Задорожна Ольга Іванівна Формування у майбутніх лікарів іншомовних комунікативних стратегій у рецептивних видах мовленнєвої діяльності

Краткое описание

Задорожна Ольга Іванівна, викладач кафедри латин­ської та іноземних мов Львівського національного медич­ного університету імені Данила Галицького: «Формування у майбутніх лікарів іншомовних комунікативних стратегій у рецептивних видах мовленнєвої діяльності» (13.00.02 - теорія та методика навчання - германські мови). Спецрада К 26.001.49 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ЗАДОРОЖНА ОЛЬГА ІВАНІВНА
УДК 378.147:[811.112’243’342:316.77](043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ
НІМЕЦЬКОМОВНИХ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ
У РЕЦЕПТИВНИХ ВИДАХ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________О.І. Задорожна
Науковий керівник: Сулим Володимир Трохимович, кандидат філологічних
наук, доцент
Тернопіль – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП ..........................................................................................................18
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ
ЛІКАРІВ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В
РЕЦЕПТИВНИХ ВИДАХ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ................................27
1.1. Специфіка німецькомовного професійно орієнтованого спілкування
майбутніх лікарів у рецептивних видах мовленнєвої діяльності ........................27
1.2. Зміст німецькомовної стратегічної компетентності у читанні та
аудіюванні майбутніх лікарів ................................................................................38
1.3. Організація навчальної автономії студентів-медиків щодо реалізації
методики формування німецькомовних комунікативних стратегій у рецептивних
видах мовленнєвої діяльності................................................................................67
Висновки до розділу 1..................................................................................78
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ
НІМЕЦЬКОМОВНОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В
РЕЦЕПТИВНИХ ВИДАХ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ................................81
2.1. Зміст навчання майбутніх лікарів німецькомовних комунікативних
стратегій у рецептивних видах мовленнєвої діяльності.......................................81
2.2. Відбір та організація навчального матеріалу для формування в
майбутніх лікарів німецькомовних комунікативних стратегій у рецептивних
видах мовленнєвої діяльності................................................................................88
2.3. Лінгводидактична модель формування в майбутніх лікарів
німецькомовної стратегічної компетентності в рецептивних видах мовленнєвої
діяльності ..............................................................................................................102
2.4. Підсистема вправ для формування німецькомовної стратегічної
компетентності в рецептивних видах мовленнєвої діяльності ..........................120
Висновки з розділу 2 ..................................................................................142
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ
НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ НІМЕЦЬКОМОВНИХ
КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ У РЕЦЕПТИВНИХ ВИДАХ
МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ..........................................................................144
17
3.1. Планування та підготовка експерименту. Оцінювання рівнів
сформованості німецькомовної стратегічної компетентності в рецептивних
видах мовленнєвої діяльності..............................................................................144
3.2. Аналіз та інтерпретація результатів експерименту ...........................154
3.3. Методичні рекомендації щодо організації процесу формування у
майбутніх лікарів стратегічної компетентності в рецептивних видах мовленнєвої
діяльності ..............................................................................................................187
Висновки з розділу 3 ..................................................................................193
ВИСНОВКИ................................................................................................196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................200
ДОДАТКИ...................................................................................................232

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Іншомовне професійно орієнтоване спілкування майбутнього лікаря у
рецептивних видах МД реалізується у двох регістрах – науковому та
розмовному (розмовно-побутовому). Науковий регістр орієнтований на
взаємодію «лікаря з лікарем» й охоплює читання (підручників, довідників,
лекцій, інструкцій, доповідей) та аудіювання (лекцій, доповідей) фахових
медичних текстів з інформативною та інструктивною функціями з метою
засвоєння іншомовного матеріалу для подальшого опанування іноземною
мовою та отримання нової інформації для професійного саморозвитку і
підвищення кваліфікації. Розмовний регістр орієнтований на взаємодію лікаря
і хворого (родичів хворого) й охоплює аудіювання фатичного діалогічного
мовлення з метою наслідування та використання засобів та стратегій впливу на
хворих у власній професійній діяльності.
2. Авторську методику побудовано на засадах комунікативнодіяльнісного, особистісно-діяльнісного, компетентнісного та інтегративного
підходів. Ці підходи конкретизовані в принципах: комунікативної
спрямованості навчання, когнітивно-інтелектуальної спрямованості,
комплексного навчання рецептивних видів мовленнєвої діяльності,
домінувальної ролі вправ, автентичності навчальних матеріалів, врахування
індивідуальних особливостей студентів, професійної спрямованості
іншомовного навчального спілкування.
3. Стратегічну компетентність визначено як сукупність вербальних і
невербальних мовленнєвих стратегій, спрямованих на вирішення
комунікативних завдань відповідно до поставленої комунікативної мети у
найбільш ефективний спосіб у професійно детермінованих ситуаціях
спілкування. Структура іншомовної професійно орієнтованої СК в рецептивних
видах МД охоплює систему аудитивних та читацьких стратегій, які
відображають психолінгвістичні процеси сприйняття мовлення та
метакогнітивні дії читача / слухача, а також труднощі розуміння іншомовних
текстів.
До змісту німецькомовної професійно орієнтованої стратегічної
компетентності в рецептивних видах мовленнєвої діяльності входять
197
мовленнєві стратегії в аудіюванні, зокрема стратегії, орієнтовані на загальне
розуміння аудіотексту (наприклад, використання екстралінгвістичних підказок
у процесі сприймання мовлення; ідентифікації головних елементів змісту
почутого; ігнорування невідомого мовного матеріалу, що не перешкоджає
досягненню комунікативної мети; відбір пріоритетної інформації й
утримування її у слуховій пам’яті тощо); стратегії фокусного (вибіркового)
розуміння аудіотексту (наприклад, використання невербальних та
паравербальних засобів комунікації як опор та їх інтерпретації, фокусування
уваги на вербальних, паравербальних та невербальних засобах впливу лікаря на
хворого; визначення логічних і смислових зв’язків між частинами аудійованого
тексту, застосування відповідних прийомів аудіювання залежно від
комунікативної мети, використання контекстної здогадки), стратегії повного та
критичного розуміння змісту прослуханого повідомлення (наприклад,
розуміння змісту почутого з використанням механізму декодування інформації
«згори-донизу», стратегій трансформації почутого тексту у формі короткого
запису його змісту; переведення наївного вербального та змістового коду в
науковий, фіксація необхідної фахової інформації тощо). Означені стратегії
реалізуються в інтенсивному, контактному та дистанктному, монологічному й
інтерактивному аудіюванні. До змісту стратегічної компетентності в читанні
майбутніх лікарів входять стратегії дотекстового етапу читання: мовної
здогадки; використання синонімічних, гіперо-гіпонімічних та антонімічних
зв’язків для семантизації лексичних одиниць мови; стратегій пошуку фахової
інформації; стратегії текстового етапу читання: стратегії ознайомлювального
читання – прогнозування змісту тексту на основі вербальних (заголовків,
підзаголовків) та візуальних (малюнків, діаграм тощо) опор, що в сукупності
становлять елементарні стратегії аналітичного та синтетичного читання;
ймовірнісне передбачення організаційної структури та змісту інформації;
стратегії переглядового читання – перегляд тексту / сканування тексту з метою
пошуку необхідної інформації; перевірка гіпотез, визначення теми абзацу на
основі прочитання першого й останнього речень у ньому; впізнавання теми
тексту на основі відбору ключових слів в окремих відрізках тексту; мовної
здогадки); відбір значущих для вирішення комунікативної мети елементів
198
тексту та ігнорування несуттєвих; відбір ключових слів, задіяння механізмів
ймовірного прогнозування, контекстної здогадки; стратегії вивчаючого
читання – розгортання змісту повідомлення шляхом встановлення
асоціативних зв’язків з фактами та подіями, одержаними в минулому досвіді;
знаходження логічно-смислових зв’язків між елементами тексту чи речення;
позначення / виділення важливих для розуміння тексту елементів; засвоєння й
активізація навчального матеріалу у формі організаційних діаграм, візуальних
опор, асоціативних зв’язків; смислове групування нових лексичних одиниць;
прогнозування читачем значення наступного слова на основі значення
попереднього слова (або граматичної конструкції); стратегії післятекстового
етапу – змістовно-логічного поєднання частин тексту встановлення зв’язку між
текстовою інформацією з раніше засвоєною професійно орієнтованою
інформацією; порівняння змісту прочитаного тексту з інформацією, отриманою
з інших тематично релевантних джерел; компресії та резюмування змісту
тексту з використанням інтелект-карт та інших технологій кодування
інформації з метою компресії у ході запам’ятовування отриманої з тексту
інформації з метою подальшого її застосування у професійній діяльності,
рефлексійного аналізу досягнення комунікативної мети на основі опрацьованої
в тексті інформації.
3. Ситуація навчальної автономії як навчально-пізнавальна діяльність, що
самостійно регулюється студентом в умовах відносної незалежності від
викладача, з використанням вибору студента як засобу оптимізації навчального
процесу, є основою організації навчального процесу за розробленою
авторською методикою. Модель авторської методики ґрунтується на
поступовому переході студентів з напівавтономії (яка протікає в умовах
аудиторного навчання) до повної автономії (яка протікає в умовах
позааудиторної самостійної роботи). Навчальна автономія складає чотири
компоненти та реалізується в чотири етапи: орієнтаційний компонент
(підготовчий етап), компонент цілепокладання (етап планування),
регуляційний компонент (операційний етап), рефлексійний компонент (етап
контролю й оцінювання результатів). Кожен з означених етапів інтегрується з
формуванням певних мовленнєвих стратегій в читанні та аудіюванні.
199
4. Зміст навчання майбутніх лікарів стратегій читання та аудіювання
складають теми і типові ситуації спілкування у професійній сфері професійно
орієнтованої комунікації майбутніх лікарів, що визначили специфіку відбору
мовленнєвих засобів і мовленнєвих зразків; мовленнєвий матеріал; мовний
матеріал; знання невербальних елементів комунікації; знання психологічних
типів особистості пацієнта, специфіка комунікативної поведінки лікаря і
пацієнта під час проведення консультування / прийому пацієнта. На основі
критеріїв автентичності, змістової та інформаційної цінності, тематичності,
професійної значущості, актуальності й новизни, змістової проблемності,
аудіовізуальної презентації тексту діалогу, поєднання аудіо та відео складових,
доступності було здійснено добір текстів для читання та аудіювання.
Відібраний мовний і мовленнєвий матеріал запропоновано структурувати за
моделлю укрупнення дидактичних одиниць з використанням таких принципів
організації й опрацювання навчального матеріалу: протиставлення контрастів;
зворотного зв'язку; визначення домінанти; умовивід на основі аналогії.
5. Розроблено модель процесу навчання майбутніх лікарів
німецькомовних КС, яка складається із цільового, змістового, процесуального
та результативного компонентів. Модель авторської методики орієнтована на
перехід від напівавтономії до повної автономії. Напівавтономне навчання
релевантне аудиторним формам організації навчання й передбачає дискретне
формування мовленнєвих стратегій (тобто одна вправа чи завдання орієнтовані
на формування 1-2 стратегій) інтегровано з навчальними та рефлексивними
стратегями. Основним методом напівавтономного навчання визначено
вправляння. Повністю автономне навчання релевантне позааудиторним
формам організації роботи й передбачає інтегроване застосування мовленнєвих
стратегій (сукупно) у взаємозв’язку з навчальними та рефлексивними
стратегями під час читання та аудіювання. Основними методами автономного
навчання визначено кейс-метод та метод проектів.
6. Підсистема вправ для формування СК в рецептивних видах МД
охоплює два комплекси вправ, кожен з яких охарактеризовано певною
етапністю. Комплекс вправ для формування комплексних стратегій в
аудіюванні передбачає виконання цих вправ у чотири етапи: на 1)
200
орієнтаційному; 2) аналітичному; 3) автономно-процесуальному; 4)
рефлексійно-контролювальному. Комплекс вправ для формування
комплексних стратегій у читанні передбачає їхнє виконання на 1)
дотекстовому, 2) текстовому та 3) післятекстовому етапах.
7. Для визначення рівня сформованості в майбутніх лікарів
німецькомовної СК в аудіюванні встановлено критерії правильності та
самостійності використання стратегій для розуміння загального змісту
аудіоповідомлення, правильності та самостійності використання стратегій для
точного розуміння специфічної (професійно орієнованої) інформації з її
одночасним письмовим відтворенням, правильності та самостійності
використання стратегій для повного розуміння змісту аудіоповідомлення з його
критичним аналізом та осмисленням. Для визначення рівня сформованості в
майбутніх лікарів німецькомовної СК в читанні встановлено інформаційнозмістовий, мовленнєвий та професійно спрямований критерії.
8. З метою перевірки ефективності методики формування в майбутніх
лікарів німецькомовної СК в рецептивних видах МД було проведено
методичний експеримент на базі Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького. У ході експерименту доведено висунуту
гіпотезу: високого рівня сформованості німецькомовної стратегічної
компетентності в аудіюванні та читанні можна досягти за умови дотримання
етапності процесу навчання мовленнєвих стратегій аудіювання та читання,
який орієнтований на перехід студентів від напівавтономії до повної автономії,
за умови використання відібраних навчальних матеріалів, підсистеми
спеціально підготовлених вправ.
На основі проведеного експерименту складено методичні рекомендації
щодо організації процесу навчання майбутніх лікарів стратегій у рецептивних
видах мовленнєвої діяльності.
Перспективу подальших досліджень складають питання комплексного
формування німецькомовної стратегічної компетентності, беручи до уваги
специфіку продуктивних видів мовленнєвої діяльності, а також обґрунтування
основних напрямків розвитку іншомовної професійно орієнтованої
комунікативної компетентності фахівців медичної сфери.