УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДОВ ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА МЕТРОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ СРЕДСТВ ИЗМЕРИТЕЛЬНОЙ ТЕХНИКИ

Краткое содержание

i)       ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

                        У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання, наведено відомості про наукову новизну, практичне значення та апробацію результатів проведених теоретичних досліджень, публікації матеріалів та впровадження результатів роботи.

У першому розділі розглянуто сучасний стан забезпечення якості виконання метрологічних робіт, направлених на визначення та контроль метрологічних характеристик ЗВТ та підтвердження компетентності повірочних та калібрувальних лабораторій. Проведений аналіз чинних в Україні нормативно-правових актів, національних і міжнародних нормативних документів з метрології показав, що метрологічний контроль є одним з найважливіших аспектів метрологічної діяльності, направленої на забезпечення єдності та достовірності вимірювань. Метрологічний контроль на національному і міжнародному рівні впливає на визнання результатів вимірювань та встановлених значень метрологічних характеристик ЗВТ, тому до метрологічного контролю на цей час ставляться підвищені вимоги щодо його цілісності, повноти, раціональності та ефективності. Проведення метрологічних робіт в лабораторіях безпосередньо пов’язано з підтвердженням їх компетентності за встановленими критеріями. В міжнародних документах наявні рекомендації щодо доцільності застосування формалізованих методів оцінки компетентності лабораторій, але на цей час методи кількісної оцінки якості метрологічного контролю ЗВТ в чинних нормативних документах не передбачені.

У роботах вітчизняних та зарубіжних авторів, таких як Азгальдов Г.Г., Грановський Ю.В., Новицький П.В., Рабинович С.Г., Бурдун Г.Д., К. Херри, Кофман А. та інших, розглянуті проблеми проведення метрологічних робіт, забезпечення якості, застосування порядкових статистик та теорії нечітких множин, але завдання кількісної оцінки якості під час проведення саме метрологічних робіт не розглядалось.

Одним із критеріїв компетентності лабораторій є можливість отримання оцінки невизначеності вимірювань під час проведення метрологічних робіт, але наявні методи основані на застосуванні певної кількості статистичних даних. У деяких випадках під час проведення повірки та калібрування різних груп ЗВТ не можливо одержати необхідну кількість статистичних даних, тому необхідно розробити метод оцінки невизначеності в умовах обмежених статистичних даних.

Таким чином, вирішенням науково-практичного завдання є удосконалення оцінки якості метрологічного контролю ЗВТ на підставі розроблення принципів та методів кількісної оцінки.

Другий розділ присвячений розробленню методології, а саме визначенню принципів кількісної оцінки якості метрологічного контролю ЗВТ та обґрунтуванню методу такої оцінки.

На підставі теорії кваліметрії визначені такі принципи кількісної оцінки якості метрологічного контролю ЗВТ:

1)  вимоги до виконання кожної метрологічної роботи можливо охарактеризувати множиною параметрів, які мають ієрархічну структуру згідно з встановленими вимогами до проведення оцінки компетентності лабораторії;

2)  рівень якості виконання роботи залежить від ступеня реалізації цих параметрів;

3)  залежність якості виконання робіт від ступеня реалізації параметрів можливо описати деякою функцією якості;

4)  в залежності від поставленої мети можливо забезпечити заданий рівень якості метрологічної роботи, що виконується;

5)  на підставі розрахунку ступеня реалізації параметрів, використовуючи функцію якості, можливо прийняти обґрунтовані рішення о відповідності якості виконання метрологічної роботи наданим вимогам.

Запропоновані принципи дозволили розробити метод оцінки якості проведення метрологічного контролю ЗВТ в залежності від компетентності лабораторії, який заснований на проведенні трьох етапів.

На першому етапі, відповідно до першого принципу, для лабораторії, що проводить метрологічні роботи, створюється ієрархічна структура вимог та параметрів в залежності від положень законодавчої метрології щодо оцінки компетентності такої лабораторії. Під час створення ієрархічної структури проводиться виявлення параметрів, які характеризують компетентність лабораторії. Всі ці параметри запропоновано поділити на дві групи:

- задані параметри, які конкретизують вимоги, встановлені до виконання даної метрологічної роботи та є обов’язковими та

- прийняті параметри, які додаються до заданих в залежності від мети лабораторії щодо рівня якості виконуваних робіт.