Піддячий, Володимир Миколайович. Естетичні засади професійного саморозвитку майбутнього педагога

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, висвітлено зв’язок роботи з науковими програмами та планами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.
У першому розділі «Теоретичні засади професійного саморозвитку майбутнього педагога» викладено результати вивчення стану дослідженості проблеми у філософській, психологічній, педагогічній теорії і практиці, визначено сутність, чинники, зміст, форми, методи, спрямованість, мету, функції та ознаки професійного саморозвитку майбутнього педагога, досліджено структуру професійних якостей майбутнього педагога, обґрунтовано естетичні засади професійного саморозвитку майбутнього педагога, розкрито естетичні засади педагогічного спілкування.
На основі аналізу та узагальнення існуючих у педагогічній літературі понять «розвиток», «саморозвиток», «самоосвіта», «самовиховання», «професія», «майбутній педагог» визначено, що професійний саморозвиток майбутнього педагога - це процес еволюційних та революційних якісних психо-фізілогічних змін майбутнього педагога, які характеризуються ускладненням, удосконаленням, оновленням структури його професійних якостей через цілеспрямовану самоосвітню та самовиховну діяльність, характерними ознаками якої є автономність, набуття досвіду, спрямованість на себе, другорядність стороннього впливу.
У результаті аналізу літературних джерел визначено основні характеристики професійного саморозвитку майбутнього педагога, а саме - його чинники, зміст, форми, методи, спрямованість, мету, функції, ознаки. Чинниками професійного саморозвитку майбутнього педагога є зовнішні та внутрішні мотиви. Його зміст становлять мотиваційний, змістовий та діяльнісний компоненти. Формами професійного саморозвитку майбутнього педагога є самоосвіта та самовиховання. До методів його здійснення належать: методи самоосвіти (вивчення літератури; відвідування публічних лекцій, музеїв, виставок; участь у конференціях, семінарах,
8
круглих столах; ознайомлення із засобами масової інформації; відвідування театрів; консультації фахівців); методи самовиховання (самокритика; самопереконання; самонавіяння; самопримушення; самозобов’язання; самоспостереження; самоаналіз; самооцінювання та ін.). Професійний саморозвиток майбутнього педагога спрямований на загальноосвітню і професійну підготовку, загальнокультурне вдосконалення, оптимальну організацію вільного часу. Його орієнтирами є цінності майбутнього педагога, а метою - наближення до досконалості у педагогічній професії. Професійний саморозвиток майбутнього педагога виконує адаптаційну, амортизаційну, компенсаційну, терапевтичну, навчальну, виховну, розвивальну та організаційну функції. Його ознаками є: наявність ціннісних й смисложиттєвих орієнтацій, мети та мотивації діяльності; бажання майбутнього педагога до підвищення досконалості свого буття через власну активність; багатогранність самовпливу; систематичність і напруженість діяльності, спрямованої на вдосконалення чи нейтралізацію тих чи інших якостей; планування діяльності та вільного часу; самооцінка власної діяльності та її наслідків.
Аналіз та узагальнення літературних джерел дозволив дійти висновку, що професійні якості майбутнього педагога доцільно розглядати як сукупність характерних ознак, якими йому необхідно володіти для успішного виконання професійної діяльності. Структура професійних якостей майбутнього педагога визначалась у співвідношенні із компетентностями. Її складають: професійні знання, вміння, навички, цінності, ставлення та педагогічні здібності.
Розглядаючи естетику як науку про почуття та почуттєвість людини, визначено, що естетичні засади професійного саморозвитку майбутнього педагога - це почуттєві основи, які викликають оціночні судження, формують естетичний ідеал й спонукають до еволюційних та революційних якісних психо-фізілогічних змін майбутнього педагога, які характеризуються ускладненням, удосконаленням, оновленням структури його професійних якостей через цілеспрямовану самоосвітню та самовиховну діяльність, характерними ознаками якої є автономність, набуття досвіду, спрямованість на себе, другорядність стороннього впливу.
До естетичних засад професійного саморозвитку майбутнього педагога віднесено: 1) естетичне почуття (прекрасне, піднесене, потворне, низьке, комічне та трагічне) як один із найскладніших видів духовного переживання людини, що виникає на основі суспільних і культурних чинників. Воно виражається у прагненні до позитивних або уникнення негативних переживань у процесі опанування обраної педагогічної професії; 2) естетичний смак як здатність майбутнього педагога, ґрунтуючись на власному досвіді та знаннях, суб’єктивно розрізняти і оцінювати себе та свої якості на основі почуттів, які вони у нього породжують; 3) естетичний ідеал як позитивне емоційно забарвлене уявлення майбутнього педагога про власну досконалість, до якої він прагне наблизитись.
На основі аналізу та узагальнення філософських підходів до розуміння прекрасного, піднесеного, потворного, низького, комічного, трагічного, естетичного смаку та естетичного ідеалу уточнено їхні визначення.
Визначено, що вплив майбутнього педагога на суб’єктів учіння здійснюється через спілкування (вербальне та невербальне). У зв’язку з цим досліджено його визначення, ознаки, структуру, види, функції та основні бар’єри. Встановлено, що
9
ефективність педагогічного спілкування залежить в основному від естетичних чинників, адже воно має почуттєву основу, оскільки відбувається через сприймання та переживання отриманої інформації. Визначено, що майбутній педагог упродовж навчання має навчитися цілеспрямовано впливати на суб’єктів учіння, викликаючи у них почуття прекрасного, піднесеного, рідше комічного.
У другому розділі «Методичні особливості та моделювання професійного саморозвитку майбутнього педагога на естетичних засадах» викладено методичні засади формування мотивації майбутнього педагога до професійного саморозвитку на естетичних засадах, діагностики наявності сформованості та рівня розвитку професійних якостей майбутнього педагога, їх формування та вдосконалення через професійні самоосвіту та самовиховання, закріплення сформованих професійних якостей через практику педагогічного спілкування, проведення самоконтролю результатів виконаної роботи; розроблено авторську модель професійного саморозвитку майбутнього педагога на естетичних засадах.
На основі аналізу та узагальнення літературних джерел встановлено, що мотивація професійного саморозвитку майбутнього педагога на естетичних засадах - це сукупність мотивів, які у конкретний момент ініціюють, спрямовують та підтримують його самоосвітню та самовиховну діяльність, що здійснюється на почуттєвих основах, які викликають оціночні судження та формують естетичний ідеал. Умовно вона поділяється на зовнішню та внутрішню. Встановлено, що в основі зовнішньої мотивації професійного саморозвитку майбутнього педагога на естетичних засадах є об’єктивні потреби та стимули, внутрішньої - світоглядна позиція та духовні потреби.
Визначено, що до методів формування зовнішньої мотивації належать: 1) ознайомленнями із можливостями студента у ВНЗ; 2) особистісне спрямування у мотиваційне середовище; 3) визначення власних зовнішніх мотивів, активне прагнення їх задовольнити; 4) проектування професійного майбутнього; 5) стажування в спеціалізованих установах. До методів формування внутрішньої мотивації належать: 1) ознайомлення із спеціальною літературою; 2) відвідування театрів, публічних лекцій, музеїв та виставок; 3) розмисли над значущістю педагогічної професії; 4) визначення власних внутрішніх мотивів (інтересів, потреб, переконань, ідеалів, цінностей тощо), активне прагнення їх реалізувати на практиці; 5) самокритика; 6) самопереконання; 7) самонавіяння; 8) самопримушення; 9) самозобов’язання.
З’ясовано, що мотивація майбутнього педагога до професійного саморозвитку на естетичних засадах прямо пропорційно залежить від рівня розвитку його естетичного почуття, смаку та ідеалу. Визначено, що естетичні почуття, смак та ідеал опосередковано розвиваються у процесі професійного саморозвитку.
Встановлено, що діагностику наявності сформованості та рівня розвитку професійних якостей майбутнього педагога доцільно здійснювати через використання таких методів: 1) самоспостереження; 2) самоаналіз;
3) самооцінювання; 4) отримання зовнішньої оцінки результатів діяльності суб’єкта саморозвитку.
Досліджено, що формування та вдосконалення професійних якостей майбутнього педагога забезпечується через самоосвітню та самовиховну діяльність.
10
На основі аналізу, узагальнення та доповнення напрацювань С. Гончаренка,
І. Зязюна, І. Каірова, О. Кононко, І. Наумченка, Р. Немова, М. Ярмаченка визначено, що професійне самовиховання розглядається як система формування та вдосконалення бажаних фізичних, розумових, вольових і моральних якостей майбутнього педагога. Спираючись на аналіз та узагальнення досліджень В. Бусела,
С. Гончаренка, Б. Корольова, І. Наумченка, М. Ярмаченка, І. Каірова, професійна самоосвіта розглядається як система здобуття, оновлення, розширення та поглиблення знань, удосконалення практичних умінь і навичок з метою досягнення професійної майстерності.
До методів формування та вдосконалення професійних якостей належать методи самоосвіти (вивчення літератури; відвідування публічних лекцій, музеїв, виставок, театрів; участь у конференціях, семінарах, круглих столах; ознайомлення із засобами масової інформації; консультації фахівців); методи самовиховання (самокритика; самопереконання; самонавіяння; самопримушення; самозобов’язання; самоспостереження; самоаналіз; самооцінювання).
Закріплення сформованих професійних якостей відбувається через практику педагогічного спілкування. До методів закріплення сформованих професійних якостей через практику педагогічного спілкування належать: 1) проведення дослідної роботи; 2) публічні виступи на семінарських заняттях, наукових конференціях, семінарах, круглих столах; 3) участь у дискусійних клубах, конкурсах студентських наукових робіт, студентських олімпіадах.
Проведення самоконтролю результатів виконаної робити здійснюється через рефлексію над діями, які майбутній педагог виконав протягом усіх попередніх етапів. У результаті цього виявляються та усуваються допущені недоліки. До методів виявлення недоліків належать: 1) самоспостереження; 2) самоаналіз; 3) самооцінювання; 4) отримання зовнішньої оцінки результатів діяльності суб’єкта учіння; 5) самоконтроль; 6) самозвіт.
Розроблено та обґрунтовано модель професійного саморозвитку майбутнього педагога на естетичних засадах (рис.1), яка зображує професійний саморозвиток майбутнього педагога як систему, що має свою структуру, елементи якої розташовані у визначеній логічній послідовності та є взаємопов’язаними. Вона дає нову інформацію про нього через розкриття його структури, яка містить мотиваційний, змістовий та діяльнісний компоненти. Мотиваційний компонент полягає у формуванні зовнішньої та внутрішньої мотивації до професійного саморозвитку на естетичних засадах. Змістовий компонент включає формування знань про професійні якості майбутнього педагога, методи їх діагностики, системи самоосвіти і самовиховання, естетичні засади педагогічного спілкування, методи виявлення недоліків діяльності. Діяльнісний компонент полягає у формуванні уміння діагностувати професійні якості, здійснювати професійні самоосвіту і самовиховання, проводити педагогічне спілкування на естетичних засадах, виявляти недоліки власної діяльності.