УКРАЇНСЬКЕ БАЛЕТМЕЙСТЕРСЬКЕ МИСТЕЦТВО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Краткое описание

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

Павлюк Тетяна Сергіївна

УДК 792.82

УКРАЇНСЬКЕ БАЛЕТМЕЙСТЕРСЬКЕ МИСТЕЦТВО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

17.00.01 — теорія та історія культури

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
кандидат мистецтвознавства, доцент
Миленька Галина Дмитрівна

Київ — 2005

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................................... 3
Розділ 1. Українське балетмейстерське мистецтво 50—60х років XX століття: у пошуках нових типів хореографічної драматургії............... 8
1.1. Українське балетмейстерське мистецтво у вимірах мистецтвознавчої думки................................................................. 8
1.2. Подолання естетичної уніфікації балетного мистецтва через відродження в ньому національних танцювальних традицій..... 22
1.3. Хореографічна творчість у боротьбі за відродження сучасної проблематики................................................................................ 46
Висновки до розділу..................................................................... 66
Розділ 2. Досягнення українського балетмейстерського мистецтва 70—80х років XX століття.................................................................. 69
2.1. Особливості опанування інноваційних зарубіжних балетмейстерських технологій на українських сценах............... 69
2.2. Балетна музика радянських композиторів та становлення нових підходів до балетмейстерської діяльності........................ 95
2.3. Стильові ознаки українського балетмейстерського мистецтва 70х — першої половини 80х років........................................ 106
Висновки до розділу................................................................... 120
Розділ 3. Формування нової генерації української балетмейстерської еліти у другій половині 80—90х років XX століття......................... 123
3.1. Розвиток українського балету у контексті нових течій сучасного хореографічного мистецтва...................................... 123
3.2. Розвиток національної балетмейстерської творчості після проголошення незалежності України......................................... 152
Висновки до розділу................................................................... 176
Висновки............................................................................................... 178
Список використаної літератури.......................................................... 180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Історія театру охоплює широкий спектр явищ, мистецтво балету зпоміж яких є найменш вивченим. Незва-жаючи на постійний інтерес до цього виду мистецтва критичної думки та позитивну динаміку, що простежується у його історичному розвитку, на відміну від інших різновидів театральної творчості, специфіка художнього процесу, з яким пов’язані існування складових хореографічної мови”, часова обумовленість танцювальних засобів та відсутність системи їхньої писемної фіксації — усе це тривалий час стримувало дослідницьку ініціативу. Накопичений у театрознавстві науковий багаж складається з праць, у яких розглядається широке коло проблем, сполучених із розвитком різних балетних шкіл (В.Красовська, Ю.Станішевський, Є.Суриць), виокремленням специфічних рис балетної драматургії (М.Загайкевич), систематизацією танцювальних рухів та комбінацій у народних українських танцях та їхніх сценічних інтерпретаціях (К.Василенко), характеристиками й аналізом творчої діяльності окремих колективів і митців світового балетного мис-тецтва (Г.Боримська, В.Ванслов, Л.Долохова, П.Карп, М.Смирнова, Т.Швачко та ін.)
Така багатовекторність наукових інтересів виключає наявність за-гального, для тих, хто досліджує балетне мистецтво, сюжету” з головним героєм — балетмейстером. Унікальність цієї професії полягає у її функціях, подібних до режисера у драмі і, водночас, до художника — митця, що відтворює себе, користуючись різноманітними виражальними засобами танцю, сценографії, музики, костюмів.
Тому всі без винятку дослідники констатують, що балетмейстерське мистецтво віддзеркалює найсуттєвіші художні тенденції і напрямки, стильові, жанрові й естетичні аспекти складного, часто внутрішньо суперечливого, поступу європейського і світового сценічного мистецтва. Разом з тим, узагальнюючих праць, присвячених вивченню процесів становлення та розвитку цього виду мистецтва, явно не вистачає. Відтворити цілісну картину не дозволяє також відсутність мистецтвознавчих розвідок, які висвітлюють особливості його функціонування у різних світоглядних та національних вимірах, у проекції на динаміку естетичних трансформацій, що відбувалися в системі міжкультурних та культурноісторичних зв’язків.
У визначеному ракурсі особливої актуальності набуває проблематика, яку віддзеркалює у собі поступ українського балетмейстерського мистецтва другої половини ХХ століття, репрезентованого творчістю П.Вірського, В.Вронського, А.Шекери: майстрів, які зробили вагомий внесок не тільки в національну, а й у світову та європейську хореографію.
Перелічені аргументи й обумовили вибір теми Українське балет-мейстерське мистецтво другої половини ХХ ст.”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди-сертаційна робота виконувалася згідно з програмою наукових досліджень та планом наукової роботи кафедри хореографії Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
Мета і задачі дослідження — виявити особливості розвитку ук-раїнського балетмейстерського мистецтва у 50—90ті роки ХХ століття в проекції на тенденції, які характеризують процеси становлення цього виду мистецтва у європейському та світовому балеті визначеного періоду.
Для досягнення мети потрібно було вирішити такі завдання:
розглянути стан вивчення української балетмейстерської творчості мистецтвознавчою думкою;
простежити еволюцію підходів та принципів, на які орієнтується українське балетмейстерське мистецтво в період 50—90х років в ХХ сто-ліття;
охарактеризувати напрямки творчих пошуків хореографів, які реп-резентують цей вид мистецтва у другій половині ХХ століття;
проаналізувати процеси становлення нових засобів виразності у балетмейстерському мистецтві 70х — першої половини 80х років;
виявити тенденції, які сприяли формуванню нової естетики балет-мейстерської діяльності та обумовили активізацію цієї діяльності на українському ґрунті;
виокремити стильові ознаки українського балетмейстерського мис-тецтва у контексті художніх досягнень різних балетних шкіл та напрямків;
прослідкувати розвиток української балетмейстерської творчості на сучасному етапі та охарактеризувати її специфічні риси.
Об’єкт дослідження — українське балетмейстерське мистецтво.
Предмет дослідження — розвиток українського балетмейстерського мистецтва у другій половині ХХ століття.
Методи дослідження. Відповідно до поставлених завдань дисертантом використовувалися такі методи: аналітичний — у вивченні мистецтво-знавчої літератури за відповідним напрямком; історичний — для встанов-лення послідовності у становленні характерних для українського балет-мейстерського мистецтва принципів хореографічного втілення ідейного задуму музичних творів; системний — у розкритті складових української балетмейстерської творчості; культурологічний — у виокремленні тенденцій та закономірностей її розвитку на різних етапах та в різних соціальних умовах функціонування балетного мистецтва; біографічний — при розгляді особливостей балетмейстерської діяльності за окремими персоналіями; теоретичний — у підведенні підсумків дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що дисертантом вперше українське балетмейстерське мистецтво розглядається у проекції на ті тенденції, що обумовили становлення національної балетної школи:
набули подальшого розвитку теоретичні положення, які дозволяють розглядати балетмейстерське мистецтво як специфічну галузь художньої діяльності;
уточнено змістовні характеристики танцювальної стилістики, яка сприяла виокремленню українського балету серед інших видів мистецтв у другій половині ХХ століття;
виявлено послідовність інноваційних змін, що відбувались в українському балетмейстерському мистецтві: від принципів хореодрами через творче опанування мистецького досвіду, накопиченого світовим балетом, до формування самобутнього, оригінального балетмейстерського стилю у творчості видатних представників українського балету: П.Вірсь-кого, А.Шекери та інших;
охарактеризовано тенденції, які дозволяють простежити еволюцію балетмейстерських технологій на українському ґрунті. Це поступове онов-лення засобів танцювальної виразності шляхом поєднання в них елементів різних стильових систем побутування: класичної, народної, сучасної попкультури; прагнення до модернізації загальних принципів балетмейстерської діяльності шляхом синтезу різних видів мистецтв та опосередкованого використання запозичених у них засобів художнього відображення;
введено у науковий обіг документальні та публіцистичні матеріали, що дають змогу поглибити уявлення про творчість чисельних представників балетмейстерського мистецтва, які працювали в різних українських театрах у 50—90ті роки ХХ століття.
Практичне значення отриманих у процесі дослідження результатів полягає у виробленні дисертантом нових теоретичних положень, які пог-либлюють уявлення про розвиток української культури і мистецтва ХХ століття.
Результати дослідження можуть бути використані у процесі викла-дання історії європейської й української художньої культури, курсах куль-турології та естетики, історії та теорії хореографічного мистецтва, а також при написанні підручників, навчальних посібників, енциклопедій з історії балетного театру, зокрема українського.
Теоретична частина дисертації розширює і предметне поле практич-них занять студентів, які опановують професію балетмейстера на хореогра-фічних факультетах, кафедрах та в спеціальних навчальних закладах.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та окремі аспекти дисертації оприлюднені дисертантом у доповідях та повідомленнях на семи конференціях, зокрема: Дні науки Київського національного університету культури і мистецтв” (м. Київ, 2000, 2002 рр.); Всеукраїнських наукових конференціях Театральне і хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів” (м. Київ, 2004 р.) та Театр танцю і творчоорганізаційні проблеми розвитку сучасної хореографічної культури (м. Севастополь, 2004 р.); міжнародних наукових конференціях Міфологічний простір і час у сучасній культурі” (м. Київ, 2003 р.), Серж Лифар і сучасна хореографічна культура” (м. Київ, 2004 р.) та Людина — Світ — Культура” (м. Київ, 2004 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 5ти одно-осібних публікаціях, в т.ч. чотири з них надруковано у виданнях, зат-верджених ВАК України як фахові за напрямком мистецтвознавство”.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями, визначеними дисертантом. Робота складається з вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаної літератури (299 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок, в т.ч. основний текст викладено на 179 сторінок.

Список литературы

Висновки

У висновках дисертантом узагальнюються основні результати дос-лідження.
1. Аналіз мистецтвознавчої літератури підтверджує актуальність дос-лідження українського балетмейстерського мистецтва другої половини ХХ століття і доводить необхідність уточнення цього поняття в проекції на інтенсивність розвитку саме балетмейстерської творчості у виокремлюваний період.
2. Доведено, що 50—60ті роки є тією межею, від якої розпочинається прискорений процес формування національного балетного театру, пе-рерваний ідеологією сталінізму. Його наслідком стала нова танцювальна стилістика, що синтезувала в собі класичні й народні традиції та спрямову-вала балетмейстерів покоління 60х на подолання естетики хореодрами (П.Вірський, В.Вронський).
3. Обґрунтовано, що оновлення танцювальної стилістики відбувається внаслідок тих змін, що простежуються у репертуарній політиці часів хрущовської відлиги”, коли актуальності набуває національноісторична та сучасна проблематика.
4. Виявлені провідні тенденції, що обумовили подальший розвиток українського балетмейстерського мистецтва у 70—80ті роки ХХ століття та охарактеризована їхня специфіка у проекції на контекст тих ідей, що живлять у цей період світовий балет. Запозичення зарубіжного досвіду здійснювалося опосередковано, але у варіативних формах. Наслідування оригінальних балетмейстерських версій, осучаснення класики й танцю модерн не було механічним і залежало від виконавських можливостей балетних труп, силами яких втілювалася вистава.
Значний вплив на оновлення балетмейстерських принципів у цей пе-ріод мала музична творчість, зокрема К.Караєва, С.Прокоф’єва, А.Хачату-ряна, яка сприяла поліфонізації та симфонізації танцювальної драматургії. Усе це привело до оновлення жанрової палітри балетмейстерського мис-тецтва та його переорієнтації на принципи мистецького синтезу у відтво-ренні провідної ідеї спектаклю.
5. Виокремлені особливості, які характеризують розвиток українсь-кого балетмейстерського мистецтва у період перебудови” та після про-голошення незалежності України. Це зростання ваги експерименталізму у тлумаченні традиційних постановочних технологій як класичних, так і мо-дерністських, прагнення до їхнього поєднання на основі запозичених із суміжних видів мистецтв принципів драматургії, використання в якості засобів осучаснення балетної мови різножанрових танцювальних елементів, що належать до різних, іноді далеких історикокультурних традицій.
6. Зростання чисельності оригінальних постановочних варіантів у балетному репертуарі українських театрів свідчить також про формування національної балетмейстерської еліти, яку являють не тільки старше поко-ління (А.Шекера), але й молоде (Г.Майоров, В.Федотов, О.Ратманський, А.Рехвіашвілі та ін.).
7. Проаналізовані стильові, жанрові та структурні особливості поста-новок провідних українських балетмейстерів та виявлена своєрідність художніх пошуків у кожного з них, що дало змогу стверджувати: протягом означеного періоду відбувався складний і багатогранний процес становлення національної школи балетмейстерського мистецтва, яка, опановуючи зарубіжний досвід і досягнення радянського балетного театру, поступово набуває значення самодостатнього напрямку у європейському та світовому хореографічному мистецтві.
Вивчення і розбір творчості українських балетмейстерів, які репре-зентують хореографічне мистецтво другої половини ХХ століття, доводять, що його проблематика не вичерпується межами одного дослідження і вимагає подальших наукових розвідок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авраменко В. Українські національні танки. — Вінніпег: Смолоскип, 1928. — 36 с.; Його ж. Українські національні танки, музика та стрій. — Вінніпег, 1946.
2. Антуан А. Дневники директора театра / Общ. ред. А.А.Гвозде- ва. — М.Л: Академия, 1939. — 279 с.
3. Аркина Н. Мгновения танца, мгновения жизни // Театральная жизнь. — 1985. — № 17. — С. 1417.
4. Архимович Л. Виталий Кирейко. — М.: Муз. Україна, 1968. — 58 с.
5. Афоніна А. Київське болеро // Театральноконцертний Київ. —1997. — № 3. — С. 78.
6. Барабаш Э. Балет С.Прокофьева в Харькове // Красное знамя. —1970. — 19 июня.
7. Барвинська Г. Танцюють віртуози // Молодь України. — 1964. — 30 черв.
8. Безгін І. Питання формування нових розділів театрознавства // Сучасний стан українського мистецтвознавства та шляхи його подальшого розвитку. — К.: ВПП Компас”, 2000. — С. 4952.
9. БеляеваЧеломбитько Г. Огонь Прометея // Музыкальная жизнь. — 1986. — № 15. — С. 1819.
10. Беречь советскую классику // Сов.культура. — 1974. — 5 март.
11. Біденко Б. Прометей повсталого Риму // Ленінська молодь. — 1965. — 15 грудн.
12. Боримська Г. Самоцвіти українського танцю. — К: Мистецтво, 1974. — 136 с.
13. Боровський І. Сойчине крило” // Вільна Україна. — 1957. — 29 жовт.
14. Ванслов В. Балеты Григоровича и проблемы хореографии. — 2е изд. — М., 1971.
15. Ванслов В. История и современность в балете // Музыка и хо-реография современного балета. — Вып. 2. — Л., 1977. — С. 25.
16. Ванслов В. Новаторство — это традиция и развитие // Сов. Балет. — 1983. — № 5. — С. 37.
17. Василенко К. Лексика українського народносценічного танцю. — К.: Мистецтво, 1996. — 494 с.
18. Васильєва А. Легенда про подвиг і любов // Рад. культура. — 1964. — 23 травн.
19. Вахтангов Е. О режиссуре // Режиссерское искусство. — М.: Искусство, 1962. — С. 1728.
20. Величко Ю. Золушка в балеті // Соц. Харківщина. — 1970. — 18 бер.
21. Величко Ю. Героїка війни і перемоги // Соц. Харківщина. — 1985. — 25 травн.
22. Верховинець В.М. Теорія українського народного танцю. — К.: Муз. Україна, 1988. — 150 с.
23. Виноградов О. Одесский балет сегодня // Знамя коммунизма. —1968. — 4 вер.
24. Вирский П. Несколько слов о новом балете // Сов. культура. — 1960. — 17 нояб.
25. Вовенко В. Королева танца // Донбасс. — 1968. — 15 янв.
26. Габович М. Одружбе и молодости // Сов. культура. — 1960. — 18 нояб.
27. Габович М. Душой исполненный полет. — М.: Искусство, 1966. — 230 с.
28. Гаевский В. Парадиз Пины Бауш // Балет. — 19961997. — Дек. янв. — С. 5356.
29. Гаевский В. Майя Плисецкая // Дивертисмент. — М.: Искусство, 1976. — С. 383.
30. Гоевская К. Успех молодежи в Золушке” // Сталинское племя. — 1949. — 24 март.
31. Гончарук К. Фантастика на сцені Національної опери // Веч. Київ. — 1966. — 26 червн.
32. Горбунов Б. Нова вистава // Чорноморська комуна. — 1972. — 5 жовт.
33. Гордейчук Н. Сплав поэзии, музыки, танца // Правда Украины. — 1963. — 12 май.
34. Гордійчук М. Прометей” Є.Станковича // Музика. — 1986. — № 2.
35. Гордійчук М. Лібрето, партитура, сцена // Рад. культура. — 1961. — 19 січн.
36. Гордійчук М. Ніч перед Різдвом // Культура і життя. — 1993. — 9 жовт.
37. Гордійчук М. Щоб розквітали усі барви // Культура і життя. —1969. — 20 лип.
38. Григорович Ю. Балет: традиции и современность // Правда. —1985. — 30 июня.
39. Григорович Ю. Традиции и новаторство // Музыка и хореография совр. балета. — Вып. 1. — Л., 1974. — С. 1722.
40. Григорович Ю.Н. В поисках гармонии // Театр. — 1976. — № 3. — С. 4349.
41. Григорович Ю.Н. Муза советского балета // Музыка и хореогра-фия современного балета. — Л., 1974. — С. 1419.
42. Гуменюк А.І. Як записувати народні танці. — К.: Мистецтво. — 1977. — 48 с.
43. Гуменюк А. Українські народні танці. — К.: Мистецтво. — 412 с.; Його ж. Народне хореографічне мистецтво України. — К.: Наук. думка, 1963. — 275 с.
44. Гусев П. Главное направление — современность // Музыка и хо-реография современного балета. — Вып. 1. — Л., 1974. — С. 58.
45. Гусев П. І ожила казка // Музыка. — 1976. — № 1. — С. 2225.
46. Гусев П. Балет и современная тема // Театр. — № 3. — С. 2629.
47. Гусев П. Традиции и новаторство // Сов. культура. — 1973. — 6 март.
48. Гусев П.А. Балеты, семинары, сомнения // Театр. — 1966. — № 3. — С. 28.
49. Гусев П.А. Главное направление — современность // Музыка и хореография современного балета. — Вып. 1. — Л., 1974. — С. 8.
50. Дерев’янко Б. Шедевр балетної класики // Рад. Україна. — 1980. — 23 бер.
51. Диченко І. Джерельна радість танцю // Мол. гвардія. — 1972. — 18 червн.
52. Диченко І. Легенда і правда про кохання // Мол. гвардія. — 1973. — 27 бер.
53. Долохова Л. Балетмейстер Вахтанг Вронський. — К.: Мистецтво, 1966. — 52 с.
54. Долохова Л. Образ вистави // Рад. культура. — 1964. — 20 лист.
55. Драго И. Яркий спектакль // Правда Украины. — 1955. — 1 февр.
56. Дыченко И. Патриарх и волшебство // Столич. новости. — 2000. — 1420 март.
57. Дыченко И. Анатолий Шекера берет новую высоту. На этот раз романтическую // Киевские Ведомости. — 1995. — 22 февр.
58. Дыченко И. Праздник актерской удачи // Комсомольское зна- мя. — 1972. — 29 нояб.
59. Єрошова Є. Танець чи пантоміма? // Культура і життя. — 1966. — 18 груд.
60. Єфремова Л. Шекспір на балетній сцені // Київська правда. —1955. — 15 лют.
61. Жиліна Л. Зоряний шлях майстра // Прапор комунізму. — 1985. — 25 лют.
62. Жуковський Г. Ромео і Джульєта” // Веч. Київ. — 1955. — 5 лют.
63. Загайкевич М. Оксана” // Соц. Донбас. — 1964. — 15 бер.
64. Загайкевич М. Раймонда” на київській сцені // Культура і жит- тя. — 1974. — 4 квіт.
65. Загайкевич М. Балети в Дитячому музичному // Музика. — 1989. — № 5. — С. 1720.
66. Загайкевич М. Героїчна тема // Культура і життя. — 1968. — 24 лист.
67. Загайкевич М. Дівоча доля // Мистецтво. — 1965. — № 1. — С. 1619.
68. Загайкевич М. Пошуки хореографа // Мистецтво. — 1965. — № 4. — С. 1921.
69. Загайкевич М. Драматургія балету. — К., 1978. — 258 с.
70. Загайкевич М.П. Українська балетна музика. — К.: Наук. думка, 1969. — 229 с.
71. Загайкевич М. Прометей XX века // Сов. балет. — 1986. — № 4.
72. Загайкевич М. Українська балетна творчість // Мистецтво. — 1969. — № 2. — С. 1719.
73. Загайкевич М. Фантастика і реальність // Мистецтво. — 1966. — № 1. — С. 2325.
74. Загайкевич М. Проза і поезія балету // Культура і життя. — 1973. — 29 лист.
75. Захаров Р.В. Искусство балетмейстера. — М.: Искусство, 1954. — 258 с.
76. Захаров Р. Записки балетмейстера. — М.: Искусство, 1976. — 139 с.
77. Захаров Р. Маруся Богуславка // Сов. искусство. — 1951. — 26 июня.
78. Захаров Р. Поэма о мужестве // Известия. — 1968. — 3 дек.
79. Захаров Р. Работа балетмейстера с исполнителем. — М.: Прос-вещение, 1967.
80. Захаров Р. Слово о танце. — М.: Просвещение, 1977. — 148 с.
81. Захаров Р. Сочинение танца. — М.: Просвещение, 1983. — 212 с.
82. Захарова О. Спартак на київській сцені // Київська зоря. — 1964. — 14 лист.
83. Звягина С. Бесценные знания, опыт, культура // Сов. балет. —1987. — №. 4. — С. 811.
84. Зингерман Б. Классика и советская режиссура // В поисках реа-листической образности. — М.: Наука, 1981. — 390 с.
85. Злодюшко О. Заслужений успіх // Соц. Харківщина. — 1966. — 26 жовт.
86. Знаходить той, хто шукає. Інтерв’ю з Н.Скорульською // Молодий журналіст. — 1976. — № 13. — С.18.
87. Золозова Т. Танок — мистецтво думки // Веч. Київ. — 183. — 2 бер.
88. Ирж Ж. О киевском балете // Правда Украины. — 1960. — 29 апр.
89. Карп П. Балет и драма. М.: Искусство, 1980. — 184 с.
90. Карп П. Младшая муза. — М.: Искусство, 1986. — 211 с.
91. Карп П. О балете. — М.: Искусство, 1967. — 227 с.
92. Київський балет у Парижі // Рад. культура. — 1965. — 18 січ.
93. Клоччя А. Золушка” // Рад. Донеччина. — 1965. — 24 черв.
94. Книш І. Жива душа народу. — Вінніпег, 1966. —120 с.
95. Коваленко Ю. Тіні ожили на сцені // Україна. — 1963. — № 10. — С. 57.
96. Коган С. Спартак снова в Одессе // Веч. Одесса. — 1969. — 27 авг.
97. Коган С. Вечно юная Терпсихора // Веч. Одесса. — 1984. — 23 апр.
98. Коган С. Балетные премьеры // Веч. Одесса. — 1984. — 29 апр.
99. Комаров Г. Танец модерн // Балет: Энциклопедия. — М.: Сов. энциклопедия, 1981. — 623 с.
100. Кононова Е. Приглашение на казнь // Всеукр. Ведомости. — 1996. — 5 апр.
101. Корнієнко В. Принципові інновації”, або ж невгавні балачки // Веч. Київ. — 1980. — 7 лют.
102. Корнійчук В. Новатору українського народного танцю // Укр. муз. газета. — 1995. — № 1 (січень).
103. Косачева Р. Зарубежная балетная музыка начала ХХ века: Мо-нография. — М.: Музыка, 1983. — 304 с.
104. Косенко Ю. Зіткнення дій і протидій // Культура і життя. — 1986. — 21 груд.
105. Котыхов В. Какие странные танцы // Балет. — 1996. — № 5. — С. 3943.
106. Красовская В. Балетмейстер // Балет. Энциклопедия. — М.: Сов. энциклопедия, 1981. С. 48.
107. Красовская В. В середине века (19501960 годы) // Советский балетный театр. — М.: Искусство, 1976. — 398 с.
108. Красовская В. Осторожно, класика! // Муз. жизнь. — 1981. — № 21. — С. 18.
109. Красовская В. Витязи современного балета // Сов. балет. — 1985. — № 5. — С. 23.
110. Красовская В. В середине века (19501960е годы) // Советский балетный театр. — М.: Искусство, 1976. — С. 218248.
111. Красовская В. Современность в советском балете // Сов. культу-ра. — 1968. — 25 апр.
112. Красовская В. Статьи о балете. — Л.: Искусство, 1967. — 340 с.
113. Красовская В. Лирика и драма в балете // Статьи о балете. — Л., 1967. — С. 180.
114. Красовская В. Современность в современном балете // Статьи о балете. — Л., 1967. — С. 232.
115. Красовская В. Балет сквозь литературу // Искусство Ленингра- да. — 1999. — № 2. — С. 34.
116. Красовская В. Новаторство и традиции // Статьи о балете. — Л., 1967. — С. 307.
117. Красовская В.М. Балетмейстер // Русский балет. Энциклопедия. — М.: Согласие, 1997. — С. 535.
118. Кригер В. Утверждение красоты // Правда. — 1962. — 8 дек.
119. Кузнецова И. Золушка в Одессе // Веч. Одесса. — 1968. — 17 сент.
120. Кузнецова И. Спаратак в Одессе // Веч. Одесса. — 1972. — 18 сент.
121. Кузнецова И. Балерина // Театральная Одесса. — 1973. — № 1 2. — С. 45.
122. Кузнецова І. Балетний триптих // Чорноморська комуна. — 1967. — 17 серп.
123. Кузнецова І. Герніка в Одесі // Чорноморська комуна. — 1985. — 31 трав.
124. Куриленко Е. Во имя жизни // Сов. музыка. — 1976. — № 1. — С. 5659.
125. Куриленко Е. Сказание о княгине Ольге // Музыкальная жизнь. — 1982. — № 10. — С. 38.
126. Куриленко Е. И героика, и юмор, и ирония // Муз. современ- ность. — Вып. 6. — М., 1987. — С. 341.
127. Куриленко Е. Новая постановка А.Шекеры // Музыкальная жизнь. — 1981. — № 10. — С. 78.
128. Лавровский Л. Документы. Статьи. Воспоминания. — М.: Искусство, 1983. — 271 с.
129. Ладыгина А. Страсти по балету // Балет. — 1996. — № 1. — С. 2225.
130. Лапаури А. Простота и упрощенность // Сов. культура. — 1974. — 30 нояб.
131. Лапутіна О. І монументальність. Балет Ольга” // Культура і життя. — 1982. — 23 трав.
132. Лапутіна О. Пристрасті навколо балету // Веч. Київ. — 1980. — 29 квіт.
133. Лапутіна О. Сучасне освоєння класики // Веч. Київ. — 1980. — 19 бер.
134. Лебедине озеро. Балет на 3 дії. П.Чайковський / Лібрето В.Бегі-чева і В.Гельцера; за ред. А.Шекери. — К.: ДАТОБ ім. Т.Г.Шевченка. — 1980. — С. 116.
135. Левченко Л. Суцільна фантастика // Веч. Київ. — 1996. — 20 лип.
136. Легка С. Українська народна хореографічна культура ХХ ст.: Автореф. дис.... канд. іст. наук: 17.00.01 / КНУКіМ. — К., 2003. — 20 с.
137. Лопухов Ф. В. Шестьдесят лет в балете. — М.: Искусство, 1966. — 288 с.
138. Лопухов Ф. Хореографические откровенности. — М.: Искусство, 1972. — 212 с.
139. Лукацький А. Прем’єра Спартака” в Донецьку // Соц. Донбас. — 1971. — 14 груд.
140. ЛьвовАнохин Б. Искания О.Виноградова // Театр. — 1968. — № 2. — С. 7175.
141. Майборода К. Провідна тема творчості // Музика. — 1976. — № 6. — С. 1416.
142. Майниеце В. Россия в миниатюре // Культура. — 1999. — 22 28 июня.
143. Максименко В. Одноактные балеты в опере // Веч. Одесса. — 1967. — 14 авг.
144. Малявська Л. І ось — Кармен // Україна. — 1973. — № 24. — С. 8.
145. Марковська М. Ожили герої Гайдара // Культура і життя. — 1985. — 27 лют.
146. Матушек О. Краса і думка // Прапор комунізму. — 1980. — 18 черв.
147. Махтіна Є. Народження спектаклю // Веч. Київ. — 1965. — 21 жовт.
148. Мелєшина Г. Шекспір мовою танцю // Київська правда. — 1962. — 26 трав.
149. Микитюк Л. Мені подобалася музика, їй — збиті вершки // Голос України. — 1995. — 21 січ.
150. Мойсеев И. Современновсть — на балетную сцену // Правда. —1967. — 10 апр.
151. Морозова И. Образы Леси Украинки на балетной сцене // Сов. культура. — 12 июля.
152. Недоля Н. І до Стравинського доросли // Робіт. газета. — 1994. — 20 груд.
153. Нестьева М. Авторы — единомышленники? // Сов. музыка. —1970. — № 3. — С. 2832.
154. Новерр ЖанЖорж. Письма о танце и балетах. — Л.: Академія, 1927. — С. 239.
155. Об опере К.Данькевича Богдан Хмельницкий” // Правда. — 1951. — 20 июля.
156. Олексюк С. Легенда ожила в балеті // Веч. Київ. — 1967. — 14 бер.
157. Олексюк С. Нова краса балетної класики // Рад. Україна. — 1974. — 29 бер.
158. Олексюк. С. Акробатика підм’яла класику // Урядовий кур’єр. — 1999. — 9 лют.
159. Орловський М. Зачарований танцем // Театральноконцертний Київ. — 1973. — № 4. — С. 57.
160. Орябинская Е. Премьера состоится даже при отсутствии денег // Досье досуга. — 1996. — 21 июня.
161. Пастернакова М. Українська жінка в хореографії. — Вінніпег — Едмонтон, 1963. — 151 с.
162. Пасютинська В. Нове прочитання // Культура і життя. — 1977. — 11 вер.
163. Пасютинська В. Невдала спроба поновлення // Культура і жит- тя. — 1976. — 6 трав.
164. Пасютинська В. Пошук балетмейстера // Культура і життя. — 1978. — 11 бер.
165. Петров И. Операбалет Л.Колодуба // Веч. Донецк. — 1985. — 17 апр.
166. Пігуляк І. Василь Авраменко. — НьюЙорк: Сиракюз, 1979. — 138 с.
167. Поліщук Г. Георгій Ковтун: Україна не повинна втратити рівень сучасного балетного мистецтва” // Україна. Європа. Світ. — 1997. — 24 30 трав.
168. Попов И. Героические образы // Правда. — 1985. — 17 дек.
169. Попов Ин. Новаторство // Сов. культура. — 1959. — 25 июня.
170. Попов Ин. При полном зале //Правда. — 1973. — 20 нояб.
171. Поставна А. З вірою у торжество життя // Культура і життя. —1986. — 13 квіт.
172. Про оперу В.Мураделі Велика дружба”: Постанова ЦК ВКП(б) // Рад. Україна. — 1948. — 10 лют.
173. Про стан і заходи покращення музичного мистецтва на Україні”: Постанова ЦК ВКП(б) України // Рад. Україна. — 1948. — 17 трав.
174. Про виправлення помилок в оцінці опер Велика дружба”, Богдан Хмельницький”, Від щирого серця”: Постанова ЦК КПРС // Рад. Україна. — 1958. — 28 трав.
175. Преодолеть отставание драматургии // Правда. — 1952. — 7 апр.
176. Приходько Г. Горбоконик повернувся // Київська правда. — 1985. — 25 лист.
177. Прокофьев С. О новом балете // Сов. артист. — 1954. — 17 февр.
178. Розанова О. Новая встреча с Тилем // Львовская правда. — 1975. — 24 авг.
179. Садовская Н. Ромео и Джульетта // Театральная жизнь. — 1972. — № 14. — С. 38.
180. Садовская Н. Ромео и Джульетта // Театральная жизнь. — 1976. — № 14. — С. 1821.