КРИЗОВІ РЕПУТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

УДК: 32.019.5

ЗАПОРОЖЕЦЬ ОКСАНА ЮРІЇВНА

КРИЗОВІ РЕПУТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ)

23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Київ – 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. КРИЗОВІ КОМУНІКАЦІЇ ТА РЕПУТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ....................................................................10
1.1. Кризи та кризові комунікації...........................................................................10
1.2. Управління кризами на корпоративному та міжнародному рівнях.............38
1.3. Імідж і репутація країни: поняття і технології управління...........................52
РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ У СФЕРІ КЕРУВАННЯ МІЖНАРОДНОЮ РЕПУТАЦІЄЮ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ......................73
2.1. Інформаційна політика Росії в історичному аспекті......................................73
2.2. Комунікативні стратегії російського керівництва у кризових ситуаціях....................................................................................................................85
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ ..........134
3.1. Комунікативні стратегії українського керівництва у кризових ситуаціях...................................................................................................................138
3.2. „Помаранчева революція” як технологія кризового управління ................161
ВИСНОВКИ ............................................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................................................180

ВСТУП
Характерні ознаки сучасного етапу розвитку суспільства - глобалізація й транскордонні потоки ідей та інформації, зростання ролі громадської думки, посилення впливу засобів масової інформації у міжнародних відносинах тощо – суттєво коригують зміст, засоби і методи здійснення державами внутрішньої та зовнішньої політики. В інформаційну еру основа політики і політичної влади – це, насамперед, контроль інформаційних потоків і мистецтво управління сприйняттям.
Від змісту поширюваної інформації залежить ставлення громадськості до політичних ініціатив і рішень, а також сприйняття тих чи інших подій, що відбуваються у різних сферах життєдіяльності держави. Ефективна система комунікацій державного керівництва з внутрішньою і зовнішньою громадськістю є запорукою збереження позитивного іміджу політичних лідерів, високого рівня довіри до влади з боку населення, а також визначальною умовою формування сприятливого образу країни на міжнародній арені, що визначає її місце в ієрархії акторів міжнародних відносин.
Актуальність теми дослідження. Комунікативні процеси в сучасному глобалізованому світі інформаційних технологій перетворюються на найважливіші складники політичної, економічної, соціальної, культурної та інших сфер міжнародної діяльності держави та недержавних «акторів». За цих умов здатність країни контролювати інформаційні потоки й управляти ними, формувати сприятливе для себе інформаційне середовище виступає “м’яким” фактором сили і є не менш важливою, аніж потуга її «силових» структур (зі Збройними Силами включно).
До факторів «м’якої» сили відноситься передусім рівень обізнаності світової громадськості щодо даної країни, її зовнішньополітичного іміджу й репутації, що визначає її позиціонування в ієрархії суб’єктів міжнародних відносин.
Репутацію визначають, звичайно, реальні вчинки та факти, але у сучасному світі вона значною мірою залежить від іміджу, створеного міжнародними засобами масової інформації. Особливо, коли йдеться про комунікативні процеси під час кризових ситуацій, що викликають резонанс у світі, перетворюючись у головну подію дня у засобах масової інформації, спричинюючи невпинний потік коментарів, аналітики, прогностики і рекомендацій для осіб, які приймають рішення.
Саме мас-медіа структурують, відбирають і поширюють інформацію про кризові події й поведінку державного керівництва за кризових умов, здійснюючи тим самим вплив на сприймання держави внутрішньою та зовнішньою аудиторії. За цих умов основним завданням держави є розробка й здійснення кризових медіастратегій, спрямованих на захист власного іміджу в різноманітних інформаційних просторах й запобігання негативним впливам на репутацію даної держави.
Особливого значення набувають кризи, неоднозначні за причинами й наслідками. З одного боку, кожна така криза є ударом по репутації, власності, фінансах тощо, неможливістю подальшого розвитку за наперед визначеними сценаріями. Але водночас, кожна така криза означає можливість системно-структурного оновлення, використання тих можливостей, які відкрилися саме завдяки кризі. Оскільки кризові ситуації гранично загострюють деструктивні процеси, які увиразнюються вже у передкризовому періоді.
Відповідно, кризові медіаінформаційні стратегії й кризові паблік рілейшнз (ПР) доцільно поділити на три різновиди, - передкризовий, кризовий і посткризовий. Логіка медіаменеджменту у подібних ситуаціях досить проста. Йдеться про запобігання кризі або її загостренню, або, якщо цього уникнути не вдалося, то про керування іміджем і репутацією у кризових умовах, про мінімізацію завданих збитків і посткризове відновлення іміджу та репутації. Окремо варто зазначити існування такого філігранного напряму кризового медіаменеджменту, як ініціація кризи й утримання її під контролем.
Проблема кризових комунікацій є надзвичайно актуальною для держав колишнього СРСР. Після багатьох років тоталітарного режиму і жорсткого контролю держави над внутрішніми і зовнішніми інформаційними потоками ці країни виявилися непристосованими до нових умов і викликів сучасності. За відсутності налагодженої системи взаємодії влади з засобами масової інформації та громадськістю, а також потужних інформаційних механізмів захисту національних інтересів і безпеки державні керівництва вдаються до дієвих у минулому й звичних для них стратегій управління кризовими ситуаціями, які однак у сучасних умовах призводять до зворотного результату, завдаючи значних збитків як авторитету політичних лідерів, так і міжнародній репутації країн в цілому.
Ступінь наукової розробки теми. Теоретичну базу дослідження склали, насамперед, наукові праці, в яких розкривається сутність, типологія, динаміка розвитку криз на корпоративному та міжнародному рівнях, проблематика кризових комунікацій й кризового менеджменту. Це, зокрема, роботи таких дослідників, як П. Лагадек, С.Фінк, С. Блек, С. Катліп, А.Сентер, Г.Брум, О. Лербінгер, Т. Бьокленд, Б. Порфір’єв, К. Холсті, Ч. Херманн, Р. Лебоу, Ж-Л. Дюфур, В. Урі, Р. Смоук, Ж. Фрьонд, Т. Мілбюрн, Г.Снайдер, П.Дізінг, М. Бречер, Дж. Вайнер і Х. Кан, Д. Хейдеріш, В.Бенуа, Т. Кумбс, Т. Лібаер, Т. Вуд’ярд, Дж. Лукашевські, Дж. Даулінг, М. Реджестер, Дж. Ларкін, П. Сендмен, Д. Уманські, Р. Брендідж, Дж. Рурк, Е. Пурселл, Г. Афанас’єв, Є. Пашенцев, А. Чуміков, М. Бочаров, І. Альошина та інші.
Серед вітчизняних вчених, які зробили вагомий внесок у дослідження технологій паблік рілейшнз (в тому числі у кризових ситуаціях), кризової дипломатії, а також впливу кризових явищ на трансформаційні процеси у суспільствах перехідного типу, слід назвати В. Королька, Г. Почепцова, В. Крутька, А. Мойсеєва, В. Бебика, Є. Тихомирову, О. Шевченко, Б. Гончара, А. Черній тощо.
До джерельної бази дисертації увійшли праці, присвячені проблемі формування іміджу і репутації країни та міжнародній арені, авторів - А. Панкрухіна, І. Кісєльова, Ю. Кашлева, Е. Галумова, П. Хема, Дж. Вісента, В. Тарнавського, В. Олінса, Т. Ліндманна, Х. Шульца, А. Вернера, Дж. Мерсера тощо, а також роботи науковців, які розглядали феномен „кольорових революцій”- Дж. Шарпа, С. Копонєва, Р. Шайхутдінова, Т. Поляннікова, Г. Прокопова, О. Литвиненка, А. Рара, Г. Ковальова та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснене в рамках комплексної програми науково-дослідної роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (тема № 01БФ048-01, номер державної реєстрації 0102U001229, наукова підтема „Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів України”).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у дослідженні стратегій захисту міжнародної репутації країни у медіаінформаційних просторах кризових ситуацій.
Із зазначеною метою пов’язана реалізація наступних наукових завдань:
- узагальнити і систематизувати теоретичні підходи щодо сутності і типології криз на суспільному та міжнародному рівнях; принципів, складових кризових комунікацій і кризового менеджменту (управління) на корпоративному і міждержавному рівнях;
- визначити теоретичні засади державних комунікативних стратегій у кризових ситуаціях;
- на прикладі Російської Федерації й України з’ясувати характерні особливості управління кризовими ситуаціями з точки зору захисту міжнародної репутації держав;
- визначити шляхи підвищення ефективності кризового управління в Україні.
Об’єктом дослідження є кризові комунікації держав у міжнародних відносинах.
Предметом дисертаційного дослідження є кризові стратегії керівництва України та Росії з точки зору захисту міжнародної репутації цих країн.
Методи та методологія дослідження. У дисертаційній роботі використані такі методи, як синтез, аналогія, ситуативний аналіз, системний і структурно-функціональний методи тощо. Івент-аналіз застосовано для відтворення кризових стратегій державного керівництва України й Росії на основі повідомлень друкованих та електронних ЗМІ. Для виявлення спільних і відмінних рис, а також переваг і недоліків в управлінні кризами зазначених країн використано компаративний метод дослідження. Як важливі індикатори ефективності кризового управління держав у медіаінформаційному просторі використано повідомлення національних і зарубіжних ЗМІ та результати дослідження громадської думки.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження. Дисертаційна робота є однією з перших спроб увітчизняній політології аналізу управління кризовими ситуаціями як чинника формування міжнародної репутації держави.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження розкривається у наступних положеннях:
1. В сучасному світі кризові комунікації є важливим фактором формування іміджу і репутації акторів міжнародних відносин. Викликаючи значний резонанс у світі, кризові ситуації типу катастроф, аварій, терактів тощо набувають державного значення, оскільки стосуються національних інтересів у тих чи інших сферах діяльності й, за відсутності своєчасного реагування, можуть призвести до негативних міжнародно-політичних наслідків для країни.
2. На державному рівні діють ті ж самі принципи і стратегії управління кризами, що використовуються організаціями для захисту своєї репутації. Однак державний репутаційний менеджмент у кризових ситуаціях, поряд з корпоративними технологіями, містить елементи публічної дипломатії, пов’язані з інформаційним забезпеченням політичних дій і рішень керівництва країни, з метою впливу на громадську думку як всередині країни, так і за її межами.
3. На основі аналізу кризових комунікацій керівництва Російської Федерації та України показано, що застосування таких стратегій кризового управління, як замовчування або викривлення інформації про основні аспекти кризи, уникнення відповідальності за наслідки події, використання кризи як приводу для посилення державного контролю над ЗМІ, централізації влади тощо негативно позначаються на репутації держав у міжнародному медіаінформаційному просторі.
4. Особливим механізмом кризового управління виступають також „кольорові революції”, що відбуваються за певною схемою й спираються, насамперед, на діяльність неурядових організацій. Інструментарій таких „революцій” включає методи ненасильницької боротьби, брендінг, засоби інформаційно-психологічного впливу на масову свідомість тощо. У разі успішної реалізації „кольорові революції” завершуються не лише суспільно-політичними перетвореннями всередині країни, а й сприяють підвищенню іміджу держави на міжнародній арені.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їхнього використання у процесі розробки державним керівництвом комунікативних схем кризового управління, спрямованих на контроль внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків, формування сприятливого інформаційного середовища і мінімізацію негативних наслідків криз для міжнародного авторитету України. Наукові положення і результати дослідження можуть становити інтерес для таких державних інституцій, як Міністерство закордонних справ, Рада національної безпеки і оборони України, Секретаріат Президента, Кабінет Міністрів України тощо.
Матеріали та висновки дисертації можуть бути використані при розробці і читанні нормативних і спеціальних курсів, зокрема „Зв’язки з громадськістю”, „Іміджелогія”, „Інформаційна безпека у міжнародних відносинах”, „Конфліктологія” тощо.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження викладено у доповідях і виступах на міжнародних та науково-практичних конференціях: міжнародній науковій конференції „Молодь за інформаційне суспільство” (Київ, Україна, 17 квітня 2003 року); міжнародній науково-практичній конференції „Моделювання міжнародних відносин” (Київ, Україна, 29-30 квітня 2004 року); науково-практичній конференції „Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій” (Київ, Україна, 9-10 жовтня 2003 року), конференції молодих вчених „Актуальні проблеми міжнародних відносин”, присвяченої 170-ій річниці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин (Київ, Україна, 14 жовтня 2004 року); міжнародній науково-практичній конференції „Україна у постбіполярній системі міжнародних відносин” (Київ, Україна, 18 листопада 2004 року).
Основні наукові положення дисертації викладені у 4 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях. За матеріалами дисертації опубліковано статтю „Кризові комунікації міжнародні” в Українській дипломатичній енциклопедії. Результати дослідження представлені також у другому розділі колективної монографії „Аналітика, експертиза, прогнозування”.
Структура дисертації. Структура та обсяг дослідження визначаються метою та характером завдань, що вирішуються. Відповідно до них, робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з них основний текст – 179 сторінок, список використаних джерел - 21 сторінку (включає 311 найменувань українською, російською, англійською та французькою мовами).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації проаналізовано і теоретично узагальнено проблему комунікативних стратегій управління кризами в Росії і Україні та їх ефективності з точки зору захисту репутації держав у сучасних міжнародних відносинах.
1. Кризи є резонансними подіями, що визначають інформаційний порядок денний, привертаючи увагу міжнародних засобів масової інформації та громадськості до проблем національно-державного або міждержавного характеру. За відсутності своєчасного реагування кризи можуть завдати не лише матеріальних збитків, але й негативно вплинути на імідж і репутацію суб’єкта міжнародних відносин. Управління кризами у медіаінформаційному просторі передбачає реалізацію комунікативних стратегій щодо коригування образу кризи, створеного ЗМІ, та сприйняття внутрішньою і зовнішньою аудиторією заходів з її врегулювання таким чином, аби зменшити негативний вплив кризової події на репутацію даного актора.
2. На державному й міждержавному рівнях діють практично ті ж самі принципи і складові управління кризами, що й на корпоративному. Для ефективного захисту репутації країни за кризових умов державне керівництво має дотримуватися принципів оперативності, відкритості, чесності у поширенні інформації про кризову подію та її причини, виявляти співчуття і турботу про постраждалих, постійно взаємодіяти з мас-медіа, повідомляти про заходи з врегулювання ситуації та щодо уникнення подібних ситуацій у майбутньому.
3. Управління (керування) репутацією держави у кризових ситуаціях обов’язково включає, поряд з корпоративними технологіями, елементи публічної дипломатії. Під час криз використовується, зокрема, інформаційний аспект публічної дипломатії, що передбачає поширення через ЗМІ офіційних повідомлень, спрямованих на роз’яснення політичних дій і рішень державного керівництва з метою впливу на внутрішню і зарубіжну громадську думку.
4. На основі аналізу кризових комунікацій керівництва Росії показано, що у державній політиці РФ домінували стратегії приховування або обмеження інформації про головні аспекти події; пом’якшення негативізму події шляхом заниження меідаобразу масштабності кризи та її наслідків; зміщення акцентів на імідж-позитивні аспекти ситуації (деталізація рятівних операцій, ходу розслідування, урядових заходів з надання допомоги постраждалим). З метою зниження відповідальності керівництва за подію та її наслідки використовувалися такі тактики, як акцентування впливу зовнішніх обставин та дистанціювання від дійсних причин виникнення кризи шляхом позиціонування внутрішньодержавної проблеми як складової більш ширших проблем міжнародного масштабу. Особливість російського кризового управління полягала також в тім, що кризові ситуації використовувалися політичним керівництвом як привід для посилення державного контролю над ЗМІ, обмеження прав і свобод громадян, централізації влади.
5. Як і російські вищі посадові особи, керівництво України у досліджених кризових ситуаціях віддавало перевагу стратегіям уникнення відповідальності, часткового замовчування або поширення напівправдивих даних про подію. Водночас, на відміну від російського керівництва, українська влада у більшості випадків демонструвала нездатність сформувати й активно запропонувати ЗМІ „порядок денний” та оперативно відреагувати на розвиток ситуації. Натомість українським державним керівництвом часто використовувалася стратегія „без коментарів” щодо найбільш актуальних аспектів події. Характерними рисами кризового репутаційного керування в Україні були також винятково пасивна (відсторонена) позиція президента на тлі певних репутаційно некоректних його висловлювань щодо характеру кризи, формалізм у наданні допомоги постраждалим, ігнорування важливості коригуючих дій, які зводилися переважно до кадрових відставок/ перестановок, або взагалі були відсутні.
6. На прикладі кризового медіареагування керівництва Росії та України показано, що застосування стратегій замовчування та викривлення інформації про кризову подію, заперечення відповідальності влади або демонстрація бажання уникнути відповідальності, ухиляння від безпосередніх відповідей на найбільш актуальні запитання, пов’язані з кризою, є контрпродуктивним з погляду ймовірних негативних наслідків для міжнародної репутації країн.
7. Особливою технологією управління кризовими політичним процесами й зміни політичних режимів на пострадянському просторі є „кольорові революції”, одним з прикладів якої стала українська „помаранчева революція” (листопад-грудень 2004 р.). Специфіка таких революцій полягає у тому, що вони поєднують елементи електоральних стратегій з методами ненасильницької боротьби, кризові технології та засоби інформаційно-психологічного впливу на масову свідомість. Для України „помаранчева революція” стала не лише каталізатором внутрішньополітичних трансформацій, але й важливим фактором підвищення репутації та поліпшення іміджу держави на міжнародній арені.
8. На основі аналізу кризових комунікацій керівництва України можна сформулювати низку рекомендацій щодо підвищення ефективності захисту репутації держави у кризових ситуаціях:
- розробити Доктрину інформаційної безпеки, в якій, серед іншого, визначити базові засади репутаційного реагування органів влади у надзвичайних ситуаціях, окреслити напрями державної політики щодо подолання існуючих недоліків медіаінформаційного управління кризовими ситуаціями;
- розробити єдину схему комунікативної та медіаінформаційної взаємодії між міністерствами і відомствами у кризових ситуаціях із чітким розподілом рольових функцій;
- залучати до співпраці з відповідними міністерствами, відомствами та установами фахівців з провідних ПР-агентств, спроможних надавати адекватну консультативну допомогу щодо розробки й реалізації кризових комунікативних стратегій, забезпечувати постійний зв’язок з представниками не лише національних, але й зарубіжних мас-медіа;
- створити інформаційно-аналітичні управління та відділи з кризового комунікативного реагування в структурах Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства закордонних справ України та Секретаріату Президента України;
- з метою пом’якшення негативного впливу криз на репутацію вищих державних посадовців забезпечувати належний медіаінформаційний супровід їх керівних та коригуючих дій (зокрема, щодо надання допомоги постраждалим), не приховуючи водночас від внутрішньої та світової громадськості певних негативних результатів подібної діяльності;
- відмовитися від практики ігнорування високими посадовцями коментарів і припущень, що їх розповсюджують засоби масової інформації; через прес-служби або відділи зв’язків з громадськістю оперативно поширювати офіційну реакцію на подібні повідомлення з відповідними поясненнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Lagadec P. La gestion des crises. – Paris : Mc Graw-Hill, 1991. – P.324.
2. Почепцов Г.Г. Паблик Рилейшнз для профессионалов. М.: „Рефл-бук”, К.: „Ваклер” – 1999. – 624 с.
3. Fink S. Crisis Management: Planning for the Inevitable. New York, NY: American Management Association, 1986. – P. 245.
4. Афанасьев Г.Л. Crisis management (краткий курс). - http://www.gossovet.ru/1998/cm/cm-index.htm
5. Крутько В.Н. Введение в менеджмент кризисных ситуаций: Практические рекомендации. – К.: МЗУУП, 1994. – 52 с.
6. Сайтэл Ф. Современные паблик рилейшнз / [Науч. ред. и авт. предисл.: Ситников А.П. и др.; Пер. с англ.: Дубицкая О.В. и др.]. — 8-е изд.. — М.: ИМИДЖ-Контакт: Инфра-М, 2002. — 590, [1] с.: ил., табл.. — (Современные консалтинговые технологии).
7. Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост., науч.ред. и коммент. П.А. Цыганкова. – М.: Гардарики, 2002 – 400с.
8. Lebow R.N. Between Peace and War: The Nature of International Crisis. Baltimore: The Johns Hopkins University Press, 1981.
9. Ury W., Smoke R. Anatomy of a Crisis // Negotiation Theory and Practice / Edited by Breslin J.W. and Rubin J.Z. - Cambridge: The Program on Negotiation at Harvard Law School, 1991.
10. Dufour J-L. Les crises internationales de Pékin (1900) à Sarajevo (1995). Editions Complexe 1996. - P. 285.
11. Brecher M. Crisis in World Politics, Theory and Reality. - Pergamon Press, Exeter, 1993.
12. Введение в теорию международных отношений: Учебное пособие / Отв. редактор А.С. Маныкин. - М.: Изд-во МГУ, 2001 – 320 с. – (Труды исторического факультета МГУ: Вып. 17. Сер. III. Instrumenta studiorum: 8)
13. Блэк С. Паблик Рилейшнз. Что это такое? - К.: Ассоциация «Укрреклама». Союз рекламистов Украины, 1995. – 239 с.
14. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. – М.: Центр, 1998.-352 с.
15. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер»-2001.– 526 с.
16. Lerbinger O. The Crisis Manager: Facing Risk and Responsibility. - Mahwah, NJ.: Lawrence Erlbaum Associates, 1997. - P. 384.
17. Fishman D.A. ValuJet 592: Crisis Communication Theory Blended and Extended // Communication. – 1999. - 47 (4) – P. 345-371.
18. Mozgovaia A. Darhovskaya M., Elimova M., Gavrilov K., Gorodnitcheva A., Tolmatch A., Shlikova E. Types of Crises and Crisis Management Mechanisms in the Russian Media // Crisis Management in Russia: Overcoming Institutional Rigidity and Resource Constraints. CRiSMART Series, Vol. 17./ Edited by Porfiriev B. and Svedin L. - Elanders Gotab, Stockholm 2002.- P. 79-84.
19. Porfiriev B. Managing the Alleviation of the 1995 Neftegorsk Earthquake // Crisis Management in Russia: Overcoming Institutional Rigidity and Resource Constraints. CRiSMART Series, Vol. 17./ Edited by Porfiriev B. and Svedin L. - Elanders Gotab, Stockholm 2002.- P. 171.
20. Lewis R.G. Management Issues in Emergency Response // Managing Disasters: Strategies and Policy Perspectives. Edited by Comfort L.K. - London: Duke University Press, 1988. - P. 163-179.
21. Holsti O.R. Theories of Crisis Decision Making // Matthews R.O. International Conflict and Conflict Management, Scarborough, 1984. – P. 65-83.
22. Lebow R.N. The Future of Crisis Management // Matthews R.O. International Conflict and Conflict Management, Scarborough, 1984, pp. 94-104
23. Darrell B. et al. Crisis Communication Handbook. SEMA's Educational Series 2003:1. - http://www.krisberedskapsmyndigheten.se/verksamhet/internationellt/crisis_communication_handbook_2003.pdf
24. Woodyard T.M. Crisis Communication: A Commanders Guide to Effective Crisis Communication. - http://www.au.af.mil/au/awc/awcgate/acsc/98-307.pdf.
25. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века . М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» -1999.-352 с.
26. Lukaszewski J.E. Seven dimensions of crisis communication management: a strategic analysis and planning model // Ragan's Communications Journal. - January/February 1999.
27. Bernstein J. Making a Crisis Worse: The Biggest Mistakes in Crisis Communications. -
http://www.bernsteincrisismanagement.com/docs/azatty8.html
28. Heiderich D. Vrais mensonges et fausses vérités. - http://www.communication-crise.com/articles/article0031.pdf
29. Wilson, S. R., Cruz, M. G., Marshall, L. J., & Rao, N. An attribution analysis of compliance-gaining interactions //Communication Monographs, 60. – 1993. - P. 352-372.
30. Brinson S.L., Benoit W.L. The Tarnished Star: Restoring Texaco's Damaged Public Image // Management Communication Quarterly. - May 1999.- 12. – P. 483 - 510.
31. Coombs T.W., Holladay S.J. Helping Crisis Managers Protect Reputational Assets // Management Communication Quarterly. - November 2002.- Vol.16, № 2. - P. 165-186.
32. Libaert T. Communication de crise. Le choix des messages // Humanisme et entreprise.- Septembre 1999.
33. Cabinet Office Crisis Communications Research. - RS4761 Report. - November 2000. – http://www.ukresilience.info/contingencies/ pubs/crisis_comm.pdf
34. Boin R.A., t’Hart P. Public Leadership in Times of Crisis // Public Administration Review. - October 2003. – Vol. 63, Issue 5. - P.544-553.
35. Lukaszewski J.E. The Media and Terrorist: A Dance of Death. - http://www.executive-speaker.com/spch0025.html
36. Williams C. B. Media Coverage In and Of a Crisis: A Primer. – http://ecampus.bentley.edu/dept/bps/faculty/CWilliams/MEDIA%20COVERAGE%20IN%20AND%20OF%20A%20CRISIS%20revised.doc.
37. Швалб Ю.М. Соціально-психологічні реакції населення на повідомлення ЗМІ про надзвичайні ситуації // Стратегічна панорама. – 2001. - № 3-4. – С.170-173.
38. Graber D.A. Mass Media and American Politics. – 4th ed. Washington D.C.: CQ Press 1992. – P.448.
39. Манойло А.В. Государственная информационная политика в особых условиях: Монография.- М.: МИФИ, 2003. – 388 с.
40. Грачев Г.В., Мельник И.К. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия/ РАН. Ин-т философии. - М., 1999. - 235 с.
41. Пашенцев Е.Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса до политики. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательство «Финпресс», 2002. – 368 с. – (Маркетинг и менеджмент в России и за рубежом).
42. Brundage R.W. Crisis Management - An Outline for Survival. - http://www.krisenkommunikation.de/crisisnavigator.org/atcm3-e.htm
43. Паблик рилейшнз. Связи с общественностью в сфере бизнеса.– М.: Ассоциация авторов и издателей „Тандем”. Издательство ЭКМОС, 2001.– 352 с.
44. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебное пособие. – М.: Дело, 2003. – 496 с., 16 с.вкл.
45. Пурселл Э. Управление кризисной ситуацией: Практический и теоретический подходы: Учеб.пособие. - Н.Новгород: Штрих, 2001. -79 с.
46. Umansky D. How to Survive and Prosper When It Hits the Fan // Public Relations Quarterly. - Winter 1993-94.
47. Hunter D., Berry D., Goodrich-Hinton R., Lincicome B. Proactive Crisis Communication in Public Affairs. - http://www.ou.edu/deptcomm/dodjcc/groups/00B1/fulltext.htm
48. Алешина И.В. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.: „Тандем”, 1997. – 256 с.
49. Даулинг Г. Репутация фирмы. Создание, управление и оценка эффективности/ [Науч. ред. и авт. предисл. к рус. изд.: А.П.Ситников, И.В. Крылов; Пер. с англ. А.В. Кузнецова]. – М.: Консалтинг. группа «ИМИДЖ-Контакт»: Изд. Дом «ИНФРА-М», 2003. – 366 с.: ил., табл. – (Современные консалтинговые технологии).
50. Regester M., Larkin J. Risk Issues and Crisis Management: A Casebook of Best Practice. - London: The Institute of Public Relations, 1998.
51. Sandman P.M. Dilemmas in Emergency Communication Policy. - http://www.psandman.com/ articles/dilemmas.pdf.
52. Taeyoung Y. Between Peace and War: South Korea’s Crisis Management // East Asian Review. - Autumn 2003. - Vol. 15, No. 3. - P.3-22
53. Ury W. Beyond the Hotline: How Crisis Control Can Prevent Nuclear War. - Boston: Houghton Mifflin, 1985.
54. Rourke J.T. International Politics on the World Stage. - 5th Edition. Guilford, CT: Dushkin Publishing Group, 1995.
55. Color revolutions. - http://en.wikipedia.org/wiki/Colour_revolution
56. Копонев С.В. Феномен оранжевых-бархатных революций в контексте эволюции сознания и политтехнологий. - http://psyfactor.org/lib/koponev.htm
57. Шайхутдинов Р. Демократия в условиях „спецоперации”: как убить государство. – http://www.gt-msk.ru/talk/01-12-2004/223-0
58. Jauvert V. Les faiseurs de revolutions. - http://www.nouvelobs.com/articles/p2116/a269201.html
59. Полянников Т., Прокопов Г. «Бархатный» сезон. Технология и геостратегия «новых революций». - http://www.whoiswho.ru/russian/Curnom/32005/bs.htm
60. Шарп Дж. От диктатуры к демократии. Концептуальные основы освобождения. - http://psyfactor.org/lib/sharp.htm
61. Шайхутдинов Р. Уроки Киевского восстания. Ловушка 2008. - http://www.gt-msk.ru/declaration/227-7/
62. Ковалев Г. Оранжевая революция как продукт медиакратии. -http://www.igls.com.ua/dialogs/680/
63. Merriam-Webster's Online Dictionary, 10th Edition - http://www.m-w.com/
64. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. – Изд-во СП «АДЕФ-Украина». – Киев, 1998. - 390 с.
65. Панкрухин А.П. Маркетинг территорий: Учебное пособие. - М : Изд-во РАГС, 2002. - 328 с.
66. Кашлев Ю., Галумов Э. Информация и PR в международных отношениях. – М.: Известия, 2003. – 432 с.: ил.
67. Галумов Э. А. Международный имидж России: стратегия формирования. - М.: Известия, 2003. - 450 с.
68. Киселев И.Ю. Образы государств в международных отношениях: механизмы трансформации. // «Полис». - 2003. - № 3 – C. 50-58.
69. Hongying Wang National Image Building: A Case Study of China. - http://www.isanet.org/archive/wang.html
70. Lindemann T. Les images dans la politique internationale : l’image de l’autre.- http://www.stratisc.org/strat/strat72_Lindemann.html
71. Public Diplomacy Web Site.- http://www.publicdiplomacy.org/1.htm
72. Ross C. Public Diplomacy Comes of Age // The Washington Quarterly. - Spring 2002. – Vol. 25, № 2. – P. 75-83.
73. Сеидов В. От традиционной дипломатии к публичной дипломатии./ Информация. Дипломатия. Психология. – М.:Известия, 2002. - С. 312-335.
74. Brown J. The Purposes and Cross-purposes of American Public Diplomacy. - http://www.unc.edu/depts/diplomat/archives_roll/2002_07-09/brown_pubdipl/brown_pubdipl.html
75. Nelles W. American Public Diplomacy as Pseudo-Education: A Problematic National Security and Counter-Terrorism Instrument. // International Politics. – 2004. - № 41 – P. 65-93.
76. Wolf Ch., Rosen B. Public Diplomacy: How to Think About and Improve It. – http://www.rand.org/pubs/occasional_papers/2004/RAND_OP134.pdf
77. Ostick W. Public Relations, U.S. Public Diplomacy and Foreign Policy Public Affairs. – http://icp.gmu.edu/course/syllabi/capstone/Fall2002/Ostick.pdf
78. Ross C. Pillars of Public Diplomacy. Grappling with International Public Opinion // Harvard International Review. - Summer 2003. - P. 22-27.
79. Leonard M. Diplomacy by other means // Foreign Policy. - September/October, 2002. - P. 48-56.
80. Modern diplomacy. / Edited by Jovan Kurbalija. - Malta : Mediterranean Academy of Diplomatic Studies, University of Malta, 1998. – P. 261.
81. Nye J. Public Diplomacy in the 21st Century. - http://www.theglobalist.com/DBWeb/StoryId.aspx?StoryId=3885
82. Pahlavi P.C. Cyber-Diplomacy: A New Strategy of Influence. – http://www.cpsa-acsp.ca/paper-2003/pahlavi.pdf
83. Vicente J. State Branding in the 21st Century. - http://fletcher.tufts.edu/research/2004/DeVicente-Jorge.pdf.
84. Шевченко О.В. PR-технології в міжнародних відносинах (європейський досвід та перспективи України): Монографія – К.: Відділ оперативної поліграфії Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2003. – 187 с.
85. Olins W., Olins W. The Nation as a Brand. - http://www.dba.org.uk/pdf/nation.pdf
86. Ham P. The Rise of the Brand State: The Post-Modern Politics of Image and Reputation. – http://www.foreignfffairs.org/articles/vanham0901.html
87. Kyriacou S. and Cromwell T. The Concepts and Benefits of Nation Branding. - http://www.eastwestcoms.com/Concepts-and-benefits-of-nation-branding.htm
88. Тарнавский В. Страна как бренд. - http://www.management.com.ua/cases/case026.html
89. Сухотерин Л., Юдинцев И. Информационная работа в государственном аппарате. - http://www.smi-nn.ru/?id=7556
90. Шабельник А. Имидж и репутация – две большие разницы. - http://www.gudym.ru/pr24may02.htm
91. Кондратьев Э.В., Абрамов Р.Н. Связи с общественностью: Учебное пособие для высшей школы / Под общ. ред. С.Д. Резника. – М.: Академический Проект, 2003. – 416 с. – (“Gaudeamus”)
92. Schultz H.B., Werner A. Reputation management. – http://www.oup.com/pdf/za/Reputation.pdf
93. Mercer J. Reputation and international politics. – New York: Cornell University Press, 1996. - P. 264.
94. Коляда Е. Компоненты репутации // БОСС. - 2000 г. – № 6.
95. White R. Balancing Life and Practice: Reputation Management. - http://www.lexisone.com/balancing/articles/110003a.html
96. Stern E., Sundelius B., Nohrstedt D., Hansén D., Newlove L. Crisis Management in Transitional Democracies: The Baltic Experience. // Government and Opposition. - October 2002. – Vol. 37, Issue 4. - P. 524-550.
97. Porfiriev B., Svedin L. Transitional Crisis Management // Crisis Management in Russia: Overcoming Institutional Rigidity and Resource Constraints. CRiSMART Series. Vol.17./ Edited by Porfiriev B. and Svedin L. – Stockholm: Elander Gotab, 2002. - P. 263-277.
98. Перепелиця Г.М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. – К.: Стилос – ПЦ „Фоліант”, 2003. – 256 с.
99. Овсепян Р.П. История новейшей отечественной журналистики (февраль 1917 - 90-е гг.). - М.: Изд-во МГУ, 1999. – 304 с.
100. Суров А.Краткий обзор цензурной политики советского государства. - http://www.memo.ru/about/bull/b20/19.htm
101. Горяева Т. М. Политическая цензура в СССР. 1917-1991. — М. : "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2002. — 400с.
102. Жирков Г.В. История цензуры в России ХІХ-ХХ вв.: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 368 c.
103. Верт Н. История Советского государства. 1900- 1991: Пер. с фр. 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, Издательство „Весь Мир”, 1998. – 544с.
104. Marples D.R. The Chernobyl disasters. Its effect on Belarus and Ukraine // The Long Road to Recovery: Community Responses to Industrial Disaster. Edited by J. M. Mitchell. - The United Nations University Press, 1996. – P. 307.
105. Закон РФ "О государственной тайне" (От 21 июля 1993 года, № 5485-1). -http://www.sovetnik.ru/documents/gostaina/
106. Крыштановская О. Режим Путина: либеральная милитократия? -http://www.carnegie.ru/ru/pubs/procontra/67084.htm
107. Воржецов А.Г. Специфика современного этапа трансформации российского общества.- http://vibori.info/apn/materials.shtml
108. Папп А. Управляемая демократия. - http://www.demos-center.ru/reviews/986.html
109. Федеральный закон от 25 июля 1998 г. N 130-ФЗ "О борьбе с терроризмом"- http://www.hro.org/docs/rlex/terrorism
110. Лайдинен Н., Музафаров А. Гибель АПРК К-141 „Курск”: событие общественно-политической жизни России. - http://www.nns.ru/analytdoc/romopr294.html
111. Официальная хроника катастрофы подводной лодки «Курск» - http://www.kursk.ks.ua/
112. Minaeva L., Nohrstedt D. The Kursk Submarine Accident: Coping with Value Complexity and a Credibility Crisis // Crisis Management in Russia: Overcoming Institutional Rigidity and Resource Constraints / Edited by Porfiriev B. and Svedin L.- Vol. 17. - Elanders Gotab, Stockholm, 2002. - P. 223-260.
113. Россия: стратегия достоинства (имидж и реальность страны, информационные технологиии и кризисные ситуации). / Под ред.: Кургинян С.Е.,. Ситников А.П. - М.: КГ "ИМИДЖ-Контакт", 2001 г. – 400 с.
114. Черкашин Н. Битва за «Курск». – http:// www.rg.ru/anons/arc_2000/
115. Черкашин Н. Кто таранил атомоход «Курск»? – http:// www.rg.ru/interview/264.shtm
116. Запорожець О.Ю. Медіаінформаційне супроводження кризових процесів. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 36. Частина І ( удвох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. - С. 120-128.
117. Соловьев В. Должностная неправда, доведшая до трагедии // Независимая газета. - 18 августа 2000 г. - № 154 (2216). – С.1.
118. Соловьев В., Нехорошев Г., Новиков Е., Тимченко С., Жуков Т., Сизова И. Трагедия, умноженная ложью. // Независимая газета. - 23 августа 2000 г. - № 157 (2219). – С.1.
119. Хачатуров К. Власть преподала урок безнравственности // Независимая газета. - 22 августа 2000 г. - № 156 (2218). – С.3.
120. Аналітика, експертиза, прогнозування: Монографія/Макаренко Є.А., Рижков М.М., Ожеван М.А. та ін. – К.: Наша культура і наука, 2003. – С. 200-209.
121. Авария "Курска": как это было. [Опрос экспертов]. - http://bd.fom.ru/report/map/special/332_15119/2692_15180/d001928
122. После трагедии: судьба флота и престиж страны. [22-24 августа 2000 г. 130 экспертов]. - http://bd.fom.ru/report/map/special/332_15119/2692_15180/d001936
123. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации, 9 сентября 2000 г. № Пр-1895 - http://www.scrf.gov.ru/Documents/Decree/2000/09-09.html
124. Офіційний сайт російського телеканалу «Первый канал». – http://www.1tv.ru/
125. Офіційний сайт російського телеканалу НТВ. – http://www.ntv.ru/
126. Мельников М., Пантелеев Б., Панфилов О. Пресса и терроризм. Обзор и анализ работы журналистов во время захвата заложников в Москве 23-26 октября. – http://www.cjes.ru/bulletin/files/rep/2002/rep_12_10.doc
127. Ожеван М.А. Мас-медіа й тероризм: два погляди на проблему на тлі трагедії “Норд-Ост” // Міжнародна безпека: аналітичний огляд.- Лютий, 2003. - С.228-234.
128. Козлова Н. Время штурма не выбирали. – http://www.rg.ru/ Anons/arc_2002/1028/hit.shtm
129. Третьяков В. Иначе президенты не поступают. – http://www.rg.ru/ Anons/arc_2002/1030/_hit.shtm
130. Костюков А. Гнойник вскрыт // Независимая газета. – 25 октября 2002 г. - № 229 (2783). – С.1.
131. «Это сильный удар по власти» // Независимая газета. – 28 октября 2002 г. - № 231 (2785). – С.4.
132. Спираль насилия // Независимая газета. – 30 октября 2002 г. - № 233 (2787). – С. 5.
133. Блинова Е., Уколов Р. Промедление смерти подобно // Независимая газета.- 29 октября 2002 г. - № 232 (2786). – С. 7.
134. Вранцева Е. „Сортировали по принципу живой-не живой”- http://www.gazeta.ru/2002/10/29/sortirovalip.shtml
135. Арсенина Л. „Дайте нам их похоронить!” - http://www.gazeta.ru/2002/11/02/dajtenamihpo.shtml
136. Мильштейн И. В круге втором. – http://www.zalozhniki.ru/comment/12691.html
137. Руденский Н. Победа массового поражения. – http://www.zalozhniki.ru/comment/13214.html
138. Корсунский В. Еще девять дней войны. - http://www.zalozhniki.ru/comment/13645.html
139. Корсунский В. Отравленные сороковины. - http://www.zalozhniki.ru/comment/16240.html
140. Analysis: Siege tarnishes Putin's image. - http://www.cnn.com/2002/WORLD/europe/10/24/moscow.siege.putin.reut/index.html
141. Wines M. Illusion and Disillusion: Chechen Crisis Comes Home for Putin. - http://www.nytimes.com/2002/10/25/international/europe/25CHEC.html
142. Albats Ye. The Chechen War Comes Home. - http://www.nytimes.com/2002/10/26/opinion/26ALBA.html?todaysheadlines
143. Hanna M. Russia won't reveal gas used in rescue.- http://edition.cnn.com/2002/WORLD/europe/10/27/otsc.hanna/index.html
144. Dalziel S. Soviet methods for a Russian crisis. - http://news.bbc.co.uk/ 2/hi/europe/2368879.stm
145. Reynolds P. Putin: Foreign support but also concern. –http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/2367735.stm
146. Солодкий С. „Скелет у шафі” нової Росії // День. – 25 жовтня 2002 року. - №195 (1456). – С. 1,3.
147. Солодкий С., Трофімова Н., Жлуктенко В. Поле для маневрів // День. – 30 жовтня 2002 року. - №198 (1459). – С. 1-2.
148. Лазаренко А. Московская трагедия: уроки „коммерческого PR”. - http://www.zerkalo-nedeli.com /nn/show/417/36626/
149. "НОРД-ОСТ": действия властей [Опрос населения. 2-3 ноября 2002 г.] - http://bd.fom.ru/report/map/special/273_15033/1246_15101/d024411
150. "НОРД-ОСТ": действия властей [Опрос экспертов. 29-31 октября 2002 г.] - http://bd.fom.ru/report/map/special/273_15033/1246_15101/d024432
151. Макаркин А. Драма заложников и выбор президента. – http://www.politcom.ru/2002/aaa_p_vz435.php
152. Становая Т. Управление терактом. - http://www.politcom.ru/2004/pvz497.php
153. Петракова И. Спецслужбы собирают фрагменты тел. – http://www.gazeta.ru/2004/08/31
154. Bomb traces in both Russian jets. – http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3607886.stm
155. Блинова Е., Скробот А. Единственная версия // Независимая газета.- 30 августа 2004 г. – № 184 (3297). – С. 7.
156. Петракова И. Спецслужбы усиливают контроль за пассажирами. – http://www.gazeta.ru/2004/08/30
157. Сидоренко В. Женщины в белом. – http://www.rg.ru/2004/09/09/bileti.html
158. Киреев Н. Женщина в белом. - http://www.rg.ru/2004/09/01/smertnici-podr.html
159. Петракова И. Смертницам помог спекулянт. – http://www.gazeta.ru/2004/09/07/oa_132653.shtml
160. Ямшанов Б. Взятка пахнет гексогеном. – http://www.rg.ru/2004/09/16/ustinov.html
161. Симакин Д. Живые бомбы знали, где взорваться // Независимая газета.-17 сентября 2004 г. - № 200 (3313). – С. 7.
162. Скробот А., Толпегин М. Катастрофа по расписанию.- http://www.ng.ru/events/2004-08-26/1_katastrofa.html
163. Терехов А., Блинов А. Связь с чеченскими выборами очевидна // Независимая газета. - http://www.ng.ru/events/2004-08-26/1_opros.html
164. Подлипский С. Теракт, похожий на авиакатастрофу. – http://www.gazeta.ru/2004/08/25/oa_131237.shtml
165. Ковтиха В. „Синхронна” трагедія. - http://www.day.kiev.ua/95799/
166. Chilcote R. Search for Russia crash clues. - http://www.cnn.com/2004/WORLD/europe/08/25/russia.planecrash/index.html
167. Dalziel S. Russia fears Chechen air terror. – http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3598798.stm
168. Myers S.L. Flight Recorders Little Aid in Russia Crashes. - http://www.nytimes.com/ 2004/08/27/international/europe/27russia.html?th
169. Myers S.L. In Russia, Terror Also Vanishes From the Radar. - http://www.nytimes.com/2004/08/29/weekinreview/29myer.html?ex
170. Ямшанов Б. Нам объявили войну без фронта. - http://www.rg.ru/ 2004/09/02/terroristy_beslan.html
171. Закатнова А. С кем мы воюем? - http://www.rg.ru/2004/09/03/eksperty.html
172. Петровская Ю., Терехов А. Россия взывает о помощи. // Независимая газета. – 3 сентября 2004 г. - № 188 (3301). – C. 1.
173. Борисов Т. Цель – жизни. - http://www.rg.ru/2004/09/03/beslan-report.html
174. Атаев А., Солянская К. Война на уроке мира. - http://www.gazeta.ru/2004/09/01/oa_132011.shtml
175. Standoff in Russia school siege. – http://www.cnn.com/2004/WORLD/europe/09/01/ russia.school/index.html
176. Attackers storm Russian school. - http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3616868.stm
177. “Impotent rage” of siege parents. – http://www.cnn.com/2004/WORLD/europe/09/02/russia.quinnjudge/index.html
178. Chivers C.J., Myers S.L. Insurgents Seize School in Russia and Hold Scores. – http://www.nytimes.com/2004/09/02/international/europe/02russia.html?8bl
179. Работа журналистов во время террористического акта в Беслане (Северная Осетия). - http://www.cjes.ru/bulletin/?bulletin_id=1185
180. Атаев А., Солянская К. Штурм школы готовился…- http://www.gazeta.ru/ 2004/09/03/oa_132331.shtml
181. Обращение Президента России Владимира Путина. - http://www.rg.ru/2004/09/06/president.html
182. Siege casts doubt on Chechnya policy. – http://www.cnn.com/2004/WORLD/europe/09/05/russia.policy.reut/index.html
183. Eyal J. Analysis: Russia’s Caucaus quagmire.- http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3632332.stm
184. Самарина А. Станислав Белковский: страну ждет переворот. // Независимая газета. - 7 сентября 2004 г. - № 191 (3304) – С. 1.
185. Портников В. Порожній храм. - http://www.zn.kiev.ua/ie/show/511/47744/
186. Reynolds P. Chechnya: Why Putin is implacable. - http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/3631792.stm
187. Шохина В. Кто объявил нам войну? - http://www.ng.ru/politics/2004-09-06/1_war.html
188. Ситников А. Красноречивое молчание президента. - http://www.gazeta.ru/comments/2004/09/03_a_163305.shtml
189. Ковтиха В. Росія: точка відліку. - http://www.day.kiev.ua/123191
190. Mulvey S. The hostage-takers. - http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3627586.stm
191. Сатаров Г. Ложь, которая убивает. - http://www.gazeta.ru/comments/169335.shtml
192. Беслан: оценка действий властей и спецслужб. [Опрос населения]. - http://bd.fom.ru/report/cat/humdrum/occurrence/terrorism_criminality/beslan/d043710
193. Теракт в Беслане: образ события. [Опрос населения].- http://bd.fom.ru/report/cat/humdrum/occurrence/terrorism_criminality/beslan/d043709
194. Dougherty J. Putin blasts U.S. on terror stance. – http://www.cnn.com/2004/WORLD/europe/09/07/putin.us/index.html
195. Сергеев В. Внутреннее расследование. - http://www.gazeta.ru/2004/09/07 /oa_132568.shtml
196. Федосенко В., Куликов В. Информация от силовиков. - http://www.rg.ru/2004/09/07/beslan-podrobnosti.html
197. Жлуктенко В. Куда приведет горе? // День. – 8 сентября 2004 г. - № 159 (1897). – С. 3.
198. Ковтыха В. Беслан: первые выводы расследования. // День. - 9 сентября 2004 года. - № 160 (1898). – С. 3.
199. Блинова Е. Боевики использовали чужие имена // Независимая газета. - 9 сентября 2004 г. – № 193 (3306). – С. 6.
200. Становая Т. Внутреннее расследование для публичного пользования. - http://www.politcom.ru/2004/gvozd455.php
201. Макаркин А. После Беслана: жесткий курс российской власти. - http://www.politcom.ru/2004/pvz502.php
202. Федосенко В., Гаврилов Ю. Ракеты от минобороны. – http://www.rg.ru/2004/09/13/ivanov.html
203. Воробьев В., Иванова Н. ...И по горизонтали. – http://www.rg.ru/2004/09/14/ putin.html
204. Законопроект „О противодействии терроризму”. - http://www.polit.ru/dossie/2004/ 12/16/against.html
205. Руднева Е. Еще один бездарный шажок к диктатуре. - http://www.gazeta.ru/2004/09/13/oa_133296.shtml
206. Корня А., Латухина К., Романчева И. Строится унитарное государство с военной бюрократией // Независимая газета. - 14 сентября 2004 г. – № 197 (3310). – С. 2.
207. Kendall B. Analysis: Putin's drastic measures. - http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3653084.stm
208. Міжнародний імідж України: міфи і реалії. - http://www.uceps.com.ua/ukr/all/journal/2000_3/html/3.shtml
209. Фесько Е., Духович Є. Україна та українці в дзеркалі закордонної преси. - http://www.prognosis.kiev.ua/ukr/articles/zovn_pol/page.php?xml=digest.xml
210. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика і безпека України. Людина – Суспільство – Держава – Міжнародні структури: Монографія / Рада національної безпеки і оборони України. Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки; За заг. ред. С.І. Пирожкова. – К, НІПМБ, 2004. – 352 с.
211. Бойко О.В. Міжнародний імідж України – який він і кому потрібен //Трибуна. – 2001 р. - № 1-2. – С. 12-13.
212. Королько В.Г. Імідж України: стан і чинники формування // Українське суспільство: десять років незалежності: Соціол. моніторинг та комент. науковців / НАН України. Ін-т соціології; [За ред. В.М.Ворони, М.О.Шульги]. — К., 2001. — С. 246-259.
213. Зернецька О.В. Зовнішня політика України в аналітиці вітчизняних і зарубіжних медіа // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 36. Частина І ( у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. - С. 157-161.
214. Недопитанський М. Імідж країни – це дуже серйозно // Віче.- 2002. - № 2(119). – С. 28-30.
215. Dougherty J., Hanna M., Ensor D., Plante Ch., Ahlers M. Sources: Ukrainian missile downed Russian jet. – http://www.cnn.com/2001/WORLD/europe/10/04/russia.plane.crash/index.html
216. Дарпінянц В., Зубар М. Стрільба по нервах. – http://www.day.kiev.ua/2001/180
217. Солодкий С., Зубар М. Причини трагедії залишаються невідомими.- http://www.day.kiev.ua/2001/181/1-page/1p1.htm
218. Russia looking at three crash theories. – http://www.cnn.com/2001/WORLD/europe/10/06/russia.crash/index.html
219. Бадрак В. У пошуках українського сліду // Дзеркало тижня. – 6-12 жовтня 2001 року. - № 39(363) - С.1-2.
220. Сразу после трагедии в Броварах под Киевом военные заявили о том, что ракета выпущенная с Гончаровского полигона, попала в заданную цель // Факты и комментарии. – 6 октября 2001 г. - № 180 (1002). - С. 3.
221. Dalziel S. Analysis: Terrorism or tragic accident? – http://news.bbc.co.uk/english/world/europe/newsid_1582000/1582130.stm
222. Кучма теоретично припускає, що ТУ-154 збила Україна. – http://www.korespondent.net/main.php?arid=17571
223. “Missile traces” in plane wreckage. – http://news.bbc.co.uk/english/world/europe/newsid_1588000/1588642.stm
224. Темирова И. Отверстия на деталях обшивки российского ТУ-154 очень похожи на следы шрапнели, которая является «начинкой» украинской ракеты. // Факты и комментарии. – 10 октября 2001 г. - № 182 (1004). - С.3.
225. Russia crash debris “like missile”. – http://www.cnn.com/2001/WORLD/europe/10/09/ukraine.plane/index.html
226. Зубар М., Дарпінянц В. Українські військові наполягають на непричетності. – http://www.day.kiev.ua/2001/183/
227. Ходаренок М. ТУ-154 сбит силами ПВО Украины // Независимая газета. – 10 октября 2001 г. - № 189 (2499) - С. 7.
228. Russia air crash inquiry nears end. – http://www.cnn.com/2001/WORLD/europe/10/10/ukraine.aircrash/index.html
229. Ukraine to accept crash findings. – http://news.bbc.co.uk/english/world/europe/newsid_1591000/1591130.stm
230. Капустин А. Неделя украинских ПВО. – http://www.ng.ru/cis/2001-10-16/4_ukraina.html
231. Украина готова признать вину за Ту-154. - http://www.pravda.com.ua/ru/?11010-3-1
232. Россияне сомневаются в психическом здоровье украинского президента. - http://www.pravda.com.ua/ru/archive/?11012-3-1
233. Несенюк М. „Бровари-2”. – http://www.day.kiev.ua/2001/186/1-page/1p1.htm
234. Осадчук Б. Трагедія російського літака погіршила репутацію України. - http://www.day.kiev.ua/2001/187/
235. Дрездин Г. „Маленькие” трагедии. – http://vesti.ru/2001/10/11/1002814693.html
236. Ukraine apologises for jet crash. - http://www.cnn.com/2001/WORLD/europe/10/13/ukraine.plane/index.html
237. Кузьмук із самого початку знав про українську ракету. - http://www.korespondent.net/main.php?arid=17780
238. Леонид Кучма: Украина осознает обязанность сделать все возможное для смягчения горя родных и близких пассажиров и экипажа сбитого над Черным морем самолета ТУ-154 // Факты и комментарии. – 26 октября 2001г. - № 194 (1016). - С.2.
239. Ukraine minister resigns over missile. - http://news.bbc.co.uk/hi/english/world/europe/newsid_1618000/1618003.stm
240. Василь М. Украинская ракета С-200, поразившая пассажирский лайнер, стала неуправляемой из-за отражения сигнала от воды? // Факты и комментарии. - 3 ноября 2001 г. - № 200 (1022). - С. 4.
241. Ткачук Т. Вина Украины в катастрофе российского ТУ-154 доказана. - http://www.ng.ru/events/2001-11-03/8_tu_154.html
242. Бутусов Ю. ТУ-154 – секретна хроніка ганьби. – http://www.zn.kiev.ua/nn/show/465/43252/
243. Василь М., Пиоро Г. В авиакатастрофе в горах Ирана погибли 39 граждан Украины и пятеро россиян. // Факты и комментарии. – 25 декабря 2002 г. - № 240 (1302). - С. 8.
244. Катастрофа українського літака в Ірані. - http://foreignpolicy.org.ua/ua/topic/index.shtml?id=980
245. Солодкий С., Дарпінянц В. Авіарепутація держави потребує захисту. - http://www.day.kiev.ua/2002/238/nomer.htm
246. Розпочалося розслідування причин катастрофи АН-140. – http://www.korespondent.net/main/23603
247. Петракова И. Украина: Ан-140 сбил Ирак. - http://www.gazeta.ru/2002/12/24/ukrainaan140.shtml
248. Пиоро Г. К версиям причин катастрофы АН-140 в Иране добавились предположения о некачественном турецком топливе и даже... диверсии против интеллектуального потенциала Украины. // Факты и комментарии. - 26 декабря 2002 г. - № 241 (1303). - С. 2.
249. Рожков Е. В гибели Ан-140 виновны пилоты и диспетчеры? - http://www.vesti.ru/comments.html?id=15594&tid=10488&date=24-12-2002
250. Жвирблис А. Украинцы сами откопают самописец. - http://www.gazeta.ru/2002/12/25/an140.shtml
251. Розшифровані чорні ящики Ан-140. - http://www.korespondent.net/main/23652
252. Іран: У катастрофі українського АН-140 винні пілоти. – http://www.korespondent.net/main/23863
253. По заявлению иранских экспертов, причиной авиакатастрофы украинского АН-140 в районе Исфахан стала ошибка пилотов. - http://www.facts.kiev.ua/Jan2003/2401/htmind~1.htm
254. Козлов И. Недалеко от города Трабзон в густом тумане разбился украинский самолет ЯК-42, на борту которого находились 62 испанских военнослужащих и 13 членов экипажа. // Факты и комментарии. - 27 мая 2003 г. - № - С.3.
255. Дарпінянц В. Доля екіпажу. - http://www.day.kiev.ua/2003/89/nomer.htm
256. Говдя Т. Катастрофа украинского самолета Як 42 - теракт? - http://www.podrobnosti.ua/podrobnosti/2003/05/26/61156.html
257. Козлов И., Голотюк И. Катастрофа украинского самолета Як-42 произошла из-за ошибки пилотов в условиях критической видимости. - http://www.facts.kiev.ua/May2003/2805/htmind~1.htm
258. Sotero P.D. Los militares fallecidos 'tenían miedo de volar en esos aparatos. - http://www.elmundo.es/elmundo/2003/05/27/espana/1054049516.html
259. Сергеев В. Пилоты Як-42 забыли про инструкцию. – http://www.gazeta.ru/2003/05/27/ak42razbilsa.shtml
260. Смирнов А. Гибель в тумане // Кореспондент. - 3 июня 2003 г. - № 21 (60). - С. 16-17.
261. Козлов И., Рыбинская И., Шуневич В. Сегодня Украина прощается с членами экипажа Як-42, потерпевшего катастрофу в Турции. - http://www.facts.kiev.ua/May2003/3005/02.htm
262. Арьев В. В ходе расследования обстоятельств катастрофы Як-42 выяснились новые детали. - http://www.podrobnosti.ua/accidents/2003/05/29/61668.html
263. Арьев В. Три версії катастрофи українського Як-42 з іспанськими військовими на борту. - http://www.podrobnosti.ua/podrobnosti/2003/06/01/61975.html
264. Запорожець О.Ю. Репутаційний менеджмент у кризових ситуаціях: досвід України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 50. Частина І (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2004. – С. 225-228.
265. Сас И. Монополия на авиакатастрофы // Независимая газета. - 27 мая 2003 г. - № 103 (2936). – С. 10.
266. Blow for Ukraine charter business. - http://www.cnn.com/2003/WORLD/europe/05/26/ukraine.turkey.ap/index.html
267. Ukraine orders air crash inquiry. - http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/2938902.stm
268. Sotero P.D. El comandante Ripollés denunció en un e-mail el mal estado de los Yakovlev 4 días antes de morir. - http://www.elmundo.es/elmundo/2003/05/30/espana/1054304284.html
269. Испанская газета: в момент катастрофы самолета с миротворцами один из украинских пилотов был сильно пьян. - http://wwwu.korrespondent.net/main/81401
270. Причиной катастрофы украинского Як-42 признана ошибка пилота. - http://wwwu.korrespondent.net/main/75092
271. Козлов И., Коцина И. Недавно госдепартамент США заявлял, что американское правительство не располагает доказательствами причастности Украины к продаже оружия Ираку // Факты и комментарии. – 26 сентября 2002 г. - № 176 (1238). -С. 4.
272. Зам’ятін В., Жлуктенко В. Анатолій Зленко: Ми не збираємося ні відмовчуватися, ні виправдовуватися // День. – 29 вересня 2002 р. - № 176 (1437). – С. 3.
273. Галух А. Председатель парламентського комитета по вопросам нацбезопасности и обороны Георгий Крючков: США выгодно, чтобы Украина находилась, образно говоря, в подвешенном состоянии и постоянно выступала в роли просителя // Факты и комментарии. – 1 октября 2002 г. - № 179 (1241). - С. 4.
274. Артазей А. Записи на пленках Мельниченко , в которых речь идет о продаже Украиной оружия в Ирак, смонтированы // Факты и комментарии. – 15 октября 2002 г. – № 189 (1251). – С. 4.
275. Скандал с «Кольчугами»: МИД вручил ноту послу США в Украине. -http://www.korrespondent.net/main/57181
276. Зам’ятін В. Хід Вашингтона // День. – 26 вересня 2002 р. - № 174 (1435).– С. 1.
277. Коваль А. США ищут повода для нападения на Ирак. А причем здесь Украина? – http://www.podrobnosti.ua/power/2002/09/25/37358.html
278. Мостова Ю. Шанс чи глухий кут? // Дзеркало тижня. - Субота, 28 Вересня - 4 Жовтня 2002 року. - № 37 (412).
279. Жвирблис А., Аметов А. Украинцы покажут американцам белорусскую «Кольчугу». – http://www.gazeta.ru/2002/10/14/ukraincypoka.shtml
280. Егоров В., Еленский О. Вашингтон обвиняет Киев в торговле оружием // Независимая газета. – 25 сентября 2002 г. - № 203 (2757). - С. 5.
281. Миселюк А. Кучма кричит: «SOS»! // Независимая газета. – 27 сентября 2002 г. - № 205 (2759). - С.5.
282. U.S. checks into report of Ukraine sale to Iraq. – http://www.cnn.com/2002/US/10/02/ukraine.iraq.us/index.html
283. Mulvey S. Analysis: From West’s favourite to pariah. – http://news.bbc.co.uk/2/hi/world/europe/2282229.stm
284. Ukraine under pressure over Iraq. - http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/2283620.stm
285. Marcus J. What Ukraine’s Kolchuga does. - http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/2326451.stm
286. Доклад американских инспекторов по «Кольчугам». - http://www.gazeta.ru/2002/11/27/dokladamerik.shtml
287. Олійник М. Лінія захисту // День. – 13 листопада 2002 р. - № 208 (1469). – С.1,3.
288. Солодкий С. Привид позиційного конфлікту // День. – 21 грудня 2002 р. - № 236 (1497). – С. 3.
289. Жвирблис А. Кучму спасли китайцы. – http://www.gazeta.ru/2002/11/27/ku4muspaslik.shtml
290. Коцина И. Заместитель Госсекретаря МИД Владимир Ельченко: Видимо, эксперты из США и Англии приехали в Украину, имея уже готовый отчет и конкретную задачу – подтвердить предъявленные нашей стране обвинения. // Факты и комментарии. – 13 ноября 2002 г. - № 210 (1272). - С. 4.
291. Артазей А. Международные эксперты по «Кольчугам» задали Украине дополнительные вопросы, на которые ранее … уже получили ответы. // Факты и комментарии. – 15 ноября 2002 г. - № 212 (1274). - С. 4.
292. Зам’ятін В. Момент вибору // День. – 15 листопада 2002 р. - № 210 (1471). – С. 4.
293. Зам’ятін В. Вашингтон і Лондон чекають відповідей // День. – 27 листопада 2002 р. - № 218 (1479). – С. 1-2.
294. Амчук Л. Україна обирає холодну війну з США. - http://www.pravda.com.ua/archive/?21111-3-new
295. Силіна Т. Дружба неповними сім’ями. - http://www.zn.kiev.ua/op/show/418/36717/
296. Жвирблис А. Россия влезла в украинскую «Кольчугу». - http://www.gazeta.ru/2002/11/05/rossiavlezla.shtml
297. U.S.-Ukraine radar row deepens. – http://www.cnn.com/2002/WORLD/europe/11/26/ukraine.iraq/index.html
298. Ukraine 'fails to disprove Iraq claim'. - http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/2406693.stm
299. Фесенко В. Выборы пополам с революцией // «Помаранчева» революція. Версії, хроніка, документи / Упоряд. М. Погребинський. – К.: Оптима, 2005. – С. 171-181.
300. Каськів В., Чуприна І., Безверха А., Золотарьов Є. Громадянська кампанія ПОРА та помаранчева революція в Україні від початку до завершення. - http://pora.org.ua/content/blogcategory/141/206/
301. Яневський Д. Хроніка „помаранчевої” революції / За ред. О.А.Кравець; передмов