КУДІНА ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА. ФОРМУВАННЯ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В БІЛОРУСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (ГРУДЕНЬ 1918 – ГРУДЕНЬ 1922 РР.)

Краткое описание

КУДІНА ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ФОРМУВАННЯ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В БІЛОРУСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (ГРУДЕНЬ 1918 – ГРУДЕНЬ 1922 РР.)"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
Кудіна Юлія Володимирівна
УДК 94(476)«1918/1922»
ФОРМУВАННЯ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В БІЛОРУСЬКИХ
ЗЕМЛЯХ (ГРУДЕНЬ 1918 – ГРУДЕНЬ 1922 РР.)
Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Науковий керівник:
доктор історичних наук, професор
Яровий Валерій Іванович
Київ – 2016
1
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ………………………………… 3-4
ВСТУП ……………………………………………………………………. 5-13
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ ТА
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………...
14-43
1.1 Стан наукової розробки проблеми ……………………………. 14-31
1.2 Джерельна база дослідження…………………………………... 31-43
РОЗДІЛ 2. УТВОРЕННЯ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ
РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСІЇ (ГРУДЕНЬ 1918 – ЛЮТИЙ 1919 рр.)... 44-74
2.1 Білоруські землі після завершення німецької окупації та
державотворення національно-політичних сил…………………... 44-62
2.2 Проголошення Соціалістичної Радянської Республіки
Білорусії та становлення органів влади…………………………… 62-74
РОЗДІЛ 3. БІЛОРУСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ЛИТОВСЬКО–
БІЛОРУСЬКОЇ СРР В ЧАСИ РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ
ВІЙНИ (ЛЮТИЙ 1919 – ЛИПЕНЬ 1920 рр.) ………………................
75-107
3.1 Становлення Литовсько-Білоруської СРР та формування
державних органів………………………………………………….. 75-92
3.2 Білоруська влада у період радянсько-польської війни………..
92-108
РОЗДІЛ 4. РОЗБУДОВА БСРР ТА ЇЇ УЧАСТЬ У СТВОРЕННІ
СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
(ЛИПЕНЬ 1920–ГРУДЕНЬ 1922 рр.) ………………………………….. 109-156
4.1 Звільнення Білоруських земель від польської окупації та
відновлення Соціалістичної державності......................................... 109-126
4.2 Радянська Білорусія в системі міжнародних відносин ……….
126-139
4.3 Входження БСРР до складу Радянського Союзу та
обмеження її державних повноважень ……………………………. 140-156
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 157-161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……….. 162-202
ДОДАТКИ ……………………………………………………………….... 203-209
2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Білнацком – Комісаріат з білоруських національних справ
БКО – Білоруська комуністична організація
БН Комісаріат – Білоруський Національний Комісаріат
БНК – Білоруський народний комітет
БНК – Білоруський національний комітет
БНР – Білоруська Народна Республіка
БОК – Білоруський обласний комітет
БПНС – Білоруська партія народних соціалістів
БПС-Р – Білоруська партія соціалістів-революціонерів
БПС-Ф – Білоруська партія соціалістів-федералістів
БСРР – Білоруська Соціалістична Радянська Республіка
БСДП – Білоруська соціал-демократична партія
БСДРП – Білоруська соціал-демократична робітнича партія
ВЦВК – Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет
КП(б)Б – Комуністична партія (більшовиків) Білорусі
КП(б)Л – Комуністична партія (більшовиків) Литви
Лит-Біл СРР – Литовсько-Білоруська Соціалістична Радянська Республіка
Мінгубревком – Мінський губернський військово-революційний комітет
Наркомнац – Народний комісаріат у справах національностей
НАРБ – Національний архів Республіки Білорусь
НК – Надзвичайна комісія
НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ
НКІС – Народний комісаріат іноземних справ
НС – Народний Секретаріат
Облвиконкомзах – Обласний виконавчий комітет Західної області та фронту
Польревком – Польський революційний комітет
ППС – Польська партія соціалістична
ПСР – Партія соціалістів-революціонерів
3
Реввійськрада – Революційна військова рада
РНК – Рада народних комісарів
РКП(б) – Російська комуністична партія (більшовиків)
РОД – Рада оборони держави
РСФРР – Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
РСДРП(б) – Російська соціал-демократична робітнича партія
(більшовиків)
СРРБ – Соціалістична Радянська Республіка Білорусія
СРРЛіБ – Соціалістична Радянська Республіка Литви і Білорусії
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка
ЦБ – Центральне бюро
ЦБВР – Центральна білоруська військова рада
ЦВК – Центральний Виконавчий комітет
ЦДАВО – Центральний державний архів вищих органів влади і управління
України
ЦК КП(б) – Центральний комітет Комуністичної партії (більшовиків)
4
ВСТУП
Актуальність дослідження
Державотворчі процеси сьогодення активізували вивчення проблем,
пов’язаних з осмисленням історичного досвіду минулого. Особливого
значення за умов розбудови державності в Республіці Білорусь набуває
проблема аналізу тих процесів, що відбувалися в політичному житті в період
1918 – 1922 рр. Нагальною є потреба зваженої оцінки подій у зазначений час,
звільненої від ідеологічних нашарувань. Актуальність теми дослідження
полягає в тому, що сучасний самостійний розвиток Республіки Білорусь
вимагає конструктивного підходу до налагодження приязних міждержавних
відносин. Вагомою складовою цього аспекту є вивчення особливостей
формування радянської державності в білоруських землях (грудень 1918 –
грудень 1922 рр.). Дотичним є сценарій державотворення України часів
радянської доби.
Радянська Росія протягом свого історичного минулого була зацікавлена в
позитивному вирішенні білоруського питання заради власних інтересів. Тому
сучасний рівень міждержавних відносин багато в чому спирається на
попередній досвід, а саме: на спробу досягнення вигідного порозуміння та
співпраці між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською
Республікою (РСФРР) та білоруськими землями.
Причини, що зробили можливим формування радянської державності в
білоруських землях (грудень 1918 – грудень 1922 рр.), були такі, як: проблема
єдності етнічних територій, низький рівень національної самосвідомості
білорусів, несконсолідованість політичних сил навколо національної
державницької ідеї. Упродовж багатьох століть білоруські землі перебували в
складі різних держав. Київська Русь, Велике Князівство Литовське, Річ
Посполита, Російська імперія впливали на політичний, економічний,
культурний розвиток білоруських земель, що, безумовно, стояло на заваді
створенню власної держави. Сукупність внутрішніх та зовнішніх чинників:
довготривала бездержавність та низький рівень національної самосвідомості
5
– призвела до поразки білоруських національно-визвольних змагань.
Особливо складним був період між двома світовими війнами в ХХ ст., коли
білоруську територію було окуповано, розділено, а основна її частина
(Західна область
) стала частиною Союзу Радянських Соціалістичних
Республік (СРСР).
Низка питань потребує всебічного, досконалого вивчення. Зокрема таке
питання, як політика партійно-державного керівництва РСФРР щодо
білоруських територій.
Ретельний аналіз ідеологічних засад радянської політики, вияв її
основних напрямків, підходів та методів дозволить показати наміри
керівництва Радянської Росії щодо білоруських земель у грудні 1918 – грудні
1922 рр. Також з’ясувати, чим керувалися партійно-радянські діячі:
національними інтересами білорусів чи власною політичною кон’юнктурою,
намагаючись приєднати білоруські території до РСФРР та об’єднати з
Литовською Республікою. Дослідження вказаної проблематики надасть змогу
відтворити політичні настрої білоруського населення, охарактеризувати його
ставлення до радянської системи, дозволить виявити ступінь готовності
різних верств білоруського населення до вступу в Союз Радянських
Соціалістичних Республік.
Неупереджене відтворення тогочасних історичних подій робить
дослідження актуальним не тільки в науково-пізнавальному, але й в
історичному та практично-політичному планах. Досвід минулого необхідно
враховувати в сучасній практиці – через його критичне узагальнення та
наукове осмислення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в рамках наукової тематики історичного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Західна область – адміністративно-територіальна одиниця в Радянській Росії 1917 – 1918 рр. Створена у
травні 1917 р. (із центром у Мінську). Після жовтня 1917 р. до її складу входили Віленська, Вітебська,
Могильовська, Смоленська та Мінська губернії. У жовтні 1918 р. її було перейменовано на Західну комуну.
Ліквідована у зв’язку із створенням БСРР 1 січня 1919 р.
6
«Україна в загальноєвропейських історичних процесах: пошуки
цивілізаційного вибору» (державний реєстраційний номер 16БФ046-01) і
пов’язана із науковими дослідженнями кафедри історії слов’ян Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Тематика дисертації
відповідає дослідницьким напрямкам спеціальності 07.00.02 – «Всесвітня
історія».
Об’єктом дослідження є радянська державність в білоруських землях
(грудень 1918 – грудень 1922 рр.)
Предметом дослідження є процеси та явища, пов’язані з формуванням
державно-політичного статусу Білоруської Соціалістичної Радянської
Республіки з грудня 1918 по грудень 1922 рр.
Хронологічні межі дослідження визначено періодом з грудня 1918 р.
до грудня 1922 р. Нижня хронологічна межа визначена подіями, які сприяли
створенню передумов проголошення Білоруської Соціалістичної Радянської
Республіки. Верхня межа визначається 30 грудня 1922 р., входженням БСРР
до створеного Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Враховуючи актуальність, практичну доцільність та стан наукової
розробки головних проблем обраної теми, було визначено мету та завдання
дослідження.
Мета дослідження: всебічно дослідити історичні події, які призвели до
формування в білоруських землях радянської державності з грудня 1918 по
грудень 1922 рр.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних
наукових завдань:
– проаналізувати стан наукової розробки проблеми та джерельну
базу дослідження;
– охарактеризувати становище в білоруських землях після
завершення німецької окупації;
7
– визначити роль національно–політичних сил та вплив
більшовицької влади на процес утворення Білоруської
Соціалістичної Радянської Республіки (далі БСРР);
– дослідити більшовицьку політику стосовно проголошеної
БСРР;
– розкрити значення «повторного» проголошення в білоруських
землях соціалістичної радянської державності;
– висвітлити місце Радянської Білорусії в міжнародних
відносинах того часу;
– з’ясувати участь БСРР у процесі створення Союзу Радянських
Соціалістичних Республік (далі СРСР).
Географічні межі дослідження охоплюють території Віленької,
Мінської, Могильовської, Гродненської, Вітебської, Смоленської та
Гомельської земель, які з 1 січня 1919 р. до 30 грудня 1922 р. входили до
складу Білоруської Соціалістичної Радянської Республіки.
Теоретико-методологічну основу дослідження є сукупність
загальнонаукових та спеціальних методів історичної науки. В основу
дослідження покладені принципи історизму та системності. Досліджувані
явища розглядаються як сукупність взаємопов’язаних компонентів, які
цілісно розвиваються у хронологічній перспективі. В ході дослідження
використано сукупність загальнонаукових (абстракції, аналіз, синтез,
індукція, дедукція) та спеціальних методів історії. Зокрема, у дисертації
використано методи усебічного аналізу історичних процесів та явищ у всій їх
суперечливості та неоднозначності: аналіз процесів та явищ суспільного
життя; науковий плюралізм; критичне ставлення до об’єкта дослідження;
порівняльний аналіз, якщо йдеться про однотипові, об’єкти дослідження;
аналітичний підхід вільний від однозначних оцінок у визначеннях, тим
більше емоційних; комплексний історичний синтез, який дозволяє розширити
поле історичного дослідження, доповнити історичну складову знаннями з
8
інших галузей науки. Міждисциплінарний характер дисертації обумовив
використання під час її написання методів статистики та демографії.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що вперше в українській
історичній науці детально розглядаються питання, пов’язані з формуванням
радянської державності в білоруських землях (грудень 1918 – грудень 1922
рр.) Наукову новизну дослідження також визначає низка отриманих в його
ході результатів:
Вперше:
– запропоновано та обґрунтовано тезу про вплив радянської
моделі на процес державотворення в білоруських землях з
грудня 1918 по грудень 1922 рр., не затвердженої законодавчо
та практично не визнаної на міжнародній арені БСРР, яка
попри цього поступово перетворилася на державу з
обмеженим суверенітетом у складі Союзу Радянських
Соціалістичних Республік;
– з’ясовано роль національно-політичних сил на державотворчі
процеси у БСРР;
– введено до наукового обігу документи, у яких відображено
значення впливу уряду РСФРР на державотворчі процеси в
БСРР.
Удосконалено:
– розуміння широкого комплексу понять і ключових питань, які
складають категорії радянського державотворення та ролі
більшовицької політичної сили на формування білоруської
державності;
– уявлення про співвідношення принципу ізоляціонізму, який
нав’язувався Білорусі керівництвом РСФРР, з прагненням її до
самостійного розвитку.
Набули подальшого розвитку:
– систематизація історичних джерел з проблеми дослідження;
9
– компаративний аналіз поглядів державних діячів Білорусі
досліджуваного періоду на характер та особливості
радянського державотворення в білоруських землях
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали та
основні положення можуть бути використані в підготовці узагальнюючих
праць із всесвітньої історії, історії Республіки Білорусь, правознавчих
дисциплін, у викладанні відповідних нормативних та спеціальних навчальних
курсів у вищих навчальних закладах. Отримані висновки можуть бути
використані під час розробки нормативно-правових документів, державних та
навчальних програм, методичних посібників.
Стан наукової розробки проблеми. Досліджуючи проблему,
дисертантка враховувала науковий доробок білоруських, радянських,
вітчизняних та зарубіжних істориків, політологів та істориків права.
Зроблений в дисертації на підставі аналізу відповідної літератури
узагальнений висновок зводиться до того, що через об’єктивні причини до
сьогодні в історичній літературі немає цілісного уявлення про державний
статус БСРР з грудня 1918 по грудень 1922 рр. Проблеми, пов’язані з
визначенням державно-правового статусу БСРР у грудні 1918 – грудні
1922 рр. в історіографії висвітлені суперечливо. Крім констатації загальних
тенденцій розвитку БСРР, у науковій українській історичній літературі не
приділялася належна увага ролі БСРР у системі союзної держави. У цьому
аспірантка бачить підтвердження доцільності вибору теми дослідження.
Особистий внесок аспірантки. Дисертаційне дослідження є
самостійною науковою роботою, виконаною із залученням документів
зарубіжних архівів, більшість з яких вперше вводиться в науковий обіг.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації
обговорювалися на засіданнях кафедри історії слов’ян Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.
Окремі положення дисертаційного дослідження було представлено на
всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях:
10
1. Івашко Ю. В. Боротьба національно–політичних сил за визначення
білоруської державності у другій половині грудня 1918 р. /
Ю. В. Івашко // ІV Міжнародна наукова конференція молодих учених,
присвячена 20-річчю Незалежності України (28-29 квітня 2011 р.) «Дні
науки історичного факультету. –2011 – Вип. ІV. – Ч. 4.– К., 2011. – С.
46–47.
2. Івашко Ю. В. Державотворчі процеси в білоруських землях (грудень
1918 – січень 1919 рр. / Ю. В. Івашко // ІІІ Міжнародна наукова
конференція молодих науковців, аспірантів, здобувачів «Актуальні
проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (7-8 грудня 2011 р.). –
Вип. 22. – Рівне, 2011. – С. 187–189.
3. Івашко Ю. В. Процеси державотворення у Білорусі (грудень 1918 –
січень 1919 рр.) / Ю. В. Івашко //Міжнародна науково-практична
конференція, присвячена 20-річниці Всеукраїнського референдуму
(Київ, 1-2 грудня 2011 р.) «Українська державність: історія та
сучасність». – Київ, 2012. – С. 69–70.
4. Івашко Ю. В. Литовсько-Білоруська Радянська Соціалістична
Республіка як етап становлення білоруської державності / Ю. В. Івашко
// Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих
вчених «Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та
етнології». – Вип. ІV. – Одеса, 2012. – С. 384-386.
5. Івашко Ю. В. Формування уряду БСРР наприкінці 1918 – на початку
січня 1919 рр. / Ю. В. Івашко // І Всеукраїнська науково-практична
конференція з міжнародною участю «Історико-філософські читання
молодих учених». – Суми : Вид-во СумДПУ ім.. А. С. Макаренка, 2012.
– С. 64–66.
6. Івашко Ю. В. Радянсько-польська війна та оприлюднення «Декларації
про друге проголошення Радянської Соціалістичної Республіки
Білорусії» від 31 липня 1920 р. / Ю. В. Івашко // V Міжнародна наукова
конференція молодих учених (12-13 квітня 2012 року) «Дні науки
11
історичного факультету – 2012». – Вип. V. – Ч. – 6. – К., 2012). – С. 53-
54.
7. Івашко Ю. В. «Білоруське питання» у політичних планах Польської
держави (1919 – початок 1921 рр.) / Ю.В. Івашко // Міжнародна
науково-практична конференція «Суспільні науки: історія, сучасний
стан та перспективи дослідження» (м. Львів, 14-15 грудня 2012 року). –
Львів: ГО «Львівська фундація суспільних наук», 2012. – С. 44–46.
8. Івашко Ю. В. Литовсько–Білоруська Соціалістична Радянська
Республіка 1919 р. в оцінках провідних білоруських істориків /
Ю. В. Івашко // VІ Міжнародна наукова конференція молодих учених
(25 квітня 2013 р.) «Дні науки історичного факультету – 2013». – Вип.
VІ. – Ч. 5. – К., 2013. – С. 81–82.
Публікації. Основний зміст та результати дослідження викладені в 5-и
статтях дисертантки:
1. Івашко Ю. В. Державотворчі процеси в білоруських землях у грудні
1918–січні 1919 рр. / Ю. В. Івашко // Актуальні проблеми вітчизняної та
всесвітньої історії: наукові записки Рівненського державного
гуманітарного університету. Вип. 22. – Рівне: РДГУ, 2011. – С.187-189.
2. Івашко Ю. В. Національно-політичні сили білоруських земель (грудень
1918–січень 1919 рр. / Ю. В. Івашко // Наукові праці історичного
факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя:
ЗНУ, 2012. – Вип.. ХХХІІІ. – С. 212-216.
3. Івашко Ю. В. Формування політичних взаємовідносин між Німеччиною
та Білоруською Соціалістичною Радянською Республікою (1919-1922
рр.) / Ю. В. Івашко // Часопис української історії / За ред. доктора
історичних наук, професора А. П. Коцура. – Київ, 2013. – Вип. 27.– С.
80-85.
4. Івашко Ю. В. Територіальний та політичний устрій Білоруської
Радянської Соціалістичної Республіки (1919-1922 рр.) / Ю. В.
12
Івашко // Наукові праці історичного факультету Запорізького
національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – Вип.. ХХХV. –
С. 266-270.
5. Івашко Ю. В. Политическая концепция создания Литовско-Белорусской
Советской Социалистической Республики (декабрь 1919-1919 гг.) / Ю.
В. Івашко // Исторические, философские, политические и юридические
науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики.
Тамбов: Грамота, 2013. №7(33): в 2-х ч. Ч. ІІ. – С. 51-53.
Структура дисертації обумовлена поставленою метою та завданнями
дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів,
висновків, списку використаних джерел та літератури (335 позицій), додатків.
Загальний обсяг тексту дисертації становить 209 сторінок, з яких основний
зміст викладено на 161 сторінці.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Розробка проблеми становлення державності в Білорусі в 20-х рр.
ХХ ст. є одним із пріоритетних напрямків у науково-дослідній роботі
білоруських вчених: істориків, політологів, філософів, соціологів та юристів.
Українська історична наука зробила лише деякі спроби висвітлення проблеми
в цьому напрямку. Особливо актуальною для дослідників є тема про
формування радянської державності в білоруських землях (грудень 1918 –
грудень 1922 рр.), оскільки після 1990-х рр. ситуацію «методологічного
вакууму» було подолано і визначено нові основи для відповідної концепції
історичного та наукового пізнання.
У висновках сформульовано загальні результати проведеного
дослідження та викладено основні положення дисертаційної роботи, котрі
виносяться на захист.
– Аналіз стану наукової розробки проблеми засвідчив значні
розбіжності у висвітленні історії становлення радянської державності в
білоруських землях у грудні 1918 – грудні 1922 рр. Переважна більшість
наукових праць не уникли радянської ідеологічної спадщини, що вимагає
уважного перегляду, перевірки та введення у загальний історіографічний
масив незалежного погляду на ці процеси. В сучасних умовах ці проблеми
продовжують залишатися дискусійними. Найбільший внесок у вивченні
процесу становлення державності у білоруських землях належить сучасним
156