Голик Володимир Анатолійович. Клініко-функціональні особливості перебігу субарахноїдальних крововиливів внаслідок розриву артеріальних аневризм

Краткое описание

Голик Володимир Анатолійович. Клініко-функціональні особливості перебігу субарахноїдальних крововиливів внаслідок розриву артеріальних аневризм : Дис... канд. наук: 14.01.15 2003

Голик В.А. Клініко-функціональні особливості перебігу субарахноїдальних крововиливів внаслідок розриву артеріальних аневризм. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків, 2003.
На підставі аналізу клінічних, томографічних, доплерографічних, ангіографічних особливостей у хворих на субарахноїдальні крововиливи внаслідок розриву артеріальних аневризм головного мозку були виділені фактори ризику перебігу захворювання. Наведено теоретичне узагальнення та нове розв`язання існуючої проблеми, яка полягає у комплексному визначенні неврологічних порушень та їх корекції у хворих з аневризматичними субарахноїдальними крововиливами. Показана роль клініко-анатомічної форми крововиливу, кількісних факторів, які характеризують локалізацію та кількість екстравазованої крові на подальший розвиток ускладнень захворювання розвиток відстроченого ішемічного дефіциту, набряку мозку, дислокаційного синдрому, внутрішньої гідроцефалії, що, в свою чергу, впливають на функціональний вихід захворювання.

На підставі комплексного дослідження з використанням клінічних, рентгенологічних, ультразвукових методик у дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв`язання наукових завдань, які полягають у поглибленні уявлень про патогенез перебігу субарахноїдальних аневризматичних крововиливів (клініко-функціональні, томографічні, гемодинамічні особливості), виявленні факторів ризику несприятливих функціональних виходів.
Перебіг та функціональні наслідки захворювання визначаються клініко-анатомічною формою крововиливу. Для неускладненого субарахноїдального крововиливу відмічається перевага хворих з ІІ та ІІІ ступенями важкості за Hunt Hess. Така закономірність була виявлена також в групі V, де субарахноїдальний крововилив сполучається з оболонковими гематомами невеликих розмірів без дислокаційного синдрому. Найбільш важкий стан відмічається в ІІ та ІІІ клінічних групах. В групі ІІ специфіку клінічної картини визначає не тільки об`єм та локалізація внутрішньомозкової гематоми, але й вираженість, темп розвитку дислокації мозку. У пацієнтів групи ІІІ важкість стану обумовлена масивністю вентрикулярного компоненту крововиливу, темпом його розвитку, наявністю гострої оклюзивної гідроцефалії. Група змішаних геморагій представлена переважно важкими крововиливами. Специфіка клінічної картини в даній групі хворих пов`язана з множинним впливом крові на різні ділянки мозку та обумовлена об`ємом та локалізацією внутрішньомозкової гематоми, масивністю шлуночкового компоненту крововиливу, наявністю дислокаційного та оклюзивного синдромів.
Виділені комп`ютерно-томографічні ознаки, що обумовлюють перебіг захворювання у клінічних групах, серед яких провідне місце займає масивність (групи I, IV та V) та розповсюдженість геморагії (групи I, IV та V), ступінь вираженості паренхіматозного (групи ІІ та ІV) та шлуночкового (групи ІІІ та ІV) компоненту крововиливу, наявність дислокаційного синдрому (групи ІІ, ІІІ та IV) та набряку головного мозку (групи ІІ, ІІІ та IV).
Залежно від виразності ангіоспазму виділені гемодинамічні профілі перебігу захворювання для різних клініко-анатомічних форм. У I, IV та V клінічних групах характерною була перевага вираженого і критичного ангіоспазму, в групі II помірного, III вираженого. Виявлення ультразвукових ознак ангіоспазму передує ангіографічним і клінічним проявам. Ультразвуковим критерієм несприятливого функціонального виходу є наявність розповсюдженого (помірного і критичного) ангіоспазму.

Томографічними і доплерографічними проявами розвитку вторинних відстрочених ішемій є: ступінь поширеності крові в субарахноїдальних просторах (+3 +4 по Sano), виражений і критичний ангіоспазм. Виявлено часові характеристики розвитку ангіоспазму і вторинних ішемічних змін мозку: доплерографічні (початок із 3 доби з досягненням максимуму до 11 13 доби), комп`ютерно-томографічні (розвиток рентгенівської симптоматики вторинної ішемії до 15 17 доби).
Встановлено негативний вплив стенозів екстракраніальних відділів магістральних артерій голови (більше 75% на боці розриву артеріальної аневризми) і анатомічних особливостей будови Віллізієвого кола (трифуркація на боці, протилежному локалізації аневризми, яка розірвалася) на функціональні виходи при субарахноїдальних крововиливах.
Клінічні, структурні та гемодинамічні порушення, які визначають перебіг субарахноїдальних крововиливів, дають можливість розробити прогностичні критерії несприятливого функціонального виходу захворювання: гноблення свідомості до сопору і коми більше 3 діб, важкість стану при надходженні за НН IV V ступенів, наявність грубого фокального неврологічного дефіциту, поширеність крові, яка вилилася +3 +4 (за Sano), масивність крововиливу III, IV ступенів (за Fisher), виразність вентрикулярного компоненту більше 6 балів (за Graeb), наявність дислокаційного синдрому і набряку мозку II III ступенів, формування томографічних ознак вторинної ішемії, наявність вираженого, критичного (за доплерографією) і вираженого та розповсюдженого (за ангіографією) ангіоспазму. Відсутність даних ознак дозволяє прогнозувати сприятливий перебіг захворювання.