ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ВЕДЕННЯ РАННЬОГО НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У ДІТЕЙ З ПРИРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ І РИЗИКОМ CПАДКОВОЇ ПАТОЛОГІЇ

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження. Розробка ефективної тактики ведення неонатального періоду у дітей з ПВР і високим ризиком спадкової патології базувалася на результатах клініко-лабораторного й інструментального обстеження 110 новонароджених дітей з ПВР та ризиком спадкової патології, які народились в пологовому відділені Львівської обласної клінічної лікарні. З них у 50 новонароджених діагностовано ПВР. Залежно від ступеня важкості загального стану, зумовленого наявністю природженої вади, а також обсягу медичної допомоги у неонатальному періоді дана група була розділена на дві підгрупи. До першої увійшли 22 дітей, які вимагали специфічних втручань в перші дні життя (12 (24 %) дітей з ПВР центральної нервової системи, 5 (10 %) – з ПВР системи кровообігу, 3 (6 %) – з множинними ПВР, 1 (2 %) – з гастрошизисом і 1 (2 %) – з діафрагмальною килою). Другу підгрупу склали 28 новонароджених, які не потребували невідкладної медичної та хірургічної корекції (10 (20 %) дітей з ПВР кістково-м’язової системи, 8 (16 %) – з ПВР статевих органів, 7 (14 %) – з синдромом Дауна і 3 (6%) – зі щілиною губи та піднебіння). 40 дітей від матерів з TORCH-інфекціями, діагностованими до або в перші місяці вагітності, 20 – від матерів, яким було проведено інвазійну пренатальну діагностику (ІПД), і 50 здорових новонароджених (контрольна група).

Оскільки серед новонароджених, які перебували під спостереженням, не було випадків моногенної патології, було проаналізовано перебіг раннього неонатального періоду у 23 дітей з верифікованим діагнозом муковісцидозу.

Клінічне обстеження новонароджених дітей включало детальний збір даних анамнезу (генеалогічний, соматичний та акушерський анамнез) з обов’язковим урахуванням стану здоров’я батьків, наявності перинатальних чинників ризику, професійних шкідливостей і терміну контакту з ними, особливостей перебігу внутрішньоутробного періоду і пологів, заходів неінвазійної та інвазійної пренатальної діагностики, а також особливостей перебігу раннього неонатального періоду. Об’єктивне клінічне обстеження новонароджених проводили відповідно до існуючих вимог з оцінкою стану за шкалою Апгар і визначенням гестаційного віку за шкалою Баллард.

Додаткове обстеження включало загальний аналіз крові та сечі, визначення вмісту у сироватці крові глюкози, білку, білкових фракцій, білірубіну, сечовини і креатиніну.  

Ультразвукове обстеження новонароджених проводили за допомогою апарата “Combison” за загальноприйнятою методикою в реальному часі. Нейросонографія виконувалась через переднє тім’ячко у коронарній та сагітальній площинах сканування.

Муковісцидоз діагностували за результатами клінічного обстеження, визначення хлоридів поту і молекулярно-генетичного аналізу методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням наборів реагентів фірми (“Fermentas”, Литва). Для виявлення мутацій застосовували метод рестрикційного аналізу продуктів ПЛР, гетеродуплексний аналіз, делеційний аналіз. (генотип ΔF508/ΔF508, ΔF508/Х, ΔF508/G542X, ΔF508/W1282X, 3272-11 A>G/3272-11 A>G, ΔF508/N1303k).

Динаміку частоти і спектру ПВР вивчали за даними документації пологових установ. Проаналізовано частоту і структуру природженої патології серед 122301 новонароджених м. Львова та Львівської області за період 2001-2005 рр. та вад “суворого обліку”. Епідеміологію вад “суворого обліку” вивчали у дослідженні “випадок-контроль” шляхом заповнення реєстраційних карт в пологових установах м. Львова та Львівської області протягом 2002-2005 рр. (99416 новонароджених). Проаналізовано ефективність інвазійної пренатальної діагностики за період 2002-2006 рр., що здійснювалась методами біопсії ворсин хоріону і плаценти, а також амніоцентезу у 183 вагітних жінок. Плацентоцентез і біопсія хоріону проводились з метою отримання ворсин хоріону. Матеріал відправлявся для визначення альфа-фетопротеїну (АФП) і каріотипування. Вміст АФП у сироватці крові та в амніотичній рідині визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу та наборів “ІФА-АФП-1” (“ДІАМЕБ”, Україна), рівень хоріонічного гонадотропіну (ХГ) у сироватці крові досліджували з використанням набору “Імуно ФА-бета-ХГЧ” (“НВО Імунотех”, Росія), а кількісний вміст бета-субодиниці ХГ визначали методом одностадійного трьохфазного імуноферментного аналізу.

Токсоплазмоз, хламідіоз, цитомегаловірусну і герпетичну інфекції діагностували у вагітних та дітей за допомогою ПЛР та імуноферментного аналізу (специфічні імуноглобуліни класів M і G [IgM, IgG]). Для діагностики цитомегаловірусної інфекції використовували набір UBI MAGIWELL TM CMV IgM, IgG (“ДІАМЕБ”, Україна). Для підтвердження хламідійною інфекції використовували набір DAI ELISA Chlamidia Trachomatis test (“ДІАМЕБ”, Україна). Для встановлення герпетичної інфекції першого та другого типу використовували набір UBI MAGIWELL TM HVS-1, HVS-2 IgM, IgG (“ДІАМЕБ”, Україна). Для діагностики токсоплазмозу використовували тест-систему “Векто Токсо-IgG, IgM” (“ВЕКТОР-БЕСТ”, Росія). Для постановки ПЛР використовували набори реагентів фірми (“Латекс”, Росія).

Статистичну обробку результатів дослідження проводили стандартними методами описової і порівняльної статистики за допомогою програми “Statistica 5” та Microsoft Excel-2000.

Результати дослідження та їх обговорення. Розробка ефективної, соціально обґрунтованої регіональної стратегії неонатальної допомоги дітям з природженою патологією потребує аналізу поширеності та структури ПВР у популяції. Середня частота ПВР становила 392,88 на 10000 новонароджених, що відповідає даним літератури і попередніх досліджень, присвячених вивченню частоти ПВР у Львівській області в 1995-2001 рр. Водночас, спостерігалось поступове зменшення частоти випадків природженої патології у 2004 р. (287 проти 610 на 10 тис. новонароджених у 2001 р.) та її зростання у 2005 р. до 350 на 10 тис. новонароджених (табл. 1).

Протягом 2002-2005 рр. серед 99416 новонароджених м. Львова і Львівської області зареєстровано 271 випадок вад “суворого обліку”. Середня частота цієї патології виявилась відносно стабільною і становила 27,26 на 10000 новонароджених, що не відрізнялось від показників попередніх років (табл. 2).

У процесі динамічного спостереження за частотою природженої патології у новонароджених м. Львова і Львівської області нами зареєстровано зміну структури вад “суворого обліку” упродовж 2002-2005 рр. Якщо у 2002-2003 рр. найчастіше реєструвалися ПВР статевих органів та кістково-м’язові аномалії, то у 2004-2005 рр. перше місце посіли вади нервової системи. При цьому, у 2004 р. відбулося критичне зниження рівня діагностики ПВР в пологових установах області. 2005 р. відзначився найбільшими за весь досліджуваний період показниками реєстрації вад нервової системи, кістково-м’язових аномалій, МПВР, щілини губи і піднебіння та вад системи кровообігу у новонароджених.