Крамаренко Анна Віталіївна Дискурс розвитку глобальних інноваційних мереж у міжнародних інтеграційних об’єднаннях

Короткий опис

Крамаренко Анна Віталіївна, тимчасово не працює. Назва дисертації: «Дискурс розвитку глобальних інноваційних мереж у міжнародних інтеграційних об’єднаннях». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д26.001.02 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КРАМАРЕНКО АННА ВІТАЛІЇВНА
УДК 339.923:339.924
ДИСЕРТАЦІЯ
ДИСКУРС РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ МЕРЕЖ У
МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАННЯХ
08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________А.В.Крамаренко
Науковий керівник : Філіпенко Антон Сергійович
доктор економічних наук, професор
Київ 201

Зміст
Вступ…………………………………………………………………………. 15
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження факторів
розвитку глобальних інноваційних мереж………………………………. 23
1.1 Теоретико-методологічна складова поняття «глобальні інноваційні
мережі» та його концептуалізація……………………………………… 23
1.2 Суть і структура економічних факторів розвитку глобальних
інноваційних мереж……………………………………………………….… 44
1.3 Тенденції функціонування глобальних інноваційних мереж у
процесі поглиблення міжнародних інтеграційних процесів…………….. 62
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 79
РОЗДІЛ 2. Структурна характеристика та особливості формування
глобальних інноваційних мереж у міжнародних економічних
об’єднаннях………………………………………………………………... 82
2.1 Алгоритм оцінки інноваційного потенціалу
країн……………………………………………. 82
2.2 Конвергентні процеси і розвиток інноваційних мереж в ЄС……….. 102
2.3 Асиметричний тип розвитку інноваційних процесів у НАФТА… 115
2.4 Державнокеровані інноваційні процеси в АСЕАН…………………... 139
Висновки до розділу 2 ………………………………………..…………….. 150
РОЗДІЛ 3. Механізми залучення інноваційного потенціалу України до
глобальних інноваційних мереж ………………………………………….. 154
3.1 Тенденції розвитку інноваційного потенціалу України в умовах 4-ї
індустріальної революції…………………………………………………… 154
3.2 Основні напрями взаємодії інноваційного потенціалу України та
глобальних інноваційних мереж…………………………………………… 175
3.3 Диверсифікація інноваційного потенціалу України у процесі
імплементації Угоди про асоціацію з ЄС…………………………………. 190
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….... 204
Висновки……………………………………………………………….…… 207
Список використаних джерел ……………………………………………… 212
Додатки……………………………………………………………………… 236

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні підходи щодо розвитку
глобальних інноваційних мереж у міжнародних інтеграційних об’єднаннях та
розроблено практичні рекомендації щодо входження інноваційного
потенціалу України до глобальних інноваційних мереж. За підсумками
здійсненого дисертаційного дослідження, відповідно до поставленої мети та
завдань, нами зроблено такі висновки:
1. Глобальні інноваційні мережі впливають на формування та
розвиток економічних процесів в міжнародних інтеграційних об’єднаннях та
в світі в цілому. Інновації відіграють провідну роль у питаннях міжнародної
інтеграції, коли інтеграційні об’єднання створюються на засадах економічних
зв’язків і географічного розташування, але їхнє поєднання як єдиної мережі
відбувається завдяки спільним прагненням до інноваційного розвитку.
Виокремлено глобальні, регіональні, національні інноваційні мережі, в основі
яких інноваційна парадигма каскадної структури – розробка технології,
створення та комерціалізація і вихід на ринок. Було визначено, що глобальні
інноваційні мережі – це транснаціональні об’єднання інфраструктурних
організацій, діяльність і послуги яких пов’язані з виробництвом,
комерціалізацією і передачею технологій, створенням і управлінням
інноваційними стартап-компаніями і розвитком інновацій в цілому.
2. Здобутки в галузі нових технологій глобальних інноваційних
мереж дозволяють країнам займати високі позиції у рівні інноваційного
розвитку і розвитку економічних відносин. Найбільш поширеною і
ефективною організаційною формою в роботі виділено тип «інноваційного
супермаркету», що базується на ідеї краудсорсингу. Це швидкий і відкритий
тип глобальних інноваційних мереж для ведення інноваційної діяльності
різного профілю. При розгляді ефективної діяльності глобальних
інноваційних мереж встановлено тенденцію, за якої переважаючі економічні
207
фактори в системі інвестиційних і виробничо-технологічних відносин
спричинюють позитивну динаміку розвитку мережі як незалежного елементу.
3. Характерною рисою інноваційних мереж ЄС є спільне прагнення
до комерціалізації здобутих результатів інноваційної діяльності, створення
соціуму знань, соціуму спільнот, які формують інтеграційний інноваційний
простір у контексті 4-ї індустріальної революції та цифровізації економічних
процесів. Зазначене стало можливим завдяки глобальній тенденції до
мережевості, що втілена в рамках міжнароднюого інтеграційного об”єднання.
Малі та середні підприємства, які завжди були найслабшою ланкою, отримали
доступ до нових можливостей інноваційних мереж і відкритих ринків ЄС.
4. Конвергентні процеси ЄС в інноваційних мережах переважають у
вигляді β конвергенції, що демонструє прискорений розвиток відстаючих
регіонів, їхніх інноваційних потенціалів. Конвергентні технології для
європейської спільноти знань базуються на меті і ідеї соціального
конструктивізму, спільної діяльності технологій і суспільства для покращення
якості життя, де соціальні цінності набувають пріоритетного значення. Кожен
член ЄС є учасником різноманітних мереж інноваційної підтримки ЄС і це
дає право на отримання допомоги, фінансування або пошуку партнера завдяки
дії відкритих конкурсних програм. Регулювання інноваційної діяльності ЄС
відбувається в рамках програми «Horizon 2020», але надалі функціонуватиме
більш поглиблена і всеохоплююча, підготовлена до викликів новітнього часу
інноваційна Рамкова програма «Horizon Europe» з часовим проміжком 2021-
2024 роки. Вирівнювання рівнів інноваційного розвитку країн-членів ЄС,
участь їхніх підприємницьких структур у глобальних та регіональних
інноваційних мережах створюють передумови для формування інноваційного
союзу ЄС.
5. В інтеграційному об’єднанні АСЕАН формується цілісна система
інноваційного характеру, яка має досить розгалужений внутрішній механізм
функціонування, що ускладнює розвиток інноваційних процесів у регіоні, з
одного боку, а, з іншого боку, сприяє економічному й інноваційному поступу
208
менш розвинутих країн. Існує велика розбіжність у рівнях інноваційної
діяльності серед країн-членів АСЕАН, що зумовлює відмінності їхньої
інноваційної політики. Так, у Глобальному індексі інновацій у 2019 р., позиції
країн у рейтингу варіюються від 8-го місця у Сингапуру до 98-го у Камбоджі.
В цілому в АСЕАН економічне зростання за своїми темпами випереджало
технологічний розвиток, інноваційну спроможність та впровадження
інноваційних досягнень у виробництво, що свідчить про тенденцію реалізації
в регіоні σ конвергенції. За рівнем розвитку технологій, інновацій та їхньою
утилізацією в роботі здійснено класифікацію країн за такими групами, як: 1)
«лідери» (Сінгапур), 2) «переслідування» (Малайзія), 3) «навчання»
(Індонезія, Таїланд, Філіппіни та В’єтнам), 4) «початковий стан» (Камбоджа,
Лаос та М’янма), 5) «трансформація» (Бруней).
6. Країни ЮСМКА мають різноманітний інноваційний потенціал.
США та Канада - країни з відносно високим рівнем досліджень та розробок та
патентування, натомість Мексика значно відстає від них з точки зору
інвестицій в інноваційну діяльність та інноваційні розробки. Однак з точки
зору внутрішньої дифузії технологічних інновацій Велика кількість
американських компаній очолює рейтинги найбільш успішних інноваційних
компаній світу. Найбільш відомим інноваційним центром світу є Силіконова
долина, де були створені компанії-гіганти такі, як Apple, Intel, Google тощо.
Інтеграційні процеси в Північній Америці та пов'язані з цим реформи
законодавства про інтелектуальну власність сприяли збільшенню поширення
технологій всередині НАФТА, а імплементація нової угоди ЮСМКА, яка,
зокрема, включає в себе положення про цифрову торгівлю, транскордонні
потоках даних і обмеження вимог до їх локалізації, що позитивно впливатиме
на подальший розвиток ГІМ у регіоні.
7. Порівняльний аналіз дослідження інтеграційних об’єднань
ілюструє особливості і специфіку структури інноваційної політики кожного
регіону, як-то конвергенція у ЄС, або асиметричний розвиток ЮСМКА чи
наздоганяюча тенденція в АСЕАН. Особливим фактором функціонування
209
глобальних інноваційних мереж на етапі інтеграційних процесів є створення
глобального науково-технологічного і технологічного середовища, де
структурними елементами є університети, наукові установи та дослідницькі
мережі підприємств і корпорацій, які здійснюють спільні проекти
національного, георегіонального та транснаціонального характеру.
8. Основною передумовою міжнародної інтеграції в інноваційній
сфері є розвиток процесів тісної взаємодії в економіці, освіті і науці. Однією з
форм реалізації такої взаємодії є глобальні інноваційні мережі, які втілюються
у вигляді кластерних утворень, що забезпечують стійкі конкурентні переваги
регіонам і відображають трансформацію регіональної спеціалізації.
Кластерний підхід стимулює розвиток інноваційних систем мезорівня в
умовах інтеграції, де першочерговим є кластери, що мають цілісну систему
взаємозв’язків підприємств різного типу і організацій, які впливають на
процес створення доданої вартості. Регіональний аспект даного підходу
дозволяє використовувати потенціал усіх учасників інноваційного процесу та
отримувати належний синергійний ефект.
9. До перспективних вітчизняних галузей, які мають значний
потенціал залучення до ГІМ можна віднести авіаційну і ракетно-космічну
галузь внаслідок вже існуючих потужностей і можливості їхньої модернізації
і розвитку, а також ІТ сектор, який вже зараз демонструє значні успіхи у
залученні до ГІМ. Наразі до успішних проектів інноваційного характеру в
Україні можна віднести «Платформу Розвитку Інновацій», технопарк
UNIT.City і індустріальний парк «Біла Церква». Науково-дослідницькі центри
глобального рівня представлені в Україні такими підприємствами як: Samsung
R&D Institute Ukraine, Boeing Design Center Kiev, NetCracker, Ericsson Ukraine.
10. Для функціонування глобальних інноваційних мереж в Україні
необхідним є створення сприятливих умов для ефективного співробітництва
державного сектору з представниками бізнесу і промисловості, налагодження
державної законодавчої підтримки прав інтелектуальної власності, патентного
права і ліцензування світового рівня та запровадження прозорих систем
210
співробітництва в межах науково-технологічних центрів. Задля повнішого
включення інноваційного потенціалу університетів, науково-дослідних
інститутів, наукових підрозділів великих вітчизняних компаній у ГІМ
потребує приведення у відповідність з Угодою ТРІПС національне
законодавство у сфері інтелектуальної власності. У процесі перегляду
положень Угоди про асоціацію України з ЄС, запровадження «індустріального
безвізу» слід зафіксувати принципи цінової та митно-тарифної політики в
інноваційній сфері, патентного права, механізм розподілу доходів у межах
глобальних вартісних ланцюгів тощо.