Дудорова Людмила Юріївна. Педагогічні умови формування потреби в здоровому способі життя майбутніх учителів у процесі фізичного виховання

Краткое описание

Дудорова Людмила Юріївна. Педагогічні умови формування потреби в здоровому способі життя майбутніх учителів у процесі фізичного виховання : Дис... канд. наук: 13.00.04 2009

Дудорова Л.Ю. Педагогічні умови формування потреби в здоровому способі життя майбутніх учителів у процесі фізичного виховання.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2009.
Захищаються результати досліджень та обґрунтування методики формування потреби в здоровому способі життя майбутніх учителів у процесі фізичного виховання.
Показано стан сформованості потреби в здоровому способі життя в майбутніх учителів засобами фізичної культури та проаналізовано одержані дані. Розроблена система критеріїв та методика вимірювання сформованості потреби в здоровому способі життя у майбутніх учителів. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують процес формування потреби в здоровому способі життя майбутніх учителів: формування особистісного смислу занять на основі розвитку практичних вмінь на базі теоретичних знань, культурного середовища, матеріальних можливостей; орієнтація на норми, цінності, зміст ЗСЖ, що регулюють життєдіяльність майбутніх учителів; комплексний підхід до фізичного виховання з єдністю теоретичного і практичного компонентів, включаючи проблему паралельного формування знань і вмінь самостійно займатися фізичними вправами.

1. Аналіз науково-методичної літератури i узагальнення передового практичного досвіду дозволив констатувати: в комплексі завдань, що стоять перед системою освіти і потребують підвищення якісного рівня підготовки педагогічних кадрів, особливе соціальне, педагогічне і психологічне значення відіграє проблема формування потреби в здоровому способі життя у майбутніх вчителів.
Вирішення цієї педагогічної проблеми можливе шляхом експериментального вивчення методології фізичного виховання студентів, посилення освітньої та естетичної спрямованості, наповнення змісту занять соціально-гуманітарним змістом, використання в їх організації численних засобів, облік індивідуальних особливостей і фізкультурних інтересів студентів буде сприяти формуванню потреби в ЗСЖ.
Вирішення розглянутих завдань щодо формування потреби в ЗСЖ студентів потребує розробки і реалізації нової стратегії фізкультурного виховання. Перш за все, впровадження в практику навчального процесу таких напрямів:
- відповідність змісту фізичної підготовки індивідуальному стану студентів;
- гармонізації та оптимізації фізичних тренувань;
- вільного вибору форм фізкультурно-спортивної діяльності відповідно до особистої схильності кожного студента.
2. Результати констатувального експерименту показали, що питанням формування здорового способу життя у майбутніх учителів у ВНЗ уваги практично не приділяється і, як наслідок цього, лише один студент з десяти опитаних регулярно включає його основні елементи в своє повсякденне життя; в ієрархії цінностей для подальшої професійної діяльності у майбутніх учителів ЗСЖ займає одне з останніх місць, у них спостерігається висока захворюваність, зниження рівня здоров’я.
Навчально-виховний процес у ВНЗ стосовно формування ЗСЖ у майбутніх учителів не має певної системи і наукового обґрунтування. Заходи, спрямовані на його формування, носять спонтанний, епізодичний, ситуативний характер. Обов'язкові навчальні заняття з фізичного виховання не орієнтують студентів на самовизначення в ЗСЖ, цілі занять часто не усвідомлюються студентами, мотивація на регулярні фізкультурно-оздоровчі заходи практично відсутня. В освітньо-виховній роботі питання взаємозв’язку ЗСЖ з подальшою професійно-педагогічною діяльністю не розглядаються і не вирішуються. У двох третин опитаних студентів виявлено практично повну відсутність системи теоретичних знань і практичних вмінь в галузі ЗСЖ. Зміст позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності майбутніх учителів не відповідає колективним і індивідуальним інтересам і запитам студентів, не враховуються їхні соціально-психологічні і типологічні особливості.
Участь студентів у багатьох спортивно-масових вузівських заходах носить, нерідко, примусовий характер, що також не сприяє підвищенню мотивації в майбутніх учителів до культури фізичної.
3. У процесі дослідження були розкриті суть, структура і зміст ЗСЖ, виявлені його основні компоненти.
Найбільш ефективне функціонування ЗСЖ як цілісної системи визначено в структурному взаємозв'язку його основних компонентів: цільового, змістово-операційного, мотиваційно-ціннісного, програмно-орієнтованого, емоційно-вольового, діяльнісного і оцінного. На різних етапах процесу формування потреби в ЗСЖ ці компоненти мають різний ступінь прояву. На першому етапі формування потреби в ЗСЖ провідним виступає мотиваційно-ціннісний, на другому етапі програмно -орієнтований, на третьому етапі - оцінний компонент. Визначено, що процес формування потреби в ЗСЖ у майбутніх учителів можливий лише за наявності та взаємодії всіх вище вказаних структурних компонентів. Зміна одного з них веде до зміни його цілісного образу.
Реальне вивчення навчально-виховного процесу дозволило виявити в життєдіяльності майбутніх учителів основні складові ЗСЖ. До них належать: культура навчальної праці з елементами її наукової організації; організація режиму харчування, сну, перебування на свіжому повітрі, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, організація індивідуального доцільного режиму рухової активності; змістовне дозвілля, що має розвиваючий вплив на особистість; подолання згубних звичок (алкоголь, куріння, токсикоманія та ін.), культура сексуальної поведінки; культура міжособистіс-ного спілкування і поведінки в колективі; культура самоуправління і самоорганізації. Всі вище вказані елементи ЗСЖ проектуються на особистість студента, його життєві, плани, цілі, запити, поведінку.
4. У результаті аналізу трьох етапів у формуванні потреби в здоровому способі життя встановлено, що в процесі розробки програм з цільовою установкою на формування потреби в ЗСЖ на базі використання засобів фізичної культури необхідно дотримуватись таких основних педагогічних умов:
- формування особистісного смислу занять на основі розвитку практичних вмінь на базі теоретичних знань, культурного середовища, матеріальних можливостей;
- орієнтації на норми, цінності, зміст ЗСЖ, що регулюють життєдіяльність майбутніх учителів;
- комплексний підхід до фізичного виховання з єдністю теоретичного і практичного компонентів, включаючи проблему паралельного формування знань і вмінь самостійно займатися фізичними вправами.
5. На основі даних умов і комплексного критерію рівнів сформованості ЗСЖ у процесі дослідно-експериментальної роботи була розроблена комплексна програма педагогічних впливів і взаємовпливів студентів на ЗСЖ. ЇЇ характерні риси - це вплив на мотиваційно-ціннісну, емоційно-вольову сфери життєдіяльності майбутніх учителів, перетворення студента з об’єкту в активний суб’єкт діяльності; професійна спрямованість, що визначає взаємозв'язок ЗСЖ і вчительської діяльності; створення єдиної системи формування ЗСЖ в логічному зв'язку навчального процесу і позанавчальної діяльності.
Аналізуючи одержані дані, можна стверджувати, що процес формування ЗСЖ у дослідно-експериментальній групі носив яскраво виражену професійно-педагогічну спрямованість. Її показники до кінця експерименту зросли у понад 4 рази - з 19,3 % до 83,9 %; майже в 4 рази - з 19,3 % до 80,6 % - зросла спрямованість майбутніх учителів у формуванні ЗСЖ серед свого найближчого оточення. Це вказує на те, що в процесі спеціально організованих педагогічних впливів у студентів формувались професійно-значущі якості, спрямовані на передачу одержаних знань і вмінь на своє найближче (сім’я, родичі) і соціальне оточення (друзі, одногрупники), що є важливим для подальшої роботи в школі. В контрольній групі результати виявились менш значними: цінності ЗСЖ у 53,3 % майбутніх учителів були спрямовані тільки на себе, а 16,7 % студентів навіть до випускного курсу так і не визначились в ній.
Перевірка комплексної програми в дослідно-експериментальній роботі дозволила виявити її надійність і прогностичну цінність, що виразилось в позитивній динаміці змістово-операційного (розширення теоретичних знань і практичних вмінь по ЗСЖ), мотиваційно-ціннісного (підвищення переконаності в потребі ЗСЖ), програмно-орієнтованого (опанування навичками із самостійного складання індивідуальної програм ЗСЖ), діяльнісного і оцінного компонентів (успішне досягнення наміченої мети з додаванням необхідних зусиль особистості і реальної самооцінки результатів своєї діяльності).
Подальші дослідження цієї проблеми можуть бути пов’язані із розробкою питань формування загальнокультурного рівня вчителя і його подальшого професійного самовдосконалення в питаннях ЗСЖ в післявузівському періоді життєдіяльності.