Жуковський Ярослав Зіновійович. Вплив ксенобіотиків на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця у осіб молодого і зрілого віку

Краткое описание

Жуковський Ярослав Зіновійович. Вплив ксенобіотиків на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця у осіб молодого і зрілого віку: дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Івано- Франківська держ. медична академія. - Івано-Франківськ, 2004

Жуковський Я.З. Вплив ксенобіотиків на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця у осіб молодого і зрілого віку.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2004.
У дисертації представлено клініко-лабораторні та електронно-мікроскопічні дослідження впливу професійно-шкідливої праці на стан імунної системи, системи зсідання крові та ультраструктуру клітин крові у осіб молодого і зрілого віку, які захворіли на ГІМ і НС. Отримані результати доповнені експериментальними дослідженнями впливу нітрату свинцю на ультраструктуру міокарда, судинний ендотелій, а також клітини крові кісткового мозку. Виявлено, що професійно-шкідлива праця (зварювання, паяння, водіння автотранспорту) належать до найважливіших і найбільше поширених факторів ризику розвитку ІХС у осіб молодого і зрілого віку. Гострий ІМ і НС виникають переважно у тих випадках, коли є поєднання професійних шкідливостей з іншими загальновідомими факторами ризику, такими як паління цигарок, соціальний і побутовий стрес, артеріальна гіпертензія, спадкова схильність, а також зловживанням алкоголю. На фоні токсичного впливу професійних шкідливостей ГІМ і НС часто протікають з атиповим, помірно вираженим больовим синдромом та більше вираженою гіперкоагуляцією і пригніченням фібринолізу. Виникає, також, дисбаланс в імунній системі: пригнічення клітинного імунітету та активація гуморальної ланки імунітету. З’ясовано, що нітрат свинцю в експерименті призводить до ураження і лізису значної кількості лімфоцитів кісткового мозку і трансформації частини В-лімфоцитів у плазматичні клітини. За цих умов виникають моноцити-макрофаги, появляються цитотоксичні Т-лімфоцити і незрілі форми тромбоцитів. Під впливом нітрату свинцю в експерименті найбільше уражаються клітини кісткового мозку, а також виникають розлади мікрогемодинаміки в міокарді та ушкоджуються кардіоміоцити. Для профілактики розвитку ІХС у осіб, які працюють у професійно-шкідливих умовах, не можна допускати до цієї праці тих робітників, у яких виявлено наявність класичних факторів ризику ІХС.

У дисертації, відповідно до поставленої мети, вирішене актуальне наукове завдання, що стосується вивчення впливу професійно-шкідливої праці та асоційованих з нею КС на розвиток гострих форм ІХС. Розкрито особливості перебігу ГІМ та НС під впливом шкідливих чинників виробництва, вплив КС на стан імунної системи, систему зсідання крові, ультраструктуру міокарда, імунокомпетентних клітин крові і тромбоцитів.
1. Професійно-шкідлива праця (зварювання, паяння, водіння автотранспорту) і несприятливий вплив зв’язаних з нею КC належать до важливих факторів ризику розвитку ГІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку. Найбільш поширеними КС у виробничій зоні робітників є сполуки свинцю та інших важких металів (цинк, хром, кадмій, кобальт, нікель), ацетон та кислоти (соляна, сірчана і оцтова).
2. Гострий ІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку виникають переважно при поєднанні професійних шкідливостей з іншими загальновідомими факторами ризику ІХС: палінням цигарок, побутовим і соціальним стресом, гіпертонічною хворобою, спадковою схильністю, цукровим діабетом, а також зловживанням алкоголю.
3. У третини хворих КС cуттєво впливають на клінічний перебіг ІХС, призводячи до появи атипових форм ГІМ зі слабо вираженим больовим синдромом, атиповою локалізацією болю та відсутністю передінфарктної стенокардії.
4. Ксенобіотики спричиняють дисбаланс в імунній системі, призводячи до активації гуморальної ланки імунітету, пригнічення Т-клітинного імунітету і викликають гіперкоагуляцію та сповільнюють фібриноліз, що спостерігається на момент розвитку ГІМ та НС.
5. У плазмі крові усіх пацієнтів на ГІМ та НС з професійною шкідливістю виявлено сполуки свинцю, які перевищували ГДК у 4 рази, сполуки цинку, а також кадмію та хрому, які перевищували ГДК у 2,5 разів.
6. Згідно даних ультраструктурного дослідження клітин крові у пацієнтів на ГІМ та НС під впливом професійних шкідливостей наступає активація тромбоцитів, їх дегрануляція та секреція ними біологічно активних речовин. У крові появляються, також, плазматичні клітини, моноцити-макрофаги і дегенеративно змінені лімфоцити.
7. В умовах експерименту підтверджено, що сполуки свинцю токсично впливають на тромбоцити і клітини імунної системи. Вони погіршують реологічні властивості крові, сприяють агрегації тромбоцитів і уражають мікроциркуляційне русло міокарда. При гострій затравці тварин нітратом свинцю значна частина лімфоцитів пошкоджується і руйнується шляхом лізису, а деякий відсоток В-лімфоцитів - трансформується у плазматичні клітини. Певна кількість Т-лімфоцитів набуває ознак, характерних для цитотоксичних клітин, а моноцити трансформуються у моноцити-макрофаги. З мегакаріоцитів відділяються незрілі тромбоцити великих розмірів, які мають підвищену агрегаційну здатність.
8. Для первинної профілактики ГІМ та НС до праці в професійно-шкідливих умовах не рекомендується допускати тих осіб, які вже мають класичні фактори ризику ІХС (гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертензія, паління цигарок, спадкова схильність, цукровий діабет) або ознаки ураження ССС.