ЛАТЕРАЛЬНІ РЕЧОВИННІ ПОТОКИ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ПОЛІСЬКОГО КРАЮ

Краткое описание

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Пазинич Наталія Вікторівна

УДК 911.2+550.3+550.4 (477.41/.42)

ЛАТЕРАЛЬНІ РЕЧОВИННІ ПОТОКИ
ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ПОЛІСЬКОГО КРАЮ

11.00.01 фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
Гродзинський Михайло Дмитрович
доктор географічних наук, професор

Київ 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

5

Вступ

6

1.

Теоретичні основи дослідження латеральних речовинних потоків

12

1.1

Системний аналіз, як основний методологічний підхід до вивчення латеральних речовинних потоків

12

1.2

Функціонування ландшафтів

18

1.2.1

Вертикальна і горизонтальна структура ландшафтів та латеральних потоків

18

1.2.2

Латеральні речовинні потоки, як один із функціональних зв’язків ландшафтів

20

1.3.

Енергетична основа функціонування ландшафтів

23

1.4

Векторний аналіз латеральних потоків

27

1.5

Латеральні речовинні потоки з позиції варіаційних принципів механіки

30

1.6

Теоретичні основи дослідження процесів

34

2.

Методика досліджень латеральних речовинних потоків

40

2.1

Методика досліджень потенційно-енергетичних параметрів морфології рельєфу

40

2.2

Методика дослідження просторової структури латеральних речовинних потоків

46

2.3

Методика дешифрування матеріалів дистанційного зондування Землі

50

2.4

Моделювання структури латеральних речовинних потоків на основі варіаційних принципів механіки

60

2.5

Ключові ділянки досліджень (великомасштабного і середньомасштабного аналізу)

66

3.

Латеральні речовинні потоки в ландшафтах Правобережної частини Поліського краю

69

3.1

Історія досліджень регіону

69

3.2

Природні умови ділянок досліджень

70

3.2.1

Загальна фізико-географічна характеристика регіону

70

3.2.2

Загальна фізико-географічна характеристика ділянок досліджень

72

3.3

Еквіпотенційні і градієнтні поверхні ділянок досліджень

75

3.4

Генетична структура латеральних речовинних потоків

89

3.4.1

Гідродинамічна група процесів

92

3.4.2

Аеродинамічна група процесів

101

3.4.3

Гравітаційно-термодинамічна група процесів

111

3.4.4

Статичні процеси

118

3.5

Фактори сприяння” і обмеження” латеральних речовинних потоків

120

4.

Практичне застосування дослідження латеральних речовинних потоків

127

4.1

Латеральні потоки при ландшафтознавчо-екологічних дослідженнях

127

4.2

Латеральні потоки при екологічній оптимізації проектування природно-технічних систем

138

4.3

Ландшафтознавчо-індикаційне дослідження латеральних речовинних потоків при геолого-пошукових роботах

149

Висновки

159

Список використаних джерел

162

Додаток А. Інформативність різних каналів космічного знімку LANDSAT TМ (Олевська ділянка досліджень)

178

Додаток Б. Характерні фізіономічні ознаки ландшафтів ділянок досліджень

181

Додаток В. Легенда до ландшафтно-геоморфологічної карти Чорнобильської ділянки великомасштабних досліджень

183

Додаток Г. Легенда до ландшафтно-геоморфологічної карти Олевської ділянки середньомасштабних досліджень

186

Додаток Д. Дані спектрометричного аналізу на Cz137 в БК/кг ділянки ”Чистогалівка”.

188

Додаток Е. Дані спектрометричного аналізу на Sr90 в БК/кг ділянки ”Чистогалівка”

189

Додаток Ж. Дані спектрометричного аналізу на Cz137 в БК/кг ділянки ”Копачі”

190

Додаток З. Дані спектрометричного аналізу на Sr90 в БК/кг ділянки ”Копачі”

191

Додаток И. Дані спектрометричного аналізу на Cz137 в БК/кг ділянки ”Буряківка”

192

Додаток К. Дані спектрометричного аналізу на Sr90 в БК/кг ділянки ”Буряківка”

194

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЛРП — латеральні речовинні потоки
ВПМ — варіаційні принципи механіки
МДЗЗ — матеріали дистанційного зондування Землі
АФЗ — аерофотознімки
КЗ — космічні знімки
АЕФ — акумулятивні еолові форми
ПТС — природнотехнічні системи

ВСТУП

Актуальність роботи. Актуальність дослідження латеральних речовинних потоків (ЛРП) зумовлена тим, що ці потоки визначають функціональні зв’язки ландшафтів, структуру, стійкість до антропогенного забруднення, динамічні тенденції тощо. Вивчення функціональних зв’язків відноситься до одного із принципових розділів ландшафтознавства. Різні аспекти природних особливостей та функціонування ландшафтів Поліського краю вивчалися М.Є.Барщевським, М.Ф.Векличем, К.І.Геренчуком, В.С.Давидчуком, О.М.Мариничем, В.П.Палієнко, П.Г.Шищенком та багатьма іншими дослідниками.
Особливе значення вивчення структури й чинників ЛРП має для поліських ландшафтів. Це зумовлено цілим рядом причин. Зокрема, комплексні дослідження природного середовища показали, що за низкою показників антропогенного забруднення важкими металами, радіонуклідами тощо, поліські ландшафти є найбільш ураженими, а за деякими показниками (ґрунти, ґрунтові води та ін.) є найменш стійкими до антропогенних навантажень (В.А.Барановський, П.Г.Шищенко, 2002). Територія Полісся також є перспективною на пошуки рудних та нерудних корисних копалин. Дослідження функціональних зв’язків ландшафтів і їх структури дає можливість визначити літогенні, структурні, неотектонічні особливості надр, виділити окремі блоки та розломи.
Вирішення вказаних та інших завдань оптимізується застосуванням сучасних матеріалів дистанційного зондування Землі (МДЗЗ). Актуальність застосування МДЗЗ для ландшафтознавчо-екологічних та ландшафтознавчо-пошукових досліджень поліських ландшафтів зумовлена високою інформативністю сучасних космічних знімків.
Катастрофа на ЧАЕС 1986 року була причиною вилучення із природокористування значних площ, які через це стали найбільшою природною лабораторією”. Значний обсяг досліджень міграції радіонуклідів у природному середовищі дав можливість виявити вагомий внесок латеральних процесів уформування ареалів вторинного забруднення (К.П.Махонько, А.А.Волокитин, Ф.А.Работнова, 1990; В.В.Гудзенко, Н.Г.Лютая, 1992; В.М.Шестопалов, 1996; В.І.Лялько, 1996 та ін.).
Логічним напрямком дослідження латеральних процесів при ландшафтознавчо-екологічних та ландшафтознавчо-пошукових роботах на основі динамічної парадигми є вивчення особливостей і чинників формування латеральних речовинних потоків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Напрямок та основні положення дисертаційного дослідження пов’язані з такими науково-дослідними роботами Сектору аерокосмічних досліджень Українського Державного Геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ), Центру аерокосмічних досліджень Землі НАН України (ЦАКДЗ):
1. Розробка тимчасових методичних рекомендацій з використання матеріалів аерокосмічних зйомок при еколого-геологічних роботах. УкрДГРІ, К., 2002 р., держреєстр. №0100U002301; 2. Перспектива пошуків міді у межах Рафайлівського рудного вузла на основі комплексної інтерпретації матеріалів аерокосмічної та геолого-геофізичної зйомок.К., ЦАКДЗ, 2001-2003 рр., держреєстр. №01012006982; 3. Розробка методичних основ оцінки техногенного навантаження ландшафтів міських територій України на основі даних аерокосмічних зйомок. К., ЦАКДЗ, 2000-2004 рр., держреєстр. №100U2088; 4. Дешифрування аерокосмічних зйомок з метою геологічного довивчення території листа М-35-Х (Олевськ) у масштабі 1:200000, тит. 107. 2003-2004 рр. держ. реєстр. №01030003197. Результати науково-виробничих досліджень зафіксовано у двох держбюджетних і двох госпдоговірних звітах.
Мета і завдання досліджень. Метою роботи є вивчення функціональних особливостей і чинників, умов формування та розформування, відносної просторової щільності та інтенсивності, генетичної та просторової структури латеральних речовинних потоків із позицій геофізики ландшафту з використанням матеріалів аерокосмічних знімань.
Відповідно до мети роботи її основними завданнями є:
розробка теоретико-методологічних засад дослідження ЛРП на основі принципів варіаційної механіки;
дослідження енергетичних і фізико-механічних принципів формування потоків тарозробка методики застосування цих принципів для аналізу ЛРП;
виділення трас ЛРП, дослідження їх просторової структури, визначення впливу ландшафтних умов на формування та розформування ЛРП;
аналіз генетичної структури ЛРП;
дослідження впливу різних чинників на особливості формування і структуру ЛРП.
Об’єктом досліджень є ландшафти Правобережної частини Поліського краю як багатокомпонентні системи зі своїми визначеними внутрішніми та зовнішніми зв’язками.
Предметом досліджень є енергетична, просторова, генетична структура латеральних речовинних потоків ландшафтів.
При написанні даної роботи використано такі методи досліджень і прийоми:
1. Вивчення потенційно-енергетичних параметрів рельєфу для виділення еквіпотенційних і градієнтних поверхонь і смуг, які зумовлюють виникнення та особливості латеральних потоків. Позиційно-динамічний і пара­генетичний аналіз ландшафтів як об’єктів, об’єднаних латеральними речовинними потоками.
2. Морфографічний аналіз земної поверхні, виокремлення каркасних елементів ландшафту як ліній дивергенції та конвергенції ЛРП.
3. Дешифрування МДЗЗ з метою виокремлення природних об’єктів, що сформовані у результаті діяльності ЛРП; такі об’єкти зумовлюють виникнення потоків і визначають напрямки трас потоків.
4. Аналіз просторової структури потоків на основі варіаційних принципів механіки із залученням векторного апарату для аналізу трас потоків.
Фактичний матеріал отримано в процесі особистого виконання досліджень. При написанні роботи використано досвід ландшафтознавчих, геоморфологічних структурно-геоморфологічних досліджень, набутий при геоекологічних дослідженнях в 30-ти кілометровій зоні відчуження ЧАЕС (Київське Полісся), геолого-пошукових роботах у межах Волинського та Житомирського Полісся. Роботи проводилися у підрозділах аерокосмічних досліджень УкрДГРІ, ЦАКДЗ. Підґрунтям робіт є дешифрування матеріалів аерокосмічних знімань та укладання велико і середньомасштабних карт (1:10 000 1:25 000; 1:200 000) різного ландшафтознавчого й геоморфологічного змісту, структурне дешифрування, аналіз топографічних матеріалів, морфографічні побудови та польові дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
визначено і розроблено теоретико-методичні основи виділення та дослідження ЛРП Правобережжя Поліського краю на основі дешифрування МДЗЗ, морфографічних побудов і потенційно-енергетичних характеристик поверхні;
обґрунтовано визначення ЛРП як природно-механічних систем, розроблено аналіз просторової структури ЛРП гідродинамічного типу на основі варіаційних принципів механіки, зокрема прийомом варіаційної різниці;
проведено класифікацію поліських ландшафтів на енергетичній основі звиділенням еквіпотенційних, градієнтних поверхонь і смуг, потенційних ям” та бар’єрів”;
на основі використання аерознімків створено модель латеральних переміщень умежах еквіпотенційних поверхонь, яка полягає у спадкуванні палеокріогенної полігональної структури сучасними ландшафтними процесами кріпом, соліфлюкцією, поверхневим і ґрунтовим стоком та у формуванні стільникової мережі трас ЛРП;
проведено комплексний аналіз функціональних особливостей поліських ландшафтів через характерні риси структури ЛРП;
обґрунтовано використання векторного аналізу для дослідження внутрішньої структури латеральних потоків басейнів тимчасових водотоків;
на основі просторово-часового аналізу визначено антропогенний фактор, як чинник синергізму ЛРП.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати і методика досліджень можуть бути використані:
1. При ландшафтознавчо-екологічних дослідженнях: для аналізу і прогнозування особливостей перерозподілу поверхневого техногенного забруднення латеральними потоками та формування ареалів вторинного забруднення; для визначення ділянок потенційної незахищеності ґрунтових вод унаслідок зламу напрямку латеральних потоків і переходу їх на низхідні радіальні.
2. Для оптимізації проектування природно-технічних систем із метою запобігання негативному впливу техногенного навантаження на ландшафти і небажаним функціональним змінам.
3. Використання закономірностей структури ЛРП у ландшафтознавчо-індикаційних геолого-пошукових дослідженнях для виділення лінійних таблокових геоструктур, при неотектонічному аналізі.
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на основі власного дешифрування МДЗЗ, морфографічних побудов, досвіду польових досліджень. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були сформульовані за час виробничої діяльності автора у спеціалізованих підрозділах дистанційних досліджень Інституту геології та розробки горючих копалин Міннафтопрому СРСР, Центральної тематичної експедиції Мінгео УРСР, Українського Державного Геологорозвідувального інституту, Центру аерокосмічних досліджень Землі НАН України. У спільних роботах автору належать результати ландшафтознавчого, геоморфологічного, структурно-геоморфологічного дешифрування, геоморфологічної інтерпретації структурного дешифрування.
Апробація роботи. Основні положення роботи доповідалися на конференціях у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (2000-2004) та наукових конференціях Актуальні проблеми геології України” (Київ, 2000), Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Друга всеукраїнська конференція” (Київ, 2003), на науковій конференції з постнекласичних методологій у географії (Київ, 2004), науковому семінарі у ЦАКДЗ (2003), викладені в 4 науково-виробничих звітах (2002-2004 ).
Публікації. Результати дослідження представлено у 12-ти наукових працях: 9статтях, 3 матеріалах конференцій і тезах доповідей. Із цього переліку 7 праць, утому числі 3 одноосібні, опубліковані у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 155 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 49 рисунками, вміщує 11 таблиць, 10 додатків. Список використаних джерел складає 176 найменувань. Загальний обсяг роботи 195 сторінок.
Автор щиро вдячний своєму науковому керівникові — доктору географічних наук, професору М.Д.Гродзинському за корисні поради, консультації, допомогу в підготовці роботи, а також колегам по роботі за розуміння, доброзичливість та підтримку.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Латеральні потоки відповідають головним системним ознакам — цілісності, ієрархічності, взаємозумовленості тощо і діють в полі законів варіаційної механіки. Виходячи з цього ЛРП визначено як природно-механічні системи функціональної структури ландшафтів.
На основі положення про зв’язки механічних систем як обмежень накладених системою на переміщення, в нашому випадку ландшафтом, визначено головним зв’язком ландшафтів і ЛРП поверхню морфолітогенної основи ландшафту або рельєф. Для укладання геоморфологічних карт ділянок досліджень використано ландшафтознавчо-індикаційне дешифрування МДЗЗ як найбільш оптимальних метод цілісного дослідження ландшафту. Досягнення ефективності комплексування результатів досліджень забезпечено використанням комп’ютерних технологій, створення електронних карт в оболонці MapInfo Professional.
Просторова структура і щільність ЛРП в межах різних ландшафтів зумовлюється градієнтними значеннями поверхні. місцевостей і визначає особливості планового малюнку й щільності трас потоків еквіпотенційних та градієнтних поверхонь та смуг. ЛРП мають полігенезну природу, сформовані комплексами екзодинамічних процесів і контролюються чинниками сприяння та обмеження дії потоків. Узагальнено та структуризовано висновки у вигляді наступних шести пунктів.
1. Дослідження функціональної структури ландшафтних комплексів неможливо без аналізу латеральних речовинних потоків (ЛРП) як природно-механічних систем, які формуються і функціонують у залежності та взаємодії з ландшафтами в цілому і мають свої власні умови виникнення, розміщення, спрямованості, формування та розформування.
2. Теоретичні засади дослідження латеральних потоків базуються на енер­гетичному підході, який полягає у врахуванні особливостей енергетичних перетворень відкритих систем, що характеризуються надходженням та виведенням енергії і маси, наявністю градієнтних величин, які й зумовлюють виникнення потоків. Закономірності формування латеральних потоків визначаються варіацій­ними принципами механіки, дослідження просторової структури потоків оптимізується застосуванням векторного апарату. Зв’язками механічних систем є обмеження, накладені системою на переміщення. За такого підходу головним обмеженням (зв’язком), накладеним ландшафтами на латеральні потоки, є рельєф. Основа теорії процесів узагалі і латеральних потоків зокрема базується на варіаційних принципах механіки, за якими оптимумові процесу відповідає мінімумдії.
3. Найпридатнішими для виділення і дослідження латеральних потоків є такі методи: потенційно-енергетичний морфологічний аналіз рельєфу для виявлення градієнтів як основної умови формування потоків і виділення еквіпотенційних та градієнтних поверхонь і смуг, окремих потенційних ям” та бар’єрів”; морфографічні побудови для складання карт трас потоків як ліній екстремальних (мінімальних) значень земної поверхні; дешифрування матеріалів дистанційного зондування Землі для виділення природних об’єктів, які сформовані в результаті діяльності латеральних потоків і визначають, у свою чергу, локалізацію потоків (особливу увагу варто приділяти виділенню парагенетичних ландшафтних комплексів); прийом варіаційної різниці”, розроблений у процесі дисертаційного дослідження, який полягає у з’ясуванні ступеню просторової відповідності між ідеальними трасами потоків і реальними та застосовується для визначення впливу геосистеми на структуру потоків.
4. Оскільки за варіаційними принципами механіки усі процеси і переміщення відбуваються за умови мінімуму дії, основою виділення трас ЛРП є морфографічний аналіз і виділення ліній мінімальних екстремумів земної поверхні або кільових ліній. Саме в межах кільових ліній ландшафту латеральні потоки мають мінімум дії. Умови найбільшого сприяння формуванню та структуризації потоків існують у межах ландшафтних комплексів схилів (градієнтних смуг) та в ландшафтних комплексах заплав (еквіпотенційних смуг). Середні умови структуризації ЛРП мають моренні та підвищені зандрові рівнини (градієнтні поверхні), а найменш сприятливі умови для формування ЛРП виявлено на зандр­ових і давніх алювіальних рівнинах або еквіпотенційних поверхнях. Формування та розформування ЛРП визначаються границями ландшафтних комплексів з різними потенційно енергетичними характеристиками.
5. ЛРП мають полігенезисну природу. За генетичним аналізом латеральних процесів, який проведено відповідно до фізичних принципів, провідними є гідродинамічні та аеродинамічні процеси. Процеси гравітаційно-термодинамічної природи кріп і соліфлюкція, що належать до повільних процесів, також є складовою сукцесійного ряду латеральних потоків.
На формування структури ЛРП впливають природні чинники; головними зних є ландшафтні та надрові. Провідним ландшафтним чинником, що визначає щільність та інтенсивність ЛРП, є рельєф. Прояви тектонічної структури надр уландшафтах визначають просторову структуру ЛРП. Фактор часу є стабілізуючою складовою природних чинників. Антропогенний вплив є фактором синергії природних процесів.
6. Практичне застосування дослідження ЛРП особливо ефективним є при:
ландшафтознавчо-екологічних дослідженнях для виділення ділянок, схильних досамоочищення або формування ареалів вторинного забруднення;
проектуванні природно-технічних геосистеми, де аналіз ЛРП дає можливість передбачити негативні наслідки перекриття природних речовинних каналів ізапобігає просадкам, підтопленню, заболоченню в межах новоутворених природно-технічних систем;
геолого-пошукових роботах, де використання динамічної та кінематичної моделей впливу літоморфооснови ландшафту на структуру трас ЛРП дає змогу виділити площинні й лінійні геологічні об’єкти та оцінити відносну неотектонічну активність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мильков Ф.Н. Основные проблемы физической географии. — М.: Высшая школа, 1967. — 251 с.
2. Гвоздецкий Н.А. Некоторые соображения о возможных путях развития системных исследований в физической географии. В кн.: Системные исследования природы. — М.: Мысль, 1977. — С. 61-67.
3. Гвоздецкий Н.А.. Основные проблемы физической географии. — М.: Высшая школа, 1979. — 222 с.
4. Дьяконов К..Н. Пути развития учения о природно-териториальных комплексах // Вопр. географии, — М.: 1976.— Вып. 100.— С. 62-71.
5. Сочава В.Б. Определение некоторых понятий и терминов физической географии // Докл. Ин-та географии Сибири и Дальнего Востока. — Новосибирск, 1963. — Вып.6.— С. 50-59.
6. Сочава Б.В. Введение в учение о геосистемах. — Новосибирск, 1978. — 319с.
7. Борсук О.А., Симонов Ю.Г. Морфосистемы, их устройство и функционирование // Вопр. Географи.— М.:,1977.— Вып. 104.— С. 170 -179.
8. Исаченко А.Г. География сегодня. — М.: Просвещение, 1979.— 192 с.
9. Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. — Л.: Наука,1980. — 222 с.
10. Гродзинский М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. — К.: Лікей, 1995. — 234 с.
11. Перельман А.И. Геохимия ландшафта. — М.: Наука, 1975. — 342 с.
12. Добровольский В.В. География микроэлементов. Глобальное рассеивание.— М.: 1983.— 272 с.
13. Глазовская М.А. Геохимические основы типологии и методики природных ландшафтов. — М.: Изд-во МГУ, 1964. — 230 с.
14. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія. — Чернівці, 2002. — 272 с.
15. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій.— К.: 1997.— 264 с.
16. Давыдчук В.С., Михели С.В. Ландшафтные критерии опасности вторичного ветрового подъема радиоактивных веществ // Доклады 2-го Всесоюзного научно-технического совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. — Чернобыль-90.—Том 6. — С. 76-90.
17. Давыдчук В.С., Ткаченко А.Н. Водосборные бассейны и миграция радионуклидов // Доклады 3-го Всесоюзного научно-технического совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. — Чернобыль 92. —Том І. — С. 534-536.
18. Арманд Д.Л. Геофизика ландшафта // Изв. АН СССР, Сер.геогр. М.,1964. —№2.— С.12—23.
19. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. — М.: Мысль, 1975. — 287 с.
20. Крауклис А.А. Проблемы экспериментального ландшафтоведения.— Новосибирск: Наука, 1979. — 231 с.
21. Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафта. М.: Высш. шк., 1990. — 287с.
22. Дьяконов К.Н. Геофизика ландшафта (Метод балансов). — М.: Прогресс, 1968.—95 с.
23. Савельев И.В. Курс общей физики. — М.: Наука, 1982. — т.1— 432 с.
24. Фейнман Р., Лейтон Р., Сендс М. Фейнмановские лекции по физике. — М.: Мир, 1977. — т.1, 2. — 440 с.
25. Исаченко А.Г. Основные вопросы физической географии. — Л.: Изд.-во Ленингр. ун-та, 1953. — 391 с.
26. Солнцев Н.А. О морфологи природного географического ландшафта // Вопросы геграфии. — М., 1949. — Сб. 16. — С. 61-86.
27. Флоренсов Н.А. Очерки структурной геоморфологии. — М.: Наука, 1978. — 237 с.
28. Дедков А.П. Системы экзогенного рельефообразования и их типы // Экзогенные процессы и эволюция рельефа.— Изд-во Казан. ун-та, 1983. — С.6-14.
29. Полунин Г.В. Экзогенные геодинамические процессы гумидной зоны умеренного климата (физические аспекты экзогенных процессов).— М.: Наука, 1983,— 247 с.
30. Тимофеев Д.А. Взаимодействие рельефа Земной поверхности с геологической и географической средами // Экзогенные процессы и окружающая среда. — М.: Наука, 1990.— С.13 -22.
31. Воронин А.П. Экспериментальные исследования солифлюкции: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.04. 04 / МГУ.— М., 1974.—19 с.
32. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів, 1997. — 439 с.
33. Маккавеев Н.И. Русловые процессы и их отражение в рельефе // Современные процессы рельефообразования.— М.: Наука, 1970. — С. 96-102.
34. Соболев С.С. Развитие эрозионных процессов на территории Европейской части СССР.— М.-Л.: Изд. Академии наук СССР, 1948г.—т.1— 308 с.
35. Боков В.А. Учение о симметрии и физико-географические объекты // Вопр. географии, — М., 1977.— Вып. 104.— С. 95-104.
36. Боков В.А. Пространственно-временная организация геосистем. —Симферополь: Изд-во СГУ, 1983. — 55 с.
37. Ретеюм. А.Ю. О факторах и формах упорядоченности пространства оболочки Земли // Вопросы географии. — М.,1977. — С. 84-95.
38. Топчиев А.Г. Пространственная организация географических комплексов и систем. — Одесса: Вища шк., 1988. — 187 с.
39. Гродзинський М.Д. Ландшафтні яруси західної частини Рівнинного Криму // Вісник Київ. ун-ту. Сер. География. — К.,1989.— Вип.28. — С. 18-24.
40. Мильков Ф.М. Парагенетические ландшафтные комплексы // Науч. зап. Воронеж. отд-ние Геогр. об-ва СССР. — Воронеж, 1966. — С. 3-7.
41. Швебс Г.И., Васютинская Т.Д., Антонова С.А. Долинно-речные парагенетические ландшафты (типология и формирование) // География и природные ресурсы.— К.,1982.— № 1.— С.24-32.
42. Борисевич Т.Д. Ландшафтный анализ долинных парагенетических комплексов. Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.01/ Одес. гос. ин-т. — К., 1985. — 16 с.
43. Пазинич В.Г., Пазинич Н.В., Вівчарик В.П. Геодинамічні та гідрогеохімічні аспекти впливу Карпат на ландшафтоутворюючі процеси Прикарпаття // Український науково-дослідний гідрометеорологіч-ний інститут.— К.:2003.—Вип..251— С. 190-195.
44. Пазинич В.Г., Пазинич Н.В., Вівчарик В.П. Ландшафтно-геофізичні критерії уточнення меж гірських країн // Феномен ландшафту: частини — ціле — все. Матеріали п’ятої науково-практичної конференції з постнекласичних методологій у географії. — К., 2004, — С. 107-112.
45. Ивановский Л.Н. Парагенез и парагенезис горного рельефа юга Сибири. —Иркутск, изд-во ин-та географии СО РАН, 2001.— 142 с.
46. Пащенко В.М. Теоретические проблемы ландшафтоведения. — К.: Наук. думка, 1993. — 284 с.
47. Пащенко В.М. Методологія постнекласичного ландшафтознавства. — К.: 1999. 284 с.
48. Горелов А.А. Концепции современного естествознания. — М.: Центр, 1997. — 208 с.
49. Ляпцев А.В. Методические основы естествознания.— С.П-б., 2001. — 38 с.
50. Берестецкий В.Б. Потенциальная яма. // БСЭ. 3-е изд. — М., 1975. — Т. 20.— С.431.
51. Хортон Р.Е. Ерозионное развитие рек и водосборных бассейнов.— М.: Иностр. Литер., 1949. — 216 с.
52. Куценко Н.В. О структуре флювиальной геоморфологической системы // Весн. Харьк. ун.-та, —Харьков,1984.— №264. — С. 10-12.
53. Костриков С.В. Опыт анализа горизонтальной структуры рельефа
// Физическая география и геоморфология.— К.: Вища школа, 1987.— С. 123-129.
54. Пазинич Н.В. Врахування функціональних особливостей Поліських ландшафтів при осушувальній меліорації // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, періодичний науковий збірник. — К.,2004. — Т.6.— С. 344-352.
55. Жданов Л.С., Маранджян В.А. Курс физики. — М.: Наука, 1966. — 464 с.
56. Кудрявцев В.А., Демидович Б.П. Краткий курс высшей математики. — М.: Наука, 1975. — 623 с.
57. Девдариани И.С. Математическое моделирование екзогенных процессов рельэфообразования // Современные процессы рельефообразования.— М.: Наука, 1970. — С. 188-195.
58. Маккавеев Н.И., Хмелева Н.В.. Капица А.П., Лебедева Н.В. Некоторые закономерности формирования продольного профиля рек по данным экспериментальных исследований // Вопросы эрозии и стока. — М., Из-во Моск. ун-та,1962.— С. 5-25.
59. Диагностика и картирование чешуйчато-надвиговых структур. Методическое пособие / Кутейников Е.С., Кутейникова Н.С., Худолей А.К.. и др.— СПб., Рекомнедра, ВСЕГЕИ, 1994. —191 с.
60. Казанский Б.А. Применение энергетического принципа к решению некоторых задач геоморфологии. Автореф. канд. геогр. наук:/ Дальневост. геол. ин-т. — Владивосток, 1974. — 28 с.
61. Казанский Б.А. К анализу продольных профилей рек с позиций вариационных принципов физики // Структурно-геоморфологические исследования в Сибири и на Дальнем Востоке. — М.: Наука,1975. — С. 67-73.
62. Ланцош Корнелий.. Вариационные принципы механики. — М.: Мир, 1965. — 408 с.
63. Тарг С.М. Вариационные принципы механики // БСЭ. 3-е изд.— М., 1971. —Т. 4. — С. 305-306.
64. Тарг С.М. Гаусса принцип. // БСЭ. 3-е изд. — М., 1971. —Т. 6. — С.146.
65. Дедков А.П., Мозжерин В.И. Изменение окружающей среды и геоморфологические процессы // Экзогенные процессы и окружающая среда.— М.: Наука, 1990. — С. 6-12.
66. Бунин М.В., Ничке В.В. О развитии и связях в свете зонной механики общей теории процессов. — Харьков, 1996. — 16 с.
67. Развитие рельефа и его устойчивость / Александров С.М., Горелов С.К., Коржуев С.С.и др. — М.: Наука, 1993. — 187 с.
68. Черванёв И.Г. Порядок, равновесие, самоорганизация рельефа земной поверхности // Теоретическая геоморфология. Кайнозой Внутренней Азии. —Иркутск,1989. — С. 5-6.
69. Спиридонов А.И. Основы общей методики полевых геоморфологических исследований и геоморфологического картографирования. — М.: Высш. школа, 1970.— 456 с.
70. Спиридонов А.И. О методах картографирования динамики современных экзогенных процессов // Экзогенные процессы и окружающая среда.— М.: Наука, 1990. — С. 28-36.
71. Ласточкин А.Н. Морфодинамический анализ.— Л.: Недра, 1987.— 257с.
72. Ласточкин А.Н., Старицына Е.И. Картографирование рельефа на морфологическом принципе и системной основе при изучении экзогенных процессов // Экзогенные процессы и окружающая среда. — М.: Наука, 1990.— С. 34-38.
73. Ласточкин А.Н. Морфодинамическая концепция общей геоморфологии.— Л.: Недра, 1991.—340 с.
74. Поздняков А.В. Динамическое равновесие в рельефообразовании. — М.: Наука, 1988. — 207 с.
75. Поздняков А.В., Черванёв И.Г. Самоорганизация в развитии форм рельефа. — М.: Наука, 1990. — 204 с.
76. Природа Волинської області / за ред. К. І. Геренчука .— Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1975. — 147 с.
77. Природа Ровенської області / за ред. К. І. Геренчука .— Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1976. — 156 с.
78. Яцик А.В., Бишовець Л.Б., Богатов Є.О. Малі річки України: Довідник. — К.: Урожай, 1991.— 296 с.
79. Барановський В.А., Шищенко П.Г. Агроекологічна оцінка ґрунтів. Карта, М1:3 000 000. — К., 2002. — 35 с.
80. Барановський В.А., Шищенко П.Г. Стійкість природного середовища. Карта, М 1:3 000 000. — К., 2002. — 35 с.
81. Борсук О.А. Системный подход к анализу речных сетей.// Вопр. географии, — М.,1975.— Вып. 98.— С. 107-114.
82. Философов В.П. Краткое руководство по морфометрическому методу поисков тектонических структур. — Изд. Саратовск. ун-та, 1960. — 93 с.
83. Геренчук К.И. Тектонические закономерности в орографии и речной сети Русской равнины. — Л.: Изд. Львовск. ун-та, 1960. — 242 с.
84. Розанов Л.Л. Методика структурно-геоморфологического изучения речных долин. — М.: Наука, 1977. — 136 с.
85. Чичагов В.П. О роли эоловых процессов в формировании равнин.// Экзогенные процессы и окружающая среда.— М.: Наука,1990. — С. 207-221.
86. Чичагов В.П. Ураган 1980 года в Восточной Монголии. — М., 1998. — 214с.
87. Викторов С.В., Садов А.В. Аэроландшафтно-индикационные методы при региональных инженерно-геологических исследованиях. — М.: Недра, 1981. — 203 с.
88. Викторов С.В. Ландшафтная индикация и ее практическое применение. — М.: Изд. МГУ,1990.— 197 с.
89. Востокова Е.А., Сущеня Л.А., Шевченко Л.А. Экологическое картографирование на основе космической информации. — М.: Недра,1988. — 221 с.
90. Готынян В.С., Кулаковский Г.Л., Пазинич Н.В., Погребняк В.Ф., Романенко Г.В. Детальные аэрокосмогеологические исследования в Припятской впадине.// Дистанционные методы при нефтегазопоисковых работах, ИГиРГИ.— М., 1981,— С. 65-74.
91. Гридин В.И. Некоторые вопросы теоретического обоснования аэрокосмогеологического и морфометрического методов // Стратиграфия, литология и полезные ископаемые БССР. — Минск, Наука и техника, 1966.— С. 221-234.
92. Дешифрирование четвертичных отложений Русской Равнины. — М.-Л.:, изд. Наука, 1966г. — 263 с.
93. Карта линейных и кольцевых структур Украинской СССР (по материалам космических съемок) / Николаенко Б.А., Быстревская С.С., Воловик В.Т. и др. Объяснительная записка. — К.: Министерство геологии УССР. Центральная тематическая экспедиция, 1989.—114 с.
94. Кронберг П. Дистанционное изучение Земли: Основы и методы дистанционных исследований в геологии: Пер. с нем. М.: Мир, 1988. — 343 с.
95. Пазинич Н.В. Досвід використання дистанційних методів при інженерно-геоморфологічних дослідженнях в межах 30-ти км зони ЧАЕС // Актуальні проблеми геології України. Матеріали наукової конференції.— К., 2000.— С.32.
96. Садов А.Л., Ревзон А.Л. Аэрокосмические методы в гидрогеологии и инженерной геологии. — М.: Недра, 1979. — 223 с.
97. Системный наземно-аерокосмоэкологический мониторинг природной среды. /Отв. ред. Жученко А.Г.— Свердловск, 1991г. — 285 с.
98. Бутаков Г.П. Плейстоценовые перигляциальные процессы и их роль в лито-морфогенезе равнин // Экзогенные процессы и эволюция рельефа.— Изд-во Казанск. ун-та, 1983. — С. 24-35.
99. Бутаков Г.П., Бердников В.В., Илларионов А.И. Криогенный микрорельеф плейстоценовой перигляциальной зоны равнинных территорий СССР // Экзогенные процессы и эволюция рельефа. — Изд-во Казанск. ун-та, 1983.— С.38-58.
100. Пазинич Н.В. Використання варіаційних принципів фізики при аналізі планової структури водотоків // Фізична географія та геоморфологія.— К.: 2004. — Вип. 46. —Том 2. — С. 240-247.
101. Виноградов Б.В. Минимум-ареал выявления геосистем по результатам иконометрического анализа дистанционных данных // Доклад. АН СССР. — М.,1977.— Вып. 233.—№1.— С. 253-256.
102. Маринич А.М. Геоморфология Южного Полесья. — К.: Из-во Киевского госуниверситета, 1963. — 252 с.
103. Геоморфология Украинской ССР: Учебн. пособ. / И.М. Рослый, Ю.А.Кошик, Э.Т. Палиенко и др. — К.: Выща шк., 1990. — 287 с.
104. Маринич А.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. — К.: Т-во Знання”, КОО, 2003. — 479 с.
105. Природа Украинской ССР: Климат / Бабиченко В.Н., Барабаш М.Б., Логвинов К.Т. и др. — К.: Наук. думка, 1984. — 232 с.
106. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР. Киевское Приднепровье / МариничА.М., Паламарчук М.М., Гриневецкий В.Т. и др. — К.: Наукова думка, 1988г. — 176 с.
107. Физико-географическое районирование Украинской ССР / под ред. А.М.Попова, А.М. Маринича, А.И. Ланько. — К.: Изд-во. Киевск. ун-та, 1968. — 684 с.
108. Палиенко В.П. Новейшая геодинамика и ее отражение в рельефе.— К.: Наук. думка, 1992. — 116 с.
109. Палиєнко В.П., Барщевський М.Є., Бортник С.Ю., та ін. Загальне геоморфологічне районування території України // Український географічний журнал, — К.: 2004. — №1. — С. 3-9.
110. Соколовський І.Л. Закономірності розвитку рельєфу України. К.: Наук. думка, 1973. — 216 с.
111. Маринич А.М., Пащенко В.М., .Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР: Ландшафты и физико-географическое районирование.— К.: Наук. думка, 1985. —224 с.
112. Барщевський Н.Е. Рельеф Киевского Приднепровья. Морфогенетический анализ. — К.: Наукова думка,1993. — 198 с.
113.Кошик Ю.А., Тимофеев В.М., Чмыхал В.Н. Особенности рельефа ледниковой области Житомирского Полесья.— К.: Наукова думка, 1976. — 48с.
114. Цись П.М. Геоморфологія УРСР: Учбов. посіб.— Л.: Вид.-во Львів.ун-ту., 1962. — 234 с.
115. Николаенко Б.А. Опыт изучения разломно-блоковой неотектоники северо-западной части Украинского щита // Применение аэрогеологических и морфометрических методов для изучения неотектоники и глубинного строения Русской платформы.—Изд. Воронежск.ун-та, 1973. — С. 73-76.
116. Веклич М.Ф. Четвертинні відклади правобережжя Середнього Дніпра.— Тр.Ін-ту геол. наук АН УРСР. Сер. геоморф. та четверт. геолог.—1958.— Вип.3.— 200 с.
117. Бутаков Г.П.,Бабанов Ю.В. О зональности ассиметрии речных долин востока Русской равнины // Ландшафтные исследования на территории Поволжья. №10, — Казань,1977.— С. 53-79.
118. Мозжерин В.И. Новые результаты стационарного изучения крипа в Среднем Поволжье // Экзогенные процессы и эволюция рельефа.— Изд-во Казанск.ун-та, 1983. — С. 124-138.
119. Солнцев Н.А. Снежники, как геоморфологический фактор.— М.: Географгиз, Красный пролетарий, 1949. — 92 с.
120. Шатский Н.С. Парагенезы осадочных и вулканогенных пород и формации. // Изв. АН СССР//. Сер. геол. М.,1960. — № 5.— С. 3-23.
121.Садов А.В. Изучение экзогенных процессов аэроландшафтным методом. — М.: Недра, 1978. — 151 с.
122. Klimaszevski M. Geomorfologia.— Warzawa, Wyd. Naukowe, 1978. —1099 c.
123.Plummer Ch. C., McGeary D. Physical Geology. C. Brown Company Publishers, — Dubuque. Iowa, 1982. 500 c.
124. Press F., Raymond I.S. Earth. Freeman and Company.— New York, 1985. 654c.
125. Ананьев Г.С. Состояние и основные проблемы стационарного изучения экзогенного рельефообразования и процессов // Экзогенные процессы и окружающая среда. — М.: Наука, 1990.— С. 38-47.
126. Маккавеев Н.И. Русло реки и эрозия в ее бассейне. — Изд. АН СССР,— 1955. — 347 с.
127. Аристархова Л.Б. О происхождении и тектонической приуроченности Бэровских бугров // Весник МГУ, сер. геогр.—1980. — №1.— С. 36-43.
128. Выркин В.Б. Современное эоловое рельефообразование в Баргузинской котловине // География и природн. ресурсы. —1986,— №2. — С. 71-84.
129. Тимофеев Д.А. Эоловые формы рельефа на аллювиальных и озерных равнинах бассейна Амура // Сибирский геогр. сб., —1970. — вып. 6. — С. 110-136.
130. Любцова Е.М. Экологический аспект изучения геоморфологических процессов на примере юга Сибири // Новые методы и технологии в геоморфологии для решения геоэкологических задач. Тр. 21 Пленум Геоморфологической Комиссии АН СССР. Тезисы докладов. — Ленинград, 1991г. — С.64.
131. Пазинич В.Г. Некоторые особенности формирования и размещения аккумулятивных эоловых форм рельефа Полесья // Физическая география и геоморфология. — К.,1983. — Вып. 29.— С. 101-106.
132. Пазинич В.Г. Методика морфоструктурного анализа акумулятивного эолового рельефа при поисках нефтегазоносных структур // Дистанционные методы при нефтегазопоисковых работах. — М.: Изд-во ИГиРГИ, 1985. — С. 11-18.
133. Тутковский П.А. Исчезнувшие пустыни северного полушария. — Выступление на докторском диспуте в Московском ун-те 19апреля 1917г. — 18с.
134. Войтанович Ю. Дюны Сандомирской низменности и проблема материковых дюн в Польше // Тектоника и стратиграфия.— К.,1975.— №9 — С. 98-104.
135. Волков И.А., Волкова В.С. Процессы денудации и осадконакопления на Западно-Сибирской равнине в четвертичном периоде.// Краевые образования материковых олединений. — К., «Наукова Думка», 1978. — С. 199-205 с.
136. Погребняк П.С. К эволюции речных террас. - В кн.: Геоморфология речных террас Украины.— К., Наукова думка, 1965.— С. 27-32.
137. Титова З.А., Любцова Е.М. Динамика экзогенных процессов в Минусинской котловине // География и природные ресурсы, 1987. — №2. — С.50-55.
138. Гридин В.И. Физико-геологические и геодинамические особенности района Чернобыльской АЭС и их влияние на распределение радионуклидов // Доклады 2-го Всесоюзного научно-технического совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. — Чернобыль-90. —Том 2. — С. 77-92.
139. МахонькоК.П., Волокитин А.А., Работнова Ф.А. Радиоактивное загрязнение природной среды на территории СССР после Чернобыльской аварии // Доклады 2-го Всесоюзного научно-технического совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. —Чернобыль. 1990.— Т.I, часть I,— С. 13-18.
140. Составление ландшафтно-геохимической карты условий накопления изотопов плутония на территории Украины. / ГГП «Геопрогноз», Госгеолфонд № 55492.— К.,1994. — 77 с.
141. Составление ландшафтно-геохимической карты условий накопления изотопов америция на территории Украины. /ГГП «Геопрогноз», Госгеолфонд № 56517, — К, 1997. — 51 с.
142. Николаенко Б.А., Тимофеев В.М. Про походження піщаних пасом Житомирського Полісся // Фізична географія і геоморфологія.— 1970, вип.1.— С. 28-32.
143. Матошко А.В., Пазинич Н.В О соотношении эндогенных и экзогенных факторов в развитии эоловых форм рельефа Полесья // Тектоника и стратигра-фия. — К.,1978.— Вып.15.— С. 100-104.
144. Отчет о геологической съемке м-ба 1:50 000 территории листа М-35-19-В (ю.п.); М-35-31-А и В за 1974 77г. Госгеолфонд №39928.—К., 1977.— 386 с.
145. Отчет о групповой геологической съемке м-ба 1:50 000 территории листов М-35-43-А-Б-В-Г за 1983- 1988г. Госгеолфонд №50987.—К., 1988. — 600 с.
146. Отчет о групповой геологической съемке м-ба 1:50 000 территории листов М-35-44-А-Б-В-Г, 19-В (ю.п.); М-35-32-А (ю.п.); М-35-32-Г (ю.п.) за 1984 89г. Госгеолфонд №51947+Д. — К., 1989. — 554 с.
147. Пазинич В.Г. Структурно-геоморфологическая интерпретация результатов геоморфологических исследований при поисках нефтегазоносных структур в пределах аккмулятивных равнин // Вопросы изучения нефтегазоносных структур. — М.: Изд-во ИГиРГИ, 1982. — С. 117-120.
148. Сементовский В.Н. Закономерности морфологии платформенного рельефа.— Изд-во. Казанск. ун-та, 1963. — 170 с.
149. Израилев В.М., Спиридонов А.И., Цесельчук Ю.Н. Некоторые особенности стока и современные рельефообразующие процессы в пределах северо-восточного склона Средне-Русской возвышенности // Вопросы эрозии и стока. — Из-во Моск. ун-та, 1962. — С. 208-225.
150. Оленев Н.М. Воздействие макрорельефа на климат и ландшафтные комплексы.— Свердловск.,1987. — 88 с.
151. Бабанов Ю.В. Особенности склонового морфогенеза в условиях перигляциального климата плейстоцена // Экзогенные процессы и эволюция рельефа. — Изд-во Казанск. ун-та, 1983.— С. 59-63.
152. БогуцкийА.Б., ВеличкоА.А., Нечаев В.П. Палеокриогенные процессы на западе Украины в верхнем и среднем плейстоцене // Проблемы региональной и общей палеогеографии лессовых и перигляциальных областей. — М.: Наука, 1975.— С. 80-89.
153. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Дубняк В.А. Мерзлотные деформации антропогеновых отложений Украины // ІІ Международная конференция по мерзлотоведению. Доклады и сообщения.— Якутск, 1973.— т.3 — С.58-60.