Гозак Світлана Вікторівна. Гігієнічна оцінка впровадження вальдорфської педагогічної технології в загальноосвітніх навчальних закладах України

Краткое описание

Гозак Світлана Вікторівна. Гігієнічна оцінка впровадження вальдорфської педагогічної технології в загальноосвітніх навчальних закладах України : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2006.

Гозак С.В.Гігієнічна оцінка впровадження вальдорфської педагогічної технології в загальноосвітніх навчальних закладах України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна Інститут гігієни та медичної екології ім.. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена розв'язанню проблеми впливу навчально-виховного процесу за вальдорфською педагогічною технологією на морфофункціональний розвиток і розумову працездатність учнів молодшого шкільного віку.
Встановлені закономірності змін фізичного розвитку, функціонального стану організму, розумової працездатності, розвитку стомлення у школярів 1-3 класів при навчанні у вальдорфському навчальному закладі. Доведений виражений позитивний адаптогенний ефект на організм молодших школярів евритмії. Фізіологічно обґрунтовані гігієнічні критерії головного уроку у вальдорфських навчальних закладах. Підтверджено провідну роль морфофункціонального розвитку дітей молодшого шкільного віку у формуванні адаптаційних механізмів до навчання.

На підставі проведення комплексу фізіолого-гігієнічних досліджень вперше здійснена гігієнічна оцінка вальдорфської педагогічної технології історичної, системної і радикальної освітньої інновації, яка докорінно відрізняється від традиційних педагогічних технологій й рекомендована до впровадження в загальноосвітні навчальні заклади України як здоровязберігаюча технологія навчання дітей.

Доведений позитивний адаптогенний вплив вальдорфської педагогічної технології на організм молодших школярів: в динаміці трьох років навчання встановлена позитивна тенденція до підвищення кількості гармонійно розвинених дітей на 11,6%: з 66,7 до 78,3% (р0,02); до зростання кількості дітей з високим рівнем силового індексу на 22,8%: з 48,6% до 71,4% (р0,02); до розвитку вагусно-холінергічного механізму регуляції серцево-судинної діяльності організму учнів (зниження вегетативного індексу з 30,1 до 18,4 ум.од. (р0,001)); в динаміці навчального дня виявлена тенденція до зростання кількості учнів, які мають задовільний показник адаптаційного потенціалу, на 15,9%: з 68,8 до 84,7% (р0,02); до зростання кількості учнів з високим рівнем розумової працездатності з 26,7 до 32,6% на фоні зменшення кількості школярів з низьким рівнем працездатності з 26,7 до 19,2% (р0,05).
Встановлений виражений позитивний адаптогенний вплив на організм молодших школярів уроків евритмії (що проявляється у зменшенні у дітей динамічного тремору у 2,8 разів (р0,05) на фоні збереження рівня розумової працездатності).
Фізіологічно обґрунтовані гігієнічні критерії організації головного уроку у вальдорфських навчальних закладах: тривалість уроку не більш, ніж 90 хвилин; питома вага статичних видів навчальної діяльності 50-55% від тривалості уроку; максимальна безперервна статична діяльність не більш, ніж 15 хвилин; щільність уроку 55-60%; проведення евритмічної паузи тривалістю 25-30 хвилин перед викладанням основної частини уроку.
Важливим наслідком позитивного впливу вальдорфської педагогіки є зростання кількості учнів з високим і середнім рівнем індексу соматичного здоров’я на 32,1%: з 37,5 до 69,6% (р0,001); а також зростання кількості здорових учнів (І група здоров'я) з 18,7% до 21,1% на фоні зниження питомої ваги дітей, які мають ІІІ групу здоровя, з 23,8% до 16,2% (р0,001).
Встановлено, що кількість учнів, у яких відмічаються ознаки тривожності, серед учнів вальдорфської школи у 10,9 разів менше, ніж в навчальному закладі з традиційною методикою навчання (відповідно 3,8 і 41,5%, р0,001).
Підтверджена позитивна адаптогенна дія рухової діяльності учнів в об’ємі біля 5000 локомоцій протягом навчального дня і проведення перерв на відкритому повітрі в усі пори року, а також таких режимних моментів і видів позашкільної діяльності, як систематичні (2-3 рази на тиждень) організовані заняття спортом та іншими рухливими видами діяльності, заняття творчими видами діяльності, перебування на відкритому повітрі.
Дезадаптаційний вплив на організм молодших школярів оказує перегляд телепередач і виконання домашніх завдань тривалістю понад 1 годину на день.
Провідна роль у формуванні адаптаційних механізмів молодших школярів належить морфофункціональному розвитку дітей, передусім функціональному розвитку скелетної мускулатури.