Права людини : міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 182-189.
73. Здіорук С. І. Національно-політичні рухи та їхній вплив на державне управління / С. І. Здіорук, В. Г. Кремень, М. Д. Міщенко. – К. : НІСД, 1998. – 81 с.
74. Іванишин В. Л. Нація. Державність. Націоналізм : монографія / В. Л. Іванишин. – Львів : Світ, 2002. – 468 с.
75. Кара-Мурза С. Демонтаж народа / Сергей Кара-Мурза. – М. : Алгоритм, 2007. – 704 с.
76. Карапетян Л. М. Федеративное государство и правовой статус народов / Л. М. Карапетян. – М. : Манускрипт, 1996. – 120 с.
77. Карпачова Н. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод – основа формування європейських стандартів прав і свобод людини в Україні [Електронний ресурс] / Н. Карпачова. – Режим доступу : http://www.ombudsman.kiev.ua/zm_10_9.htm. – Назва з екрану.
78. Картунов О. В. Вступ до етнополітології : наук.-навч. посіб. / О. В. Картунов. – К. : Крок, 1999. – 300 с.
79. Козлов Ю. М. Административное право : учебник / Ю. М. Козлов. – М. : Юрист, 2000. – 726 с.
80. Козлов В. О понятии этнической общности / В. О. Козлов // Сов. этнография. – 1967. – № 2. – С. 101-115.
81. Конвенція міжнародної організації праці №169 «Про корінні народи та народи, які ведуть племінний спосіб життя в незалежних державах» (м. Женева, 07 черв. 1989 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infopravo.by.ru/fed1991/ch02/akt12932.shtm. – Назва з екрану.
82. Конвенція «Про боротьбу з дискримінацією в галузі зайнятості» // Права людини : міжнар. договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 70-76.
83. Конвенція «Про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти» // Права людини : міжнар. договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 68-70.
84. Конвенція «Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації» // Права людини : міжнар. договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 76-80.
85. Конвенція «Про права дитини» // Права людини : міжнар. договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 126-137.
86. Конончук С. Політика багатокультурності та консолідація українського суспільства: проблеми і перспективи / С. Конончук // Регіональна політика України: формування соціогуманітарних пріоритетів розвитку / [за заг. ред. Ю. Тищенко]. – К., 2006. – С. 183-195.
87. Конституція України : офіц. текст : станом на 01 жовт. 2010 р. – К. : Вид-во «Майстер-клас», 2010. – 80 с.
88. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України : постанова Верховної Ради України № 3/97-ВР від 16 січ. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 10. – С. 149-156.
89. Копейка А. Анализ конфликтов с участием СМИ в период избирательных кампаній / А. Копейка // Российские СМИ в избирательных кампаниях 1999 и 2000 годов : материалы конф. Нац. ин-та прессы, 25-26 апр. 2000 г. / Нац. ин-т прессы. – М., 2000. – С. 46-53.
90. Котигоренко В. О. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт / Віктор Олексійович Котигоренко. – К. : Світогляд, 2004. – 578 с.
91. Кривицька О. «Етнічний антагонізм» лікується толерантністю / Олена Кривицька // Віче. – 2001. – № 8. – С. 43-63.
92. Кривицька О. Конфліктний вимір етнонаціонального розвитку України / Олена Кривицька // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3. – C. 42-62.
93. Кривицька О. Міжетнічна толерантність. Як скоротити «соціальну відстань» / Олена Кривицька // Віче. – 2002. – № 9. – С. 35-40.
94. Купчанко В.Г. Концептуальні засади інституційної трансформації державного управління у сфері етнонаціона- льних відносин // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика [Текст] : матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю (22 березня 2007 р., м. Львів) : у 2 ч. Ч. 1 / За наук. ред. чл.-кор. HAH України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпенцева; Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; Державна установа «Інститут економіки та прогнозування» Національної академії наук України; Львівська обласна державна адміністрація. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – С. 68-73.
95. Курас І. Ф. Етнополітологія в Україні: здобутки і проблеми / І.Ф. Курас // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 24-28 верес. 2003 р. – К., 2004. – С. 10-19.
96. Куц Ю. О. Етнополітичні державотворчі процеси в Україні: управлінський аспект : монографія / Юрій Олексійович Куц. – Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ «Магістр», 2002. – 204 с.
97. Кушнер П. И. Этнические территории и этнические границы / П. И. Кушнер. – М. : Изд-во Академии Наук СССР, 1951. – 279 с.
98. Ленинизм и национальный вопрос в современных условиях. – 2-е изд. – М. : Политиздат, 1974. – 598 с.
99. Ломагин М. А. Международные организации: Теория и практика деятельности / М. А. Ломагин. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. гос. ун-та, 1999. – 338 с.
100. Лосів І. Сучасні взаємовпливи російської та української культури / І. Лосів. – Режим доступу : //www.ukrlaif/org/ main/tribuna/losev_3.htm. – Назва з екрану.
101. Лукашук И. Международное право. Особенная часть / И. Лукашук. – М. : БЕК, 1997. – 393 с.
102. Лундские рекомендации об эффективном участии национальных меньшинств в общественно-политической жизни с пояснительными примечаниями. – Гаага : Фонд по межэтническим отношениям, 1999. – 36 с.
103. Майборода О. Етнонаціональна політика і перспективи етносоціального розвитку в Україні / О. Майборода // Сучасність. – 1995. – № 12. – С. 73-79.
104. Майборода О. М. Етнополітична ситуація в Україні: регіональний вимір / О. М. Майборода // Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві / О. Майборода, Р. Чілачава, Т. Пилипенко та ін. – К., 2002. – С. 9-41.
105. Макаренко Н. Політико-правові засади та стратегія державної етнонаціональної політики / Н. Макаренко // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 24-28 верес. 2003 р. – К., 2004. – С. 118-128.
106. Мала енциклопедія етнодержавознавства / [Ю. Римаренко (ред.) та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Генеза : Довіра, 1996. – 942 с.
107. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – 2-ге вид. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
108. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління. – 2. вид., доп. й перероб. – К. : Центр сприяння інституційному розвитку держ. служби, 2005. – 254 с.
109. Малькова П. К. Этничность и толерантность в средствах массовой информации / П. К. Малькова, В. А. Тишков. – М. : Наука, 2002. – 311 с.
110. Мальтус Т. Р. Опыт о законе народонаселения / Т. Р. Мальтус. – М. : Директмедиа Паблишинг, 2007. – 461 c.
111. Международное право : учебник / [Л. Н. Анисимов, К. Г. Борисов, Д. В. Иванов и др.]. – М. : Междунар. отношения, 2000. – 714 с.
112. Международное право : словарь-справочник / В. Н. Додонов, В. П. Панов, О. Г. Румянцев. – М. : ИНФА-М, 1998. – 368 c.
113. Международные акты о правах человека : cб. документов / В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева [сост. и авт. вступ. ст.]. – М. : Норма-Инфра, 1998. – 784 с.
114. Международные документы по правам человека. – Х. : РИФ «Арсис», 2000. – 288 с.
115. Международный пакт о гражданских и политических правах // Международные акты о правах человека : сб. документов. – М., 1999. – С. 29.
116. Межнациональные браки в УССР и процесс интернационализации / [сост. А. П. Пономарев]. – К. : Наук. думка, 1983. – 171 с.
117. Меморандум о поддержании мира и стабильности в Содружестве Независимых Государств (10 февр. 1995 г.) // Політика і час. – 1995. – № 3. – С. 85.
118. Меморандум Совета глав государств Содружества Независимых Государств «Основные направления интеграционного развития Содружества Независимых Государств» (21 окт. 1994 г.) // Політика і час. – 1994. – № 12. – С. 76-78.
119. Міграційні процеси в сучасному світі / під ред. Ю. Римаренка. – К. : Довіра, 1998. – 912 с.
120. Міжетнічна інтеграція: постановка проблеми в українському контексті : навч. посіб. / В. Б. Євтух, В. П. Трощинський, Л. О. Аза. – К. : Видавн.-поліграф. центр «Київ. ун-т», 2003. – 58 с.
121. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 27-29.
122. Міжнародний Пакт «Про громадські і політичні права» // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю.К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 37-48.
123. Міжнародний Пакт «Про економічні соціальні та культурні права» // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. – К., 1992. – С. 25-36.
124. Міжнаціональні відносини і національні меншини в Україні: стан, тенденції, перспективи / [Д. В. Табачник, Г. Г. Москаль, В. М. Воронін та ін.]. – К. : Етнос, 2004. – 582 с.
125. Мітряєва С. І. Формування стратегії національної консолідації (регіональний аспект) / С. І. Мітряєва. – Режим доступу : www.politik.org.ua/vid/publcontent/php3. – Назва з екрану.
126. Минович І. Конфліктність в Закарпатському соціумі: етноконфесійний аспект / І. Минович // Соціально-економічні та етнополітичні зміни в країнах Центральної і Південно-Східної Європи (друга пол. 80-х – перша пол. 90-х рр. XX ст.) : матеріали міжнар. наук. конф., м. Ужгород, 26-27 верес. 1996 р. – Ужгород, 1997. – С. 32-36.
127. Москаль Г. Стан та перспективи імплементації положень Рамкової конвенції про захист національних меншин в Україні / Г. Москаль // Міжнаціональні відносини і національні меншини України: стан, перспективи / [за ред. Р.Чілачави]. – К., 2004. – С. 124-135.
128. Нагорна Л. Поняття „національна ідентичність” і „національна ідея” в українському термінологічному просторі / Л. Нагорна. – Режим доступу : http://www.politik.org.ua/vid/magcontent. php3?m. – Назва з екрану.
129. Надолішній П. І. Етнонаціональний фактор адміністративної реформи в Україні: проблеми теорії, методології, практики : монографія / П.І. Надолішній. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 264 с.
130. Надолішній П. І. Розбудова нової системи врядування в Україні: етнонаціональний аспект (теоретико-методологічний аналіз) : монографія / П. І. Надолішній. – К. : Вид-во УАДУ ; Одеса : Астропринт, 1999. – 304 с.
131. Наукові записки : збірник / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ; [голова редкол. І. Ф. Курас]. – К. : ІПіЕНД, 2001. – Вип. 15. – 294 с. – (Сер. «Політологія і ентологія»).
132. Наулко В. І. Етносоціологічне дослідження міжетнічних взаємовідносин / В. І. Наулко // Укр. іст. журн. – 1987. – № 6. – С. 145-146.
133. Нахманович Р. В. Динаміка етнонаціональних процесів в України і завдання державної етнополітики / Р. В. Нахманович // Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду / під ред. Ю.Тищенко. – К., 2004. – С. 90-109.
134. Національно-державне будівництво: Концептуальні підходи, сучасна наукова література / [Ю. І. Римаренко, Ю. С. Шемчушенко та ін. ; за ред. Ю. І. Римаренка]. – К. : Довіра,1999. – 559 с.
135. Нація і держава: Теоретико-методологічний та концептуальний аналіз : кн.1-2 / за ред. Ю. Римаренка. – К. : Донецьк, 1998. – 675 с.
136. Нікітюк В. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аспект) / В. Нікітюк. – К. : Естет, 1996. – 186 с.
137. Нова Конституція України: текст Основного Закону: огляд і коментарі / [автор огляду та комент. В. Ф. Погорілко]. – К. : Наук. думка, 1996. – 136 с.
138. Обушний М. І. Етнос і нація: проблеми ідентичності / М.І. Обушний. – К. : Укр. Центр духовн. культури, 1998. – 204 с.
139. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас : вибр. твори / Хосе Ортега-і-Гасет ; [пер. з ісп. В. Бурггардта та ін.]. – К. : Основи, 1994. – 424 с.
140. Ословські рекомендації щодо мовних прав національних меншин і пояснювальна записка. – Гаага : Функція міжнац. відносин, 1998. – 37 с.
141. Основи етнодержавознавства : підручник / О. Мироненко, Ю. Римаренко, О. Картунов. – К. : Либідь, 1997. – 656 с.
142. Основи законодавства про культуру : закон України від 14 лют. 1992 р. № 2117-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294.
143. Особливості врегулювання етнополітичних конфліктів [Текст] : автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.05 / Єрмаков Павло Петрович ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2009. - 19 с.
144. Пакт стабільності в Європі (20-21 березня 1995 р.) // Політика і час. – 1995. – № 5. – С. 81-82.
145. Паризька хартія для нової Європи, м. Париж, 21 листоп. 1990 р. // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 255–267.
146. Пашина Н. Етномовний чинник політичної ідентичності в Донбасі / Н. Пашина // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1. – C. 24-34.
147. Підсумковий документ Віденської зустрічі представників держав – учасниць НБСЄ від 19 січня 1989 р. // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 215–234.
148. Підсумковий документ Мадридської зустрічі представників держав – учасниць НБСЄ 6 вересня 1983 р. // Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21. – С. 209–214.
149. Пірен М. І. Етнополітичні процеси в сучасній Україні : навч. посіб. / М. І. Пірен. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 341 с.
150. Поздняков Э. А. Нация. Национализм. Национальные интересы / Э. А. Поздняков. – М. : АО Изд. группа «Прогресс» – «Культура», 1994. – 128 с.
151. Політико-правові засади етнонаціональної політики постсоціалістичних країн [Текст] : автореф. дис. д-ра політ. наук: 23.00.05 / Вітман Костянтин Миколайович ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2008. – 36 с.
152. Політологія : навч. посіб. / упоряд. та ред. М. Сазонов. – Х. : Фоліо, 1998. – 735 с.
153. Попередження та врегулювання етнічних конфліктів: державно-управлінський вимір (проблеми теорії, методології, практики) [Текст] / Т. О. Сенюшкіна ; Національна академія держ. управління при Президентові України. Одеський регіональний ін-т держ. управління. - О. : ОРІДУ НАДУ, 2005. - 368 с.
154. Попеску І. В. Міжнародні зобов’язання України в галузі забезпечення прав національних груп / І. В. Попеску // Диалог украинской и русской культур в Украине : материалы IV науч.-практ. конф. – К., 2000. – С. 71-78.
155. Попова І. Удосконалення законодавчої бази щодо національних меншин як чинник регулювання етнонаціональних процесів в Україні / Ірина Попова // Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України / [за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва]. – К., 2005. – Вип. 2. – С. 435–442.
156. Постанова Кабінету Міністрів України № 1001 від 27 груд. 2001 р. «Про Державний комітет України у справах національностей та міграції» // Офіційний вісник України. – 2001. – № 38. – Ст. 1724.
157. Права человека : учебник для вузов / Комиссия по правам человека при Президенте Российской Федерации, Ин-т государства и права РАН ; [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : НОРМА, 2000. – 573 с.
158. Право вибору: політичні партії та виборчі блоки. – К. : Преса України, 2008. – 128 с.
159. Питання Міністерства України у справах національностей та міграції : постанова Кабінету міністрів України № 487 від 26.06.1993 р. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/487-93-%D0%BF. – Назва з екрану.
160. Проект Закону про Концепцію державної етнонаціональної політики України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=24713&pf35401=72088. – Назва з екрану.
161. Про Автономну Республіку Крим : закон України № 95/95-ВР від 17 берез. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – С. 223-226.
162. Парламентські слухання. Інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань на тему: «Етнонаціональна політика України: здобутки і перспективи». – К. : 2012/
163. Про біженців : закон України № 3818-ХІІ від 24 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – С. 415-420.
164. Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад : закон України № 3996а-ХІІ від 24 лют. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 8. – С. 175-199.
165. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим : закон України № 118/98-ВР від 12 лют. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 6. – С. 90-115.
166. Про вибори народних депутатів України : закон України № 1665-IV від 25 берез. 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 14. – С. 115-191.
167. Про вибори Президента України : закон України № 474-XIV від 05 берез. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – С. 274-304.
168. Про видавничу справу : закон України № 318 від 05 черв. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 32. – Ст. 206.
169. Про Громадську гуманітарну раду : Указ Президента України № 469/2010 від 02.04.2010 р. // Урядовий кур’єр. – 2010. – 9 квітня.
170. Про географічні назви : закон України № 2604-IV від 31 трав. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 27. – С. 360-364.
171. Про Громадську гуманітарну раду : указ Президента України № 469/2010 від 02.04.2010 р. – Урядовий кур’єр. – 2010. – 9 квітня.
172. Про Державний комітет України у справах національностей та міграції : указ Президента України № 836/2001 від 13 верес. 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 14 верес.
173. Про державний суверенітет України : Декларація Верховної Ради