УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет дослідження, методи досліджень, розкриті наукова новизна та практичне значення результатів роботи, їх апробація та опубліковані праці.

У першому розділі «Теоретичні основи управління розвитком конку-рентних переваг підприємств» розкрито сутність понять теорії конкуренції в їх системній взаємодії відповідно до теми дослідження; визначено особливості управління конкурентними перевагами підприємства як системи; розкрито методологію дослідження та оцінки конкурентних переваг підприємств.

На основі дослідження теоретичних положень управління конкурентними перевагами підприємств оцінено повноту розкриття сутності категорій теорії конкуренції. Конкуренція розглядається нами як змагання між суб’єктами підприємницької діяльності, як процес і соціально-економічне явище, що сприяє активізації їх до пошуку нових можливостей в системі конкурентних переваг по забезпеченню конкурентоспроможності підприємств.

Конкурентоспроможність як категорія визнання розглядається в контексті сутнісних категорій в системі їх прямого і зворотного зв’язку: конкуренто-здатність – як потенційна можливість формувати та розвивати конкурентні пере-ваги; конкурентостійкість – утримувати конкурентну позицію в обраному сегменті ринку; конкурентна позиція – утримувати конкурентні переваги в просторовому сегменті ринку; конкурентний статус – реалізовувати комплекс можливостей в організаційній взаємодії із зовнішнім середовищем; конкурентний потенціал – формувати і реалізовувати потенційні можливості, забезпечувати конкурентні переваги в системі.

Сутність конкурентних переваг як системи розглянуто через логічний зв'язок факторів їх формування, принципів, властивостей, видову та функціональну структури, що покладено в основу методології системного підходу до формування управління можливостями з позицій: цільової спрямованості підприємства та конку-рентних переваг; системи цінностей, якісних і кількісних характеристик; задоволен-ня потреб суб’єктів корпоративної єдності; системи факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

З врахуванням доповнень, класифікацію конкурентних переваг представлено за такими ознаками: системно-комплексною; функціональною; рівня забезпечення успіху; цільовою спрямованістю господарської структури; функціональністю цільо-вого спрямування; рівня адаптивності до цільової спрямованості; тривалості дії; джерела формування; співвідношення матеріальних і нематеріальних активів; напряму орієнтиру; обраної стратегії розвитку; чинників поставлених задач; моделі розвитку організації; типів управління; системи розв’язання задач; управління конкурентними перевагами за часом впровадження. Їх покладено в основу визначен-ня критеріїв і показників оцінки рівня конкурентних переваг як системних можли-востей. Запропоновано систему факторів зовнішнього і внутрішнього середовища як джерел, що охоплюють основні блоки формування конкурентних переваг.

Сформовані конкурентні переваги розглядаються в дисертації як системно-потенційні можливості, як передумови забезпечення результативності діяльності та основи конкурентного потенціалу підприємства. Запропоновано алгоритм управлін-ня формуванням конкурентних переваг стратегічного розвитку підприємств (рис. 1).