ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА СТРУКТУРНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КРАВЧУН Олексій Степанович

УДК 351.82:330.341.1

ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
НА СТРУКТУРНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Науковий керівник:
ДМИТРЕНКО Геннадій Васильович,
доктор наук з державного управління,
доцент

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ………………………………………………………....4

ВСТУП…………………………….………………………………....………5

РОЗДІЛ І. СИСТЕМО-ФОРМУЮЧІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В СТРУКТУРНИХ ЗМІНАХ……….…..........14
1.1. Методологічні підходи до реалізації структурної перебудови економіки України………………………………………………………..………14
1.2. Формування системних механізмів державного управління структурною перебудовою економіки України…………………….…...………40
1.3. Бюджет як джерело для здійснення структурних змін………………………………………………………………….….….….……55
Висновки до розділу І…………………………………….…..…….……...70

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ……..………………73
2.1. Аналіз проблем розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності.............................................................................................................….73
2.2. Аналіз конкурентних засад ведення інвестиційного бізнесу в Україні………………………………….………………………………….………91
2.3. Аналіз механізму стимулювання трансферу технологій
для інноваційної модернізації…..……………...…..…………………..…..…….96
2.4. Аналіз впливу податкової політики на інноваційні зрушення
в економіці України…...………………………………………….……..……….107
Висновки до розділу 2……………………..…………………..………….125

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ БАГАТОФАКТОРНОЇ МОДЕЛІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ.………………………….124
3.1. Удосконалення інноваційної реструктуризації економіки України…………………………………………………………………….....….129
3.2. Удосконалення фінансових механізмів державного управління інноваційно-інвестиційними процесами………….……………………………………………..……….……..136
3.3. Удосконалення фінансово-економічних регуляторів структурних змін…………………………………………………………………………….…148
Висновки до розділу 3………………………………...…………….……176

ВИСНОВКИ………………………………………………….……….…..180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….……………….….……185
ДОДАТКИ……………………………………………………..……….….214

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ

БК України Бюджетний Кодекс України
ДБРР Державний банк реконструкції та розвитку
ДМС Державна митна служба України
ДПА Державна податкова адміністрація України
ДФРР Державний фонд регіонального розвитку
ЄЕК Європейська Економічна Комісія ООН
ІРЦ Інноваційні релей центри
МСП Мале і середнє підприємництво
НБУ Національний банк України
НДДКР Науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи
НІС Національна інноваційна система
НТП Науково-технічний прогрес
ОВДП Облігації внутрішньої державної позики
ООН Організація Об’єднаних Націй
ПДВ Податок на додану вартість
СКТБ Спеціалізовані конструкторсько-технічні бюра
СНД Співдружність Незалежних Держав
УМТТ Українська мережа трансферу технологій
ЦОВВ Центральні органи виконавчої влади
EEN Enterprise Europe Network
NTTN National Technology Transfer Network
RTTN Russian Technology Transfer Network
UTTN Ukrainian Technology Trans Network

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з ключових завдань збалансованої економічної політики України є формування інноваційно-інвестиційної моделі національного розвитку. Для його виконання особливої актуальності набуває розроблення заходів, спрямованих на формування дієвого фінансового механізму реалізації пріоритетів структурно-інноваційної трансформації національної економіки. Серед них – удосконалення інвестиційної стратегії держави, а також політики інтеграції науки та виробництва, посилення державної підтримки інноваційної діяльності, формування ефективного внутрішнього ринку високих технологій, розвиток фінансової системи та ринкових інституцій, визначення пріоритетів інноваційного розвитку в регіонах тощо.
Покращення якісних характеристик економічного зростання потребує максимізації зусиль щодо побудови оптимальної структури економіки України в усіх її аспектах. Хоча протягом останніх років в Україні відбулися помітні трансформаційні зрушення, однак національна економіка, незважаючи певні на успіхи в економічному зростанні упродовж останніх п’яти років, зазнає надзвичайно великих збитків через відсутність сприятливих умов для інноваційного розвитку.
Їх створення передбачає розробку інноваційної стратегії, впровадження якої неможливе без належного вивчення та обґрунтування не тільки ролі та значення інвестиційно-інноваційної діяльності в теорії економічного зростання, а й розв’язання проблеми її фінансового забезпечення. Саме тому формуванню ефективної інноваційної політики має бути приділено значно більше уваги, оскільки стрімкий розвиток у майбутньому визначатиметься рівнем інноваційної активності та її фінансового забезпечення.
Аналіз проблем, пов’язаних із теоретико-методологічними основами інноваційно-інвестиційної діяльності, здійснений у працях багатьох науковців як в Україні, так і за її межами.
Серед них: Ю.Бажал [8-10], В.Бакуменко [12-13], В.Геєць [34], Г.Дмитренко [59-62], Я.Жаліло [66-67], В.Мартиненко [148-149], В.Рижих [195], І.Розпутенко [196-199], В.Федоренко [222-224] та ін.
На жаль, позитивні напрацювання зарубіжних вчених-економістів (Дж.К.Гелбрейта [144], Дж.Коммонса [145], Дж.М.Кейнса [106-107], А.Лаффера [226], Р.Льюкеса [226], А.Пігу [228], П.Самуельсона [132], М.Фрідмена [256], Е.Хансена [243], Р.Хоутрі [132], Дж.Хікса [246], Й.Шумпетера [247] та ін.), які в економічній теорії досліджували проблеми розвитку економіки в умовах еволюційно сформованого ринкового середовища, українські економісти, за рідким винятком, намагаються без критично-позитивного аналізу адаптувати до українських реалій.
Тому пропозиції та рекомендації вчених-економістів здебільшого виявляються такими, що не відповідають умовам розвитку національної системи державного управління в Україні.
З огляду на різновекторне (теоретико-економічне, з одного боку, й державно-управлінське – з другого) бачення розвитку запропоновані економістами теорії, концепції, доктрини економічного розвитку слід використовувати з певними обмеженнями і доповненнями, враховуючи можливі варіанти їх адаптації до існуючих обставин реалізації структурної політики в Україні.
У галузі державного управління дане дослідження спирається на роботи багатьох авторів: Г.Атаманчука [5-8], В.Князєва [53, 154], О.Кілієвича [23, 95, 198, 199], О.Мертенса [95], Н.Нижник [160-162], Ю.Сурміна [212], в яких закладено теоретико-методологічні засади формування і реалізація державно-управлінських рішень; Ю.Бажала [8-10], Г.Дмитренка [59-63], І.Розпутенка [95, 196-199], В.Юрчишина [67, 251], – в аспекті оцінювання ефективності діяльності суб’єктів державного управління.
Саме це спонукає до активізації пошуку внутрішніх резервів розвитку, визначення з позицій національної безпеки реальних пріоритетів економічного розвитку та відповідного механізму управління цими пріоритетами.
Весь попередній цикл економічного розвитку засвідчив, що питання визначення та обґрунтування реальних пріоритетів економічної діяльності є надзвичайно актуальними для України як з політичного, ідеологічного, наукового, так і практичного погляду. Адже відсутність обґрунтованої економічної політики розвитку держави на попередньому етапі призвела не лише до зростання диспропорцій та загострення економічних і соціальних проблем, а й до суттєвої економічної та суспільно-політичної дезінтеграції держави.
Таким чином, актуальність теми дослідження пов’язана з об’єктивною необхідністю втручання держави в напрямі справляння цілеспрямованого впливу інноваційно-інвестиційної політики на структурну перебудову економіки України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, отримані в процесі виконання в межах планового комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) “Державне управління та місцеве самоврядування” науково-дослідної роботи за темою: “Геоекономічна політика України” (ДР № 0109U003018). У зазначеній роботі здобувачем обґрунтована методологічна основа визначення ролі інноваційно-інвестиційної політики в структурній перебудові економіки України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове-теоретичне обґрунтування впливу інноваційно-інвестиційної політики на структурну перебудову економіки України.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
 охарактеризувати сучасний стан економічних зрушень у контексті структурної реформи;
 з’ясувати сутність структурних змін в економіці України;
 дослідити концептуальні підходи до формування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України;
 проаналізувати сучасний розвиток інноваційно-інвестиційної політики та запропонувати шляхи інноваційної реструктуризації економіки країни;
 визначити пріоритетні напрями державної підтримки формування і реалізації інноваційно-інвестиційної політики в умовах структурних зрушень;
 запропонувати нову парадигму функціонування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України.
Об’єкт дослідження – сукупність інноваційно-інвестиційних процесів, що формуються і реалізуються в трансформаційних умовах.
Предмет дослідження – інноваційно-інвестиційний механізм державного впливу на структурну перебудову економіки України.
Методи дослідження. Для реалізації мети й завдань дослідження використовувалася сучасна наукова методологія, що базується на принципах сходження від абстрактного до конкретного, єдності початку дослідження й початку розвитку об’єкта, логічного й історичного, законів розвитку суб’єкта й законів його пізнання.
В основу методології дослідження було покладено системний підхід, методологічна специфіка якого визначається тим, що він орієнтує дослідження на розкриття цілісності суб’єкта і механізмів, що її забезпечують.
При написанні дисертації використано цілу низку наукових методів, зокрема:
 системно-аналітичний – для вивчення наукових концепцій, розробок та пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних учених;
 системного синтезу – з метою емпіричного узагальнення, яке застосовувалося в процесі вивчення різноманітних об’єктів і явищ, що супроводжують функціонування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України;
 порівняння – в процесі аналізу і узагальнення літературних джерел, існуючих підходів до дослідження функцій інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України;
 кореляційного аналізу – для побудови нової парадигми інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України (підвищення транспарентності, об’єктивності в оцінці діяльності суб’єктів державного управління та зниження рівня суб’єктивізму в процесі прийняття управлінського рішення);
 статистичного аналізу – в процесі вивчення динаміки і оцінки тенденцій економічних та соціальних процесів;
 проектування – для демонстрації побудови комунікативних проектів і обґрунтування доцільності зміни структури підрозділів органів державного управління, спрямованої на активізацію інноваційно-інвестиційної політики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному науковому дослідженні феномену становлення, розвитку та вдосконалення фінансових механізмів державного управління структурною перебудовою економіки України в умовах трансформації, що, зрештою, дало змогу запропонувати нову парадигму функціонування інноваційно-інвестиційного механізму, шляхи підвищення його ефективності.
У межах наукового дослідження в дисертації:
уперше:
 запропоновано нову парадигму функціонування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України, суть якої полягає в синтезі політичних і соціально-економічних напрямів стратегії державного управління, з одного боку, та встановленні субординації фінансово-економічних регуляторів структурних змін – з другого;
 виявлено методологічний зв’язок стратегії економічного розвитку і структури економіки України, згідно з яким структурні зміни в економічній діяльності повинні логічно випливати зі стратегічних напрямів розвитку Української держави і суспільства. Адже алогізм попереднього співвідношення “пріоритети-стратегія” породив асиметрію суспільних і економічних перетворень, яка іноді межує з некерованим хаосом;
удосконалено:
 концептуальні підходи до формування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України; системний підхід із застосуванням системного аналізу; вибір стратегії державного управління, її коригування й адаптація до існуючих умов зовнішнього і внутрішнього середовищ; гетерогенність багатоаспектної соціально-економічної системи; циклічність самопідтримки процесів формування й адаптації стратегій управління окремо взятих галузей, підгалузей, підприємств та організацій;
 місію інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України щодо утвердження сталого розвитку, який повинен відбуватися в рамках раціонального поєднання ефективного функціонування ринкової системи та державного регулювання економіки, шляхом координації дій у всіх сферах життя суспільства, переорієнтації суспільно-політичних відносин, соціальних, економічних, екологічних і політичних інститутів держави;
 методичні підходи до визначення вхідних елементів формування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України, якими є конкретні об’єкт і мета, тобто узгодження таких елементів, як формування категорій “об’єкт-цілі”. Для цього мета трансформується в завдання, ознаку (критерій), на підставі якої здійснюється оцінка мети, тобто формуються категорії “цілі-критерії”.
Визначаються фактори, на які слід впливати для виконання цих завдань, тобто формуються категорії “стратегія-фактори”. У разі неможливості формування потрібної сукупності факторів уточнюються цілі й формуються нові категорії “об’єкт-цілі”, потім – знову категорії “цілі-критерії” і “стратегія-фактори”;
 понятійно-категорійний апарат досліджуваної проблеми, зокрема щодо визначення на рівні законодавства поняття “бюджет розвитку” як частини бюджету, що формується у складі спеціального фонду бюджету і містить установлені бюджетні асигнування, надані відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, що спрямовуються на інноваційну та інвестиційну діяльність, пов’язану з капітальними вкладеннями в соціально-економічний розвиток та іншими витратами на розширене відтворення;
 шляхом конкретизації поняття “інвестиційний режим” як похідного від визначення поняття “правовий режим”, що, у свою чергу, згідно з основними засадами теорії держави та права є “порядком регулювання, який виражений у комплексі правових засобів, що характеризують особливе поєднання взаємодіючих дозволів, заборон, а також позитивних зобов’язань і створюють особливу спрямованість регулювання”;
дістали подальшого розвитку:
 критично-конструктивна характеристика стану економічних трансформацій в Україні, суть яких визначається ускладненням управління економічними процесами;
 парадигма “суспільства і економіки знань”, яка набуває універсального характеру через інновації, що дають змогу усунути суперечність у системі цілей державних, корпоративних і приватних інтересів, а також скоригувати спонукальні мотиви (стимули) діяльності (самовдосконалення) цих суб’єктів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дали змогу розробити конкретні пропозиції, встановити шляхи та інструменти вдосконалення інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України, забезпечити єдиний науково-методичний підхід до визначення системних змін державного управління України.
Окремі науково-практичні результати дослідження знайшли застосування в нормотворчому процесі, а також упроваджені в діяльність корпоративних і комерційних структур. Зокрема, результати дисертаційного дослідження використані:
 Новомиколаївською райдержадміністрацією Запорізької області в частині підготовки програми соціально-економічного розвитку району на
2012 рік (акт впровадження від 27 листопада 2012 року);
 товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІДЕР” під час розробки інвестиційних програм ТОВ “Лідер” (довідка від 27 листопада 2012 року
№ 28);
 Національною академією державного управління при Президентові України в процесі розробки науково-методичного забезпечення та викладання навчальних дисциплін “Державна політика: аналіз та механізми впровадження”, “Державне управління в економічній сфері” (довідка від
15 листопада 2012 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися, були оприлюднені та схвалені на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни” (Київ, 2012), “Завдання державного, регіонального та муніципального управління в контексті нових реалій національного розвитку (Київ, 2012), “Дні інформаційного суспільства – 2012” (Київ, 2012); “Наука як ресурс модернізаційної стратегії держави” (Київ, 2012).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження було надруковано
11 публікацій, з них 6 статей у наукових фахових виданнях України, 5 тез – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 217 сторінок, з них 184 сторінки основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 2 рисунки, 6 додатків. Список використаних джерел складається з 285 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі розроблено концептуальні положення та отримано результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання в галузі науки державного управління щодо обґрунтування державного впливу інноваційно-інвестиційної політики на структурну перебудову економіки України.
Отримані узагальнюючі положення, апробація одержаних результатів, їх використання в практичній діяльності дають можливість сформулювати відповідні висновки та окремі рекомендації.
1. Охарактеризовано сучасний стан економічних зрушень у країні. З’ясовано, що економіка України залишається слабко диверсифікованою, і отже, уразливою до коливань кон’юнктури світових ринків, їй притаманні низький рівень інновацій та ефективності використання ресурсів.
Джерела експортно-сировинного розвитку, які базуються на інтенсивному нарощуванні металургійного та сировинного експорту в умовах заниженого обмінного курсу гривні, на сьогодні фактично є вичерпаними. Україна вже не може підтримувати конкурентні позиції у світовій економіці за рахунок дешевизни робочої сили та економії на розвитку освіти і охорони здоров’я.
Підтверджено, що в економіці України спостерігається переважне спрямування інвестиційних ресурсів в інновації-продукти, а не інновації-процеси. Подібна тенденція є відображенням прагнень суб’єктів господарювання реалізувати насамперед короткострокові кон’юнктурні інтереси, пов’язані з отриманням переваг над конкурентами та збільшенням власних прибутків. Також, як це не парадоксально, але досить часто нові продукти випускаються з використанням старої технологічної бази.
Економіка України за роки незалежності стабільно реалізувала ресурсно-орієнтовну модель. Недостатній розвиток саме переробних галузей економічної діяльності, в основу яких покладена інноваційна складова, призводить до неможливості модернізації економіки України і спрямованості її на інновації. Результатом цього є відсутність відповідного попиту на високотехнологічні ресурси, а отже, і виробництва інноваційної продукції. А тому тільки впровадження стимулюючої галузевої політики в машинобудуванні, виробництві транспортних засобів та устаткування, а також електричного, електронного та оптичного устаткування щодо залучення до них інвестицій з метою оновлення виробництва є недостатнім.
Неспроможність здійснювати структурну перебудову національної економіки відповідно до вимог нової технологічної парадигми (укладу) чи зволікання з проведенням таких структурних змін не просто гальмує її розвиток, а й призводить до економічної деградації. З огляду на це актуальним є завдання розбудови інтегральної національної системи стратегічного управління, спрямованої на забезпечення високого рівня глобальної соціально-економічної конкурентоспроможності країни.
Зроблено висновок, відповідно до якого економіка України в цілому орієнтована на розвиток двох принципово різних економічних систем: перша з них існує в координатах анахронізмів радянської доби, а друга (нова) тільки формується, причому їх розвиток відбувається за рахунок одних і тих самих обмежених ресурсів. Співіснування цих двох систем є джерелом структурних, соціальних і технологічних суперечностей формування нової економіки в Україні.
2. З’ясовано сутність структурних змін в економіці України. Визначено, що під організаційно-економічним механізмом розуміється певна сукупність концептуальних, методичних і програмних інструментів, які дають можливість моделювати варіанти прийнятих рішень, розробляти засоби їх аналізу й реалізації, чим підвищують їх обґрунтування і знижують ризик від упровадження.
Інноваційно-інвестиційний механізм державного впливу на структурну перебудову є багаторівневим і полісистемним. Досягнення цілей, пов’язаних з його впровадженням (основною є орієнтація маркетингової, а через неї – інноваційної, інвестиційної і виробничо-збутової діяльності суб’єктів господарювання на виявлення і всебічне використання існуючих і перспективних ринкових можливостей для досягнення успіху в конкуренції, максимізації поточних і перспективних доходів, мінімізації витрат і втрат тощо), можливе лише за умови узгодженої взаємодії всіх його систем і складових, а також збереження структурної цілісності. Узгодження роботи всіх систем забезпечує система мотивації, тому вона є об’єднувальною.
3. Досліджено концептуальні підходи до формування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України.
Вони охоплюють:
- системний підхід із застосуванням системного аналізу, сучасних методів теорії управління економічними системами і методів, орієнтованих на прийняття рішень;
- процес як організаційне проектування;
- цілісну систему принципів державного управління, якими є комплексність, ефективність, гнучкість, реалістичність, адаптивність, оперативність тощо;
- стратегію державного управління, яка визначає поведінку економічних суб’єктів у мінливому зовнішньому середовищі, що характеризується суперечностями, проблемами й негативними імпульсами, задає параметри щодо альтернативи дій для усунення суперечностей у рамках заданих обмежень, а також відіграє роль координуючого засобу підсистем;
- вибір стратегії державного управління, її коригування й адаптацію до існуючих умов зовнішнього і внутрішнього середовищ, що змінюються;
- послідовність дій, спрямованих на зміни параметрів і показників відповідних технологій, послуг і продуктів у кожній функціональній підсистемі державного управління з метою досягнення поставлених цілей і вирішення завдань, що являють собою певні інновації (нововведення);
- гетерогенність багатоаспектної соціально-економічної системи. Інноваційно-інвестиційний механізм державного впливу на структурну перебудову економіки має будуватися як гетерархічний (такий, структурі якого притаманний поліцентричний розподіл повноважень, де кожний керується певним набором правил і ситуацією);
- йому властива коеволюційність – здатність системи залучити конкурентів, споживачів і постачальників до участі в розробці перспективних напрямів діяльності, освоєння нових ринків збуту й виробництва тощо.
4. Проаналізовано сучасний розвиток інноваційно-інвестиційної політики та запропоновано шляхи інноваційної реструктуризації економіки країни.
Визначено вимоги до ефективного функціонування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України, які передбачають необхідність:
- вироблення чітких стратегічних орієнтирів у процесі забезпечення повноцінного розвитку; визначення цілей державного управління, які мають бути адекватними тенденціям зміни зовнішнього і внутрішнього середовищ;
- формулювання принципів управління інноваційно-інвестиційним механізмом, які визначають вимоги до розвитку структури, організації соціально-економічної системи, процесу управління в цілому і процесу ухвалення управлінських рішень зокрема;
- визначення набору дієвих стратегій управління, спрямованих на реалізацію поставлених цілей і вирішення завдань;
- розроблення методів, моделей і процедур вироблення й ухвалення управлінських рішень у процесі вибору та реалізації дієвої стратегії управління в умовах обмежених часових і фінансових ресурсів з найменшими втратами для держави.
5. Визначено пріоритетні напрями державної підтримки формування і реалізації інноваційно-інвестиційної політики в умовах структурних зрушень. Зокрема з’ясовано, що: інноваційно-інвестиційний механізм державного впливу на структурну перебудову має підпорядкований характер щодо організаційно-економічного механізму стратегічного розвитку національної економіки, тобто цей механізм повинен забезпечувати:
- безперервний розвиток суб’єктів господарювання у результаті реалізації відповідних стратегій економічного, соціального, гуманітарного розвитку та заходів, передбачених цими стратегіями;
- формування і впровадження інноваційно-інвестиційного механізму в практичну діяльність мають відбуватися з урахуванням потенціалу країни одночасно з упровадженням новітніх систем управління;
- інноваційно-інвестиційний механізм державного впливу повинен сприяти адаптації господарських суб’єктів до умов зовнішнього і внутрішнього середовищ, тобто в результаті впровадження цього механізму в практичну діяльність мають забезпечуватися їх стійке функціонування й розвиток за будь-яких економічних, політичних і соціальних перетворень у країні або змін у внутрішньому середовищі;
- необхідно враховувати постійні й послідовні інновації в усіх ланках і сферах діяльності економічних суб’єктів, а саме перебудову організаційної й фінансової структур, освоєння принципово нових бізнес-напрямів, продуктів, послуг, принципів ведення бізнесу, використання нових маркетингових заходів тощо, що відповідає рівню розвитку економіки.
6. Запропоновано нову парадигму функціонування інноваційно-інвестиційного механізму державного впливу на структурну перебудову економіки України, суть якої полягає в синтезі політичних і соціально-економічних складових у стратегії державного управління, з одного боку, та субординації індикаторів (коефіцієнтів) пріоритетних напрямів економічного розвитку – з другого.
Механізм інноваційно-інвестиційного впливу як чинник розвитку економіки має орієнтувати національне господарство на вибір пріоритетних видів діяльності, які, з одного боку, забезпечать зростання виробництва однієї, а також суміжних галузей, а з другого – створять передумови для скорочення видів діяльності, які гальмують розвиток економіки України.
Пріоритетність розвитку видів економічної діяльності визначається на основі стратегічних цілей та завдань, яких необхідно досягнути для розвитку економіки країни. Серед них:
- раціональне використання ресурсів;
- виробництво власних (національних) інтелектуальних, наукових продуктів;
- забезпечення максимально можливої ефективності, а також гідного рівня життя населення;
- зміцнення економічної незалежності; оздоровлення екологічного стану довкілля.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аведян Л. Й. Економіка: Навч. посібник / Л. Й. Аведян // Харківський національний економічний ун-т. – Х. : ХНЕУ, 2005. – 220 с.
2. Алексеєнко Л. М. Ринок фінансового капіталу: становлення, проблеми та перспективи розвитку / Л. М. Алексеєнко // Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: Вид. буд-к “Максимум”, 2004. – 423 с.
3. Ансофф І. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Ефенко. – М.: Экономика, 1989. – 498 с.
4. Ассель Г.Финансовое планирование: принципы и стратегия: Учебн. для вузов / Г. Ассель. – М.: ИНФРА-м, 2001. – 804 с.
5. Атаманчук Г. В. Управление: сущность, ценность, эффективность: Учебное пособие для вузов / Г. В. Атаманчук. – М .: Академический Проект; Культура, 2006. – 544 с.
6. Атаманчук Г. В. Управление – фактор развития (размышления об управленческой деятельности) / Г. В. Атаманчук. – М .: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2002. – 567 с.
7. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М .: Юридическая литература, 1997. – 400c.
8. Бажал Ю. М. Знаннєва економіка – економіка конкурентоспроможності Г. В. Атаманчук. // Інформаційне суспільство. Шлях України [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/ 123456789/414/1/Bazhal/Znanneva_economica.pdf – Заголовок з екрана.
9. Бажал Ю. М. Знаннєва економіка: теорія і державна політика / Ю. М. Бажал // Економіка і прогнозування : Науково-аналітичний журнал. – 2003. – №3. – С. 71-86 .
10. Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібник / Ю. М/ Бажал. – К. : Заповіт, 1996. – 240 с.
11. Базилевич В. Д. Економічна теорія. Політекономія: Підручник для студентів вищих закладів освіти / В. Д. Базилевич, В. М. Попов, К. С. Базилевич, Н. М. Найдич, Н. І. Гражевська, Віктор Дмитрович Базилевич (ред.). – К. : Знання-Прес, 2001. – 581 с.
12. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навчальний посібник / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній – К.: Міленіум, 2003. – 256 с.
13. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики: Моногр. / В. Д. Бакуменко/ – К .: Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
14. Безпека економічних трансформацій; Зб. матеріалів “круглого столу”/ під ред. Я. А. Жаліло. – К .: НІСД: “Альтепрес”, 2000. – 386 с.
15. Белорус О. Г. Экономическая система глобализма / О. Г. Белорус. – К.: КНЕУ, 2003. – 380 с.
16. Блага В. В. Моделювання процесу оцінки зовнішньої суспільної економічної ефективності інвестиційних проектів на підприємствах пасажирського автотранспорту. Научно-технический сборник “Коммунальное хозяйство городов”. Вып. 83. Серия: экономические науки. – Киев: Техніка. – 2008. – С. 32–37.
17. Блага В. В. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів на підприємствах пасажирського автотранспорту / В. В. Блага // Збірник наукових праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. – Випуск 232: В 5 т. – Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 160–165.
18. Блага В. В. Система показників оцінки інвестиційних проектів АТП / В. В. Блага // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва“. Харків, ХНАДУ, 2007. – С. 96-98.
19. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами / И. А Бланк. – Киев : МП Итем ЛТД, 1998. – 536 с.
20. Буковинський С. А. Бюджет розвитку та пріоритети бюджетних інвестицій / С. А. Буковинський, В. А. Комаров // Фінанси України. – 2004. – № 9. – С. 13–19.
21. Буковинський С. А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні / С. А. Буковинський // Фінанси України. – 2001. – № 9. – С. 17–26.
22. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50-51 – Ст. 572.
23. Вайс К. Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Пер. з англ. Р. Ткачука та М. Корчинської; Наук. ред. пер. О. Кілієвич. – К.: Основи, 2000. – 671 с.
24. Варналій З. С. Основи підприємництва / З. С. Варналій. – К.: Знання. 2006. – 315 с.
25. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку / О. С. Власюк; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48 с.
26. Воробйов Є. М. Економічна теорія: Посібник для вищої школи / Є. М. Воробйов (ред.), А. А. Гриценко, В.М. Лісовицький, В. М. Соболєв. – К. Х. : ТОВ Корвін, 2003. – 703 с.
27. Воротін В. Є. Державне управління регіональним розвитком України Монографія / за заг. ред. В. Є. Воротіна, Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2010. – 288 с.
28. Воротін В. Є. Експертна доповідь. України в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку / В. Є. Воротін, В. П. Горбулін, В. М. Геєць та інші / За заг. ред. Ю. Г. Рубана – К.: НІСД, 2007. – 256 с.
29. Воротін В. Є. Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія / В. Є. Воротін, Ю.О. Зерній. – К.: НІСД, 2008. – 744 с.
30. Воротін В. Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій. Дис. на здобуття наук. ступеня д.н.держ. упр. – 25.00.02 – механізми державного управління / В. Є. Воротін // Національна академія державного управління при Президентові України. – К. : 2003 – 416 с.
31. Всесвітній економічний форум у Давосі [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.weforum.org/en/index.htm – Заголовок з екрана.
32. Гайдуцький А. П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора України / А. П. Гайдуцький . – К.: Нора-Друк, 2004. – 247 c.
33. Галаца І. О. Потенціал інноваторів: механізми використання / І.О. Галаца / за ред. Б.В. Буркинського. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2005. – 298 с.
34. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань / В. Геєць // Економіка України. – 2011. – № 4. – С. 4–14.
35. Герасимчук В. К. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посібник / В. К. Герасимчук. – К.: КНЕУ, 2000. – 360 с.
36. Гончарова Н. П. Инновационная парадигма формирования “новой экономики“ / Н. П. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 10. – С. 4–12.
37. Гончаров В. М. Інвестиційні ресурси та їх економічне регулювання / В. М. Гончаров, А. А. Навроцький, О. А. Коломійцев. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2006. – 204 с.
38. Горєлов Д. О. Оцінка зовнішньої суспільної економічної ефективності інвестиційних проектів на підприємствах автомобільного транспорту / Д. О. Горєлов, В. В Блага // Економіка транспортного комплексу: Збірник наукових праць. – Харків: ХНАДУ. – 2007. – Вип. 11. – С. 17–21.
39. Господарський кодекс України / Відомості Верховної Ради України. – 2003. –№18, №19-20, №21-22. – ст. 144.
40. Государственное управление: основы теории и организации: Учебник / Под ред. В.А . Козбаненко – М.: “Статут”, 2000. – 912 с.
41. Грейсон Дж. К. мл. Американский менеджмент на пороге XXI века: Пер. с англ. / Грейсон Дж. К. мл., О’Делл К. – М.: Экономика, 1991. – 319 с.
42. Гринів Л. С. Національна економіка [Текст] : навчальний посібник / Л. С. Гринів, М. В. Кічурчак, 2008. – 464 с.
43. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / А. В. Гриньов. – Харків: ВД “ІНЖЕК“, 2003. – 308 с.
44. Гриценко О. А. Економічна теорія: Конспект лекцій / О. А. Гриценко, Г. Ю. Дарнопих, А. М. Задихайло, О. А. Камериста, В. А. Лизогуб // Українська юридична академія. – Х., 1995. – 188 с.
45. Грінгер М. Конкурентоспроможне сільське господарство і державний контроль: реагування України на світову продовольчу кризу. Регіон Європи та Середньої Азії / М. Грінгер // Управління сталого розвитку. Документ Світового банку // Маттіса Грінгера. – 2008. – 27 с.
46. Грузнов И. И. Эффективные организационно-экономические механизмы управления (теория и практика) / И. И. Грузнов. – Одесса: Полиграф, 2009. – 528 с.
47. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі / Б. В. Губський. – К.: “Наукова думка“, 1998. – 572 с.
48. Данилишин Б. М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України: Наук. видання / Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко, Я. В. Коваль, О. С. Новоторов, М. М. Паламарчук // НАНУ; Рада по вивченню продуктивних сил України / Б.М. Данилишин (ред.). – К.: РВПС України, 1999. – 716 с.
49. Данько М. Довгострокові пріоритети інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації / М. Данько // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип.5 / Відп. ред. О.П. Степанов. – К .: КНЕУ, 2001. – 334 с.
50. Державна підтримка українського експорту. – Міністерство економіки України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua– Заголовок з екрана.
51. Державна програма розвитку промисловості на 2003-2011 pp. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua. – Заголовок з екрана.
52. Державне управління: Навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О.Ф . Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко; За ред. А. Ф. Мельник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 342 с.
53. Державне управління: Словн.-довід. / За заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
54. Державне управління: теорія і практика. 3а загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Авер’янова В. Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
55. Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків “Держзовнішінформ“ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/data/upload/publication/uk/ua/
12752/3201.htm – Заголовок з екрана.
56. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: / М. І. Дідківський. – К.: Знання, 2006. – 462 с.
57. Діловий імідж України. 2005=Business image of Ukraine. 2005: Економічний та інтелектуальний потенціал держави: Іміджевий альманах / Л. М. Авраменко (авт.-уклад.). – К.: ІВЦ “Діловий партнер“, 2005. – 655 с.
58. Ділові кола України й Німеччини презентували довгострокові програми запобігання економічній рецесії. – Український союз промисловців та підприємців. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.uspp.org.ua/news/967.html. – Заголовок з екрана.
59. Дмитренко Г. В. Державний фінансовий контроль в Україні (податковий, казначейський, бюджетний) / Г. В. Дмитренко // Монографія. – К.: ТОВ “Видавництво “Консультант“, 2009. – 176 с.
60. Дмитренко Г. В. До проблеми організації ефективного фінансового контролю за рухом матеріально-технічних цінностей / Г. В. Дмитренко // Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”– 2010. – № 1. – С. 32–37.
61. Дмитренко Г. В. До уточнення парадигми внутрішнього фінансового контролю / Г. В. Дмитренко // Науково-практичний журнал “Інвестиції: практика та досвід” – 2009. – № 20. – С. 68–70.
62. Дмитренко Г. В. Концептуально-методологічні та історичні основи організації і здійснення державного фінансового контролю в Україні / Г. В. Дмитренко // Монографія. – К.: АДЕФ – Україна, 2009. – 160 с.
63. Дмитренко Г. В. Фінансовий контроль в Україні: проблеми і шляхи розвитку / Г. В. Дмитренко // Монографія. – К.: “К.І.С. ”, 2010. – 374 с.
64. Дудка Ю. П. Рейтинги України у міжнародних вимірах та їх вплив на економічну безпеку [Текст] / Ю. П. Дудка // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 4. – С. 36 – 41.
65. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика / Я. А. Жаліло. – Національний ін-т стратегічних досліджень. – К.: НІСД, 2003. – 368 с.
66. Жаліло Я.А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави. – К.: НІСД, 2009. – 260 с.
67. Жаліло Я. А. Українська економіка після виборів: що далі? / Національний ін-т стратегічних досліджень / Я. А. Жаліло (відп. ред.), Я. В. Белінська, С. І. Лавриненко, О. М. Пищуліна, Д. С. Покришка, В. В. Юрчишин. – К.: НІСД, 2007. – 78 с.
68. Жданов С. А. Экономические модели и методы в управлении / С. А. Жданов. – М.: Дело и сервис, 1998. – 256 с.
69. Заблоцький Б. Ф. Національна економіка: Підручник / Б. Ф. Заблоцький. – Львів: Новий світ, 2009. – 582 с.
70. Забродская Л. Оценка финансовой устойчивости предприятий / Л. Забродская // Бизнес – Информ. – 1998. – №7. – С. 54.
71. Закон України “Про банки і банківську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №5-6. – ст. 30.
72. Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” від 12 січня 2012 р. // Офіційний вісник України. – 2012. – № 11. – ст. 397.
73. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” // Відомості Верховної Ради. – 2004. – №14. – ст. 198.
74. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Відомості Верховної Ради. – 2000. – №25. – ст. 195.
75. Закон України “Про державний бюджет на 2012” від 22 грудня 2011 р. [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. – 2011. – № 100/1. – ст. 3696. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show?nreg=4282-17&find – Заголовок з екрана.
76. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. із змінами і доповненнями [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради Україні. – 1991. – № 47 – Ст. 646. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show?nreg – Заголовок з екрана.
77. Закон України “Про інноваційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України, 2002, №36, ст. 266.
78. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24 - Ст. 170. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр – Заголовок з екрана.
79. Закон України “Про наукову і науково-технічну експертизу” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №9. – ст. 56.
80. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №48. – ст. 253.
81. Закон України “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №19. – ст. 80.
82. Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків” // Відомості Верховної Ради України. – 1999, №40. – ст. 363.
83. Закон України “Про фінансовий лізинг” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №16. – ст. 68.
84. Заїнчковський А. О. Економіка підприємств харчової промисловості: Підручник для студ. економічних спец. / А. О. Заїнчковський, Г. М. Решетюк, Г. А. Болдуй, Н. І. Жужукіна, І. А. Заїнчковський (ред.). – К. : Урожай, 2002. – 271 с.
85. Зайцев Н. Л. Економіка промислового підприємства 3-е изд. перер. / Н. Л. Зайцев. – М.: ІНФРА. – М., 2002. – 358 с.
86. Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/programa_ref. – Заголовок з екрана.
87. Затонацька Т. Г. Економіко-правові аспекти бюджетного інвестування в інноваційній сфері / // Фінанси України. – 2007. – № 4. – С. 36–43.
88. Затонацька Т. Г. Особливості бюджетного інвестування в Україні на сучасному етап Т. Г. Затонацька, А. В. Ставицький // Фінанси України. – 2006. - № 6. – С. 47–55.
89. Збірка законів: Бюджетний кодекс України; Митний кодекс України. – К.: Ін Юре, 2008. – 398 с.
90. Знання на службі розвитку. Економічний огляд. Сайт представництва Світового банку в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://web.worldbank.org – Заголовок з екрана.
91. Зубець М. В. Інноваційно-випереджувальна модель якісно нового розвитку агропромислового виробництва // М. В. Зубець, П. Т. Саблук, С. О. Тивончук // Економіка АПК, 2008. – № 12. – С. 3–8.
92. Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 1-2 березня 2000 року / Київський держ. торговельно-економічний ун-т / А. А. Мазаракі (ред.) — К., 2000. – 162 с.
93. Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.:Тези доп., 24-25 жовтня 2002 р.:У 2 ч. / Київський національний торговельно-економічний ун-т Міжнародна асоціація торговельно-економічної освіти / В. Д. Лагутін (відп. ред.) – К., 2002. – 253 с.
94. Економічна теорія управління підприємством: Матеріали до лекцій і семінарів / Черкаський держ. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Економічний факультет / В.І. Коваль (авт.-уклад.). – Черкаси, 2003. – 168 с.
95. Ефективність державного управління / Ю. Бажал, О. Кілієвич, Мертенс О. та ін.; за заг. ред. І. Розпутенка. – К .: Вид-во “К.І.С.“, 2002. – 420 с.
96. Європейські принципи державного управління / Пер. з англ. О. Ю. Куленкової. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 252 с.
97. Єрмошенко М. М. Дослідження товарного ринку і формування посередниками попиту / М. М. Єрмошенко // Комерційна діяльність посередницьких організацій : Навч. посібник / М. М. Єрмошенко. – К. : Нац. акад. управління, 2003 . – С. 160–184.
98. Игошин Н. А. Инвестиционный менеджмент / Н. А. Игошин. – К ., МП “ИТЕМ” Лтд, “Юнайтед Лондон Трейд Лимитед”, 1995. – 379 с.
99. Ижак А. Сопоставление геополитических интересов Украины и России в Черноморско-Каспийском регионе // Чорноморсько-Каспiйський регiон: умови та перспективи розвитку. Матерiали мiжнар. конф., К., 26-28 черв. 2007. – К.: Центр Близькосхідних досліджень, 2008. – С. 41–47.
100. Інвестиції в економіку України: стан, проблеми, потреби. – Національна безпека і оборона. – 2006. – №6. – С. 3–18.
101. Інноваційна стратегія українських реформ / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, А. К. Кінах, В. П. Семиноженко. – К .: Знання України, 2002. – 336 с.
102. Інформаційно-аналітичні матеріали щодо питання парламентських слухань на тему: “Економічні реформи: реальність та очікування українського бізнесу”, Київ, 21 вересня 2010 р.
103. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства / Я. Д. Качтарик //Фінанси України. – 1999. – №10. – С. 138–140.
104. Кашканов А. А. Економіка підприємств автомобільного транспорту: Навч. посібник для студ. спец. Автомобілі та автомобільне господарство / А. А. Кашканов, В. М. Ребедайло // Вінницький держ. технічний ун- т. – Вінниця : ВДТУ, 2002. – 115 с.
105. Квартальні розрахунки валового внутрішнього продукту України за 2001–2008 pp. : [статист. зб.]. – Держкомстат України. – 2009. – 72 с.
106. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей: Реферат – дайджест / Асоціація українських банків / В. М. Фещенко (референт-уклад.). – К., 1999. – 189 с.
107. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Ассоциация российских вузов / Н. Н . Любимов (пер.с англ.). – М.: Гелиос АРВ, 1999. – 352 с.
108. Кендюхов О. В. Сутність і зміст організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства / О. В. Кендюхов // Економіка України. – 2004. – № 2 . – С. 33–41.
109. Кириленко В. В. Ринок фінансового капіталу / В. В. Кириленко. – Тернопільський держ. економічний ун-т. – Т.: ТДЕУ, 2008. – 272 с.
110. Китай знайшов вихід із кризи / Інформаційно-аналітичний портал – обговорення питань економіки і бізнесу в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://news.km.ru – Заголовок з екрана.
111. Клейнер Г. Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г. Б. Клейнер, В. Л Тамбовцев, Р. М. Качалов. – М .: Экономика, 1997. – 288 c.
112. Кнорринг В. И. Искусство управления / В. И. Кнорринг. – М.: БЕК, 1997. – 288 c.
113. Ковальчук С. С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України / С. С. Ковальчук // Фінанси України. – 2004. – №7. – С. 96–103.
114. Колганов А. Закономерности переходной экономики: экономические теории и модели / А. Колганов // Вопр. экономики. – 1995. – № 2. – С. 50–60.
115. Кондратьева А. Проблеми аналізу фінансового стану підприємств в умовах перехідної економіки / А. Кондратьева // Персонал – спецвипуск. – 2001. С. 177–182.
116. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Н. Д. Кондратьев. – М.:Экономика, 2002. – 767 с.
117. Кондратьєв О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники / Н. Д. Кондратьев // Фінанси України. – 1999. – №11. – С. 66–69.
118. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. д-ра екон. наук І. В. Крючкової. – К. : Основа, 2007. – 488 с.
119. Конституція України / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 1996. – 116 с.
120. Коссе Д. Д. Правовий режим та механізм правового регулювання: ознаки та співвідношення [Електронний ресурс] / Д. Д. Коссе. – Режим доступу: http://radnuk.info/statti/249-tioriua-gov/3468-2010-01-20-23-17-44.html – Заголовок з екрана.
121. Костіна Н. І. Фінансове прогнозування: методи та моделі / Н. І. Костіна, А. А. Алексєев, О. Д. Василик. – К.: Знання, 1997. – 183 с.
122. Кравчун О. С. Вплив державної кадрової політики на розвиток підприємництва в Україні / О. С. Кравчун // Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю. Київ, 31 трав. 2012 р. : до 15-річчя галузі науки “Державне управління”. – К.: НАДУ, 2012. – С. 520-521.
123. Кравчун О. С. Вплив державної податкової політики на інноваційні зрушення в економіці України / О. С. Кравчун // Право та державне управління. – 2012. – №3. – С. 117–132.
124. Кравчун О. С. Вплив фінансово-кредитних важелів на структурну перебудову економіки України / О. С. Кравчун // Завдання державного, регіонального та муніципального управління в контексті нових реалій національного розвитку: Матеріали наук.-практ. конф. за міжн. участю (6 квіт. 2012 р.) / За заг. ред. В. К. Присяжнюка. В. Д. Бакуменка, Т. В. Іванової. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, у 2-х частинах. – Ч. 2. – 2012. – С. 204–205.
125. Кравчун О. С. Методологічні проблеми реалізації інноваційної складової в інвестиціях / О. С. Кравчун // Електронне фахове видання “Державне управління…”. 2012. – №2.
126. Кравчун О. С. Проблеми формування інноваційної моделі інвестиційного розвитку в Україні / О. С. Кравчун // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2012. – №2. – С. 67–72.
127. Кравчун О. С. Роль фінансової інформації у підготовці управлінського рішення щодо монетарної політики. – Дні інформаційного суспільства – 2012 / О. С. Кравчун // Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю (Київ, 24-25 квітня 2012 р.). – К.: ТОВ “Салютіс“, 2012. – С. 110–112.
128. Кравчун О. С. Трансфер ідей і технологій: геоекономічні вимоги / О. С. Кравчун // Наука як ресурс модернізаційної стратегії держави матеріали наук. конф. (Київ. 16 трав. 2012 р.) : у 2 т. – К.: НАДУ, 2012. – Т. 1. – С. 156–157.
129. Кравчун О. С. Формування інвестиційних механізмів для проведення структурної перебудови в Україні // Науковий вісник АМУ, Збірник наук. пр.., серія “Управління”, Вип. 3. – 2012. – С. 214–221.
130. Кравчун О. С. Управлінські кадри і система державного управління / // Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю. Київ, 31 трав. 2012 р. : до 15-річчя галузі науки “Державне управління”. – К.: НАДУ, 2012.- С. 115-117.
131. Крикун К. В. Ринкова економіка підприємств будіндустрії: В запитаннях і відповідях: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / К. В. Крикун // Київський національний ун-т будівництва і архітектури. – К. : КНУБА, 2004. – 207 с.
132. Кругман П. Р . Международная экономика. Теория и политика: Учебник: Пер.с англ. / П. Р. Кругман, М. Обстфельд. – М .: Экон. фак-т МГУ ЮНИТИ, 1997. – 799 c.
133. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М. І. Крупка. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608 с.
134. Кульман А. Экономические механизмы / А. Кульман. Пер. с фр. / общ. ред. Н.И. Хрусталевой. – М.: Прогресс, 1993. – 192 с.
135. Кульчицький Я. В. Правові засади економічної свободи у сучасних економічних системах / Я. В. Кульчицький // Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць. – 2009. – №19.3 – С. 126–131.
136. Лагутін В. Д. Економічна політика держави: сутність, етапи, механізми / В. Д. Лагутін [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/Lagutin406.pdf – Заголовок з екрана.
137. Ландарь О. Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну // Економіка і держава. – 2006. – №9. – С. 15–21.
138. Ландіна Т.В Організаційно-економічні механізми адаптації підприємства до умов ринку. – К.: Вид-во “Наукова думка”, 1994. – 283 с.
139. Линдблом Ч. Политика и рынки: Политико-экономические системы мира: Перевод с английского / Ч. Линдблом. – М.: Институт комплексных стратегических исследований. – 2005. – 446 с.
140. Нові стратегічні завдання державної політики щодо розвитку підприємництва в Україні / Л. О. Логіненко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №11. – С. 18–25.
141. Лопатин А. А. Особенности управления экономикой муниципального образования [Електронний ресурс] / А. А. Лопатин // Экономика. Финансы. Рынок. – 2006. – № 1 (1). – Режим доступу: http://lib.csu.ru/dl/econ/2006_s1_10.doc. – Заголовок з екрана.
142. Маевский В. Введение в эволюционную макроэкономику / В. Маевский. – М .: Япония сегодня, 1997. – 106 c.
143. Макаренко Т. І. Моделювання та прогнозування у маркетингу / Т. І. Макаренко. – Київ, “Центр навчальної літератури”, 2005. – 160 с.
144. Макконнелл Кэмпбелл Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: пер. с англ. / Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. – 16-е изд. – М.: Инфра-М, 2007. – XXXVI, 939с. – Перевод изд.: Economics / Campbell R. McConnell, Stanly L. Brue. – 16th ed., 2005. – 1243 с.
145. Максимо В. Э. Мировые финансы / Пер. с англ. / В. Э. Максимо, А. Л. Френсис, Дж. М. Лоуренс. – М.: ДСКА, 1998. – 628 с.
146. Малиновський В. Я. Державне управління: Навчальний посібник / В. Я. Малиновський. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К.: Атака, 2003. – 576 с.
147. Манжола В. А. Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин (аналітична доповідь) / В. А. Манжола, С. В. Андрущенко, М. Г. Капітоненко, В. Ю. Константинов. – К.: ІМВ, 2006. – 66 с.
148. Мартиненко В. Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Україні / В. Ф. Мартиненко. – К.: НАДУ, 2005. – 293 с.
149. Мартиненко В. Формування державного механізму управління інвестиційним процесом в Україні: проблеми невизначеності та методи їх зняття / В. Ф. Мартиненко // Економіка України. – 2004. – №8. – С . 50–56.
150. Матковський Р. Б. Економічний потенціал України та шляхи його ефективного використання: дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: 08.01.01/ Р. Б. Матковський. – Дрогобич, 2003. – 176 с.
151. Мельник А. Стратегічне інвестування в Україну / А. Мельник // Журнал європейської економіки. – 2006. – №2. – С. 123–126.
152. Мельник А. Ф. Державне регулювання економiки: Навчальний посібник / А. Ф. Мельник. – К .: ІСДО, 1994. – 272 c.
153. Мескон М. Х. Основы менеджмента: Пер. с англ. / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело ЛТД, 1994. – 702 с.
154. Методологія державного управління: Словн.-довід. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 196 с.
155. Міщенко В. С. Глобальний і національний вимір трансформаційних процесів у мінерально-сировинній сфері України / В. С. Міщенко // Загальна редакція академіка НАН України В.М. Шестопалова. – К.: РВПС України НАН України, 2009. – 84с .
156. Міщенко В. С. Економічні пріоритети розвитку й освоєння мінерально-сировинної бази України / В.С. Міщенко. – Київ: “Наукова думка”, 2007. – 360 с.
157. Мозговий О. Цінні папери: історія та сучасність / О. Мозговий, А. Головко, О. Науменко. – О.: КП ОМД, 2003. – 192 с.
158. Мочерний С. В. Економічний потенціал України // Економічна енциклопедія. – Т.1. / За ред. С. В. Мочерного. К.; “Академія”, 2000 р., – 422 с.
159. Невелєв О. М. Фінансово-економічна криза і експортно-імпортна політика України [Електронний ресурс] / О. М. Невелєв, В. В. Іваненко. – Режим доступу: www.nbuv.gov.u