Кондратова Людмила Григорівна. Підготовка вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі

Краткое описание

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

На правах рукопису

КОНДРАТОВА ЛЮДМИЛА ГРИГОРІВНА

УДК 37.046.3.016:371.385] (043)

Підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі

13.00.04 теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент
ЯСТРЕБОВА Валентина Яківна

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

...........................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1.

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1.

Сутність понять: проект, метод проектів, проектна діяльність..

14

1.2.

Розвиток проектної технології у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці та практиці ......................................................

34

1.3.

Сучасний стан підготовки вчителя до організації проектної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти ........

52

Висновки до першого розділу........................................................

83

РОЗДІЛ 2.

МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ЇЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА

2.1.

Наукове обґрунтування змісту підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти .....................................................................

84

2.2.

Умови підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнів основної школи в позаурочній роботі в системіі післядипломної освіти.....................................................................

103

2.3.

Організація і результати дослідно-експериментальної роботи ...

126

Висновки до другого розділу.........................................................

157

ВИСНОВКИ...........................................................................................

161

ДОДАТКИ..........................................................................................

164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................

267

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасному світі відбуваються процеси глобалізації культурного та освітнього простору, елементами якої є інтеграційні та інноваційні процеси. Освітня складова Лісабонської стратегії розвитку освіти та професійної підготовки вчителів, тенденції міжнародної інтеграції породжують нове розуміння розв'язання проблем сучасності та можливості набуття якісної освіти у вимірі продукування висококваліфікованих кадрів, які мають належний рівень професійної компетентності.
Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), проектах Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004 р.) та Законі України „Про виховання дітей та молоді”(2004 р.), положеннях Болонської декларації (2006 р.), Лісабонській програмі „Освіта та професійна підготовка” (2000 р.), Стокгольмській доповіді про завдання систем освіти (2007 р.) та інших документах, метою державної політики у сфері підготовки вчителя до практичної діяльності стає оновлення змісту підготовки, сприяння підвищенню професійного рівня вчителів та їх готовності змінювати організацію навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних наукових досягнень. У той час, коли змінюється система поглядів на навчання і виховання як педагогічні процеси, змінюється й філософія виховання. В умовах переходу до нових економічних відносин найгострішою є проблема підготовки підростаючого покоління до реальних умов життя. У вирішенні цих важливих проблем значна роль відводиться вчителю. Очевидним стає, що досягнення мети сучасного виховання розвиток конкурентноздатної, творчої особистості, спроможної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення, можливий лише за умови ґрунтовної підготовки вчителя до організації виховного процесу.
Аналіз педагогічної літератури та практики стосовно професійної підготовки вчителя в Україні в умовах сучасної післядипломної педагогічної освіти дозволяє зробити висновки про необхідність її реформування тому, що виявляються основні протиріччя сьогодення: між потребами суспільства у впроваджуванні гуманних відносин „вихователь-вихованець” та невідповідністю підготовки вчителя сучасним суспільним умовам та вимогам до організації цієї взаємодії; між потребами вчителів у розумінні останніх досягнень психолого-педагогічної науки і необхідністю вчителів навчатися упродовж життя, володіти основними засадами проектно-технологічної освіти та належним науково-практичним забезпеченням інноваційних процесів у післядипломній педагогічній освіті; невідповідність між сучасними теоретичними підходами до проблеми підготовки вчителя та практичною діяльністю закладів післядипломної педагогічної освіти
Важливою ділянкою післядипломної педагогічної освіти є підготовка вчителя до гуманного управління процесом виховання на оновлених засадах, яка спирається на сучасні освітні й виховні технології, посилює розвивальний ефект виховних програм і позитивно впливає на готовність майбутнього громадянина до життя у нових суспільних відносинах.
На сучасному етапі розвитку освіти не тільки визначаються тенденції до розвитку освітнього процесу, а й віддається перевага оновленню виховного процесу, який має бути соціальним і особистісним одночасно. Визначною рисою сучасності стає формування професійної педагогічної культури, часткою якої є проектна культура вчителя як організатора та ініціатора проектно-технологічної діяльності.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє говорити про високий ступінь розробленості проблеми проектування. Так філософські та педагогічні аспекти проектної технології розглядалися в роботах Дж. Джонса, Дж. Дьюї, У.Х. Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л.Є. Левіна та ін. Тема соціально-педагогічного проектування розглядається в працях І.В. Бестужева-Лади, Т.М. Дрідзе, В.В. Кутьєва, М.Х. Хасанова, А.В. Федорова, Л.Д. Філіпова та ін.
Проблеми становлення проектної культури, що пов’язані із розвитком загальної культури та теми педагогічного проектування освітніх технологій, програм, засобів і способів педагогічної діяльності висвітлюються у працях Г.С. Батищева, М.М. Бахтіна, В.С. Безрукової, В.П. Безпалько, А.В. Брушлінського, І.В. Бухтіярової Л.С. Виготського, І.Є. Відта, О.С. Газмана, О.І. Генисаретського, Є.С. Заір-Бека, В.П.Зінченко, М.С. Кагана, Н.Б. Крилової, А.І. Лебедєва, Н.В. Матяш, В.М.Монахова, І.М. Мурашковської, А.М. Орлова, Є.С. Полат, В.Є. Радіонова, Л.А. Регуш, С.Т. Шацького, В.В. Штейнберга, Н.О. Яковлевої та ін.
Маючи давню історію, культура проектування сьогодні входить до багатьох областей загальноосвітньої практики у вигляді проектних методик навчання.
Питання організації навчання за методом проектів розглядається у працях вітчизняних та зарубіжних учених (Д. Дьюї, У.Х. Кілпатрик, Є. Коллінгс, Л.Є. Левін, Д. Піт, С.Т. Шацкий). У наш час варіанти використання проектної діяльності розглядаються у працях В.В. Гузєєва, М.К. Гуревича, О.М. Коберніка, І.Я.Лернера, Н.В. Матяш, М.Б. Павлової, Є.М. Павлютенкова, Є.С. Полат, Г.К. Селевко, В.Д. Симоненко, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, О.О. Фураєвої, І.Д. Чечеля. Проблема підготовки вчителя до організації проектної діяльності знайшли своє відображення у дисертаційних дослідженнях Ю.В. Веселової, М.В. Елькіна, М.Л. Пелагейченко, С.С. Ізбаш, Е.В. Кручай, О.В. Ожерельєвої, Н.І. Прокоф’євої, Н.І. Торлопової, Ю.А.Фильчакової та інших. Але ці праці пов'язані із розв’язанням проблем проектної діяльності у сфері різних шкільних предметів (географія, трудове навчання), а також підготовки до цієї діяльності студентів вищих навчальних закладів і коледжів. Досить обмежено висвітлено проблему підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти, що є потребою часу.
З аналізу цих та інших робіт випливає, що проблема використання проектної технології у педагогічному процесі займає значне місце в наукових дослідженнях багатьох країн. Швидкий розвиток нових тенденцій освіти та необхідність використання у практичній роботі вчителів нових технологій ставлять перед вчителями потребу оволодівати проектною технологією як на рівні самоосвіти, так і під час підвищення кваліфікації.
Актуальною залишається проблема оновлення технології виховання, а також системи роботи вчителя з учнями в позаурочний час, питання побудови гуманістичного, особистісно орієнтованого процесу виховання в закладах освіти та належної підготовки фахівців до організації виховної роботи, спрямованої на розвиток індивідуальності та суб'єктності вихованця. Упровадження проектної діяльності в практичну роботу педагогів у межах позаурочної роботи стає однією із важливих потреб сучасності, але вона можлива тільки за умов ґрунтовної його підготовки.
Система підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності в межах післядипломної педагогічної освіти у наш час практично відсутня, вона є проблемою не тільки теоретичною, але й прикладною. Враховуючи це, нами обрана тема дисертаційного дослідження ”Підготовка вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі”.
Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри теорії та методики виховання Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, науковою темою якої є ”Проектування виховних систем у загальноосвітніх навчальних закладах, спрямованих на життєву компетентність особистості учня ”(затверджена рішенням вченої ради ЗОІППО, протокол № 3 від 25.09. 2005 р ).
Тема дослідження затверджена на засіданні вченої Ради Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 4 від 12.12.2002 р.), погоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 27.01.2004 р.).
Мета дослідження розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі.
Об’єкт дослідження підготовка вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти.
Предмет дослідження наукове обґрунтування змісту та умови підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти.
Гіпотеза дослідження: організація підготовки вчителя до проектної діяльності буде ефективною, якщо:
забезпечити педагогічні умови підготовки вчителів до організації проектної діяльності;
педагоги оволодіють теоретичними та практичними засадами проектної технології та дотримуватимуться основних вимог до використання методу проектів у позаурочній діяльності й застосовуватимуть у власній діяльност

Список литературы

висновки

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та існуючого практичного досвіду ми здійснили теоретичний аналіз проблеми підготовки вчителя до організації проектної діяльності у системі післядипломної освіти та дослідили сутність понять проект, метод проекту, проектна діяльність і охарактеризували розвиток проектної технології у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці та практиці. Проведена робота дозволила визначити, що метод проектів має достатній історичний шлях розвитку, рівень теоретичного обґрунтування (дослідження В. Безрукової, В. Беспалько, М. Бершадського, Дж. Джонса, Д. Дьюї, У. Кілпатрика, В. Монахова, Н. Матяш, Є. Полат, С. Шацького та ін.) та практичний досвід використання в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Велика перерва у використанні цього досвіду за період радянських часів призвела до того, що в сучасній педагогічній практиці він сприймається як інноваційна педагогічна технологія. Політичні, економічні, культурні зміни в Україні наприкінці ХХ початку ХХІ століть викликали потреби впровадження таких технологій навчання, що здатні забезпечувати розвиток особистості, яка б була спроможна компетентно розв’язувати будь-які проблеми сучасного життя; до них відноситься і проектна технологія. Визначаючи достатню теоретичну розробленість використання проектної технології у навчальній діяльності, ми відзначили, що для використання методу проекту у позаурочній роботі основної школи немає достатнього теоретичного обґрунтування; на практиці вона використовується на рівні поверхового знайомства та інтуїції.
2. Враховуючи спрямованість дисертаційного дослідження на зміст та технології підготовки вчителя до організації проектної діяльності було проаналізовано стан підготовки вчителя до організації проектної діяльності в історії розвитку педагогіки ХХ початку ХХІ століть, який дозволив охарактеризувати систему підготовки вчителя до організації проектної діяльності на сучасному етапі розвитку ППО та зробити висновки про: існування інтересу та зацікавленості вчителів організацією проектної діяльності, наявності у педагогів загального уявлення про організацію проектної роботи, достатніх знань про переваги проектної діяльності, оглядових уявлень про технологію організації проектної роботи. Але відсутність досконалого методичного забезпечення процесу навчання педагогів проектній діяльності у системі ППО, викликає потребу створення науково-методичного супроводу, банку позаурочних учнівських проектів, характеристики змісту та розробки технології підготовки, які дозволили б на належному рівні провести підготовку вчителя до організації проектної діяльності.
3. На основі теоретичного аналізу науково-педагогічної літератури було розроблено модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти, до складу якої увійшли: потреби суспільства, мета, завдання, принципи, зміст, форми і методи роботи; критерії (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний) та рівні (високий, достатній, низький) готовності вчителів до організації проектної діяльності з учнями в позаурочній роботі; організаційно-педагогічні умови, суб’єкти процесу підготовки вчителя та загальний результат. У межах нашого дисертаційного дослідження було теоретично обґрунтовано зовнішні та внутрішні умови щодо підготовки вчителя до впровадження методу проектів у позаурочну виховну діяльність.
До головних організаційно-педагогічних умов підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності належать: наявність науково-обґрунтованої моделі підготовки вчителя до проектної діяльності учнів; наявність банку позаурочних проектів учнів; залучення вчителів до управління проектною діяльністю школярів; наявність у навчально-тематичних планах курсів підвищення кваліфікації ОІППО спецкурсу Проектна діяльність в позаурочний час”, який забезпечував би формування готовності вчителів до організації проектної позаурочної роботи зі школярами.
4. У процесі проведення дослідно-експериментальної роботи було здійснено експериментальну перевірку ефективності моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти та апробацію спецкурсу Проектна діяльність у позаурочний час” у ході курсової перепідготовки вчителів: класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директорів з виховної роботи.
Зокрема, відбулися такі позитивні зміни: високий рівень показників змінились на + 4,59, середній рівень на + 36,65, а низький рівень зменшилися на 41,24 %.
Проведена експериментальна робота також засвідчила позитивну динаміку змін, які відбулися у слухачів спецкурсу: кількість педагогів з низьким рівнем підготовки до організації проектної діяльності зменшилась, на 18,25%; різниця між рівнем сформованості практичних умінь складає 14%, а між рівнем зацікавленості до початку і наприкінці проведеного спецкурсу складає 17%.
Результати проведеного дослідження дають можливість стверджувати, що розроблена модель підготовки виявилась ефективною і засвідчує про готовність вчителів до організації проектної діяльності в позаурочній роботі.
Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого наукового обґрунтування заслуговують, на нашу думку, підготовка нових програм і спецкурсів проведення курсової підготовки вчителів, більш детальна технологізація виховної діяльності вчителів, внесення коректив у теоретичну та практичну підготовку вчителів, які проходять підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти на основі нових підходів до організації позаурочної виховної роботи в загальноосвітніх закладах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексейчук А.І. Творчість та особливості інтеграції Української системи освіти в Європейській освітній простір // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуку: 3б. наук. Праць. Київ Запоріжжя, 2000. Вип. 18 С. 81-86.
2. Алфёрова А.Д. Опыт и проблемы повышения психологической компетентности учителя // Вопросы психологии. 1988. - № 5. С. 116-120.
3. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. М.: Высшая школа, 1980. - 386 с.
4. Астахова В.И., Астахов Е.В. ХХІ век - век образования (становление международного сотрудничества Украины в области образования: учёт современных тенденций) // Гуманітарні науки. - 2003. - № 2 (6). С. 40-45.
5. Бабаева Г., Пастухова Л. Пять шагов к творчеству // Директор школы. 2000. - № 1 С.31-33.
6. Базаров Т.Ю. Век живи, век учись // Психологическая газета. 1999. № 6. С. 12-13.
7. Байдурова Л.А., Шапошникова Т.В. Метод проектов при обучении учащихся двум иностранным языкам // Иностранные языки в школе. 2002. - № 1. - С. 5-11.
8. Балл Г.А. Теория учебных задач. Психолого педагогический аспект. М.: Педагогика. 1990. 194 с.
9. Барлекс Д., Питт Д. Технологическое образование в Великобритании // Школа и производство. - 1999. - № 5. - С. 93-95.
10. Бацаева Т.Е. Психологопедагогические условия подготовки будущих педагогов начальных классов к руководству творческой проектной деятельностью: Автореф. канд. Пед. Наук: 13.00.01 - общая педагогика / Брянский гос. пед. ун-т. - Брянск: БГПУ, 1998. - 19 с.
11. Башинкьса Т. Проектувальна діяльність основа взаємодії вчителя та учнів. Історія методу проектів./Т. Башинська // Дайджест пед. ідей та технологій. Шк.-парк. 2003. - № 3. С. 49-52.
12. Безруков В.С. Словарь нового педагогического мышления.- Екатеринбург: Альтернативная педагогика, 1996. - 94 с.
13.