Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди: іконографія та принципи використання

Краткое содержание

У вступі обґрунтовані актуальність і соціально-культурна значимість роботи; визначені мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначені хронологічні й територіальні межі дослідження; окреслені наукова новизна та практичне значення роботи.

У РОЗДІЛІ 1 “ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАПОЛЕОНА ОРДИ” проаналізовано життєвий шлях і архітектурно-художню спадщину Наполеона Орди в контексті історичних і архітектурознавчих джерел; висвітлено стан використання творчих композицій художника в якості іконографічного матеріалу; окреслено місця концентрації архівно-музейних колекцій Н. Орди (рисунків, акварелей, літографій); розглянуто культурно-мистецьке середовище формування феномену Н. Орди, художника-фіксатора  давнього зодчества на теренах України.

Питання вивчення опублікованих і невиданих фактологічних матеріалів входить у загальну проблему дослідження архітектурно-мистецької спадщини Наполеона Орди на території України і має на меті висвітлення головних компонентів джерелознавчої бази означеної проблеми. Серйозною спробою синтетичного дослідження життєвого шляху та творчого доробку художника є монографічна стаття польського науковця М. Качановської. Будучи представником польської наукової спільноти, Качановська зосереджує увагу, в першу чергу, на об’єктах зодчества сучасних теренів Польщі, залишаючи поза увагою величезний доробок майстра, що ілюструє українські архітектурні течії. Питанням висвітлення загальних особливостей або окремих аспектів творчості Орди присвячені нариси та статті М. Вавжевського, Р. Желіховського,
М. Костриці, В. Кучеренка, С. Швець-Машкари, С. Юрченка, В. Глінника,
В. Кіркевича, Т. Хржановського, Т. Добровольського, Н. Урсу, Г. Осетрової,
А. Задорожнюка тощо. Окремі видання містять біографічні дані енциклопедичного характеру: енциклопедичний довідник “Митці України” за редакцією А. Кудрицького, Польський біографічний словник, енциклопедія Оргельбранда тощо.  Крім безпосереднього дослідження життєвого шляху та художньої спадщини Наполеона Орди творчість митця так чи інакше проявилася крізь призму вторинних джерел. У своїх наукових дослідженнях до творчого доробку Н. Орди неодноразово зверталися архітектори, мистецтво­знавці, дослідники різних напрямків історії, культури, архітектури та обра­зотворчого мистецтва при вивченні широкого спектра питань. Це В. Ве­черський, Д. Малаков, Н. Урсу, В. Прокопчук, Р. Афтаназі, А. Ролле, Л. Рідель та ін. Згадані автори досліджували локальні прояви творчості Н. Орди. Проте відсутній прецедент наукового аналізу, архітектурно-мистецтвознавчої класифікації українського зодчества, з документально-топографічною точністю зафіксованого в акваре­лях, рисунках та літографіях художника. Цінний з точки зору пам’яткоохоронної та реставраційної діяльності в Україні іконографічний матеріал, створений Ордою, використовувався переважно в якості ілюстрацій до дотичних праць і досліджень. Перша спроба стислого аналізу джерелознавчої бази продемонструвала, що практично немає вітчизняних істориків архітектури, які б цілісно аналізували архітектурні краєвиди митця, створені на теренах сучасної України. Таке становище спонукає комплексно з точки зору архітектурної науки звернутися до творчого доробку Орди; віддати належне масштабності, якості, пам’яткоохоронній цінності, архітектурно-мистецькій вартості та досконалості створеної ним галереї іконографічних образів українського зодчества.

Для даного дослідження першочергову вартість мають архівні та музейні джерела. У процесі виявлення й опрацювання матеріалів, знайдених у бібліотеках, музеях та архівних збірках різних країн – Польщі, України, Білорусі й Росії, окреслився досить широкий ареал місць локалізації архівних і музейних колекцій рисунків і акварелей Наполеона Орди, а також літографій, зроблених з автентичних робіт художника (окрему нішу займають численні приватні колекції літографій як на території України, так і на теренах інших країн). Автором дисертаційного дослідження створено покажчик місць знаходження рисунків і літографій з робіт художника, ілюструючих зодчество українських земель, з урахуванням назви кожного конкретного твору та фіксованим інвентарним номером.

Дослідження мистецького доробку Н. Орди, які ґрунтуються на аналізі пам’яток зодчества, зафіксованих художником, демонструє унікальність його творчої спадщини: кількість зображених архітектурних споруд кожного типу у своїй сукупності створює якісно узагальнене явище, що було візитною карткою своєї епохи, а значить відігравало важливу роль у суспільній історії, історії мистецтва, історії архітектури та в самій архітектурі як процесі пізнання й перетворення суспільством середовища життєдіяльності людини. Тривалий час перебуваючи на теренах України, художник не міг не зануритись у художню атмосферу краю та не відчути вплив українського архітектурно-мистецького середовища. З іншого боку, Орда був типовим представником європейської мистецької школи та носієм європейських традицій у царині становлення архітектурного пейзажу. Таким чином, європейське архітектурно-мистецьке середовище активно впливало на формування феномену Наполеона Орди, в той час, як сам художник зробив вагомий внесок у формування загально­європейських, зокрема українських традицій зображення архітектурного краєвиду.

Історіографічний аналіз і архівно-музейні дослідження дозволили зробити наступні висновки:

§  проблема дослідження творчого доробку Н. Орди перебувала поза належною увагою вітчизняних науковців; відсутній цілісний аналіз архітектурно-графічної спадщини Наполеона Орди;

§  виявлення автором дисертаційного дослідження місць знаходження оригінальних творчих композицій художника, а також виконаних з них літографій окреслило іконографічну базу значимих об’єктів українського зодчества; 

§  виникнення та формування унікального творчого методу Н. Орди є результатом суспільно-політичного та культурно-мистецького середовища ХІХ ст., представником і певною мірою творцем якого був художник.

У РОЗДІЛІ 2 “ТВОРЧІСТЬ Н. ОРДИ У КОНТЕКСТІ СТА­НОВЛЕННЯ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОЇ ТА ПАМ’ЯТКООХО­РОННОЇ НАУКИ” проаналізовано пам’яткоохоронну діяльність в Україні наприкінці XVIII–
ХІХ ст.cт.; вивчено та продемонстровано реґіональні виміри архітектурно-історичних інтересів Н. Орди; викладено результати аналітичного огляду типологічного діапазону старожитностей, зафіксованих у краєвидах митця.

Апогей творчої наснаги Н. Орди припав на другу половину ХІХ ст., тоді й закладалась оригінальність історичного досвіду та культурного забарвлення населення західноукраїнських земель та земель Середньо-Східної України, які так вразили художника. Наполеон Орда подорожував Правобережною Україною, а саме трьома губерніями: Київською (Київське генерал-губернаторство з центром у Києві), Подільською (губернський центр – Кам’янець-Подільський), Волинською (центр – Житомир), а також Східною Галичиною. Ситуація в царині архітектурно-реставраційної діяльності саме цих реґіонів визначила специфіку творчості Н. Орди. Скрупульозно фіксуючи об’єкти вітчизняного зодчества та історично обґрунтовуючи історію виникнення останніх, Наполеон Орда став предтечею величезної роботи з обґрунтування самобутності та своєрідності культури українського народу, яку виконали науковці-україністи в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.ст. Саме тоді українська архітектурна спадщина вперше постала в історичних студіях про об’єкти зодчества краю.

Досліджуючи архітектурно-мистецьку діяльність та прояви своєрідної обдарованості митця, можна простежити велетенські обшири територій, котрими пройшов Наполеон Орда і на яких знайшов гідні фіксації пам’ятки архітектурного і ландшафтно-паркового мистецтва. У процесі великого проекту Наполеон Орда окремо дослідив губернії, які до третього розподілу Польщі були воєводствами у складі Речі Посполитої, окремо – території європейських держав. Кожна місцевість, де творив художник, представлена найбільш вартісними і характерними архітектур­ними пам’ятками, чого не можна зробити, не володіючи повною інформацією з цього питання. Європейська базова освіта, великий багаж знань та практичний досвід допомагали йому безпомилково знаходити найцінніші старовинні забудови. На основі картографування (з урахуванням історичних процесів, що відбулися в Україні протягом ХІХ–ХХ ст.ст.) чітко окреслилося 10 областей сучасної території України, які перебували в ХІХ ст. в межах Київської, Волинської, Подільської губерній і Галичини: Хмельницька, Тернопільська, Вінницька, Київська, Житомирська, Черкаська, Волинська, Ровенська, Львівська, Івано-Франківська. Серед областей сучасної України найбільш дослідженою художником виявилась Хмельницька область, особливо її південь з центром у Кам’янці-Подільському (колишньому губернському центрі). Орда відвідав практично всі районні центри області, а також численні населені пункти, де тільки траплялися об’єкти маєткового, культового, оборонного зодчества тощо. Приблизно в однаковій мірі художник охопив своєю творчістю Київську, Тернопільську, Вінницьку, Житомирську, Волинську, Рівненську області; значно менше подорожував Черкаською, Львівською та зовсім фрагментарно – Івано-Франківською областями. Кількість областей, охоплених творчою жагою художника, складає майже половину всіх областей України, що виводить Наполеона Орду в ряд митців, спадщина яких здатна збагатити вітчизняну історико-архітектурну науку важливими іконографіч­ними джерелами. Результатом проведених автором топографічних пошуків стало створення комплексу класифікацій, представлених у табличному варіанті: окреслений географічний ареал архітектурно-мистецьких розвідок Наполеона Орди, представлений на карті Світу й на карті України; продемонстровані реґіональні виміри творчого доробку художника у відповідності географічного розташування населених пунктів і локалізації архітектурних об’єктів ХІХ ст. в рамках Подільської, Київської, Волинської губерній і Галичини до сучасного адміністративного розподілу українських земель; на сучасні карти областей України, якими подорожував Орда, нанесені населені пункти, в яких збудовані пам’ятки зодчества, зафіксовані художником; позначена типологія даних архітектурних об’єктів.

Типологічний аналіз архітектурних об’єктів, зафіксованих художником на теренах сучасної України, продемонстрував наступні результати: в мистецькому доробку Орди найкраще представлене маєткове та палацове зодчество (воно складає 148 зафіксованих об’єктів); широко віддзеркалене культове зодчество (127 об’єктів); художник приділяв увагу зображенню загального вигляду відвіданих ним населених пунктів (82 поселення); особливе місце в творчому доробку майстра посідало зображення руїн (41 об’єкт); специфічною особливістю є окремо змальовані майстром подвір’я (30 шт.); важливу нішу в мистецькій спадщині Орди займає оборонне зодчество (25 об’єктів); романтично й водночас топографічно точно Орда змальовує твори садово-паркового мистецтва (3 об’єкти); крім вище зазначених, у поле зору художника інколи потрапляли промислові (7 шт.) та інші архітектурні об’єкти (12 шт.). Такий широкий діапазон зображених на українських землях окремих споруд та архітектурних ансамблів являє собою важливий іконографічний матеріал, що не тільки висвітлює окремі віхи вітчизняного зодчества, а й розвиває українську архітектурну спадщину в часі; підтверджує необхідність серйозного наукового підходу до вивчення художнього доробку Наполеона Орда як цінного іконографічного джерела для історико-архітектурної науки, пам’яткоохоронної та реставраційної справ. 

Здійснений автором у рамках даного розділу науковий пошук і створені відповідні класифікації, призвели до наступних висновків:

§  специфіка творчості Наполеона Орди спричинена складними процесами у сфері становлення історико-архітектурної науки і пам’яткоохоронної діяльності ХІХ ст. в Україні, внаслідок чого художник, вдало реалізуючи провідну ідею часу, свідомо накопичував візуальний матеріал і створив банк іконографічних джерел, які становлять серйозну складову сучасної пам’яткоохоронної і реставраційної практики;

§  аналіз географії архітектурно-історичних інтересів Орди продемонстрував, що значний відсоток творчих композицій складають зображення архітектурних об’єктів на теренах сучасної України (художник відвідав майже половину всіх областей країни), що в синтезі з документальністю зображення пам’яток зодчества, їх видового й стильового розмаїття зробило мистецьку спадщину Н. Орди цінним документальним матеріалом, здатним розширити уявлення про архітектурний доробок українських теренів;

§  розмаїтий типологічний діапазон старожитностей, зафіксованих Ордою на українських землях дозволить не тільки використовувати поодинокі зображення з метою ілюстрації окремих наукових розвідок, а й суттєво розширити дослідження розвитку української архітектурної науки; створить серйозне підґрунтя для реставрації об’єктів зодчества, а також для проведення заходів у царині пам’яткоохоронної справи.

У РОЗДІЛІ 3 “МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА Н. ОРДИ ЯК ОБ’ЄКТ АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ” проаналізовано особливості та закономірності творчого методу художника; техніки втілення архітектурних образів у роботах митця; художньо-композиційні особливості архітектурних краєвидів Орди.

У процесі кристалізації методів і прийомів роботи Наполеона Орди окреслилась мистецька індивідуальність художника. Специфіка методики роботи полягає у наступних аспектах, які складають особливості та закономірності творчого методу Орди:

§ малювання з натури, що відбувалось під час тривалих подорожей;

§ циклічність роботи з максимальним використанням кліматичних умов;

§ реалістична трактовка краєвиду;

§ документально-топографічне зображення об’єктів зодчества, творів ландшафтно-паркового мистецтва;

§ супровід зафіксованих архітектурних пам’яток історичними довідками;

§ використання попереднього рисунку олівцем з метою підкреслення архітектурних подробиць.

У процесі вивчення й аналізу оригінальних рисунків художника та відповідних літографічних аркушів нами виявлено, що Наполеон Орда володів як графічними, так і живописними технічними прийомами втілення зображуваних ним образів – вільно працював олівцем, сепією, крейдою, аквареллю та гуашшю; скрупульозно опрацьовував і фіксував історичний та документальний матеріал. На більшості робіт, підписаних і датованих, художник розміщує безпосередньо на рисунках чи на приклеєних картках стислі документальні та історичні дані, ілюструючи історію об’єкту, ансамблю чи місцевості (наявність таких даних ми мали можливість спостерігати, працюючи над краківською музейною колекцією рисунків Орди). Наполеон Орда готував власні оригінальні композиції до майбутнього альбомного видання: усі рисунки однакового формату;  з чіткою фіксацією кожного архітектурного елементу; краєвид виконано переважно олівцем, де-не-де підмальовано аквареллю; світло позначено гуашшю. Літографії за дорученням Орди виконував гравер по камінню Алоїз Місерович у літографському цеху Фаянса у Варшаві. Порівнюючи оригінали з літографіями можна помітити більш професійний рівень виконання літографічної копії у порівнянні з  автентичними творами художника. Таку розбіжність ми спостерігали у процесі роботи в архіві Краківського Національного музею. Йдеться про незначні дрібні помилки Орди у галузі перспективного та обсягово-просторового зображення об’єктів, часто не дуже високу культуру й техніку подачі ведутного матеріалу, що в літографіях зникало, компенсуючись майстерністю літографіста. Інколи тільки у літографіях використаний метод стафажу, що свідчить про бажання Місеровича підсилити відчуття співмасштабності архітектурної споруди й навколишнього середовища. Беручи до уваги той факт, що літографії виконувались іншим фахівцем у літографічній майстерні, можна ствердити, що попри постійні зайняття живописом і виконання Н. Ордою замальовок, зазначені вище недоліки так і не зникли. Це радше говорить про інформативне ремісництво, про бажання митця зберегти і донести до соціуму видатні зразки вітчизняного зодчества, ніж про досконалий талант художника. Проте, надзвичайно корисним і цікавим для архітектурної науки є факт існування та можливості зіставлення рисунків Орди та літографічних відповідників, які доповнюють одне одного та, як наслідок, збагачують. Враховуючи, що у літографії переведено лише частину оригінальних творчих композицій художника та виключну цінність останніх, можна проектувати в майбутньому створення сучасними технічними засобами мистецтва гравюри інших друкованих відповідників рисунків й акварелей митця.

Архітектурні краєвиди художника мають цільну композицію, чітку розбивку на плани – перший план, як правило, містить елементи природного середовища, скульптурні оздоблення; другий план містить домінанту всієї композиції – об’єкт сакрального, палацового, оборонного зодчества тощо; третій, віддалений і глибокий, часто включає куточки загальної забудови в синтезі з особливостями автентичного ландшафту. Очевидно, що головний акцент митець робить на другому плані, оскільки дає зрозуміти глядачеві велич архітектурної споруди, красу ансамблевих забудов, розкриває суспільну та духовно-культурну роль зодчества у тогочасному житті. У процесі вивчення фактологічного матеріалу на даному етапі дослідження був проведений порівняльний архітектурно-мистецтвознавчий аналіз відповідних акварельних і літографічних композицій Орди; особливостей зображення художником та переведення з рисунку в літографію безпосередньо об’єкту зодчества, а також передачі ландшафтно-паркового краєвиду.

Дослідження творчої спадщини Н. Орди як об’єкта архітектурної графіки призвело до наступних висновків:

§  головною ознакою оригінального творчого методу художника було: зображення з натури при безпосередньому контакті з об’єктом зодчества й автентичним ландшафтом; докладна документально-топографічна фіксація архітектурних об’єктів; супровід зафіксованих пам’яток зодчества історичними довідками щодо їх історії в контексті історії краю; циклічність роботи;

§  використовуючи технічні засоби рисунку, акварелі й літографії для втілення образів зодчества у власних творчих композиціях, Н. Орда реалізував головну мету своєї художньої діяльності – планомірна документальна фіксація архітектурних об’єктів у контексті автентичного краєвиду – і створив колекцію образів давнього європейського, зокрема українського зодчества;

§  специфічною ознакою творчого доробку Н. Орди є архітектурний пейзаж, який поєднав документальну фіксацію об’єктів зодчества та історичні хроніки; архітектурні краєвиди Н. Орди (оригінальні рисунки й акварелі та літографічні аркуші) є, насамперед, цінним документальним джерелом, інформативним з точки зору архітектури, історії, краєзнавства, здатним прислужитися поповненню теоретичних позицій в історії вітчизняного зодчества, а також  здійсненню практичних кроків у пам’яткоохоронній та реставраційній сферах.

У РОЗДІЛІ 4 “ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ Н. ОРДИ У СУЧАСНІЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНІЙ І ПАМ’ЯТКООХОРОННІЙ НАУЦІ” підкреслено значимість творчості Н. Орди для історико-архітектурних розвідок; розроблено методичні засади впровадження досліджуваного матеріалу у пам’яткоохоронну і реставраційну практику; визначено принципи використання іконографічних творів Наполеона Орди в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній сферах.

Наполеон Орда встиг зафіксувати й ті об’єкти українського зодчества, які не зазнали руйнації; і ті, які перебувають у напівзруйнованому стані; і ті, які втрачені назавжди. Неможливо в повній мірі уявити історію української архітектури без аналізу творів Орди, що зображують втрачені об’єкти вітчизняного зодчества. Причини втрат об’єктів  архітектурної спадщини різняться залежно від функціональної типології будівель і споруд. У кожній типологічній групі є зруйновані або втрачені назавжди споруди чи комплекси, образ яких можна знайти виключно в доробку Орди, що надає його творам унікальності й неповторності. Саме вони і привертають особливу увагу. Це палацовий комплекс у Тульчині, палац князів Сангушків в Ізяславі, руїни замку Калиновських у
с. Жванець Кам’янець-Подільського району, руїни замку Сутковецьких у с. Сутківці Ярмолинецького району, палац Любомирських у Рівному, замок у
с. Новомалин Острозького району, руїни острозького єзуїтського колегіуму з костьолом, палац у подільському селі Михайлівка, Вознесенська церква у
смт. Березна Менського району, собор Різдва Богородиці з дзвіницею у Білопіллі, костьол кармелітів у Луцьку, корецький замок князів Корецьких-Острозьких тощо. У контексті даного аспекту дослідження нами представлені об’єкти палацового зодчества, зафіксовані Наполеоном Ордою, втрачені цілком або частково; а також втрачені об’єкти оборонної архітектури, зображені художником. Не є випадковим, що мистецька спадщина Орди здатна викликати професійний інтерес у сучасних істориків архітектури та реставраторів. Творчий доробок митця було використано під час складання проектів реставраційних робіт таких визначних архітектурних пам’яток, як Андріївська церква в Києві, костьол Івана Предтечі у Білій Церкві, фортеця в Кам’янці-Подільському, замки у Луцьку, Дубні та Острозі, костьол Успіня в Летичеві, домініканський костьол у
с. Смотрич, домініканський костьол у c. Мурафа на Поділлі, Покровська церква-замок у подільському селі Шарівка, відомий пейзажний парк “Олександрія” тощо. Вивчення та аналіз архітектурних споруд у краєвидах Наполеона Орди надасть можливість проводити консерваційні та реставраційні роботи, повертаючи пам’яткам українського зодчества первинні форми. В залежності від того, в якому стані знаходиться архітектурний об’єкт, зафіксований художником у ХІХ ст., можна планувати реставраційні реконструкції або реконструкції графічні. І якщо реставраційні відтворення якісно змінять сучасну архітектурно-містобудівну структуру на українських теренах, то графічні реконструкції втрачених (зруйнованих) об’єктів зодчества суттєво поповнять важливими візуальними образами інформативний матеріал з історії української архітектури. Результатом наукового пошуку стала візуалізація об’єктів культової та фортифікаційної архітектури, реставрація яких відбулася з використанням автентичних рисунків й акварелей Наполеона Орди, а також створених літографічних відповідників. Нами представлено порівняльний аналіз зовнішнього вигляду споруди чи забудови у контексті архітектурного краєвиду митця і сучасний вигляд відповідного об’єкту.

Необхідність проведення широких досліджень з історії пам’ятки, що реставрується, як одного з найважливіших елементів наукової творчості вимагає, в першу чергу, проведення першого етапу передпроектної реставраційної роботи – збору іконографічного матеріалу: графічних зображень безпосередньо пам’ятки архітектури; зображень з іншої тематики, які включають образ даної споруди чи комплексу; фотографій. Попередні історико-бібліографічні й архівні дослідження по об’єкту можуть вплинути й на його натурне дослідження. Особливого значення набувають такі іконографічні джерела, які несуть максимально повну інформацію як образного, так і текстового характеру (що в образотворчому мистецтві трапляється досить рідко). Проте саме такими є архітектурні краєвиди Наполеона Орди, оскільки характеризуються наступними ознаками: творчі композиції Н. Орди містять найдрібніші пластичні, стильові, середовищні особливості архітектурних об’єктів, максимально індивідуалізованих у краєвидах  художника; кожен оригінальний рисунок містить додаткову інформацію (наклеєну на зворотній стороні аркуша) про зафіксовану споруду з точки зору історії краю, історії родини (у випадку зображення об’єктів маєткового зодчества), історії архітектури; кожна ведута атрибутована самим автором (безпосередньо під зображенням вказано назву місцевості, назву споруди чи комплексу, деякі особливості забудови).

Підсумовуючи дослідження даного розділу, необхідно зауважити наступне:

§  творчий доробок Наполеона Орди є достовірною візуальною інформацією про зодчество минулого, а його ведути важливим іконографічним джерелом, оскільки на відміну від багатьох творів живопису та графіки, де в першу чергу вирішуються художні завдання, роботи Орди містять найдрібніші пластичні, тектонічні, стильові та художньо-композиційні особливості архітектури зображуваних споруд; вивчення мистецької спадщини художника дає можливість на початковому етапі дослідження об’єктів зодчества на теренах сучасної України створювати узагальнюючи студії з типології та формології зображених ним пам’яток архітектури; краєвиди художника із зображенням втрачених об’єктів українського зодчества становлять невід’ємну частину вітчизняної історико-архітектурної науки та дозволяють графічно й теоретично відтворювати архітектурну картину давнини;

§  роботи художника – це документально-топографічний ілюстративний матеріал до хронологічних описів та історичних довідок про архітектурну пам’ятку; твори митця демонструють шляхи розвитку українського маєткового й садово-паркового мистецтва, що дає можливість планування та відродження історичних ландшафтів;

§  принципи використання іконографічних творів Наполеона Орди в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній практиці різняться в залежності від стану збереженості об’єкту зодчества, зафіксованого художником на території сучасної України, та полягають у використанні оригінальних рисунків і акварелей митця, а також літографічних аркушів як цінних іконографічних джерел (первинних у випадку досліджень втрачених об’єктів українського зодчества, зафіксованих Ордою; вторинних, допоміжних у випадку досліджень поруйнованих або збережених архітектурних пам’яток, зафіксованих художником) з неодмінним урахуванням того, що ведути Наполеона Орди містять інформацію про стилістику й типологію архітектурного об’єкта в конкретний проміжок часу (друга половина ХІХ століття, інколи художником вказані роки написання краєвиду).

      Крім того, банк іконографічних матеріалів, створений митцем, може бути використаний у різних напрямках, в залежності від сутності науково-практичної галузі впровадження.