Биковська Олена Володимирівна. Теоретико-методичні основи позашкільної освіти в Україні : Быковская Елена Владимировна. Теоретико-методические основы внешкольного образования в Украине Bykovska Olena Volodymyrivna. Theoretical and methodological bases of out-of-school education in Ukraine



  • Название:
  • Биковська Олена Володимирівна. Теоретико-методичні основи позашкільної освіти в Україні
  • Альтернативное название:
  • Быковская Елена Владимировна. Теоретико-методические основы внешкольного образования в Украине Bykovska Olena Volodymyrivna. Theoretical and methodological bases of out-of-school education in Ukraine
  • Кол-во страниц:
  • 470
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені М.П.ДРАГОМАНОВА

    На правах рукопису

    Биковська Олена Володимирівна
    УДК 374


    Теоретико-методичні основи
    позашкільної освіти в Україні


    13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора педагогічних наук




    Науковий консультант
    Мадзігон Василь Миколайович,
    доктор педагогічних наук, професор,
    дійсний член АПН України




    Київ 2008



    ЗМІСТ




    ВСТУП........................................................................................................


    4




    Розділ І
    Логіко-історична сутність теорії та практики позашкільної освіти ....................................................................


    23




    1.1.


    Позашкільна освіта як інтегрована система наукових знань: педагогічний аспект...........................................................................


    23




    1.2.


    Теоретичні основи позашкільної освіти у контексті галузей наук..


    62




    1.3.


    Історико-педагогічний генезис позашкільної освіти........................


    84




    1.4.


    Порівняльний аналіз сучасної практики позашкільної освіти в Україні та інших державах................................................................


    118




    Висновки до І розділу..............................................................................


    145




    Розділ ІІ
    Науково-методологічне обґрунтування позашкільної освіти як системи ........................................


    148




    2.1.


    Система позашкільної освіти в загальнометодологічному вимірі..


    148




    2.2.


    Структурно-змістова характеристика компонентів системи позашкільної освіти...........................................................................


    167




    2.3.


    Модель системи організаційного забезпечення позашкільної освіти..................................................................................................


    191




    Висновки до ІІ розділу............................................................................


    220




    Розділ ІІІ
    Компетентнісний підхід як передумова підвищення ефективності методики позашкільної освіти......................................................................................................


    223




    3.1.


    Методологічна сутність компетентнісного підходу в позашкільній освіті...................................................................................................


    223




    3.2.


    Структура і дидактичні основи змісту позашкільної освіти з позиції компетентнісного підходу компетентнісного підходукомпетентнісного підходу


    246




    3.3.


    Організаційні форми і методи позашкільної освіти в позашкільних навчальних закладах в умовах реалізації компетентнісного підходу..................................................................


    293




    Висновки до ІІІ розділу...........................................................................


    332












    Розділ ІV
    Організація та результати експериментального дослідження.......................................................................................


    334




    4.1.


    Підвищення якості позашкільної освіти в умовах реалізації компетентнісного підходу..................................................................


    334




    4.2.


    Експериментальне дослідження методики позашкільної освіти на основі компетентнісного підходу......................................................


    346




    4.3.


    Діяльність позашкільних навчальних закладів в умовах реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті..............................


    363




    Висновки до ІV розділу...........................................................................


    409




    Загальні ВИСНОВКИ..........................................................................


    411




    Список використаних джерел................................................


    417







    ВСТУП

    Актуальність теми. Істотні соціальні, економічні, політичні зміни, що відбулися в Україні, інтеграція до європейського і світового освітнього простору зумовили трансформацію позашкільної роботи в позашкільну освіту та правове закріплення її нового статусу як складової системи освіти.
    Законодавчою основою забезпечення права кожного на здобуття позашкільної освіти є Конституція України [1]. Державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, організаційні, освітні та виховні засади визначають Закони України Про освіту” [2], Про позашкільну освіту” [3], Про охорону дитинства” [13] та ін.
    Загальні концептуальні положення щодо змісту і форм позашкільної освіти, її організації і стратегії розвитку встановлюють Національна доктрина розвитку освіти [11], Концепція позашкільної освіти та виховання [7], Державна національна програма Освіта” (Україна XXIстоліття) [10], Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 20022008рр. [12] та інші нормативні документи. Зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти серед найважливіших проблем визначено розвиток позашкільної освіти та цілісної міжгалузевої багаторівневої системи позашкільних навчальних закладів різних типів і профілів для забезпечення розвитку здібностей і талантів обдарованих дітей та молоді [11].
    На практиці позашкільна освіта в Україні забезпечується закладами освіти, культури, мистецтва, фізкультури і спорту тощо. Особливе місце серед них належить позашкільним навчальним закладам, які можуть швидко, мобільно реагувати на зміни, надавати дітям широкі можливості для покращення якості їх життя та інтенсивного формування позитивного ставлення до нього і передбачають активну взаємодію та співпрацю дорослих і дітей. У позашкільних навчальних закладах залучення учнів до освітньої діяльності відбувається в невимушеному навчально-виховному процесі за вільного вибору особистістю не лише закладу, а й педагогів, відповідно до своїх уподобань, нахилів та інтересів.
    Згідно з даними офіційних статистичних джерел, в Україні у 2006р. функціонувало понад 4тисячі позашкільних навчальних закладів різних типів, серед яких у системі освіти діяло близько півтори тисячі закладів. У позашкільних навчальних закладах навчалося понад 1,2млн. учнів (вихованців, слухачів) [489]. Фактично кожна третядитина здобувала, крім загальноосвітньої, позашкільну освіту в позашкільних навчальних закладах. Працювало понад 75тис. гуртків, секцій, творчих об’єднань з різних напрямів позашкільної освіти (художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, гуманітарний, фізкультурно-спортивний тощо).
    Аналіз наукових і методичних джерел з питань позашкільної освіти, діяльності позашкільних навчальних закладів засвідчує наявність широкого спектра досліджень її різних аспектів.
    Теоретичні основи позашкільної освіти закладені в педагогічних працях В.П.Вахтерова [110], Г.М.Ващенка [111], Н.К.Крупської [259−260], А.С.Макаренка [297−298], Є.М.Мединського [310−311], І.І.Огієнка [351], М.І.Пирогова [396], С.Ф.Русової [446−447], С.О.Сірополка [460; 473], В.О.Сухомлинського [501−503], В.І.Чарнолуського [533], С.Т.Шацького [540−542] та ін.
    Окремі питання сучасних методологічних засад позашкільної освіти та виховання, позашкільної роботи представлені в працях українських учених І.Д.Беха [49−53], В.В.Борисова [99100], В.В.Вербицького [116−118], А.Й.Капської [487], Б.С.Кобзаря [231232], В.М.Мадзігона [294; 360; 385], Г.П.Пустовіта [426], Ю.Д.Руденка [442−444], А.Й.Сиротенка [463−464], О.В.Сухомлинської [498500], Т.І.Сущенко [506510] та ін.
    Проблеми позашкільної роботи, організації вільного часу дітей, додаткової освіти висвітлено в наукових роботах російських, білоруських, польських, словацьких, чеських учених та науковців з інших зарубіжних країн: Л.К.Балясної [124], О.Б.Євладової [170; 174; 175; 208], А.В.Єгорової [176], М.Жумарової [573575], А.В.Золотарьової [203204], І.Ковалчікової [562], М.Б.Коваль [234237], Е.Кратофілової [563], Л.Г.Логінової [170; 286], Н.А.Морозової [329], Р.Кларійса [169], А.Панек [569], А.В.Скачкова [476], В.Г.Федотової [523], А.Б.Фоміної [525526], Н.Ф.Харінко [528], М.О.Чекова [535], Н.А.Чернової [539], М.Шиманського [65; 571] та ін.
    Історичні основи становлення і розвитку позашкільних навчальних закладів розкрито в роботах В.Є.Береки [45], С.М.Букрєєвої [103], О.Г.Глух [138], А.Й.Сиротенка [463−464], Т.Д.Цвірової [531], А.С.Шепілової [544] та ін.
    У низці наукових розробок знайшли відображення сучасні організаційно-управлінські основи діяльності позашкільних навчальних закладів України та інших держав. Так, питання організаційно-педагогічних основ функціонування Міжнародного дитячого центру Артек” висвітлені в роботах М.М.Сидоренка [462], інноваційної діяльності Київського Палацу дітей та юнацтва Т.І.Свирської [455], інтегративно-варіативого підходу до управління закладом додаткової освіти дітей А.В.Золотарьової [204], методології управління якістю додаткової освіти Л.Г.Логінової [286], регіональної моделі управління якістю додаткової освіти дітей В.В.Комарова [241], функціонування закладів позашкільної освіти в соціально-економічних умовах сучасної Росії А.Ю.Бутовського [105], розвитку соціально-педагогічних функцій закладів додаткової освіти дітей Л.М.Буйлової [102], педагогічних умов діяльності дитячих освітньо-виховних таборів у сучасних умовах В.М.Антонова [23], модернізації програмно-технологічного забезпечення освітнього процесу С.Г.Мартової, В.П.Мацулевич [303; 305] та ін.
    Окремі психолого-педагогічні аспекти навчання і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах розкриті в багатьох дослідженнях. Зокрема, питання педагогічного процесу в позашкільних навчальних закладах висвітлені в роботах Т.І.Сущенко [506510], розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти в Україні В.В.Вербицького [116−118], теоретико-методичних основ екологічної освіти та виховання учнів у позашкільних навчальних закладах Г.П.Пустовіта [426], концепції краєзнавчої освіти та виховання в позашкільних навчальних закладах В.В.Обозного [348], формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі О.П.Грошовенко [152], психологічних умов розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної освіти О.С.Мамешиної [299], організації і проведення занять предметно-технічних гуртків Є.І.Мегема [309], методики формування у старшокласників знань, умінь і навичок за профілем Бісерування” С.В.Борисової [101], організації освітнього процесу в недержавному закладі додаткової освіти Н.Г.Кривощапової [256], формування освітнього середовища клубу закладу додаткової освіти М.Р.Катунової [224], педагогічних основ вивчення інформатики в системі додаткової освіти О.О.Астаф’євої [27], морального виховання молодших школярів у позаурочній та позашкільній діяльності О.В.Матвієнко [307], формування національної самосвідомості учнів у позашкільних навчальних закладах А.В.Ращенко [429], системи управління виховною роботою зі школярами в регіоні С.О.Шевченка [543], формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків в умовах взаємодії школи та позашкільних закладів Н.К.Сінькевич [472], морально-етичної діяльності дітей в умовах позашкільного закладу О.М.Мироненко [318], моделювання етично-естетичного виховання в системі додаткової освіти І.О.Плясецької [399], трансформації традиційної обрядовості та її використання в сучасній педагогічній, культурно-дозвіллєвій діяльності установ культури О.Є.Кузика [262], соціально-педагогічних умов формування фізичного здоров’я підлітків у позашкільній роботі А.В.Сватьєва [454], розвитку основ гуманістичного світогляду молодших школярів засобами українського національного виховання Г.М.Усачової [520], формування екологічної культури дітей у закладах додаткової освіти Н.М.Сотникової [485] та ін.
    Проблеми розвитку та соціалізації учнів, їх творчої діяльності в позашкільних навчальних закладах розкрито в низці наукових праць. Так, питання розвитку технічних здібностей учнів представлено в роботах Г.Є.Левченка [90; 273], І.С.Волощука [90; 360], О.О.Білошинського [90], організаційно-педагогічних умов соціальної адаптації учнів 59-х класів у позашкільних навчальних закладах О.В.Литовченко [280], соціального становлення особистості підлітка в тимчасових об’єднаннях за інтересами О.Г.Карпенко [222], системи роботи позашкільних закладів з формування активної життєвої позиції старшокласників І.М.Рябченко-Мельникова [449], додаткової освіти дітей як засобу їх творчого розвитку В.О.Березіної [44], педагогічних умов розвитку технічної творчості учнів Ю.Г.Бельмача [43], розвитку в школярів інтересу до транспортної техніки в процесі її макетування і конструювання у позашкільних закладах Д.В.Лебедєва [272], організаційно-педагогічних умов соціального становлення дітей у багатопрофільному закладі додаткової освіти дітей А.В.Зо
  • Список литературы:
  • Загальні ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі розкрито теоретико-методичні основи позашкільної освіти в Україні. Досліджено історико-педагогічну сутність теорії та практики позашкільної освіти, проведено аналіз її теоретичних положень як інтегрованої системи наукових знань.
    Здійснено науково-методологічне обґрунтування позашкільної освіти як системи та встановлено її організаційно-управлінське забезпечення в сучасних умовах.
    Розроблено і представлено нові науково обґрунтовані підходи щодо змісту і методики позашкільної освіти. Значна увага приділена компетентнісному підходу, реалізація якого в системі позашкільної освіти, позашкільних навчальних закладів, сприяла підвищенню рівня освітніх досягнень учнів, якості позашкільної освіти, що експериментально підтверджено.
    Впровадження змісту позашкільної освіти на основі компетентнісного підходу було відображено у відповідних навчальних планах, програмах, підручниках, посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах тощо, окремі з яких рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
    Результати дослідження, на нашу думку, будуть мати важливе значення для позашкільної освіти, її теорії, практики і методики як в Україні, так і в інших країнах.
    Проведене дослідження теоретико-методичних основ позашкільної освіти в Україні в цілому підтвердило робочу гіпотезу і дозволило зробити нижченаведені висновки.
    1. Дослідження логіко-історичної сутності теорії та практики позашкільної освіти показало, що проблема є досить актуальною. Необхідність і своєчасність її розробки зумовлені тим, що після нормативного закріплення статусу позашкільної освіти як складової безперервної освіти в Конституції України (1996), Законі України Про освіту” (1991), Законі України Про позашкільну освіту” (2000), Законі України Про охорону дитинства” (2001) не проводилися спеціальні дослідження щодо цілісності теоретико-методичних основ позашкільної освіти, наукового обґрунтування її як системи.
    2. Встановлено, що теоретико-методичні основи позашкільної освіти є головними положеннями про позашкільну освіту, що забезпечують розробку її мети, завдань, змісту, форм і методів. Вони базуються на системі наукових ідей, положень, концепцій, які становлять основу педагогіки, і пов’язані з такими науками, як психологія, філософія, соціологія, фізіологія, економіка, кібернетика тощо.
    Узагальнення різних підходів, аналіз практики показав, що в сучасних умовах позашкільна освіта це складова системи безперервної освіти, цілеспрямований процес і результат навчання, виховання, розвитку та соціалізації особистості у вільний час у позашкільних навчальних закладах та інших соціальних інституціях.
    3. На основі систематизації та узагальнення розвитку позашкільної освіти виділено п’ять укрупнених хронологічних етапів: Іетап до Хст., який характеризується створенням передумов виникнення позашкільної освіти, а також спрямуванням її змісту на оволодіння елементарними трудовими вміннями і навичками; ІІетап ХХVст.ст., де активізація освітньої діяльності призвела до розвитку шкільництва, позашкілля, появи перших методичних настанов, а також відкриття іноземних закладів, ознайомлення з іншими культурами; ІІІетап ХVI початок ХХст., що полягав у подальшому розвитку позашкільної освіти, розширенні її змісту на засадах народних традицій, народної та козацької педагогіки, урізноманітненні форм організації в позашкільних та інших нав­чальних закладах; ІVетап 20−80-ірр. ХХст., де відбувалося розширення мережі позашкільних навчальних закладів, їх функціонування як центрів організаційно-масової та інструктивно-методичної роботи, формування позашкільної освіти як системи, розвиток змісту і форм її організації; Vетап сучасний, що розпочався в 1991р. і характеризується становленням і розвитком системи позашкільної освіти в нових історичних умовах, наданням їй статусу складової системи безперервної освіти України, пошуком нових науково обґрунтованих підходів до гарантованої успішної діяльності позашкільних навчальних закладів у сучасних умовах.
    4. У процесі дослідження з’ясовано, що питанням позашкільної освіти при­ді­ляється значна увага в різних країнах світу, що зумовлено специфічним характером позашкілля, його впливом на емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток дітей та молоді, організацію їхнього вільного часу.
    На основі порівняльного аналізу сучасного стану позашкільної освіти в Україні з іншими європейськими державами, встановлена їх відмінність, а також спільність, що надає можливість для плідної співпраці, розширення партнерських зв’язків, обміну досвідом роботи та є одним з важелів позитивного впливу на розвиток кожної країни, її соціальної і економічної сфери.
    З’ясовано, що в сучасних умовах державна політика України в галузі позашкільної освіти здійснюється на трьох рівнях національному, обласному та місцевому.
    5. Науково-методологічне обґрунтування позашкільної освіти як системи показало, що вона є системним об’єктом, соціальним інститутом, який розвивається й функціонує, зберігаючи свою сутність при зміні змісту і структури.
    Система позашкільної освіти в загальнометодологічному аспекті являє собою сукупність положень, що є предметом теорії систем, системного підходу, системного аналізу. Найбільш доцільним виявилося щодо системи позашкільної освіти застосувати такі поняття, як: елемент, компонент, підсистема, характеристика, стан, середовище, структура, властивості, показник, зв’язок.
    Узагальнюючи різні підходи щодо опису системи позашкільної освіти використано аналіз на трьох рівнях: з позиції розуміння системи позашкільної освіти як підсистеми; з позиції зовнішніх, цілісних якостей, що їй притаманні; з позиції внутрішньої будови і значення кожного компонента у формуванні цілісних якостей системи.
    6. У дослідженні встановлено, що cистемоутворюючим фактором системи позашкільної освіти є освітня діяльність у вільний час.
    Визначено, що структурними компонентами системи позашкільної освіти є: організаційні (нормативно-правові, організаційно-управлінські, кадрові, науково-методичні, фінансові та матеріально-технічні), змістові (природа, суспільство, культура, техніка, спорт), методичні (мета, зміст, форми, методи, засоби), процесуальні (навчання, виховання, розвиток, соціалізація), функціональні (дозвілля, пізнання, творчість), діяльнісні (художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, гуманітарний та інші напрями), інституціональні (навчальні заклади, заклади культури, спорту, сім’я, організації). Кожен з даних компонентів є самостійним і являє собою систему нижчого порядку.
    7. У ході дослідження з’ясовано, що модель сучасної системи організаційного забезпечення позашкільної освіти створена на основі організаційних компонентів і пе­ред­бачає наявність необхідних нормативно-правових документів; багаторівневої структури і різноманітних за типами, видами, чисельністю позашкільних навчальних закладів та інших соціальних інституцій; підготовлених пе­да­гогічних та інших працівників відповідної кваліфікації; наукових і методичних матеріалів та програмних розробок; коштів та відповідної мате­рі­аль­но-технічної бази.
    8. Дослідженням обґрунтовано, що у визначенні та розробці ефективної в сучасних умовах методики позашкільної освіти є доцільним використання компетентнісного підходу.
    Встановлено, що в структурі компетентностей, що складають основу реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті, необхідно виділити пізнавальну, практичну, творчу і соціальну компетентності. Застосування цих компетентностей в методиці позашкільної освіти забезпечить оволодіння поняттями, знаннями, розширення наукового світогляду; формування практичних умінь та навичок; розвиток здібностей, нахилів, майстерності, уяви, творчості; загальну культуру особистості, вихованість, здатність до співпраці, прийняття рішень.
    9. У результаті дослідження розроблена методика позашкільної освіти на основі компетентнісного підходу за основними напрямами позашкільної освіти, структурованими за профілями навчання: художньо-естетичним (хореографічний, музичний, театральний, художній); науково-технічним (початково-технічний, спортивно-технічний, предметно-технічний, інформаційно-технічний, художньо-технічний, виробничо-технічний); еколого-натуралістичним (екологічний, біологічний, сільсько­госпо­дар­ський, лісогосподарський, медичний, хімічний); туристсько-краєзнавчим (краєзнавчий, туристський, спортивний) та гуманітарним (суспільний, філологічний та соціальний). Дана методика розкриває мету, зміст, форми, методи і засоби позашкільної освіти.
    10. З’ясовано, що серед організаційних форм і методів найбільш оптимальними в методиці позашкільної освіти на основі компетентнісного підходу є групова та індивідуальна робота. Розроблена в процесі дослідження система організаційних форм і методів за чотирма етапами відкриває значні можливості для підвищення рівня освітніх досягнень учнів, якості та ефективності позашкільної освітньої діяльності.
    11. У процесі дослідження встановлено, що в сучасних умовах постає питання не про часткове вдосконалення окремих аспектів позашкільної освіти, а про підвищення її ролі і якості загалом як багатоаспектного суспільного явища, що містить соціальні та психолого-педагогічні, економічні та інші харак­теристики. Враховуючи багатоаспектість досліджуваного питання, апробація і впровадження розроблених теоретико-методичних основ позашкільної освіти на основі компетентнісного підходу здійснювалося на чотирьох рівнях: міжнародному, загальнодержавному, регіональному і локальному.
    12. Експериментальна перевірка запропонованої методики позашкільної освіти підтвердила її ефективність та доцільність застосування у позашкільних навчальних закладах. Рівень освітніх досягнень учнів позашкільних навчальних закладів у експериментальних групах порівняно з контрольними суттєво вищий.
    Водночас, проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення всіх питань розвитку позашкільної освіти. Ряд з них потребують подальшої теоретико-експериментальної розробки. Зокрема, важливим постає створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників для системи позашкільної освіти, науково-методичного забезпечення позашкільних навчальних закладів.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины