Скрипник Вікторія Анатоліївна. Особливості соціально-психологічної адаптації першокурсників з особливими потребами

Краткое описание

Скрипник Вікторія Анатоліївна. Особливості соціально-психологічної адаптації першокурсників з особливими потребами : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2006

Скрипник В.А.Особливості соціально-психологічної адаптації першокурсників з особливими потребами. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія”. - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2006.
Дисертаційна робота присвячена вивченню проблеми соціально-психологічної адаптації першокурсників: 1 - з особливими потребами, 2 - норми та 3 - курсантів-прикордонників. У роботі розкривається сутність соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів, її модель, механізми розвитку та вплив на динаміку окремих психічних показників поведінки та успішності навчання.
Виявлені об’єктивні та суб’єктивні детермінанти соціально-психологічної адаптації першокурсників, особливості їхніх цінностей, соціального статусу, психічних станів, стилів поведінки. Встановлені відмінності в адаптації студентів з обмеженими можливостями та студентів з нормальним здоров’ям.
Розроблена й апробована програма психологічного супроводу студентів-інвалідів з використанням методів групової та індивідуальної психопрофілактичної, психокорекційної роботи, яка дала позитивні результати.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та експериментальне розв’язання проблеми соціально-психологічної адаптації першокурсників з особливими потребами до навчання у ВНЗ, визначені детермінанти, динаміка, показники адаптації студентів, розроблена програма їхнього психологічного супроводу.
1. Проведений теоретичний аналіз наукових досліджень виявив проблеми соціально-психологічної адаптації першокурсників з обмеженими можливостями, які зумовлені новою соціальною ситуацією їхнього розвитку у ВНЗ, неадекватним ставленням інших та їх самих до своєї інвалідності, складністю спілкування та взаємин з одногрупниками та викладачами.
2.Запропонована та науково обгрунтована модель процесу соціально-психологічної адаптації першокурсників-інвалідів як складний динамічний процес входження індивіда у нову ситуацію розвитку, змін особистісних станів, поведінкових реакцій, властивостей особистості. Відповідно до неї робиться припущення, що дезадаптованість студентів характеризується неадекватними самооцінкою, психогенними реакціями, емоційною нестабільністю, тривожністю, низькими мотивацією досягнень та успішністю навчання. Процес соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів впливає на зміну мотиваційної, когнітивної, емоційно-чуттєвої та поведінкової сфер особистості.
3. У дослідженні дібраний та апробований комплекс методів та методик, який дав змогу провести порівняльний аналіз перебігу соціально-психологічної адаптації у першокурсників: курсантів ВВНЗ та студентів ВНЗ, норми і з обмеженими можливостями, передусім їхніх психічних станів, ціннісних орієнтацій, самооцінок, типів поведінки, рівнів успішності навчання та ін.
4. Детермінантами, які негативно позначаються на соціально-психологічній адаптації першокурсників з обмеженими можливостями, є інвалідність, на яку накладаються соціальні чинники: нетовариське ставлення до них ровесників, надмірна увага навколишніх до їхніх проблем, фактор неповної сім’ї, труднощі у навчанні, неадекватність виховання у сім’ї, низька психологічна культура викладачів ВНЗ та ін. Встановлені суттєві відмінності у показниках соціально-психологічної адаптації студентів з обмеженими можливостями та студентів норми. Перші найчастіше почуваються самотніми, незахищеними, переживають страх перед навколишнім світом, а тому для його зниження шукають допомоги надійних друзів. Якщо у студентів норми до ядра цінностей входить діяльне активне життя, то у студентів-інвалідів ця цінність виявлена на периферії, що вказує на їхню знижену мотивацію самореалізації, їх певну соціальну незрілість та примирення зі своїм низьким статусом у студентській групі. Внаслідок дезадаптованості і високої залежності від інших першокурсники-інваліди часто схильні шукати шляхи вирішення конфлікту на поведінковому рівні шляхом пристосування до суперника, ригідних форм поведінки, які блокують можливість реалізації свого власного потенціалу. Протягом першого року навчання у студентів з особливими потребами та у студентів норми виявляється складна динаміка зміни психічних станів, працездатності, соціально-психологічної адаптованості. Значно гірші показники виявлені у студентів-інвалідів, порівняно зі студентами норми. Висока тривожність у студентів з обмеженими можливостями зовні виявляється у безпорадності, невпевненості у собі, безсиллі перед навчальними та виховними завданнями, зниженні мотивації та успішності навчання, негативних психічних станах. У них найчастіше переважає пасивно-страждальна позиція, невпевненість у собі і у стабільності ситуації, а агресивність постає, як форма образи та аутоагресії.
5. Розроблена програма психологічного супроводу дезадаптованих першокурсників з обмеженими можливостями. Вона включає психокорекційну, профілактичну роботу з інвалідами: методи соціально-психологічного тренінгу, психодрами, арттерапії, програвання психотравматичних ситуацій, вправи на розвиток психологічної культури. Використання зазначених методів групової та індивідуальної психокорекційної роботи зі студентами експериментальної групи істотно вплинуло на підвищення мотивації, самоповаги, покращення самоконтролю, емоційної стійкості, впевненості у собі. Усе це стало наслідком зняття у формувальному експерименті психотравматичного досвіду спілкування з педагогами та одногрупниками, зниження тривожності, агресивності тощо.
Предметом подальших досліджень може стати вивчення відмінностей у соціально-психологічній адаптації студентів-інвалідів ВНЗ залежно від гендерних, вікових відмінностей, різної нозології захворювання та типів вищих навчальних закладів, а також взаємин у сім’ї.