УКРАЇНСЬКА НОТОВИДАВНИЧА СПРАВА У ГАЛИЧИНІ, БУКОВИНІ, НА ЗАКАРПАТТІ ТА НА ЕМІГРАЦІЇ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТЬ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ
ІМ.М.В.ЛИСЕНКА

На правах рукопису

ОСАДЦЯ
ОЛЬГА ПАВЛІВНА

УДК 002.2:655:781]
(=161.2)(09)(477.8+100)
”XVIII-I пол. XIX”

УКРАЇНСЬКА НОТОВИДАВНИЧА СПРАВА
У ГАЛИЧИНІ, БУКОВИНІ, НА ЗАКАРПАТТІ
ТА НА ЕМІГРАЦІЇ
ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТЬ

Спеціальність:
17.00.01 — теорія та історія культури

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства, проф.
Ю.П.Ясіновський

Львів — 2005

ЗМІСТ

ВСТУП.....3
РОЗДІЛ 1. Історичний та культурний контекст розвитку нотовидавничої справи в Західній Україні та в українській еміграції ХІХ — першої половини ХХ ст.......................................................................................11
1.1 Історіографія, джерела; методологія та методи дослідження.........11
1.2 Музичне середовище...20
1.3 Етапи розвитку нотовидавничої справи....................................26
1.4 Нотодавничі центри та осередки....47
РОЗДІЛ 2. Організація продукції нотних видань.....................................56
2.1 Характеристика видавців56
2.2 Діяльність друкарень та літографій...80
2.3 Технічні способи нотодрукування.............................................92
2.4 Цензура нотодруків.....97
2.5 Тираж. Художнє оформлення нотних видань........102
РОЗДІЛ 3. Характеристика видавничого репертуару. Види нотодруків...106
3.1 Духовна музика..............................................................................................109
3.2 Музичний фольклор..................................................................................114
3.3 Жанри світської професійної музики..........................................................123
РОЗДІЛ 4. Способи розповсюдження нотних видань.........................................140
4.1 Реклама.......147
4.2 Ціноутворення ......155
ВИСНОВКИ................................................................................................................157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...162
ДОДАТКИ...191

ВСТУП

Актуальність теми. Український народ створив неперевершений за художнім та образним багатством фольклор, а також розвинену, багатожанрову, розмаїту за формами професійну музику. Багато її зразків увійшло до золотого фонду вітчизняних духовних надбань, а чимало композицій, зокрема хорових і солоспівів, здобули міжнародне визнання.
Однак створені в минулому музичні шедеври далеко не завжди ставали набутком нащадків. Через відсутність відповідної громадської атмосфери, організованих форм музикування, постійної виконавської бази і розвиненої нотовидавничої справи вони виходили з мистецького вжитку, переставали здійснювати належні суспільну й естетичну функції. Нотні друки власне й покликані зберігати і передавати художні цінності музичного мистецтва.
У дисертації піднято проблему вивчення нотовидавничої справи в Західній Україні та в українській еміграції як одного із важливих чинників розвитку української музичної та книговидавничої культури ХІХ — першої половини ХХ ст. Разом з тим нотовидавнича справа є недостатньо дослідженою сторінкою історії.
Сьогодні залишається актуальним завдання підвищення ефективності книжкової справи та поліпшення якості надрукованої продукції. У його вирішенні значну роль повинен відіграти досвід, нагромаджений українськими видавцями, зокрема тими, хто займався друкуванням нот. Потрібно проаналізувати їх діяльність, напрями та динаміку розвитку.
Ця праця охоплює історичний та теоретичний аспекти огляду обраної теми. Історичний аспект дослідження нотних друків передбачає двосторонній аналіз видань: по-перше, кожне слід розглядати насамперед як яскравий вияв духовно-естетичного і мистецького життя суспільства і по-друге — як важливий фактор, що впливає на його розвиток.
Історичний аспект дослідження охоплює також вивчення процесів поширення та побутування нотних видань у суспільстві. Не можна говорити про нотне видання, не враховуючи потреб та інтересів користувача. Користування нотодруками обов’язково передбачає момент виконання, озвучення надрукованої музики, що в значній мірі було недоступне "одиничному" нотному користувачеві, навіть якщо він і володів нотною грамотою. На відміну від книг, значення і реальна масштабність нотовидавництва визначається не тільки кількістю і складом користувачів покупців, але й контингентом слухачів виданих музичних творів. Таким чином попит на відповідну нотну продукцію є одним із визначальних чинників у формуванні нотного видавничого репертуару, його складу і характеру.
Зокрема, видання різних аранжувань, парафраз, транскрипцій, їх тиражі та перевидання вказують на популярність вибраних творів; переклади творів для різного виконавського складу виявляють можливості та рівень майстерності виконавців, найбільш вживані віртуозні прийоми. На основі аналізу педагогічного репертуару (школи, етюди, інструктивні п’єси) можна охарактеризувати методи музичної педагогіки; а ознайомившись із накладами, визначити популярність окремих творів чи композиторів. Виявлення всієї нотної продукції та її всесторонній аналіз дозволяє об’єктивно оцінити творчість композитора, осмислити місце, яке він займає у музичній культурній спадщині, простежити хронологію його творчості.
Теоретичний аспект дослідження зосереджено на розкритті процесу виробництва нотного видання, на організації (перетворенні) музичного твору (у формі писемного документа) в нотне видання, матеріалізоване в редакційно-видавничих та друкарських роботах. Цей аспект включає насамперед технологію виготовлення нотного видання, тобто — нотну поліграфію. Тут слід враховувати комерційний інтерес як стимул до поширення твору видавничим способом, пов’язаний із впровадженням нових технологій, раціональних методів організації праці тощо. Вивчення історії та методів друкування нот дає можливість ознайомитись із малодослідженою галуззю прикладного мистецтва — декоративною графікою та з художнім оформленням нотних видань, що безперечно збагатить наші здобутки у цьому виді мистецтва.
У науковій літературі наразі немає узагальнюючого дослідження, де б розглядалися шляхи становлення та розвитку, регіональні особливості нотовидавничої справи в Західній Україні та українській еміграції, характеризувалися види видань, визначалися їх роль і місце в культурному процесі. Узагальнити цей досвід у всіх різноманітних його проявах покликане дане дисертаційне дослідження, що і пояснює причину обрання цієї теми та доводить її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації відображає певні напрямки наукових досліджень кафедри музичної україністики Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка, під керівництвом якої здійснюється її розробка, відповідає темі №3 Українська музика в контексті світової музичної культури” перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності Львівської державної музичної академії на 2002-2006рр. Тема затверджена Вченою радою ЛДМА (протокол №1 від 25.09.2003 року).
Мета дослідження — реконструкція цілісної картини розвитку української нотовидавничої справи в Західній Україні та в еміграції; виявлення факторів сприяння та вияснення її ролі у контексті загальноукраїнського музичного процесу.
Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі основні завдання:
· виявити та проаналізувати джерела розвитку українського нотодрукарства в західному регіоні України та в середовищі укранської еміграції;
· з’ясувати вплив політичних, економічних та історико-культурних факторів на розвиток нотовидавничої справи;
· провести диференціацію та охарактеризувати етапи розвитку нотовидавничої справи у контексті тогочасних процесів у східній та центральній частинах України та в Європі;
· проаналізувати діяльність окремих видавничих центрів та осередків, які займались друком нот, охарактеризувати їх виробничі можливості, визначити їх внесок у динаміку розвитку нотовидання;
· виявити персоналії, причетні до редакційного, друкарського та розповсюджувального процесів друкованої нотної продукції, визначити їх типологію;
· охарактеризувати видавничий процес, технічні способи нотодрукування;
розкрити жанрові особливості видавничого репертуару світської та церковної музичної творчості; охарактеризувати різновиди нотодруків;
· дослідити способи поширення та реклами нотних видань, особливості ціноутворення.
Об’єктом дослідження є україські нотні видання, що вийшли друком у Західній Україні та в українській діаспорі у ХІХ — першій половині XX ст.
Предметом дослідження є історія нотовидавничої справи у Західній Україні та в українській діаспорі. Українська нотна друкована продукція розглядається у контексті тогочасної діяльності народів інших національностей, що населяли землі Західної України; це дає змогу виявити їх взаємовпливи та простежити їх розвиток.
Крім цього, видання нот українці здійснювали і поза своїми етнічними землями. Наше дисертаційне дослідження дає характеристику і цій музичній друкованій спадщині.
Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на метолодологічних засадах загального музикознавства та книгознавства. Розв’язанню поставлених завдань підпорядковані наступні методи дослідження, використовувані на емпіричному та теоретичному рівнях: виявлення джерел, їх аналіз — джерелознавчий, історіографічний; аналіз видавничого процесу: історичний, порівняльний, типологічний (застосування спеціальних методів: книговидавничо-типологічного, книготоргово-типологічного, бібліотекознавчо-типологічного, бібліографо-типологічного); аналіз масиву нотних видань: застосування методу аналізу та синтезу, статистичного, типографічного.
Висвітлення обраної теми вимагало виявлення та опрацювання великого масиву джерельних матеріалів, тому джерелознавчий аспект у нашому дослідженні є пріоритетним.
У викладенні матеріалу переважають інформативний (нагромадження та упорядкування матеріалу) та аналітичний (аналіз видавничого репертуару) підходи. Вивчення нотовидавничої діяльності в тісному зв’язку з суспільно-історичним контекстом та відтворення цілісної картини цієї діяльності, різноманітної за напрямками, характером і формами передбачає системний підхід. З цим принципом пов’язане й застосування комплексного підходу, який поєднує музикознавчий, історичний та книгознавчий способи опрацювання матеріалу.
Хронологічні межі дослідження зумовлені конкретними датами і охоплюють період понад 120 років (18161944). Нижня межа (1816 р.) — вихід у Львові зі стін друкарні Ставропигійського Інституту нотних збірників духовних піснеспівів - Ірмологіона й Осмогласника. Верхня межа (1944 р.) — останні датовані окупаційні видання Інституту Народної Творчости у Львові кінця воєнних дій Другої світової війни на території України.
Охоплюваний історичний період є визначальним у становленні та розвитку нотовидавничої справи в регіоні: відбувся перехід від спорадичного видання музичних творів окремими друкарнями до певної системної діяльності у цій сфері.
Географія дослідження включає історичні землі Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, Західної Волині, Полісся, Холмщини, що в межах окресленого хронологічного періоду означені як землі Західної України; до цих географічних меж долучені території, де перебувала українська еміграція і в яких розвивалась українська нотовидавнича справа.
У даній роботі терміни „Західна Україна”, „західноукраїнський” вжито для позначення територіальних меж, а не для виокремлення стильових чи інших ознак цієї діяльності від загальноукраїнського процесу. Проте, враховуючи історичну ситуацію протягом тривалого часу, коли Східна, Центральна і Західна Україна перебували під владою різних імперій (Східна — у складі Росії, а західна — у складі Австро-Угорщини, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехо-Словаччини), а відтак не могли не зазнати істотного впливу культурного розвитку метрополій, тому необхідно визначити і певні відмінності у становленні професіфних мистецьких шкіл, ролі національної музики у суспільному житті кожного етносу. Ці відмінності опосередковано позначились і на нотовидавничій діяльності в регіонах, внаслідок чого видається доцільним дослідити їх ґрунтовніше. Крім цього, у кожній з трьох західноукраїнських областей (Галичині, Буковині та Закарпатті), а також в українській діаспорі історчний та культуротворчий процес проходив у специфічних локальних умовах, і це вимагає окремого розгляду.
Наукова новизна отриманих результатів:
· запорукою новаторського резонансу даного дослідження є те, що воно ґрунтується на поєднанні методичних засад музикознавства та книгознавства. Вперше предметом дослідження стає друковане нотне видання в процесі його створення, розповсюдження та побутування на території Західної України та в українській діаспорі;
· на основі виявлених і опрацьованих джерел, більшість з яких вперше введено в науковий обіг, у музикознавчому та книгознавчому аспектах досліджено особливості та напрями нотовидавничої діяльності в Західній Україні та в українській діаспорі ХІХ — першої половини XX ст.;
· з’ясовано політичні, економічні та історико-культурні фактори впливу на розвиток нотовидавничої справи;
· лохарактеризовано основні етапи становлення та розвитку нотодрукарства в Західній Україні у порівнянні з аналогічними процесами в східній та центральній частинах України, Європі. Українське нотовидання розглядається у контексті тогочасної творчої діяльності народів різних національностей, що населяли землі Західної України; це дало змогу виявити, серед яких впливів вони розвивались, культурний рівень цих народів.
· проаналізовано нотовидавничу діяльність окремих центрів та осередків досліджуваного регіону та в діаспорі, охарактеризовано їх виробничі можливості, застосування нових технологій та методів організації праці;
· виявлено прізвища видавців, друкарів, книгарів, укладено їх анотований список, виявлено та проаналізовано їх діяльність;
· охарактеризовано в загальних рисах видавничий процес, технічні способи нотодрукування;
· здійснено аналіз нотних видань за жанрами, способом виконання та функціональним призначенням; виявлено їх роль як важливого чинника розвитку композиторської творчості, освіти та виконавства;
· простежено шляхи поширення нотних видань через мережу книгарень, спеціалізованих магазинів та бібліотек, особливості ціноутворення та тиражу.
Наукові висновки та основні положення, що містяться в дисертації, одержано пошукачем особисто безпосередньо із джерел XIX — першої половини ХХ ст., а також під час дослідницької реконструкції нотовидавничого процесу.
Апробація результатів дисертації. Матеріали й проблеми, що розглядаються в дисертації, викладені в доповідях на міжнародній науково-практичній конференції Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних” (Львів, 1996); науковій конференції присвяченій 100-річчю від дня народження о.Северина Сапруна (Дрогобич, 1997); науково-теоретичній конференції Бібліотеки на західноукраїнських землях: сторінки історії” (Львів, 2000); двох міжнародних наукових сесіях Musica Galiciana” (Ряшів, 1997, 2001); а також у таких публікаціях: Прижиттєві видання творів М.Лисенка (// З історії книги та бібліографії: Зб. наук. пр. / АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В.Стефаника. — Київ: Наук. думка, 1990. — С.3652.), Музичні видання хорового товариства Боян ( // Бібліотека — науці: Зб. наук. ст. — Київ: Наук. думка, 1990. — С.137144), Видання музичних творів Миколи Лисенка в Західній Україні ( // Записки Наукового товариства імені Т.Шевченка. — Львів, 1993. — Т.226. — С.463470), З історії українського нотодрукування ( // Записки Наукового товариства імені Т.Шевченка. — Львів, 1996. — Т.232. — С.426-438), Розповсюдження нотних видань в Західній Україні другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (// Записки Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. — Львів, 2005. — Вип. 12. — (в друці).
Теоретичне і практичне значення роботи полягає у можливості застосування її результатів у лекційних курсах з історії української музики, української культури, української книги та друкарства; її матеріали необхідні для розширення і створення цілісної історії української музики ХІХ — першої половини ХХ ст.; для доповнення матеріалів при підготовці теоретичних досліджень з історії українського книговидання та друкарства; укладення репертуару українських нотних видань уможливить виведення досліджень з історії та теорії української музичної бібліографії на новий якісний рівень.

Публікації. Основні положення дисертації апробовано у п’яти фахових виданнях: Zur Geschichte der ukrainischen Notenausgaben in Galicien im 19. und 20. Jahrhundert ( // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa. — Heft 2. — Chemnitz, 1998. — S.3339), Українська музика в репертуарі польських видавців ХІХ — поч. ХХ ст. ( // Musica Galiciana. — Т.ІІI / Red. L.Маzepy. — Rzeszów: Wyd-wo Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1999. — S.217224), Львівські видання лібретто опер і оперет ХІХ — поч. ХХ ст. з фондів ЛНБ ім.В.Стефаника НАН України ( // Musica Galiciana. — Т.VII / Red. L.Маzepy. — Rzeszów: Wyd-wo Universytetu Rzeszowskiego, 2003. — S.5764), Нотовидавнича діяльність у Львові ХІХ — поч. ХХ ст. ( // Народознавчі зошити. — 2004. — №5-6. — С.28), Центри та осередки нотовидавничої справи в Західній Україні та українській еміграції ХІХ — початку ХХ століття // Наукові записки ЛДНУ ім. Франка. -Львів, 2005. -(в друці).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Історико-культурні умови ХІХ — першої половини ХХ ст., в яких перебувала Західна Україна, стали об’єктивними чинниками розвитку нотовидавничої справи, зумовили темпи її розвитку, напрями, рівень, обсяги та регіональні особливості. Попри це імперська і окупаційна політика держав, у складі яких пербувала тоді Західнп Україна, спрямовувалась на нищення українського друку й придушення української культури. Ця політика була гальмівним фактором і для розвитку нотовидання та нотодрукарства, що робило особливо знаменним перші друки українських видавничих та друкарських закладів, підвищувало їхню суспільну і науково-практичну цінність.
Видавнича продукція регламентувалась цензурою (світською і церковною), яка служила важливим знаряддям адміністративних репресій, хоч в цілому положення Західної України у цьому відношенні порівняно з іншими регіонами України було порівняно легше.
У межах досліджуваного періоду відбулося становлення української нотовидавничої справи як системи: від спорадичного видання музичних творів окремимим видавцями чи друкарнями — до спеціалізованої, цілеспрямованої видавничої та книгорозповсюджувальної діяльності. Визначальну роль у процесі становлення відіграла діяльність аматорських та професійних хорових товариств і колективів (Боян”, Бандурист”, хор української Академічної гімназії у Львові).
Розвиток нотовидавничої діяльності відбувався за поділяємо на чотири якісно відмінні етапи:
Перший етап: 18161860-ті рр.
Нотовидавнича справа на початках галицького відродження та в народницький період.
Другий етап: 18701890-ті рр.
Впродовж цього етапу відбувається формування нотовидавничої справи як повноцінної системи, хоч її український аспект розвивався значно повільніше і у важчих соціально-культурних і політичних умовах порівняно з польським.
Третій етап: нотовидавнича справа від початку ХХ ст., періоду Першої світової війни і визвольних змагань (19141921), періоду між двома світовими війнами (19211939) — якісно відмінний від попереднього різким її обмеженням. В умовах більш сприятливих (на Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини, на еміграції) чи менш сприятливих (в Галичині, Буковині, Волині й Холмщині під польською і румунською окупацією) українська нотовидавнича справа набирає ознак політичної дії, спрямованої на самозбереження і продовження розбудови національно-культурного процесу з огляду на політику нищення українства й ідеологічний тиск в умовах УРСР. Вагомим доповненням і підмогою в цій розбудові стала видавнича діяльність в українській еміграції. Разом з тим цей етап привніс нові риси в тематику видань, поповнивши її новим репертуаром.
Четвертий етап. Політичні події періоду Другої світової війни на Україні (1939 — 1944) стали основними негативними чинниками у проходженні четвертого етапу нотовидавничої діяльності в Західній Україні. В цей період відбувалась легальна діяльність Українського Видавництва у Львові і Кракові і нелегальна — ряду видавничих інституцій у Львові, в умовах еміграції в США, Канаді і в деяких європейських країнах.
Західноукраїнська нотовидавнича діяльність у зазначений період зосереджується у видавничих центрах Галичини (Львів, Перемишль, Станіславів, Тернопіль), Буковини (Чернівці), Закарпаття (Ужгород, Мукачеве, Чернеча Гора), осередках української еміграції в Європі (Відень, Прага, Париж, Берлін, Ляйпціг, Варшава), США й Канади завдяки наявності в них мистецького, освітнього потенціалу. Підставою для розвитку нотовидавничої справи було книгарство та поліграфічна галузь промисловості, а також формування музичного середовища як основного споживача нотної надрукованої продукції. Опорою для нього були музичні інституції (виконавські, освітні), розвиток музичної фольклористики а також популярність аматорського музикування серед різних верств населення.
Аналізуючи тогочасну організацію продукції нотних видавнь, відзначимо, що в практиці західноукраїнського нотовидання функціонувало чотири головні особи видавничого процесу: автор, видавець, друкар, книгар; вони виконували свої функції розділено, але частіше відбувалося їх поєднання в одній чи двох особах. Існували також цілі видавничо-друкарсько-книгарські заклади, де поєднувались всі три функції, однак з причини гострої конкурентності зі сторони спеціалізованих друкарень (переважно німецьких) такі заклади були поодинокі.
У типології видавців співіснували дві основні категорії — з власною видавничою базою і без такої, причому в кількісному відношенні превалюють видавці без такої власності (друкарні, книгарні чи складу нот). Причини цього становища лежать у несприятливих для розвитку видавничої справи економічних і суспільно-політичних умовах окресленого періоду.
Перші організовані форми нотовидання та книгопоширення в українській музичній культурі Галичини пов’язані з діяльністю видавництва „Бібліотека музикальна”, окремих видавництв при хорових товариствах "Боян", "Бандурист”. У подальшому найбільш плідною була діяльність спеціалізованого музичного видавництва „Торбан”. До нотовидавничої діяльності активно залучаються громадські та культурно-освітні товариства. З огляду на форму власності основну категорію становили одноосібні приватні фірми чи інституції.
У структурі поліграфічних закладів, причетних до нотного друку, важливу роль відігравали приватні друкарні. Наприкінці ХІХ ст розширюється географія міст Західної України, в яких діють друкарські заклади і де друкують музичні твори. Однак друкарська справа на провінції була більш ризикованою і розвивалась дещо повільніше з огляду на меншу кількість замовлень, фінансові витрати тощо. В останній третині ХІХ ст. у друкуванні західноукраїнських видань особливо зростає роль німецьких і австрійських друкарень.
У техніці поліграфічного виконання нотодруків позитивну роль відіграло застосування різних друкарських способів, активне впровадження способу літографії, що мало позитивний вплив на зростання кількості продукції.
Величина тиражу певного видання залежала насамперед від його популярності, а також від технічних можливостей застосованого способу друкування (друкарської техніки). Потреба на популярні нотодруки задовольнялась також шляхом повторних видань (перевидань).
З допомогою художнього оформлення книга отримує свій індивіуальний художній вигляд, свою образність. При цьому в оформленні відзеркалюються особливості тих соціальних умов, в яких живе книга, рівень розвитку мистецтва і поліграфічної техніки, конкретні вимоги часу ідейно-тематичний зміст твору, цільова наравленість видання, його тип, особливості читацького сприйняття.
Результати історико-книгознавчого й музикознавчого аналізу надрукованого нотного репертуару свідчать про широкий вибір творів українських авторів, а також представників різних національних композиторських шкіл Західної Європи та Росії.
Характерною для нотних видань досліджуваного періоду є різножанровість професійної музики, як церковної, так і світської. Близькість до потреб і вимог народного побуту викликала перевагу у творчій спадщині українських композиторів таких демократичних жанрів, як хоровий, музично-драматичний і камерно-вокальний, а також жанрів музичного фольклору. Обмежена кількість українських оркестрових колективів, особливо симфонічних, спричинили відсутність серед видань оперних і оркестрових партитур, великих вокально-інструментальних творів.
Розповсюдження нотних видань пов’язане із створенням мережі книгарень і спеціалізованих музичних магазинів, заснуванням нотних фондів при бібліотеках, громадських та мистецьких об’єднаннях (НТШ, Народного дому” хорового товариства Боян”), навчальних закладах; ці заходи певною мірою забезпечували нотною продукцією міста Західної України на межі століть, сприяли популяризації ураїнської музичної творчості за регіональними межами.
Система інформації про нотні новини в основному базувалась на використанні періодичх часописів, поступовому зростанні ролі книготоргових каталогів та організованої реклами видавництва. Ціни на нотні видання в Західній Україні мало чим відрізнялись від цін в Польському Королівстві, зокрема у Варшаві і загалом були досить високими, порівняно з тарифами на інші товари.
Нотовидавнича справа в Західній Україні та в українській еміграції як складова частина української культури відіграла важливу роль в утвердженні національної свідомості й патріотизму, самовияві та самозбереженні українства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Рукописні джерела:
Львівська Наукова бібліотека ім.В.Стефаника НАН України:
1. Андрейчин Б.А. Музичні видання літографії Андрейчина. — Від. мистецтва. — Арх. Х.Саноцької. —7 арк.
2. Андрейчин Б.А. Володимир Андрійович Андрейчин. Від. мистецтва. — Арх. Х.Саноцької. —4 арк.
3. Андрейчин В.А. Матеріали. — Від. мистецтва. — Арх. Х.Саноцької. — 5 арк.
4. Калинович І. Матеріали до бібліографії в тематичній рубриці „Музика”. — Від. рукоп. — Ф.57.
5. Кудрик Б. Матеріали до історії західно-української музики ХІХ ст. Від. рукоп. — Ф.163, спр.62.
6. Листи Д.Січинського до Я.Ярославенка. Від. рукоп. — Ф.169, 31/п.1. — Стосуються їх спільних музично-видавничих справ (19051909); пояснення до цих листів, написане Я.Ярославенком (1913).
7. Лист В.Матюка до Я.Ярославенка. — Від. рукоп. — Ф.146, спр.153/п.8. — У справі друкування творів.
8. Листи В.Матюка до К.Чеховича — Від. рукоп. — Ф.11, спр.3654/п.206. — У справі друкування Співаника церковно-народного”.
9. Листи К.Стеценка до Я.Лопатинського і Я.Ярославенка. — Від. рукоп. — Ф.9, спр.738. — У справі друкування творів Я.Лопатинського.
10.Матеріали з архіву музичного видавництва Торбан” (19061943). — Від. Рукоп. — Ф.146, спр. 164/п.8.
11.Матеріали з архіву видавництва „Станіславівський Боян”. — Від. рукоп. — Ф.171.
12.Фрагменти кореспонденції І.Снігурського. — Від. рукоп. — Ф.2, спр.2, №229. — тосується його видавничої діяльності в Перемишлі (18291847).
13.Саноцька Х. Постать галицького літографа Андрія Андрейчина. — Машиноп. на правах рукоп. —— Від. мистецтва. — Арх. Х.Саноцької. — 11 арк.
14.Ярославенко Я. Список музичних творів. — Львів, 1945. — Арх. ЛНБ. — Оп. 3 о/н, од.зб. 140. — Арк. 168169.
Центральний державний історичний архів України у м.Львові:
15.Матеріали видавництва Бібліотека музикальна” у Львові. — Ф.309, оп.I, од. зб. 2275.
16.Книга пртоколів засідань комітету вид-ва „Бібліотека музикальна”. — Ф.309, оп.1, од.зб.2803. — С.123.
17.Листи Д.Січинського про видання солоспівів у видавництві „Торбан”. — Ф.309, оп.1, од.зб.2439.
18.Листування видавництва Торбан” (19341939 рр.). — Ф.348, оп.1, од.зб.6562, 6641, 6642.
19.Список українських видавництв у Львові на 1928 рік. — Ф.348, оп.1, од.зб.6983 А.
20.Студинський К. Праця про укр. композитора О.Нижанківського. — Ф.362, оп.1, с.48.
21.Лист до президії від власника муз.вид-ва „Ліра” О.Залеського. — Ф.391, оп.1, од.зб.54, арк.25
22.Статут, протоколи і листування про заснування видавництва Торбан”. — Ф.775, оп.1, од.зб.1. — С. 1107.
23.Протоколи Загальних Зборів видавництва Торбан”. Ф.775, оп.1, од. зб. 2. — С. 115;
24.Протоколи засідання членів Надзірної Ради і Контрольної Комісії видавництва Торбан”. — Ф.775, оп.1, од.зб.3. — С. 141.
25.Списки виданих творів видавництва Торбан”. — Ф.775, оп.1, од.зб.7. — С.154.
26.Книга обліку нот видавництва Торбан”. Т.12. — Ф.775, оп.1, од.зб.9. — С. 1100.
27.Інвентарний опис нот видавництва Торбан”. — Ф.775, оп.1, од.зб.11.—С. 145.
28.Лист до О.Мартинківа у справі видання його творів у видавництві Торбан”. — Ф.775, оп.1, од.зб.14. — С. 124.
29.Перелік музичних творів українських композиторів у видавництві Торбан” у Львові. — Ф.514, оп.1, од.зб.176. — С. 124.
30.Хронологічний перелік різних публікацій, виданих друком в Жовкві в 18951925 рр. — Ф.684, оп.1, од.зб.1625. — С.139.
31.Матеріали Союзу співацьких і музичних товариств у Львові. — Ф.818, оп.1, од.зб.20. — С.20.

Друковані джерела:
32.А.М.Андрейчин. [Автобіографічний нарис] // Левицький І.О.. Прикарпатская Русь в XIX в. в биографиях и портретах деятелей — Львов, 1898. — Т.1. — С.47.
33.Абдуллин Р.Г. О некоторых аспектах теоретической разработки проблем типологии в советском книговедении // История книги. Теоретические и методологические основы: Сб. научн. тр. / Гос. Б-ка СССР им.В.И.Ленина. — Отдел редких книг. — Москва, 1977. — 87 с. (Актуальные проблемы книговедения. — Вып.2.).
34.Андрієвський О. Бібліографія літератури з українського фольклору / Всеукр. Академія наук, Етнографічно-фольклорна комісія. — Київ, 1930. — Т.1. / За ред.А.Лободи. — 821 с. (Матеріали до історії етнографії).
35.Антонюк Н. Українське життя в „Генеральній Губернії” (19391944 рр.): За матеріалами періодичної преси. — Львів, 1997. — 232 с.
36.Аркас М.М. Історія України - Русі. — Одеса: Маяк, 1994. — 388 с.
37.Архітектурна спадщина Чернівців Австрійської доби: Матеріали Міжнародної наукової конференції (Чернівці, 14 жовтня 2001 р. / Упоряд. П.Рихло. — Чернівці, 2003. — 172 с.
38.Барвінський В. З історії української музичної культури Західної України // Література і мистецтво, 1941. — №2. — С.4748.
39.Барвінський В. Огляд історії української музики // Історія української культури / Ред. І.Крип’якевича. — Львів: Вид. І.Тиктора, 1937. — С.691718.
40.Беловицкая А.А. Общее книговедение. — Москва: Книга, 1987. — 254 с. (Книговедение и организация книжной торговли).
41.Биковський Л. У службах Українській книжці / Упоряд. Л.Винар, Я.Ісаєвич; Львів. Укр. Іст. Тов-во та ін. — Львів; Нью-Йорк, 1997. — 327 с.
42.Бібліотека музикальна „Бояна”:[Програма вид-ва] // Зоря — 1892. — №22. — С.439.
43.Бібліотека Наукового товариства ім.Шевченка: Книги і люди / Упоряд., заг. ред Л.Ільницької. — Львів, 1996. — 138 с.
44.Бойко І. Українські літературні альманахи і збірникики XIX — поч. XX ст.: Бібліогр. покажчик / Склав І.З.Бойко. — Київ: Наук. думка, 1967. — 371 с.
45.Булат Т. Український романс. — Київ: Наук. думка, 1979. — 314 с.
46.Бутник-Сіверський Б.С. Літографська справа на Україні в середині минулого століття // Науковий збірник б-ки АН УРСРЧ.1. — Київ. — 1946. — С.5164.
47.Вальо М.А. Книговидавнича діяльність українського педагогічного товариства "Рідна школа". 18811939 рр. (Бібліографічний огляд) // Записки Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. — Львів, 2000. — Вип. 7/8. — С.102112.
48.Вальо М. Видавнича діяльність Якова Оренштайна в контексті української культури // Вісник книжкової палати, 1998. — №4. — С.2527.
49.Васильчук М. Брати Білоуси та їх внесок в українську культуру. — Коломия: Плин, 1995. — 42 с.
50.Вахнянин А. Спомини з життя. — Львів, 1908. — 68 с.
51.Видавництво українсько-руських народних мелодій: Відозва // Зоря. — 1894. — №23. — С.507508; Діло — 1894. — 28 листоп. — Чис. 66. — С.2.
52.Видавнича справа та редагування в Україні: постаті й джерела (ХІХ — перша третина ХХ ст.): Навч. Посібн. Для студ. Вузів / Авт. — упоряд. Н.В.Зелінська та ін. Львів: Світ, 2003. — 611 с.
53.Видання Івана Тиктора та концерну Українська преса”: Бібліографічний покажчик: 19231977 / Укл. В.Г.Денисюк. — Львів: ЛНБ ім.В.Стефаника НАН України, 2000. — 368 с.
54.Витвицький В. За океаном: Зб ст. — Львів, 1996. — 132 с.
55.Витвицький В. Михайло Гайворонський. Життя і творчість / НАНУ. Ін-т українознавства ім.І.Крип’якевича. — Львів, 2001. — 175 с. — Серія: Історія української музики. — Вип. 7: Дослідження.
56.Витвицький В. Музичне життя Карпатської України // Карпатська Україна. — Львів: Укр. Вид. Ін-т, 1939. — С.138146.
57.Витвицький В. Стрілецька пісня // За волю України: Історичний Збірник УСС. — Нью-Йорк, 1967. — Видання Головної Управи Братства Українських Січових Стрільців.
58.Відозва [у справі видання хорового збірника п.н. „Боян”] // Зоря, 1885. — №5. — С.60. — Підп. : Віктор Матюк, Максим Копко.
59.Вінцковський Я. В справі видання композицій бл.п.Дениса Січинського // Діло. — 1909. — 2 червня. — Чис. 117. — С.4.
60.Возняк М. До джерела українського пісенного збірника Жеготи Паулі // У століття „Зорі” М.Шашкевича. —— Львів, 1935. — Т.ІІ. — С.147216.
61.Волинський Й.З. Перша публікація мелодій українських народних пісень у Галичині // Питання історії і теорії української музики. — Львів, 1957. — Вип.І. — С.4450.
62.Вольман Б. Русские нотные издания XIX — начала XX века. — Ленинград: Музыка, 1970. — 216 с.
63.Вольман Б. Русские печатные ноты XVIII века. — Москва: Музгиз, 1957. — 293 с.
64.Гайворонський М. Музичне життя в Америці // Українська музика, 1938. — №7/8. — С.125129.
65.Гайворонський М. Наша музика в Америці // Пропам’ятна книга, видана з нагоди сороклітнього ювилею Українського Народного Союзу / Ред. Лука Мишуга. — ДжерсіСиті; Ню Джерсі, 1936. — С.431439.
66.Гнатюк В. Наукове товариство імени Шевченка у Львові: історичний нарис першого 50-річчя . — 2-ге вид. — Мюнхен; Париж, 1984. — 175 с.
67.Головата Л. Шкільні видання „Українського Видавництва” (19401944) // Записки наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. — Львів, 2002. — Вип. 9/10. — С.2449.
68.Головата Л.В. Українські книгознавчі дослідження періоду другої світової війни // Записки Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. — Львів, 2000. — Вип. 7/8. — С.181213.
69.Горак Ф. Заметки о методах изучения истории книгопечатания // Книга и графика. — Москва: Наука, 1972. — С.1318.
70.Гошовський В. Початки хорового співу на Закарпатті // Історія культури: Наук. зб. Музею укр.культури у Свиднику. — Братислава: Словацьке пед вид-во, 1972. — Вип. 6. — С.97104. — Відб.
71.Гошовський В. Сторінки з історії музичної культури Закарпаття XIXпершої половини XX століття // Українське музикознавство. — Київ, 1967. — Вип.2. — С.211217.
72.Грицак Є. З історії книжкового руху на Великій Україні (19171922). — Львів: Накл. авт., 1923. — 20 с. — Відб.
73.Грінченко Б. Література українскаго фолькльора. 17771900. Опытъ бібліографическаго указателя. — Чернигів, 1901. — 2, 317, 1 с.
74.Грінченко М. О. Історія української музики. — Київ:Спілка, 1922. — 278 с.
75.Грушевський М. Ілюстрована історія України. — Київ, 1990. — 730 с.
76.Грушевський М. Ілюстрована історія України: З додатками і доповненнями. — Нове доп. вид. — Донецьк: БАО, 2003. — 734 с.
77.Гуменюк М. Українські бібліографи XIX — початку XX століття: Нариси про життя і діяльність. — Харків: Ред — вид. відділ Книжк. Палати УРСР, 1969. — 182 с.
78.Демочко К.М. Мистецька Буковина. Нариси з минулого / Вступ. ст. Р.Пилипчук. — Київ: Мистецтво, 1968. — 175 с.
79.Гусарчук Т. Анотований покажчик творів Артема Веделя (17671808). — Київ, 1997. — 32 с.
80.Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах: З давніх часів до початку ХХ ст. — Ужгород: Патент, 1997. — 289 с.
81.Денис Січинський. (Автобіографія) // Ілюстрований музичний календар на рік звичайний 1905 з дод. ІІ накладу Музичного альманаха з року 1904 / Зложив і впорядк. Р.Зарицький. — Рік 2-й. — Львів, з друк. НТШ, 1905. — С.7273.
82.Денис Січинський: Матеріали до біо-бібліографії діячів української культури / Скл. С.П.Костюк, П.К.Медведик; Наук. ред. С.С.Павлишин. — Львів: Каменяр, 1966. — 58 с.
83.До історії видання збірника народних пісень Я.Головацького / Підгот.О.С.Грицюта // Народна творчість та етнографія — 1980. — №4. — С.48.
84.Дорошенко Д. Розвиток українського друку в XIXXX ст. у цифрах // Українська книга. — 1937. — №1
85.Дорошенко Д. Українські видавництва за кордоном в 19181921 рр. // Книжка. — 1921. — Чис. 3. — С.4752; — Чис. 46 (грудень). — С.8285.
86.Драгоманов М. Документи та матеріали / Упоряд. Г.О.Болотова, та ін.; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського; НТШ у Львові. — Львів, 2001. — 731 с.
87.Дудик Р., Пірус В. Культурно-мистецькі тенденції в діяльності молодіжних організацій (Січ”, Сокіл”, Луг”, Каменярі”) на Прикарпатті першої третини ХХ століття // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ: Плай, 2003. — Вип. 5. — С.4452.
88.Дух і ревність: Владика Снігурський та інші перемишляни / Упоряд. В.Пилипович. — Перемишль; Львів: Перемиський відділ ОУП, 2002. — 496 с. — Перемиська б-ка. — Т.2.
89.Єфремов С. В тісних рамцях. Українська книжка в 17181916 рр. — Київ, 1926. — Відб.
90.Жаровський О. Отець Іван Кипріян: Життя та діяльність. — Львів, 2002. — 63 с.
91.Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини XIX ст. — Київ: АН України, 1960. — 191 с.
92.Залеський О. Стан українських музичних видавництв // Книжка. — 1921. — Чис. 2. — С.45.
93.Залеський О. Українські музичні видавництва в Галичині // Музика. — 1927. — Чис.1. — С.6567.
94.Зеленська Л.М. Музично-видавнича діяльність на Наддніпрянській Україні другої половини ХІХ — початку ХХ століття. Автореф. дис...канд. іст. наук: 07.00.08 / Київ. Нац. Ун-т культури і мистецтв. — Київ, 2002. — 21 с.
95.Зелінський О. Редакції гимну „Ще не вмерла Україна” в старих рукописах та першодруках // Musica Galiciana = Музика Галичини. / ЛДМА ім.М.Лисенка. — Львів, 2001. Т. VI. — С.257307. — Наукові збірки ЛДМА ім.М.Лисенка. — Вип. 5.
96.Зленко П. Друки української еміграції в ЧСР // Книголюб. — Прага. — 1930. — Кн. ІV. — С.228241.
97.Злупко С. Економічна історія України. Текст лекцій / Львів. Держ.ун-т ім.І.Франка. — Львів. — 1995. — 168 с.
98.Злупко С.М. Економіка Галичини в другій половині XIX — на поч. XX ст. — Текст лекцій. — Львів: Львів. держ. ун-т ім.І.Франка, 1992. — 71 с.
99.„Зоря” (18801897): Систематичний покажчик змісту журналу / Укл. О.Д.Кізлик; передм. і наук. ред. М.П.Гуменюк. — Львів: ЛНБ ім.В.Стефаника, 1988. — 440 с.
100. Иванов Г. Нотоиздательское дело в России. Историческая справка. — Москва: Сов.композитор, 1970. — 63 с.
101. История книжной торговли: Учеб. Для книготорг. техникумов / Ред. Л.А.Виноградова, А.Л.Говоров, и др. — 3-е изд., испр. и доп. — Москва: Книга, 1982. — 287 с.
102. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України. — Львів, 2002. — 520 с.
103. Історія української музики: В 6 т. / АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім.М.Т.Рильського; ред.кол. М.М.Гордійчук (голова), та ін. — Київ. — 1989-1992. — Т.1: Від найдавніших часів до середини ХІХ ст. — Київ, 1989. — 446 с.; — Т.2 / відп.ред. Т.П.Булат. — Київ, 1989. — 458 с.; — Т.3: Кінець ХІХ — початок ХХ ст. — Київ, 1990. — 421 с.; — Т.4.: 19171941. — Київ, 1992. — 613 с.
104. Канчалаба С.О. Листування Віктора Матюка з діячами української культури, духовними особами (За матеріалами відділу рукописів ЛНБ) // Записки Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника. 1998. — Вип..6. — Львів, 1998. — С.1420.
105. Каталог видань Українського видавництва. (Стан: вересень 1941). — Краків: УВ, 1941. — 16 с.
106. Каталог видань Українського видавництва. (Стан: лютень 1941). — Краків: УВ, 1941. — 8 с.
107. Каталог книгарні Ставропигійського Інститута у Львові. — Львів, 1905. — С.234280. — Ноти.
108. Каталог музичних творів Андрія Гнатишина / Упоряд. авт. — Відень, 1990. — 30 с.
109. Катальог "Галицької Накладні" Київ — Ляйпціг; Галицької накладні” Коломияиздательство Я.Оренштайна. — Коломия; Берлін, 1921. — 16 с.
110. Катальог Загальної бібліотеки і инших видавництв "Галицької накладні" Якова Оренштайна в Коломії (в Галичині). — Б.м., [1919]. — 16, 4 IV с.
111. Кирчів Р.Ф. Україніка в польських альманахах доби романтизму. — Київ, 1965. — С.10, 4245, 9394.
112. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ — ХХ ст. — Тернопіль: АСТОН, 2000. — 340 с.
113. Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище (19171923 рр.) / Центр пам’яткознавства НАНУ та Укр. тов-ва охорони пам’яток історії та культури; Київ. Держ.ін-т культури. — Київ: Логос, 1996. — 340 с.
114. Книга в Україні. 19611917: Матеріали до репертуару української книги / Ред. Кол. О.С.Онищенко, Л.В.Бєляєва, та ін. НАН України, НБУ ім.В.І.Вернадського. — Київ, 1996. — Вип. 1; — Київ, 1999. — Вип. 2; — Київ, 2001. — Вип. 3.
115. Книга і друкарство на Україні / За ред П.М.Попова. — Київ, 1964. — 306 с.
116. Книгарня Наукового товариства ім.Шевченка.— Львів, 1927. — VII. Музичні твори. 27 с.
117. Книготорговые каталоги первой половины ХІХ века: Указатель: Учеб. Пособие по курсу "Общая и книготорговая библиография" / Ред. В.О.Осипов. — Москва, 1976. — 48 с.
118. Козицький А. Громадський відпочинок львів’ян наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. // Львів: місто — суспільство — культура: Збірник наукових праць /За ред. М.Мудрого. — Львів: Львів. Держ. Ун-т ім.І. Франка, 1999. — С.308315.
119. Колесса Ф. Твори / Ред кол. Л.М.Ревуцький та ін. — Київ: Наук. думка, 1970. — Т.2. Музикознавчі праці / Ред М.М.Гордійчук та ін. — 592 с.; — Т.3. Фольклористичеі праці / ред О.І.Дей. — 412 с.
120. [Комаров М]. Библіографический указатель музыкальной и литературной деятельности Н.В. Лисенка (1868—1903 гг.) / Сост. М.К. — Кіев: Тип. Имп. Ун-та св.Владимира, 1904. — 25 с.