ВИДІЛЕННЯ ТА ХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ЛІПАЗОТРОПНОЇ ДІЇ РОСЛИН РОДИН БОБОВІ ТА СЕЛЕРОВІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЯНЧЕНКО ПАВЛО СЕРГІЙОВИЧ

УДК 547.587.51:577.152.311:542.978:542.947:582.736:582.893.6

ВИДІЛЕННЯ ТА ХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ЛІПАЗОТРОПНОЇ ДІЇ РОСЛИН РОДИН БОБОВІ ТА СЕЛЕРОВІ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник:
Комісаренко Андрій Миколайович
доктор фармацевтичних наук, професор

Харків 2009

ЗМІСТ
ЗМІСТ. 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 5
ВСТУП.. 6
Розділ 1 ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІПАЗОТРОПНОЇ АКТИВНОСТІ ПРИРОДНИХ БАР ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИННИХ ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 12
1.1. Поняття про ліпазотропну активність. 12
1.2. Перспективність пошуку речовин, що мають ліпазотропну активність серед об’єктів природного походження. 13
1.2.1. Узагальнення даних про здатність БАР впливати на активність ліпаз. 13
1.2.2. Обґрунтування вибору об’єктів дослідження. 16
1.3. Фармакогностична характеристика рослин, що є об’єктами дослідження. 17
1.4. Висновок до огляду літератури. 26
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІІДЖЕННЯ.. 27
Розділ 2 РОЗРОБКА МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІПАЗОТРОПНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ПОПЕРЕДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 33
2.1. Стислий огляд та критична характеристика базового методу. 33
2.2. Характеристика розробленого методу. 34
2.2.1. Вдосконалення середовища ліполітичної реакції 34
2.2.2. Розробка методу пробопідготовки. 34
2.2.3. Підбір апаратурного оформлення та розробка техніки експерименту. 35
2.3. Статистичний аналіз розробленого методу. 36
2.3.1. Визначення правильності та точності розробленого методу. 36
2.3.2. Визначення специфічності розробленого методу. 37
2.3.3. Визначення лінійності та діапазону застосування методу. 37
2.4. Попередні дослідження ліпазотропної активності 39
2.5. Висновки. 42
Розділ 3 ВИДІЛЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК З РОСЛИН ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДИН БОБОВІ ТА СЕЛЕРОВІ 44
3.1. Попередні дослідження екстрактів з рослин деяких видів родин Бобові та Селерові та субстанцій фітопрепаратів. 44
3.1.1. Якісне визначення карденолідів. 44
3.1.2. Якісне визначення флавоноїдів. 44
3.1.3. Якісне визначення кумаринів. 45
3.1.4. Якісне визначення хромонів. 45
3.1.4. Якісне визначення похідних коричної кислоти. 45
3.1.5. Обговорення результатів попередніх досліджень. 48
3.2. Виділення фізіологічно активних речовин. 48
3.2.1. Виділення БАР з надземної частини Angelica archangelica L. 48
3.2.2. Виділення БАР з надземної частини Heracleum sphondylium L. 49
3.2.3. Виділення БАР з надземної части Daucus carota L. 53
3.2.4. Виділення БАР з надземної частини Vicia tenuifolia Roth. 55
3.2.5. Виділення БАР з надземної частини Coronilla varia L. 58
3.2.6. Виділення БАР з надземної частини Melilotus albus Medik. 60
3.2.7. Виділення келіну та віснадину з субстанції препарату Авісан. 61
3.2.8. Виділення БАР з субстанції препарату Піфламін. 62
3.2.9. Виділення ононину з субстанції препарату Флаванабол. 64
3.3 Напівсинтез і синтез фізіологічно активних сполук. 65
3.3.1. Напівсинтез 5-гідроксикеліну з 2-метил-5,8-диметоксифуро [4´,5´:6,7] хромону 65
3.4 Висновки. 66
Розділ 4 ХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ (ІДЕНТИФІКАЦІЯ) ВИДІЛЕНИХ ТА СИНТЕЗОВАНИХ СПОЛУК.. 67
4.1. Ідентифікація похідних бензо-α-пірону. 67
4.1.1. Загальні підходи до ідентифікації похідних бензо-α-пірону. 67
4.1.2. Гідроксикумарини. 74
4.1.3. Похідні лінійного фурокумарину (псоралену) 84
4.1.4. Похідні ангулярного фурокумарину (ангеліцину) 92
4.1.5. Похідні піранокумарину. 94
4.2. Ідентифікація похідних бензо-γ-пірону. 95
4.2.1. Похідні 2-фенілбензо-γ-пірону (флавоноїди) 95

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Проведене виявлення, виділення, ідентифікація, встановлення структури фенольних БАР надземної частини Angelica archangelicaL., Heracleum sphondy­liumL., Daucus carota L. (Apaiceae), та Vicia tenuifolia Roth., Coronilla varia L., Melilotus albus Medik. (Fabaceae), субстанції з гороху посівного показало перспективність даних рослин як джерел БАР бензо-α- та γ-піронової природи. Дослідження впливу даних сполук (кумаринів, фурокумаринів, флавоноїдів, ізофлавоноїдів, хромонів) на активність ліпази показало високу перспективність пошуку серед даних класів речовин фармакофорів з різноспрямованим впливом на ліполітичні ферменти, що дозволило розробити на основі панкреатину та субстанції з трави гороху посівного комбінований ферментний препарат з високою ліпазною активністю та терапевтично доцільною додатковою гепато-протекторною дією Піфлензим (Піфлензим+).
2. Розроблено метод визначення ліпазотропної активності речовин, більш чітко описано поняття „ліпазотропності” речовини. Для розробленого методу визначені основні метрологічні характеристики, які свідчать про його точність, відтворюваність та широкий діапазон застосування.
3. За допомогою розробленого методу вперше визначено активуючий вплив на ліпазу екстрактів з 7 рослин родин Бобові та Селерові та трьох сумарних препаратів з лікарської рослинної сировини (Піфламін, Авісан, Флаванабол).
4. За допомогою екстракції спирто-водними сумішами та фракціонування різноманітними розчинниками з подальшим хроматографічним очищенням та розподіленням на колонках алюмінію оксиду та силікагелю з 5% гіпсу при елююванні сумішами органічних та неорганічних розчинників виділено 79 речовин в індивідуальному стані, з яких 49 речовин є похідними бензо-α-пірону (з них прості кумарини 25 речовин та фурокумарини 24 речовини, 1 речовина віднесена до піранокумаринів), 1 речовина є похідним бензо-γ-пірону (фурохромону) та 29 речовин похідні бензо-γ-пірону (флавоноїди, з них 1 ізофлавоновий глікозид).
5. Використовуючи різноманітні методи ідентифікації сполук, в тому числі УФ- та ІЧ-спектрометрію, вивчаючи фізико-хімічні характеристики речовин у порівнянні з константами достовірних зразків (температура плавлення, хроматографічна поведінка, флюоресценція тощо), проводячи підтверджуючі хімічні перетворення (гідроліз, ацетилування та алкілування, розщеплення тощо), серед виділених 79 речовин ідентифіковано 48 індивідуальних сполук фенольної природи. З них 27 речовин похідних бензо-α-пірону (10 простих кумаринів, з них 1 глікозид (ескулін), 11 фурокумаринів ряду псоралену, 5 ряду ангеліцину, 1 піранокумарин (віснадин), 2 фурохромона (келін та 5-гідроксикелін), 19 флавоноїдів з яких 5 флавонів (2 речовини флавонові С-глікозиди сапонаретин та гомоориєнтин), 13 флавонолів (11 глікозидів, з яких монозидів 3, біозидів 5, диглікозидів 3) та 1 ізофлавоновий глікозид (ононин).
6. Вперше виділено з надземної частини рослин: A.archangelica L. кумарин скополетин; з D. carota L. кумарини: умбеліферон, умбеліпренін, скополетин; з H. sphondylium L. кумарини: остол, умбеліпренін; глікозиди флавоноїдів: епірутин, антозид, флавантазид; з M. albus Medik. флавоноїдний глікозид робінин; з V. tenuifolia Roth. кумарини: умбеліферон, ескулетин, у тому числі глікозиди кумаринів ескулін; флавоноїди: лютеолін, діосметин, кемпферол, кверцетин, у тому числі глікозиди флавоноїдів рутин.
7. Вперше досліджено якісний склад субстанції Піфламін (з P.sativumL.), виділено 11 речовин (кумарини ескулетин, ескулін, скополетин; флавоноїди лютеолін, кемпферол, нікотифлорин, кверцетин, ізокверцитрин, рутин, кверцетин-3-О-софорозид, та глікозид ізорамнетину астрагалозид).
8. За розробленим методом вперше встановлена ліпазотропна активність 33 фенольних БАР. Визначено 4 речовини бензо-α-піронової природи (остол, умбеліферон, дегідрофуранопсорален та ксантотоксол) та 4 бензо-γ-піронових похідних (астрагалозид, байкалеїн, полістахозид та авікулярин), які мають виражений позитивний ліпазотропний ефект та перспективні для подальшого дослідження з метою створення препаратів з підвищеною активністю ліпази. Визначено не менш 5 речовин (з них два флавоноїди ононин та астрагалін), які є інгібіторами панкреатичної ліпази та перспективні для дослідження як гіполіпідемічні засоби. Встановлено особливості розвинення ліпазотропного ефекту для досліджених речовин.
9. На основі дослідження ліпазотропної активності субстанції Піфламін розроблено комбінований лікарський засіб з ферментативною та гепатопротекторною активністю для замісної терапії абсолютної та відносної ензимної недостатності при супутній патології печінки. Запропоновано два варіанти лікарського засобу Піфлензим (варіант Піфлензим+ з аскорбіновою кислотою), розроблено склад готової лікарської форми (таблетки в/о) та технологію її одержання. Для готової лікарської форми доведена висока ліполітична активність in vitro (збільшення на 60% у порівнянні з аналогічною кількістю панкреатину). Розроблено аналітичні методики для проекту аналітичної нормативної документації. Доведена відповідність експериментально отриманих таблеток вимогам проекту АНД, Державної Фармакопеї України.