Калітенко Дарина Олександрівна Фінансова звітність та її аналітична інтерпретація

Короткий опис

Калітенко Дарина Олександрівна, аспірантка ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», тема
дисертації: «Фінансова звітність та її аналітична інтерпретація», (071
Облік та оподаткування). Спеціалізована вчена рада ДФ 26.006.004 у
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана»

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» МОН УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» МОН УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КАЛІТЕНКО ДАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 657.37[347.72+346.2]](043.3) ДИСЕРТАЦІЯ
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ЇЇ АНАЛІТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Спеціальність 071 - Облік і оподаткування
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Д.О. Калітенко
Науковий керівник: Ямборко Г алина Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент
Київ - 2020

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ПОДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТАМИ
ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1. Порядок подання фінансової звітності суб’єктами господарювання
України різного організаційно-правового статусу
1.2. Нормативно-правове регулювання порядку формування
фінансової звітності
1.3. Загальні вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності
суб’єктів господарювання
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ТРАНСПАРЕНТНОСТІ ФІНАНСОВОЇ
ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ УКРАЇНИ
2.1. Вплив євроінтеграції на транспарентність фінансової звітності
вітчизняних суб’єктів господарювання
2.2. Інтегрована звітність як компонент транспарентності та
стратегічний імператив розвитку методики аналітичної інтерпретації
фінансової звітності
2.3. Відповідність методики рейтингової оцінки транспарентності
фінансової звітності суб’єктів господарювання комунікаційним
запитам користувачів
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. АНАЛІТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ
ЗВІТНОСТІ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ КАПІТАЛОМ
3.1. Концептуальний формат аналітичної інтерпретації фінансової
звітності загального призначення першочерговими користувачами
3.2. Аналітична інтерпретація фінансової звітності кредиторами та
оцінка платоспроможності позичальника
3.3. Аналітичний інструментарій інтерпретації фінансової звітності
інституціями інвестування
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

Список літератури

ВИСНОВКИ
203
У результаті дослідження теоретичних і методичних засад формування й аналітичної інтерпретації показників фінансової звітності, еволюційного розвитку інтегрованої звітності суб’єктів господарювання України вироблено рекомендації щодо підвищення інформативності та корисності фінансової звітності для користувачів у процесі ухвалення ними економічних рішень. Отримані результати дають право на такі висновки:
1. На основі узагальнення наукових праць та нормативно-правових актів з регулювання порядку формування і подання фінансової звітності поглиблено трактування змісту понять «нормативне регулювання», «нормативно-правове регулювання та забезпечення» в частині фінансової звітності та доведено доречність їх застосування. Виокремлено термінологічні відмінності в ідентифікації суб’єктів господарської діяльності («суб’єкт господарювання», «юридична особа», «підприємство», «суб’єкт підприємництва», «установа»), наявні в різних нормативно-правових актах. Доведено важливість уточнення цих норм задля усунення колізії; виокремлено ознаки сегментації суб’єктів господарювання за різними класифікаційними критеріями та узгоджено сегментацію з вимогами подання фінансової звітності.
2. Оновлення положень нормативно-правових актів відповідно до умов сучасного розвитку держави та державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання є необхідною умовою гармонізації норм міжнародних стандартів фінансової звітності, директив ЄС, формалізованої інформаційної бази вищого ступеня. У цьому контексті систематизовано вимоги вітчизняного законодавства, яке підпадає під суттєву трансформацію з огляду на актуалізацію глобалізаційних процесів і реформування економіки.
3. У процесі систематизації актів з регулювання методичних засад формування фінансової звітності виокремлено класифікаційні ознаки та згруповано їх за порядком підпорядкованості та ієрархічними рівнями.

204
Запропонована шестирівнева система нормативно-правового регулювання порядку формування та подання фінансової звітності включає такі рівні, як: 1) міжнародно-правовий (міжнародно-правові акти, які є результатом діяльності міжнародного правотворчого органу, що видає офіційні документи, юридична, сила яких поширюється на територію двох та більше держав, та міжнародно- правові договори, ратифіковані Верховною Радою України); 2) конституційний (Конституція України); 3) законодавчий (закони та кодекси України); 4) підзаконний (укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України); 5) відомчий (накази, положення, інструкції, роз’яснення, які приймаються чи затверджуються центральними органами виконавчої влади спеціальної компетенції); 6) локальний (рішення, накази, розпорядження щодо форми організації обліку на підприємстві та застосування облікової політики, що приймаються уповноваженою особою).
4. Правові, економічні, соціальні та організаційні умови поглиблення економічної інтеграції розглянуто з позиції актуалізації впровадження МСФЗ, Директив ЄС у практику вітчизняних підприємств в частині затвердження нових форм фінансової звітності підприємств, зокрема Звіту про управління та про платежі на користь держави. Інформація, що в них наводиться, представлена низкою важливих фінансових і нефінансових показників, отже має бути частиною річної звітності.
5. Узагальнення класифікаційних ознак транспарентності відносно суб’єкта господарювання свідчить про обґрунтованість поділу науковцями поняття «транспарентність» на певні сегментальні рівні та узгодженості транспарентності з прозорістю фінансової звітності господарюючого суб’єкта, що актуалізує ефективність комунікацій підприємства з усіма зацікавленими сторонами: акціонерами, кредиторами, засобами масової інформації. На цій основі виокремлено важливі чинники забезпечення транспарентності фінансової звітності, розроблено рекомендації щодо аналітичних показників, які характеризують транспарентність фінансової звітності суб’єкта господарювання,

205
зокрема - залежності між транспарентністю та ефективністю діяльності підприємства.
6. Доведено, що опис у відповідному суспільному контексті інформації про економічні, екологічні, соціальні напрями діяльності суб’єкта господарювання, його корпоративне управління (ESG - environmental, social, (corporate) governance) забезпечить розширення інформаційного наповнення звітності суб’єкта господарювання. З огляду на це, в процесі дослідження еволюційного розвитку фінансової звітності обґрунтовано можливість створення моделі, синтезу, об’єднання і взаємоузгодження фінансової звітності і нефінансової інформації в інтегровану звітність.
7. Інтегрована звітність, як компонент транспарентності фінансової звітності, забезпечує повноту наданої інформації зацікавленим особам про діяльність суб’єкта господарювання. На основі дослідження концептуальних засад інтегрованої звітності уточнено та удосконалено практичні положення процесу підготовки інтегрованої звітності: виокремлено умови забезпечення органічного синтезу фінансової і нефінансової інформації, кількісних і якісних показників звітності з метою досягнення синергетичного ефекту, особливо, як основи аналізу та довгострокового соціально-економічного планування, яке має стати стратегічним пріоритетом сталого розвитку.
8. Для удосконалення методики оцінки транспарентності фінансової звітності суб’єктів господарювання запропоновано застосування модифікованого методу багатовимірного рейтингового аналізу. Узагальнено процедурні питання та методологічні засади рейтингування в частині рейтингових оцінок транспарентності фінансової звітності суб’єктів господарювання. Рекомендовані основні кількісні та якісні критерії оцінки рівня розкриття інформації для розрахунку індексу транспарентності фінансової звітності, зокрема: дотримання принципів та вимог до розкриття інформації у фінансовій звітності; розкриття облікової політики та основних невизначеностей діяльності; примітки до фінансової звітності, їх впорядкованість, системне подання з урахуванням їх впливу на зрозумілість та порівнянність показників звітності; відповідність і

206
доступність інформації запитам користувачів та зацікавлених осіб; висновок і звіт аудитора щодо річної фінансової звітності; розкриття інформації щодо організаційної і правової структури підприємства, власників, корпоративної прозорості, про конфлікт інтересів; розкриття нефінансової інформації в умовах сталого розвитку.
9. У процесі дослідження теоретичних концепцій фінансової звітності розкрито практичну цінність теорії зацікавлених сторін, яка потребує поглибленого вивчення з урахуванням інституціональних підходів та з використанням функціонального інструментарію.
10. Доцільність використання в сучасній практиці моделі розвитку інституціональної теорії фінансової звітності пов’язана з удосконаленням інформаційної, контрольної та актуалізацією аналітичної й комунікативної функцій фінансової звітності, які в комплексі сприятимуть посиленню інформативності суб’єктів господарювання і формуванню на цій основі ефективної системи інформаційного забезпечення всіх суб’єктів ринкового середовища.
11. За результатами аналізу методики оцінки рівня кредитоспроможності позичальника, з урахуванням розробок Національного банку України, запропоновано її розширення показниками: ліквідності (абсолютної ліквідності, поточної ліквідності, ліквідності при мобілізації засобів та коефіцієнтами власної платоспроможності); фінансової стійкості (фінансової залежності, забезпечення власними оборотними засобами, співвідношення мобільних та іммобільних активів, довгострокового залучення позикових коштів, постійного активу); рентабельності операційної діяльності (продажу, продукції, операційної діяльності, необоротних активів, оборотних активів, власного капіталу, сукупного капіталу, поточних зобов’язань); показниками грошових потоків від операційної діяльності (відношення руху грошових коштів від операційної діяльності до доходу, відношення руху грошових коштів від операційної діяльності до активів, коефіцієнт покриття боргу, коефіцієнт рентабельності грошових потоків, коефіцієнт ліквідності грошових потоків, коефіцієнт ефективності руху грошових

207
коштів від операційної діяльності).
12. Оцінку рівня платоспроможності позичальника запропоновано здійснювати з використанням показників покриття грошовими коштами від операційної діяльності, а саме: достатності, платоспроможності та ефективності грошових коштів від операційної діяльності.
13. Узагальнюючи методичний інструментарій аналізу фінансової звітності суб’єкта господарювання інституціями інвестування доведно, що в його основу важливо покласти оцінку інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання, що уможливить розуміння типу інвестиційної якості фінансового стану підприємства залежно від значення інтегрального показника. До ключових елементів аналітичного процесу інтерпретації інвесторами інформації фінансової звітності щодо об’єкта інвестування включено такі аналітичні процедури, як: коефіцієнтний аналіз його ринкової активності, оцінку його ринкової репутації; факторний аналіз чистого прибутку на одну просту акцію; факторний аналіз інвестиційної активності для формування судження про стійкість економічного зростання; коефіцієнтний аналіз дивідендної політики; коефіцієнтний аналіз ефективності використання інвестованого капіталу; динамічний аналіз раціональності бізнес-моделі; оцінку теперішньої інвестиційної вартості об’єкта інвестування.