Каталог / МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ / Анатомия человека
скачать файл:
- Название:
- СТРУКТУРНО – ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ КРІОГЕННОМУ ПАНКРЕАТИТІ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ
- Альтернативное название:
- Структурно - функциональные ИЗМЕНЕНИЯ двенадцатиперстной кишки при ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ криогенной ПАНКРЕАТИТЕ И ИХ КОРРЕКЦИЯ
- ВУЗ:
- ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО”
- Краткое описание:
- МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО”
На правах рукопису
ШУТУРМА ОЛЕНА ЯРОСЛАВІВНА
УДК 616.34201802:616.37002001.19]092.9
СТРУКТУРНОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ КРІОГЕННОМУ ПАНКРЕАТИТІ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ
14.03.01 нормальна анатомія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Науковий керівник:
Лісничук Наталія Євгенівна
кандидат біологічних наук, доцент
Тернопіль 2008
ЗМІСТ
Стор.
Перелік умовних позначень 4
Вступ 5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 11
CУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮ
ВАНЬ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА ЇХ МЕДИКАМЕН
ТОЗНА КОРЕКЦІЯ
1.1. Дванадцятипала кишка як „гіпофіз” шлунковокишкового тракту 11
1.2. Особливості структурної організації перебігу місцевих імунних
реакцій в тонкій кишці 21
1.3. Структурнофункціональні зміни дванадцятипалої кишки за умов
супутнього ураження органів панкреатогепатобіліарної зони 29
1.4. Медикаментозна корекція реактивних ентеритів за допомогою
антиоксидантів та ентеросорбентів 31
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 40
2.1. Постановка досліду і об’єкт досліджень 40
2.2. Методи дослідження та їх обґрунтування 41
РОЗДІЛ 3 СТРУКТУРНОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ БІЛИХ ЩУРІВ В НОРМІ 46
3.1. Морфологічні показники стінки дванадцятипалої кишки інтактних
білих щурів 46
3.2. Біохімічні параметри крові та показники імунологічної
резистентності у інтактних білих щурів 53
РОЗДІЛ 4 СТРУКТУРНО ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПАНКРЕАТИТІ 56
4.1.Структурні зміни стінки дванадцятипалої кишки за умов експеримен
тального панкреатиту різної тривалості 56
4.2. Зміни імунного статусу і біохімічні параметри крові білих щурів за умов експериментального пакнкреатиту різної тривалості 74
РОЗДІЛ 5 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНО
СТІ ЗАСТОСУВАННЯ СОРБЕНТУ ГСГД ТА АНТИОКСИДАН
ТУ ЛІВОЛІН ФОРТЕ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ СТРУКТУРНИХ ПОРУШЕНЬ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬ
НОГО ПАНКРЕАТИТУ 80
5.1. Вплив вуглецевого сорбенту ГСГД і препарату Ліволін форте на
структурні зміни дванадцятипалої кишки білих щурів при експеримен
тальному панкреатиті 80
5.2. Вплив вуглецевого сорбенту ГСГД і антиоксидно вітамінного
комплексу Ліволін форте на перебіг імунних процесів та показники
крові білих щурів при експериментальному панкреатиті 103
РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 116
ВИСНОВКИ 141
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 144
ДОДАТКИ 177
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АОС антиоксидна система
ГСГД гемосорбент гранульований дилігандизуючий
ДК дієновий кон’югат
ДПК дванадцятипала кишка
ЕІ ендогенна інтоксикація
ЕІі еритроцитарний індекс інтоксикації
ІС імунна система
ІК імунні комплекси
МДА малоновий діальдегід
КТ каталаза
К смп коефіцієнт середньо молекулярних пептидів
ПЗ підшлункова залоза
ПАК пероксидазна активність крові
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
СОД супероксиддисмутаза
СМП середньо молекулярні пептиди
ФАЛ фагоцитарна активність лейкоцитів
% ФЛ відсоток фагоцитуючих лейкоцитів
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦП церулоплазмін
ШКТ шлунковокишковий тракт
Іg A імуноглобулін А
Іg М імуноглобулін М
Іg G імуноглобулін G
S Іg A секреторний імуноглобулін А
ВСТУП
Актуальність теми. Актуальність проблем, які пов’язані з сучасним станом гастроентерології, обумовлена значним зростанням поширеності захворювань органів панкреатогепатобіліарної системи [1, 2, 3, 4]. На жаль, власне ці патології характеризуються тяжким та прогресуючим перебігом, що спричиняє передчасну інвалідизацію і смерть хворих працездатного віку. В етіології і патогенезі ураження органів травного тракту першочергове місце відводиться вживанню неякісних та забруднених продуктів харчування і води, хімізація всіх галузей життєдіяльності людини, складна екологічна ситуація в цілому, безконтрольне вживання медикаментів, які зумовлюють стрес, метаболічні та мікроциркуляторні порушення [5, 6, 7]. Патогенез уражень печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози і ефективність їхньої корекції залежить не тільки від структурнофункціональних змін в цих органах, але й від порушень функції та структури дванадцятипалої кишки (ДПК), що зумовлено її вагомою роллю в регуляції роботи травної системи [8, 9, 10, 11]. Анатомічний і фізіологічний зв’язок органів системи травлення зумовлює розвиток системних уражень [12, 13, 14, 15]. В цьому плані не є виключенням і захворювання підшлункової залози (ПЗ), при яких спостерігається втягнення в патологічний процес інших органів травної системи. Невдалі результати хірургічного, а часто і консервативного лікування давно наводять медиків на думку про те, що вагому роль у виникненні уражень ПЗ відіграють патологічні процеси у ДПК [16, 17, 18]. На сьогоднішній день відсутнє чітке уявлення як про першопричину, так і про віддалені наслідки поєднаних патологій органів панкреатогепатобіліарної зони. При цьому слід зауважити, що ДПК є важливою складовою частиною єдиної біліарної системи і до сьогоднішнього
дня становить предмет детальних і всесторонніх досліджень
морфологів, ендокринологів, гастроентерологів, імунологів та ін.
Зростаючі показники захворюваності на гострий панкреатит, висока летальність та інвалідизація хворих вимагають глибокого розуміння патогенетичних механізмів розвитку захворювання та пошуку нових методів комплексного лікування. Діагностика ураження ДПК при хронічному панкреатиті має важливе практичне значення, проте цьому питанню приділяється мало уваги. Також необхідно відмітити, що в даний час відсутні прямі морфологічні показники, які б відображали функціональний стан ДПК, а судити про гістофізіологію органа лише на основі вибірково проведених гістологічних і гістохімічних досліджень є справою важкою і досить суперечливою. [19, 20, 21, 22, 23, 24, 25].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень Центральної науководослідної лабораторії та є частиною науководослідної роботи на тему Структурнофункціональні особливості тонкої та товстої кишок при поєднаних патологіях органів панкреатогепатобіліарної зони”, № держреєстрації 0105U002719. Автор є співвиконавцем розділу Морфофункціональна характеристика уражень тонкої кишки при експериментальному панкреатиті”.
Тема дисертаційної роботи затверджена проблемною комісією Морфологія людини” (протокол № 60 від 4 червня 2004 р.).
Мета і задачі дослідження. Встановити закономірності структурнофункціональних змін дванадцятипалої кишки при експериментальному кріогенному панкреатиті та обгрунтувати доцільність застосування сорбційних та антиоксидних середників.
1. Провести поглиблений морфологічний та морфометричний аналіз структурних компонентів стінки дванадцятипалої кишки інтактних тварин, дослідити біохімічні та імунологічні показники їх крові.
2. Встановити характер морфометричних, гістологічних та електронномікроскопічних змін структурних компонентів стінки дванадцятипалої кишки тварин в процесі розвитку експериментального кріогенного панкреатиту.
3. Дослідити біохімічні показники крові, стан антиоксидної та імунної систем в динаміці при експериментальному кріогенному панкреатиті та його корекції.
4. Дослідити вплив сорбційного та антиоксидного середників на динаміку морфологічних і морфометричних змін стінки дванадцятипалої кишки, а також біохімічні та імунологічні показники крові піддослідних тварин.
Об’єкт дослідження. Експериментальний кріогенний панкреатит.
Предмет дослідження. Морфологічні зміни дванадцятипалої кишки піддослідних тварин при експериментальному кріогенному панкреатиті та після застосування коригуючих чинників.
Методи дослідження: Морфологічні: гістологічні (світлооптичні та електронномікроскопічні) для вивчення закономірностей структурної організації стінки дванадцятипалої кишки, а також її змін при кріогенному пакнкреатиті; морфометричні для дослідження кількісних характеристик шарів стінки дванадцятипалої кишки, біохімічні та імунологічні для оцінки стану антиоксидної та імунної систем організму, статистичні для об’єктивізації отриманих кількісних даних використовували методи варіаційної статистики з визначенням критерію Стьюдента.
Наукова новизна одержаних результатів.
У роботі вперше за допомогою комплексу методів дослідження мікроскопічних, електронномікроскопічних, морфометричних, біохімічних та імунологічних вивчено особливості і динаміку морфофункціональних змін стінки дванадцятипалої кишки, зміни стану антиоксидної системи та імунологічної реактивності організму дослідних тварин при експериментальному кріогенному панкреатиті у різні терміни досліду, а також запропоновані адекватні методи корекції даної патології.
Уперше виявлено особливості деструктивних змін усіх структур слизової оболонки дванадцятипалої кишки при експериментальному панкреатиті. Доведено, що на фоні значних розладів судинної системи органу порушується структура як слизової оболонки, так і її підслизової основи, суттєво змінюються їх морфометричні параметри, виявляються істотні мікроциркуляторні розлади.
Уперше показано, що суттєва активізація процесів вільнорадикального окиснення, підвищене накопичення в крові токсичних продуктів перекисного окиснення ліпідів, ослаблення ферментативних і нефермантативних систем антиоксидного захисту призводять до прогресування патологічного процесу. Одночасно виявлено суттєве зниження активності клітинного імунного захисту та активація гуморальної ланки імунітету.
Уперше встановлено, що застосування вуглецевого сорбенту ГСГД та антиоксидного комплексу Ліволін форте призводить до нормалізації структури, морфометричних параметрів усіх компонентів слизової оболонки та підслизової основи дванадцятипалої кишки, біохімічних та імунологічних показників крові білих щурів за умови кріогенного ураження підшлункової залози.
Практичне значення одержаних результатів.
Запропоновано нові морфометричні параметри для діагностики патологічних змін стінки дванадцятипалої кишки, які об’єктивно оцінюють ступінь ураження даного органа, визначають стадії патологічного процесу. Результати проведеного дослідження мають істотне значення для обгрунтування адекватних методик корекції патологічних змін у стінці дванадцятипалої кишки при експериментальному кріогенному панкреатиті.
Основні положення дисертаційної роботи впроваджені в навчальний
процес і науководослідну роботу на кафедрах анатомії людини, патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною, гістології та ембріології Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, кафедрах топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, цитології та ембріології «Української медичної стоматологічної академії» (м. Полтава), кафедрах анатомії людини Одеського державного медичного університету, Харківського національного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедрі анатомії людини та курсу гістології Буковинського державного медичного університету, кафедрі гістології, цитології та ембріології і Науководослідного центру Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача.
Автором самостійно здійснено інформаційний пошук, аналіз джерел літератури. На основі встановлення актуальності та ступеня вивчення проблеми сформульовано мету та задачі роботи, обґрунтовано вибір об’єкта і методів дослідження. Здобувачем особисто виконано експериментальне моделювання патології, статистичний аналіз результатів, розроблено основні теоретичні та практичні положення роботи.
Спільно з працівниками Центральної науководослідної лабораторії державного вищого навчального закладу Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського” здійснено гістологічні, електронномікроскопічні, морфометричні, біохімічні та імунологічні дослідження на експериментальному матеріалі.
Здобувачем особисто написані всі розділи дисертації. Аналіз та узагальнення одержаних результатів, обгрунтування висновків проведено спільно з науковим керівником. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал, отриманий
дисертантом у процесі виконання досліджень.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на VІІІму і ХІІ Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2004, 2008), в Матеріалах першої і другої Всеукраїнських морфологічних наукових конференціях „Карповські читання” (Дніпропетровськ, 2004, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт (3 самостійно), з них 5 статтей у фахових наукових виданнях, які рекомендовані ВАК України.
- Список литературы:
- Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у встановленні закономірностей морфофункціональних змін структурних компонентів стінки дванадцятипалої кишки при експериментальному кріогенному панкреатиті та в умовах застосування коригуючих чинників. Результати проведеного комплексного дослідження та їх порівняльний аналіз дозволили визначити cтупінь морфофункціональних змін у стінці дванадцятипалої кишки та характер метаболічних порушень при експериментальному кріогенному панкреатиті та обгрунтувати доцільність застосування сорбційного та антиоксидного коригуючих чинників.
1. Змодельований кріогенний панкреатит викликає реактивні зміни структурних компонентів слизової оболонки дванадцятипалої кишки та її підслизової основи. Компенсаторна перебудова органу на 2 добу досліду супроводжується розширенням просвітів і кровонаповненням судин, змінами морфометричних параметрів: потовщенням (в 1,3 рази ) і деформацією ворсинок, збільшенням висоти стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою у середній частині ворсинок (на 9 %), потовщенням слизової оболонки, підслизової основи (в 1,2 рази), зниженням мітотичного індексу епітелію крипт (в 1,7 рази). Порушення ультраструктури мікроворсинок на апікальному полюсі стовпчастих епітеліоцитів відображає погіршення процесів пристінкового травлення та всмоктування.
2. При експериментальному кріогенному панкреатиті найбільш виражені деструктивні зміни в слизовій оболонці та підслизовій основі встановлені на 7 добу спостереження. Гістологічно значні розлади судинної системи органу поєднуються з деструкцією всіх компонентів слизової оболонки та підслизової основи дванадцятипалої кишки, суттєво змінюються їх морфометричні параметри у порівнянні з показниками інтактних тварин (товщина підслизової основи зростала на 33,2 %; товщина власної пластинки слизової оболонки збільшувалася на 30,0 %; товщина ворсинок збільшувалася на 40,0 %, мітотичний індекс знижувався на 90,0 %). Значно змінюється фазний характер секреції екзокриноцитів кінцевих секреторних відділів дуоденальних залоз. Субмікроскопічно на фоні порушення стінки гемокапілярів відбувається посилення лімфоцитарної інфільтрації, зростання числа імуноцитів в сполучній тканині стінки дванадцятипалої кишки.
3. На 14 добу досліду після змодельованого кріогенного панкреатиту наявні ознаки регенераторних процесів та відносної нормалізації структур стінки дванадцятипалої кишки. Менш виражене кровонаповнення судин, лімфо і гістоцитарна інфільтрація строми органу. Покращується структура стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою. Морфометричні показники стінки дванадцятипалої кишки менше, ніж у попередні терміни досліду, але відрізняються від показників норми, мітотичний індекс зріс в 1,2 рази у порівнянні з 7 добою спостереження.
4. В умовах даної патології, особливо на 7 добу досліду, відбувається суттєва активізація процесів вільнорадикального окиснення, підвищене накопичення в крові токсичних продуктів перекисного окиснення ліпідів (вміст ДК зростав в 2,1 рази, МДА 7 разів, Ксмп 1,4 рази, рівень ЕІІ 1,8 рази), ослаблення ферментативних і нефермантативних систем антиоксидного захисту, що призводить до розвитку токсемії та, як наслідок, до генералізації патологічного процесу. Одночасно виявлене зниження факторів клітинного імунного захисту (ФЧ знизилося в 1,3 рази, а %ФЛ в 1,2 рази) та істотне зростання ЦІК у 3,8 разів, що сприяло поглибленню деструктивних змін структурних компонентів дванадцятипалої кишки.
5. Поєднане застосування вуглецевого сорбенту ГСГД та антиоксидного комплексу Ліволін Форте вже на 7 добу досліду знижувало ступінь структурних уражень стінки дванадцятипалої кишки, що проявлялося зменшенням судинних розладів та набряку сполучної тканини, активацією ендотелію гемокапілярів, посиленням проліферативної активності епітелію крипт (мітотичний індекс зростає на 50,0 %). Субмікроскопічно покращується структура стовпчастих епітеліоцитів, їх мікроворсинок, що відображає покрашення пристінкового травлення. Відновлюється фазний характер секреції гландулоцитів дуоденальних залоз, зменшується вираженість лімфоцитарної інфільтрації.
6. Використання сорбенту ГСГД та антиоксидновітамінного комплексу Ліволін Форте при кріогенному панкреатиті на 7 і особливо на 14 доби спостережень сприяє суттєвому зниженню процесів прооксидації та відновленню функціональної активності ферментативних та неферментативних ланок антиоксидного захисту, позитивно впливає на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету і відновлення фагоцитарної активності лейкоцитів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мосієнко Г. П. Деякі особливості функціональних захворювань травного каналу в осіб молодого віку / Г. П. Мосієнко // Лікарська справа. Врачебное дело. 2006. № 4. С. 3741.
2. Лісничук Н. Є. Морфологічна характеристика судинного русла частин дванадцятипалої кишки у експериментальних тварин / Н. Є. Лісничук, М. С. Гнатюк // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету, Серія: Біологія. 2001. № 1 (12). С. 6064.
3. Меланіч С. Л. Особливості мікроскопічної характеристики слизової оболонки гастродуоденальної зони при хронічному калькульозному холециститі в поєднанні з пептичною виразкою та хронічним гастродуоденітом / С. Л. Меланіч // Сімейна медицина. 2006. № 4. 6063.
4. Уровень распространенности заболеваемости болезнями органов пищеварения у городских жителей / И. Е Кушнир, Филлипов, З. Н.Шмигель, Л. Н. Петречук [и др.] // Гастроентерологія. 1999. Вип. 28. С. 79.
5. Піскун Р. П., Полеся Т. Л., Дацюк Т. О. Моніторинг забруднення важкими металами харчових продуктів Вінницької області / Р. П. Піскун, Т. Л. Полеся, Т. О. Дацюк // Материалы ХІІІ Международного симпозиума «Экология и здоровье». Симферополь Алушта, Издательство Таврия. 2004. С. 383 385.
6. Піскун Р. П. Структурні зміни тонкої кишки при токсичному ураженні фосфамідом та в умовах корекції високодисперсним кремнеземом / Р. П. Піскун // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. Тернопіль. 2006. Т. 6, № 2. С. 154 157.
7. Маев И. В. Болезни двенадцатиперстной кишки / И. В.Маев, А. А. Самсонов. М. : МЕД прессинформ, 2006. 511 с.
8. Білько І. П. Морфологическая диагностика заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки / І. П. Білько. К. : Здоров’я. 1978. 180 с.
9. Корепанов А. И. Состояние дуоденального эпителия при заболеваниях двенадцатиперстной кишки / А. И. Корепанов // Клиническая медицина. 2004. № 11. С. 2930.
10. Панас С. В. Морфологія слизової оболонки шлунка у хворих на хронічні гастрити / С. В. Панас // Вісник наукових досліджень. 2004. № 4. С. 3436.
11. Гапонюк В. В. Успішне лікування хворого з некротичним ентеритом у ЦРЛ / В. В. Гапонюк // Практична медицина. 1999. № 12. С. 8183
12. Каримов Х. Я. Собирова Р. А. Некоторые патофизиологические аспекты острого панкреатита / Х. Я. Каримов, Р. А. Собирова. Ташкент, 1998. С. 2334.
13. Банадига Н. В. Особливості діагностики підшлункової залози в дітей з патологією гепатобіліарної зони / Н. В. Банадига, О. М.Дутчак // Клінічна та експериментальна патологія. 2006. № 3. С. 912.
12. Дибиров А. Д. Изменения органов панкреатогепатодуоденальной зоны при экспериментальном остром липогенном панкреатите / А. Д. Дибиров, В. А. Петухов, М. Д. Донскова [та ін.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2000. Т. 130, № 8. С.232236.
13. Руднєв О. М. Морфофункціональний стан стінки тонкого кишечника під впливом малих доз внутрішнього та зовнішнього радіоактивного опромінення в експерименті / О. М. Руднєв // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. № 4. С. 1013.
14. Багненко С. Ф. Рухляда Н. В. Диагностика нарушений моторной функции дванадцатиперстной кишки как причины хронического билиарного панкреатита / С. Ф. Багненко, Н. В. Рухляда // Вестник хирургии. 1999. Т. 158, № 3. С.2125.
15. Губергриц Н. Б. Функциональные нарушения тонкой кишки при хроническом панкреатите / Н. Б. Губергриц // Врачебное дело. 2001. № 3. С.912.
16. Кумар С. Особенности течения хронического панкреатита, сочетанного с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. / С. Кумар. Краснодар, 1999. 20 с.
17. Велигоцкий Н. Н. Проблемы хирургического лечения хронического панкреатита / Н. Н. Велигоцкий, Д. В. Оклей // Международный медицинский журнал. 2006. № 1. С.4550.
18. Филимонов М. И. Деструктивный панкреатит. Комплексная диагностика и лечение / М. И. Филимонов, Б. Р. Гельфанд, С. З. Бурневич // Новый медицинский журнал. 1998. № 3. С.1013.
19. Каримов Х. Я. Динамика морфологических изменений в тканях поджелудочной железы, печени и слизистой оболочки тонкой кишки при остром панкреатите / Х. Я. Каримов, Хайрулло Угли Муродулло // Лікарська справа. 2002. № 1. С.105106.
20. Лісничук Н. Є. Структурні зміни дванадцятипалої кишки за умов гострого експериментального панкреатиту / Н. Є. Лісничук, О. Я. Шутурма // Вісник морфології. 2005. Т. 1, № 11. С. 4244.
21. Сидоренко Г. И. Экология человека и гигиена окружающей среды на пороге ХХІвека / Г. И. Сидоренко, С. М. Новиков //Гигиена и санитария. —1999. —№5. С. 36.
23. Уровень распространенности заболеваемости болезнями органов пищеварения у городских жителей / Ю. А. Филлипов, З. Н. Шмигель, Л. Н.Петречук [и др.] // Гастроентерологія. 1999. Вип.. 28. С. 79.
24. Acute renal failure as a complication of acute pancreatitis / D. Ljutic, T. PiplovicVukovic, V. Raos, P. Andrews // Ren. Fail. 1996. Vol.18, №4. P. 629
25. Bennett G. L. Pancreatic ultrasonography / G. L. Bennett, L. E Hann // Surg. Clin. North. Am. 2001. Vol.81(2). P.259281.
26. Brenner B. M. Kidney development / B. M. Brenner // The Kidney, New York. 1996. Vol. 1. P. 632695.
27. Губергриц Н. Б. Сфинктер Одди «Наполеон» желчных и панкреатических протоков и его «мундир» фатеров сосок / Н. Б. Губергриц,
Г. М. Лукашевич, Ю. А. Загоренко // Сучасна гастроентерологія. 2006. Т. 27, № 1. С. 5665.
28. Working party report: Guidelines for the management of acute pancreatitis / J. Toouli, M. Brooke Smith, C. Bassi et al. // J. Gastroenterol. Hepatol. 2002. Vol.17. P.1.
29. Эндоскопическое изучение слизистой оболочки большого дуоденального сосочка / В. Я.Заводнов, В. С. Городинская // Актуальные вопросы гастроэнтерологии. 1976. Т. 2, № 9. С. 128132.
30. Atlas of human anatomy / H. Frank, M. D. Netter. Summit, Nev Jersey. P.514
31. Краев А. В. Анатомия человека / А. В. Краев. М. : Медицина, 1978. 495 с.
32. Должиков А. А. Структура большого сосочка двенадцатиперстной кишки (сравнительное морфологическое и экспериментальное исследование): дис. на здобуття наук. ступеня док. мед наук / А. А.Должиков. Курск, 1997. 291 с.
33. Айзек Азимов Популярная анатомия. Строение и функции человеческого тела / Пер. с англ. О.Д. Сидоровой. М. : ЗАО Центрполиграф, 2004. 398 с.
34. Нечипай А. М. Эндоскопическая характеристика большого сосочка двенадцатиперстной кишки и папилярной области / А. М.Нечипай, А. А. Будзинский, Т. В. Коваленко [и др.] // Российский журнал гастроєнтерелогии, гепатологии и колопроктологии. 2000. № 4. С. 80 86
35. Bennett G. L., Hann L. E Pancreatic ultrasonography / G. L. Bennett, L. E. Hann // Surg. Clin. North. Am. 2001. Vol.81(2). P.259281.
36. Волкова О. В. Епецкий Ю. К., Основы гистологии с гистологической техникой / О.В. Волкова, Ю.К. Епецкий. М. : «Медицина», 1982. 265 с.
37. Valderrama F., Babia T. Actin microfilaments are essential for the cytological positioning and morphology of the Golgi complex // Eur. J. Cell Biol. 1998. Vol. 76, № 1. P. 917.
38. Зуфаров К. А. Компенсаторно происпособительные процессы в кишечнике / Зуфаров К. А., Байбеков И. М.,. Ходжиметов А. А. Москва: «Медицина»,1974. 207 с.
39. Структурні зміни дванадцятипалої кишки за умов гострого експериментального панкреатиту / Сорока Юрій, Шутурма Олена // 8-й міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 10-12 травня 2004 р. : матеріали конгресу. Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. С. 173.
40. The pancreatitis classification of Marscilles Rome 1988 / H. Sarles, G. Adler, R. Dani et al. // Seand. J. Gastroenterol. 1989. Vol.24, №6. P.641642.
41. Практические возможности повышения диагностического значения традиционных лабораторних тестов при хроническом рецидивирующем панкреатите / Н. Б. Губергриц, Ю. В. Линевский, Г. М. Лукашевич [и др.] // Сучасна гастроентерологія. 2002. Т. 7, № 1 С. 2832.
42. Морфологічні зміни слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки при виразковій хворобі ускладненій рецидивною шлунковокишковою кровотечею / В. О. Шапринський, І. В. Павлик, В. М. Вернигородський [та ін.] // Вісник морфології. 2003. Т. 1, № 13. С. 109114.
43. Порушення функцій мітохондрій у розвитку патологічних процесів М. П.Судаков, С. Б.Нікіфоров, В. А.Дєєв [та ін.] // Лабораторна діагностика. 2007. Т. 42, № 4. С. 6976.
44. Rayat CS. Ultrastructural morphometry using dual axes tangential scale: a technical revelation. / CS. Rayat // Indian J Pathol Microbiol. 2005. № 48(2). Р. 194196.
45. Півторак В. І. Ультраструктурні особливості ендокриноцитів слизової оболонки тонкої кишки та шлунка при гострій кишковій непрохідності / В. І. Півторак, М. В. Бурков // Вісник проблем біології і медицини. 2006. Вип. 2. С. 136139.
46. Новиков А. В. Морфометрическая и иммуногистохимическая
характеристика хронического гастродуоденита у подростков / А. В. Новиков, С. Д. Косюра, Г. И. Сторожков // Архив патологи. 1994. Т. 56, .№ 23. С.2327.
47. Состояние APUDсистемы кишечника и морфологическое изменения во внутренних органах взрослых кроликов, зараженных токсигенными холерными вибрионами / С. А. Бугоркова, И. В. Исупов, Т. В. Бугоркова [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 2000. № 9. С. 1114.
48. Apoptosis and proliferation of acinar and islet in chronic pancreatitis evidence for differential cell loss mediating preservation of islet function / A. C. Bateman, S. M. Turner, K. S. A. Thomas [et al.] // Gut. 2002. Vol. 50. P. 542 548.
49. Atlas of Clinical Gastroenterology / A. Forbes, J.J. Misiewicz, C.C. Compton [et al.]. 3. Ed. Edinburgh et al. : Elsevier Mosby, 2005. 358 p.
50. Городинская В. С. Строение и гистохимические особенности слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки при некоторых заболеваниях органов пищеварения (на материале прицельных биопсий): дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / В. С. Городинская. Москва, 1976. 186 с.
51. Афанасьева Ю. И. Гистология [4е изд. переработаное и дополненое] / Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юрина. - 1999 М. : «Медицина». 671 с.
52. Ультраструктурні зміни слизової оболонки тонкої кишки за умов кадмієвої інтоксикації / О. І.Дєльцова, С. Б. Геращенко, М. І. Грищук [та ін]. // Карповські читання: Матеріали III Всеукраїнської наукової морфологічної конференції (Дніпропетровськ, 1114 квітня 2006р.). Дніпропетровськ: Пороги, 2006. 86с.
53. Кравець В. В. Динаміка ультраструктурних змін епітеліоцитів слизової оболонки тонкої кишки в умовах дії на організм техногенних мікроелементозів / В. В. Кравець / Світ медицини та біології. 2008. Частина 3, № 2. С. 102 104.
54. Благодаров В. Н. Ультраструктурные изменения клеток Панета в криптах
слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки при дуодените и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с Helicobacter pylori / В. Н.Благодаров, А. Н.Бурый, Э. В. Черкасов // Вісник морфології. 2003. № 1. С. 4345
55. Черкасов Е. В. Пошкодження клітин Панета та апоптоз епітеліальних стовбурових клітин при дуоденіті та виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori / Е. В. Черкасов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2003. № 3. С. 1315.
56. Гребенев А. Л. Болезни кишечника / А. Л.Гребенев, Л. П. Мягкова. М : Медицина, 1994. 400 с.
57. Садоков В. М. Клиническое течение алкогольного панкреатита / В. М. Садоков // Терапевтический архив. 2003.- № 2. - С. 4548.
58. Берлин А. Б. Атлас патологической гтстологии слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки / А. Б.Берлин, Б. Г. Лисочкин, Г. Н. Сафонов [и др.]. М. : 1975.
59. Крышень П. Ф. Морфологическая диагностика заболеваний желудка и двенадцатиперстной кишки / П. Ф.Крышень, Ю. В. Пругло. К. : Здоров’я. 1978. 180 с.
60. Визначення вираженості запальних змін слизової оболонки органів шлунково кишкового тракту при ендоскопічному дослідженні Беспалова О. В., Крилова О. О., Степанова О. В. // Інф. лист МОЗУ Укрпатентінформ, Київ. 2003. 3 с.
61. Коровіна Н. А. Екзокринна недостатність підшлункової залози / Н. А. Коровіна, І. Н. Захарова // Питання сучасної педіатрії. 2003. Т.2, № 5. С. 3540.
62. Садоков В. М. Клиническое течение алкогольного панкреатита / В. М. Садоков // Терапевтический архив. 2003. - №2. - С. 4548.
63. Коротько Г. Г. Ферменты пищеварительных желез в крови (очерки о ферментном гомеостазе) / Г. Г.Коротько. Ташкент: Медицина, 1983. 212 с.
64. Уголев А. М. Исследование пищеварительных ферментов у человека / А. М.Уголев, Н. Н. Иезуитова, Ц. Г. Масевич [и др.]. Л. : Наука, 1969. 216 с.
65. Issenman L.D. Transpancreatic transport of digestive enzyms / L.D.Issenman, S.S. Rothman. Biochiv. Et Biophys. Acta, 1979, Vol 585, № 3. р. 321 332
66. Шлыгин Г. К. Ферменты кишечника в норме и патологи / Г. К. Шлыгин. Л. : „Медицина,” Ленградское отделение, 1967. 271 с. (Академия медицинских наук).
67. Kararti Tugrul T. Comparison of the gastrointestinal anatomy, physiology and biochemistry of humans and commonly used laboratory animals / T. Kararti Tugrul // Biopharm. and Drug Dispos. 1995. Vol. 16. P. 351380.
68. Белоусов С. С. Механизмы нарушений моторной функции кишечника / С. С.Белоусов / Болезни тонкой и толстой кишки на пороге ХХІ века. М. : 1999. С. 2 4.
69. Коротько Г. Ф. Регуляция секреции поджелудочной железы / Г. Ф.Коротько // Российский журнал гастоэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. № 4. С. 6 15.
70. Chronic pancreatitis / Novel concepts in biology and therapy / Edited by M. W. Buchier, H. Friess, W. Unl. Berlin; Wien: Wissenchafts Veriag A. Blackwell Publishing Company. 2002/ 614 p.
71. Гдаль В. Діагностика зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози при хронічному панкреатиті та цукровому діабеті / В.Гдаль, З. Морозова, Ю Чичула // Ліки України. 2001. № 10. С. 52 54
72. Меньшикова В. В Гастроинтестинальные гормоны: научный обзор. / Под. ред. проф. В. В. Меньшикова. Москва, 1978. 123 с.
73. Основы клинической эндокриннологии системы пищеварения / Л. И. Геллер. Владивосток, 1988. 152 с. (Издательство Дальневосточного университета).
74. Hering Smith K. S. Metabolic support of collecting duct transport / K. S. Hering Smith // Kidney Int.. 1998. V 53, № 2. P. 408415.
75. Pfoller W. Structure, function, correlation in rat kidney / W. Pfoller Berlin,
Heidelberg, New York. 1982. 170 p.
76. Working party report: Guidelines for the management of acute pancreatitis / J. Toouli, M. Brooke Smith, C. Bassi et al. // J. Gastroenterol. Hepatol. 2002. Vol.17. P.1.
77. Functional Disoders of the Biliary Tract and the Pancreas / E. Corazziari, E.A. Shatter, W.J. Hogan et al. // Rome II. The functional Gastrointestinal Disoders. Diagnosis, Pathophysiology and Treatment, Second Edition. 1999. P.433481.
78. Яглов В. В. Актуальные проблемы биологии дифузной эндокринной системы / В. В. Яглов // Архиа анатомии, гистологии и эмбриологии. 1989. Т. 96, № 1. С. 14 29.
79. Климов П. К. Пептиды и пищеварительная система. Гормональная регуляція функции органов пищеварительной системы / П. К. Климов. Л. : Наука, 1983. 234 с.
80. Значение слизистых оболочек организма в норме и при формирование патологических процессов / С. М. Ткач: тези доповідей міжнародного симпозіуму Нееl. 2006. С. 1618
81. Шманько Н. С. Застосування антигомотоксичних препаратів у комплексі лікування гастроентерологічних хворих з патологією слизових оболонок / Н. С. Шманько: тези доповідей міжнародного симпозіуму Нееl. 2006. С. 8990.
82. Ильенко Л. И. Методические подходы к назначению антигомотоксической терапии при заболеваниях слизистых оболочек / Л. И. Ильенко, И. Н. Холодова: тези доповідей міжнародного симпозіуму Нееl. 2006. С. 1921.
83. Иммунология и иммунопатология пищеварительной системы / [Ю. И. Бажора, В. И. Кресюн, К. Л. Сервецкий, И. Н. Годзиева]. О. : ОКФА. 2001. 190 с.
84. Шварцман Я. С. Местный иммунитет / Я. С. Шварцман, Я. Б. Хазенсон.
М. : Медицина, 1978. 223с.
85. Караулов А. В. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. А. В.
Караулова. М.: Медицинское информационное агенство, 2002. 651 с.
86. Мухина М. И. Иммунная система и микрофлора кишечника у детей / М. И. Мухина, Ю. Г. Дубровская, Л. И. Кафарская // Мед. журн. Фарматека. 2006. № 2. С. 2227.
87. Буянова О. В. Механізми міграції лімфоцитів і формування імунної системи в шкірі людини / О. В. Буянова // Галицький лікарський вісник. 2000. Т.7, № 2. С.8992.
88. Колобок С. В. Основы регионарной иммунотерапии / С. В. Колобок, И. В.Ярема, О. В.Зайратьянц. М.: Медицина, 2001. с. 345.
89. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и алергологія / Г. Н. Дранник. О. : Астропринт, 1999. 604 с. (Учебное пособие).
90. Толстой А. Д. Иммунные нарушения и методы иммуноориентированой терапии при остром деструктивном панкреатите / А. Д.Толстой, А. М. Попович // Terra Medica. 2003. № 4. С. 28 31.
91. Хаитов Р. М. Иммунитет и стресс / Р. М. Хаитов, В. П. Лесков // Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. 2001. Т. 87, № 8. С. 10601070.
92. Kieeff J. Immunfunktion im fruehen Stadium der akuten pancreatitis / J.Kieeff, H. Friess // Z. Gastroenterologi. 1997. № 6. S. 517 519.
93. Взаимодействие вирусов гепатита В и С с клетками иммунной системы макроорганизма (обзор литературы) / В. Т. Ивашкин, С. Н. Маммаев, А. О. Буеверо[и др.] // Клиническая лабораторная діагностика. 2001. № 7. С. 4551.
94. Татарчук О. М. Імунна система у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / О. М. Татарчук, В. Є. Кудрявцева // Одеський медичний журнал. 2006. № 5. С. 3234.
95. Коляда Ігор Екологічний контроль шлунково кишкового каналу:
пробіотики, пребіотики, функціональна їжа / Ігор Коляда, Ігор Тумак //
Медицина світу. 2005. С. 235241.
96. Хаитов Р. М. Иммунная система желудочнокишечного тракта:
особенности строения и функционирования в норме и при патологии / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин // Иммунология. 1997. № 5. С.47.
97. Кімакович В. Й. Імунна система шлунковокишкового тракту в нормі та патології / В. Й. Кімакович, В. В. Чоп’як, О. В. Бродик. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.110 с.
98. Кузник Б. И. Иммуногенез, гемостаз и неспецифическая резистентность организма / Кузник Б. И., Васильев Н. В., Цыбиков Н. Н. М.: Медицина, 1989. 279 с.
99. Ганджи И. М. Система иммунитета при заболеваниях внутренних органов / Под ред. И. М. Ганджи. К.: Здоров’я, 1985. 279 с.
100. Мальцева Н. И. Стимуляция местного иммунитета с помощью микробов представителей нормальной микрофлоры кишечника и их компонентов: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец: / Н. И. Мальцева. М., 1988. 20.
101. Пасиешвили Л. М., Супрун Е. В. Роль иммунных нарушений в формировании хронических воспалительных заболеваний кишечника / Л. М. Пасиешвили, Е. В. Супрун // Врачебная практика. 2001.№ 3.С. 3739.
102. Сапроненко П. М. Иммунология желудочнокишечного тракта / Сапроненко П. М. Л.: Наука, 1987. 158 с. (Ленинградское отделение).
103. Бажора Ю.І. Клінічна імунологія: проблеми і значення для практичної медицини / Ю. І. Бажора, В. Й. Кресюн // Одеський медичний журнал.
1999. № 3. С.7476.
104. Іванова С. А. Особливості функціонування імунних факторів шлунковокишкового тракту / С. А. Іванова // Вісник наукових досліджень. 2001 № 4. С. 5860.
105. Лазебник Л. Б. Иммуная система и болезни органоа пищеварения / Л. Б. Лазебник // Терапевтический архив. 2004. № 12. С. 58
&nb
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн