Костюк Олександр Григорович. Морфофункціональні особливості підшлункової залози та нирок при набряковій формі гострого панкреатиту (експериментальне дослідження)

Краткое описание

Костюк Олександр Григорович. Морфофункціональні особливості підшлункової залози та нирок при набряковій формі гострого панкреатиту (експериментальне дослідження) : дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2005

Костюк О.Г. Морфофункціональні особливості підшлункової залози та нирок при набряковій формі гострого панкреатиту (експериментальне дослідження).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01. нормальна анатомія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2005.
Дисертацію присвячено експериментальному дослідженню морфофункціональних змін підшлункової залози (ПЗ) і нирок при моделюванні набрякової форми рецидивного гострого панкреатиту (ГП) та при набряковій формі ГП в умовах єдиної нирки. Досліди проведені на 62 статевозрілих собаках. Встановлено, що наслідком рецидивів набрякової форми гострого панкреатиту є розширення міжчасточкових прошарків сполучною тканиною, після другого та третього рецидиву відбувається прогресування панкреосклерозу, що супроводжується явищами атрофії ацинусів і появою лімфоїдно-макрофогальних інфільтратів. Структурні зміни в ПЗ в умовах єдиної нирки при консервативній терапії набрякової форми ГП через три місяці характеризуються наявністю на цей термін непоширених вогнищ склерозу в стромі залози. Більш значне розростання сполучної тканини в стромі залози встановлено через 6 та 9 місяців від початку експерименту. Після нефректомії встановлено зростання показників гомоцистеїну в сироватці крові, яке достовірно посилювалось після нашарування набрякової форми ГП. Доведена кореляційна залежність гіпергомоцистеінемії зі зростанням показників креатиніну та молекул середньої маси сироватки крові. На основі застосування сорбенту Силлард-П в комплексній консервативній терапії набрякової форми гострого панкреатиту у тварин з однією ниркою досягнуто зменшення ендогенної інтоксикації, нормалізації показників молекул середньої маси, креатиніну, сечовини сироватки крові та зменшення розростання сполучної тканини в стромі підшлункової залози і тканинах нирки.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей перебігу й морфофункціональних змін у підшлунковій залозі і нирках тварин при набряковій формі рецидивного гострого панкреатиту, а також його розвитку в умовах єдиної нирки. Це завдання вирішене комплексом морфологічних, біохімічних та статистичних досліджень.

Через 3 місяці після третього запалення ПЗ при набряковій формі рецидивного гострого панкреатиту відбувається зменшення товщини ПЗ в 2,4-2,5 рази без змін параметрів нирок. В умовах єдиної нирки (після нефректомії) через 6 місяців спостерігається збільшення об’єму нирки в 1,4-1,8 рази при зменшенні товщини ПЗ на 24,1%.
Рецидиви набрякової форми ГП в експерименті морфологічно характеризуються розладами гемомікроциркуляції, процесами альтерації в паренхімі та інтрадуктальному епітелії, серозноексудативним з наявністю нейтрофілів запаленням, яке змінюється проліферацією клітин строми залози.
Внаслідок першого ініціювання набрякової форми ГП розширюються міжчасткові прошарки сполучною тканиною. Після другого й третього запалення відбувається прогресування панкреосклерозу, що супроводжується явищами атрофії ацинусів і появою лімфоїдно-макрофагальних інфільтратів.
Однократне запалення ПЗ без лікування спричиняє розвиток склеротичних змін в кірковій і мозковій речовині єдиної нирки, що не спостерігалося при триразовому запаленні ПЗ в умовах двох нирок.
Структура ПЗ і єдиної нирки у тварин при набряковій формі ГП через три місяці в умовах консервативної терапії характеризується наявністю на цей термін непоширених вогнищ склерозу в стромі залози. Встановлено, що через 6 та 9 місяців від початку експерименту, строма залози збільшується за рахунок розростання сполучної тканини.
Після третього запалення ПЗ при електронно-мікроскопічному дослідженні встановлена недостатня функція ацинарних клітин, яка проявляється розширенням ендоплазматичної сітки, конденсацією хроматину. В ПЗ виявлено зниження рівня активності сукцинатдегідрогенази та моноаміноксидази.
У тварин після нефректомії, не зважаючи на компенсаторну гіпертрофію контрлатеральної нирки, спостерігається довгострокове підвищення показників креатиніну, сечовини, молекул середньої маси в сироватці крові яке слід розцінювати як прояви латентної функціональної недостатності. Зростаючий характер показників гомоцистеїну спостерігається вже після нефректомії. Достовірне їх збільшення встановлено після нашарування набрякової форми ГП, що корелює з показниками креатиніну й молекул середньої маси.
Застосування сорбенту СиллардП у комплексній консервативній терапії набрякової форми ГП у тварин з єдиною ниркою сприяє зменшенню ендогенної інтоксикації, нормалізації біохімічних показників крові та зменшенню розвитку сполучної тканини в стромі залози й кірковій та мозковій речовині нирки.