ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК ПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ РОЗМНОЖЕННЯ КОРІВ І ТЕЛИЦЬ З МІКРОЕЛЕМЕНТОЗАМИ ТА ГІПОВІТАМІНОЗАМИ ГРУПИ В (МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ) : Этиопатогенетическая СВЯЗЬ ПАТОЛОГИИ Органов размножения коров и телок С Микроэлементозы и гиповитаминоза ГРУППЫ В (МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ)

Краткое содержание

Стосовно до прородньо-кліматичних умов Буковини всю територію області розділено на три зони:

-         перша - гірська, Покутсько - Буковинські Карпати - Путильський район;

-         друга - передгірна, Прут - Сіретське межиріччя - територія Сторожинецького, Вижницького, Глибоцького і Герцаївського районів; 

-         третя - лісостепова, Прут - Дністровське межиріччя - територія Кіцманського, Заставнівського, Новоселицького, Хотинського, Кельменецького і Сокирянського районів.

У кожному із названих регіонів області виділено опорні господарства у яких характер утримання тварин їх годівля, технологія виробничих і господарських процесів є характерними для всієї зони.

З господарств гірської зони опорними визначено ксп ім. Л.Кобилиці та ксп ім. Ю.Федьковича; передгірної зони - ксп “Буковина” Сторожинецького району    та ксп “Буковина” Вижницького району; лісостеповлї зони - ксп ім. Суворова Новоселицького району; агрофірма “Оршівська” Кіцманського району; агрофірма “Дністрівка” Кельменецького району.

У всіх опорних господарствах щосезонно по два рази в рік проводилася акушерська і гінекологічна диспансеризація за методикою Зверевої Г.В. та співавт. (2000). Фізіологічний стан корів аналізували за методикою Косенка М.В. (1995). Об”єктом для досліджень служили грунти і грубі корми із вказаних господарств. Корови, телиці та бугаї-плідники обласного племпідприємства.

При постановці дослідів в опорних господарствах за результатами диспансеризації відбирали неплідних корів і телиць з яких формували дослідні та контрольні групи. Проводили їх лікування та застосовували стимулюючі засоби, згідно розробленого плану почерговості виконання окремих процедур. За тваринами вели постійний ветеринарний нагляд. Наявність статевої охоти у корів і телиць визначали шляхом клінічних спостережень за тваринами. Діагностику тільності проводили методом ректального дослідження корів через 60 днів з часу останнього осіменіння.

У піддослідних тварин відбирали кров, отримували з неї сироватку і визначали в ній вміст загального білка – біуретовим методом (Антонов В.Я., Блінов П.Н. 1971), фракції білків визначали за методикою Карпюка С.А. (1962), концентрацію кальцію, фосфору, магнію за біотестами Lachema – Чехія набори реактивів; резервну лужність, наявність кетонових тіл, каротин – колориметричним способом за Кондрахіним І.П. (1985). Мінеральний склад кормів та крові після їх мінералізації – на атомно-абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-3 в полум’яному режимі, дослідження гормонів у крові тварин (Т₄, Т₃, тіреотропний гормон гіпофізу, кортизолу) проводили у Чернівецькому обласному діагностичному центрі методом радіоімунного аналізу.

Дослідження якості сперми племінних бугаїв проводили в лабораторії Облплемоб’єднання у відповідності до ДСТУ.

Гістоморфологічні дослідження щитовидної залози, наднирників і сім’яників проводили за загально прийнятими методами, зрізи фарбували гематоксиліном іеозином.

Статистичний аналіз одержаних результатів досліджень проводили за  методикою Ойвіна В.А. (1960). Зміни середніх величин вважали статистично вірогідними при Р<0,05^*, Р<0,01^**,  Р<0,001^***  .