Сафонова Віра Євгенівна. Інноваційні основи макроекономічного прогнозування розвитку системи вищої освіти України

Короткий опис

Сафонова Віра Євгенівна. Інноваційні основи макроекономічного прогнозування розвитку системи вищої освіти України : дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К., 2006

Сафонова В.Є.Інноваційні основи макроекономічного прогнозування розвитку системи вищої освіти України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню однієї із складових економічної теорії інноваційним основам макроекономічного прогнозування розвитку системи вищої освіти України.
Обґрунтовано соціально-економічні та організаційні передумови наукового передбачення як фундаментальної підвалини до аналізу процесів прогнозування і планування в галузі вищої освіти. Зроблено визначення основних економічних категорій та принципів процесу прогнозування у сфері вищої освіти, розкриті інноваційні підходи до процесу прогнозування у діяльності вищих навчальних закладів.
Вивчені досвід і методи сучасних підходів до планування і прогнозування функціонування вищих навчальних закладів передових зарубіжних країн (США, Японія, Франція), з метою використання окремих здобутків у вітчизняній системі вищої школи.
Досліджено макроекономічний механізм прогнозування системи вищої освіти в умовах інноваційного розвитку. Проведено науковий аналіз інформаційного забезпечення прогнозування і планування в галузі вищої освіти, моделювання основних макроекономічних показників розвитку вищої освіти. Визначено основні параметри формування прогнозів нової структури вузівської системи, студентського контингенту та викладацького складу.
Розглянуті засади прогнозування фінансово-економічного розвитку системи вищої освіти як на державному рівні, так і використання позабюджетних джерел. Визначено основні механізми удосконалення прогнозування фінансово-економічної системи ВНЗ в умовах ринкових перетворень та модернізації галузі.

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання щодо інноваційних основ макроекономічного прогнозування розвитку системи вищої освіти України. На основі загальної концепції дослідження в дисертаційній роботі зроблені наступні висновки:
1. Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування об’єктивних закономірностей і особливостей наукового передбачення як фундаменту для аналізу теоретичних і практичних основ прогнозування у галузі вищої освіти. Розкрита сутність таких категорій як гіпотеза”, прогноз”, програма”, план”, яка побудована на цеглинах” наукового передбачення діяльності людини, що базується на пізнанні об’єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення. Наукове та практичне значення дослідження процесу передбачення в діяльності вищих навчальних закладів полягає в тому, що оволодіння теорію і методами передбачення дозволяє прогнозувати важливі інноваційні програми в системі вищої освіти і досягнення позитивних результатів.
2. У теоретико-методологічному аспекті визначені основні економічні категорії та принципи, які лежать в основі самого процесу прогнозування у сфері вищої освіти. До них відносяться принципи альтернативності, системності, цілеспрямованості, оптимальності, збалансованості та пропорційного розвитку й неперервності процесу прогнозування в структурних підрозділах системи вищої освіти. Кожний з вказаних принципів має бути покладений в основу створення прогностичної моделі економічного, соціального, інноваційного, структурно-організаційного, науково-дослідного та інших напрямів розвитку вищої школи.
3. Проведено дослідження методів сучасної практики прогнозування і планування навчально-методичного та науково-дослідного процесу у вищих навчальних закладах провідних зарубіжних країн — США, Франції і Японії. По кожній освітній системі цих країн зроблено пропозиції, які можуть бути корисними з точки зору приєднання України до Болонської конвенції.
4. Досліджено макроекономічний механізм прогнозування системи вищої освіти в умовах інноваційного розвитку. Здійснено нові підходи до аналізу інформаційних основ макроекономічного прогнозування розвитку вищої освіти та ґрунтовно розкрито зміст шести етапів їх формування. У логічній послідовності визначені мікро- та макропоказники, за допомогою яких можуть бути реалізовані принципи та методи прогнозних розробок. Обґрунтована сутність експертних (оціночних) або евристичних методів, методів соціально-економічного аналізу, прямих педагогіко-економічних розрахунків, економіко-математичних методів та моделей, системного аналізу і синтезу. Їх використання є важливим для створення багатофакторних моделей, що дозволяє одночасно враховувати вплив декількох факторів на систему показників та рівень прогнозування.
5. В дисертації запропонована нова форма прогнозування і планування поточної і перспективної діяльності ВНЗ на основі комплекс-плану. Ця система мікро прогнозування себе ефективно зарекомендувала в економічній галузі. В дисертації розроблено конкретний проект структури комплекс-плану для вищих навчальних закладів України, яка включає наступні розділи: 1. Основні дані, що характеризують заклад вищої освіти; 2. Основні напрями і цілі діяльності вузу; 3. Аналіз за минулий період (досягнення і невирішені питання за останні п’ять років); 4. Стратегічні завдання на перспективу і обсяги набору студентів, кадровий склад вузу, орієнтовні дані підготовки спеціалістів, виходячи з реальних умов; 5. Новації в організаційно-методичній роботі по вдосконаленню навчального процесу; 6. Науково-дослідницькі й проектно-конструкторські роботи; 7. Матеріально-технічне забезпечення; 8. Аналіз і прогноз фінансово-господарської діяльності; 9. Основні напрями навчально-виховної та культурно-освітньої роботи у вузі.
6. Досліджено динаміку та основні параметри формування прогнозів структури вузівської системи, студентського контингенту та науково-викладацького складу. Звернуто увагу на необхідність кардинальних змін у структурній перебудові системи вищої освіти, оптимізації мережі ВНЗ, як об’єктивної необхідності, зумовленої вимогами сучасного інноваційного розвитку суспільства.
На основі аналізу трьох органічно взаємопов’язаних складових вузівської системи (організаційна структура ВНЗ, студентський контингент і викладацькі кадри) визначено конкретні шляхи подолання у процесі прогнозування ряду негативних тенденцій та диспропорцій, таких як:
невідповідність пропорційності між державними і приватними навчальними закладами у підготовці фахівців різних спеціальностей та навчальних стандартів, оптимального співвідношення прийом-випуск”;
диспропорційність між закладами і ІY рівнів акредитації, яка проявляється у відсутності в управлінських органах освіти наукової обґрунтованості сучасних і наступних потреб матеріальної і нематеріальної сфер у підготовці фахівців для різних галузей економіки, управління, культури (нині продовжує діяти стихійна хвиля”);
протиріччя структурного характеру у вузівській системі: запропоновано подолати один із суттєвих недоліків вертикальної структури галузеву приналежність вищих навчальних закладів до різних міністерств, відомств, яка породжує дублювання у підготовці фахівців тої чи іншої спеціалізації, послаблення контролю за якістю навчального процесу, вузьку спеціалізацію навчальних програм, труднощі у працевлаштуванні випускників вузів. Обґрунтовано нову схему прогнозування навчально-методичного та організаційно-наукового процесу розвитку ВНЗ, виходячи із останніх вимог Концепції розвитку освіти України” та Програми розвитку освіти в Україні на 2005-2010 роки”, прийнятих Міністерством освіти і науки України.
7. Досліджено прогнозування фінансового забезпечення розвитку вищих навчальних закладів на державному рівні, визначені основні показники планування витрат на вищу освіту трудові, матеріальні і фінансові норми витрат, які лежать в основі визначення нормативів асигнувань на різні види діяльності вузів. Проведено аналіз динаміки і структури бюджетних видатків на вищу освіту протягом 1995-2003 рр. Обґрунтовані новації наступної моделі фінансування вищої школи, які в першу чергу повинні передбачити заміну попереднього витратного механізму виділення коштів з державного бюджету на сучасну економічну модель ринково-гнучкої системи.
Обгрунтована класифікація методів бюджетного прогнозування фінансового забезпечення розвитку ВНЗ. Розкрита сутність балансового методу планового узгодження потреб і ресурсів. Рекомендовано метод гнучкого прогнозування, який дозволяє вибрати більш ефективний варіант, виходячи із песимістичних і оптимістичних даних. Спираючись на метод неперервного бюджетного прогнозування, орієнтовно визначена тенденція нарощування в Україні обсягу бюджетних і місцевих асигнувань у періоді 2005-2010 рр. (зростання майже в 2,6 рази).
8. Оскільки держбюджетний рівень фінансування не в змозі покрити усіх потреб вищої школи, в дисертації розглянута система позабюджетних джерел залучення і використання ресурсів. Запропоновано класифікацію платних освітніх послуг по їхній спрямованості (навчання українських і іноземних студентів, підготовка аспірантів і докторантів, отримання другої (наступної) спеціальності, навчання на підготовчих курсах, надання консультацій з навчальних дисциплін, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів та ін.), яка дозволяє визначити основні напрями та механізм використання джерел позабюджетного фінансування, у тому числі коштів підприємств і організацій, зовнішніх ресурсів, спонсорських коштів.
Встановлення ціни один з необхідних елементів планування позабюджетних доходів освітньої установи. Запропонована в дисертаційній роботі методика враховує взаємозв’язок складових механізму ціноутворення та тих чинників, що впливають на встановлення такої ціни за послуги, яка б відповідала інтересам як освітньої установи, так і споживача наданої послуги.