Воротняк Людмила Іванівна. Педагогічна технологія формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах

Краткое описание

Воротняк Людмила Іванівна. Педагогічна технологія формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах : Дис... канд. наук: 13.00.04 2009

Воротняк Л. І. Педагогічна технологія формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 Теорія і методика професійної освіти” Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Хмельницький, 2008.
У роботі висвітлено проблему професійної підготовки магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, виявлено особливості формування їх полікультурної компетенції. Конкретизовано критерії сформованості та визначено рівні полікультурної компетенції магістрів. Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах у складі таких компонентів: концептуальний, змістовий, процесуальний та визначено педагогічні умови її дієвості.
Встановлено, що впровадження педагогічної технології у навчально-виховний процес сприяє покращенню теоретичних знань та практичних умінь міжкультурної взаємодії магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

1. У сучасній науковій літературі недостатньо досліджено теоретичні та методологічні засади полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах. Під полікультурною компетенцією розуміємо загальну здатність людини до плідної життєдіяльності в умовах поліетнічного й полікультурного суспільства, яка ґрунтується на поєднанні особистісних якостей, синтезованих знаннях, уміннях і навичках позитивної міжетнічної та міжкультурної взаємодії.
У дисертації виявлено особливості формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах: інтеграція ідей полікультурності в зміст навчальних дисциплін; застосування інноваційних форм та методів навчання; урахування принципів полікультурності у формуванні змісту навчальних програм; участь магістрів у науково-дослідній роботі. Ураховуючи результати педагогічних досліджень, визначено структуру (соціокультурний, комунікативно-прагматичний та особистісний компоненти) та рівні полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах (низький, середній, достатній та високий).
2. На основі аналізу теоретичного матеріалу конкретизовано критерії та показники рівнів сформованості полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах, а саме:когнітивно-стимулюючий(характеризує мотиви та потреби, які спонукають магістра до оволодіння полікультурною компетенцією; рівень обізнаності щодо її сутності та усвідомлення її практичної значущості для реалізації політики полікультурної освіти; володіння основними видами знань, необхідних та достатніх для спілкування з представниками різних національностей та етнокультурних спільнот і успішної діяльності в рамках міжнародного співробітництва);предметно-практичний(характеризує рівень сформованості умінь та навичок міжкультурного спілкування, здатність представляти Україну на міжнародній арені та брати участь у діалозі культур, здатність виконувати роль культурного посередника між своєю та іноземною культурами, ефективно розв’язувати непорозуміння та культурні конфлікти);ціннісно-креативний(характеризує ціннісні орієнтації, які сприяють становленню особистості із сформованим полікультурним мисленням, позитивним ставленням до представників інших культур, високим творчим потенціалом, сприяють формуванню полікультурних якостей магістра).
3. Аналіз теоретичних засад і практики, з використанням експертних оцінок дав змогу визначити такі педагогічні умови дієвості педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах: удосконалення змістового компоненту педагогічної технології формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах та розробка її методичного забезпечення; корекція навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей позааудиторного міжкультурного спілкування магістрів; соціально-педагогічна адаптація магістрів до потреб науково-дослідницької діяльності.
4. Формування полікультурної компетенції магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах здійснювалось на основі розробленої педагогічної технології, яка передбачає проектування педагогічної діяльності викладача щодо відбору соціокультурного матеріалу, приведення в систему форм і методів та послідовну реалізацію етапів формування полікультурної компетенції магістрів на практиці, а саме:мотиваційного(засвоєння магістрами основних понять полікультурної освіти, таких як: полікультурність”, культурна спільнота”, культурна спадщина”, картина світу” тощо; активізація пізнавального інтересу до світової культури, до вивчення культурних реалій інших народів, національних традицій, звичаїв, культурних цінностей формування полікультурних умінь приймати елементарні рішення в різних соціокультурних ситуаціях); операційно-пізнавального(організація умов, що сприяють поглибленню культурознавчих та соціокультурних знань, засвоєнню особливостей культур народів світу, порівнюючи їх із власною культурою, осмисленню культури як складової системи взаємодіючих елементів та стимулюванню культурного самовизначення особистості);аналітико-корективного(внесення коректив, які полягають у спрямуванні студентів на самовдосконалення, розширенні обсягу соціокультурної та культурознавчої інформації, сприянні розвитку критичного мислення, формуванні грамотності сприйняття інформації);самостійно-творчого(створення умов для поглиблення, вдосконалення полікультурних знань, умінь та навичок, здобутих на попередніх етапах; ефективної самостійної дослідницької діяльності).
5. Результати експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що впровадження педагогічної технології ефективно вплинуло на формування полікультурної компетенції магістрів. За результатами формувального експерименту збільшилась кількість магістрів експериментальної групи з високим та достатнім рівнями полікультурної компетенції (відповідно на 8,91% та 16,33%), (в контрольній групі відповідно на 0,51% та 0,51%). Зменшилась кількість магістрів експериментальної групи, що мають середній та низький рівні (на 2,47% та 22,77% відповідно). У контрольній групі кількість магістрів з середнім рівнем полікультурної компетенції збільшилася на 1,01%, з низьким рівнем зменшилася на 2,03%.
Доведення вірогідності результатів проведеного дисертаційного дослідження і визначення достовірності експериментальних даних проводилося за допомогою статистичних методів обробки результатів педагогічного експерименту: визначенням F-критерію (Femp-ЕГ і Femp-КГ) і його порівнянням із стандартними показниками Fkrit. Значення Femp-ЕГ = 1,31, що входить у межі достовірності (1,3-1,5), а показник Femp-КГ із значенням 1,03 знаходиться поза визначеними межами. Це означає, що результати нашого експериментального дослідження є вірогідними і підтверджують достовірність проведеного експерименту, а зміни у показниках рівнів сформованості полікультурної компетенції у магістрів контрольних груп пов’язані із природним процесом навчання.
До напрямів подальших досліджень відносимо: формування змісту полікультурної освіти на різних ступенях професійної підготовки фахівців; міждисциплінарні зв’язки у системі цілісного формування полікультурної компетенції; гуманістичні та гуманітарні основи сучасної полікультурної освіти.