Кучеревська Ніна Львівна. Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності

Краткое описание

Кучеревська Ніна Львівна. Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності : Дис... канд. наук: 26.00.01 2009

Кучеревська Н.Л. Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 теорія та історія культури. Харківська державна академія культури. Харків, 2009.
Дисертація написана на основі практичної роботи автора з найбільшим лапідарним зібранням в Україні лапідарієм Керченського заповідника. Уперше в дослідженні використано факти, виявлені в архіві Керченського історико-культурного заповідника. Виконано реконструкцію культури боспорських греків на основі аналізу інформації, що міститься в лапідарних пам'ятниках, з позиції культурологічного підходу.
Розроблено стратегію, спрямовану на активізацію культурологічної діяльності лапідарію, що містить тактичні програми з розвитку науково-дослідної, фондової, консерваційної, експозиційної, культурно-освітньої роботи. Розроблена й упроваджена програма реставраційних заходів. Запропоновано нове ставлення до лапідарію не тільки як сховища колекції витворів з каменю, але як експозиційного і культурно-освітнього музейного комплексу. Створено модель музею лапідарних пам'ятників, що містить архітектурний проект музею як зони для розміщення колекції і прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації.

Визначено головні результати дослідження, окреслені перспективи їхнього практичного використання і подальших теоретичних розробок.
Загальним підсумком дисертації є створення концепції по перетворенню лапідарію з пасивного сховища античного каменю на суб'єкт культурологічної діяльності. Вона базується на всебічному дослідженні матеріалів лапідарної колекції.
Основними результатами виконаної роботи є такі.
1. Вивчення різних груп лапідарного зібрання дозволило реконструювати картину культурного життя боспорських греків. Встановлено, що культура боспорських греків має загальногрецьку спрямованість. Боспорський пантеон складався з грецьких богів. Боспорці шанували також місцевих та східних богів. Божества олімпійського пантеону наділялися на Боспорі специфічними епітетами, що не часто трапляються в античному світі. Образи богів під впливом місцевих племінних культів набули синкретичності, поєднуючи в собі найрізноманітніші функції. Містобудівне мистецтво Боспору за своїми естетичними й архітектурними нормами відповідало рівню провінційних середземноморських і понтійських стандартів. Архітектура Пантикапея представлена основними видами канонічних ордерних будівель, властивих усьому грецькому світові. Етнічний склад населення боспорських міст, за даними лапідарної епіграфіки, це здебільшого грецьке населення в боспорських містах, а також вихідці з Малої Азії, Південного Причорномор'я і представники варварських племен. Державна і політична влада на Боспорі характеризується як монархія з елементами демократії.
2. За результатами аналізу надгробних пам'ятників створена їх типологія і хронологія. Надгробки показані статуями-напівфігурами, антропоморфними й анімалістичними статуями, стелами. Простежено еволюцію античної стели від плити з вирізаним на ній ім'ям похованого до багатоярусних рельєфних надгробників. Запропонована класифікація основних сюжетів надгробних рельєфів традиційна: фігури, що стоять (одиночні, парні, у супроводі слуг), вершники, воїни, сцена прощання, загробна трапеза, обожнена померла. Семантика художнього тексту надгробних рельєфів відбиває багатозначний смисл уявлень про загробне існування. Іконографія надгробників свідчить про існування усталених метафор, пов'язаних з уявленнями про смерть як відродження. Загальний зміст усіх сюжетів підпорядковується ідеї героїзації.
3. На основі зіставлення боспорських пам'ятників з аналогічними творами Еллади обґрунтовано, що боспорські надгробники мають аналоги в усіх частинах античного світу. Відрізняє їх від грецьких зразків місцева манера виконання: схематизація і спрощення зображення, відсутність зв'язку з навколишнім світом та іншими фігурами, фронтальна композиція, специфічні прийоми передачі просторової побудови, декоративність, ретельне відтворення побутових дрібниць.
4. З метою вивчення лапідарію як суб'єкта культурологічної діяльності досліджено сучасний стан лапідарної колекції. Його визнано незадовільним, таким, що потребує реставраційного втручання. На основі моніторингу розроблена програма наукової реставрації і превентивної консервації, з урахуванням вимог до створення музейного клімату.
5. На основі критичного аналізу принципів експонування лапідарних об'єктів у світовій музейній практиці розроблено модель музею лапідарних пам'ятників. Проект створено з урахуванням відповідності архітектурного проекту міському ландшафтові, його призначення як зони для розміщення колекцій і прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації. Представлено концепції лапідарних експозицій, об'єднаних спільною ідеєю реконструкція культурного життя населення боспорських міст.
6. Розроблено перспективні напрями культурно-освітньої діяльності, спрямовані на розкриття культуротворчого потенціалу лапідарію. Вони передбачають як традиційні види музейної роботи, так і нетрадиційні заходи (артефакти, бібліотеки, музичні й кінозали, аудіовізуальні програми, літературні вечори, спектаклі античної драми та ін.).
7. Аналіз напрямів діяльності лапідарію спрямований на розвиток туристичної інфраструктури. Реалізація культуротворчої діяльності цього центру пов'язана з необхідністю розвитку туристичного маркетингу. Внесення лапідарію в систему туристичної інфраструктури Східного Криму туристичні маршрути, круїзні тури, науковий і культурно-пізнавальний туризм має сприяти розвиткові індустрії туризму, соціальних контактів, підвищенню престижу міста.