ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НАУКОВО-ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖАХ

Краткое описание

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

ЛЮШУК Катерина Юріївна

УДК 37.02:371.3’001.76+377

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
НАУКОВО-ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖАХ

13.00.09 Теорія навчання”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Лісова Світлана Валеріївна
доктор педагогічних наук, професор

Луцьк 2005
ВСТУП

Актуальність дослідження. Динаміка соціально-економічного розвитку України, детермінована особливостями людського фактору, характером культури попередніх поколінь, актуалізувала проблему інтенсивного пошуку і впровадження педагогічно-інноваційних технологій, які забезпечують передачу позитивного соціального досвіду у загальноосвітній підготовці студента медичного коледжу і впливають на ефективність діяльності вищої школи.
Підготовка студента медичного коледжу як діяльної, творчої особистості з високим адаптаційним потенціалом, фахівця зі сформованими професійно-інтелектуальними, духовними, соціальними позиціями обумовлює необхідність організації навчально-виховного середовища на засадах інноваційно-педагогічної діяльності. Удосконалення роботи вищих навчальних закладів України передбачає впровадження у педагогічний процес нових концепцій та інновацій дидактично-технологічної підготовки фахівців, обґрунтоване використання результатів науково-педагогічних досліджень. Розвиток педагогічно-інноваційних технологій в умовах медичного коледжу відбувається інтегративно з трансформацією, модернізацією ідей вивчення науково-природничих дисциплін та окремих напрямів професійної підготовки, у їх тісному взаємозв’язку з новітнім інформаційним забезпеченням.
Сучасні навчальні заклади звертаються до використання інноваційних технологій у процесі дидактично-технологічної підготовки як до інструментарію двох протилежних аспектів соціалізації та індивідуалізації майбутнього медичного працівника. У матеріалах нормативно-правової бази, зокрема у Законі України „Про вищу освіту”, у Національній доктрині розвитку освіти” розкрито стратегію держави щодо розбудови національної системи освіти, адаптації її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформації та інтеграції у європейське та світове співтовариство у відповідності до вимог Болонського процесу.
У дослідженні дидактично-технологічна підготовка майбутнього медичного працівника виступає імперативом як першочергової (формування узагальненої моделі сучасного фахівця), так і подальшої соціалізації (набуття специфічно-рольових знань). Саме такий розгляд проблеми диктує пошуки та впровадження інноваційних технологій. При цьому дидактична система медичного коледжу виконує одночасно завдання становлення медика як особистості і як суб’єкта професійної діяльності. Проблема професійного мислення у контексті загального інтелектуального розвитку особистості, розв’язання завдань загальної освіти студентів медичного коледжу вимагає акцентування уваги дослідників на питанні дидактично-технологічної підготовки майбутніх фахівців як складника професійної освіти. Необхідність дослідження інноваційних підходів до дидактично-технологічної підготовки майбутнього медичного працівника, врахування основних компонентів впливу на їх реалізацію одна з провідних проблем сучасної педагогічної науки і практики, що потребує всебічного і уважного вивчення.
У педагогічній науці ще недостатньо досліджена проблема технології організації професійно-творчої діяльності викладачів медичних коледжів в умовах інформатизації освіти, зокрема, питання розробки інноваційних ідей, осмислення їхнього впливу на професійне мислення творчої особистості студента, використання новітніх інноваційних аспектів у дидактично-технологічній підготовці майбутніх спеціалістів. Аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми розвитку технологій професійної підготовки у медичних закладах свідчить про недостатність їх використання у реальній педагогічній практиці, про неоднозначне розуміння вченими і практиками цього важливого питання.
Ми виявили, що на сьогодні педагогічною наукою нагромаджений певний досвід вивчення та впровадження педагогічних технологій в навчально-виховний процес вищих закладів освіти. В історико-філософському аспекті дану проблему розглядали В.П.Андрущенко, І.А.Зязюн, , В.Г.Кремень, В.І.Луговий, О.В.Сухомлинська, В.Д.Шадріков та інші.
Слід зазначити, що проблема професійної освіти з урахуванням ефективності використання технологій дидактично-технологічної підготовки студентів привертала увагу таких науковців як А.І.Бублик, П.Н.Ісаєва, Л.Д.Карпишова, Р.М.Лотовська, А.А.Миролюб, Л.О.Михайлов, О.І.Моісеєнко, Т.Н.Нікуліна, В.К.Розов, Н.К.Скляренко, І.О.Смолюк та ін.
Теоретичні основи дидактично-технологічної підготовки майбутніх спеціалістів з урахуванням їх потенційних можливостей щодо засвоєння загальноосвітніх знань розглядалися суміжно з іншими завданнями С.А.Абдоковим, С.Г.Гасіним, В.О.Кан-Каликом, В.А.Козаковим, М.С.Комаровим, Л.Н.Малишком, Ю.П.Платоновим, І.Ф.Прокопенком, І.А.Сасовою, Г.М.Терещенком.
Загальні психолого-педагогічні аспекти основ управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, що є визначальним в системі дидактично-технологічної підготовки, досліджували вчені Б.Г.Ананьєв, В.К.Буряк, І.Д.Бех, П.Я.Гальперін, С.У.Гончаренко, М.Б.Євтух, А.О.Кірсанов, Ю.А.Конаршевський, Н.В.Кузьміна, В.І.Лозова, С.Д.Максименко, М.І.Шкіль, М.Д.Ярмаченко та ін.
Великий інтерес для нашого наукового пошуку становлять праці сучасних авторів США, які розглядали основні концепції професійної підготовки, зокрема, проблеми розкриття власних цінностей” (Л.І.Расс, С.Б.Сайман, Г.Кірченбаум), аспекти морального розвитку” (Л.Колберг, М.Прат, К.П.Скот, В.Хантер), засади виховання характеру” (Дж.С.Беннінг, Д.Віадеро, І.А.Вінн, В.Дж.Гатчінз), у яких аналізуються особливості їх підходів.
Названі дослідження не вичерпують основ використання дидактично-технологічної підготовки медичних працівників у сучасному вищому навчальному закладі. Окремі з них окреслені лише побіжно, на периферії розгляду інших аспектів, де приділяється певна увага конкретизації завдань означеної проблеми.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю подолання суперечностей, які є у сучасному навчальному процесі медичних закладів. Воно можливе за умов забезпечення динаміки та удосконалення педагогічних технологій у загальноосвітній підготовці студентів, що складає основу стратегічних завдань розбудови та ефективної діяльності вищих навчальних закладів України. Окреслений стан проблеми та неоднозначність її вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Дидактичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій у процесі вивчення науково-природничих дисциплін у медичних коледжах”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розглядається у системі відповідного наукового напряму Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти і виконано як складник комплексного аспекту „Сучасні педагогічні технології” кафедри педагогіки та психології (РК №0198U000147). Тему узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології Президії АПН України (протокол №6 від 14.06.2005р.).
Об’єкт дослідження процес реалізації інноваційних педагогічних технологій.
Предмет дослідження дидактичні засади, методи, прийоми вивчення науково-природничих дисциплін у навчальній діяльності студентів медичних коледжів.
Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні використання інноваційних технологій та експериментальній перевірці впливу дилактичних умов на ефективність їх функціонування в процесі вивчення науково-природничих дисциплін в медичних коледжах.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що технологія засвоєння науково-природничих знань зумовлює необхідність обґрунтування системи використання інноваційних технологій у медичному коледжі, та розглядається нами як інтегрована закономірність, що передбачає єдність основних компонентів: освітніх, розвивальних, дидактичних, які впливають на інтегрований розвиток науково-природничих та професійних знань у навчально-пізнавальній діяльності.
Відповідно до предмета, мети, гіпотези дисертаційної роботи були сформульовані такі завдання:
1.Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці.
2.Розкрити сутність інноваційних педагогічних технологій, визначити їх роль у загальноосвітній підготовці студентів медиків.
3.Розробити та науково обгрунтувати модель технології загальноосвітньої підготовки студента медичного коледжу.
4.На основі експериментальної перевірки розробити методичні рекомендації для викладачів щодо впровадження в практику роботи медичних коледжів засад інноваційних технологій у процесі загальноосвітньої підготовки студентів.
Методологічною основою дослідження є положення теорії пізнання; сучасні філософські, соціологічні, педагогічні, психологічні концепції про сутність розвитку особистості, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми факторами; ідеї про провідну роль педагогічної діяльності у професійній дидактично-технологічній підготовці; дослідження спілкування як особливого виду технології у навчальному процесі; філософське вчення про єдність закономірностей, взаємовпливів і взаємозалежностей явищ об’єктивної дійсності; провідні ідеї педагогічної інноватики як інтегрованої галузі наукових знань, що дає цілісне бачення сутності найбільш загальних дидактично-технологічних проблем.
Для досягнення визначеної у дисертації мети і розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичних (аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження; моделювання; вивчення, узагальнення і порівняльний аналіз педагогічного досвіду), емпіричних (спостереження, аналіз, анкетування, тестування, інтерв’ю), педагогічного експерименту (констатуючого та формуючого), статистичної обробки кількісних показників.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі медичних коледжів та медичних училищ Волинської та Львівської областей. У експериментальній роботі брали участь 427 студентів, 219 випускників медичних закладів, 37 викладачів вищих навчальних закладів.
Дослідження здійснювалося у три етапи.
На першому етапі (2000-2001рр.) підготовчому проводився теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, вивчались історичні аспекти проблеми, стан її розробленості в наукових працях зарубіжних вчених. Визначалися об’єкт, предмет дослідження, конкретизувалися його завдання. Розроблено методику експериментальної роботи. Здійснювалось спостереження за розвитком навчального процесу у медичних закладах освіти, проводилося анкетування, тестування респондентів, яким було охоплено 117 чоловік.
На другому етапі (2001-2003рр.) пошуково-експериментальному проводилась дослідно-експериментальна робота у відповідності з розробленою методикою дослідження. Було визначено роль передбачених в експерименті умов та науково-методичних прийомів, які впливають на рівень та якість технології засвоєння науково-природничих знань студентами медичного коледжу.
На третьому етапі (2003-2005рр.) здійснено узагальнення результатів дослідження, удосконалення розробленої нами методики проведення експериментальної роботи з питань динаміки технологій засвоєння науково-природничих знань випускниками медичного коледжу. Застосовано метод моделювання, який сприяв реалізації рейтингової системи, розвитку логічного мислення студентів, обґрунтуванню суті вивчення технологій засвоєння науково-природничих знань, окремих явищ загальної освіти, тенденцій та закономірностей професійної підготовки майбутніх медичних працівників. Проводилась статистична обробка результатів дослідження. Оформлено результати наукового пошуку, визначено перспективу подальших досліджень.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що теоретично узагальнено методологічні підходи історико-філософський, системний, проблемний та прогностичний до інтеграції знань про загальноосвітню підготовку студентів на основі обґрунтованого аналізу філософських, загальнонаукових, логіко-психологічних передумов впровадження інноваційних технологій в системі професійної підготовки майбутнього медика. Обґрунтовано зміст дидактичної технології у навчально-виховному процесі як галузі наукового знання, що досліджує сутність, закономірності та здійснення загальноосвітньої підготовки студентів у медичному коледжі.
Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні ролі основних компонентів дидактично-технологічної підготовки студентів, їх діалектичного взаємозв’язку і взаємозумовленості, об’єктивного стану, тенденцій сучасного розвитку та розкритті змісту поняття „педагогічно-інноваційні технології освіти”; теоретичному обґрунтуванні мети, сутності, принципів, новітніх засад загальноосвітньої підготовки студента медичного коледжу; обґрунтуванні технологічного підходу до процесу формування у майбутніх медиків ґрунтовних науково-природничих знань та засобів ефективної управлінської діяльності викладачів медичного коледжу у реалізації навчального процесу.
Практичне значення дослідження полягає в обґрунтованні основних шляхів реалізації загальноосвітньої підготовки медиків у вищому навчальному закладі, які впливатимуть на формування професійного мислення студентів через наукову організацію навчально-пізнавальної та культурологічної діяльності, підвищення ролі нових педагогічних технологій, що спрямовані на розвиток організаційно-фахових якостей студентів медичного коледжу. У процесі науково-пошукової роботи були вироблені конкретні науково-методичні рекомендації щодо впровадження в практику роботи медичних коледжів засад інноваційних технологій. Розроблено посібник з нестандартних занять з хімії для викладачів медичних коледжів і вчителів загальноосвітніх шкіл, практикум з методичними рекомендаціями для проведення лабораторних занять з аналітичної хімії, курс лекцій з теоретичних основ аналітичної хімії для студентів медичних коледжів. Здійснено ознайомлення широкого загалу викладачів вищих навчальних закладів України з ідеями науково-природничої підготовки студентів. З цією метою зроблено доповіді про результати наукових досліджень з обраної проблеми на регіональних, республіканських науково-практичних конференціях у ряді вищих закладів освіти, опубліковано статті з окремих питань технології загальноосвітньої підготовки студентів медичного коледжу, в яких висвітлено аспекти дидактично-технологічної освіти сучасної молоді.
Практичні рекомендації щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій у процесі вивчення науково-природничих дисциплін використовувалися викладачами Луцького базового медичного коледжу (довідка №01/192 від 14.10.2005р.), Ківерцівського медичного училища (довідка №01-06/154 від 25.10.2005р.), Луцької філії ТзОВ медичного коледжу „Монада” (довідка №492 від 26.10.2005р), під час роботи курсів підвищення кваліфікації вчителів при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01-267/27 від 20.10.2005р).
Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується використанням аналітичних методів (доведення результату через логічні перетворення), опорою на фахові наукові розробки і загальновизнані філософські, загальнонаукові, психолого-педагогічні концепції, класичні основи педагогічних технологій, добором відповідного комплексу дослідницьких методів, використанням експериментальних методів (відтворення моделі на практиці та порівняння теоретичних і експериментальних результатів, коректною кількісною та якісною обробкою емпіричних даних, репрезентативністю вибірки), а також підтвердженням практикою (збігом обґрунтованих теоретичних положень з практичними ситуаціями) та позитивними наслідками результатів дослідження.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження щодо використання інноваційних педагогічних технологій у процесі засвоєння науково-природничих знань студентами медичних коледжів обговорювались на засіданнях циклової комісії фармацевтичних і хімічних дисциплін, педрадах Луцького базового медичного коледжу, кафедри педагогіки Волинського державного університету ім. Лесі Українки, доповідались на Всеукраїнській науковій конференції Стан та перспективи шкільної хімічної освіти” (5-6 жовтня 2005 року м. Суми), на звітних науково-практичних конференціях викладачів Волинського державного університету імені Лесі Українки (квітень 2004р., квітень 2005р., м. Луцьк), на методичних об’єднаннях та семінарах, які проводились на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 7 наукових і науково-методичних працях, з них 4 у фахових виданнях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків (обсяг основного тексту 172 сторінки), списку використаних джерел (240 найменувань, з них англійською мовою- 10) та додатків. У роботі подано 13 таблиць на 13 сторінках, 2 рисунки, 1 схему на 3 сторінках. Повний обсяг дисертації 220 сторінок.

Список литературы

В И С Н О В К И

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Основні аспекти формування пізнавальних інтересів студентів медичного коледжу є однією з найбільш актуальних проблем у педагогічній теорії і практиці. Історико-філософські засади дозволяють зробити узагальнення, що пізнавальні інтереси характеризуються динамічними взаємозв’язками методологічного, мотиваційного і науково-методичного аспектів навчально-виховного процесу в медичному коледжі, як у часі, так і в просторі. Проведене дослідження показало: формування у студентів медичного коледжу пізнавального інтересу в процесі вивчення науково-природничих дисциплін не може обмежуватися тільки навчальною діяльністю, воно повинно продовжуватися в процесі самостійної роботи майбутнього медика, яка є важливим аспектом формування логічного мислення та розвитку свідомості випускників коледжу.
2. Дидактично-технологічний аспект притаманний усім компонентам навчально-виховної роботи, яка є сполучною ланкою у засвоєнні науково-природничих знань та професійної освіти, забезпечує науковість, повноту, варіативність, широту та цілісний підхід до реалізації дидактичних умов розвитку пізнавальних інтересів студентів медичного коледжу у процесі вивчення хімії, біології та інших предметів природничого циклу.
3. Інноваційна технологія забезпечує формування інтегральної властивості особистості, яка характеризує її емоційну, інтелектуальну і вольову сфери. За результатами нашого дослідження для реалізації творчого потенціалу студентів медичного коледжу ефективним є використання технологічного принципу навчання, пошукового та дослідницького підходів у самостійній практичній діяльності, тісне поєднання навчального і позанавчального процесів у медичному коледжі при вивченні предметів природничого циклу.
4. Проведене комплексне дослідження підтвердило, що інноваційна технологія навчально-пізнавальної діяльності носить універсальний характер і має значний поліваріантний потенціал. Система навчальної роботи, складовою частиною якої є наукові товариства, дидактичні ігри, забезпечує адекватність педагогічного впливу на студентів медичного коледжу і високу ефективність роботи з метою формування їх пізнавальних інтересів та розвитку нестандартного мислення у процесі вивчення предметів природничого циклу.
5. Реалізація формуючого експерименту довела, що методика ефективного формування пізнавальних інтересів студентів медичного коледжу у здійсненні технології навчально-пізнавальної діяльності має ряд етапів:
а) підготовка студентів, яка забезпечує певний запас знань і умінь, пізнавальних засобів, необхідних для розвитку творчих інтересів студентів медичного коледжу;
б) створення позитивного емоційного ставлення до предметів природничого циклу і до самостійної діяльності, яке є необхідною передумовою формування пізнавального інтересу у реалізації інноваційної технології;
в) організація творчої діяльності, яка пробуджує у студентів пізнавальні потреби та їх активізацію у процесі самостійної пізнавальної діяльності з метою подальшого розвитку творчого мислення;
г) систематична пошукова діяльність викладача, використання доцільних форм і методів інноваційної технології навчання з метою розвитку у студентів стійкого пізнавального інтересу у процесі вивчення предметів природничого циклу.
6. У процесі науково-пошукової роботи виявлено і методично обґрунтовано систему технологічно-дидактичних умов формування пізнавальних інтересів студентів медичного коледжу: зміна вражень за рахунок різноманітних прийомів; емоційно-інтелектуальне нагнітання; створення ситуації раптовості, новизни, романтичності; наявність елементу колективної творчості у процесі вивчення науково-природничих дисциплін.
7. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено необхідність і важливість удосконалення форм, методів і прийомів інноваційної технології формування пізнавальних інтересів студентів. Показано, що важливе значення мають теоретична, практична, наукова і суспільно корисна форми роботи. Активізація пізнавальної діяльності студентів медичного коледжу здійснюється методом проблемного викладання, частково-пошуковим і дослідницьким методами під час вивчення предметів природничого циклу.
8. Доведено, що формування пізнавальних інтересів є більш ефективним, якщо: організується різноманітна творча діяльність, види якої систематично чергуються; знання виробляються на індуктивно-практичній основі з поступовим залученням елементів дедуктивних міркувань; максимально використовується принцип наочності; реалізуються міжпредметні зв’язки у процесі вивчення предметів природничого циклу.
9. У дослідженні виявлено рівні прояву інтересів студентів у пізнавальній діяльності в їх динамічній системі: споглядальний, споглядально-дійовий, пізнавальний, пізнавально-творчий, теоретичний і теоретично-творчий. Також визначено критерії рівнів сформованості пізнавальних інтересів майбутніх медиків, показники яких розкривають комплексні досягнення в процесі вивчення предметів природничого циклу: позитивний розвиток потреб і мотивів у діяльності студента, розвиток інтелекту, світоглядно цілісне сприйняття оточуючого світу, активна комунікативна діяльність.

10. Експеримент виявив закономірності розвитку у студентів медичного коледжу пізнавальних інтересів за основними технологічно-дидактичними критеріями, довів обґрунтованість розробленої методики використання інноваційної технології, яка ефективніша за традиційну. Запропоновані нами методичні рекомендації можуть бути використані в усіх різноманітних формах при вивченні науково-природничих дисциплін у різних закладах системи вищої освіти, а також у здійсненні подальших досліджень розвитку пізнавальних інтересів студентів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Автономов П. П. Технологія педагогічного успіху: Навч. посіб. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2002. 180с.
2. Адлер Г. Техника развития интелекта. СПб.: Питер, 2001. 192с.: ил. (Серия Сам себе психолог”)
3. Акулініна О. Інтегроване заняття одна з форм нових інформаційних технологій // Освіта. Технікуми. Коледжі. 2002. № 1. С. 41 42.
4. Алексєєнко Т.А., Сушанко В.В.Формування пізнавальної активності студентів у структурі блочної технології навчання// Педагогічна технологія у сучасному вузі. Луцьк: Вежа, 1995. С.4-5.
5. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. К.: Либідь, 1998. 560с.
6. Аликберова Л.Ю., Хабарова Е.И. Задачи по химии с экологическим содержанием. М.: Центрхимпрогресс, 2001. 48с.
7. Алферов Ю.С. Совет Европы и образование // Педагогика. 1998. №7. С.101-112.
8. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманистическая основа педагогического процесса. Минск: Университетское образование, 1990. 560 с.
9. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1995. 496с.
10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб.: Питер., 2001. 288с.
11. Ангеловски К. Учителя и инновации: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1991. 159с.
12. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю. К.: Знання України, 2004. 804с.
13. Андрущенко В.П., Михайліченко М.І. Сучасна соціальна філософія. К.: Генеза, 1993. Т.1. 246с., Т.2. 317с.
14. Архангельский С.И., Михеев В.И. Тероретические основы научной организации педагогических исследований. М.: 3нание, 1976. 26с.
15. Аузіна М.О. Інноваційні процеси в освіті: Навч. посіб. Л.: ЛБІ НБУ, 2003. 103с.
16. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса: (В вопр. и ответах). 2-е изд., перераб. и доп. К.: Рад. шк., 1984. 287с.
17. Бабков А.В., Барабанова Т.И., Попков В.А. Химия: Учебник для студентов медицинских училищ и колледжей. М.: Академия, 2003 268с.
18. Балл Г.О. Глобальні тенденції сучасності та діалогічний підхід в освіті // Діалог культур та освіта / Збірник статей. К., 1993. С.6 14.
19. Балл Г.О. Парадигма діалогу і проблеми прилучення до наукової культури // Професійна освіта: педагогіка і психологія. 1999. № 1. С. 6 8.
20. Батвинников А.Д. Об организации и методах деятельности исследователя // Советская педагогика. 1981. №4. С. 85 90.
21. Баштовий В.І. Спецкурс Сучасні технології навчання і технічні засоби їх реалізації”: Навч. посібн. К., 2000 114с.
22. Березан О.В. Дидактичні матеріали для тематичного контролю знань з хімії. 10 клас. Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. 64с.
23. Березан О.В. Дидактичні матеріали для тематичного контролю знань з хімії. 11 клас. Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. 80с.
24. Березан О.В. Органічна хімія: Посібник для вчителів хімії, учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв. 2-ге вид., допов., випр. К.: Абрис, 2004. 326с.
25. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем: проблемы и методы психолого-педагогического обеспечения технических обучающих систем. Воронеж: Воронежский университет, 1977. 304с.
26. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Педагогика, 1989. 192с.
27. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. Кн. 1.: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наукове видання. К.: Либідь, 2003. 280с.
28. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. № 4. С. 49 57.
29. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. К.: ІЗМН, 1998. 204с.
30. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень. К.: Вища школа, 1997. 271с.
31. Богданова І.М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя.: Монографія. Одеса: Маяк, 1998. 284с.
32. Богданова Л.Є. Екологічне виховання на уроках хімії. Харків: Видавнича група Основа”, 2004. 96с.
33. Богданова Л.Є. Інтерактивні технології навчання на уроках хімії. Харків: Видавнича група Основа”, 2004. 143с.
34. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: Эволюция понятий // Советская педагогика. 1991.­ № 9. С. 100 107.
35. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 96с.
36. Бодалев А., Караковский В. Психолого-педагогические проблемы воспитания в современных условиях // Педагогика. 1991. № 9-10. С.53-57.
37. Бодалев А.А. Основы социально-психологической теории: Учеб.пособие для социологов, психологов, студентов и педагогов./ Н.Н.Богомолов, А.А.Бодалев и др. М.: Изд. Междунар. пед. Академия, 1995. 421с.
38. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: Шляхи реалізації: Підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями: Навчально-методичний посібник для вчителів шкіл, викладачів, студентів педагогічних навчальних закладів. К.: ІЗМН., 1996. 232с.
39. Болотов А.В., Исаев Е.И. и др. Проектирование профессионального педагогического образования // Педагогика, 1997. № 4. С.66-72.
40. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. К.: Вересень, 1996. 129с.
41. Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія педагогічного аналізу: управлінський аспект: Навчальний посібник. К., 1996. 66с.
42. Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно ориентированого образования. // Педагогика. 1997. № 4. С. 11-17.
43. Бондарєва К.І., Козлова О.Г. Педагогічний аналіз інноваційної діяльності вчителя: Науково-методичний поcібник. Суми: Слобожанщина, 2001 44с.
44. Борисов В.В. Формування готовності вчителя до дослідницької діяльності в умовах поетапної підготовки студентів педвузу. Дисерт. ... канд. пед. наук. К., 1996. 181с.
45. Борисова Н.В. Технологичность образовательного процесса как показатель его качества // Среднее професиональное образование, 1998. № 3. С. 5-6.
46. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С. 144-150.
47. Буринська Н.М., Величко Л.П. Викладання хімії в 10 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів: Методичний посібник для вчителів. К.: Ірпінь: Перун, 2002. 238с.
48. Буркова Л.В. Педагогічні інновації та їх діагностична експертиза: Теоретичний аспект / Інститут педагогіки АПН України. Лабораторія впровадження педагогічних інновацій К.: Науковий світ, 1999. 37с.
49. Бурлака Я.І., Дмитрик І.С. Технологія виховного процесу. К.: КДУ, 1991. 68с.
50. Буряк В.К. Самостійна робота з книгою. К.: Знання” УРСР, 1990. 48с.
51. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1984. 64с.
52. Буряк В.К., Бугрій О.В. Формування в учнів узагальнених пізнавальних умінь // Рідна школа. 1993. № 2. С. 31-34.
53. Вайнцвайг Поль. Десять заповедей творческой личности: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. 187с.
54. Васянович Г.П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект): Монографія. Львів. К., 1997. 163с.
55. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. 1-е вид. К., 1997. 441с.
56. Верлань А.Ф., Тверезовська Н.Т. Дидактичні принципи в умовах традиційного і комп'ютерного навчання // Педагогіка і психологія. 1998. № 3. С.126-132.
57. Виговська О.І., Маджарова М.К. Комп’ютерна техніка в педагогічній творчості // Рад.школа, 1990. № 5. С.71-75.
58. Вища освіта України. Вищі заклади освіти III - IV рівнів акредитації: М-во освіти України. К.: ВВП "Компас", 1996. 104с.
59. Вовк Л.П. Громадсько-педагогічне сподвижництво в Україні. / Етапи та особливості. / К., 1997. 178с.
60. Вовк Л.П.,Омельяненко В.Л. Задания и педагогические ситуации. М.: Просвещение. 1993. 271с.
61. Вульфсон Б.Л. Западноевропейское образовательное пространство XXI века: прогностические модели // Педагогика. 1994 №2. С.22 27.
62. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собрание сочинений: В 6-ти т., Т. 2. М.: Педагогика, 1982. С. 6 361.
63. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991. 480с.
64. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні: Навчальний посібник. К.: Інтел, 1995. 168с.
65. Гальперин П. Я. Управление познавательной деятельностью в плане восприятия // Теоретические проблемы управления познавательной деятельностью человека. М.: МПУ, 1985. С. 28 34.
66. Гачев Г.Д. Гуманитарный комментарий к физике и химии: Диалог между науками о природе и о человеке. М.: Логос, 2003. 510с.
67. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию. М., 1995. 448с.
68. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка: Пер. з рос. К.: Віпол, 1993. 75с.
69. Глузман А.В.Университетское педагогическое образование: Опыт системного исследования. К.: Просвита, 1997. 312с.
70. Гнутель Я.Виховна робота в сучасних умовах: теорія й методика. Тернопіль: Астон, 1998. 262с.
71. Гондюл В.П. Вища школа України на порозі XXI століття // Рідна школа. 1995. № 5. С. 3 7.
72. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія /За ред.І.А.Зязюна/. Київ: видавництво "Віпол", 2000. 636 с.
73. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376с.
74. Грехнев В.С.Культура педагогического общения. М.: Просвещение, 1990.- 144с.
75. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчмтеля: Автореф. Дис. ...д-ра пед. наук. К.: Інститут педагогіки і психології професійної освіти академії педагогічних наук України, 2001. 46с.
76. Громов Е.С. Основные эстетические категории. М.: Знание, 1981. 64с.
77. Громов Е.С. Природа художественного творчества: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1986. 237с.
78. Державна національна програма "Діти України". К., 1996.
79. Державна національна програма "Освіта". Україна XXI ст. К., 1992.
80. Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні: Проект. К.: Генеза, 1997. С.4 12.
81. Дидактика современной школы. / Под ред.В.А.Онищука /. К., 1987. 216с.
82. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник К.: Академвидав, 2004. 352с.
83. Діденко В.Ф.Філософія: проблеми, категорії, теорії. К.: Педагогіка, 1996. 190с.
84. Домбровський А.В., Лукашова Н.І., Лукашов С.М. Хімія: Підруч. для 10 11 кл. серед. загальноосв. шк. К.: Освіта, 1998. 192с.
85. Дружинин Н.В. Психология общих способностей. СПб: Питер, 1999. 356с.
86. Друзюк О. Гра дискусія як активний метод навчання // Освіта. Технікуми. Коледжі. 2002. № 1. С. 46 48.
87. Дяченко Л. Інноваційні методи навчання // Дивослово. 2005. № 4. С. 39 42.
88. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. Минск: Изд-во БГУ, 1978. 120с.
89. Євдокимов О.В. Ефективність нових технологій організації навчання студентів//Педагогіка і психологія. 1997. №2. С. 161 172.
90. Євдокимов О.В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів: Автореферат дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський державний педуніверситет ім. Г.П.Сковороди. Х., 1997. 23с.
91. Євтух М.Б., Сердюк О.П. Соціальна педагогіка: Підручник для студ. вузів. 2-е вид., стереотип. К.: МАУП, 2003. 232с.
92. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. 416с.
93. Завгородня Т.К. Розвиток теорії і практики навчання в Галичині (1919 1939 роки): Автореф. Дис... д-ра пед. наук. К.: Інститут педагогіки АПН України, 2000. 30с.
94. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. М.: Просвещение, 1990. 96с.
95. Закон України Про загальну середню освіту” // Освіта України. 1999. № 25 (23 червня). С. 5 8.
96. Закон України "Про освіту" // Освіта. 1995. 15 серпня.
97. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. К., 1994.
98. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу // Рідна школа. 2000. № 8. С. 8-12.
99. Зязюн І.А. Освітні технології у вимірах педагогічної рефлексії // Світло. 1996. №1. С. 8 9.
100.Зязюн І.А. Педагогічна майстерність: Підручник. К.: Вища школа, 1987. 342с.
101.Ігнатенко П.Р, Поплужний Б.Л. Виховання громадянина: психолого-педагогічний та народознавчий аспект. К., 1997. 98с.
102.Історія педагогіки /За ред. Н.С.Гриценко. К.:Вища школа, 1973. 446с.
103.Каган М.С. Философия культуры. Становление и развитие: Учебное пособие для студентов вузов./М.С.Каган, К.А.Сергеев, Р.В.Светлов и др. Санкт-Петерб.: СПб. 1995. 309с.
104.Каленюк О.М., Нісімчук К.О. Технологія формування духовності: дидактичний аспект: Монографія. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003. 204с.
105.Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М.: Просвещение, 1987. 190с.
106.Кан-Калик В.А., Никандров М.Д. Педагогическое творчество. М.: Просвещение, 1990 140с.
107.Киверяег А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. Таллин: Валгус, 1980. 334с.
108.Киричук О.В. Формування в учнів активної житттєвої позиції. К.: Рад. школа, 1983. 136с.
109.Кічук Н.В.Формування творчої особистості вчителя у процесі вузівської професійної підготовки: Автореф. дис....докт. пед. наук. К., 1993. 31с.
110.Кларин М.В. Инновационные модели учебного процесса в современной зарубежной педагогике: Автореф. дис...докт.пед.наук: 13.00.01 М.: 1994. 40с.
111.Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. М.: 3нание, 1992. 98с.
112.Кларк М. Технологія освіти або педагогічна технологія // Перспективи. Питання освіти. М.: Знание, 1983. № 2. С. 7 8.
113.Князева Е.Н. Синергетический стиль мышления. Сб.: Культура и развитие научного знания. М.: ИФ РАН, 1991. 167с.
114.Когнитивное обучение: современное состояние и переспективы: Сб.ст.:Пер. с фр. / Отв.ред. Т.Ганкина, З.Лоарер. М.: Ин-т психологии РАН, 1997. 394с.
115.Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно- методическое обеспечение: Учеб пособие. К.: