ПІЗНЬОГОЛОЦЕНОВА ЕВОЛЮЦІЯ ҐРУНТІВ НАДЗБРУЧЧЯ

Краткое описание

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

Слюсарчук Іван Іванович

УДК 631.4 + 551.4

ПІЗНЬОГОЛОЦЕНОВА ЕВОЛЮЦІЯ ҐРУНТІВ надзбруччя

11.00.05 біогеографія і географія ґрунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник Дмитрук Юрій Михайлович,
доктор біологічних наук,
професор кафедри ґрунтознавства та
землевпорядкування

м. Чернівці, 2008

ЗМІСТ

Стор.

Перелік умовних позначень

4

Вступ

5

Розділ 1

Теоретичний аналіз еволюції голоценових ґрунтів: морфологія, властивості, геохімія

11

1.1

Закономірності еволюції ґрунтів як компонента ландшафтів

11

1.2

Показники похованих голоценових ґрунтів

22

Розділ 2

Методика та умови проведення досліджень

42

2.1

Методика досліджень

42

2.2

Фізико-географічні умови території досліджень

44

Розділ 3

Хроноряди ґрунтів лісостепового ландшафту Вигода

59

3.1

Морфологія ґрунтів хронорядів Вигоди

59

3.2

Показники ґрунтів хроноряду Вигода-4А

63

3.2.1

Гранулометричний склад

63

3.2.2

Властивості ґрунтів

69

3.3.

Геохімія ґрунтів

73

3.4

Ґрунтово-часова катена Вигода-6

80

3.4.1

Гранулометричний склад

83

3.4.2

Властивості ґрунтів

84

3.4.3

Геохімія ґрунтів

88

Розділ 4

Особливості еволюції ґрунтів хроноряду агроландшафту Гермаківка

97

4.1

Морфологія різновікових ґрунтів хроноряду

97

4.2

Показники різновікових ґрунтів хроноряду

102

4.2.1

Гранулометричний склад

102

4.2.2

Властивості ґрунтів

106

4.3

Геохімія ґрунтів хроноряду

111

Розділ 5

Еволюція ґрунтів хроноряду пасовищного ландшафту Завалля

121

5.1

Морфологія ґрунтів хроноряду

121

5.2

Показники ґрунтів хроноряду

124

5.2.1

Гранулометричний склад

124

5.2.2

Властивості ґрунтів

128

5.3

Геохімія ґрунтів хроноряду

134

Розділ 6

Хроноряди ґрунтів лісового ландшафту Залісся

143

6.1

Хроноряд ґрунтів лісового ландшафту Залісся-102

143

6.1.1

Морфологія ґрунтів

143

6.1.2

Гранулометричний склад

147

6.1.3

Геохімія ґрунтів хроноряду

153

6.2

Хроноряд ґрунтів лісового ландшафту Залісся-103

159

6.2.1

Гранулометричний склад

160

6.2.2

Властивості ґрунтів

164

6.2.3

Геохімія ґрунтів

164

6.3

Порівняльний аналіз похованих ґрунтів Залісся

171

Розділ 7

Закономірності еволюції ґрунтів Надзбруччя

178

Висновки

186

Додатки

190

Список використаних джерел

241

Перелік умовних скорочень

ГВК ґрунтовий вбирний комплекс
Гумус вміст гумусу
СОО сума обмінних основ
ЄП ємність поглинання
Са2+ вміст обмінного кальцію
Mg2+ вміст обмінного магнію
ГК гідролітична кислотність
Pb плюмбум
Cd кадмій
Cu купрум
Ni нікол
Cr хром
Zn цинк
Mn манган
ГХБ геохімічний бар'єр
М середнє арифметичне, якщо не вказано інше
±m середньоквадратичне відхилення
Символіка генетичних горизонтів згідно прийнятої в Україні системи ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського".
Скорочення в характеристиці морфології ґрунтів:
Н гумусовий горизонт, його потужність;
Г гумусовані горизонти (в яких присутній індекс Н або h), їх потужність
П перехідні горизонти (в яких немає індексу Н або h), їх потужність
Р профіль ґрунту, його потужність
Н/Р відношення потужності гумусового горизонту до всього профілю
Г/Р відношення потужності гумусованих горизонтів до всього профілю
Г/П відношення потужності гумусованих горизонтів до перехідних
П/Р відношення потужності перехідних горизонтів до всього профілю

ВСТУП

Актуальність теми. Дослідження процесів еволюції навколишнього середовища та його окремих компонентів залишаються надзвичайно необхідними. Це пояснюється потребами оцінки та прогнозу стану довкілля в умовах антропогенезу. Якість навколишнього середовища погіршується через все зростаючі обсяги виробництва і споживання. Збільшуються площі антропогенних ландшафтів, а значить, порушеного ґрунтового покриву. Для організації моніторингу стану довкілля, а також для прогнозування наслідків антропогенної діяльності необхідно якомога більше даних про різновікові об'єкти природи, у тому числі і голоценового віку. Останній період голоцену характеризується змінами природних трендів клімату та інших компонентів навколишнього середовища. Відповідно постала проблема відокремлення антропогенних змін від природної еволюції довкілля.
Відомо, що найкращим маркером подій, які відбувалися в конкретних ландшафтах є ґрунти (І.О.Соколов, В.О.Таргульян: "ґрунт-пам'ять"). Еволюція ґрунтових систем це незворотній процес, який завершується змінами самого інваріанту його структури, тобто складу елементів і взаємозв'язків між ними. Водночас відбуваються деякі зміни суперсистеми ґрунтової системи наступного ієрархічного рівня. Напрямок розвитку ґрунтів визначають умовно незалежні фактори, а швидкість розвитку не постійна, процес має пульсуючий характер: стадії порівняно швидкого розвитку (стадія становлення) змінюються стадіями порівняно повільного розвитку (стадія клімаксу, квазірівноважного з факторами стану). Процес розвитку безкінечний ланцюг змін, який складається з окремих ланок-етапів (І.В.Іванов, Ж.М.Матвіїшина, А.Б.Богуцький, В.О.Дьомкін, Я.Г.Рисков, Н.П.Герасименко, О.Л.Алєксандровський, Ю.Г.Чендєв).
Ґрунти пізнього голоцену Західної України, як і власне всієї України, не вивчені, найперше у контексті еколого-генетичного підходу та системного аналізу. Питання динаміки умов та синтетичної оцінки процесів ґрунтогенезу залежно від виявлених показників похованих ґрунтів залишаються відкритими і системно охарактеризовані в поодиноких роботах (М.Ф.Веклич, Ж.М.Матвіїшина, А.Б.Богуцький, Н.П.Герасименко, О.Г.Пархоменко та в 70-их роках минулого століття В.П.Золотун). Загалом ця тематика надзвичайно складна і потребує одночасного вирішення різноспрямованих завдань. Практично поза увагою дослідників залишилось і вивчення геохімії палеоґрунтів та проведення порівняльного аналізу з сучасними ґрунтами для оцінки їхніх змін за останні століття, найперше внаслідок антропогенної діяльності. Аналіз вмісту та оцінка динаміки важких металів у різновікових ґрунтах Західно-Українського краю наведені в роботі Ю.М.Дмитрука [61].
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри ґрунтознавства та землевпорядкування біологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (науковий керівник теми д.б.н., професор Ю.М. Дмитрук). Результати досліджень, які були проведені автором, ввійшли до річних проміжних звітів у відповідності до плану наукової роботи на 20062010 роки: "Установити еколого-генетичні, біогеохімічні та економічні принципи управління продуктивністю і діагностики ґрунтів Передкарпаття та прилеглих територій" (номер державної реєстрації 0106U004801).
Мета роботи встановити закономірності еволюції ґрунтів природних і антропогенно змінених ландшафтів Надзбруччя в зв'язку зі змінами еколого-ландшафтних умов протягом останніх 25003000 років та розробити пропозиції щодо організації регіонального моніторингу ґрунтового покриву.
Для досягнення мети вирішувалися такі завдання:
1) закласти розрізи та відібрати для аналітичних досліджень зразки різновікових ґрунтів районів Траянових валів за схемою: розріз ґрунту, похованого під валом розріз ґрунту на валі розрізи фонових ґрунтів безпосередньо поблизу валу в межах різних елементарних ландшафтів;
2) у відібраних зразках визначити показники ґрунтів (вміст гумусу, кислотність, вміст обмінних основ, ємність поглинання, ступінь насиченості основами, гранулометричний склад) та кількість у них важких металів, а на цій основі встановити еколого-ландшафтні умови їх генезису;
3) провести порівняльну характеристику морфології та морфометрії ґрунтів різного віку;
4) дати оцінку швидкості ґрунтогенезу на основі визначення віку окремих генетичних горизонтів різновікових ґрунтів та дослідити хід розвитку ґрунтових профілів на земляних насипах;
5) охарактеризувати вплив антропогенної діяльності на динаміку ґрунтових властивостей та вміст важких металів;
6) встановити геохімічні особливості похованих ґрунтів та можливості їх використання для аналізу сучасного екологічного стану агроландшафтів;
7) провести порівняльний аналіз показників ґрунтів похованих під земляними валами, утворених на валах та фонових і на цій основі охарактеризувати напрям еволюції ґрунтового покриву та навколишнього середовища території дослідження.
Об'єкт досліджень різновікові ґрунти часових катен території Надзбруччя.
Предметом дослідження були: а) морфологія, вік та властивості ґрунтів, похованих під Траяновими валами, утворених на валах та зональних у районі валів; б) чинники впливу на еволюцію ґрунтів; в) процеси ґрунтогенезу.
Методологічною основою роботи є історико-генетичний підхід за якого ґрунт розглядається як підсистема ландшафту, розвиток якої відбувається у відповідності до еволюції всієї біосфери. Використана методологія базується на загальних положеннях: 1) генетичного ґрунтознавства; 2) ландшафтознавства та палеоландшафтознавства; 3) палеогеографії; 4) археологічного ґрунтознавства. Базою роботи є теоретичні засади ґрунтознавства, ландшафтознавства, палеогеографії, літературних джерелах і на результатах власних польових досліджень, проведених у 20032007 рр.
Методи досліджень. При виконанні роботи застосовано загальнонаукові та конкретно-наукові підходи, а саме: системний, порівняльно-географічний, морфогенетичний, морфометричний, еволюційний, палеогеографічний, еколого-ландшафтний, метод абсолютного датування, палеопедологічний, хіміко-аналітичний.
Вивчення еволюції ґрунтів проводилося на основі методів: порівняльно-ґрунтового, порівняльно-географічного, історико-генетичного; системного аналізу, морфолого-генетичного, історико-археологічного, польових описів, лабораторно-аналітичного, математико-статистичного.
Наукова новизна одержаних результатів:
1) вперше охарактеризовано поховані під Траяновими валами ґрунти та ґрунти, утворені на земляних насипах різного віку;
2) вперше проведено датування генетичних горизонтів різновікових ґрунтів та встановлено час будівництва земляних валів Надзбруччя;
3) розраховано інтенсивність ґрунтогенезу на різних етапах розвитку ґрунтів;
4) вперше проведено геохімічний аналіз сучасних та похованих ґрунтів і з'ясовано часову динаміку вмісту важких металів;
5) розширено підходи до порівняльного аналізу сучасних і похованих ґрунтів.
Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень різновікових ґрунтів можуть використовуватись: 1) при виборі методики проведення палеоґрунтових і палеогеографічних обстежень; 2) при історико-археологічних пошуках для відтворення особливостей природи та діяльності населення на території Надзбруччя; 3) для встановлення напрямків еволюції ґрунтів і навколишнього середовища та розробки прогнозних моделей; 4) для оцінки екологічного стану, найперше вмісту важких металів у ґрунтах; 5) у навчальному процесі при викладанні циклу ґрунтознавчих дисциплін.
Методичні напрацювання, розроблені у процесі досліджень та зібраний фактичний матеріал використовуються при викладанні курсів "Ґрунтознавство", "Моніторинг земельних ресурсів", а також при організації навчальної практики студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 09-14/2527 від 07.10.2008 р.). Проведення датування зразків ґрунтів дозволило уточнити час будівництва валів і використовується Одержані результати про вміст важких металів використовуються для оцінки екологічного стану ґрунтів агроекосистем (довідка Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області № 2-3/2288 від 9.09.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею виконаною на підставі матеріалів, зібраних під час польових обстежень у 20032007 роках. Автором самостійно проведено відбір зразків різновікових ґрунтів, аналітичні визначення показників ґрунтів, підготовку зразків ґрунтів до аналізу на вміст важких металів (їхнє визначення проводилось ст.н.с. кафедри аналітичної хімії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича В.Т.Білоголовкою); спільно з керівником роботи, д.б.н. Ю.М.Дмитруком та зав. відділом палеогеографії Інституту географії НАН України, д.г.н. Ж.М.Матвіїшиною виконано польові описи розрізів ґрунтів. Узагальнення літературних джерел та математико-статистичний обробіток результатів аналізів здійснено здобувачем, як і написання висновків.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідалися і обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських конференціях: "Ґенеза, географія та екологія ґрунтів" (м. Львів, 2003); "Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика" (м. Тернопіль, 2004); "Ландшафтознавство: традиції і тенденції" (м. Львів, 2004); "Сучасні проблеми і тенденції розвитку ґрунтознавства" (м. Чернівці, 2005); "Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону" (м. Чернівці, 2005); "Ландшафти річкових долин" (м. Чернівці, 2007); на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці, 2004, 2006); на наукових семінарах кафедри ґрунтознавства та землевпорядкування (2007, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт (з них 8 у співавторстві), у т.ч. 7 статтей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України як фахові, серед яких 4 фахові з географічних наук.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, сімох розділів, висновків, списку використаних джерел (209 найменувань), проілюстрована 5 картосхемами і 74 рисунками, містить 35 таблиць. Текст основної частини дисертації викладений на 212 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 263 сторінки, у тому числі 37 додатків.
Автор висловлює щиру вдячність зав. відділом палеогеографії Інституту географії НАН України, д.г.н. Ж.М. Матвіїшині та професору Львівського національного університету А.Б. Богуцькому за цінні поради та консультації щодо виконання досліджень. Слова вдячності виражаю і науковому керівнику роботи д.б.н., проф. кафедри ґрунтознавства та землевпорядкування біологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ю.М.Дмитруку.

Список литературы

Висновки

У роботі вперше для території України системно досліджені поховані під Траяновими валами ґрунти Надзбруччя та виявлено спрямованість природної еволюції ґрунтового покриву.
1. Під Траяновими валами Надзбруччя поховані лучні та опідзолені чорноземи, що характеризуються деякими спільними морфологічними рисами та морфометрією. Результатом слабкої інтенсивності радіальних потоків, безпосередньо пов'язаних з кількістю опадів та коефіцієнтом зволоження загалом, стала їх короткопрофільність, що свідчить про аридність клімату під час їх формування (коефіцієнт зволоження близько 0,50,7).
2. Виявлено, що будова профілів сучасних ґрунтів, утворених на земляних валах, тотожна з похованим ґрунтом, істотно відрізняючись від сучасних зональних відмін. Такий перебіг ґрунтогенезу вказує на його зв’язок з інформаційним полем сформованих колись генетичних горизонтів. Стохастичне насипання останніх при будівництві валу не змінює інформаційного коду раніше утвореного ґрунту, що підтверджується надалі при розвитку нового профілю на насипному матеріалі. Проте це питання потребує подальшого вивчення в умовах інших ландшафтів та експериментального моделювання.
3. Гранулометричний склад материнської породи визначально вплинув на перебіг елементарних ґрунтоутворюючих процесів і ґрунтогенез загалом. Потужності профілів похованих ґрунтів складають: лучно-чорноземного ґрунту лісостепового ландшафту Вигоди 85 см (при вмісті фізичної глини у породі76,6 %); чорнозему опідзоленого агроландшафту Гермаківка 81 см (69,0 %); чорнозему опідзоленого пасовищного ландшафту Завалля 150 см (65,3 %); лучно-чорноземного ґрунту лісового ландшафту Залісся 75 см (88,4 %).
4. Встановлено, що властивості похованих ґрунтів хронорядів різних елементарних ландшафтів ближчі між собою, ніж із зональними ґрунтами, розміщеними безпосередньо біля Траянових валів. В останніх менший вміст гумусу (порівняно з перерахованою кількістю у похованих), обмінного кальцію, суми обмінних основ та ступінь насиченості основами, але більша гідролітична кислотність, що підтверджує належність ґрунтів на час будівництва валів до чорноземних відмін.
5. Валовий вміст важких металів характеризується іманентними особливостями у кожного з ґрунтів, проте, загалом, їхня кількість у похованих та в сучасних фонових ґрунтах близька, а для окремих металів більша у похованих ґрунтах. Отже, ґрунти сучасних ландшафтів не зазнали забруднення важкими металами, вміст яких, до того ж, вельми стабільна величина. Встановлену кількість хімічних елементів доцільно використовувати в якості фонової для ґрунтів Надзбруччя. Найбільших змін за час після будівництва валів зазнав профільний розподіл валового вмісту важких металів, максимуми яких спостерігаються у місцях знаходження карбонатного, сорбційного, глеєвого, агрогенного геохімічних бар’єрів.
6. Головна відмінність за геохімією сучасних та палеоґрунтів полягає у підвищеній рухомості важких металів, що треба розглядати як позитивне явище у контексті забезпеченості культурних рослин агроландшафтів есенціальними елементами та негативне з точки зору підвищення небезпеки виносу хімічних елементів з ґрунтосфери у навколишнє середовище. Останнє може супроводжуватися забрудненням поверхневих і підземних вод, а також зменшенням запасів мікроелементів у ґрунтах агроландшафтів.
7. Згідно існуючих методик досліджень палеоґрунтів можливо обчислити тільки середню за певний етап швидкість ґрунтогенезу, яка досить істотно змінюється у часі. Виявлено, що на початкових стадіях сукцесії вона може складати до 2 мм/рік (Вигода-6), надалі після формування верхнього гумусового горизонту швидкість ґрунтоутворення сповільнюється і становить 1420 мм/100 років. Для ґрунтів непорушених ландшафтів середня інтенсивність ґрунтогенезу не перевищує 10 мм/100 років. Цей процес великою мірою залежить від динаміки ландшафтно-екологічних умов та субстрату, з якого утворюється ґрунт.
8. Гранулометричний склад похованих і фонових ґрунтів у більшості випадків тотожний (фонові ґрунти мають вищий вміст пилу, найперше крупного, поховані дрібнодисперсних частинок), а відмінності стосуються, найперше, профільного розподілу гранулометричних фракцій. Материнські породи території дослідження глини проблемного генезису, здебільшого доплейстоценового віку стали причиною сповільненого водообміну, що сприяло формуванню короткопрофільних, але з потужним гумусовим горизонтом ґрунтів, як результат розвиненого гумусоакумулятивного процесу.
Коефіцієнт диференціації мулу у похованих ґрунтів Вигоди, Гермаківки та Завалля завжди менший від такого у фонових і свідчить про слабкий перерозподіл дрібнодисперсних частинок у профілі ґрунтів того часу, тоді як сірі лісові зональні ґрунти за цією величиною належать до текстурно диференційованих. Поховані ґрунти Залісся є аналогами зональних за перерозподілом мулу, причиною якого було оглинення на місці в умовах інтенсивного оглеєння ґрунтоутворюючої породи.
9. Аналіз будови профілів та властивості різновікових ґрунтів Надзбруччя свідчать про зростання гумідності клімату протягом останнього етапу голоцену (починаючи з 3000 р. т.н.), яке зумовило посилення низхідних міграційних потоків та сприяло елювіально-ілювіальній диференціації речовин, а зміна степової (лучної) рослинності лісовою й розвиток процесів опідзолення. Відповідно, еволюція ґрунтів досліджуваної території відбувалася від чорноземів до темно-сірих і сірих лісових ґрунтів під лісовою рослинністю та чорноземів опідзолених під трав'янистою.

Рекомендації виробництву

1. Для організації моніторингу якісного стану ґрунтового покриву як в межах антропогенних, так і природних ландшафтів Надзбруччя нами пропонуються фонові величини вмісту важких металів: Pb14,8±4,01; Cd0,73±0,32; Cu16,6±4,55; Ni25,8±9,0; Cr12,7±5,12; Zn42,5±13,4; Mn544±183; Cu-r0,54±0,40; Ni-r1,03±0,88; Cr-r0,56±0,19; Zn-r1,30±0,53; Mn-r12,8±22,5.
2. Будівництво земляних оборонних валів на території Надзбруччя відбувалося 2430 років тому, що доцільно враховувати при характеристиці історичних подій в Україні та аналізі діяльності людності залізного віку.
3. При палеогеографічних дослідженнях аналіз розвитку профілів різновікових ґрунтів доцільно проводити на основі відносних величин структури профілю (Н/Р, Г/Р, Г/П, П/Р), а не їх абсолютних потужностей. Для цього пропонуємо розраховувати відношення потужності гумусового горизонту, гумусованих та перехідних горизонтів до глибини залягання материнської породи.

Список використаних джерел

1. Александрова Л.Н. Лабораторно-практические занятия по почвоведению / Л.Н.Александрова, О.А.Найденова / Под ред. проф. Л.Н.Александровой. Ленинград: Агропромиздат, 1986. 296 с.
2. Александрова Т.Д. Теоретические исследования в ландшафтоведении в конце 20-го века / Т.Д. Александрова // Известия АН. Сер. географ. 2001. № 6. С. 2531.
3. Александровская Е.И. Почвенно-геохимические исследования курганов северного Кавказа / Е.И. Александровская, А.Л. Александровский // Известия АН. Серия географ. 2004. № 1. С. 7280.
4. Александровская Е.И. Историко-географическая антропохимия новое направление в науках о человеке и геосфере / Е.И. Александровская, А.Л. Александровский // Известия РАН. Серия географ. 2004. № 4. С. 1926.
5. Александровский А.Л. Эволюция черноземов в регионе среднего течения Дона в голоцене / А.Л. Александровский // Почвоведение. 1984. № 11.- С. 513.
6. Александровский А.Л. Этапы и скорость развития почв в поймах рек центра Русской равнины / А.Л. Александровский // Почвоведение. 2004. № 11. С. 12851295.
7. Александровский А.Л. Эволюция серых лесных почв предгорий Северного Кавказа / А.Л. Александровский, А.Г. Бирина // Почвоведение. 1987. № 8. С. 2839.
8. Александровский А.Л. Реконструкция палеоландшафтных условий формирования раннескифских почв Ставрополья / А.Л. Александровский, А.А. Гольева, В.С. Гунова // Почвоведение. 1997. № 5. С. 533542.
9. Александровский А.Л. Динамика условий почвообразования субатлантического периода голоцена на территории центральной лесостепи / А.Л. Александровский, Ю.Г. Чендев // Организация почвенных систем. Том 2. Труды ІІ национальной конференции с международным участием "Проблемы истории, методологии и философии почвоведения". 5 9 ноября 2007 г., г. Пущино, Московская обл.- Пущино, 2007.- С. 248 254.
10. Александровский А.Л. Радиоуглеродный возраст палеопочв голоцена в лесостепи Восточной Европы / А.Л. Александровский, О.А. Чичагова // Почвоведение. 1998. № 12. С. 14141422.
11. Алексеев А.О. Минералогические, магнитные и химические свойства палеопочв как индикаторы динамики биосферных процессов в масштабе геологического и исторического времени / А.О. Алексеев, Т.В. Алексеева // Организация почвенных систем. Том 2. Труды ІІ национальной конференции с международным участием "Проблемы истории, методологии и философии почвоведения". 59 ноября 2007 г., г. Пущино, Московская обл. Пущино, 2007. С. 237240.
12. Алексеев В.Е. Минералогический состав и эволюция глинистой части черноземов Молдавии / В.Е. Алексеев // Почвоведение. 1977. № 2. С. 126136.
13. Алифанов В.М. Циклическое формирование почвенных профилей в горных ландшафтах Монголии / В.М. Алифанов, Л.А. Гугалинская // Почвоведение. 1999. № 2. С. 195209.
14. Алифанов В.М. К истории почв центра Русской равнины / В.М. Алифанов, Л.А. Гугалинская, В.А. Ковда // Почвоведение. 1988. № 9. С. 7684.
15. Арефьева З.Н. Об эволюции пойменных почв таежной зоны (на примере поймы р. Куль-Еган) / З.Н. Арефьева // Почвоведение. 1977. № 2. С. 3341.
16. Ахтырцев Б.П. Лугово-черноземные палеопочвы эпохи бронзы Окско-Донской лесостепи / Б.П. Ахтырцев, А.Б. Ахтырцев // Почвоведение. 1990. № 7. С. 2637.
17. Ахтырцев Б.П. История формирования и эволюция черноземно-луговых палеосолонцов лесостепи Русской равнины в голоцене / Б.П. Ахтырцев, А.Б. Ахтырцев // Почвоведение. 1997. № 9. С. 10581067.
18. Безель В.С. Структура ценопопуляций одуванчика и специфика накопления тяжелых металлов / В.С. Безель, Т.В. Жуйкова, В.И. Позолотина // Экология.- 1998.- № 5.- С. 376382.
19. Бирюкова О.Н. Состав и свойства органического вещества погребенных почв / О.Н. Бирюкова, Д.С. Орлов // Почвоведение. 1980. № 9. С. 4966.
20. Ван Влие-Лану Б. Структурные грунты, бугры пучения и изменения климата в голоцене / Б. Ван Влие-Лану // Почвоведение. 1998. № 5. С. 562569.
21. Васенев И.И. Анализ почвенных сукцессий как средневременной формы эволюции почв и организации почвенного покрова / И.И. Васенев // Организация почвенных систем. Том 1. Труды ІІ национальной конференции с международным участием "Проблемы истории, методологии и философии почвоведения". 59 ноября 2007 г., г. Пущино, Московская обл. Пущино, 2007. С. 3943.
21a. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения.- К.: Наукова думка, 1990.-190 с.
22. Величко А.А. Количественные реконструкции климата Восточно-Европейской равнины за последние 450 тыс. лет / А.А. Величко, Э.М. Зеликсон, О.К. Борисова [та ін.] // Известия РАН. Серия географ. 2004. № 1. С. 725.
23. Величко А.А. Эволюция почвообразования в палеогеографическом освещении / А.А. Величко, Т.Д. Морозова // Почвоведение. 1985. № 11. С. 7686.
24. Величко А.А. Палеогеографические предпосылки дифференциации почвенного покрова и развития эрозионных процессов / А.А. Величко, Т.Д. Морозова, В.В. Бердников [та ін.] // Почвоведение. 1987. № 10. С. 102112.
25. Величко А.А. Почвенные полигенетические комплексы как системный феномен плейстоценовых макроциклов / А.А. Величко, Т.Д. Морозова, П.Г. Панин // Известия РАН. Серия географическая. 2007. № 2. С. 4454.
26. Гаель А.Г. Минералогический состав и возраст трехъярусной почвы на песках степного Дона / А.Г. Гаель, М.Н. Грищенко, А.В. Хабаров // Почвоведение. 1975. № 5. С. 8998.
27. Геннадиев А.Н. Изучение почвообразования методом хронорядов (на примере почв Приэльбрусья) / А.Н. Геннадиев // Почвоведение. 1978. № 12. С. 3343.
28. Геннадиев А.Н. Хронологическая модель дифференциации почв по элементам антропогенного микрорельэфа (Прикаспийская полупустыня) / А.Н. Геннадиев // Почвоведение. 1982. № 4. С. 3241.
29. Геннадиев А.Н. Изменчивость во времени свойств черноземов и эволюция природной среды (Ставропольская возвышенность) / А.Н. Геннадиев // Вестник Московского унта. Серия 5. География. 1984. № 5. С. 1016.
30. Геннадиев А.Н. О факторах и этапах развития почв во времени / А.Н. Геннадиев // Почвоведение. 1986. № 4. С. 102112.
31. Геннадиев А.Н. Эволюция почв и палеопочвоведение: проблемы, концепции, методы изучения / А.Н. Геннадиев, И.В. Иванов // Почвоведение. 1989. № 10. С. 3443.
32. Геннадиев А.Н. Эволюция почвенного покрова западного Прикаспия в голоцене / А.Н. Геннадиев, Т.А. Пузанова // Почвоведение. 1994. № 2. С. 515.
32а. Географічна енциклопедія України. 1 том. К.: «Українська радянська енциклопедія ім.. М.П.Бажана. С. 122123; 256257.
33. Геохимические барьеры в зоне гипергенеза / Под ред. Н.С.Касимова и А.Е.Воробьёва.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 2002.- 394 с.
34. Герасименко Н.П. Розвиток зональних ландшафтів четвертинного періоду на території України. Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.04 / Н.П. Герасименко; НАН України. Ін-т географії. К., 2004. 40 с.
35. Глазовская М.А. Проблемы эволюции почвообразования и развития почв в трудах И.П.Герасимова / М.А. Глазовская // Почвоведение. 1988. № 6. С. 7783.
36. Глазовская М.А. Геохимические основы типологии и методики исследований природных ландшафтов / М.А. Глазовская. Смоленск: Ойкумена, 2002.- 287 с.
37. Глазовская М.А. К проблеме относительного возраста субаэральных горно-луговых и горно-лесных почв Тянь-Шаня / М.А. Глазовская // Почвоведение. 2005. № 12. С. 14231435.
38. Глашенкова Н.И. Среднеплейстоценовый педогенез и природная среда в центре и на востоке Русской равнины / Н.И. Глашенкова // Почвоведение. 2005. № 4. С. 398406.
39. Голеусов П.В. Онтогенетические закономерности воспроизводства почв в антропогенных ландшафтах Лесостепи / П.В. Голеусов, Ф.Н. Лисецкий // Организация почвенных систем. Том 1. Труды ІІ национальной конференции с международным участием "Проблемы истории, методологии и философии почвоведения". 59 ноября 2007 г., г. Пущино, Московская обл. Пущино, 2007. С. 5659.
40. Гольева А.А. Фитолитный анализ голоценовых палеопочв / А.А. Гольева, А.Л. Александровский, Л.К. Целищева // Почвоведение. 1994. № 3. С. 3440.
41. Гольева А.А. Особенности почв, погребенных под курганами на юге Оренбургской области (по данным биоморфного анализа) / А.А. Гольева, О.С. Хохлова // Почвоведение. 2004. № 4. С. 415423.
42. Горбунов Н.И. Природа и скорость оглеения почв / Н.И. Горбунов, Н.В. Березина, Т.Г. Зарубина // Почвоведение. 1980. № 3. С. 4249.
43. Горбунов Н.И. Скорость растворения гипса и кальцита / Н.И. Горбунов, Л.П. Юдина, И.В. Вайнштейн // Почвоведение. 1979. № 10. С. 6569.
44. Горюнова Т.А. Тяжелые металлы (Cd, Pb, Cu, Zn) в почвах и растениях юго-западной части Алтайского края / Т.А. Горюнова // Сибирский экол. жл.- 2001.- № 2.- С. 181190.
45. Губин С.В. Диагенез почв зоны сухих степей, погребенных под искусственными насыпями / С.В. Губин // Почвоведение. 1984. № 6. С. 513.
46. Гугалинская Л.А. Погребенные позднеплейстоценовые почвы Лихвинского стратиграфического разреза / Л.А. Гугалинская // Почвоведение. 1982. № 9. С. 2135.
47. Гугалинская Л.А., Алифанов В.М. Морфогенетический анализ профиля как основа реконструкции условий почвообразования (на примере мерзлотных почв Нерчинской котловины) / Л.А. Гугалинская, В.М. Алифанов // Почвоведение. 1979. № 6. С. 519.
48. Дайнеко Е.К., Оликова И.С., Сычева С.А. Карбонатный профиль целинных черноземов и его связь с ископаемыми почвами / Е.К. Дайнеко, И.С. Оликова, С.А. Сычева // География и природные ресурсы. 1995. № 3. С. 98101.
49. Демкин В.А. Изменчивость параметров почв во времени как индикатор состояния природной обстановки в древности и средневековье (по материалам палеопочвенного изучения археологических памятников Северного Прикаспия) / В.А. Демкин // География и природные ресурсы. 1995 № 3. С. 9098.
50. Демкин В.А. Погребенные почвы в песках степного Приуралья как индикаторы палеоэкологических условий в голоцене / В.А. Демкин // Почвоведение. 1997. № 11. С. 12931305.
51. Демкин В.А. Погребенные почвы засечных черт Русского государства и вопросы древней и современной истории почвообразования / В.А. Демкин // Почвоведение. 1999. № 10. С. 12241234.
52. Демкин В.А. Почвоведение, археология, этнография: проблемы интеграции в познании истории развития природы и общества / В.А. Демкин, А.В. Борисов, Т.С. Демкина [та ін.] // Организация почвенных систем. Том 1. Труды ІІ национальной конференции с международным участием "Проблемы истории, методологии и философии почвоведения". 59 ноября 2007 г., г. Пущино, Московская обл. Пущино, 2007. С. 8690.
53. Демкин В.А. Изменение почв и природных условий полупустынного Заволжья за последние 4000 лет / В.А. Демкин, Т.С. Демкина, А.В. Борисов [и др.] // Почвоведение. 2004. № 3. С. 271283.
54. Демкин В.А. Палеопочвенные исследования археологических памятников в долине р. Иловли / В.А. Демкин, Т.С. Демкина, Л.С. Песочина [и др.] // Почвоведение. 1994. № 3. С. 1927.
55. Демкин В.А. Эволюция почв и изменение климата Восточноевропейской полупустыни в позднем голоцене / В.А. Демкин, М.И. Дергачева, А.В. Борисов [и др.] // Почвоведение. 1998. № 2. С. 148157.
56. Демкин В.А. Развитие почв нижнего Поволжья за историческое время / В.А. Демкин, М.В. Ельцов, А.О. Алексеев [и др.] // Почвоведение. 2004. № 12. С. 14861497.
57. Демкин В.А. Почвенно-археологические исследования в Заволжье / В.А. Демкин, А.В. Лукашов // Почвоведение. 1985. № 4. С. 2432.
58. Демкин В.А. О скорости и направленности почвообразовательного процесса в зоне сухих степей в голоцене / В.А. Демкин, А.В. Лукашов // Почвоведение. 1987. № 6. С. 514.
59. Демкина Т.С. Палеопочвы и природная среда северных Ергеней в эпохи энеолита и бронзы (42 тыс. до н.э.) / Т.С. Демкина, А.В. Борисов, В.А. Демкин // Почвоведение. 2003. № 6. С. 655669.
60. Длусский К.Г. Об эволюции почв в среднем плейстоцене в бассейне Оки / К.Г. Длусский // Почвоведение. 1997. № 6. С. 661668.
61. Дмитрук Ю. Еколого-геохімічний аналіз ґрунтового покриву агроекосистем / Ю.Дмитрук. Чернівці: Рута, 2006. 328 с.
62. Добровольский В.В. Геохимия микроэлементов в почве и биосфере / В.В.Добровольский // Почвоведение.- 1989.- № 12.- С. 6878.
63. Добровольский В.В. Роль выветривания и почвообразования в эволюции химического состава земной коры континентов / В.В. Добровольский // Почвоведение. 2002. № 12. С. 14131420.
64. Добровольский В.В. Роль органического вещества почв в миграции тяжелых металлов / В.В. Добровольский // Природа.- 2004.- № 7.- С. 3539.
65. Добродеев О.П. Некоторые вопросы изучения ископаемых почв лёссовых районов / О.П. Добродеев // Почвоведение. 1982. № 5.С. 9195.
66. Долотов В.А. Старопахотная почва двухтысячелетнего использования / В.А. Долотов // Почвоведение. 1984. № 1. С. 103106.
67. Дьяконов К.Н. Базовые концепции ландшафтоведения и их развитие / К.Н. Дьяконов // Вестн. Моск. унта. Сер. 5.География.2005.№ 1.С. 412.
68. Екологічний потенціал наземних екосистем / За ред. М.А.Голубця. Львів: Поллі, 2003. 179 с.
69. Елькина Г.Я. Продуктивность однолетних трав при загрязнении почв тяжелыми металлами / Г.Я. Елькина // Геоэколог. проблемы загрязн. окружающей среды тяжелыми металлами: Матлы 1-й междун. эколог. конф.-Тула, 2003.- С. 400404.
70. Зайдельман Ф.Р. Кутаны и ортштейны неоглеенных и оглеенных дерново-подзолистых почв на карбонатной морене и их диагностическое значение / Ф.Р. Зайдельман, А.С. Никифорова, А.И. Санжаров // Почвоведение. 1979. № 1. С. 2836.
71. Зеличенко Е.Н. Вычисление скорости формирование карбонатных новообразований в почве / Е.Н. Зеличенко, Э.А. Соколенко // Почвоведение. 1982. № 2. С. 123128.
72. Золотун В.П. Развитие почв юга Украины за последние 50-45 веков: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. с.-х. наук: спец. 06.01.03 "Агропочвоведение и агрофизика"/ В.П. Золотун. Киев, 1974. 73 с.
73. Иванов И.В. Почвоведение и археология / И.В. Иванов // Почвоведение. 1978. № 10. С. 1728.
74. Иванов И.В. Методы изучения эволюции почв / И.В. Иванов, А.Л. Александровский // Почвоведение. 1987. № 1. С. 112121.
75. Иванов И.В. Почвоведение и археология / И.В. Иванов, В.А. Демкин // Почвоведение. 1999. № 1. С. 106113.
76. Иванов И.В. Развитие почв бессточной равнины северного Прикаспия в голоцене / И.В. Иванов, В.А. Демкин, С.В. Губин [та ін] // Почвоведение. 1982. № 1. С. 517.
77. Иванов И.В. Хроноорганизация гумусового компонента и вопросы теории поведения природного радиоуглерода в почвах / И.В. Иванов, О.С. Хохлова // Организация почвенных систем. Том 1. Труды ІІ национальной конференции с международным участием "Проблемы истории, методологии и философии почвоведения". 59 ноября 2007 г., г. Пущино, Московская обл. Пущино, 2007. С. 151154.
78. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почварастение / В.Б. Ильин. Новосибирск: Наука, 1991.- 151 с.
79. Ильичев Б.А. Палеокатены в почвенном покрове холмистых предгорий восточной Грузии / Б.А. Ильичев, А.А. Гольева // Почвоведение. 1997. № 11. С. 12851292.
80. Ильичев Б.А. Эоловый привнос пыли в лесной зоне Русской равнины в голоцене / Б.А. Ильичев, В.О. Таргульян // Доклады АН СССР. 1981. Том 256. № 4. С. 925928.
81. Кабата-Пендиас А. Микроэлементы в почвах и растениях / А. Кабата-Пендиас, Х. Пендиас Москва: Мир, 1989.- 439 с.
82. Караваева Н.А. Агрогенные почвы: условия среды, свойства и процессы / Н.А. Караваева // Почвоведение. 2005. № 12. С. 15181529.
83. Караваева Н.А. Пахотные почвы Нечерноземья: процессно-эволюционный подход к изучению / Н.А. Караваева, С.Н. Жариков, А.Е. Кончин // Почвоведение. 1985. № 11. С. 114125.
84. Касимов Н.С. Базовые концепции и принципы геохимии ландшафтов