МУЗИЧНА УКРАЇНІКА: ІНФОРМАЦІЙНИЙ І НАЦІОНАЛЬНО-ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО

ШУЛЬГІНА ВАЛЕРІЯ ДМИТРІВНА

УДК 78.03(477)+016:78.01

МУЗИЧНА УКРАЇНІКА: ІНФОРМАЦІЙНИЙ І НАЦІОНАЛЬНО-ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

17.00.01 - теорія і історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
мистецтвознавства

Науковий консультант
ЛЯШЕНКО ІВАН ФЕДОРОВИЧ
доктор мистецтвознавства, професор,
академік Академії мистецтв України

КИЇВ-2002

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ

СКОРОЧЕНЬ

ГЦММК им. М.И.Глинки

ІМФЕ

ІР
МФ
НБУВ

НТШ

РГИА

СБУ
УНІК

ЦДАВО України

ЦДАМЛМУ

- Государственный централь­ный музей музыкальной культуры им. М.И.Глинки
- Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського
- Інститут рукопису
- Музичний фонд
- Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
- Наукове товариство ім. Т.Шевченка
- Российский-государственный исторический архив
- Служба безпеки України
- Український науковий інститут книгознавства
- Центральний державний архів органів влади та управління України
- Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

ВСТУП

Актуальність теми
Відновлення історично об’єктивної кар­тини художнього буття націо-нальної культури на всіх етапах її розвитку нагальна потреба сучасного мистецтвознавства за умов духовного відродження України.
Провідні діячі минулого такі, як: Пантелеймон Куліш, Ми­кола Лисенко, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Ук­раїнка, Михайло Павлик, Сергій Подолинський, Борис Грінченко та інші мріяли про світове визнання української культури, що передбачало, з одного боку, захист, збереження і розвиток національного мистецтва і літератури, з іншого екстраполяцію культурних надбань українського народу у світову систему.
Тривалий час наша наука не надавала належного значення вивченню української культури в світовому контексті, а в нашій свідомості взагалі панувало хатнє” її сприйняття, уявлення про її неспівмірність і непорів-нянність з культурами історичних націй”. Це заважало нам належно побачити навіть її значення для нас самих. Розгляд української культури у світовому і європейському контексті допоможе звільнитися від низки нав’язаних і глибоко вкорінених стереотипів її сприйняття у ма­совій, а почасти й науковій свідомості”, вважає Іван Дзюба [116, 23].
Становлення України як суверенної держави викликає не­обхідність вирішення проблем інформатизації суспільства та ви­ведення національної культури у світовий інформаційний простір. Історичні обставини становлення державності спричинили особливості культурного розвитку в Україні, зокрема музичного мистецтва. Фальсифікація історії України призвела до вилу­чення багатьох імен видатних митців з національного куль­турного середовища.
Недостатня обізнаність широкого кола музикантів з усією спадщиною українських митців внаслідок нерозробленості бібліографічних питань україніки, відсутності інформації про ве­ликий пласт надбань нашої культури, що був штучно вилучений з наукового і культурного обігу країни, гальмує розвиток національної музичної школи.
Отже, нова культурологічна політика в Ук­раїні потребує розроблення відповідних концепцій, принципів і ме­тодик інформаційно-пошукової діяль-ності в галузі мистецтва і національної музичної освіти.
Концепція дослідження полягає у тому, щоб залучити нову генерацію української молоді саме до творчого пошуку й впровадження у культурний обіг усіх надбань національної музичної спадщини.
Інформаційне забезпечення пошуку на сучасному науково-технічному рів­ні і використання його даних у музичній освіті є необхідною умовою ефе­ктивного існування всієї системи накопичення, обліку і введення у світовий про­стір документів музичної україніки.
Значне коло сучасних дослідників звертається до проблеми вивчення української музичної спадщини на новому світоглядно­му рівні (Н.Герасимова-Персидська, С.Грица, О.Зінькевич, А.Іваницький, Л.Кияновська, Л.Корній, М.Копиця, А.Лащенко, І.Ляшенко, С.Павлишин, Л.Пархоменко, М.Черкашина-Губаренко, О.Таранченко, С.Тишко, Ю.Ясиновський та ін.). Однак, слід зазначити, що досі немає концептуального дослідження, у якому були б поставлені й з’ясовані питан­ня бібліографічного вивчення проблем української музичної культури, національної бібліографії і музичної ук­раїніки. Складання повного бібліографічного репертуару ук­раїнського музичного мистецтва залишається і сьогодні найваж­ливішим завданням національної бібліографії.
Створення банку даних музичної україніки має теоретичне і практичне значення. Він відображає історичний родовід народу України, його культурні надбання, сприяє прогнозуванню роз­витку музичного мистецтва.
Практичне значення створення банку даних музичної україніки покладається у використанні усіх надбань культурної спадщини в національній системі музичного виховання і професійного навчання музикантів.
За умов сучасного реформування національної освіти в Україні у напрямку її гуманізації та утвердження національних і загальнолюдських цінностей особ­ливого значення набувають розбудова і розвиток національної музичної школи.
Актуально звучать і сьогодні слова М.Грушевського про необхідність розбудови національної школи: ... серед усіх потреб нашого національного життя по­треба рідної школи найголовніша, бо народ, який не має своєї школи, ... ніколи не виб’ється на самостійну дорогу існування [96, 13]”.
Відтак, нагальна потреба у введенні всієї української музичної спадщини до наукового, культурного і педагогічного обігу, не­достатнє теоретичне розроблення проблем національної музичної бібліографії і музичної україніки, відсутність повного ук­раїнського музичного бібліографічного репертуару, а також не­обхідність творчого опанування скарбів українського музичного мистецтва новою генерацією молоді у національній музичній школі визначили тему дослідження Музична україніка: інформаційний і національно-освітній аспекти”.
Зазначена проблема розглядається дисертантом на матеріалі українсь-кого фортепіанного репертуару.
Ступінь дослідження теми. Проблематика дослідження формувалася здобувачем на перехресті двох істотних моментів. Перший з них пов’язаний з визначенням феномена об’єкта дослідження. У науковій літературі немає концептуального визначення змісту понять музична україніка”, український музичний бібліографічний репертуар” й існують різні підходи до тлумачення терміна національна музична бібліографія”.
Проблеми розвитку різних галузей української музичної культури вивчались багатьма вітчизняними вченими (Л.Архімович, В.Барвінський, Н.Герасимова-Персидська, М.Грінченко, М.Гордійчук, С.Грица, А.Іваницький, В.Іванов, Ф.Колесса, М.Копиця, Л.Корній, Б.Кудрик, І.Котляревський, Т.Нек-расова, А.Лащенко, І.Ляшенко, О.Таранченко, О.Шреєр-Ткаченко, К.Шамаєва та ін.), митцями українського зарубіжжя (В.Витвицький, 3.Лисько, А.Рудниць-кий, Т.Соневицький та ін.). Їхні праці присвячені історії музичної куль­тури і освіти України, основним етапам розвитку, стильовим і жанровим особливостям, персоналіям композиторів, фольклору. Бібліографічний аспект української музичної спадщини та пробле­ми національної музичної бібліографії досліджувались недостат­ньо. Існує значний масив поточної та ретроспективної бібліографії окремих періодів, галузей, персоналій, але не вироб­лений загальний підхід до цієї проблеми, не зафіксовані деякі періоди та галузі.
Окремих проблем національної музичної бібліографії торка­лися вітчизняні вчені та діячі українського зарубіжжя (3.Кузеля, Ю.Меженко, Є.Пеленський, Ф.Стешко), дослідженню спеціальних проблем музичної бібліографії при­свячені праці зарубіжних учених (К.Гардетон, О.Дойтш, Ю.Зубова, Д.Крумель, Г.Колтипіної, Т.Ліванової, К.Мейєр, О.Новікової, Н.Павлової, Е.Судьї та ін.). Проте в цих дослідженнях безпосередньо не були вирішені важливі питання інформаційного пошуку та складання банку даних національного музичного бібліографічного репертуару на сучасному етапі.
Інший аспект дослідження дисертанта пов’язаний з уведенням доку­ментів музичної україніки в педагогічний обіг і творчим їх за­своєнням юним поколінням українців. Цей аспект української музичної культури досить мало досліджений і в основному сполучений з фольклором (С.Горбенко, В.Шпак, Р.Дзвінка та ін.). В останні роки дослідниками виявляється інтерес до більш глибокого вивчення цієї важливої проблеми в масштабі концеп­туальних рішень розвитку національної музичної школи.
У розробленій концепції національної школи автор спирається на філософські теорії Г.Сковороди, П.Юркевича, Д.Чижевського, М.Бердяєва про сутність людини, її зв’язок з певним історичним середовищем, менталітетом нації. Домінантні лінії української світоглядної ментальності антеїзм, екзи-стенціальність, кордоцентризм покладені в концептуальні ос­нови націо-нальної школи, що розроблялись М.Грушевським, І.Франком, І.Крип’якевичем та їх сподвижниками, сучасними вченими В.Бондарем, Ю.Руденком, які спираються на дослідження К.Ушинського, Г.Ващенка, С.Русової, Й.Гербарта, Д.Дьюї та ін.
Творчість особистості розглядається українськими вченими як провідний компонент освіти в національній школі, а виявлення психолого-дидактичних умов оволодіння вміннями продуктивної діяльності стає актуальним завданням сучасної пе­дагогіки.
Аналіз психологічних концепцій творчості у працях Л.Виготського, Г.Костюка, Я.Пономарьова, Т.Рібо, С.Рубінштейна, З.Фрейда, К.-Г.Юнга та ін. дозволив накреслити умовну послідовність етапів творчого процесу, виявити значення свідомості та інтуїції у стимулюванні дитячої продуктивної діяльності в опануванні репертуаром музичної україніки.
Вивчення історичного аспекту проблем української наці­ональної музичної школи виявило, що одним із найбільш досліджених періодів є національне відродження XVII першої половини ХVІІІ ст. (Н.Герасимова-Персидська, Л.Корній, В.Іванов, Б.Кудрик, О.Цалай-Якименко), коли, на наш погляд, можна стверджувати про кристалізацію рис творчого становлення особистості в системі національної освіти.
Проблемам музичної освіти в Україні ХІХ ст. в аспекті міжслов’янських культурних зв’язків присвячена монографія і наукові розвідки К.І.Шамаєвої.
Критичне вивчення старовинних трактатів (М.Дилецький, Ф.Марпург, Ф.-Е.Бах, Й.Форкель, Д.Тюрк, Г.Зорге), прогре­сивних методик формування творчості дітей на національних за­садах (Б.Яворський, К.Стеценко, З.Кодай, Б.Барток, К.Орф, Су Сібато, Б.Ландек, Л.Кендалл) і сучасних теорій му­зично-творчого розвитку особистості (П.Еббс, М.Тіппет, Р.Гібсон, Дж.Бенток, М.Грін, Дж.Едді) дало можливість спи­ратися на їхній досвід у розробленні системи формування творчості мо­лоді в національній школі.
Здійснений дисертантом аналіз ступеня дослідження теми підтвердив доцільність та актуальність обраної проблеми, відсутність спеціальних досліджень у галузі національної музичної бібліографії і національної музичної школи України.
Об’єктом дослідження є музична україніка як інформаційно-пошукова система у галузі мистецтва і національної музичної школи. В поняття музична україніка” ми вкладаємо бібліографічну інформацію про українську музичну спадщину, тобто результат аналітико-синтетичного опрацювання первинних документів і створення зведеного фонду самих документів. Отже, музична україніка повинна концентрувати масиви первинної (оригінали документів чи їх копії), а також вторинної інформації (систему карток, каталогів, довідників, реєстрів, покажчиків, бібліографічних словників, уведених у загальну електронну базу даних). Цілісний підхід до відображення в банку даних музичної україніки, рукописної і книжкової спадщини, періодики, нотографії, аудіовізуальних ма­теріалів, баз даних авторських методик навчання музики, ви­конавців і виконавських колективів України, включаючи доку­менти і на сучасних носіях інформації, сприятиме складанню повного українського музичного бібліографічного репертуару і впровадженню його у педагогічний обіг національної музичної школи.
Під терміном національна музична школа” ми розуміємо систему національної музичної освіти як сукупності закладів для навчан­ня музики (УРЕ. К., 1964. С. 336-337). В українській музичній школі утверджується національний ідеал, що грунтується на пріоритеті формування творчої особистості як основної суспільно-естетичної цінності і рушійної сили у розвитку національної музич­ної культури.
Український музичний бібліографічний репертуар це рет­роспективний універсальний бібліографічний облік національної музичної продукції на основі уніфікованих методів стандартного складання бібліографічних записів рукописів, нотних, книжко­вих і електронних видань, аудіовізуальних матеріалів.
Предмет дослідження методологічні, інформаційно-педагогічні та музикоз­навчі основи теорії музичної україніки і національної музичної школи. Тут визнача­ються шляхи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб національної музичної освіти, виявляються тенденції розвитку музичної школи в кон­тексті загального національно-освітнього процесу в Україні, ви­значаються пріоритетні напрямки формування творчої особи­стості у вітчизняних та зарубіжних інноваційних методиках, формулюються концепція і характе-ристика системи твор­чої діяльності на національних засадах та інформаційно-педагогічних технологій засвоєння репертуару музич­ної україніки у середній (ДМШ) і вищій (музично-педагогічні фа­культети) українській музичній школі.
Теоретична та практична діяльність у напрямку вирішення проблем інформаційного пошуку, складання баз даних та введення у науковий, культурний і педа­гогічний обіг національної музичної спадщини здійснювалась автором у процесі виконання державної теми Національної академії наук України Створення національної бібліографії України” на посаді завідувача відділу формування музич­ного фонду Інституту української книги Національної бібліотеки Ук­раїни імені В.І.Вернадського з 1993 р., заступника голови Му­зичної ради Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України (нині Держслужба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України) та завідувача секції інформаційного забезпечення досліджень у галузі української музичної культури і освіти Центру музичної україністики при Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського.
Мета дисертації теоретично обгрунтувати модель інтег­рації інформаційних і педагогічних технологій у систему музичної україніки. З огляду на об’єкт, предмет і мету дослідження дисертантом були поставлені такі завдання:
добір і дефініція понять у кон­тексті дослідження: україніка”, му­зична україніка”, бази даних музичної україніки”, український музич­ний бібліографічний репертуар”, національна музична школа”;
узагальнення і систематизація основних друкованих та рукопис­них джерел, що стосуються даної проблеми;
розроблення моделі інформаційного забезпечення потреб національної музичної освіти;
розроблення формату бібліографічного запису нотних ви­дань;
визначення теоретичних основ музичної творчості в сучасній національний школі, спираючись на фундаментальні наукові праці в галузі філософії, психології, мистец­твознавства, музикології, культурології, музичної педа­гогіки;
виявлення етапів творчої діяльності учнів з розробкою системи продук­тивних завдань;
розроблення моделі скерування продуктивної діяльності учнів національної музичної школи на основі репер­туару музичної україніки;
визначення інформаційно-педагогічних технологій професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта;
введення в науковий, культурний і педагогічний обіг нових документів музичної україніки.
Провідними методами дослідження стали: конкретно-історичний; системний; структурно-функціональний; моделювання.
Джерельну базу дослідження склали рукописні та друковані ма­теріали (старовинні трактати, рукописні ноти, рідкісні нотні та книжкові видання, музичні навчальні посібники, архівні документи музично-педагогічної, музикознавчої і просвітницької діяльності українських митців), що збе-рігаються в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського; Російській національній бібліотеці в С.-Петербурзі; в Центральному державному музеї музичної культури ім. М.Глинки; Центральному державному архіві вищих органів влади та управління у Києві; Центральному державному музеї-архіві літератури і мистецтва України; в архіві Інституту ми­стецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України; в Берлінській міській бібліотеці, у Краківському національному музеї та ін.
У дослідженні також була використана локальна CD-ROM мережа НБУВ, що забезпечила доступ до світових інформаційних джерел та оперативний багатоаспектний пошук документів музичної україніки.
Переважна більшість архівних документів вперше введена до наукового обігу. Більшість опрацьованих архівних документів збе­рігається в Архіві НБУВ, в Інституті рукопису й у відділі форму­вання музичного фонду НБУВ. Матеріали, пов’язані з діяльністю першого організатора і дослідника фондів музичної україніки О.Т.Дзбанівського, містяться в Архіві НБУВ [Оп. 1, оп. 2].
В ІР НБУВ зберігаються нотні рукописи з фонду рукописної музичної україніки П.Сокальського [ф. 1, од. зб. 38096], В.Заремби [ф. 1, од. зб. 3604336057, 36080], документи музично-педагогіч­ної і просвітницької діяльності Б.Яворського [ф. 1, од. зб. 26171, 3694736955], К.Стеценка [ф. 62], З.Пухальського [ф. 221]. Ці до­кументи розширюють репертуар музичної україніки, висвітлюють но­ві важливі факти в історії розбудови української музичної школи.
У відділі формування музичного фонду НБУВ мають­ся нотні рукописи дитячих опер А.Гнатишина [ф. 4]; концерту для фортепіано з оркестром В.Пухальського; рідкісні видання українського фортепіанного репертуару В.Пащенка, Г.Ходоровського, Ф.Якименка, Б.Яновського та ін.
У зарубіжних архівах, музеях і бібліотеках віднайдені документи Валенина Костенка і П.Сениці (ГЦММК им. М.И.Глинки, ф. 266), невідомі твори Л.Білоградської (Берлінська міська бібліотека), М.Березовського (Національний музей у Кракові, ф.Чарторийських), рідкісні видання творів Т.Шпаковського і Т.Безуглого (Російська національна бібліотека), старовинні трактати Г.Зорге, Х.Боніке з проблем клавірної імпровізації (Російська державна бібліотека).
Документи, що висвітлюють музично-педагогічну діяльність української зарубіжної вищої школи, зберігаються в ЦДАВО України (матеріали Ф.Якименка у ф. 3972 Український Високий Педагогічний Інститут ім. М.Драгоманова”).
Автором також провадився пошук публікацій у періодиці, що висвітлює становлення національної школи у Західній Україні на початку XX ст.; української фортепіанної школи другої половини ХІХ початку XX ст.; становлення сучасних британських інноваційних методик музикотворчого розвитку особистості у музично-педагогічних журналах Великої Британії.
З особистого архіву А.Є.Слівака вперше використано документи, що висвітлюють його музично-педагогічну діяльність як одного з фундаторів сучасної української фортепіанної школи.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дисертантом:
Вперше здійснена спроба проведення комплексного дослідження системи інформати­зації документальних музичних джерел та впровадження у педагогіч­ний обіг національної музичної школи репертуару музичної україніки.
Вперше поставлені проблеми бібліографічного дослідження української музичної спадщини, визначений зміст понять музична україніка”, банк даних музичної україніки”, український музичний бібліографічний репер­туар”, інформаційно-пошукова система Музична україніка”, електрон­на бібліотека Музична україніка”, національна музична школа”.
Вияв­лені шляхи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб національ­ної музичної освіти в Україні.
Вперше введені у науковий обіг архів­ні документи видатного музикознавця і композитора О.Т.Дзбанівського щодо концепції національної музичної бібліотеки України як науково-дослідного і культурологічного центру музичної україніки.
Виявлені тенденції розвитку національної музичної школи у контексті загальноосвітнього процесу в Україні.
Віднайдені досі не відомі твори М.Березовського, що презентують класичну сонат­ну форму в українській клавірній музиці другої половини ХVIII cт. і значно збагачують педагогічний репертуар музичної україніки і на­ціональної школи.
Введені у науковий обіг невідомі архівні документи, що висвітлюють нові грані педагогічної діяльності першого директора Київської консерваторії, видатного музиканта В.В.Пухальського; внесок у становлення української музичної школи Б.Л.Яворського і К.Г.Стеценка, значення педагогічного доробку Ф.С.Якименка у започаткуванні української ви­щої музично-педагогічної освіти.
Розроблені концепції творчості у національній музичній школі, практично реалізовані в системі творчої діяльності дітей завдяки використанню традицій народного музикування, взаємодії та інтеграції різних видів мистецтв, а також єдності сприйняття, виконавства й творчості на комплексній основі.
Розроблена модель творчого засвоєння репертуару музичної украї-ніки та педагогічного керівництва продуктивною діяльністю учнів.
Визначені інформаційно-педагогічні технології професійної підго-товки спеціаліста на музично-педагогічному факультеті.
Практичне значення роботи. Запропонована концепція музичної україніки накреслює теоретичні і методичні підходи до складання банку даних документів, уведення їх в науковий, культурний і педагогічний обіг, а також до виведення музичної україніки у світовий інформаційний простір.
Концепція і система формування творчої діяльності учнів на націо-нальних засадах впроваджена у практику дитячих музич­них шкіл через публікацію навчальних посібників з фортепіано для підготовчого, І, II, III, IV класів, що виходили з друку вели­ким тиражем з перевиданнями, а також викладені теоретичні положення використані автором у курсах: Основи наукових досліджень”; Теорія і методика навчання грі на фортепіано”; Український музичний педагогічний репертуар” для студентів музично-педагогічних факультетів.

Апробація результатів дослідження
Теоретичні та методичні положення доповідались автором на:
щорічних міжнародних наукових конференціях у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (Київ, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000);
міжнародних і всеукраїнських наукових конфе­ренціях, зокрема:
· Українська музична культура: ювілеї, нові історичні факти, естетичні та просвітницькі ідеї (Дрогобич, 1993);
· Культура України: історія і сучасність (Харків, 1994);
· Духовне відродження України: традиції, сучасність (Рівне, 1994);
· Національна бібліографія України: стан, тенденції розвитку (Київ, 1994);
· Стравинський та Україна (Луцьк, 1994);
· Актуальні проблеми розвитку архівної справи в Ук­раїні (Київ, 1995);
· Борис Лятошинський та українська культура (Київ, 1995);
· Максим Березовський та музична культура (Київ, 1995);
· До сторіччя від дня народження Михайла Вериківського (Київ, 1996);
· Рукописна україніка (Львів, 1996);
· Історія та культура Лівобережної України (Ніжин, 1995);
· Національне виховання: формування світогляду й духовних цінностей (Рівне, 1996);
· Постать Артемія Веделя в контексті століть (Київ, 1997);
· Сучасна українська музична культурологія (Київ, 1997);
· Українсько-німецькі музичні зв’язки минулого і сьогодення (Київ, 1997);
· Симпозіуми Міжнародної асоціації музичних бібліотек, архівів і документальних центрів (Же­нева, 1997; Сан-Себастіан, 1998; Единбург, 2000);
· Сучасний музичний космос. До 60-річчя В. Сильвестрова (Київ, 1998);
· Трансформація музичної освіти: культура і су­часність (Одеса, 1998);
· Музична спадщина України: втрати, шляхи повер­нення (Київ, 1999);
· II міжнародному музикологічному конгресі Твор­чість Шопена в контексті культури” (Варшава, 1999);
· ювілейній науковій конференції 85 років Київської консерваторії” (Київ, 1999);
· Русские музыкальные архивы за рубежом. Зарубеж­ные музыкальные архивы в России (Москва, 2000, 2001);
· Бібліотеки центри науково-інформаційних ре­сурсів XXI ст. (Київ, 2000);
· Старовинна музика: виконавство, дослідження” (Київ, 2001);
· Бортнянский, музыкальная культура его эпохи, современники” (С.-Петербург, 2001).

Публікації

Основні положення і результати дисертації опубліковані автором у двох монографіях, трьох навчальних посібниках для вищої шко­ли; п’яти навчальних посібниках для дитячих музичних шкіл; у 28 одноосібних нау­кових статтях у фахових виданнях, тезах і матеріалах зазначених наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Культурологічне осмислення усіх надбань української музичної спад-щини на новому світоглядному рівні в умовах інформатизації суспільства викликало потребу вперше провести комплексне дослідження феномена музич-ної україніки як інформаційної системи в галузі мистецтва і національної освіти.
У дослідженні автором доведено, що естетико-виховний потенціал української музичної культури може бути ефективно реалізований у системі національної музичної освіти, якщо остання спирається на сучасні інфор-маційно-педагогічні технології, зорієнтовані на інноваційне оновлення змісту навчання і виховання в українській музичній школі. Концепція гуманізації і гуманітаризації національної освіти має своє відбиття у вихованні ментальності юного громадянина, формуванні його як творця національної і світової культури.
Створення нової моделі національної музичної освіти передбачає охоп-лення усіх ланок і рівнів освіти як цілісної системи, спрямованої на потреби національного відродження України. Простежена в дисертації система початко-вої ланки навчання музики у дитячих музичних школах, ліцеях, гімназіях, школах мистецтв та інших сучасних навчальних закладах і підготовки спеціа-лістів у цій галузі на музично-педагогічних факультетах вищої школи відкриває шляхи для подальшого вивчення і розроблення інноваційних методик навчан-ня і виховання музичних кадрів у середніх спеціальних навчальних закладах, на виконавських факультетах консерваторій та інших рівнях професійної освіти.
Результати проведеного дослідження показали перспективність ком-плексного вивчення проблем музичної україніки та розроблення інноваційних методів її засвоєння у національній музичній школі.
На основі узагальнення результатів функціонального аналізу потреб користувачів у галузі музичної освіти встановлено, що взаємодія інформацій-ного і національно-освітнього аспектів сприяє ефективності функціонування всієї системи музичної україніки.
У дисертації визначено, що поняття музична україніка” охоплює біб-ліографічну інформацію про українську музичну спадщину і створення зведе-ного фонду самих документів рукописної і книжкової спадщини, періодики, нотографії, аудіовізуальних матеріалів, даних про авторські методики навчання музики, виконавців і виконавських колективів України, включаючи документи і на сучасних носіях інформації. Ретроспективний бібліографічний облік націо-нальної музичної продукції складає український музичний бібліографічний репертуар.
Дисертантом у співпраці з програмістами і бібліографами НБУВ розроб-лено Формат уніфікованого стандартного бібліографічного запису музичного джерела” і Робочий лист бібліографічного запису нотних видань”, що дозволяє здійснювати багатоаспектний інформаційний пошук за різними ознаками і дотримуватись сумісності із зарубіжними інформаційними системами запису музичних джерел.
Участь майбутніх педагогів-музикантів у створенні баз даних музичної україніки як складової їхньої професійної підготовки надала можливість експериментаторові ввести інформаційно-педагогічні технології у навчальний процес музично-педагогічних факультетів.
У роботі накреслені шляхи введення документів музичної україніки у педагогічний обіг на основі розробленої автором моделі інформаційного забез-печення потреб користувачів у галузі національної музичної освіти, що скла-дається з чотирьох блоків: формування та підтримка ресурсної бази музичної україніки; організація обслуговування вторинними документами; організація обслуговування первинними документами або їх копіями; науково-аналітичне обслуговування потреб користувачів з проблем музичної україніки.
Вперше в Україні автором здійснене обслуговування користувачів ко-піями документів через Internet в електронній бібліотеці НБУВ Україніка музична”, технологія формування якої розроблена дисертантом.
Інший шлях інформаційного забезпечення потреб національної музичної школи і введення документів музичної україніки до педагогічного обігу це науковий пошук дисертантом втрачених або не відомих раніше музичних творів, віднайдення архівних джерел, що відкривають нові важливі сторінки в історії національної музичної освіти, і дослідження цих матеріалів (Три сонати для чембало М.Березовського; Три полонези В.Заремби; Концерт для фортепіано з оркестром В.Пухальського; архівні документи В.Пу-хальського, Б.Яворського, Ф.Якименка, В.Костенка, О.Дзбанівського, К.Сте-ценка, Г.Беклемішева, Є.Слівака, Б.Лятошинського, Г.Китастого, А.Гнатишина та ін.
Розроблена автором інформаціно-пошукова система Музична україні-ка” забезпечує користувачів у галузі національної освіти науково-аналітичними відомостями, зокрема про інноваційні методики навчання музики, про вико-навців, аудіовізуальні записи виконавських інтерпретацій і т.ін.
Інформаційно-пошукова діяльність визначається у дисертації як вияв-лення об’єктів та пріоритетів комп’ютеризації у галузі комплектування, обліку, використання, зберігання документів музичної україніки та введення їх до педагогічного обігу.
Засобом інтеграції інформаційних і педагогічних технологій у сучасну систему музичної освіти є участь майбутніх педагогів-музикантів у науковому пошуку й опрацюванні архівних документів.
Вперше проведене комплексне дослідження філософських і психолого-педагогічних теорій з проблем національної освіти дало змогу автору сформу-лювати концептуальні основи української національної музичної школи з визначенням моделі її розбудови.
Гуманістична спрямованість української музичної школи на формування людини-творця України як держави та її культурних цінностей зумовлює пріоритетний духовний розвиток особистості учня-музиканта. Вироблення по-зитивної мотивації і стійкого інтересу до творення себе і свого світу відбуваєть-ся у процесі засвоєння українського мистецтва в контексті діалогу двох культур національної і світової. Екзистенціальна зорієнтованість української музичної школи на виховання творчої особистості викликає необхідність визначення змісту освіти на основі синкретичної єдності пізнавальної, ціннісно-орієнтацій-ної, перетворювальної і комунікативної діяльності, взаємодії та інтеграції різних видів мистецтв, музичного сприйняття, виконавства і творчості.
У дисертації визначені такі структурні компоненти змісту навчання учня-музиканта, виходячи з новітніх філософських і психолого-педагогічних концепцій процесу пізнання і творчості:
система історико-теоретичних, естетико-оцінних музичних знань про національні пріоритети та музичну україніку”, світовий музичний репертуар;
система навичок й умінь сольного виконавства, ансамблевого вико-навства і акомпанементу; практичного музикування: гри з аркуша, на слух, транспонування; аналізу й естетичної оцінки музичних творів;
досвід творчої діяльності (інтерпретація музичних творів, фольклорна творча гра на основі поліхудожньої інтеграції мистецтв у процесі засвоєння та розвитку національних традицій і звичаїв);
досвід естетичного ставлення до музики та інших видів мистецтв, емпатія, емоційна чутливість, здатність до перенесення оцінок і художніх суджень на сприймання національної спадщини у різних видах мистецтв.
Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність поетапного творчого засвоєння репертуару музичної україніки учнями в дитя-чих музичних школах, ліцеях і школах мистецтв у процесі індивідуального навчання грі на інструменті та колективного ансамблевого музикування. Дисер-тантом розроблена модель управління музично-творчою діяльністю учня.
Професійна підготовка майбутнього музиканта-педагога у вищій музич-ній школі визначається дисертантом як комплексний інтегративний процес творчого становлення особистості та інноваційного навчання музики на основі сучасних інформаційних технологій.
У результаті дослідження вперше опрацьовано організаційно-методичну систему професійної підготовки педагога-музиканта на музично-педагогічних факультетах консерваторій, яка включає визначення педагогічних умов, методів, форм організації і етапів опанування репертуаром музичної україніки.
Дисертантом доведено на основі аналізу результатів дослідно-експери-ментальної роботи, що у підготовці спеціаліста пріоритетного значення набу-вають інтегративні курси з використанням сучасних інформаційних технологій, які сприяють синтезу знань, умінь та навичок. Системоутворюючим принципом є орієнтація професійної підготовки студентів на формування ціннісно-змістовних установок, на суб’єктивацію національних пріоритетів у контексті загальнолюдських цінностей.
Теоретичні розробки дисертанта з проблем музичної україніки у контексті реалізації сучасних завдань національної музичної освіти покладені кафедрою музичної педагогіки і виховання в основу складання нового навчального плану та ведучих базових блоків структури професійно-освітньої програми підготовки майбутнього спеціаліста на музично-педагогічному факультеті НМАУ ім. П.І.Чайковського.
Здійснена науково-дослідницька робота дає можливість накреслити нап-рямки подальшого розгляду проблем інформаційного забезпечення потреб музикантів-користувачів різних галузей музичного мистецтва та використання даних комплексних інформаційно-освітніх технологій у різних ланках націо-нальної музичної школи в Україні.

Проведене автором дисертаційне дослідження акцентує увагу на національній культурі як вагомому чиннику будівництва української держави, її виході у світовий інформаційний простір.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акименко Ф.С. Автобиографическая заметка // Русская муз. газета. 1911. № 1112. С. 286288.
2. Алейніков М.М. Розвиток музично-творчих здібностей молодших школярів у ігровій діяльності (на матеріалі дитячих музичних шкіл та музичних студій): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН України, У-т педагогіки. К., 1995. 26 с.
3. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. К.: Знання УРСР, 1980. 48 с.
4. Ананьев Б.В. Психология чувственного познания. М.: АПН РСФСР, 1960. 299 с.
5. Анохин П.К. Избранные труды: Философские аспекты теории функциональной системы. М.: Наука, 1978. 400 с.
6. Антология педагогической мысли Украинской ССР. М: Педагогика, 1988. - 300 с.
7. Антонович В.Б. Записка в справі обмежень української мови // Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. К.: Либідь, 1995. С. 153158.
8. Антонович В.Б. Моя сповідь. К.: Либідь, 1995. 814 с.
9. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе. М.: Просвещение, 1983. 224 с.
10. Арно А., Николь П. Логика, или искусство мыслить, где помимо обычных правил содержатся некоторые новые соображения, полезные для развития способности суждения. М.: Наука, 1991. 414 с.
11. Архив Института художественного воспитания АПН РСФСР: Стенограмма сессии по вопросу музыкально-двигательного воспитания. М., 1941. С. 139.
12. Архів НБУВ, оп. 1, од. зб. 140, арк. 87.
13. Там само, од. зб. 254, арк. 115.
14. Там само, од. зб. 265, арк. 1626.
15. Там само, од. зб. 338, арк. 9, 50, 53, 79, 8088.
16. Там само, од. зб. 368, арк. 9, 24, 34.
17. Там само, од. зб. 406, арк. 2122.
18. Там само, од. зб. 506, арк. 1.
19. Там само, од. зб. 567, арк. 615.
20. Там само, од. зб. 480, арк. 24.
21. Там само, оп. 2, од. зб. 35, 89 арк.
22. Архів СБУ, архівно-слідча справа В.Г.Костенка № 035837, 300 арк.
23. Архівна спадщина композитора Анатолія Кос-Анатольського: Каталог рукописів / Укладач і автор передмови О.Мельник-Гнатишин. Львів: НТШ, 1998. 364 с.
24. Архімович Л., Гордійчук М. М.В.Лисенко: Життя і творчість. К.: Миcтецтво, 1952. 245 с.
25. Асафьев Б. Музыка в современной общеобразовательной школе // Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. М.-Л.: Музыка, 1965. С. 5266.
26. Асафьев Б. (И.Глебов). Музыкальная форма как процесс. Л.: Музыка, 1971. 379 с.
27. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 158 с.
28. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. М.: Педагогика, 1982. 188 с.
29. Бакалінська В.О. Радянська музика: Рекомендаційний покажчик літератури. К., 1978. 37 с.
30. Балей Вірко. Орфей розкутий // Сучасність. 1994. № 2. С. 122128.
31. Барвінський В. Бесіда виголошена на музикально-декламаторськім вечері у Львові в 14-ті роковини смерті Тараса Шевченка. Львів, 1875. 24 с.
32. Барвінський В. Музика // Історія української культури. К.: Либідь, 1994. С. 621648.
33. Баренбойм Л.А. Вопросы фортепианной педагогики и исполнительства. Л.: Музыка, 1969. 285 с.
34. Баренбойм Л.А. Музыкальное образование // Муз. энциклопедия. М., 1976. Т. 3. С. 763787.
35. Баренбойм Л.А. Путь к музицированию. Л.: Сов. композитор, 1979. 352 с.
36. Баринова М.Н. О развитии творческих способностей ученика. Л.: Музгиз, 1961. С. 20.
37. Башич Э. Задачи и перспективы изучения детского творчества. Импровизация как способность творческого выражения // Музыкальное воспитание в странах социализма. М.-Л., 1975. С. 226246.
38. Бердяев Н.А. Самопознание. М.: Книга, 1991. 340 с.
39. Бердяев Н.А. Смысл творчества. М.: Правда, 1989. 350 с.
40. Бердяев Н.А. Философия свободы. М.: Правда, 1989. 350 с.
41. Беркман Т.Л. Музыкально-эстетическое развитие школьников в процессе обучения игре на фортепиано. М.: Просвещение, 1964. 220 с.
42. Бернштейн С.М. О природе научного творчества: по зарубежным материалам // Вопр. филос. 1966. № 6. С. 5167.
43. Бібліографічний реєстр українознавства: За 2-е півріччя 1928 р. // Україна. 1929. № 37. С. 92160.
44. Библиография музыкальной библиографии: Аннот. перечень указ. лит. изд. на рус. яз., 19621967 гг. / Сост. Н.Г.Павлова. М., 1970. 159 с.
45. Библиография музыкальной библиографии / Сост. Г.Колтыпина. М.: Гос. библиотека СССР им. В.И.Ленина, 1963. 226 с.
46. Білик Я.М. Дослідження ігрового феномена в культурі. Х.: Константа, 1998. 143 с.
47. Бібліотека, книга, читач. К.: Наук. думка, 1987. 136 с.
48. Бичко І.В., Бичко А.К., Бузький М.П. та ін. Філософія: Курс лекцій. К.: Либідь, 1994. 567 с.
49. Блонский П.П. Педалогия. М., 1934. 190 с.
50. Блонский П.П. Развитие мышления у школьников // Избранные психологические произведения. М.: Просвещение, 1964. 547 с.
51. Божович Л.И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности. М.: Междунар. пед. академия, 1995. 209 с.
52. Бойко А.М. Григорій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок. К.: ІЗМН, 1998. 235 с.
53. Бондар В.І., Руденко Ю.Д. Українська педагогіка // Освіта. 1998. 25 лютого 4 березня. С. 3.
54. Борисов О.Д. Організація навчально-виховного процесу в ліцеї мистецтв: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН України, Ун-т педагогіки. К., 1996. 169 л.
55. Бочковський О. Народження нації. Наука про націю та її життя. Львів, 1939. С. 31.
56. Босенко В.А. Воспитать воспитателя: Над чем не работают и о чем не спорят философы. К.: Лыбидь. 1990. 328 с.
57. Бродова И.А. Основные принципы театрализации музыки в драматическом спектакле: Автореф. дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.02 / Киев. гос. консерватория им. П.И.Чайковского. К., 1990. 20 с.
58. Вайнтрауб Л. Новая фортепианная педаль и ее возможности: Автореф. дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.02 / Киев. гос. консерватория. К., 1969. 34 с.
59. Вайс С. Антін Рудницький український музикант в Берліні 1920 30-х років // Українсько-німецькі музичні зв’язки минулого і сьогодення. К., 1998. С. 174188.
60. Валентин Костенко: Музикознавчі праці, статті, матеріали / Упо-рядн. І.Беренбойм; Наук. консультант проф. В.Шульгіна. К.: Центрмузінформ, 1996. 186 с.
61. Варварцев М. Італійці в Україні (ХІХ ст.): Біографічний словник діячів культури. К.: НАН України, 1994. 195 с.
62. Вахромеев В.А. Ладовая структура русских народных песен. М.: Музыка, 1968. 78 c.
63. Ващенко Г. Виховний ідеал. Брюссель: Центр. управа Спілки укр. молоді, 1974. 209 с.
64. Величко Н.А. Деятельность Ф.Е. Козицкого в области музыкаль-ного воспитания детей // Теория и история музыкального исполнительства. К., 1989. С. 89101.
65. Вернадский В. Научная революция и философия // Философские мысли натуралиста. М., 1988. С. 114410.
66. Вернадский В. О важности охвата явлений в их целостности // Философские мысли натуралиста. М., 1988. С. 411.
67. Ветлугина Н.А. Музыкальное развитие ребенка. М.: Просвещение, 1968. 249 с.
68. Витанова-Сталева Л. Развитие музыкально-мыслительной деятель-ности у детей (Интуитивное и сознательное восприятие) // Музыкальное искусство и формирование нового человека. К., 1982. С. 172182.
69. Витвицький В. За океаном // Ред.-упоряд. Ю.Ясиновський. Львів: Музикознавча комісія НТШ, 1996. 132 с.
70. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Львів: Львівське обл. пед. товариство ім. Г.Ващенка, 1996. 238 с.
71. Волков И.Ф. Литература как вид художественного творчества. М.: Просвещение, 1985. 192 с.
72. Вольман Б.Л. Русские печатные ноты ХYIII века. Л.: Музгиз, 1957. 294 с.
73. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. К.: Оберіг, 1991. Т. 1. 455 с.; Т. 2. 447 с.
74. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. М.: Просвещение, 1967. 92 с.
75. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Искусство, 1968. 576 с.
76. Гегель Г.-В.-Ф. Лекции по истории философии. СПб.: Наука, 1993. 350 с.
77. Герасимова-Персидская Н.А. Выход к новым принципам простран-ственно-временной организации музыки в переломные эпохи // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования. К.: Муз. Україна, 1989. С. 5463.
78. Герасимова-Персидська Н.О. Київська колекція партесних творів кінця XVIIXYIII ст. // Укр. муз. спадщина. К., 1989. С. 1116.
79. Гербарт И.Ф. Избранные педагогические сочинения. М.: Учпедгиз, 1940. Т. 1. 292 с.
80. Глебов И. О музыкально-творческих навыках у детей // Вопросы музыки в школе. Л., 1926. С. 147154.
81. Глущенко Ю.П. Деякі аспекти тональної імпровізації у контексті музичного виконавського процесу на прикладі фортепіанних творів // Укр. музикознавство. К., 1991. Вип. 26. С. 182190.
82. Глущенко Ю.П. Импровизация как категория музыкального исполнительства. К.: КГК, 1990. 140 с.
83. Говорун Д.И. Творческое воображение и эстетические чувства: Автореф. дис. д-ра филос. наук: 09.00.04 / АН Украины, Ин-т филос. К., 1991. 32 с.
84. Головская К.В. Детское музыкальное творчество как метод музыкального воспитания // Известия АПН РСФСР. Отделение педагогики. М.-Л., 1947. Вып. XI. С. 4353.
85. Гольденберг Н.М.Б. Яворский и музыкальное воспитание детей // Б.Яворский. Воспоминания, статьи и письма. М.: Музыка, 1964. Т. 1. C. 115132.
86. Гольденвейзер А. Статьи, материалы, воспоминания. М.: Сов. композитор, 1969. 448 с.
87. Горбенко С.С. Нравственно-эстетическое воспитание младших под-ростков средствами народного художественного творчества в условиях учебной и внеклассной работы: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. К., 1984. 191 с.
88. Горський В.С. Історія української філософії. К.: Наук. думка, 1997. 286 с.
89. Горюхина Н.А. Национальный стиль: понятие и опыт анализа // Проблемы музыкальной культуры. К.: Муз. Україна, 1989. Вып. 2. С. 5264.
90. Гофман И. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре. М.: Музгиз, 1961. 224 с.
91. Грінченківські читання 96: Освіта. Гуманізація. Вчитель. К., 1996. 136 с.
92. Грінченко М.О. Вибране / Упорядкування і редакція М.Гордійчука. К.: Держвидав. образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1959. 532 с.
93. Грінченко М. Історія української музики. К.: Сопілка, 1922. 288 с.
94. Грица С.И. Украинская песенная эпика. М.: Сов. композитор, 1990. 261 с.
95. Грінченко М.О. Вибране / Упорядкування і редакція М.Гордійчука. К.: Держвидав. образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1959. 532 с.
96. Грушевський М. Про українську мову і українську школу. К., 1917. 61 с.
97. Грушевський М. Наша школа // Наша школа. Львів, 1909. Кн. 1. С. 15.
98. Грушевський М. Що ж далі // Літературно-науковий вісник. 1905. Січень. Кн. 2. С.25.
99. Гуменюк М.П. Біля джерел української радянської бібліографії. К., 1991. С. 8689.
100. Гуменюк М.П. Українські бібліографи ХIX початку ХХ ст.: Нариси про життя та діяльність. Х.: Книжкова палата УРСР, 1969. 182 с.
101. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1990. 278 с.
102. Гуревич Е.Л. Музыкальное воспитание и образование на немецких землях от средневековья к XXI столетию. М.: Музыка, 1991. 77 с.
103. ГЦММК им. М.И.Глинки, ф. 266, № 207, 208, 239.
104. Там само, ф. 146.
105. Там само, ф. 280, № 275.
106. Там само, ф. 266, № 207, 208, 239.
107. Там само, ф. 283, № 128.
108. Там само, № 119.
109. Давидов М.А. Теоретичні основи формування виконавської май-стерності баяніста: Автореф. дис. ... д-ра мистецтвознавства: 17.00.02 / Київ. держ. консерваторія ім. П.І.Чайковського. К., 1990. 35 с.
110. Данченко В.Б. Український вертеп // Нар. творчість та етнографія. 1973. № 1. С. 6467.
111. Дашкевич Я.Р. Репертуар української книжки 17981916 років коли він буде // Наука і культура: Україна, 1990. К., 1990. Вип. 24. С.163173.
112. Деменко Б.В. Історія української культури і кардинальні питання її наукового висвітлення // Питання культурології. К., 1994. Ч. 1. С. 4553.
113. Дем’янко Н.Ю. Формування національної культури молоді в педагогічній спадщині В.М.Верховинця: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський держ. ін-т культури. Х., 1996. 24 с.
114. Державна національна програма Освіта” / Україна ХХI століття // Молодь і закон: Збірник нормативних документів з проблем виховання студентської молоді. К.: ІЗМН, 1997. С.4456.
115. Дзвінка Р.І. Естетичне виховання студентів педвузу засобами українського музичного фольклору: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН України, Ін-т педагогіки. К., 1995. 24 с.
116. Дзюба І. Між культурою і політикою. К.: Сфера, 1998. 374 с.
117. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. М.А.Данилова и М.Н.Скаткина. М.: Просвещение, 1975. 303 с.
118. Дилецький М. Граматика музикальна / Підготовка до видання О.С.Цалай-Якименко. К., 1970. 175 с.
119. Дитиняк М. Українські композитори: Біобібліографічний довід-ник. Едмонтон, 1986. 160 с.
120. Диригент і композитор Андрій Гнатишин: Матеріали до біографії. Відень, 1994. С. 3435.
121. Дитячі гри, пісні й казки. З Ковельщини, Лущини та Звегельщини на Волині // Зібрала Л.Косач. Голос записав К.Квітка. К.: Тип. Чоколова, 1903. 37 с.
122. Добсаи Л. Метод Кодая и его музыкальные основы // Музыкальное воспитание в Венгрии. М.: Сов. композитор, 1983. С. 4164.
123. Домбровський С., Скульський Р., Стельмахович М. та ін. Україно-знавство в національній школі. Ів.-Франківськ, 1995. 135 с.
124. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. Львів: Світ, 1991. 576 с.
125. Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу. Б.м., 1915. 124 с.
126. Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В. Григорій Сковорода. К., 1984. 214 с.
127. Дубровіна Л.А. Кодикологія та кодикографія української рукописної книги. К.: НАН України, 1992. 262 с.
128. Дурнєв І.А. Опера М.В. Лисенка Тарас Бульба” і її значення в історії розвитку української національної опери: Дис. ... канд. мистецтво-знавства. К., 1965. 362 с.
129. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Н.М.Никольская (пер. з англ.). М.: Совершенство, 1997. 208 с.
130. Дьяченко Н.Г., Котляревский И.А., Полянский Ю.А. Теорети-ческие основы воспитания и обучения в музыкальных учебных заведениях. К.: Муз. Україна, 1987. 115 с.
131. Енциклопедія українознавства: В 2 т. / НТШ. Гол. ред.: В.Ку-бійович, З.Кузеля. Париж; Мюнхен; Нью-Йорк, 19551984. 4015 с.
132. Есипенко Р. Театральное образование на Украине (очерк истории): Автореф. дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.02 / АН УССР, Ин-т искусство-вед., фольклора и этнограф. им. М.Рыльського К., 1970. 28 с.
133. Ефремов Е.В. Вариантность и импровизационность в фольклорном исполнительстве (на материале традиционной лирики Киевского Полесья): Дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.02 / Киев. консерватория им. П.И.Чайковского. К., 1989. 174 с.
134. Єфремова Л. Каталогізація українського пісенного фольклору // Нар. творчі