Ананьєва Майя Миколаївна. Взаємозв'язок порушень імунітету і пуринового обміну при системному червоному вовчаку (клініко-експериментальне дослідження)

Краткое описание

Ананьєва Майя Миколаївна. Взаємозв'язок порушень імунітету і пуринового обміну при системному червоному вовчаку (клініко-експериментальне дослідження): дис... канд. мед. наук: 14.03.08 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004

Ананьєва М.М. Взаємозв’язок порушень імунітету і пуринового обміну при системному червоному вовчаку (клініко-еспериментальне дослідження) рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08. імунолоґія та алерґолоґія (медичні науки). Національний медичний університет ім.. О.О. Богомольця, Київ, 2003 р.
Дисертацію присвячено вивченню характеру взаємозв’язку між порушеннями імунітету і пуринового обміну для пошуку нових підходів до їх взаємної корекції у хворих на СЧВ. Для експериментів використали 150 мишей лінії MRL/lpr, 70 безпородних щурів і 70 щурів лінії Вістар. На моделі системних аутоімунних захворювань на мишах і щурах виявлені значні порушення імунітету і пуринового обміну, щільно пов’язані між собою.
У обстежених 70 хворих на СЧВ виявлені значні порушення неспецифічної і імунної реактивності з ураженням Т-системи імунітету з вираженими аутоімунними реакціями гуморального і клітинного типів. У них також реєструються гіперпродукція СК, підвищення активності КО, порушення співвідношення циклічних нуклеотидів. Порушення імунітету і пуринового обміну щільно пов’язані між собою.
В експериментах на лінії MRL/lpr мишах і щурах лінії Вістар доведена ефективність використання в комплексній терапії аутоімунних захворювань інгібіторів КО. У хворих на СЧВ показана ефективність використання в комплексній терапії інгібіторів КО.

В роботі вирішена актуальна наукова медична задача з’ясовано характер порушень імунітету та пуринового обміну у хворих на системний червоний вовчак, встановлений їх взаємозв’язок, що дозволило запропонувати нові аспекти в розробці комплексної патоґенетичної терапії цього захворювання.

При комплексному імунолоґічному та біохімічному обстеженні хворих на СЧВ виявлені аутоімунні реакції гуморального і клітинного типів на тлі вираженого імунодефіциту Т-системи (збільшене співвідношення CD4/CD8) і гіперфункції В-системи (вірогідно підвищений вміст імуноґлобулінів G та М і імунних комплексів), суттєвий дисбаланс пуринового обміну (вірогідно підвищений в крові вміст сечової кислоти, ДНК, збільшена активність ксантиноксидази, підвищена концентрація циклічного ґуанозинмонофосфату), що тісно пов’язано з порушеннями імунітету.
На моделі генетично обумовленого аутоімунного захворювання у мишей лінії MRL/lpr, яке схоже на захворювання СЧВ у людей і яке розвивається у мишей з віком, виявлений паралелізм у розвитку аутоімунних реакцій гуморального і клітинного типів з порушеннями пуринового обміну.
На розробленій моделі системного проґресуючого аутоімунного захворювання на білих безпородних щурах виявлені значні імунологічні (зниження показника пригнічення розповсюдження макрофагів, підвищення титру антитіл до нативної ДНК в реакції пасивної гемаглютинації), біохімічні (в крові підвіщений вміст ДНК і сечової кислоти, титри антитіл до нативної ДНК, збільшення вмісту як циклічного аденозинмонофосфату, так і циклічного ґуанозинмонофосфату) та патоморфолоґічні (в орґанах центральної та периферійної імунної системи) зміни, які характерні для системних аутоімунних захворювань людини. При цьому порушення імунітету і пуринового обміну щільно пов’язані між собою.
В експериментах на мишах лінії MRL і моделі системного аутоімунного захворювання на білих безпородних щурах та щурах лінії Вістар доведена необхідність включення в комплексну терапію аутоімунних захворювань інгібіторів ксантиноксидази (алопуринолу) як одного із факторів, нормалізуючих пуриновий обмін.
Використання у комплексній терапії хворих на СЧВ інгібіторів КО показало їх ефективність у сумісній корекції імунітету і пуринового обміну (використання алопуринолу дозволяє вдвічі знизити дозу цитостатиків).
Виявлені у хворих на СЧВ і в експериментах на тваринах з системними аутоімунними захворюваннями (миши лінії MRL/lpr і білі безпородні щури) взаємозв’язки порушень імунітету і пуринового обміну дозволяють використовувати їх для більш широкого вивчення патоґенезу аутоімунних захворювань і проводити пошук нових підходів до терапії цих захворювань.