Каталог / ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ / Конституционное право; муниципальное право
скачать файл: 
- Название:
- КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ: ДОСВІД УКРАЇНИ
- ВУЗ:
- Харківський національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України
- Краткое описание:
- МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису
ШВЕЦЬ ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА
УДК 342.846
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ: ДОСВІД УКРАЇНИ
Спеціальність 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України
Бандурка Олександр Маркович
Харків – 2011
З М І С Т
ВСТУП….………………………………………………..…………..………….….3
Розділ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ ЯК ОРГАНУ ДЕРЖАВИ……………….………………………………………...……11
1.1. Поняття та основні характеристики Центральної виборчої комісії як органу держави……………………………….……………………………………...…..11
1.2. Місце Центральної виборчої комісії в державному механізмі...............….31
Висновки до розділу 1…………………………………………………………….54
Розділ 2. ОСНОВИ СТАТУСУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ……………………………………………………………………………...….58
2.1. Склад Центральної виборчої комісії, порядок її формування та статус членів Комісії……………………………………………………..………………….…..58
2.2. Функції, повноваження та принципи діяльності Центральної виборчої комісії…………………………………………………………………………………......90
2.3. Організація роботи та форми діяльності Центральної виборчої комісії……………………………………………………………………………………118
2.4. Компетенційні взаємозв’язки Центральної виборчої комісії з іншими органами державної влади та посадовими особами……………………………...…..146
Висновки до розділу 2……….………………………………………….……….168
ВИСНОВКИ...…………………………………………………………...………172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….177
ВСТУП
Актуальність теми. Конституція України, визначивши державу як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову, встановила, що носієм і єдиним джерелом влади в державі є народ, який реалізує владу безпосередньо або через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Безпосереднє волевиявлення громадян України стає головним чинником для подальшого розвитку держави і суспільства, а визнання Українського народу носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в країні вимагають дослідження проблем, пов'язаних із легітимізацією державної влади та функціонуванням її органів, оскільки забезпечення загальних інтересів суспільства та його окремих членів може реалізуватися виключно через органи публічної влади.
За таких умов особливої актуальності набуває проблема характеристики Центральної виборчої комісії як органу, від якого значною мірою залежить демократизм і легітимність формування представницьких органів державної влади, і який являє собою важливий елемент механізму, що опосередковує суверенну волю народу і надає їй юридично значущої форми.
Правовий статус Центральної виборчої комісії протягом останніх років у зв'язку з постійною реформою вітчизняного виборчого законодавства та виборчої системи зазнає змін, а практика проведення кампаній з виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, а також сільських, селищних та міських голів свідчить про низку суттєвих проблем, що стосуються її статусу і потребують вирішення шляхом удосконалення чинного законодавства України.
Актуальність дослідження конституційно-правового статусу Центральної виборчої комісії обумовлюється відсутністю комплексних наукових досліджень цієї інституції. Окремі аспекти правового становища відповідного органу розглядали вчені-правники О.М. Бандурка, М.О. Баймуратов, А.З. Георгіца, В.С. Журавський, О.Л. Копиленко, Л.Т. Кривенко, О.О. Майданник, О.В. Марцеляк, М.П. Орзіх, В.Ф. Погорілко, В.О. Серьогін, М.І. Ставнійчук, Т.В. Стешенко, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, В.М. Цвік, В.М. Шаповал, О.Н. Ярмиш та деякі ін. Проте їхні роботи присвячені актуальним проблемам виборчого права України, статусу виборчих комісій в Україні в цілому.
Таким чином, необхідність на дисертаційному рівні дослідити та проаналізувати конституційно-правовий статус Центральної виборчої комісії пов’язана, по-перше, з потребою наукового обґрунтування та визначення правової природи, місця цієї інституції в інституційно-функціональному механізмі публічної влади; по-друге, з потребами практики функціонування Центральної виборчої комісії і завданням удосконалити її статус через модернізацію вітчизняного законодавства; по-третє, з тим, що за часи існування незалежної України даній проблемі не приділялося належної уваги в контексті самостійного дослідження, а лише характеризувався ряд окремих її аспектів у межах дослідження виборчого права та статусу виборчих комісій усіх ланок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в межах та відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10 та Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 роки, затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 року, протокол № 10.
Мета і завдання дослідження. Мета даного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених-правників, узагальнення національного досвіду у сфері діяльності виборчих комісій визначити юридичну природу Центральної виборчої комісії і проаналізувати її конституційно-правовий статус.
Досягнення зазначеної мети забезпечується через вирішення таких завдань:
- проаналізувати особливості Центральної виборчої комісії як органу держави та на основі цього виробити авторське визначення цієї інституції;
- з'ясувати місце Центральної виборчої комісії в державному механізмі;
- дати наукову характеристику Центральної виборчої комісії як суб’єкта виборчого процесу;
- охарактеризувати порядок утворення, персональний склад та статус членів Центральної виборчої комісії;
- визначити основні функції Центральної виборчої комісії та окреслити межі її повноважень;
- дослідити принципи діяльності Центральної виборчої комісії;
- розкрити особливості організації роботи та форм діяльності Центральної виборчої комісії;
- з'ясувати сутність функціональних зв'язків та особливості взаємовідносин Центральної виборчої комісії з іншими органами державної влади у процесі реалізації виборчого законодавства;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері конституційно-правового регулювання статусу Центральної виборчої комісії.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що складаються в сфері організації та діяльності виборчих комісій в Україні.
Предметом дослідження є конституційно-правовий статус Центральної виборчої комісії.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять філософські принципи пізнання соціальних явищ, а також система загальнонаукових та спеціальних наукових методів, органічне поєднання яких забезпечує достовірність теоретичних висновків та цілісне сприйняття предмета дослідження в усій системі його зв’язків і взаємозалежностей з іншими елементами правової системи України.
Завдяки використанню методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції встановлені ознаки та вироблено поняття Центральної виборчої комісії, що дало змогу усвідомити сутність цієї інституції та її правову природу (підрозділ 1.1). При вивченні правового статусу Центральної виборчої комісії знайшов своє застосування формаль¬но-юридичний метод (підрозділи 1.1– 1.3 та розділ 2); історичний метод використаний при виділенні концепцій виборчих ко¬місій та при дослідженні становлення відповідного органу в Україні (підрозділи 1.2 та 2.1); порівняльно-правовий дозволив розкрити особливості порядку формування Центральної виборчої комісії та її повноважень у порівнянні з зарубіжним досвідом (підрозділи 2.1 та 2.2); структурно-функціональний застосований при дослідженні функцій Центральної виборчої комісії (під¬розділ 2.2); ме¬тод правового моделювання використаний при обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення конституційно-правового статусу Центральної виборчої комісії (розділ 2); системно-структурний метод дав змогу розглянути статус Центральної виборчої комісії як цілісне явище, що складається з окремих елементів, взаємопов’язаних між собою й зовнішнім середовищем (підрозділи 2.1– 2.4) та ін.
Кожен із охарактеризованих методів використовується в органічному поєднанні з іншими, що дало змогу сформувати цілісну методологічну систему дослідження конституційно-правового статусу Центральної виборчої комісії.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою спробою комплексного монографічного дослідження конституційно-правового статусу Центральної виборчої комісії.
Наукова новизна одержаних результатів виражається у таких теоретичних положеннях і висновках, що виносяться на захист:
уперше:
• охарактеризовано особливості Центральної виборчої комісії як органу держави; з’ясовано, що Комісія: 1) створюється з метою здійснення певного виду державної діяльності (організація та проведення виборів, референдумів, захист виборчих прав громадян та сприяння їх реалізації); 2) посідає певне місце у системі органів держави як відносно самостійний елемент; 3) наділена ознакою загальнодержавного масш¬табу дій і здійснює діяльність загальнодержавної мети; 4) має владні повноваження; 5) спирається у процесі реалізації своїх повноважень на організаційну, матеріальну і примусову силу держави; 6) для здійснення своєї компетенції наділена необхідною матеріальною базою, має фінансові кошти, рахунок у банку, а матеріальну основу її організації та діяльності становлять кошти державного бюджету; 7) має притаманну лише їй внутрішню структуру; 8) складається з осіб, котрі є державними службовцями;
• обґрунтовано, що Центральна виборча комісія є органом sui generis, особливого роду з унікальним статусом; вона займає в системі органів державної влади самостійне місце, не належачи до жодної з класичних гілок влади і функціонуючи в режимі незалежного, автономного державного органу. Її діяльність особливо важлива у реалізації конституційного принципу народовладдя в Україні. Вона має за мету забезпечити легітимність державної влади, її демократичність;
• зроблено висновок про те, що Центральна виборча комісія, як суб’єкт виборчих правовідносин, займає центральне місце в механізмі реалізації народного волевиявлення на виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, на всеукраїнському і місцевому референдумах;
• доведено, що правовий статус члена Центральної виборчої комісії як державного службовця має декілька складових: загальний та спеціальний правовий статус. Загальний правовий статус закріплений Конституцією України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» тощо. Спеціальний правовий статус – Законом України «Про Центральну виборчу комісію», Регламентом Центральної виборчої комісії, підзаконними актами ЦВК;
• обґрунтовано, що керівництво Центральної виборчої комісії є посадовими особами, а члени ЦВК – службовими особами і здійснено розмежування між поняттями «посадова особа» та «службова особа»;
• запропоновано виділити такі основні функції Центральної виборчої комісії, як організаційна, контрольно-наглядова, консультативно-методична, нормотворча, правоустановча, правопосвідчуюча, правозахисна, правовиховна;
• визначено та охарактеризовано правові (установча, правотворча, правозастосовча, контрольна, інтерпретаційна) і позаправові (засідання, координаційні наради, тренінги, звіти, особистий прийом, офіційні і робочі зустрічі з посадовими особами, прес-конференції і т.д.) форми діяльності Центральної виборчої комісії.
удосконалено:
• визначення поняття Центральної виборчої комісії, під якою пропонується розуміти постійно діючий, колегіальний, незалежний державний орган, який діє на підставі Конституції України, законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а також всеукраїнського і місцевих референдумів, у порядку та межах, встановлених законами України, очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для цього, та здійснює контроль за діяльністю й консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення місцевих виборів і місцевих референдумів;
• наукові підходи щодо оптимізації порядку формування Центральної виборчої комісії, запропоновано запровадження комплексу додаткових (окрім уже передбачених законодавством) обов’язкових вимог до членів Центральної виборчої комісії: підвищення вікового цензу, наявність вищої юридичної освіти чи наукового ступеню в галузі права у кожного члена ЦВК. У перспективі взагалі можливий перегляд положень Конституції України щодо призначення членів ЦВК. Аргументом на користь такої пропозиції є зарубіжний досвід, коли склад так званих вищих виборчих органів формується главою держави та парламентом окремо, а в окремих державах – також судовою гілкою влади;
• рекомендації щодо необхідності утворення постійно діючих регіональних представництв у областях, оскільки очевидно, що ЦВК неспроможна оперативно контролювати і реагувати на факти порушень виборчих прав громадян в усіх регіонах України;
• пропозиції щодо необхідності віднесення до повноважень ЦВК права укладати міжвідомчі угоди про співпрацю з іншими органами державної влади, а також закріплення у Регламенті ЦВК порядку укладення таких угод, їх змісту та умов набуття чинності. Необхідно на основі цього розробити Концепцію взаємодії Центральної виборчої комісії з іншими органами державної влади при формуванні виборчої інфраструктури, у правотворчій, матеріально-фінансовій, організаційно-технічній, інформаційній сферах, а також у галузі забезпечення законності і правопорядку з метою створення належних умов для організації та проведення виборів.
дістали подальшого розвитку:
• визначення структури конституційно-правового статусу членів Центральної виборчої комісії та самої Комісії;
• характеристика повноважень та принципів діяльності Центральної виборчої комісії;
• порівняльний аналіз організації роботи Центральної виборчої комісії;
• обґрунтування пропозицій щодо удосконалення Закону України «Про Центральну виборчу комісію».
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані: у науково-дослідній діяльності – для подальших досліджень конституційно-правового статусу Центральної виборчої комісії та інших виборчих комісій; у сфері нормотворчості – під час реформування виборчого законодавства та удосконалення Закону України «Про Центральну виборчу комісію» відповідно до поданих у роботі висновків й пропозицій; у навчальному процесі – при викладанні навчального курсу “Конституційне право України”, розробці та вдосконаленні спеціальних курсів, таких як “Виборче право України”. Матеріали дослідження, положення та висновки можуть бути використані в навчальній літературі, складанні навчальних програм і підручників з курсу “Конституційне право України”, а також при підготовці методичних рекомендацій з цього курсу та зазначених спецкурсів; у практичній діяльності – в роботі Центральної виборчої комісії, формуванні політичної та правової культури політичних і громадських діячів та громадян України.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фундаментальних юридичних дисциплін ННІ ПМК Харківського національного університету внутрішніх справ. Окремі положення, висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, отримали також апробацію в діяльності Центральної виборчої комісії, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, в наукових доповідях на: науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми сучасного державотворення в Україні» (м. Харків, 2010 р.), науково-практичній конференції «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (м. Харків, 2011 р.), ІІІ Науковому круглому столі «Верховенство права – основоположний принцип правової держави» (м. Харків, 2011 р.).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлені в 4 наукових публікаціях, опублікованих у виданнях, визначених ВАК України фаховими для юридичних наук.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у встановленні юридичної природи Центральної виборчої комісії та з’ясуванні її конституційно-правового статусу. За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Центральна виборча комісія – це постійно діючий, колегіальний, незалежний державний орган, який діє на підставі Конституції України, законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів, у порядку та межах, встановлених законами України, очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для цього, та здійснює контроль за діяльністю і консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів.
2. Центральна виборча комісія є органом sui generis, особливого роду, з унікальним статусом. Вона займає в структурі органів державної влади самостійне місце, і не належить до жодної з класичних гілок влади. Діяльність ЦВК є досить вагомим чинником у реалізації конституційного принципу народовладдя в Україні, оскільки спрямовується на забезпечення легітимності державної влади, демократичність її формування.
3. Центральна виборча комісія характеризується такими рисами: 1) державний орган; 2) постійно діючий орган; 3) колегіальна інституція; 4) незалежний орган; 5) статус Центральної виборчої комісії визначається Основним Законом України та цілою низкою інших правових актів України; 6) орган спеціальної компетенції, що виявляється в її вузькоспеціалізованих повноваженнях, зосереджених на виконанні чітко визначених державою цілях та функціях; 7) орган, який очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, що утворюються для організації підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму; 8) здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів.
4. Центральна виборча комісія виконує такі основні функції: організаційну, контрольно-наглядову, консультативно-методичну, нормотворчу, правоустановчу, правопосвідчуючу, правозахисну, правовиховну. Що ж стосується об’єктних функцій, то, на наш погляд, найбільше Центральній виборчій комісії притаманна політична функція, яка проявляється у організації виявлення політичної волі громадян з дотриманням принципів та основоположних засад демократії у виборчому процесі, що завершується реалізацією народного волевиявлення у формуванні владних струк¬тур, які відповідно до Конституції мають формуватися виборчим шляхом.
5. Центральна виборча комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
6. Форми діяльності Центральної виборчої комісії класифікуються на правові (установча, правотворча, правозастосовна, контрольна, інтерпретаційна) і позаправові (засідання, координаційні наради, тренінги, звіти, особистий прийом, офіційні і робочі зустрічі з посадовими особами, прес-конференції і т. ін.).
7. Центральна виборча комісія як суб’єкт виборчих правовідносин посідає центральне місце в механізмі організації реалізації народного волевиявлення на виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського та місцевих референдумів. Це пояснюється тим, що вона, по-перше, наділена повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів, у порядку та в межах, встановлених законами України (розробка і затвердження кошторису витрат на підготовку і проведення виборів, утворення виборчих округів, встановлення форми виборчих документів, встановлення форми підписних листів тощо); по-друге, очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для цього; по-третє, здійснює контроль за діяльністю й консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення місцевих виборів та місцевих референдумів; по-четверте, вона є суб'єктом з певними зобов'язаннями виборчо-правового характеру і не може ухилятися від участі у виборах; по-п’яте, головним призначенням Центральної виборчої комісії у виборчій кампанії є забезпечення організаційних, фінансових, матеріально-технічних, інформаційних та інших умов для реалізації політичними суб'єктами своїх прав, здійснення контролю за дотриманням виборчого законодавства, поновлення та захист у разі порушення виборчих прав громадян. Зазначені риси Центральної виборчої комісії є важливою умовою забезпечення легітимної передачі державної влади та реалізації громадянами своїх виборчих прав.
8. Правовий статус члена Центральної виборчої комісії визначають такі елементи: права, обов’язки, обмеження (до призначення на посаду та під час проходження служби), гарантії, матеріально-технічне забезпечення, відповідальність. Правовий статус члена Центральної виборчої комісії має дві складові: загальний та спеціальний правовий статус. Загальний правовий статус закріплений Конституцією України, Законами України «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції» тощо. Спеціальний правовий статус – Законом України «Про Центральну виборчу комісію», Регламентом Центральної виборчої комісії, а також підзаконними актами ЦВК. Ці нормативні акти конкретизують положення загального законодавства про державну службу.
9. Керівництво Центральної виборчої комісії є посадовими особами, а члени ЦВК – службовими особами. Розмежування між поняттями «посадова особа» та «службова особа» полягає у тому, що, по-перше, посадова особа наділена як зовнішніми владними повноваженнями, так і внутрішніми (посадові особи мають підлеглих по службі), службова – тільки зовнішніми; по-друге, усі посадові особи водночас є службовими, однак не всі службові особи можуть бути посадовими.
10. Доцільним виглядає внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» стосовно порядку формування ЦВК, вимог до кандидатів на посаду члена Центральної виборчої комісії, повноважень ЦВК. При вдосконаленні чинного законодавства заслуговує на увагу досвід країн СНД, зокрема Республіки Білорусь та Російської Федерації. Так, кандидат у Президенти Республіки Білорусь має право з дня його реєстрації направити в Центральну комісію члена Комісії з правом дорадчого голосу. Політична партія, яка висунула кандидата у депутати Палати представників також має право направити до Центральної комісії члена Комісії з правом дорадчого голосу з дня подання до відповідної окружної виборчої комісії документів, необхідних для реєстрації кандидата в депутати Палати представників, висунутого цією партією. Виборче законодавство Росії містить правило, що члени ЦВК мають право займатися викладацькою, науковою та іншою творчою діяльністю, однак при цьому викладацька, наукова та інша творча діяльність не може фінансуватися виключно за рахунок коштів іноземних держав, міжнародних та іноземних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародним договором чи законодавством.
11. Цілком очевидно, що Центральна виборча комісія неспроможна оперативно відреагувати на факти порушень виборчих прав громадян в усіх регіонах України, відтак створення регіональних представництв ЦВК видається доцільним. Однак, вивчення питання створення регіональних представництв засвідчує необхідність системного вдосконалення законодавства про державну службу та механізмів фінансування діяльності регіональних представництв.
12. Основною організаційною формою діяльності Центральної виборчої комісії є її засідання. На засіданні може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до чинного законодавства належить до повноважень ЦВК. За результатами розгляду на засіданні питань порядку денного ЦВК ухвалює рішення у формі постанови, а з питань поточної внутрішньої діяльності вона може ухвалювати протокольне рішення. Невиконання, неналежне, несвоєчасне виконання рішень Комісії тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Проте, чинне законодавство нечітко встановлює цю відповідальність. Ст. 212-18 КУпАП встановлює відповідальність тільки за невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму, прийнятого в межах їх повноважень. Відповідальність настає у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів – щодо громадян, та від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів – щодо посадових осіб. У зазначеній статті КУпАП відсутні посилання на неналежне, несвоєчасне виконання рішень ЦВК та не вказується, які комісії з виборів та референдумів маються на увазі (Центральна, окружна, територіальна, міська, районна тощо). Зважаючи на зазначене вище, ст. 212-18 КУпАП доцільно викласти у наступній редакції: «Невиконання, неналежне (неповне) або несвоєчасне виконання рішення Центральної виборчої комісії, інших виборчих комісій, Центральної та інших комісій з референдуму, прийнятого в межах їх повноважень, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
13. Виборче законодавство України не відображає системного підходу до регулювання взаємодії між Центральною виборчою комісією та іншими державними органами, зокрема центральними органами виконавчої влади. У положеннях про ці органи, Законі України «Про Центральну виборчу комісію» немає жодних правил здійснення такого напряму роботи. В цьому плані доцільним виглядає розширення повноважень ЦВК щодо її права укладати міжвідомчі договори про співпрацю з органами державної влади, а також закріплення у Регламенті ЦВК порядку укладення таких договорів, їх змісту та умов набуття чинності. Основними складовими таких угод можуть стати: принципи угоди, форми та напрями взаємодії, повноваження сторін тощо. Необхідно також на основі цього розробити Концепцію взаємодії Центральної виборчої комісії з іншими органами державної влади.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдеенкова М.П. Конституционное право в Российской Федерации : Курс лекций : В 9 тт. Т. 1. Основы теории конституционного права / М.П. Авдеенкова, Ю.А. Дмитриев. – М. : Весь Мир, 2005. – 384 с.
2. Автономов А.С. Избирательная власть / А.С. Автономов. – М. : Права человека, 2002. – 88 с.
3. Автономов А.С. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учеб. / А.С. Автономов – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 848.
4. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлении : Социально-правовой аспект [Текст] / Е.А.Агеева. – Л. : Изд-во ЛГУ. – 1990. – 132 с.
5. Адміністративне право України. Академічний курс [Електронний ресурс]: Підруч. : У двох томах: Том 1. Загальна частина / ред. колегія : В.Б. Авер’янов (голова). – К. : Видавництво «Юридична думка». – 2004. – Режим доступу : http://textbooks.net.ua/content/view/2634/15.
6. Адміністративне право України [Текст] : Підручник / О.М. Бандурка, К.Л. Бугайчук, І.Д. Казанчук та ін.; за заг. ред. акад. АПрНУ, проф. О.М. Бандурки. – Харків : Вид-во НУВС, 2004. – 368 c.
7. Адміністративне право України [Текст] : Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю.П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер. – 2006. – 544 с.
8. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2-х т. / С.С. Алексеев – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 360 с.
9. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций. Т.1. / С.С. Алексеев. – Свердловск, 1972. – 396 с.
10. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов – М : Зерцало, 1997. – 672.
11. Андреева Г.Н. Конституционное право зарубежных стран : Учебник / Г.Н. Андреева – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 656 с.
12. Астафичев П.А. Принципы народного представительства в механизме функционирования избирательной системы (часть 2) / П. А. Астафичев // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – 2005. – № 6 (66). – С. 3-7.
13. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лек¬ций. – М. : Юрид. лит-ра, 1997. – 400 с.
14. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации : [учебник] / М.В. Баглай. – [2-е изд.]. – М. : Норма-Инфра-М, 2000. – 776 с.
15. Байтин М.И. Глава VIII. Функции государства // Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах / Отв. ред. М.Н. Марченко. – Т. 1. Теория государства. – М.: Зерцало, 1998. – С. 210-260.
16. Байтин М.И. О формах осуществления функций социалистического государства / М.И. Байтин // Ученые записки Саратовского юридического института. – 1969. – Вып. 18. – С. 263-268.
17. Байтин М.И. Формы осуществления функций государства // Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
18. Бандурка О.М. Парламентаризм в Україні : становлення і розвиток / О.М. Бандурка, Ю.Д. Древаль – Харків : Ун-т внутр. справ, 1999. – 288 с.
19. Барак А. Судейское усмотрение / [пер. с англ. ; науч. ред. В. А. Кикоть, Б. А. Страшун ; вступ. статья М. В. Баглая]. – М. : Норма, 1999. – 364 с.
20. Бахрах Д.Н. Административное право / Д.Н. Бахрах – М. : БЕК, 1996. – 355 с.
21. Битяк Ю.П. Державна служба та розвиток її демократичних основ [Текст] / Ю.П. Битяк. – Харків : Укр. юрид. Академія, 1990. – 74 с.
22. Богашов О.А. Виборчі комісії в системі органів публічної влади України: конституційно-правовий аспект : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Бога шов Олексій Анатолійович . – Х., 2009. – 232 с.
23. Бузин А. Ю. Проблемы правового статуса избирательных комиссий в Российской Федерации : дис. канд. юрид. наук : 12.00.02. / Бузин Андрей Юрьевич. – М., 2005. – 202 c.
24. Бульба О. Європейська інтеграція України та питання реалізації принципу поділу влади / О. Бульба // Право України. – 2004. – № 12. – С. 8-11.
25. Васильев В. И. Комментарий к Федеральному закону о выборах депутатов Государственной Думы / В.И. Васильев, А.Е. Постников. – Ин-т законодательства и сравнит, правоведения при Правительстве Российской. Федерации. – М.: БЕК, 1995. – 198 c.
26. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні / С. Василюк // Право України. – 2002. – № 5. – С. 8-12.
27. Веденеев Ю.А. Избирательная власть: исторический контекст, политико-правовая сущность и механизм осуществления / Ю.А. Веденеев // Бюллетень Центральной избирательной комиссии Российской Федерации. – 1995. – № 2 (28). – С. 39-49.
28. Венгеров А.Б. Теория государства и права. Учебник / А.Б. Венгеров. – М. : Новый юрист, 1998. – 624 с.
29. Виборче законодавство : українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування / [за заг. ред. Радченка Є.В.]. – К. : Факт, 2003. – 258 с.
30. Виборче право України: [навч. посіб.] / [Воротіна Н.В., Гаєва Н.П., Ісаєва Н.К. та ін.] / [за ред. В.Ф. Погорілко, М.І. Ставнійчук]. – К. : Парламентське вид-во, 2003. – 383 с.
31. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук – М. : Наука, 1979. – 229 с.
32. Волков В.Э. Избирательные комиссии муниципальных образований: современные проблемы правового статуса в контексте определения компетенции органов местного самоуправления / В.Э. Волков // Юридический аналитический журнал. – 2004. – № 2-3 (10-11). – С. 104-110.
33. Вопленко Н.Н. Праворазъяснение в системе правовых форм государственной деятельности / Н.Н. Вопленко // Юридическая деятельность : сущность, структура, виды. – Ярославль : Яросл. гос. ун-т, 1989. – С. 50-56.
34. Гарчева Л.П. Конституционное право Украины. Учебное пособие / Л.П. Гарчева, А.Н. Ярмыш. – Симферополь : Доля, 2002. – 300 с.
35. Георгицэ М. Организованная преступность: проблемы теории и практики расследования [Текст] : Монография / Георгицэ Михай. – Кишинэу : Молд. Гос. Университет, 1998. – 354 с.
36. Георгіца А.З. Сучасний парламентаризм : проблеми теорії та практики : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.02 / Георгіца Аурел Зиновійович. – Чернівці, 1999. – 458 с.
37. Голунский С.А., Строгович М.С. Теория государства и права. – М. : Юриздат, 1940. – 302 с.
38. Государственная служба : теория и организация [Текст] : Курс лекций / [Под общ. ред. Е.В. Охотского, В.Г. Игнатова]. – Ростов : Феникс. – 1998. – 633 с.
39. Графский В.Г. Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации / В.Г. Графский // Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации. – М. : Юрид. лит-ра, 1990. – С. 236-239.
40. Григорьев В.Г. Выборы в местные Советы народных депутатов и порядок их проведения / В.Г. Григорьев, В.П. Жданов. – М. : Юрид. лит-ра, 1982. – 63 с.
41. Давидович Я. Про наступні вибори думаємо вже сьогодні / Я. Давидович // Голос України. – 2006. – 31 жовтня.
42. Державне управління : Проблеми адміністративно-правової теорії та практики [Електронний ресурс] : / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2003. – Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1191.html.
43. Державне управління : теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 384 с.
44. Деякі питання забезпечення підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 р. № 843. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=843-2010-%EF.
45. Еремян В.В. Муниципальное право Мексики. Теория, история, современность : В 2 т. / В.В. Еремян. – М.: Изд-во Российского университета дружбы народов, 1997. – Т.1. – 376 с.
46. Жук Н. А. Роль політичних партій у здійсненні принципу поділу влади / Н.А. Жук // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2 (37). – С. 46-48.
47. Загальна теорія держави і права : Навч. посібник / [А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.] ; за ред. В.В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
48. Загальна теорія держави і права : Підруч. для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / [М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.] ; за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
49. Закон Республики Беларусь от 11 февраля 2000 года № 370-З. – Режим доступу : http://www.pravo.by/WEBNPA/text.asp?RN=Hk0000370#&Chapter=8.
50. Захаров И. В. Проблемы законности в деятельности избирательных комиссий (на примере выборов депутатов Областной Думы Законодательного Собрания Свердловской области) / И. В. Захаров // Конституционное и муниципальное право. – 2005. – № 6. – С. 19-25.
51. Збірник рішень судів за результатами розгляду справ за позовами суб’єктів виборчого процесу на виборах Президента України 2010 року / Редкол. : В.М. Шаповал (голова) ; А.Й. Магера (заступник голови), Ж.І. Усенко-Чорна (заступник голови) та ін. – К. : Фенікс, 2010. – 872 с.
52. Златопольский Д.Л. Государственное право зарубежных стран : Восточной Европы и Азии : Учебник для вузов / Д.Л. Златопольский. – М. : Зерцало, 2000. – 320 с.
53. Зорькин В.Д. Основные ветви государственной власти : их разграничение и соотношение / В.Д. Зорькин // Социалистическое правовое государство : концепция и пути реализации. – М. : Юрид. лит-ра, 1990. – С. 99-105.
54. Избирательный Кодекс Республики Армения от 26 мая 2011 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.parliament.am/legislation.php?sel= show&ID=4216#2.
55. Избирательный кодекс Республики Беларусь [Електронний ресурс] : Закон Республики Беларусь от 11 февраля 2000 года № 370-З. – Режим доступу : http://www.pravo.by/WEBNPA/text.asp?RN=Hk0000370 #&Chapter=8.
56. Избирательное право, избирательный процесс в Российской Федерации : Учебник для вузов / Отв. ред. – докт. юрид. наук А.В. Иванченко. – М. : Издательство НОРМА, 1999. – 856 c.
57. Калетнік І.Г. Зобов’язання, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, в цивільному законодавстві України [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Калетнік Ігор Григорович. – Одеса. – 2004. – 194 с.
58. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность / В.Н. Карташов. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – 218 с.
59. Кибанов А.Я. Управление персоналом [Текст] : Энциклопедический словарь / А.Я. Кибанов. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 452 с.
60. Ким А.И. Советское избирательное право. Вопросы теории, избирательного законодательства и практика его применения / А.И. Ким. – М. : Юрид. лит¬ра, 1965. – 211 с.
61. Князев С.Д. Правовой статус избирательных комиссий в Российской Федерации : перспективы развития / С.Д. Князев // Журнал российского права. – 1999. – № 10. – С. 36-45.
62. Князев С.Д. Российское избирательное право : [учебник] / С.Д. Князев. –Владивосток : Дальневосточ. гос. ун-т, 2001. – 448 с.
63. Князев С. Д. Система избирательных комиссий: нужна ли электоральная вертикаль? / С. Д. Князев [Електронний ресурс] // Академический юридический журнал. – 2002. - №1 (7). – Режим доступу : http://www.advocat.irk.ru.
64. Князев С.Д. Субъекты российского избирательного права / С.Д. Князев, Е.Н. Хрусталев // Актуальные проблемы государства и права на рубеже веков. – Владивосток, 1998. – С. 89-90.
65. Ковешников Е.М. Муниципальное право России : Юнита 1. / Е.М. Ковешников, А.М. Кононов – М. : СГУ, 1998. – 48 с.
66. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Текст] : Закон України від 7 грудня 1984 року № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
67. Козлова Е.И. Конституционное право России: [учебник] / Е.И. Козлова, О.Е. Кутафин. – [2-издание]. – М. : Юристь, 1999. – 520 с.
68. Козодой Л.М. Конституційно-правовий статус суб’єктів виборчого процесу в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Козодой Леонід Михайлович. – К., 2006. – 228.
69. Колодій А. М. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: [підручник] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. - [2-ге вид.]. - К.: Юрінком, 2007. – 502 с.
70. Колпаков Н. Разделение властей в современном Российском государстве / Н. Колпаков // Конституционное и муниципальное право. – 2001. – № 2. – С. 20-21.
71. Комаров В.В. Конституционный контроль : опыт сравнительного анализа (Россия, субъекты Федерации, страны-учасницы СНГ и страны Балтии) / В.В. Комаров // Конституционное и муниципальное право. – 1998. – № 1. – с. 48-53.
72. Комаров С.А. Общая теория государства и права : учебник, 3-е изд., переработ. и допол. / С.А. Комаров. – М. : Юрайт, 1997. – 412 с.
73. Коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України» / [Ільков В. В., Лагус 1.1., Лінецький С. В. та ін.] / за заг. ред. А.І. Мартинюка. – К. : Юридична думка, 2006. – 704 с.
74. Кондратьев А.А. Гарантии охраны трудових прав робочих и служащих [Текст] : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 «трудовое право; право соціального обеспечения» / А.А. Кондратьев. – М. – 1985. – 25 с.
75. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4-х т. / [отв. ред. Б.А. Страшун]. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – Т. 1-2. – 757 с.
76. Конституційне право України: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / [Городецький О. В., Корнієнко М. І., Кравець Є. Я. та ін.] / за ред. В. Ф. Погорілка. - К. : Наукова думка, 2003. – 734 с.
77. Конституция Мальтийской Республики // Конституции государств Европы : В 3 т. / [под общей ред. Л.А. Окунькова]. – М. : Издательство НОРМА, 2001. – Т. 2. – С. 468-538.
78. Конституция Республики Беларусь от 15 мая 1994 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pravo.by/webnpa/text.asp?RN=v19402875.
79. Конституция Турецкой Республики // Конституции государств Европы: В 3 т. / [под общей ред. Л.А. Окунькова]. – М. : Издательство НОРМА, 2001. – Т. 3. – С. 222-286.
80. Конституція України : від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
81. Костюков А.Н. Должностное лицо : административно-правовой статус [Текст] / А.Н. Костюков // Известия Вузов : Правоведение. – 1987. – № 2. – с. 21-25.
82. Костюков А.Н. Правовой статус должностного лица (административно-правовой аспект) [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 05.05.04 /А.Н. Костюков. – Ленинград. – 1988. – 21 с.
83. Кравченко В.В. Закон України «Про вибори народних депутатів України» : [науково-практичний коментар] / В.В. Кравченко, М.О. Пухтинський. – К. : ІнЮре, 1997. – 192 с.
84. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. / В.В. Кравченко – К. : Атіка, 2000. – 317 с.
85. Кримінальний кодекс України [Текст] : Закон України від 5 квітня 2001 року № 2341-III //Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
86. Кулиговская Э.Г. Совершенствование правового статуса и организации деятельности избирательный комиссий в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Кулиговская, Элина Геннадьевна. – М., 2005. – 220 с.
87. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления [Текст] : / Б.М. Лазарев. – М. : Юрид. литература. – 1972. – 280.
88. Лисенков С.Л. Закон «Про вибори народних депутатів України» / С.Л. Лисенков, О.Д. Тихомиров. – К. : Либідь, 1998. – 188 с.
89. Лохвицкий А. Обзор современных конституций : 2-е изд., испр. и доп. – Спб. : Базунов, 1865. – 270 с.
90. Лукьяненко В.И. Контроль в системе государственной службы / В.И. Лукьяненко // Государственная служба : теория и организация. Курс лекций. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. – 640 с.
91. Малая знциклопедия конституционного права / [авт.-уклад. Баглай М.В.]. – М. : БЕК, 1998. – 505 с.
92. Малиновський В.Я. Державне управління [Електронний ресурс] : Навчальний посібник / В.Я. Малиновський. – Луцьк : Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. – 2000. – Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1181_ page_72.html.
93. Мальцев Г.В. Новый российский парламент : надежды на будущее / Г.В. Мальцев, А.И. Экимов, В.И. Ефимов // Российская Федерация. – 1993. – № 1/13. – С. 33-36.
94. Манохин В.М. Советская государственная служба [Текст] / В.М. Манохин. – М. : Юрид. лит. – 1966. – 799 с.
95. Марксистско-ленинская общая теория государства и права : Социалистическое право / Под ред. Н.Г.Александрова. – М. : Юрид. лит., 1973. – 647 с.
96. Марцеляк О.В. Вибори народних депутатів України : навчальний посібник. / О.В. Марцеляк. – Харків : ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС», 2007. – 620 с.
97. Марцеляк О.В. Інститут омбудсмана: теорія і практика / О.В. Марцеляк ; відп. ред. член-кор. АПрН України О.Н. Ярмиш : Монографія. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 450 с.
98. Марцеляк О.В. Конституційно-правовий статус інституту омбудсмана: світовий досвід та українська модель : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. юрид. наук. : спец. 12.00.02 «конституційне право» / О.В. Марцеляк. – Одеса, 2004. – 35 с.
99. Медушевский А.Н. Идея разделения властей / А.Н. Медушевский // Вестник Российской Академии наук. – 1994. – Т. 64. – № 1. – С. 21-31.
100. Миронов Н.М. Конституционно правовая институционализация системы избирательных комиссий в свете международных стандартов / Н.М. Миронов // Конституционное и муниципальное право. – 2006. – № 10. – С. 19-23.
101. Мицкевич А.В. Субъекты советского права / А.В. Мицкевич – М. : Госюриздат, 1962. – 213 с.
102. Молдован В.В. Конституційне право : опорні конспекти [Текст] : Навч. посібник для студентів юрид. вузів та фак-тів / В.В. Молдован, В.Ф. Мелащенко. – К. : Юмана. – 1996. – 272 с.
103. Муніципальне право України : Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
104. Мурашин О. Г. Акти прямого народовладдя у правовій системі : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.01 / Мурашин Олександр Григорович. – К., 2001. – 420 с.
105. Науково-практичний коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України» / За ред. Ю.Б. Ключковського. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 680 с.
106. Нерсесянц В.С. Основные ветви государственной власти : их разграничение и соотношение / В.С. Нерсесянц // Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации. – М.: Юрид. лит-ра, 1990. – С. 42-43.
107. Оболенський О.Ю. Державна служба [Електронний ресурс] : Навчальний посібник / О.Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ. – 2003. – Режим доступу : http://studentbooks.com.ua/content/view/1229/76/1/0.
108. Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан Российской Федерации [Електронний ресурс] : Закон Российской Федерации от 22 мая 2001 года № 67-ФЗ. – Режим доступу : http://cikrf.ru/law/federal_law/zakon_02_67fz_n.html.
109. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М. : Юрист, 1994. – 367 с.
110. О выборах в Республике Казахстан [Електронний ресурс] : Конституционный закон Республики Казахстан от 28 сентября 1995 года. – Режим доступа : http://election.kz/portal/page?_pageid=73,48269&_dad=portal&_schema=PORTAL.
111. Органи державної влади в Україні : структура, функції та перспективи розвитку : [навч. посіб.] / [Нижник Н.P., Дубенко С.Д., Плахотнюк Н.Г. та ін.] ; За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К. : НІЧЛАВА, 2003. – 288 с.
112. Организационные основы деятельности Центральной избирательной комиссии Российской Федерации [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://cikrf.ru/about/activity.
113. Ославський М.І. Виконавча влада в Україні : організаційно-правові засади [Електронний ресурс] : Навчальний посібник / М.І. Ославський. – К. : Видавництво «Знання» – 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ebk.net.ua/Book/dvu/ oslavskyj_vvu/part5/502.htm.
114. Основы права [Текст] : Учебное пособие для средних специальных учебных заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. ; под ред. В.В.Ла¬зарева. – М : Юристъ, 2001. – 448 с.
115. Петришин О.В. Статус службової особи: природа, структура, спеціалізація [Текст] / О.В. Петришин. – К. : УНКВО. – 1990. – 76 с.
116. Погорілко В.Ф. Актуальні проблеми реформування державної влади в Україні / В.Ф. Погорілко // Вісник Академії правових наук України. –1995. – № 3. – С. 21–27.
117. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт. : В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський (кер.) та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 143 с.
118. Постников А.Е. Избирательное право России / А.Е. Постников. – М. : Инфра-М- Норма, 1996. – 224 с.
119. Правовые формы деятельности в общенародном государстве / Под общей ред. В.М. Горшенёва. – Харьков : Харьк. юрид. ин-т, 1985. – 85 с.
120. Правотворчество в СССР / Под. ред. А.В. Мицкевича. – М. : Юрид. лит., 1974. – 319 с.
121. Про вибори народних депутатів України [Електронний ресурс] : Закон України від 18 листопада 1993 р. № 3623-XII. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3623-12.
122. Про вибори народних депутатів України [Текст] : Закон України від 25 березня 2004 р. № 1665-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27-28. – Ст. 366.
123. Про вибори народних депутатів Української РСР [Текст] : Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 27 жовтня 1989 р. № 8304-XI //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – Додаток до № 45. – Ст. 626.
124. Про вибори Президента України [Текст] : Закон України від 05 березня 1999 р. № 474-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.
125. Про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» [Текст] : Закон України від 29 травня 2007 р. № 1095-V // Голос України. – 2007. – 31 травня).
126. Про Державний реєстр виборців [Текст] : Закон України від 22лютого 2007 р. № 698-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 20. – Ст. 282.
127. Про державну службу [Текст] : Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. –№ 52. – Ст.490.
128. Проект Виборчого кодексу України від 14 квітня 2009 p. № 4234-1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/.
129. Про забезпечення реалізації виборчих прав громадян України, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу на позачергових виборах до Верховної Ради України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 04 липня 2007 р. № 593/2007. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=593%2F2007.
130. Про забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, прозорості та відкритості виборчого процесу на чергових виборах Президента України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 16жовтня 2009 р. № 832/2009. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg= 832%2F2009.
131. Про засади запобігання і протидії корупції [Текст] : Закон України від 7 квітня 2011 р. № 3206-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.
132. Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 13 квітня 2011 р. № 460/2011. – Режим доступу : http://treasury.gov.ua/main/uk/publish /article/150868.
133. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 06квітня 2011 р. № 383/2011. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 383%2F2011.
134. Про затвердження Регламенту Центральної виборчої комісії [Електронний ресурс] : Постанова Центральної виборчої комісії України від 26 квітня 2005 р. № 72. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=v0072359-05.
135. Про затвердження складу Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України від 25 листопада 1993 р. № 3654-XII. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3654-12.
136. Про Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс] : Закон України від 07жовтня 2010 р. № 2591-VI. – Режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2591 17&p=1321351298091590.
137. Про конституційне подання [Електронний ресурс] : Постанова Центральної виборчої комісії від 19жовтня 2010 р. № 423. (щодо офіційного тлумачення частини першої статті 76 Конституції України 1996 року стосовно строку повноважень Верховної Ради України VI скликання, обраної 30 вересня 2007 р.) – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/getd?id=26498&ptext.
138. Про Конституційний Суд України [Текст] : Закон України від 16жовтня 1996 р. № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
139. Про міліцію [Текст] : Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
140. Про місцеві державні адміністрації [Текст] : Закон України від 9 квітня 1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
141. Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення [Текст] : Закон України від 23 вересня 1997 р. № 538/97-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 48. - Ст. 296.
142. Про невідкладні заходи щодо забезпечення законності та правопорядку під час проведення повторного голосування з виборів Президента України [Електронний ресурс] : Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 лютого 2010 р. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0004525-10.
143. Про оформлення візових документів офіційним спостерігачам від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів для в'їзду в Україну [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12жовтня 2010 р. № 1950-р. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1950-2010-%F0.
144. Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання [Текст] : Постанова Верховної Ради України від 4 грудня 2007 р. № 4-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 51. – Ст. 533.
145. Про передачу приміщень Центральній виборчій комісії Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. № 15-р. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=15-2011-%F0.
146. Про положення про відділ ведення Державного реєстру виборців апарату Старокостянтинівської районної державної адміністрації : [Електронний ресурс] Розпорядження голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 6 червня 2011 р. № 175/2011-р. – Режим доступу : http://staradm.net.ua/ pub_doc_06.html.
147. Про Положення про Секретаріат Центральної виборчої комісії [Електронний ресурс] : Постанова Центральної виборчої комісії України від 26 квітня 2005 р. № 73. – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/getd?id =19801&ptext=.
148. Про порядок доступу органів ведення Державного реєстру виборців до бази даних Державного реєстру виборців [Електронний ресурс] : Постанова Центральної виборчої комісії від 15жовтня 2009 року № 154 – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id= 26673&what=0.
149. Про Порядок складання та форми фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України [Електронний ресурс] : Постанова Центральної виборчої комісії від 9 жовтня 2009 р. № 148 – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id= 26673&what=0.
150. Про Представника Президента України у Центральній виборчій комісії [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 7 червня 2007 р. № 512/2007. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 512%2F2007.
151. Про Рахункову палату України [Текст] : Закон України від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 43. – Ст. 212.
152. Про Регламент Верховної Ради України [Текст] : Закон України від 10 лютого 2010 р. № 1861-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 14-15, № 16-17. – Ст.133.
153. Про Робочу групу з питань
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн