Кулинич Мирослава Богданівна. Облік і аналіз в системі управління собівартістю продукції (на прикладі підприємств хімічної промисловості України)

Краткое описание

Кулинич Мирослава Богданівна. Облік і аналіз в системі управління собівартістю продукції (на прикладі підприємств хімічної промисловості України) : дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К., 2006.

Кулинич М. Б. Облік і аналіз в системі управління собівартістю продукції (на прикладі підприємств хімічної промисловості України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
У дисертації досліджуються актуальні питання вдосконалення обліку і аналізу собівартості продукції в управлінні собівартістю продукції, що сприятиме ефективному розвитку та економічному зростанню підприємств хімічної промисловості України в умовах ринкових відносин.
Проаналізовано тенденції розвитку підгалузі з виробництва гумових і пластмасових виробів, вплив організаційно-технологічних особливостей на формування собівартості, її структуру, рівень. Обґрунтовано існування на підприємствах досліджуваної галузі управлінського обліку і його зв’язок із собівартістю продукції, досліджено методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції та запропоновано доцільність ведення обліку витрат методом неповної (зрізаної) собівартості.
Для поліпшення керування собівартістю розроблено методику організації обліку за центрами відповідальності, а також збору оперативної інформації про відхилення від норм у межах центру і відповідальність за це. Визначено напрями аналізу собівартості продукції і впливу факторів на цей показник як пошук шляхів щодо зниження собівартості у виробництвах виробів із пластмас, розроблено економіко-математичну модель оптимальної виробничої програми при мінімальних витратах і максимальних прибутках в умовах асортиментності продукції на підприємствах хімічної промисловості.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання щодо вдосконалення методологічних і практичних засад обліку і аналізу в системі управління собівартістю продукції. На основі проведеного дослідження, вивчення й узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду пропонується низка висновків теоретичного та науково-практичного характеру згідно з поставленою метою та завданнями дослідження.
1. В умовах ринкової економіки під собівартістю слід розуміти суму всіх явних витрат, пов’язаних із ризиковим характером процесу виробництва. В бухгалтерському тлумаченні собівартість це вартісна оцінка ресурсів, які використовуються для виробництва і реалізації продукції з метою отримання економічної вигоди.
2. Важливим показником підвищення ефективності виробництва є зниження собівартості продукції. Щоб визначити шляхи зниження собівартості продукту, необхідно знати структуру витрат, вплив особливостей хімічного виробництва на собівартість. Це дає змогу аналізувати тенденції в змінах статей собівартості з метою прийняття управлінських рішень.
3. Упровадження управлінського обліку забезпечує базу для точного розрахунку виробничих витрат, надає діючий інструментарій для вдосконалення управління собівартістю продукції. Обґрунтовано позицію щодо системного підходу до управління собівартістю продукції. На основі цього автором розроблено концепцію управління собівартістю, яка передбачає комплексний підхід до дослідження і впливу на собівартість.
4. Метод обліку витрат і калькулювання є єдиним процесом виміру, бухгалтерського відображення витрат виробництва і визначення собівартості виробів чи робіт. Слід відзначити неодностайність думок учених-економістів щодо класифікації цих методів. Методом обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в хімічній промисловості дисертант вважає сукупність способів документування і відображення виробничих витрат, які забезпечують визначення фактичної собівартості продукції, а також віднесення витрат на одиницю продукції.
5. Система нормативного обліку і оперативного контролю витрат виробництва грунтується на нормативних витратах ресурсів. Результати дослідження окремих методів показали, що виявлення і систематизація відхилень від норм і нормативів, а також вплив на відхилення досягається за допомогою нормативного методу обліку витрат. Ефективне застосування норм в управлінні виробництвом пластмасових виробів вимагає створення нормативного господарства.
6. У роботі розглянуто прикладне значення системи директ-костингу. Дисертантом обґрунтовано доцільність застосування методу обрахунку неповної (зрізаної) собівартості. Використовуючи директ-костинг, підприємства, які займаються виробництвом виробів із пластмас, вирішують такі управлінські завдання, як оптимізація асортименту продукції, що випускається за наявності вузьких місць; доцільність прийняття додаткового замовлення за цінами, нижчими, ніж звичайні, виробництво комплектуючих на підприємстві чи придбання на стороні, визначення оптимального розміру партії виробів, вибір чи заміна обладнання та інше.
7. Важливим для управління собівартістю продукції є методика обліку витрат і калькулювання за центрами витрат та центрами відповідальності. Центр витрат пов'язується з калькулюванням собівартості продукції, а центри відповідальності з управлінням витратами, тому ці поняття виражають різні економічні процеси. Всередині кожного центру витрат аналіз відхилень доцільно вести в розрізі причин і винуватців. Це дає змогу виробити рекомендації щодо усунення відхилень (якщо воно небажане) або щодо його посилення (якщо воно сприятливе).
8. У системі управління підприємством важливе місце відводиться аналізу собівартості продукції. Аналізуючи собівартість, необхідно вивчати причини відхилення фактичних витрат від планових у розрізі статей та за окремими видами і групами продукції; здійснювати пошук резервів зниження собівартості продукції; перевіряти обґрунтованість прийнятих управлінських рішень щодо собівартості продукції. Автором запропоновано комплекс заходів для оперативного керування собівартістю в цеху, на виробничих дільницях шляхом проведення групування відхилень від норм і зміни норм за місцями виникнення, причинами й винуватцями.
9. Основою економіко-математичного моделювання є математична модель схематична уява економічного явища чи процесу як результату наукової абстракції характерних ознак економічного життя і механізму його управління. На прикладі підприємства, яке займається виготовленням плівки, розроблено економіко-математичну модель оптимальної виробничої програми при мінімальних витратах і максимальних прибутках в умовах асортиментності продукції.
10. Зростання обсягу виробництва продукції приводить до зниження її собівартості за рахунок постійних витрат та отримання підприємством додаткового прибутку. Ця закономірність покладена в основу аналізу залежності витрат і прибутку від обсягу виробництва. Аналіз порогу рентабельності є зручним інструментом короткострокових розрахунків ефективності.