ОРЛОВ, ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ. КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ МУНІЦИПАЛЬНОЇ МІЛІЦІЇ (ПОЛІЦІЇ): ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах проведення комплексної конституційної реформи в сфері децентралізації та деконцентрації державної влади, розширення повноважень органів місцевого самоврядування, актуальним постає питання забезпечення і реалізації її положень в сфері правоохоронної діяльності на місцевому рівні. Реформування правоохоронної системи, яке було започатковане прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», цілком взаємопов’язане з подальшим реформуванням інституту місцевого самоврядування в Україні. Власне Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України передбачає створення муніципальної міліції (поліції), в якій зокрема зазначено, що «частина функцій з підтримки правопорядку буде передано під юрисдикцію місцевої (муніципальної) поліції, створеної за рішенням місцевих органів самоврядування, та буде фінансуватися за їх рахунок».
Більшості зарубіжних країн притаманна децентралізація поліцейських сил та створення органами місцевого самоврядування підрозділів муніципальної поліції, діяльність яких чітко регламентована. Створення окремими територіальними громадами підрозділів муніципальної міліції (поліції), на ґрунті лише локальних нормативно-правових актів, свідчить про спроможність органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення, які пов’язані з підтримкою громадського порядку. Проте на сьогодні відсутні не тільки конституційно-правові, а й також організаційні, матеріально-технічні засади формування та діяльності муніципальної міліції (поліції) в Україні.
Саме в контексті проведення процесу децентралізації державної влади, на нашу думку, необхідно впровадити інститут муніципальної міліції (поліції) та чітко визначити її функції, правові аспекти, матеріально-технічні та фінансово-бюджетні засади формування та діяльності муніципальної міліції (поліції) в Україні.
Теоретичне підґрунтя для проведення дисертаційної роботи склали наукові праці відомих українських учених-юристів: В. Б. Авер’янова, М. О. Баймуратова, О. М. Бандурки, О. В. Батанова, Ю. П. Битяка, В. І. Борденюка, Ю. О. Волошина, М. М. Воронова, В. П. Гробової, А.М. Колодія, Я. Ю. Кондратьєва, В. В. Кравченка, В. С. Куйбіди, М. В. Лошицького, П. М. Любченка, О. В. Марцеляка, Н. П. Матюхіної, В. І. Олефіра, М. П. Орзіх, Н. А. Пелих, В. Ф. Погорілка, О. В. Прієшкіної, О. С. Проневича, М. О. Пухтинського, Ю. І. Римаренка, В. О. Серьогіна, О. Ф. Фрицького, Ю.С. Шемшученка та інших.
У роботі були використані наукові праці зарубіжних учених: Г. Абадинського, М. Грехема, А. В. Губанова, А. М. Кононова, А. М. Попова, О. О. Солдатова, А. В. Суміна, Р. Д. Хантера та інших.
Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України й зарубіжних країн, локальні нормативно-правові акти з питань реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування та діяльності муніципальної міліції (поліції) тощо.
Слід зазначити, що в Україні вже було проведено низку наукових досліджень щодо правоохоронної функції місцевого самоврядування та діяльності місцевої (муніципальної) міліції (поліції) (Т. І. Гудзь,
В. Б. Дубовик, В. О. Басс, А. І. Камінський, Я. М. Когут,
А. С. Поклонський, А. В. Сергєєв та інші). Попередні наукові дослідження зосереджували увагу на загальних аспектах правоохоронної функції місцевого самоврядування або здійсненні охорони громадського порядку за допомогою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, народних дружин, профілактичної роботи комісій місцевого самоврядування, служб у справах дітей, служб щодо роботи із безпритульними тощо. Однак, у цих працях концепції формування та діяльності муніципальної міліції (поліції) в Україні на сучасному етапі, конкретні наукові та прикладні шляхи вирішення проблем з функціонування цих підрозділів сформульовані досить фрагментарно. У зв’язку із цим є необхідність ґрунтовно дослідити особливості здійснення охорони громадського порядку територіальними громадами в межах села, селища, міста безпосередньо муніципальною міліцією (поліцією), а також ретельно опрацювати питання практичних шляхів формування в системі місцевого самоврядування України власних органів охорони громадського порядку – муніципальної міліції (поліції). Гострою є потреба у створенні комплексної наукової концепції муніципальної міліції (поліції) з урахуванням новітніх соціально-економічних й політичних реалій та європейських стандартів.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано з урахуванням Плану науково-дослідних робіт Маріупольського державного університету. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського держаного університету «Актуальні конституційні та міжнародно-правові проблеми становлення, розвитку та функціонування публічної влади в Україні в умовах міждержавної інтеграції» (державний реєстраційний номер 0108U008427).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є комплексне дослідження конституційних засад формування та діяльності муніципальної міліції (поліції), теоретичних та практичних проблем її діяльності, формування наукових основ організації цього інституту та розроблення науково обґрунтованої її концепції.
Визначена в дисертації мета реалізується в наступних задачах:
– дослідити роль конституційних засад у формуванні та діяльності муніципальної міліції (поліції);
– розкрити категорію «муніципальна міліція (поліція)» як інституцію системи місцевого самоврядування;
– здійснити історичний аналіз досвіду із забезпечення охорони громадського порядку територіальною громадою в різні періоди її розвитку на території сучасної України;
– дослідити конституційно-правовий досвід організації та діяльності муніципальної поліції в зарубіжних країнах та можливості його використання в Україні;
– дослідити вітчизняний досвід організації та діяльності муніципальної міліції (поліції) та визначення передумов формування та діяльності муніципальної міліції (поліції) в Україні;
– визначити зміст концепції діяльності муніципальної міліції (поліції);
– розкрити функції муніципальної міліції (поліції) з охорони громадського порядку на локальному рівні;
– сформувати конституційно-правові засади формування та діяльності муніципальної міліції (поліції);
– проаналізувати специфіки матеріально-технічної та фінансово-бюджетної основи формування та діяльності муніципальної міліції (поліції) в Україні.
Об’єктом дослідження є конституційно-правові та муніципально-правові відносини, які пов’язані з формуванням та діяльністю муніципальної міліції (поліції).
Предмет дослідження становлять конституційні засади формування та діяльності муніципальної міліції (поліції).
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування пов’язане з діалектичним підходом, який дав змогу розглянути проблеми правового статусу муніципальної міліції (поліції) у динаміці його формування і розвитку, цілісності, взаємозв’язку та взаємодії з іншими інститутами публічної влади (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2).
Еволюція функції місцевого самоврядування з охорони громадського порядку та діяльності муніципальної міліції (поліції) досліджувалися за допомогою історико-правового методу (підрозділи 1.2, 1.3.). Порівняльно-правовий метод дав змогу визначити загальні та особливі риси розвитку муніципальної міліції (поліції), подальші її перспективи, враховуючи передовий зарубіжний досвід (підрозділи 1.2, 2.2, 3.1). Системно-структурний і структурно-функціональний методи дали змогу розглянути місце підрозділів муніципальної міліції (поліції) у системі органів місцевого самоврядування (підрозділи 1.1, 2.2), а також елементний склад правового статусу муніципальної міліції (поліції) (підрозділ 2.2). Метод моделювання був використаний для визначення перспектив та розробки пропозицій щодо розвитку муніципальної міліції (поліції) (підрозділ 2.2, 3.3). Формально-логічний і формально-догматичний методи були використані для формування термінологічної бази дослідження, зокрема для формулювання таких понять, як «муніципальна міліція (поліція)», «комунальний громадський порядок», «охорона комунального громадського порядку» тощо (підрозділи 1.1, 3.1 та ін.). У роботі над усіма структурними підрозділами дисертації широко використовувалися такі логічні прийоми, як аналіз і синтез, визначення і класифікація.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно є першим в Україні комплексним дослідженням теоретичних і прикладних проблем формування та діяльності муніципальної міліції (поліції) як органу місцевого самоврядування, основною функцією якого є охорона громадського порядку на відповідній території.
Найбільш суттєвими результатами дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, є такі:
вперше:
– запропонована авторська дефініція «комунальний громадський порядок», як система суспільних відносин, що утворюються виключно в межах відповідної територіальної громади; та «охорона комунального громадського порядку», як специфічна сфера діяльності муніципальної міліції (поліції);
– сформульовано категорію муніципальна міліція (поліція) як інституція місцевого самоврядування, з огляду на самостійний предмет регулювання та характер відносин, які необхідно врегулювати конституційно-правовими нормами;
– запропонована авторська концепція формування та діяльності муніципальної міліції (поліції);
– досліджено змістовну характеристику та ґенезу функції місцевого самоврядування з охорони громадського порядку; обґрунтовано п’ять історичних періодів її розвитку на українських землях (прадавні та давні часи, період правління на українських землях Російської імперії, період становлення української державності, радянський період, сучасний період);
– запропоновано авторську класифікацію моделі муніципальної поліції в зарубіжних країнах, та виокремлено три основні організаційні моделі: централізовану (Канада, Нідерланди, Іспанія, Італія, Франція, Німеччина), напівцентралізовану (Великобританія) та децентралізовану (Швейцарія, США);
– обґрунтовано можливі механізми матеріально-технічного та фінансово-бюджетного забезпечення формування та діяльності муніципальної міліції(поліції), зокрема: надходження коштів адміністративних штрафів, які зарахуватимуться повністю до місцевого бюджету, запровадження місцевого податку (збору) на утримання муніципальної міліції (поліції) та добровільне самооподаткування для фінансування муніципальної міліції (поліції).
удосконалено:
– наукові підходи до визначення системи функцій місцевого самоврядування;
– концептуальну модель про сутність та юридичну природу муніципальної міліції(поліції);
– доктринальні положення конституційно-правових засад організації та діяльності муніципальної міліції(поліції);
дістали подальшого розвитку:
– положення про муніципальну міліцію (поліцію) як інституту місцевого самоврядування;
– система наукових поглядів про форми реалізації функцій місцевого самоврядування з охорони громадського порядку;
– вивчення особливостей становлення та розвитку муніципальної міліції (поліції) в Україні в сучасних умовах;
– пропозиції щодо форм становлення та концепцій муніципальної міліції (поліції);
– вчення про охорону громадського порядку з позиції муніципального права.
Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані в дисертації пропозиції і висновки можуть бути використані:
– у навчальному процесі – під час викладання у вищих навчальних закладах навчального курсу «Конституційне право України», «Муніципальне право України» та навчально-методичних посібниках для практичних занять та для інших форм навчальної роботи;
– у науково-дослідних роботах – для подальшої розробки правового статусу муніципальної міліції (поліції) в Україні;
– у правотворчій роботі – як теоретико-концептуальний матеріал при розробці та прийнятті законів України, що визначають основи організації та діяльності муніципальної міліції (поліції), зокрема Закону України «Про муніципальну міліцію (поліції)»;
– у правозастосовній діяльності – для оптимізації форм і методів діяльності місцевого самоврядування щодо реалізації правоохоронної функції місцевого самоврядування;
– у правовиховній роботі серед населення – для підвищення правової культури посадових осіб місцевого самоврядування; формування у населення України правосвідомості та муніципального світогляду.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені дисертантом на восьми міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: 6-ій Міжвузівській студентській науковій конференції (м. Умань, 17 квітня 2010 р.);
II Міжнародній науково-практичній конференції (м. Москва, 30 липня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Другі наукові читання, присвячені П.А. Столипіну» (м. Київ, 06 вересня 2010 р.);
III Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих учених (м. Маріуполь, 11 березня 2011 р.); Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих учених (м. Маріуполь, 16 березня 2012 р.); VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених
(м. Луцьк, 23-24 березня 2012 р.); науково-практичній конференції «Новітні наукові дослідження держави і права» (м. Миколаїв,
20 березня 2012 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції (м. Суми, 19-20 травня 2012 р.).
Основні результати дослідження також обговорювалися на круглому столі «Правове забезпечення та імплементація європейських стандартів в умовах міждержавної інтеграції» (11 грудня 2013 року,
м. Маріуполь).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення й опубліковані у 17 наукових публікаціях, зокрема у 7 статтях, опублікованих у фахових виданнях із юридичних наук, з них 2 статті надруковані у виданнях, що включено до міжнародної наукометричної бази даних «Index Cope
icus Inte
ational» (Польща), тезах 9 доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 237 сторінок. Список використаних джерел складається із 323 найменувань і займає 36 сторінок.