УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

АКІМОВ Олександр Володимирович

УДК 354:656.078

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник -
Качний Олександр Сталіноленович
кандидат наук з державного управління, доцент

КИЇВ - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ 10
1.1. Теоретико-методологічні засади державного регулювання транспортної системи 10
1.2. Сутність державного регулювання розвитку транспортної системи 21
1.3. Формування системного підходу до державного регулювання на транспорті 31
Висновки до розділу 1 54
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ 57
2.1. Динаміка транспортної системи України в контексті глобалізації економічного розвитку 57
2.2. Аналіз впливу державного регулювання на розвиток транспортної системи 83
2.3. Передумови ефективного розвитку транспортної ситеми України 115
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ 133
3.1. Основні напрямки вдосконалення механізмів державного регулювання трансорної системи 133
3.2. Формування концепції регіональної транспортної політики 146
3.3. Розвиток правового інструментарію державного регулювання транспортної системи 164
Висновки до розділу 3 180
ВИСНОВКИ 185
ДОДАТКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 204

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація стратегічної мети розвитку України, яка стосується підвищення якості життя населення на основі динамічного і сталого економічного зростання, забезпечення цілісності, національної безпеки країни, створення фундаменту її конкурентоспроможності на довгострокову перспективу і раціональної інтеграції України в світову економіку можлива лише за умови стійкого й ефективного функціонування транспортного комплексу як найважливішої складової виробничої інфраструктури країни. Транспорт, поряд з іншими інфраструктурними галузями, забезпечує базові умови життєдіяльності суспільства, будучи важливим інструментом досягнення соціальних, економічних, зовнішньополітичних цілей.
Історично розвиток транспорту багато в чому визначив економічний і просторовий розвиток України, сприяв зміцненню її цілісності та міжнародного впливу. Україна має розвинену інфраструктуру залізничного та водного транспорту. Вигідне географічне положення України зумовлене проходженням євразійських транспортних коридорів. Частка транспортного сектора у валовому внутрішньому продукті України становить близько 9%. У галузі працюють 7% зайнятого населення країни.
На сьогодні транспортна система України у цілому задовольняє лише базові потреби економіки та населення у перевезеннях. Рівень безпеки, показники якості та ефективності перевезень пасажирів та вантажів, енергоефективності, техногенного навантаження на довкілля не відповідають сучасним вимогам. Спостерігається відставання в розвитку транспортної мережі, перш за все в розвитку автомобільних доріг загального користування від темпів автомобілізації країни. Протягом останніх двадцяти років їх протяжність практично не збільшувалася.
Разом із тим, перехід України на інвестиційно-інноваційний етап розвитку економіки, отримання переваг від вступу до СОТ, набуття асоційованого членства у Європейському Союзі вимагають розвитку транспортної системи на якісно новій основі, із випереджальними темпами для забезпечення економічного та соціального розвитку країни та її активної участі у міжнародному поділі праці. У зв’язку з цим потребують теоретичного обґрунтування та апробації нові підходи до формування та реалізації державної транспортної політики в Україні.
Значний внесок у розробку теорії та методології державного регулювання транспортних систем зробили вітчизняні та зарубіжні дослідники: Г. Д. Ейтутіс, О. С. Ігнатенко, О.С. Качний, О. М. Ложачевська, Ю. Є. Пащенко, В. Й. Развадовський, А. М. Ткаченко. В основі дослідження лежать праці відомих фахівців з організації державного управління та регулювання різних сфер життєдіяльності суспільства, а саме: Ю. С. Бараша, В. М. Гурнака, І.О. Драгана, А. М. Новікової, М. Л. Погребицького, А.В. Соколова, О. В. Шкідченко та ін.
Проте, аналіз наукових праць з цієї проблематики засвідчує відсутність єдності підходів щодо основоположних принципів державного регулювання транспортної системи, тлумачення й використання термінів, сутності, цілей розвитку. Залишається несформованою теорія державного регулювання транспортної системи. Не враховується вплив державного регулювання на процеси самоорганізації транспортної системи. Така ситуація зумовила актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методичних засад державного регулювання транспортної системи.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й розробка рекомендацій з удосконалення механізмів державного регулювання розвитку транспортної системи в Україні.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
– узагальнити теоретико-методологічні засади державного регулювання транспортної системи;
– уточнити понятійно-категорійний апарат у сфері державного регулювання транспортної системи;
– на підставі аналізу тенденцій розвитку транспортної системи в Україні визначити ефективність державного регулювання та окреслити коло основних проблемних питань, що потребують особливої уваги;
– обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення механізмів державного регулювання розвитку транспортної системи України на основі програмно-цільового методу;
– удосконалити механізм державного регулювання розвитку транспортної системи на основі створення міжнародного транспортного консорціуму;
– обґрунтувати концепцію регіональної транспортної політики;
– удосконалити правовий інструментарій механізмів державного регулювання розвитку транспортної системи в Україні.
Об’єктом дослідження є розвиток транспортної системи України.
Предметом дослідження є удосконалення механізмів державного регулювання розвитку транспортної системи в Україні.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є принципи, методи і засоби наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність отриманих результатів. Їх різноманітність і вибір зумовлені специфічними особливостями об’єкта дослідження. Задля досягнення мети дослідження та вирішення визначених завдань у дисертації використовуються системний підхід, методи узагальнення, абстрагування, аналізу і синтезу, порівняння, індукції і дедукції, прогнозування, а також статистико-економічний метод.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації є загальнотеоретичні праці, розробки фахівців у галузі державного управління, юридичної та економічної наук. Нормативною базою роботи є Конституція України, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які регулюють розвиток економіки, зокрема транспортної системи. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали діяльності підприємств транспортної системи України та органів виконавчої влади.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що розроблені в дисертації наукові положення сприяють розвитку теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій з удосконалення механізмів державного регулювання розвитку транспортної системи як основи забезпечення стійкості та конкурентоспроможності національної економіки України.
Наукова новизна результатів дослідження розкривається в таких положеннях:
удосконалено
– теоретико-методологічний підхід до державного регулювання розвитку транспортної системи в Україні, що базується на основі застосування програмно-цільового методу, що, на відміну від існуючих, передбачає його реалізацію за такими етапами: прогнозно-аналітичний; визначення механізму взаємодії елементів програми на основі формування загальної концепції розвитку, визначення основних завдань на плановий період, їх деталізацію та перерозподіл з урахуванням умов інвестування; формування цільових комплексних програм; контроль реалізації програмних заходів та коригування цілей;
– механізм державного регулювання розвитку транспортної системи України шляхом обґрунтування створення міжнародного транспортного консорціуму у формі багаторівневого холдингу зі змішаною структурою власності на основі спільної участі суб'єктів господарювання транспортної та суміжних галузей для залучення іноземних інвестицій, гарантування конкуренції з боку зовнішнього середовища та в межах консорціуму;
– концептуальні положення розвитку державної транспортної політики в умовах ринкових перетворень, які враховують напрями розвитку транспортної системи, місце та роль ринку транспортних послуг, напрями реалізації державного регулювання, орієнтованого на самоорганізацію;
– нормативно-правову базу у сфері регулювання транспортної системи у контексті забезпечення узгодження інтересів транспортних підприємств з суспільними інтересами, юридичного закріплення прав і обов'язків транспортних підприємств, а також статусу підприємств транспорту загального користування шляхом внесення низки конкретних пропозицій та рекомендацій до Закону України "Про ліцензування окремих видів діяльності", Повітряного кодексу України, проекту Закону України «Про морські порти України», обґрунтовано необхідність прийняття Закону України «Про Український міжнародний реєстр суден»;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні положення економічної складової методології державного регулювання розвитку транспортної системи в Україні, які базуються на засадах еволюції економічної теорії і системно-синергетичній концепції, що, на відміну від існуючої, враховує безповоротність, нестаціонарність, нестійкість розвитку та структури, наявні диспропорції у цій сфері;
– положення організаційної складової методології державного регулювання розвитку транспортної системи, що передбачають вироблення підходу до формування системних заходів впливу та включають: аналіз об’єкта впливу; мінливість структури об’єкта; переважність організаційного чинника; обґрунтування критеріїв впливу; аналіз внутрішніх можливостей транспортної системи і тенденцій зовнішнього середовища;
– понятійно-категорійний апарат теорії державного регулювання сфер суспільного життя, що, на відміну від існуючого, передбачає тлумачення понять: «транспортна система» – як функціональної економічної системи, цільовою характеристикою якої є створення і підтримка оптимальних умов для ефективного обміну ресурсами і послугами на макрорівні; «державне регулювання розвитку транспортної системи», що відзначається уточненням його спрямованості на максимально економне (за витратами ресурсів) забезпечення реалізації процесів обміну суспільного відтворення на основі використання технічних засобів і технологій, які максимально зберігають споживчі властивості вантажів, трудову здатність населення, якість інформації та які здійснюють мінімально можливий негативний екологічний вплив на навколишнє природне середовище.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дослідження, пов'язані з системним обґрунтовуванням державної транспортної політики, можуть бути використані при розробці рекомендацій і прогнозів розвитку транспортної системи та її державного регулювання.
Наукові напрацювання автора щодо вдосконалення державної транспортної політики в системі управління крупними промисловими комплексами України використані при розробці Концепції загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року Міністерством промислової політики України. (довідка про впровадження від 10.03.2010 р № 6-7/531).
Результати дослідження щодо удосконалення законодавчої бази у сфері транспортної системи використані Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (довідка про впровадження від 23.12.2010 р № 008/8– 23).
Пропозиції щодо розвитку і технічного вдосконалення національної транспортної інфраструктури, впровадження інституційних перетворень у цій сфері використані Міністерством регіонального розвитку та будівництва України (довідка про впровадження від 20.03.2011 р № 6– 12/3– 34).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки (довідка про впровадження від 25.01.2010 р. № 29).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і впровадження дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора. У дисертації не використовувались положення, що належать співавторам, разом з якими було підготовлено окремі наукові публікації.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях, конгресах і семінарах, зокрема: “Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), “Стратегія розвитку фінансово-економічних та соціальних відносин: регіональний аспект” (м. Харків, 2010 р.), “Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів” (м. Київ, 2010 р.), “Європейські орієнтири муніципального управління” (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,8 обл.-вид. арк., які належать особисто автору, серед них 5 статей у наукових фахових виданнях з державного управління.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи – 219 сторінок у комп’ютерному наборі. Дисертація містить 12 таблиць, 4 рисунка, 8 додатків. Список використаних джерел включає 146 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене вирішення актуального наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні й розробленні рекомендацій з удосконалення механізмів державного регулювання розвитку транспортної системи в Україні. За результатами дисертаційного дослідження сформульовані наступні висновки.
1. В положеннях теорії державного управління виділено мотиви і стимули господарської діяльності, визначено основоположні принципи розвитку траспортної системи, свободи економічної діяльності індивідуумів як початкові категорії. Розкриття функції саморегуляції транспортної системи спирається на підхід, де стабільність, рівновага його системи досягаються через коливання конкуренції і зміну її видів. Спираючись на ці положення, визначено початкові постулати для розвитку транспортної системи: транспортна система є економічною системою, має механізм саморегулювання; досконалою моделлю на ранніх етапах розвитку і рушійною силою є конкуренція; формою існування – рівновага.
Визначено, що економічне значення теорії загальної рівноваги і конкуренції важливе для методології державного регулювання транспортной системи і полягає в тому, що система у своїй динаміці постійно відхиляючись від стану рівноваги, є в принципі стабільною, стійкою системою та утримується в цьому стані через механізм ціноутворення, конкуренцію та механізм самоорганізації.
2. На основі узагальнення наукових положень уточнено сутність транспортної системи, що представлена як функціональна економічна система, цільовою характеристикою якої є створення і підтримка оптимальних умов для ефективного обміну ресурсами і послугами на макрорівні. Виходячи з цього, державне регулювання розвитку транспортної системи визначено як цілеспрямований вплив органів державної влади на суб’єктів суспільних відносин у сфері транспортної системи для максимально економного за витратами ресурсів забезпечення реалізації процесів обміну суспільного відтворення на основі використання технічних засобів і технологій, які максимально зберігають споживчі властивості вантажів, трудову здатність населення, якість інформації та, які здійснюють мінімально можливий негативний екологічний вплив на навколишнє природне середовище.
3. Обгрунтовано положення організаційної складової методології державного регулювання розвитку транспортної системи, орієнтовані на забезпечення її високої продуктивності та ефективності, основними з яких виступають: аналіз сучасного стану об'єкту впливу, історії, тенденції розвитку у соціально-економічному та виробничо-технологічному просторі; сприйняття об’єкту внутрішньо неоднорідним; пріоритетність організаційного чинника щодо продуктивності та ефективності системи; застосування змістовно-сутнісного підходу щодо визначення критеріїв впливу; аналіз внутрішніх можливостей системи та тенденцій розвитку зовнішнього середовища як умова продуктивного та ефективного розвитку.
4. Аналіз розвитку сучасних транспортних систем показав, що перед національною транспортною системою постає ряд важливих проблем, найскоріше вирішення яких дасть змогу забезпечити її конкурентоспроможність та зайняти достойне місце на світовому ринку транспортних послуг. Серед основних проблем виділені: високий рівень зносу основних виробничих фондів транспорту, у тому числі його активної частини; незадовільний технічний стан транспортної інфраструктури, що гальмує процеси інтеграції транспортної системи України у європейську та світову транспортні системи; недостатність фінансування для відтворення на новій технічній основі транспортної галузі відповідно до світових стандартів та сучасних вимог транспортного ринку; непропорційність розвитку окремих транспортних галузей та відсутність їх належної взаємодії, що негативно впливає на економічну безпеку країни.
5. На підставі аналізу ефективності державного регулювання розвитку транспортної системи України визначено основні загальносистемні проблемні питання, які полягають в наступному: наявність територіальних і структурних диспропорцій в розвитку транспортної інфраструктури; недостатній рівень доступності транспортних послуг для населення та мобільності трудових ресурсів; недостатня якість транспортних послуг; низький рівень експорту транспортних послуг, у тому числі використання транзитного потенціалу; недостатній рівень транспортної безпеки; посилення негативного впливу транспорту на екологію.
Визначено, що всі концепції і програми реформ носять вузькогалузевий характер, тобто призначені для окремих видів транспорту. Відсутність єдності державного регулювання транспорту є однією з головних перешкод на шляху створення єдиної транспортної системи країни.
6. Запропоновано теоретико-методологічний підхід до державного регулювання розвитку транспортної системи в Україні, що базується на основі застосування програмно-цільового методу, що на відміну від існуючих передбачає його реалізацію за такими етапами: прогнозно-аналітичний; визначення механізму взаємодії елементів програми на основі формування загальної концепції розвитку, визначення основних завдань на плановий період, їх деталізацію та перерозподіл з урахуванням умов інвестування; формування цільових комплексних програм; контроль реалізації програмних заходів та коригування цілей.
7. Для ефективного поєднання цілей макроекономічного розвитку системи господарювання з урахуванням тенденцій глобалізації, транспортної системи як її невід'ємного елементу, і одночасно чіткої субординації структур державного регулювання транспортної системи автором удосконалено механізм державного регулювання розвитку транспортної системи України шляхом обґрунтування створення міжнародного транспортного консорціуму у формі багаторівневого холдингу зі змішаною структурою власності на основі сумісної участі суб'єктів господарювання транспортної та суміжних галузей для залучення іноземних інвестицій, гарантування конкуренції з боку зовнішнього середовища та в межах консорціуму.
8. Запропоновано концепцію регіональної транспортної політики, яка узгоджена з концепцією транспортної політики на національному рівні і державною регіональною політикою. Така концепція враховує напрями розвитку транспортної системи, місце та роль ринку транспортних послуг, напрями реалізації державного регулювання з урахуванням високої здатності до самоорганізації, що сприятиме зниженню витрат транспорту, підвищенню якості обслуговування.
9. Розроблено науково-практичні рекомендації з удосконалення законодавчої бази у сфері регулювання транспортної політики у контексті забезпечення узгодження інтересів транспортних підприємств з суспільними інтересами, юридичного закріплення прав і обов'язків транспортних підприємств, а також статусу підприємств транспорту загального користування шляхом внесення низки конкретних пропозицій та рекомендацій до Закону України "Про ліцензування окремих видів діяльності", Повітряного кодексу України, проекту Закону України «Про морські порти України», та обґрунтовано необхідність прийняття Закону України «Про Український міжнародний реєстр суден».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксенов И.М. Эффективность пассажирских железнодорожных перевозок: [Монография] / И.М. Аксенов. – К.: Транспорт Украины, 2004. – 284
2. Акімов О.В. Аналіз зарубіжного досвіду реалізації державної транспортної політики / О.В. Акімов // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 3/2011. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2011. – С. 166-173.
3. Акімов О.В. Напрями державного регулювання використання транспортного потенціалу України на засадах досвіду іноземних держав // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 1/2011. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2011. – С. 223-230.
4. Акімов О.В. Особливості державного регулювання розвитку транспортного комплексу України [Електронний ресурс] / О.В. Акімов // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2009. – №4. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
5. Акімов О.В. Реалізація державної транспортної політики в умовах глобалізації та інтеграції // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 9. – С.113-115.
6. Акімов О.В. Стратегічні напрями державного регулювання розвитку транспортної системи / О.В. Акімов // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 2/2011. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2011. – С.159-168.
7. Акімов О.В. Держава як основний учасник ринку транспортних послуг / О.В. Акімов // Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення: матеріали між нар. наук. практ. конф., 1-2 жовт. 2010 р. Дніпропетровськ / за заг. ред. О.Ю. Боровської. – Д.: ДРІДУ НАДУ. 2010. – С. 115-116.
8. Акімов О.В. Забезпечення функцій державного регулювання в транспортній сфері / О.В. Акімов // Європейські орієнтири муніципального управління: матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (8.04.2011) / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, у 2-х частинах, Ч.1, 2011. – С. 149-152.
9. Акімов О.В. Загальносистемні проблеми державного регулювання розвитку транспортної галузі України / О.В. Акімов // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 7-8 жовт. 2010 р.: В 3 т., Т 2. – Д.: Біла К.О., 2010. – С.5-7.
10. Акімов О.В. Інвестиційна політика створення ефективної транспортно-логістичної інфраструктури / О.В. Акімов // Стратегія розвитку фінансово-економічних та соціальних відносин: регіональний аспект: матеріали ІІІ симпозіуму: Міністерство фінансів України; Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі. – Харків: ХІФ УДУФМТ, 2010. – С.208-209.
11. Акімов О.В. Політика держави з питань реструктуризації транспортної галузі / О.В. Акімов // Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 жовтня 2010 р. – К.: РВПС України НАН України, 2010. – С.33-35.
12. Бараш Ю. С. Види нових організаційних структур з управління залізничним транспортом в Україні / Ю. С. Бараш // Залізн. трансп. України. – 2006. – № 5. – С. 49-53.
13. Бараш Ю. С. Визначення умов збереження державної монополії на залізничні перевезення / Ю. С. Бараш // Залізн. трансп. України. – 2006. – № 3. – С. 70-72.
14. Бараш Ю. С. Критерій вибору раціональної моделі управління залізничним транспортом / Ю. С. Бараш // Залізн. трансп. України. – 2004. – № 6. – С. 19-21.
15. Бистряков І.К. Економічний простір: аспекти методологічного визначення/ [І.К. Бистряков, Л.Г. Чернюк]; за заг. ред. д.е.н., проф., чл.–кор. НАН України. Б.М. Данилишина. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – 56с.
16. Біла С.О. Структурна політика в перехідній економіці України: теоретико–методологічний аспект/ С.О. Біла// Вісник Української Академії державного управління. – 1999. – №1. – С. 107– 117.
17. Бутко М. Державне регулювання як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів/ М. Бутко, Л. Подоляк// Економіка України. – 2007. – №6. – С. 36 – 44.
18. Геєць В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/ В.М. Геєць. – К.: Ін–т екон. прогнозування: Фенікс, 2003. – 234с.
19. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України/ В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Харків: Константа, 2006. – 272с.
20. Геєць В.М. Нестабільність і економічне зростання/ В.М. Геєць. – К.: Ін–т економ, прогнозуваня НАН України, 2000. – 342с.
21. Гурнак В.М. Законодавче забезпечення сталої діяльності і розвитку транспортного комплексу України / // Залізн. трансп. України. – 2004. – № 6. – С. 14-17.
22. Гурнак В.М. Транспортно-дорожній комплекс України на сучасному етапі. (Стан. Проблеми. Перспективи.) / В.М. Гурнак, О. Ананченко, М.В. Гурнак // Залізн. трансп. України. – 2006. – № 4. – С. 14-16.
23. Данилишин Б.М. Регулювання розвитку інноваційного потенціалу в економіці: Монографія/ Б.М. Данилишин, М.Х. Корецький, О.І. Дацій. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект–Поліграф”, 2007. – 220с.
24. Данилишин Б.М. Проблемы и приоритеты регионального развития Украины/ Б.М. Данилишин// Экономика Украины. – 2005. – №12. – С. 89.
25. Дорогунцов С.І. Трансформация структуры экономики: теория и практика / С.І. Дорогунцов, Е.В. Горская// Экономика Украины.  1998.  №1.  С. 4 – 11.
26. Драган І.О. Фінансове забезпечення місцевого самоврядування/ І.О. Драган// Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – №3. – С. 72 – 77.
27. Друбуш И.И. Проблемы развития транспортных услуг и пути их решения / Друбуш И.И. // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. Спец. випуск. – Харків: УкрДАЗТ. – 2006. - № 14. – С.10-11.
28. Ейтутіс Г.Д. Державне регулювання та стратегічний менеджмент на залізничному транспорті України в умовах ринкової економіки / Г.Д. Ейтутіс // Залізн. трансп. України. – 2008. – № 2. – С. 28-31.
29. Ейтутіс Г.Д. Механізм управління підприємствами залізничного транспорту України з урахуванням регіональних умов / Г.Д. Ейтутіс // Залізн. трансп. України. – 2006. – № 3. – С. 18-21.
30. Ейтутіс Г.Д. Міжнародний досвід і практика реформування залізничного транспорту / Г.Д. Ейтутіс, О.М. Кривопішин, Т.А. Мукмінова // Залізн. трансп. України. – 2007. – № 2. – С. 31-35.
31. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/ За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін–т екон. прогнозування; Фенікс, 2003. – 1008с.
32. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи /[Жаліло Я. А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін.] ; за заг. ред. Я. А. Жаліла. — К. : НІСД, 2009. — 142 с..
33. Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України: теоретико–методологічні основи дослідження: Монографія/ [С.І. Бандур, І.К. Бистряков, Б.М. Данилишин та ін.]; за заг. ред. д–ра екон. наук, проф., чл.–кор. НАН України Данилишина Б.М. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – 220с.
34. Еловой И.А. Формирование эффективных транспортно-технологических систем / И.А. Еловой // Залізн. трансп. України. – 2004. – № 3. – С. 62-65.
35. Єдін О. Транспортна політика в Україні / Єдін О, Цвєтов Ю., Соколов Л. // Економіка України. – 2002. - № 1. – С. 24-34.
36. Заенчик Л. Международная транспортная логистика / Заенчик Л., Шпильфогель В. //Упаковка. – 2003. – №1. – С. 47-49.
37. Закон України "Про залізничний транспорт" № 273/96-ВР від 04.07.1996 р. / Останні зміни: № 885-VI від 15.01.2009 // ВВР. – 2009. – № 24. – Ст. 299 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=273%2F96-%E2%F0.
38. Закон України "Про захист економічної конкуренції" № 2210-III вiд 11.01.2001 р. / Останні зміни: № 1276-VI від 16.04.2009 // ВВР. – 2009. – № 38. – Ст. 535 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2210-14.
39. Закон України "Про інвестиційну діяльність" № 1560-XII вiд 18.09.1991 р. / Останні зміни: № 800-VI від 25.12.2008 // ВВР. – 2009. – № 19. – Ст. 257 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1560-12.
40. Закон України "Про природні монополії" № 1682-III вiд 20.04.2000 р. / Останні зміни: № 1072-VI від 05.03.2009 // ВВР. – 2009. – № 30. – Ст. 417 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1682-14.
41. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" № 433-IV вiд 16.01.2003 р. / Останні зміни: № 694-VI від 18.12.2008 // ВВР. – 2009. – № 16. – Ст. 219 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=433-15.
42. Закон України "Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в області визначення транспортних тарифів" № 104/98-ВР від 10.02.1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z980104.html.
43. Закон України "Про транзит вантажів" № 1172-XIV вiд 20.10.1999 р. / Останні зміни: № 1349-VI від 19.05.2009 // ВВР – 2009. – № 39. – Ст. 551 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1172-14.
44. Закон України "Про транспорт" № 232/94-ВР від 10.11.1994 р. / Останні зміни: № 885-VI від 15.01.2009 // ВВР. – 2009. – № 24. – Ст. 299 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=232%2F94-%E2%F0.
45. Закон України “Господарський кодекс України” від 16.01.2003 р. №436–IV// Відомості Верховної Ради. – 2003. – №18, №19 – 20, №21 – 22. – Ст. 144.
46. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України” від 23.03.2000 р. №1602–III// Відомості Верховної Ради. – 2000. – №25. – Ст. 195.
47. Закон України “Про державні цільові програми ” від 18.03.2004 р. №1621–ІV// Відомості Верховної Ради. – 2004. – №25. – Ст. 352.
48. Закон України “Про наукову та науково–технічну діяльність ” від 13.12.1991 р. №1977–XII// Відомості Верховної Ради. – 1992. – №12. – Ст. 165.
49. Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16.01.2003 р. №433–ІV// Відомості Верховної Ради. – 2003. – №13. – Ст. 93.
50. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки ” від 11.07.2001 р. №2623–III// Відомості Верховної Ради. – 2001. – №48. – Ст. 253.
51. Закон України “Цивільний кодекс України” від 16.01.2003 р. №435–IV// Відомості Верховної Ради. – 2003. – №40 – 44 – Ст. 356.
52. Злупко С.М. Економічна наука і наукознавство: [монографія]/ С.М. Злупко. – Львів: Тріада плюс, 2006. – 776с.
53. Інноваційна стратегія українських реформ: Колективна монографія/ [Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П.] – К.: Знання України, 2002. – 336с.
54. Інноваційний розвиток економіки : модель, система управління, державна політика: [колективна монографія] / [Л.І. Федулова, В.П. Александрова, Ю.М. Бажал та ін. ; за ред. І.Л. Федулової]; Нац. акад. наук України, Ін–т екон. прогнозування. – К.: Основа, 2005. – 549с.
55. Кірпа Г. "Укрзалізниця": международный вектор и национальные интересы / Кірпа Г. // Территория. – 2003. - № 1. – С. 10-13.
56. Ковалев Д.И. Проблемы Единой транспортной системы Украины / Ковалев Д.И. // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. Спец. випуск. – Харків: УкрДАЗТ. – 2006. - № 14. – С.21-22.
57. Козоріз М.А. Проблеми і перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні/ М.А. Козоріз// Соціально–економічні дослідження в перехідний період. – 2005. – Вип. 1. – С. 6 – 13.
58. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації/ [Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.]; за ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2005. – 388с.
59. Конституція України [Текст]: офіц. текст: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.: станом на 1 січня 2006 р.]. – К.: Міністерство Юстиції України, 2006. – 124 с.
60. Контейнерная транспортная система / Коган Л.А., Козлов Ю.Т., Ситник М.Д. и др. / Под ред. Л.А.Когана. – Изд. 2-е, дополн. и перев. – М.: Транспорт, 1991. – 254 с.
61. Концепція програми формування мережі логістичних центрів в системі міжнародних транспортних коридорів України / Ю.М. Цвєтов, О.П. Кутах, М.В. Макаренко та ін. – К.: КУЕТТ, 2003. – 109 с.
62. Концепція реформування транспортного сектора економіки // Бюлетень систематизованого законодавства України. Серія 6. Транспорт. Дорожнє господарство. – 2001. - № 1. – С. 3-14.
63. Концепція реформування транспортного сектора України / Ю.М. Цвєтов, Л.М. Соколов, Ю.М, Федюшин та ін. – К.: ІКТП-Центр, 1999. – 67с.
64. Кришко О. Оцінка економічної ефективності системи транспортного обслуговування / Кришко О. // Вісник Київського національного торгівельно-економічного університету. – 2002. - № 2. – С.31-40.
65. Курбатова А.В. Транспортный рынок: особенности, возможности, условия конкурентоспособности. / Курбатова А.В. // Железнодорожный транспорт. – 1997. - № 3. – С.60-63.
66. Куренков П.В. Терминология смешанных перевозок / Куренков П.В., Курбатова А. В. //Железнодорожный транспорт. – 2000. – №3. – С. 66-68.
67. Ложачевська О.М. Транспортний комплекс як складна динамічна система / О.М. Ложачевська // Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр.: Вип. 7. – К.: НАУ, 2003. – С.95-99.
68. Ложачевська О.М. Управління функціонуванням та розвитком транспортного комплексу регіону : монографія. – К. : НАУ, 2002. – 248с.
69. Ложачевська О.М. Форми та методи управління транспортним комплексом в сучасних умовах / Ложачевська О.М. // “Торгівля і ринок України” : тематичний зб. наук. пр. : Вип.14, Том 1. – Донецьк : Дон ДУЕТ, 2002. – С.286-292.
70. Макконнелл К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2–х т.: Пер. с англ. 11–го изд. /К.Р. Макконнелл , С.Л. Брю. – М.: Республика, 1993. – Т. 1. – 399с.
71. Маркс К. Капитал/ К. Маркс. – М., 1974. – Т. 1, 2, 3.
72. Маркс К. Соч./ К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 1. – С. 360.
73. Маршалл А. Принципы экономической науки : пер. с англ./ А. Маршалл. – М. : Прогресс, 1993. – Т. 2. – 310с.
74. Маслоу А. Маслоу о менеджменте/ А. Маслоу. – М. : АБ Норт, 2004. – 416с.
75. Могилёвкин И. Мировой транспорт: новые горизонты и новые проблемы / Могилёвкин И. // Мировая экономика и Международные отношения. – 2000. – №9. – С. 29-36.
76. Моделі адміністративно–територіальної реформи в Україні// Економічний часопис в Україні XXI. – 2008. – №1–2. – С. 35 – 38.
77. Назаренко В.М. Транспортное обеспечение внешнеэкономической деятельности / Назаренко В.М., Назаренко К.С. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 512 с.
78. Новікова А. Економічна безпека України у транспортній сфері / А. Новікова / Новікова А. // Економіка України. – 2002. – № 10. – С. 18-25.
79. Новікова А.М. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів. : монографія – К. : НІПМБ. – 2003. – 494 с.
80. Олефір В.К. Розвиток ринку транспортних послуг / В.К. Олефір // Вісн. Ін-ту екон. прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 74-78.
81. Онищук М. Імплементація норм міжнародного права в законодавство України про транспорт / М. Онищук // Право України. – 2000. – № 6. – С. 79-84.
82. Оценка эффективности и целесообразности разделения эксплуатационной работы и управления инфраструктурой // Железнодорожный транспорт за рубежом. – Сер. Экономика и общетранспортные вопросы. ЦНИИТЭИ МПС. – 1999. – Вып. 1. – С. 1-15.
83. Пану Хаапала. Коммерциализация и акционирование на железнодорожном транспорте Финляндии // Железнодорожный транспорт. – 1995. - № 12. – С. 62-66.
84. Пащенко Ю.Є. Розвиток та розміщення транспортно-дорожнього комплексу України : монографія / Ю.Є. Пащенко; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. – К.: Наук. світ, 2003. – 467 с.
85. Пащенко Ю.Є. Транзитний потенціал – умова інтеграції України до європейської та світової транспортних систем / Ю.Є. Пащенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №10. – С. 60-65.
86. Пащенко Ю.Є. Транспортна забезпеченість економічних районів України / Ю.Є. Пащенко, Л.Ю. Потапенко, О.І. Шестак. – К. : РВПС України НАН України, 2002. – 150 с.
87. Погребицький М.Л. Розвиток процесів самоорганізації ринку транспортних послуг / М.Л. Погребицький // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 3. – С. 20-26.
88. Проблеми державного регулювання економічного розвитку підприємств та організацій./ За заг. ред. Ю.Б. Іванова. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2004.– 364с.
89. Развадовський В. Й. Поняття та зміст державного управління і державного регулювання, їх співвідношення із адміністративно-правовим регулюванням сфери діяльності транспорту / В.Й. Развадовський // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць №2.Ч.1. – Х. : “Магістр”, 2004. – С. 85-89.
90. Развадовський В. Й. Світовий досвід державного регулювання транспортної системи та напрямки його використання в Україні / В.Й. Развадовський // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – Випуск 26. – С. 41-47.
91. Развадовський В.Й. Особливості державного регулювання залізничного транспорту / В.Й. Развадовський // Наше право. – 2004. – №3. – С.14-17.
92. Редзюк А.М. Методика построения структурных моделей транспортных организационно-технических систем / А.М. Редзюк // Залізн. трансп. України. – 2008. – № 3. – С. 51-56.
93. Реформа железнодорожного транспорта во Франции // Железные дороги мира. – 1999. - № 5. – С. 33-35.
94. Реформа железных дорог Германии // Железные дороги мира. – 1998. - № 11. – С. 6-11.
95. Реформирование экономики Украины : препр. докл./ А.И. Амоша, М.Н. Нагорская, Н.Г. Чумаченко и др.  Донецк : ИЭП НАН Украины, 1996.  32с.
96. Рибчук А.В. Транспортні системи світу – важливий елемент глобальної виробничої інфраструктури / А.В. Рибчук // Актуал. пробл. економіки. – 2004. – № 7. – С. 99-104.
97. Розпорядження КМУ "Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту" № 651-р від 27.12.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR060651.html.
98. Розпорядження КМУ "Про схвалення Стратегії розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року" № 1555-р від 16.12.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR091555.html.
99. Розширення транспортних можливостей // Урядовий кур’єр. – 4 жовтня 2005 р. - № 187. – С. 7.
100. Рубан А. Участь України в міжнародних енергетичних транспортних коридорах // Економіка України. – 2001. - № 12. – С. 46-50.
101. Рыночные трансформации в переходной экономике/ под ред. А.Н. Алымова.  К.: ИЭ НАН Украины, 1998.  227с.
102. Рябченко А. Мировой опыт реформирования железных дорог / Рябченко А. // Экономика Украины. - 2001. - № 9. – С. 82-87.
103. Савков О.Б. Анализ перспектив создания проектов международных транспортных коридоров в единой транспортной системе Украины / Савков О.Б. // Вісник Східноукраїнського Державного університету. – 1998. - №6(16). – С. 47-51.
104. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития/ В.К. Симоненко. – К.: Наук. думка, 1997. – 263с.
105. Співаковський С. Позиції України на міжнародному ринку транспортно-експедиційних послуг / Співаковський С.// Экономика Украины. – 2000. – №1. – С. 71-78.
106. Статистичний щорічник України за 2009 рік / [за ред. О. Г. Осауленка] / Державний комітет статистики України.  К. : Консультант, 2010.  552 с..
107. Статут залізниць України. – Затвер. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.98, № 457. – К.: Транспорт України, 1998. – 84 с.
108. Татарчук Т. Стратегія підвищення ефективності функцій транспортного комплексу України / Татарчук Т. // Держава та регіони. Серія: Економіка та право. – 2004. - № 5. – С. 231-236.
109. Ткаченко А.М. Державне регулювання транспортним забезпеченням розвитку сільських територій / А.М. Ткаченко, О.В. Крісенко, О.С. Ігнатенко та ін. – К.: Вид-во УАДУ, 2003. – 69 с.
110. Ткаченко А.М. Державне регулювання у сфері транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України : монографія. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 279 с.
111. Транзитний потенціал України: реалізація та розвиток у контексті розширення ЄС / Д.К.Прейгер, А.М.Новікова, І.А.Малярчук, Т.І.Гринкевич // Стратегічна панорама. – 2003. - № 2. – С.121-131.
112. Федорищева А.М. Вагомий вклад в теорію і практику спеціальних економічних зон в Україні/ А.М. Федорищева// Регіональна економіка. – 2004. – №4. – С. 214.
113. Федорович В.О. Организационно-правовые механизмы формирования железнодорожной транспортной корпорации – холдинга / Федорович В.О., Федорович Т.В. // Экономика железных дорог. – 2005. – № 11. – С. 25-36.
114. Філіпенко О.В. Можливості правового реформування транспортного сектору України, надані Угодою про Партнерство та Співробітництво між ЄС та Україною / О.В. Філіпенко // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць. – Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – 2003. – Вип. 41 (Ч. ІІ) – С. 71–78.
115. Хахлюк А. Для забезпечення транзитних потоків: Транпортна інфраструктура держави: регіональний аспект / Хахлюк А. // Політика і час. – 2003. - № 2. – С. 71-80.
116. Хахлюк А. Транспортно-транзитные проблемы постсоветских государств / А. Хахлюк // Экономика Украины. – 1999. – № 9. – С. 80-85.
117. Хахлюк А. Украина - транзитное государство / А. Хахлюк // Экономика Украины. – 2001. – № 1. – С. 26-33.
118. Хахлюк А.М. Транспортно-транзитные проблемы постсоветских государств / Хахлюк А.М. // Экономика Украины. – 1999. – № 9. – С. 80-85.
119. Хейліс С.П. Застосування стратегії місцевого економічного розвитку для виходу з кризи регіонів України/ С.П. Хейліс// Продуктивні сили і регіональна економіка. – 2006. – Ч. 1. – С. 192 – 195.
120. Хусаинов Ф.І. Приватизація позитивно вплинула на залізничну галузь / Хусаинов Ф.І. //Залізничний транспорт України. – 2001. – №4. - С. 66-67.
121. Цветов Ю. Транспортно-экспедиционная деятельность: проблемы и пути развития / Цветов Ю., Соколов Л., Цветов М. // Судоходство. – 2001. – №3. – С. 10.
122. Цветов Ю.М. Проблемы организации национальной сети международных транспортных коридоров в Украине / Цветов Ю.М. // Сб. тр. ИКТП-Центра, 1998. – Вып. 6. – С. 3-24.
123. Череватенко О.М. Світові тенденції розвитку відносин власності на транспорті / О.М. Череватенко // Коммунальное хозяйство городов. – 2006. –Выпуск 73. – С.271-276.
124. Чернюк Л. Транспорт і проблеми регіонального розвитку господарства України / Чернюк Л. // Збірник наукових праць Київського інституту залізничного транспорту. – 2001. – Т. 5, Вип. 1. – С. 13-19.
125. Чорноус О.І. Особливості формування регіональних логістичних систем автотранспортного комплексу / О.І. Чорноус // Вісн. Нац. ун-ту "Львів. політехніка". Логістика. – 2007. – № 594. – С. 495-498.
126. Чумаченко М.Г. Способи і джерела акумуляції інвестицій у країні та умови їх реалізації/ М.Г. Чумаченко// Економіка і держава. – 2004. – №3. – С. 2 – 9.
127. Чухно А. Нова економічна політика/ А. Чухно// Экономика Украины.  2005.  №7.  С. 15 – 22.
128. Шаталова О.В. Нормативне регулювання діяльності видів транспорту / О.В. Шаталова // Залізн. трансп. України. – 2006. – № 4. – С. 26.
129. Шинкаренко В.Г. Управление единой транспортной системой Украины // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. Спец. випуск. – Харків: УкрДАЗТ. – 2006. – № 14. – С. 26-28.
130. Широкова О.М. Стратегічні основи реформування управління залізничним транспортом / О.М. Широкова // Актуал. пробл. економіки. – 2008. – № 7. –С. 66-70.
131. Шишков Ю. Регионализация и глобализация мировой экономики/ Ю. Шишков// Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – №8. – С. 3 – 20.
132. Шкідченко О.В. Правове регулювання доступу країн Центральної та Східної Європи на транспортний ринок ЄС / О.В. Шкідченко // Науковий Вісник: Збірник наукових праць. – Київ : Державна податкова адміністрація України. Академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2002. – Вип. 4 (18). – С. 482–484.
133. Шкідченко О.В. Правове регулювання функціонування міжнародних транспортних коридорів в Україні / О.В. Шкідченко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – 2001. – Вип. 29 (Ч. ІІ). – С. 143–150.
134. Шкідченко О.В. Правові засади транспортної політики ЄС // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – 2002. – Вип. 33 (Ч. 2). – С. 123–129.
135. Шпонтак В.В. Формування інфраструктури міжнародних транспортних коридорів – стратегічне завдання України на початку ХХІ сторіччя / Шпонтак В.В. // Держава та регіони. – 2002. – № 1. – С. 144-150.
136. Шумпетер Й. Теория экономического развития: (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры)/ Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – 456с.
137. Щелкунов В.И. Оценка перспектив развития авиационного транспорта в Украине / В.И. Щелкунов, И.А. Козлюк // Проблеми системного підходу в экономіці. – К. : НАУ, 2005. – Вип. 12. – С. 3–10.
138. Юхновський І.Р. Транспортний комплекс України. Залізничний транспорт: проблеми та перспективи / І.Р. Юхновський, Г.Б. Лебеда, Т.І. Попова; Міжвідомча аналіт.-консульт. рада з питань розвитку продукт. сил і вироб. відносин. – К.м: ФАДА ЛТД, 2006. – 286 с.
139. Якименко Н. В. Пріоритетні напрямки розбудови міжнародних транспортних коридорів на території України (с точки зору Харківського регіону) / Н. В. Якименко // Науково-технічний збірник “Коммунальное хозяйство городов”. Сер.: “Економічні науки” – Київ : Техніка, 2007. – № 78. – С. 381 – 386.
140. Яновський П.О. Загальноекономічні тенденції у вантажоутворюючих галузях економіки України / Яновський П.О. // Залізничний транспорт України. – 2001. – №2. – С. 36-39.
141. Кornai J. The Road to a Free Economy. Shifting from a Socialist System: The Example of Hungary. N.Y.: W.W. Norton, 1990. – 90 р.
142. Hayek F. The Constitution of Liberty. London, Routledge, 1960; Hayek F. Order With or Without Design. London, Centre for Research into Communist Economies, 1989. – яр. 45-89.
143. Schumpeter J. The Theory of Economic Development. An Inquiry into Profits, Capital, Credit, Interest and Business Cycles. Cambridge, Mass., Harvard University Press, 1968 – 478 р..
144. Caballero R., Hammour M. Creative Destruction in Development: Institution Crises and Restructuring. The World Bank, ABCDE, Wash., 2000, p. 10-11.
145. Coase R. The Problem of Social Cost. - Journal of Law and Economics, 1960, vol. 17, № 2. – 45 р.
146. Blase J., Kroumova M. and Krause D. Kremlin Capitalism: The Privatization of the Russian Economy. Ithaca and London, Cornell University Press, 1997, p. 76-77.