Боровик Олександр Васильович. Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв

Краткое описание

Боровик Олександр Васильович. Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв. : Дис... канд. наук: 19.00.07 2008

Боровик О.В. Психологічні умови формування патріотичної свідомості учнів ліцеїв. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2008.
Дисертацію присвячено з’ясуванню психологічних умов формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв. У роботі проведено науковий аналіз проблеми патріотичної свідомості у наукових джерелах, виокремлено критерії, показники і рівні патріотичної свідомості, розроблено та опробовано модель формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв.
Розроблено рекомендації суб’єктам формування патріотичної свідомості щодо її розвитку в учнів аграрних ліцеїв. Формувальний експеримент підтвердив гіпотезу щодо того, що патріотична свідомість молоді раннього юнацького віку є складною особистісною властивістю, єдністю таких взаємопов’язаних компонентів, як мотиваційно-дієвий, когнітивний, емоційно-вольовий, а також те, що цю властивість можна розвивати у випадку врахування психологічних умов та розробки адекватних психолого-педагогічних засобів формування зазначених компонентів у навчально-виховному процесі.

Проведене дослідження дало змогу з’ясувати один з можливих шляхів формування ПС учнів аграрних ліцеїв. На основі дослідних даних були впроваджені та реалізовані опрацьовані автором методичні рекомендації суб’єктам формування ПС щодо її розвитку в учнів. Розробка цих рекомендацій стала можливою на основі аналізу психологічних аспектів формування ПС майбутніх працівників-аграріїв. Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки.
1. У результаті аналізу теоретичних та експериментальних досліджень, які стосувалися проблеми розвитку свідомості та патріотизму у різних вікових категорій можна констатувати, що проблема формування ПС учнів ліцеїв є недостатньо розробленою і потребує свого вирішення. Недостатньо розглянутими є питанням, котрі є ключовими для вирішення даної проблеми, а питання змісту поняття ПС, критеріїв та показників ПС, рівнів її сформованості, детермінант та чинників формування ПС учнів ліцеїв, психологічних умов цього процесу, питання розробки моделі і програми формування цього особистісного утворення. Тому тема даного дисертаційного дослідження є актуальною і потребує вивчення.
2. В ході дослідження ми уточнили зміст поняття ПС, як складової національної свідомості, визначили систему цінностей, що наповнюють зміст патріотичних настанов. Проведене дослідження дало змогу виокремити критерії та показники патріотично свідомої особистості. В якості критеріїв нами розглядались: усвідомлення та відчуття малої і великої Батьківщини; ставлення до особливостей національної культури; особистісні риси; розуміння державних інтересів; дієвість щодо реалізації національних інтересів, при цьому враховувались вікові психологічні особливості досліджуваних.
3. З метою вироблення ефективного інструментарію впливу на ПС учня було визначено рівні сформованості ПС учнів аграрних ліцеїв, що дало змогу запропонувати нову систему рівнів (низький, середній та високий) сформованості досліджуваного феномену у ліцеїстів майбутніх аграріїв. При цьому до уваги брались такі складові ПС як емоційно-вольовий, когнітивний та мотиваційно-дієвий компоненти.
4. В ході експериментального дослідження нами були виокремлені суб’єктивні та об’єктивні чинники та детермінанти формування ПС учнів ліцеїв. До суб’єктивних чинників і детермінант належать індивідуально-психологічні (мотиваційна спрямованість особистості, особливості емоційно-вольової сфери особистості, рівень розвитку розумових здібностей, сукупність ціннісних орієнтацій особистості) та соціально-психологічні (міжособистісні стосунки в навчальній групі та її психологічний клімат, морально-психологічний клімат у родині, особистість викладача та його підготовленість, сформованість зрілої Я-концепції). До об’єктивних чинників слід віднести наступні: повнота родини, її матеріальне становище, недостатня увага держави до проблем села, рівень матеріального забезпечення навчального закладу, частка навчального матеріалу патріотичної спрямованості в навчально-виховному процесі. Це дало змогу в подальшому виявити психологічні умови формування ПС.
5. Сукупність психологічних умов формування ПС має вигляд: формування сукупності правових та військово-спрямованих знань у ліцеїстів з метою розвитку когнітивної складової ПС; забезпечення розвитку моральних, духовних, патріотичних якостей учнів у процесі цілеспрямованого формування позитивної Я-концепції особистості патріота України, а саме її патріотичних переконань, почуттів, ідеалів; формування патріотично спрямованої мотиваційної сфери особистості, світогляду та позитивного ставлення до історичного минулого й сучасності українського народу; сприяння розвитку в учнів українських родинних традицій: духовності, толерантності, шанобливості, поваги до старших та видатних постатей української держави; підтримка позитивного морально-психологічного клімату навчального колективу та родини; розвиток патріотичної рефлексії учнів.
6. Виявлені психологічні умови дали змогу сформувати модель та програму формування ПС учнів аграрних ліцеїв на основі трьох типів психолого-педагогічних ситуацій. Впровадження розробленої програми формування ПС в ЕГ констатувало суттєве покращення рівня ПС учнів. Дієвість даної програми також підтвердило застосування методів математичної статистики, котрі на рівні р 0,01 підтвердили значущість змін, що відбулись у рівні ПС в ЕГ у порівнянні з КГ. Загалом рівень ПС учнів ЕГ зріс на 32%.
7. Описані напрацювання дали змогу запропонувати педагогічним колективам конкретні методичні рекомендації щодо формування ПС учнів аграрних ліцеїв, згідно з якими ефективність виховних впливів зумовлюється: ефективним використанням когнітивних можливостей навчальних предметів; забезпеченням у навчально-виробничому процесі ПТНЗ міжпредметних зв`язків з метою вирішення питань формування ПС молоді раннього юнацького віку; активним залученням учнів до діяльності патріотичного спрямування, до фізичного розвитку та самовдосконалення; створенням умов для активного залучення родичів і громадськості до цієї діяльності спільно з педагогічним колективом ліцею. З метою забезпечення необхідного рівня ПС учнів аграрних ліцеїв доцільно: використовувати розроблену в роботі програму вивчення предметів «Основи правознавства» та «Основи захисту Вітчизни»; довести до свідомості кожного педагогічного працівника вимоги до сучасного рівня ПС особистості раннього юнацького віку.
Перспективи подальших наукових і практичних пошуків можна сформулювати таким чином: розглянути питання про можливість створення спеціального об’єднання, що повинне цілеспрямовано займатись проблемами патріотичного виховання, і надавати допомогу педагогам щодо організації навчально-виховного процесу; дослідити психологічні умови розвитку ПС та адаптувати розроблену в ході нашого дослідження програму формування ПС учнів аграрних ліцеїв для ПТНЗ іншого профілю; визначити головні напрями впровадження соціально-психологічного тренінгу як засобу підвищення ПС учнів ліцеїв.