Нальотова Олена Миколаївна. Ефективність небівололу при лікуванні хворих хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад

Краткое описание

Нальотова Олена Миколаївна. Ефективність небівололу при лікуванні хворих хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад: Дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України. - Донецьк, 2002. - 137арк. - Бібліогр.: арк. 110-137.

Нальотова О.М. Ефективність небівололу при лікуванні хворих хронічною серцевою недостатностю після хірургічної корекції мітральних вад.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія.- Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2002.
Дисертація присвячена обґрунтуванню доцільності включення кардіоселективного -адреноблокатора з вазодилатуючою активністю - небівололу в традиційну комбіновану терапію (інгібітори АПФ, діуретики, серцеві глікозиди) у хворих із ХСН після хірургічної корекції мітральних вад. Включення небівололу в традиційну терапію ХСН у запропонованому дозовому режимі (0,625-5 мг/добу) забезпечувала більш виражене зменшення суб'єктивних і об'єктивних проявів ХСН, зниження активності симпато-адреналової і ренін-ангиотензинової систем, відновлення вазодилатуючої функції ендотелію судин, зменшення імунного запалення, а також підвищення якості життя хворих. Терапія, що включає небіволол, не викликає статистично значущих змін з боку основних клінічних і біохімічних показників крові і не зменшує безпеку традиційної медикаментозної терапії.

1. У дисертації клінічно обґрунтоване рішення наукової задачі доцільності включення небівололу в комбіновану традиційну терапію у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад.
2. Традиційна терапія (еналапрілом, спіронолактоном і дігоксином) протягом 6-ти місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад ефективно зменшувала вираженість суб'єктивних і об'єктивних проявів серцевої недостатності (на 20,1%), а також сприяла поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 11,2%), ударного об’єму (на 11,1%), фракції викиду (на 14,3 %), зниженню тиску в легеневій артерії (на 13,2%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 6,0%).
3. Включення небівололу в традиційну терапію у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад сприяє зменшенню суб'єктивних і об'єктивних клінічних проявів серцевої недостатності (на 28,3%), поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 15,8%), ударного об’єму (на 17,2%), фракції викиду (на 27,1%), зниженню тиску в легеневій артерії (на 20,3%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 8,4%).
4. Терапевтичний ефект лікування, що включає небіволол, обумовлений зниженням активності симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової систем, зменшенням хронічного запалення міокарда (внаслідок активації імунної системи), а також відновленням вазодилатуючої функції ендотелію судин. Це проявляється вірогідним зниженням екскреції норадреналіну із сечею (на 57,2%), активності реніну плазми крові (на 43,8%), рівнів альдостерону (на 51,7%) і туморнекротичного фактору- (на 47,8%) у крові і дилатацією плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію (після зовнішньої оклюзії) на 25,5% від вихідного діаметру.
5. Якість життя хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад залежить від проведеної медикаментозної терапії. Використання протягом 6-ти місяців традиційного лікування сприяє поліпшенню показників якості життя на 22,5%, а включення у фармакотерапію небівололу забезпечує поліпшення цього показника на 32,8%.
6. Використання комбінованої терапії, що включає небіволол, протягом 6 місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад не викликає змін вмісту в крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, загального білірубіну, креатиніну, натрію і калію.