ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Краткое описание

Українська інженерно-педагогічна академія

На правах рукопису

АНДРЄЄВ Микола Васильович

УДК 378.145

ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
ГРИНЬОВА Валентина Миколаївна

Харків – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЗАГАЛЬН¬ООѬ²Т-НЬОЇ ШКОЛИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА…………………………………….12
1.1. Сутність поняття «толерантність учителя»………………………………….12
1.2. Теоретичне обґрунтування системи роботи загальноосвітньої школи щодо формування толерантності вчителя………………………………..................75
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...99
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СИСТЕМИ РОБОТИ ЗА¬ГА¬ЛЬ-НО¬ОСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТОЛЕ¬РАНТ¬НОСТІ ВЧИТЕЛЯ …………………………………………………………………102
2.1. Загальні питання організації і проведення експериментальної роботи…..102
2.2. Реалізація системи роботи загальноосвітньої школи щодо формування толе¬рант¬ності вчителя……………………………...……………………………..110
2.2.1. Взаємодія вчителя з учнями……………………………………………….111
2.2.2. Взаємодія вчителя з учителями………………………………………129
2.2.3. Взаємодія вчителя з батьками учнів…………………………………139
2.2.4. Взаємодія вчителя з адміністрацією та психологом школи………..145
2.2.5. Самоосвіта і самовиховання вчителя………………………………..149
2.3 Аналіз результатів експерименту……………………………………………154
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….163
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………………….166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...............169
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………193

ВСТУП
Проблемне поле сучасної віт¬чиз¬ня¬ної педагогіки визначається принциповими змінами, що відбулися в українському суспільстві. У дослідженнях у якості провідного підходу розглядається гума¬ніс¬тич¬на парадигма, що представляє людину як унікальну цілісну особистість, яка розви¬вається в процесі активної самореалізації свого творчого потен¬ціалу в системі взаємодії з іншими людьми. Толерантність як здатність до такої взаємодії має особливе значення, тому що вона є соціально-культурною необхідністю, ціннісною уста¬нов¬кою, що дозволяє існувати суспільству. Навчаючись у загальноосвітній школі, осо¬би¬стість формує і розвиває систему своїх уявлень про толерантність, що відповідає цінностям і нормам поведінки в суспільстві. При цьому шкільний учитель, який організує засвоєння знань учнями, додає їм особистісного сенсу, усвідомлено й неусвідомлено впливаючи на динаміку розвитку і толерантності учня.
Проблема формування толерантності вчителя в процесі демократизації та гуманізації школи набуває особливої актуальності, оскільки підняти навчально-виховний процес на якісно новий рівень неможливо без високого рівня професійної готовності тих, хто безпосередньо запроваджує в життя соціальне замовлення суспільства. Проте самі педагоги, за результатами їхніх опитувань, на жаль, часто вияв¬ляють стосовно учня амбітність, настороженість у спілкуванні, роздратування, під¬ви¬щену чутливість, різкі емоційні вибухи (обурення, ненависть), тактику за¬ля¬ку¬вання, що дискримінують поведінку вчителя, руйнують взаємовідносини між учителем і учнем, відбувається відчуження школяра від навчального процесу, педагог втрачає контроль над ним.
Тому й виникає нагальна потреба не лише у підвищенні рівня толера¬нт¬ності вчителя, але й у її розвитку, що можна забезпечувати у процесі професійної діяльності.
Наукові дослідження констатують, що цілеспрямовано організований процес виховання особистості ґрунтується на різних педагогічних підставах. Слід також зазначити, що існуючі парадигми педагогіки виховання в тому або іншому ступені стосуються проблем виховання толерантності, створення толерантного середовища, хоча ці поняття не вказуються, але їх спрямованість на особистість дозволяє зробити висновок про те, що проблема толерантності надзвичайно актуальна в будь-який історичний період.
Педагогіка авторитету стверджує: щоб повноцінно жити в суспільстві й державі, люди повинні успішно в них функціонувати, грати певні соціальні ролі (громадянина, члена родини, представника професійної, конфесіональної групи й тощо). Педагогіка авторитету не припускає примусу, придушення ініціативи й самостійності вихованців. Однак, перетворюючись у авторитарну педагогіку, вона немов би звільняє особистість від необхідності робити самостійний, відповідальний вільний вибір, що, природно, не сприяє розвитку толерантного відношення до людей і не створює толерантне середовище, тому що вихованець засвоює ту моральну культуру як «чужу», нав'язану йому ззовні, а не як власну.
Педагогіка маніпуляції вивчається в межах психологічної науки. У порівнянні з педагогікою авторитету вона створює значно більш сприятливі умови для реалізації активності, розвитку самостійності й індивідуальності дитини. Однак, вона не перетворює відносини між учасниками освітнього процесу в суб'єкт-суб'єктні.
Надзвичайно ефективною в плані виховання особистості є педагогіка підтримки, що була розроблена О.Газманом [61], хоча цю проблему розробляли педагоги минулого. Так, Я.А.Коменський [123] вбачав педагогічний ідеал у самій людині, що реалізує свої природні дарування. Е.Берн [30] висловлював подібні думки, пов'язуючи розуміння виховання з розумінням індивідуальності вихованця, визнанням властивого тільки йому унікального шляху до щастя, тим самим він проголосив плюралізм у певному обсязі і якості змістового наповнення освіти, орієнтованої, насамперед, на конкретну дитину, її індивідуальні потреби, можливості й інтереси. Педагогічна підтримка спрямована на допомогу дитині в самовизначення: «Яким бути саме мені? Ким бути? Як жити?» Вона допомагає їй сконструювати індивідуально неповторний спосіб життя, тобто свій індивідуальний маршрут, обрати оптимальний режим фізичних, інтелектуальних й емоційних навантажень, визначити способи реагування на удачі й негоди, форми проведення дозвілля, тобто формує суб'єкта власного життя, що сприяє розвитку в нього рис толерантної особистості.
Педагогіка співробітництва виділяє такі характеристики у стосунках людей як усвідомленість і цілеспрямованість, що визначають форми взаємодії. В.Зінченко [96] виділяє дві основні форми взаємодії: співробітництво в грі, навчанні й творчості, у спілкуванні. Вони пов'язані між собою і виявляються в освітньому процесі. Залежно від рівня розвитку в спілкуванні виділяються такі його види: примітивне, суб'єкт-об'єктне (подай, принеси, зроби), маніпулятивне (якщо зробиш, по одержиш нагороду або покарання). Його можна представити схематично: суб'єкт – стимул – об'єкт; паритетне (суб'єкт-суб'єктне), коли в партнері по спілкуванню людина бачить особистість, що має право на свою позицію, точку зору. На основі такого спілкування виникає педагогіка співробітництва.
Ю.Азаров [3] стверджує: «Ми виховуємо зовсім не прикладом, а відно-шенням, співбесідою, співробітництвом». Співробітництво є такими відносинами між людьми, основою яких є спільність інтересів, цілей й обумовлена цим солідарність, взаємоповага й довіра. Освітнє середовище, побудоване на співробітництві, стає толерантним.
З‘явився новий напрям – педагогіка толерантності [22; 65; 133], яка розглядає толерантність як комплексну особистісну якість, що підлягає цілеспрямованому формуванню в ході процесів навчання, виховання й самовиховання особистості, що передбачає високий рівень знань, умінь і навичок поважного відношення до іншого в ході міжособистісного спілкування, володіння моральними принципами й прийомами спілкування, що забезпечують культуру особистості; здатності бачити в іншому повноцінну, рівнодостойну особистість; здатності до цілісного сприйняття іншого, з його індивідуальністю й неповторністю, у відмові від претензій на власну непогрішність і винятковість; у здатності до критичного відношення до себе й до іншого для подальшого особистісного вдосконалювання.
А тому у виховному процесі необхідно не тільки ставити мету – формування толерантності особистості, але й визначати норми відносин, осмислювати толерантність як особливий соціальний феномен. Це вимагає створення толерантного середовища, що передбачає використання суб'єктного досвіду толерантних відносин суб‘єктів педагогічного процесу. Тоді феномен толерантності в сучасній освіті виступає як мета виховання підростаючого покоління, виконуючи, таким чином, спеціальне замовлення суспільства школі, що зацікавлене в гармонійно розвинутій, духовній особистості, яка здатна і готова протистояти тиску середовища й сформованих стереотипів мислення й поведінки, що визнає й приймає різноманіття світу і культур. Крім того, толерантність є однією з умов ефективності педагогічного процесу, основою організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії між усіма його суб’єктами.
Аналіз наукових досліджень свідчить про те, що існують передумови, які дозволяють реалізувати теоретичне осмислення педагогічного аспекту формування толерантності вчителя в процесі неперервної професійної освіти.
Розкрито філософську природу толерантності в онтологічному і куль¬ту¬ро¬ло-гіч¬но¬му аспектах як зарубіжними (І.Кант, Дж.Локк, А.Камю, Ж.П.Сартр, М.Хайдеггер), так і вітчизняними (М.Бахтін, М.Бердяєв, В.Соловйов) філософами. Авто¬рами роз¬гля¬нуто соціокультурні основи толерантності (Р.Валітова, П.Кінг, Л.Лекторський). Пс謬хологами розроблено основи толерантності (А.Асмолов, С.Братченко, Г.Ко¬жу¬харь), вченими виявлено аспекти педагогіки толерантності (Є.Галицьких, В.Гуров, О.Кле¬п¬цова), розглядаються особливості взаємодії суб‘єктів у сучасному освітньому процесі (В.Бе¬ліков, Е.Короткова, Н.Родіонова, Т.Сущенко).
Проте толерантність учителя загальноосвітньої школи як компонент змісту пе¬да¬гогічної освіти і можливості її формування вивчені недостатньо. Низка питань ви¬ма¬гає вирішення суперечностей, які мають місце в освітній практиці, а саме: між ви¬мо¬гами суспільства до розвитку педагогічного професіона¬лізму і толе¬ран¬¬тності вчи¬те¬ля як його складової та недостатнім рівнем сформованості то-лерантності вчителів як впливової професійної групи; між визнанням значущості толерантності вчителя та недостатньою розро¬бле¬ні¬стю науково-методичного забезпечення процесу її фор¬му¬вання.
Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, а також об‘єктивна потреба вирішення означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування то¬лерантності вчителя загальноосвітньої школи».
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація виконана згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії «Теоретичні та методичні основи педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти» (протокол № 16 від 16.06.2004р.). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (про¬то-кол № 8 від 31.01.2006р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 25 від 23.01.2007р.).
Мета дослідження – виявити ефективність впливу теоретично обґрунтованої і ек¬спериментально реалізованої системи роботи загальноосвітньої школи щодо формування толерантності вчителя на його готовність до гуманістичної взаємодії з суб‘єктами педагогічного процесу.
Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:
• на основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнити сутність поняття «толерантність учителя загальноосвітньої школи»;
• теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність сис¬те¬ми роботи загальноосвітньої школи щодо формування толерантності вчителя;
• уточнити критерії і показники рівнів сформованості толерантності вчителя;
• вия¬ви¬ти педагогічні умови та чинники, що забезпечують ефективність реа-лізації форм і методів ро¬бо¬ти.
Об‘єкт дослідження – педагогічний процес загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження – система роботи загальноосвітньої школи щодо формування толерантності вчителя.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що ефективність процесу фор¬мування толерантності вчителя значно підвищиться, яꬬщо теоретично обґрун¬ту¬вати й реалізувати в межах загальноосвітньої школи сис¬т嬬му роботи, основні нап¬ря¬ми реалізації якої передбачають багатовекторну взаємодію вчи¬те¬ля із суб‘єктами пе¬да¬гогічного процесу: учнями, учителями, батьками учнів, адміністрацією і психо¬ло¬гом, а також здійснення самоосвіти, самовихо¬вання, що за¬без¬печує координацію ро¬бо¬ти, сприяє мотивації діяльності, розвитку компонентів толерантності, вдо¬ско¬нବлен¬ню умінь і якостей та корекції результатів; забезпечує формування таких яко¬стей, як терпимість, доброзичливість, гу¬ман¬ність, відповідальність, стриманість, вит¬рим¬ка, а також умінь, необхідних для розвитку то¬лерантності, організації ефективного спіл-кування з іншими суб‘єктами.
Методологічною основою дослідження є філософська концепція про сутність лю䬬ського життя як процес неперервного самовдосконалення (А.Ух¬том-ський); кон¬цеп¬ція про системний підхід до наукового пізнання соціальних процесів (П.Анохін, В.Аф¬анасьєв, Е.Юдін тощо); концепція особистісно-діяльнісного (В.Давидов, Л.За¬н¬ков, О.Леонтьєв) і гуманістичного (Ш.Амонашвілі, М.Бахтін, Н.Бер¬дяєв, А.Маслоу, К.Род¬жерс, В.Сухомлинський, М.Хайдегер) підходів до навчання і виховання.
Теоретичний фундамент дослідження складають праці з питань педагогічної ан¬тро¬пології (Б.Ананьєв, С.Гессен, Я.А.Коменський, С.Рубін¬ш¬тейн, В.Слободчиков, Л.Тол¬стой, К.Ушинський, Е.Фромм); психології толерантності (А.Асмолов, С.Бон¬д謬рє¬ва, С.Братченко); педагогіки толерантності (Є.Галицьких, В.Гуров, О.Клепцова, Л.Мі¬тіна); творчого потенціалу вчителя (В.Андрєєв, В.Загвязинський, В.Краєвський, В.Кан-Калік, М.Лазарєв, Н.Нікандров, С.Сисоєва, В.Сластьонін та інші); педа¬го¬гіч¬но¬го спілкування (Г.Батіщев, А.Бодальов, О.Леонтьєв, А.Мудрик); педагогічної реф¬леꬬсії як універсального інструменту професійного розвитку (Л.Виготський, Л.Мі¬ті¬на, Ф.Міхайлов, С.Рубінштейн); професійної підготовки вчителів (А.Алексюк, С.Ба¬р¬бі¬на, В.Бо¬н¬-дар, В.Буряк, В.Гриньова, В.Євдокимов, С.Золотухіна, О.Іонова, Л.Кар¬по¬ва, Н.Кі¬чук, О.Коваленко, О.Кузнецова, В.Лзо¬ва, О.Микитюк, О.Пєхота, М.Под¬бе¬-ре¬з¬сь¬кий, О.Попова, І.Про¬ко¬пенко, А.Сущенко, Г.Троц¬ко, В.Шпак та інші); проб-лем управління освітою (Ю.Васильєв, Г.Єль¬ні¬ко¬ва, Ю.Ко¬наржевський, В.Ка¬ра-ков¬сь¬кий, В.Кричевський, А.Орлов, В.Пікельна, М.По¬та¬шник, П.Худомин¬сь¬кий, Т.Ша¬мо¬ва, Р.Шакуров та інші); керівництва само¬ос¬ві¬тою педагогічних кадрів за-га¬ль¬но¬освіт¬ніх шкіл (С.Ве¬ршловський, Ю.Кулюткін, Н.Ко¬стилєва, Г.Сухобська та інші).
Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези було використано різні методи дослідження, зокрема: теоретичні: аналіз наукової та навчально-методичної лі¬те¬ратури для порівняння та зіставлення різних поглядів на обрану проблему, роз¬гля¬ду теоретичних питань з метою визначення основних понять; емпіричні: спо¬сте¬ре¬жен¬ня, анкетування, бесіди, методи експертних оцінок, тес-тування, педагогічне про¬гно¬зування, вивчення шкільної документації, педа¬го¬гіч-ний експеримент для вияв¬лен¬ня результативності експериментальної роботи; статистичні: кількісний і якіс¬ний аналіз здійснювався з використанням методів математичної статистики.
Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота вико¬ну¬ва-лась у загальноосвітніх школах № 53, 131, гімназіях № 6, 47, 116, ліцеях № 89, 133 м. Ха¬р¬кова, Дворічанській загальноосвітній школі 1-3 ст. і ліцеї-інтернаті Дворічанського району Хар¬ків¬сь¬кої області.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослід-жен¬ня полягає в тому, що:
• вперше обґрунтовано систему роботи загальноосвітньої шко¬ли щодо фор-му¬ван¬ня толерантності вчителя та схарактеризовано напрями її реалізації – ба¬га-то¬век¬тор¬ну взаємодію вчителя із суб‘єктами педагогічного процесу: учнями, учи-те¬лями, ба¬ть¬ка¬ми учнів, адміністрацією і психологом, а також у процесі здійснення само¬ос¬віти і само¬ви¬хо¬вання; виявлено педагогічні умови, за яких зазначені форми й методи мали оп¬ти¬ма¬льний результат (створення позитивного емоційно-психологічного мікроклі¬ма¬ту, що залежить від уз¬год¬женості взаємодій, ситуацій успіху, конструктивного ви¬рі¬шен¬ня конфліктних си¬туа¬цій; встановлення парт¬нерських взаємовідносин та атмосфери до¬віри між усіма суб‘єктами педа¬го-гічного процесу); виявлено чинники сприят¬ли¬во¬го толерантного сере¬до¬ви¬ща, які впливають на результати взаємодії суб‘єктів пе¬да¬го¬гічного про¬це¬су: по¬зитивні (максимальна реалізація можливостей і здіб¬но¬стей з ме¬тою розвитку толерантності; забезпечення ком¬пе¬тент¬но¬сті суб‘єктів педа¬гогі¬ч¬но¬го про¬цесу; упровадження інновацій у пе¬да¬гогічний про¬цес; резуль¬та¬тив¬ність дія¬ль¬нсті; ефе-ктивний спосіб управління; піклування про суб‘єктів педа¬го¬гіч¬ного про¬це¬су) та н嬬га¬тивні (пере¬ван¬¬таження фізичні, психічні, про¬фесійні; втома; відсутність взає¬-мо¬ро¬зуміння між учителем, учнями й батьками; ни¬зь¬кий культурний та освітній рівень суб‘єктів педа¬го¬гіч¬но¬го процесу; авто¬ри¬тарний стиль управління; конфліктні ситуації);
• уточнено сутність поняття «толерантність вчителя загально¬освіт¬ньої школи» як засновану на ціннісних і гуманістичних орієнтаціях його професійну здатність зро¬зу¬мі¬ти, виз¬нати й прийняти суб‘єктів педагогічного процесу – учнів, учителів, ад¬мі¬¬ні¬ст¬ра¬цію школи, батьків учнів – такими, якими вони є, – носіями інших цін¬но¬стей, логіки м謬с¬лен¬ня, форм поведінки, суб‘єктного досвіду, вста¬нов-лю¬ва¬ти від¬но¬си¬ни співро¬бі¬т¬¬ництва в процесі взаємодії із суб‘єктами, ана¬лі¬зу¬вати й кри¬тично оці¬ню¬вати су¬б‘є¬к¬тний досвід і поведінку.; виявлено її структурні компоненти (ког¬ні¬тив¬но-цін¬ніс¬ний, перцептивно-емоційний, рефклексивно-поведінковий); уточнено кри¬терії (когнітив¬но-ціннісний, перцептивний, рефлексивно-поведін¬ко¬вий) та показ¬ники рівнів (ви¬со¬кий, достатній, адаптивний) сформованості толе¬ран¬тності вчителя;
• подальшого розвитку набули форми і методи формування толерантності в процесі діяльності загальноосвітньої школи.
Практична значущість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що експери¬ментально перевірено систему роботи загальноосвітньої школи щодо фор¬му¬вання толерантності вчителя, розроблено науково-методичне забезпечення її фун¬кціонування.
Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес загаль-нос¬¬¬вітніх шкіл № 131 (довідка № 37 від 10.04.2006р.), 53 (довідка № 98 від 26.05.2008р.) м. Харкова, гімназій № 6 (довідка № 120 від 12.04.2007р.), 47 (довідка № 109 від 26.04.2007р.), 116 (довідка № 174 від 12.04.2007р.) м. Харкова, ліцею № 89 (довідка № 112 від 1.06.2006р.) м. Харкова, Харківського ліцею мистецтв № 133 (довідка № 165 від 12.04.2007р.), Дворічанської загальноосвітньої школи 1-3ст. (довідка № 151 від 17.12.2008р.), Дворічанського ліцею-інтер¬нату (довідка № 265 від 17.12.2008р.) Харківської області.
Теоретичні положення та практичні напрацювання, викладені в дисертації, до¬ці¬льно використовувати студентам під час написання дипломних і курсових робіт, а та¬кож у процесі післядипломної освіти вчителів і керівників шкіл. Основні висновки до¬с¬лідження впроваджено у практичну діяльність учителів, а також включено до кур¬су лекцій з психолого-педагогічних дисциплін для студентів Харківського націо¬на¬льного педагогічного університету імені Г.С. Ско-во¬роди, Української інженерно-педагогічної академії.
Вірогідність та обґрунтованість основних положень і результатів дослі-джен¬ня забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних об‘єкту, предмету, меті, зав¬дан¬ням дослідження, узагальненням результатів експериментальної роботи, яка проводилася протягом семи років, можливістю відтворення експерименту, обробкою даних методами математичної статистики.
Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріа¬лів дисертації. Основні положення, висновки і результати доповідалися на засі¬да¬н¬нях кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії, а також у виступах на науково-практичних конференціях “Пе¬да¬го¬гічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів” (Харків, 2002), “Пріо¬ри¬тет¬ні напрямки розвитку професійної освіти” (Одеса, 2002), “Цільове управління під¬вищенням професійної компетентності педагога” (Симферополь, 2003), а також у ви¬ступах на обласних, міських та районних конференціях працівників освіти м. Ха¬р¬¬кова та Харківської області.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 14 одноосібних публікаціях, із них 9 – у провідних наукових фବ¬¬хових виданнях, 2 – інших наукових виданнях, 3 – у матеріалах наукових кон-фе¬ре¬н¬цій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Науково обґрунтовано, що толерантність учителя загальноосвітньої школи є заснованою на ціннісних і гуманістичних орієнтаціях його професійну здатність зро¬зу¬¬мі¬ти, виз¬нати й прийняти суб‘єктів педагогічного процесу – учнів, учителів, адмі¬ні¬¬ст¬ра¬цію школи, батьків учнів – такими, якими вони є, – носіями інших цінностей, ло¬гіки м謬с¬лен¬ня, форм поведінки, суб‘єктного досвіду, вста¬нов-лю¬ва¬ти відносини співро¬бі¬т¬¬ництва в процесі взаємодії із суб‘єктами, ана¬лі¬зу¬вати й кри¬тично оцінювати су¬б‘є¬к¬тний досвід і поведінку. Вона включає такі структурні компоненти: когнітивно-ціннісний, перцептивно-емоційний, рефлексивно-поведінковий.
2. Доведено, що процес формування толерантності вчителя загальноосвітньої шко¬ли доцільний в умовах обґрунтованої системи роботи, яка передбачає багатовекторну взаємодію вчителя з усіма суб‘єктами педагогічного процесу: учнями, вчителями, батьками учнів, адміністрацією, психологом та в ході самоосвіти і самовиховання. Система ґрунтується на принципах гуманізму та ідеях етичної педагогіки, а показниками її роботи є позитивне ставлення всіх суб’єктів до проблеми, включеність їх у сумісну діяльність щодо її вирішення; гармонійність взаємин, дій і поведінки всіх суб‘єктів.
2.1. Експериментально перевірено науково обґрунтовану систему роботи зага¬ль¬¬ноосвітньої школи щодо формування толерантності вчителя. Результати засвід¬чи¬ли по¬зи¬тивну динаміку розвитку її компонентів. Кількість учителів з високим рівнем сформованості толерантності збільшилася з 4,6% до 25,3% в ЕГ (з 1,3% до 9,4% КГ), що характеризує розвиток умінь і якостей, які визначають успішність педагогічної діяльності в аспекті гуманістичної взаємодії суб‘єктів; вони постійно створюють сприятливе толерантне середовище, вміють знайти підхід до будь-якого учня, намагаються зрозуміти його потреби та емоції, вирізняються високим рівнем самосвідомості, рефлексій: розуміють, що реалізують на практиці. З 49,2% до 69,2% в ЕГ (з 23,8% до 44,8% в КГ) зросла кількість учителів з дос¬тат¬нім рівнем толе¬рант¬но¬сті, які також створюють сприятливе середовище, вста¬нов¬люють дружні контакти із суб’єктами педагогічного процесу, виявляють терпимість, позитивні емоції. Кі¬ль¬кість учителів з адаптивним рівнем сформованості зменшилася з 46,2% до 5,5% в ЕГ (з 74,9% до 35,8% в КГ).
3. Уточнено критерії (когнітивно-ціннісний, перцептивний, рефлексивно-пове-дін¬ко¬вий), показники (повнота, системність знань; уявлюване перенесення себе на мі¬с¬це іншого, спів¬переживання, співчуття, прийняття протилежної позиції учня, визнання права на інди¬відуальність, стримування негативних емоцій, прагнення до переживання по¬зи¬тив¬них емоцій, емоційно-позитивне ставлення до людей; аналіз при¬чин і мотивів вчинку, судження про особливості ситуації, усві¬дом¬лен¬ня непра¬во¬мір¬ності при¬мусової дії, прагнення до узгодженості позицій, збе¬ре¬ження спокою і доб¬розичливості до протилежної сторони навіть за умов критичного ставлення, вибір толерантних форм поведінки в реальній діяльності) й рівні (високий, достатній, адаптивний) сформованості толерантності вчителя загальноосвітньої школи.
4. Проведена експериментальна робота дозволила виявити педагогічні умови, за яких зазначені форми й методи мали оптимальний результат: створення позитивного емоційно-психологічного мікроклімату, що залежить від уз¬год-женості взаємодій, ситуацій успіху, конструктивного ви¬рі¬шен¬ня конфліктних си-туа¬цій; встановлення парт¬нерських взаємовідносин та атмосфери довіри між усіма суб‘єктами педа¬го¬гічного процесу. Виявлено також чинники сприятливого толерантного сере¬до¬ви¬ща, які впливають на результати взаємодії суб‘єктів педагогічного про¬це¬су: по¬зитивні (максимальна реалізація можливостей і здіб¬но-стей з метою розвитку толерантності; забезпечення ком¬пе¬тент¬но¬сті суб‘єктів педагогічного про¬цесу; упровадження інновацій у пе¬да¬гогічний про¬цес; результативність дія¬ль¬но¬сті; ефе¬ктивний спосіб управління; піклування про суб‘єктів педагогічного процесу) та н嬬га¬тивні (пере¬ван¬¬таження фізичні, психічні, про¬фесійні; втома; відсутність взає¬мо¬ро¬зуміння між учителем, учнями й батьками; ни¬зь¬кий культурний та освітній рівень суб‘єктів педа¬го¬гіч¬но¬го процесу; авто¬ри¬тарний стиль управління; конфліктні ситуації).
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її вивчення вбачаємо у врахуванні особливостей формування толерантності майбутніх учителів у процесі виховної роботи, в період педагогічної практики, а вчителів – на рефлексивно-узагальнюючій стадії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская. – М., 1991. – 299с.
2. Агеев В.С. Психология меж групповых отношений / В.С. Агеев. – М., 1983.
3. Азаров Ю.П. Руководство по развитию талантов / Ю.П. Азаров. – УРАЩ, 2003. – 152с.
4. Азаров Ю.П. Семейная педагогика. Педагогика любви и свободы / Ю.П. Азаров. – М.: Аргументы и факты, 1993. – 608с.
5. Амонашвили Ш.А. В школу с шести лет / Ш.А. Амонашвили // Педа¬го¬ги-чес¬кий поиск. – М.: Педагогика, 1990. – С. 9-58.
6. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сот¬рудничества: Книга для учителя / Ш.А. Амонашвили. – К.: Освита, 1991. – 111с.
7. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике / Ш.А. Амо¬на-швили. – М.: Издат. дом Шалвы Амонашвили, 1995. – 496с.
8. Ананьев Б.Г. Психологическая стрктура личности и ее становление в процессе индивидуального развития человека / Б.Г. Ананьев // Психология личности. Хрестоматия. – Т. 2. – Самара, 1999. – С. 7-94.
9. Андрєєв М.В. Толерантність як якісна характеристика вчителя / М.В. Анд-рєєв // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць. – Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2005. – Вип. 27. – Ч. 2. – С. 26-35.
10. Андрєєв М.В. Критерії та рівні сформованості толерантності сучасного вчи¬те¬ля / М.В. Андрєєв // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць. – Харків : ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2005. – Вип. 28. – С. 105-113.
11. Андрєєв М.В. Принципи і аспекти толерантного виховання / М.В. АН-дрєєв // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Харків: УІПА, 2006. – Вип. 13. – С. 237-242.
12. Андрєєв М.В. Теоретичні основи формування педагогічної толерант-но¬сті вчителів / М.В. Андрєєв // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. – Слов’янськ : СДПУ, 2006. – Вип. ХХХ. – С. 3-7.
13. Андрєєв М.В. Толерантність, як філософсько-педагогічна категорія та її роль в житті суспільства / М.В. Андрєєв // Педагогіка і психологія творчої особи¬стості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Запоріжжя. – 2007. – Вип. 41. – 388с.
14. Андрєєв М.В. Методи формування толерантності вчителя / М.В. АН-дрєєв // До проблем формування професійно значущих якостей фахівця: Зб. наук. праць. – Харків : Стиль-Іздат, 2008. – 252с.
15. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе / Н.П. Аникеева. – М., 1991.
16. Аристотель Метафизика / Сочинения: В 4-х т. – Т. 1. – М., 1976. – С. 65-367.
17. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С.И. Архангельский. – М.: Высшая школа, 1980. – 368с.
18. Асмолов А.Г. Движущие силы и условия развития личности / А.Г. Асмолов // Психология личности. Хрестоматия. – Т. 2. – Самара, 1999. – С. 345-384.
19. Асмолов А.Г. Мы обречены на толерантность / А.Г. Асмолов // Семья и шко¬ла. – 2001. – № 11 – 32-35.
20. Асмолов А.Г. Психология обыкновенного фанатизма / А.Г. Асмо¬лов // Век толерантности: Научно-публицистический вестник. – М., 2001. – С. 24-32.
21. Асмолов А.Г., Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А. О смыслах поня¬тия толерантность / А.Г. Асмолов, Г.У. Солдатова, Л.А. Шайгерова // Век толерантности: Научно-публицистический вестник. – М., 2001. – С. 8-18.
22. Асмолов А.Г. Толерантность: различные парадигмы анализа / А.Г. Ас¬мо¬лов. – М., 1998. – 203с.
23. Байбаков A.M. Воспитание толерантности у старшего подростка в усло¬виях малых групп: Дис. ...канд.пед.наук / А.М. Байбаков. – Волгоград. – 2003. – 117с.
24. Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна активність і психолого-педагогічні орієнтири / Г.О. Балл // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Зб. наук. праць. / З ред. І.А. Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – С. 134-157.
25. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: соціально-філософські та пси¬хо-ло¬го-педагогічні аспекти / Г.О. Балл. – Рівне: Ліста-М, 2003. – 128с.
26. Балтремус К.А. Гуманізація виховного процесу в старших класах зага¬ль¬ноосвітньої приватної школи: Дис. …канд..пед.наук: 13.00.07. / К.А. Балтремус. – К., 2003. – 210с.
27. Барабаш В.И. К вопросу о запредельных формах психического напряжения / В.И. Барабаш // Вопросы психологии. – 1968. – № 6.
28. Барбіна Є.С. Гуманізація освіти: навч.-метод. посібник / Є.С. Барбіна. – Херсон: Херсонський державний педагогічний університет, 2001. – 58с.
29. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. – М.: Ис-кус¬ство, 1986. – 444с.
30. Берн Э. Лидер и группа: о структуре и динамике организации групп / Э. Берн / Пер. с англ. – Екатеринбург: «Литур», 2000. – 320с.
31. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2-х кн.: Кн. 1.: Особистісно-орієн-тований підхід: теоретико-технологічні засади: Наукове видання / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 280с.
32. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посіб¬ник / І.Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204с.
33. Бібік Н.М. Вчимося жити в мирі і злагоді / Н.М. Бібік // Почат¬ко¬ва школа. – 1999. – № 8. – С. 20-24.
34. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшо¬клас-ників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія / В.О. Білоусова. – К.: ІЗМН, 1997. – 192с.
35. Бобко Л.О. Гуманістичне виховання студентів вищих навчальних зак-ладів фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності: Ав¬то¬реф. дис. …кан.пед.наук: 13.00.04 / Л.О. Бобко /Ін-т пед. і психол. проф. освіти АПН України. – К., 2003. – 20с.
36. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком / А.А. Бода¬лев. – М., 1982. – 199с.
37. Бодалев А.А., Ганжин В.Т. Человек и цивилизация в зеркале акмеологии / А.А. Бодалев, В.Т. Ганжин // Постановка проблемы (рукопись).
38. Божович Л.И. Проблемы формирования личности / Л.И. Божович. – М.: Ин-т практической психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. – 352с.
39. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (Підго-товка вчителя до формування виховуючи відносин з учнями): Навч.-метод. посібник / А.М. Бойко. – К.: ІЗМН, 1996. – 232с.
40. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально психологический климат коллектива и личность / В.В. Бойко, А.Г. Ковалев, В.Н. Панферов. – М., 1983. – 208с.
41. Бондар С.П. Гуманізація в структурі навчання / С.П. Бондар // Освіта і управління. – 1998. – № 3. – С. 37-40.
42. Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно-ориентирован¬но¬го образования / Е.В. Бондаревская. – Ростов н/Д., 2000. – 352с.
43. Бондырева С.К., Колесов Д.В. Толерантность (введение в проб¬ле¬му). – М.: Изд-во Московского психолого-социального ин-та; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2003. – 240с.
44. Боришевський М.Й. Гуманізм педагогічної системи В.О. Сухо¬мли¬н-ського / М.Й. Боришевський // Початкова школа. – 1995. – № 10-11. – С. 4-8.
45. Боуэн М. Духовность и личностно-центрированный подход / М. Боуэн // Вопросы психологии. – № 3-4. – 1992.
46. Братченко С.Л. Психологические основания исследования толе¬ран¬т¬¬но-сти в образовании / С.Л. Братченко // Педагогика развития: ключевые компе¬тент-но¬сти и их становление. – Красноярск, 2003. – С. 104-117.
47. Бутенко В.Г. Фактори гуманізації навчального процесу вищій шко¬лі / В.Г. Бутенко //Зб. наук. праць (педагогічні науки). – Херсон: ХДПУ, 2000. – Вип. 13. – С.27-30.
48. Бэкон Ф. Великое восстановление наук / Ф. Бэкон // Сочинения: В 2-х т. – Т. 1. – М., 1977. – С. 57-522.
49. Бюллетень « Школа миролюбия» (Выпуск 2) / Составители: И.А. Бабин, Н.М. Кудинова, Н.Н. Сотникова. – Ставрополь, 2002 – 52с.
50. Валитова P.P. Толерантность как этическая проблема: Автореф. дисс. ...канд.философ.наук / Р.Р. Валитова. – М., 1997. – 20с.
51. Валитова P.P. Толерантность: порок или добродетель? / Р.Р. Валитова // Вестник Московского ун-та. – Сер. 7. Философия. – 1996 – № 1. – С.33-37.
52. Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів, вихов¬ни¬ків, молоді і батьків /Г. Ващенко. – 3 вид. – Полтава: Ред. Газ. «Полтавський віс¬ник», 1994. – 191с.
53. Век толерантности: научно-публицистический вестник. – М., 2001. – 152с.
54. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440с.
55. Виховна робота в школі. – Харків: Основа, 2009. – № 2.
56. Виховні години для сучасних дітей: 9-11 кл. / Упоряд. Л.Шелестова, Н.Чиренко. – К.: Шкільний світ, 2008. – 128с.
57. Вишневський О.І. Гуманізація шкільного життя / О.І. Вишнев¬сь¬кий // Радянська школа. – 1990. – № 1. – С. 41-48.
58. Вульфов Б.З. Учить рефлекси / Б.З. Вульфов // Воспитательная система школы: проблемы управления. – М., 1978. – С. 96-101.
59. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика, 1991. – 580с.
60. Гавриловец К.В. Гуманистическое воспитание в школе: Пособие для директоров школ, учителей и классных руководителей / К.В. Гавриловец. – Мн.: Полымя, 2000. – 128с.
61. Газман О.С., Вейс Р.М., Крылова Н.Б. Новые ценности образо¬вания / О.С. Газман, Р.М. Вейс, Н.Б. Крылова. – М., 1995. – 103с.
62. Газман О.С. Педагогика свободы: путь в гуманистическую циви¬ли-зацию ХХІ века / О.С. Газман // Новые ценности образования. – Вып. 6. – М., 1996. – С. 10-38.
63. Галицких Е.О. Диалог в образовании как способ становления толерант¬ности / Е.О. Галицких. – М.: Академический Проспект, 2004. – 240с.
64. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні: Навч. посібник / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух. – К.: ІНТЕЛ, 1995. – 168с.
65. Гершунский Б.С. Философия образования / Б.С. Гершунский. – М.: Московский психолого-социальный институт, Флинта, 1998. – 432с.
66. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную фило¬софию / С.И. Гессен. – М., 1995. – 448с.
67. Глазман М.С. Творчество как диалог / М.С. Глазман // Научное твор-чес¬тво. – М.: Наука, 1989. – С. 221-233.
68. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гонча¬рен¬ко. – К.: Либідь, 1997. – 376с.
69. Григорьев Д.В. Событийный поход к воспитательному простран¬ству / Д.В. Григорьев // Воспитательное пространство как объект педагоги¬чес¬кого исследования. – Калуга, 2000. – С. 66-71.
70. Григорьева А.И. Педагог как профессиональный воспитатель / А.И. Гри¬го¬рьева. – Тула, 1999. – 144с.
71. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики /Л.П. Гримак. – М., 1987.
72. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспети): Автореф. дис. …д-ра пед.наук: 13.00.04 / В.М. Гриньова. – К., 2001. – 45с.
73. Грицюк Б. Ідеї гуманізму в українській педагогіці / Б. Грицюк // Рідна школа. – 1999. – № 7-8. – С. 6-9.
74. Гуманістично-спрямований виховний процес і становлення осо¬би-стості: (Теоретико-метод. проблеми виховання дітей та учнівської молоді): Зб. наук. праць / Редкол.6 О.В. Сухомлинська, І.Д. Бех, В.С. Кобзар та ін. – К.: ВІРА інсайт, 2001. – Кн. 1. – 339с.
75. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / В.В. Давыдов. – М.: Интор, 1996. – 544с.
76. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка / В.И. Даль. – Т.4. – М.: Рус¬ский язык, 1979.
77. Данилова Т.М. Формування гуманістичної спрямованості особи¬стості майбутнього психолога: Автореф. дис. …канд.психол.наук: 19.00.07 / Т.М. Данилова / Центр. ін-т після диплом. пед. освіти АПН України. – К., 2004. – 19с.
78. Декларация принципов толерантности // Первое сентября; – 2000. – 16 сентября.
79. Демакова И. Педагог в пространстве детства / И. Демакова // Народное обра¬зование. – 2001. – № 6. – С.141-146.
80. Денисенко В.В. Формування ціннісних орієнтацій майбутніх учи¬т¬елів початкових класів: Автореф. дис. …канд..пед.наук: 13.00.04 / В.В. Де¬ни¬сенко / Харківський нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди. – Харків, 2005. – 19с.
81. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – 61с.
82. Державна програма «Вчитель» // Освіта України. – 2002. – № 27. – 2 квітня.
83. Дзюба В.І. Соціально-педагогічні основи формування гумані¬стич¬них ціннісних орієнтацій студентської молоді: Дис. …канд.пед.наук: 13.00.01 / В.І. Дзюба. – К., 1994. – 205с.
84. Дубасенюк О.А., Семинюк Т.В., Антонова О.Є. Професійна під¬го-товка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: Монографія / О.А. Ду-басенюк, Т.В. Семинюк, О.Є. Антонова. – Житомир: ЖДПУ, 2003. – 192с.
85. Дъяченко М.И., Кандыбович Л.А. Краткий психологический сло¬варь / М.И. Дъяченко, Л.А. Кандыбович. – Мн., 1998. – 399с.
86. Євтух М.Б. Формування гуманізму в системі особистісних якос¬тей і стосунків / М.Б. Євтух. – Харків: Основа, 1995. – 120с.
87. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания буду¬ще¬го учителя / С.Б. Елканов. – М.: Просвещение, 1989. – 189с.
88. Етичний кодекс українського педагога (проект) // Директор школи. – 2006. – № 1. С. 96-102.
89. Жирская Г.Я. Формирование гуманистических ценностей у стар¬ше-классников во внеурочной деятельности: Дисс. …канд.пед.наук: 13.00.01 / Г.Я. Жирская / Ин-т пед. и псих. АПН Украины. – К., 1992. – 218с.
90. Зайцев В.В. Принцип свободы в построении начального образования: Мето¬до¬логические основы, исторический опыт и современные тенденции / В.В. Зай¬цев. – Вол¬гоград, 1998. – 383с.
91. Закон України про загальну середню освіту // Освіта України. – 1999. – № 25. – 23 червня.
92. Закон України «про освіту» // голос України. – 1996. – 25 квітня.
93. Звєрєва І.Д., Коваль Л.Г., Фролов П.Д. Діагностика моральної ви¬хо-ваності школярів: Метод. посібник / І.Д. Звєрєва, Л.Г. Коваль, П.Д. Фро¬лов. – К.: ІСДО, 1995. – 176с.
94. Зиновьев Д.В. Повышение педагогического мастерства будущего педа¬го¬га на основе формирования социокультурной толерантности: Автореф. дисс. …канд.пед.наук / Д.В. Зиновьев. – Новосибирск, 2000 – 16с.
95. Зиновьев Д.В. Формирование социокультурной толерантности как фактор повышения педагогического мастерства будущего педагога / Д.В. Зиновьев. – Красноярск: СибГТУ, 2001. – 71с.
96. Зинченко В.П. О душе и ее воспитании. – http://www.rl-online.ru/articles/1-02/54.html
97. Зязюн І.А. Гуманізм освіти ХХІ століття: Філософський і пси¬хо¬ло-гічний аспект / І.А. Зязюн // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2002. – № 2. – С. 23-34.
98. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії: Навч. посібник для вчителів, ас¬пі-рантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів / І.А. Зязюн. – К.: Україно-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302с.
99. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод. посібник / І.А. Зязюн. – К.: МАУП, 2000. – 312с.
100. Иванова С.Ю. Принципы толерантности в образовательном процессе – http://www.stavsu.ru
101. Іонова О.М. Дитина в сучасному суспільстві (Вальдорфська педагогіка як «екологія дитинства») / О.М. Іонова // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 1. – С. 86-92.
102. Історія гуманізації освіти та виховання: Програма спецкурсу і методичні рекомендації на допомогу студентам та магістрантам вищих педагогічних навчальних закладів / Уклад.: Д.І. Пащенко. – К.: Науковий світ, 2002. – 100с.
103. Каган М.С. Философская теория ценностей / М.С. Каган. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1997. – 205с.
104. Каган М.С. Человеческая деятельность (Опит системного анализа) / М.С. Каган. – М.: Политиздат, 1984. – 308с.
105. Казанжи І.В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи: Дис. …канд.пед.наук:13.00.04 / І.В. Казанжи. – Ми¬колаїв, 2002. – 230с.
106. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении / В.А. Кан-Калик. – М., – 1987. – 190с.
107. Канкулькин А.Т. О толерантности в курсе обществоведения / А.Т. Кан¬ку¬лькин // Преподавание истории и обществознания в школе. – 2002. – № 8. – С. 21-27.
108. Караковский В.А., Новикова Л.И., Селиванова Н.Л. Воспитание? Воспитание… Воспитание! / В.А. Караковский, Л.И. Новикова, Н.Л. Селива¬но¬ва. – М., 1996. – 160с.
109. Караковский В.А. Стать человеком. Общечеловеческие ценности – основа целостного учебно-воспитательного процесса / В.А. Караковский. – М.: НМО Творческая педагогика, 1993. – 80с.
110. Карпенко І.М., Сілютіна І.М. Емоційна культура майбутнього вчителя / І.М. Карпенко, І.М. Сілютіна // Рідна школа. – 1998. – № 6. – С. 3-5.
111. Карпов А.В. Рефлексивность как психологическое свойство и методика ее диагности / А.В. Карпов // Психологический жернал. – 2003. – Т. 24. – № 5. – С. 45-47.
112. Карпова Л.Г. Формування професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи: Дис... канд.пед.наук. – Харків. 2004. – 284с.
113. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навчальний посіб¬ник / М.Д. Касьяненко. – К.: Вища школа, 1993. – 320с.
114. Кіліченко О.І. Підготовка майбутнього вчителя до педагогічної взаємодії з учнями молодшого шкільного віку: Автореф. дис. …канд.пед. наук: 13.0-0.04 / О.І. Кіліченко / Ін-т педагогіки і психології АПН України. – К., 1997. – 24с.
115. Киричук В.А. Методика формування гуманних взаємин молод¬ших школярів у позаурочній діяльності / В.А. Киричок // Нові технології ви¬хвання: Зб. наук. статей / Відп. ред. С.В. Кириленко. – К.: ІСДО, 1995. – С. 58-63.
116. Киршбаум Э.И., Еремеева А.И. Психологическая защита / Э.И. Кирш-баум, А.И. Еремеева. – СПб.: Питер, 2005. – 175с.
117. Кичук Н.В. Формування творчої особистості вчителя / Н.В. Ки¬чук. – К.: Либідь, 1991. – 96с.
118. Кларин М.В. Личностная ориентация в высшем образовании / М.В. Кла¬рин // Педагогика. – 1996. – № 2. – С. 14.
119. Клепцова Е.Ю. Психология и педагогика толерантности / Е.Ю. Клеп-цо¬ва. – М.: Академический проект, 2004. – 174с.
120. Колесникова И.А. Воспитание человеческих качеств / И.А. Коле¬с-никова // Педагогика. – 1998. – № 7. – С. 59-65.
121. Колесникова И.А. Педагогические цивилизации и их парадигмы / И.А. Колесникова // Педагоги¬ка. – 1995. – № 6. – С. 84-89.
122. Колесникова И.А. Теоретико-методологические основы современного прцесса воспитания: Учебное пособие к спецкурсу / И.А. Колесникова. – Л., 1988. – 84с.
123. Коменский Я.А. Великая дидактика / Я.А. Каменский // Педагогическое наследие. – М., 1989. – С. 11-105.
124. Комогоров П.Ф. Формирование толерантности в межличностных отно¬ш嬬ниях студентов высшего учебного заведения: Автореф. дисс. …канд.пед.наук / П.Ф. Косогоров. – Курган, 2000 – 23с.
125. Кон И.С. Психология предрассудка. О социально-психо¬ло¬ги¬ческих корнях этнических предубеждений / И.С. Кон // Новый мир. – 1996. – № 9.
126. Конвенция о правах ребенка // Директор школы. – 1998. – 32. – С. 97.
127. Кондрашова Л.В. Методика підготовки будущего учителя к педа¬го-гическому взаимодействию с учащимися / Л.В. Кондрашова. – М.: Про¬метей, 1990. – 160с.
128. Кондрашова Л.В. Гуманизация учебно-воспитательного процесса в школе: история, теория, поиски: Учеб.-метод. пособие / Л.В. Кондратова. – Кривой Рог: КГПИ, 1996. – 74с.
129. Конфліктологія для управлінця / Упоряд. Л.Галіцина. – К.: Шкільний світ, 2008. – 128с.
130. Концепція національного виховання: схвалена Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти 30 червня 1994 // Рідна школа. – 1995. – № 6. – С. 18-25.
131. Концепція педагогічної освіти // Інформаційний збірник Міні¬сте¬р¬¬ства освіти України. – 1999. – № 8. – С. 9-25.
132. Копосова М.В. Игра / М.В. Копосова // Воспитательная система школы: проблемы управления. – М., 1997. – С. 102-110.
133. Коржуев А.В. и др. Толерантность в контексте педагогической культуры преподавателя вуза / А.В. Коржуев и др. // Педагогика. – 2003. – № 5. – С.44-49.
134. Коротаева Е.В. Учебная дискуссия: опыт и проблемы / Е.В. Коротаева // Русский язык в шко¬ле. – 2002. – № 4. – С. 35-37.
135. Коротеєва В.О. Формування гуманних відносин учнів початкових класів у позаурочній діяльності засобами народної педагогіки: Автореф. дис. …канд.пед.наук: 13.00.01 / В.О. Коротеєва. – К., 1993. – 24с.
136. Короткова М.В. Нетрадиционные формы уроков / М.В. Короткова // Пре¬по¬давание истории и обществоведения в школе. – 2002. – № 7. – С. 28-36.
137. Корчак Я. Как любить ребенка: Книга о воспитании: Пер. с польск. / Я. Корчак. – М.: Политиздат, 1990. – 493с.
138. Костюк В.В. Творче самовиявлення особистості школяра у навча¬льно-виховному процесі: Монографія / В.В. Костюк. – Запоріжжя: «Икс-принт», 2000. – 168с.
139. Краевский В.В., Полонский В.М: Методология для педагога: теория и праꬬтика: Учебное пособие / В.В. Раевский, В.М. Полонский. – Волгоград: Пере-ме¬на, 2001. – 324с.
140. Краткая философская энциклопедия. – М.: Прогресс, 1994. – 430с.
141. Кремень В.Г. Освіта в Україні: стан і перспективи розвитку / В.Г. Кремень // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук. праць. – Ч. 1. / За ред. І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало. – К., 2001. – С. 5-14.
142. Крутова И.В. Формирование у старшеклассников отношения к толерант¬но¬сти как социально-значимой ценности в обучении гуманитарным дисципли¬нам: Дисс. ...канд.пед.наук / И.В. Крутова. – Волгоград. – 2002. – 231с.
143. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н.Б. Крылова. – M.: Высшая школа, 1990. – 140с.
144. Кузнецов В.И. Принципы активной педагогики. Что и как преподавать в со¬временной школе / В.И. Кузнецов. – М.: Академия, 2001. – 115с.
145. Кузнецова В.Г. Формування гуманістичних цінностей у майбут¬ніх учителів: Дис. …канд.пед.наук: 13.00.04 / В.Г. Кузнецова / Луганський держ. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – Луганськ, 2001. – 195с.
146. Кулешова И.В. Воспитание к свободе: возможный вариант / И.В. Куле¬шова // Управление воспитательной системой школы: проблемы и решения. – М., 1999. – С. 201-208.
147. Куликова Л.В. Размышление об игре / Л.В. Куликова // Методология, тео¬рия и практика воспитательных систем: поиск продолжается. – С., 1996. – С. 65-73.
148. Культурологічні та психолого-педагогічні проблеми гуманізації ос-віти: Наук-метод. зб. / За ред. Г.О. Балла. – К.-Рівне: Ліста-М, 2003. – Вип. 2. – 156с.
149. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное обще¬ние. Учебник для вузов / В.Н. Куницына, Н.В. Казаринова, В.М. Погольша. – СПб.: Питер, 2002. – 544с.
150. Кучерявий О.Г. Професійне самовиховання майбутніх педагогів у про¬цесі їх цілісної підготовки: Монографія / О.Г. Кучерявий. – К.: Вища шко¬ла, 1999. – 224с.
151. Кучинский Г.М. Диалог и мышление / Г.М. Кучинский. – Мн., 1983. – 190с.
152. Лавроненко О. Формування гуманістичних цінностей – важливий аспект виховання молодших школярів / О. Лавроненко // Рідна школа. – 2004. – № 7-8. – С. 26-28.
153. Лебедева Н.М. Введение в этническую и кросс-культурную психо-логия / Н.М. Лебедева. – М., 1999. – 224с.
154. Левина М.М. Технологии профессионального педагогического образо¬ва¬ния / М.М. Левина. – М.: Академия, 2001. – 272с.
155. Левитов Н.Д. Фрустрация как один из видов психических состояний / Н.Д. Левитов // Вопросы психологии. – 1967. – № 6.
156. Лекторский В.А. О толерантности, плюрализме и критицизме / В.А. Лек¬тор¬ский // Вопросы философии. – 1997. – № 11. – С. 46-54.
157. Леонтьев А.А. Педагогическое общение / А.А. Леон¬тьев. – М.: Знание, 1979. – С. 48-53.
158. Леонтьев А.Н. Деятельность и личность / А.Н. Леонтьев // Психо¬ло¬гия личности. Хрестоматия. – Т. 2. – Самара, 1999. – С. 165-196.
159. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леон¬тьев. – 2-е изд. – М.: Педагогика, 1980. – 382с.
160. Ліненко А.Ф. Теорія і практика формування готовності студентів педагогічних вузів до професійної діяльності: Автореф. дис. …д-ра пед.наук: 13.00.04 / А.Ф. Ліненко / Ін-т педагогіки АПН України. – К., 1996. – 44с.
161. Лисовский В.Т., Дмитриев А.В. Личность студента / В.Т Литовский, А.В. Дмитриев. – Л., Из-во Ленингр. ун-¬та, 1974 . – 184с.
162. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов. – М., 1984. – 409с.
163. Ляудис В.Я. Формирование учебной деятельности студентов / В.Я. Ляу¬дис. – М.: МГУ, 1989.
164. Макаев В.В., Малькова З.А., Супрунова Л.Л. Поликультурное образо¬ва¬ние – актуальная проблема современной школы / В.В. Макаев, З.А. Малькова, Л.Л. Су¬прунова // Педагогика. – 1999. – № 4. – С. 7-12.
165. Макаренко А.С. Некоторые выводы из педагогического опыта / А.С. Ма¬ка¬ренко. – Соч. в 7-ми т. – М., 1960. – Т. 5. – С. 229-231.
166. Максимова М., Кленова Н. Игры во взаимопонимание и терпи¬мость: смо¬гут ли они оградить наших детей от влияния экстремистов? / М. Мак¬симова, Н.Кленова // Директор школы. – 2002. – № 8. – С. 34.
167. Максимчук М.П. Психологічні особливості становлення цінніс¬них орієнтацій майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки: Автореф. дис. …канд.психол.наук: 19.00.07 / М.П. Максимчук / Нац. пед. ун-т ім. П.М. Драгоманова. – К., 2000. – 20с.
168. Мальований Ю. Педагогічні проблеми гуманізації освіти / Ю. Ма-льований // Шлях освіти. – 1998. – № 4. – С. 5-8.
169. Манулов Ю.С. Педагогика среды: на пути к воспитательному пространству / Ю.С. Манулов // Воспитательное пространство как объект педагогического исследования. – Калуга, 2000. – С. 55-60.
170. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М., 1996. – 308с.
171. Маркова А.К. Психология труда учителя / А.К. Маркова. – М.: Просве¬ще¬ние, 1993. – 192с.
172. Маслоу А. Самоактуализация / А. Маслоу // Психология личности: Тек¬с¬ты. – М., 1982. – 302с.
173. Маслоу А. Самоактуализация личности и образования / Пер. с англ., предисл. Г.А. Балла. – К.-Донецк, 1994. – 52с.
174. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя: Учеб.-мет. литература / Л.М. Митина. – М.: Флинта, 1998.
175. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал / Л.М. Митина. – М.: Дело, 1994. – 186с.
176. Мольденгауэр Н.В. Межэтническая толерантность учащихся мно-гонациональной школы: Автореф. дисс. …канд..психол.наук. – М., 2001.
177. Мудрик А.В. Общение в процессе воспитания: Учеб. пособие для студентов / А.В. Мудрик. – М., 2001. – 318с.
178. Мясищев В.Н. Психология отношений / В.Н. Мясищев. – М.: Изд-во Ин-та практической психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. – 356с.
179. На пути к толерантному сознанию. – М., 2000. – 255с.
180. Національна доктрина розвитку освіти в Україні ХХІ столітті // Освіта України. – 2002. – № 33. – 23 квітня.
181. Никитина Н.Н., Железнякова О.М., Петухов М.А. Основы профессио-на¬ль¬но-педагогической деятельности / Н.Н. Никитина, О.М. Железнякова, М.А. Пе¬ту¬хов. – М.: «Мастерство», 2002. – 288с.
182. Новикова Л.И., Кулешова И.В. Воспитательное пространство: опыт и размышления / Л.И. Новикова, И.В. Кулешова // Методология, теория и практика воспитательных систем: поиск продолжается. М., 1996. – С. 195-203.
183. Обухова Л.Ф. Возрастная психология. Учебник / Л.Ф. Обухова. – М.: Пе¬да¬гогическое общество России, 2003. – 448с.
184. Обухова Л.Ф. Концепция Жана Пиаже: за и против / Л.Ф. Обухо¬ва. – М., 1981. – 191с.
185. Огнев‘юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку / В.О. Огнев‘юк. – К.: Знання України, 2003. – 450с.
186. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М.: Русский язык, 1986. – 797с.
187. Оконь В. Введение в общую дидактику. Пер с польск. / В. Оконь. – М.: Высшая школа, 1990. – 382с.
188. Онищенко Г.І. Вчитися доброти, або як допомогти учням засвоїти нор¬ми гуманності / Г.І. Онищенко // Радянська школа. – 1991. – № 11. – С. 13-17.
189. Онищук Л.А. Гуманізація управлінської діяльності директора шко¬ли: Монографія / Л.А. Онищук. – Житомир: Полісся, 2002. – 324с.
190. Онищук Л.А. Інноватика – істотна складова гуманістичної пара¬диг¬ми учіння / Л.А. Онищук // Шлях освіти. – 2000. – № 4. – С. 13-17.
191. Орлов А.Б. Личность и сущность: внешнее и внутреннее Я чело¬ве¬ка / А.Б. Орлов // Психология личности. Хрестоматия. – Т. 2. – Самара, 1999. – С. 509-532.
192. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности: книга для учителя / Ю.М. Орлов. – М.: Просвещение, 1991. – 307с.
193. Орлов Ю.М. Педагогика сотрудничества: Некоторые итоги и перспек-ти¬вы / Ю.М. Орлов // Педагогіка. – 1988. – № 2. – С. 121-124.
194. Осипова А.А. Введение в практическую психокоррекцию: групповые м嬬то¬ды работы / А.А. Осипова. – М.: МОДЭК, 2000. – 232с.
195. Осницкий А.К. Психологический анализ агрессивных проявлений учащихся / А.К. Осницкий // Вопросы психологии. – 1994. – № 3.
196. Основи національного виховання: Концептуальні положення / В.Т. Кузь, Ю.Д. Руденко та ін. – Умань, 1995. – 108с.
197. Основы педагогического мастерства: учебное пособие для педа¬го-гических специальных и высших учебных заведений / И.А. Зязюн, И.Ф. Кривонос, Н.Н. Тарасович и др. – М.: Просвещение, 1989. – 302с.
198. Паламарчук В.Ф. Проблеми навчання в системі альтернативної освіти / В.Ф. Паламарчук. – К.: Освіта, 1993. – 78с.
199. Пастухова Е. Право быть непохожим на других: заметки о воспитании ку¬ль¬туры межнационального взаимопонимания и терпимости / Е. Пастухова // Ди¬рек¬тор школы. – 2003. – № 5. – С. 50-58.
200. Пашукова Т.И. Эгоцентризм в подростковом и юношеском возрасте: при¬чины и возможности коррекции / Т.И. Пашукова. – М., 1998. – 160с.
201. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие для сту-ден¬тов и аспирантов. – Ростов н/Д.: Феникс, 1998. – 526с.
202. Педагогическая энциклопедия / Под ред.. И.А. каирова. – М.: Советская энциклопедия, 1966. – Т. 3. – С. 96.
203. Педагогічна майстерність учителя: Навч. посібник для студентів, вик-ла¬дачів, учителів / В.М. Гриньова, Г.В. Троцко, Т.О. Дмитренко, С.Т. Зо¬ло¬-тухіна, В.І. Смагін та ін. / За ред. В.М. Гриньової. – Харків: Видавник Шуст А.І., 2000. – 252с.
204. Перепелицына М.А. Формирование педагогической толерантно¬сти у бу¬ду¬щих учи¬телей: Дисс. …канд.пед.наук: 13.00.08 / М.А. Перепе¬ли¬цы¬на. – Волгоград, 2004. – 176с.
205. Петренко В.Ф. Психосемантический анализ этнических стерео¬ти¬пов: лики толерантности и нетерпимости / В.Ф. Петренко, О.В. Митина, К.В. Бердников и др. – М., 2000. – 73с.
206. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъект¬но¬сти / В.А. Петровский. – Ростов-н/Д., 1996. – 512с.
207. Петровский А.В. Личность как субъект активности / А.В. Петров¬с¬кий // Психология личности. Хрестоматия. – Т. 2. – Самара, 1999. – С. 467-488.
208. Петровский В.А., Калиненко В.К., Котова И.Б. Личностно-разви¬ваю-щее взаимодействие / В.А. Петровский, В.К. Калиненко, И.Б. Котова. – Ростов на/Д.: РИО АО «Цветная печать», 1995. – 88с.
209. Пєхота О.М. Педагогічна підготовка вчителя: шляхи гуманізму / О.М. Пєхота // Науковий вісник Миколаївського педагогічного університету. – Вип. 4. – Миколаїв: МДПУ, 2001. – С. 29-36.
210. Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. – М.: Наука, 1986. – 254с.
211. Подласый И.П. Педагогика: Учебник для студентов высших педагоги-чес¬ких учебных заведений / И.П. Подласый. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1996. – 132с.
212. Поршнев Б.Ф. Контрсуггестия и история / Б.Ф. Поршнев // История и психология. – М., 1971.
213. Пособие по гражданскому образованию. Сборник материалов, разрабо¬танный под эгидой Совета Европы / Под ред.. Н.Воскресенской, И.Фрумина. – М., 2000. – 153с.
214. Посталюк Н.А. Педагогика сотрудничества: путь к успеху / Н.А. По¬с-та¬люк. – Казань, 1992.
215. Поташник М. Лавина с гор, или на пути к толерантному сознанию / М. По¬ташник // На¬родное образование. – 2001. – № 6. – С.45-49.
216. Права человека: Учебник для вузов / Отв. ред. Лукашева Е.А. – М.: Норма – ИНФРА-М., 2001. – 560с.
217. Прутченков А.С. Школа жизни / А.С. Прутченков. – М.: МООДиМ «Но¬вая цивилизация», Педагогическое общество России, 2000. – 192с.
218. Прутченков А.С. Тренинг коммуникативных умений / А.С. Прутченков. – М.: Новая школа, 1993. – 49с.
219. Психология и педагогика. Учебное пособие для вузов / Сост. и отв. ред. Радугин А.А. – М., 1996. – 229с.
220. Пчелинцева И.Г. Построение толерантной среды в образова¬тел¬ь¬ном про¬цес¬се высшего учебного заведения: Дисс. …д-ра пед.наук: 13.00.08 / И.Г. Пче¬-лин¬цева / Ин-т образования взрослых Российской академии обра¬зо¬вания. – СПб., 2006. – 356с.
221. Реан А.А. Агрессия и агрессивность / А.А. Реан. – СПб., 1996. – 39с.
222. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психо¬ло¬гия / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 409с.
223. Реан А.А. Самоактуализация и самотрансценденция личности / А.А. Реан // Психология личности в трудах отечественных психологов. – СПб., 2000. – С. 305-307.
224. Риардон Б.Э. Толерантность – дорога к миру / Б.Э. Риардон. – 2001. – 289с.
225. Рогов Е.И. Учитель как объект психологического исследования / Е.И. Рогов. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1998. – 496с.
226. Рожков М.И. Концепция соціального закаливания детей / М.И. Рож¬ков // Современные концепции воспитания. – Ярославль, 2000. – 90-94.
227. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К.Р. Род¬жерс. – М., 1994. – 480с.
228. Роджерс К. Что значит «Становится человеком»? / К. Роджерс // Психология личности. Хрестоматия. – Т. 1. – Самара, 1999. С. 363-378.
229. Романеско М.І. Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та прак-тичний досвід: Монографія / М.І. Романеско. – Дніпропетровськ: Промінь, 2001. – 159с.
230. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – М., 1976. – 424с.
231. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб.: Пи¬тер, 2002. – 720с.
232. Руссо Ж.-Ж. Эмиль, или о воспитании / Ж.-Ж. Руссо // Хресто¬ма¬тия по истории зарубежной школы и педагогики. – М., 1971.
233. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе: Кн. для учителя / М.М. Рыбакова. – М.: Просвещение, 1991. – 128с.
234. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для сту¬ден¬тів педагогічних факультетів / О.Я. Савченко. – К.: Ґенеза, 2002. – 368с.
235. Селиванова Н.Л. Современные представления о воспитательном пространстве / Н.Л. Селиванова // Современный концепции воспитания. – Ярославль, 2000. – С. 62-72.
236. Семенова Г.А. Учебный диалог как способ развития коммуникативной компетентности в подготовке будущего учителя / Г.А. Семенова // Воспитание буду¬ще¬го учителя в системе высшего педагогического образования: идеи, ценности, ориентации. Материалы региональной научно-практич. кон-ции, 21-22 марта 2001 / Под ред. Л.В. Загрековой, В.В. Николиной, В.А. Фортунатовой. – Н.Новгород: ИГПУ, 2002. – 295с.
237. Семенова Е.М. Тренинг эмоциональной устойчивости педагога. Учеб. по¬собие / Е.М. Семенова. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 224с.
238. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спіл¬кування: Навчальний посібник / В.А. Семиченко, В.С. Заслуженюк. – К.: Веселка, 1998. – 214с.
239. Сериков В.В. Личностный подход