Каталог / ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Германские языки
скачать файл: 
- Название:
- ФЕДІРЧИК ІННА ЯРОСЛАВІВНА НОМІНАЦІЇ ЛЮДИНИ У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (на матеріалі іменників на позначення осіб
- Альтернативное название:
- ФЕДИРЧИК ИННАЯ ЯРОСЛАВОВНАЯ НОМИНАЦИИ ЧЕЛОВЕКА В НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ КАРТИНЕ МИРА (на материале существительных на обозначение лиц
- ВУЗ:
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
- Краткое описание:
- Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
На правах рукопису
ФЕДІРЧИК ІННА ЯРОСЛАВІВНА
УДК 811.112.2’373.23
Номінації людини
У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ картинІ світу
(на матеріалі іменників на позначення осіб)
10.02.04 германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник
Кійко Світлана Василівна
доктор філологічних наук, доцент
Чернівці 2016
=ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...4
ВСТУП..... 5
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НОМІНАЦІЇ ОСІБ
У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
1.1. До історії дослідження іменників на позначення осіб у працях вітчизняних і зарубіжних лінгвістів13
1.2. Ономасіологічний підхід до дослідження мовних явищ....22
1.3. Теорія номінації в руслі структурної, функціональної і когнітивної лінгвістики..28
1.4. Мовна і концептуальна картини світу та їх взаємодія....36
1.5. Інформаційна картина світу та її вплив на утворення нових найменувань осіб ...44
Висновки до розділу 1.......45
Розділ 2. МЕТОДИКА, МЕТОДИ І МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження. 49
2.2. Методи дослідження мовної картини світу..50
2.3. Етапи аналізу та методи дослідження номінацій людини в сучасній німецькій мові....54
2.3.1. Ономасіологічний та семасіологічний підходи щодо виокремлення найменувань осіб...54
2.3.2. Моделювання семантичного поля іменників на позначення осіб..56
Висновки до розділу 2...64
Розділ 3. Структурно-семантичні та КОГНІТИВНІ особливості позначень осіб у сучасній німецькій мові
3.1. Ядро лексико-семантичного поля найменувань..67
3.2. Лексико-семантичні групи найменувань людини у сучасній
німецькій мові76
3.2.1.Принципи семантичної класифікації іменників на позначення осіб...77
3.2.2. Особливості семантики номінацій людини у сучасній німецькій мові.83
3.2. Збірні та колективні позначення осіб ..96
3.3. Метафоричні та метонімічні переноси.....99
3.4. Проблеми категоризації та концептуалізації найменувань осіб..108
3.5 Структурно-морфологічні особливості іменників на позначення осіб у сучасній німецькій мові..113
3.5.1. Особливості словотвірної структури іменників на позначення осіб (основні словотвірні моделі)..115
3.5.2. Прості іменники.116
3.5.3. Похідні іменники...117
3.5.4. Складні іменники ..124
Висновки до розділу 3.132
РОЗДІЛ 4. СТИЛІСТИЧНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ іменників на позначення осіб У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
4.1. Літературні та розмовні варіанти іменників на позначення осіб.135
4.2. Конотативно марковані іменники...138
4.3. Іменники-архаїзми144
4.4. Іменники-неологізми148
4.5. Національні варіанти іменників на позначення осіб.160
4.6. Іменники на позначення осіб у соціальних субмовах (молодіжний сленг, мова школярів, солдатів та злочинців)......165
Висновки до розділу 4.176
ВИСНОВКИ.178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ186
ДОДАТКИ216
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і розв’язання наукової проблеми номінації, що знаходить вияв у висвітленні семантичних, структурних, стилістичних та функціональних властивостей найменувань людей у німецькомовній картині світу. Виконане дослідження є внеском у лінгвістичну семантику, що включає встановлення закономірностей функціонування мовних одиниць, пояснення динаміки значень у мовній системі, а також висвітлення культурноспецифічної семантико-стильової еволюції номінацій осіб у системі національної мови-носія. Розроблена методика дослідження найменувань осіб дозволила трактувати їх як ціннісно значиму сукупність уявлень про мовну особистість, яка історично склалася в рамках національної культури як результат узагальнення різних аспектів ціннісних орієнтацій морально-етичних, естетичних, прагматичних установок і норм.
Загальна кількість досліджуваних найменувань людей склала 10282 ЛО. Ядро семантичного поля найменувань людей у німецькомовній картині світу є поліцентричним і включає недиференційовані назви людини Mensch, Mann, Person, Persönlichkeit, Individuum. Вони несуть концептуальний зміст, пов’язаний з ключовими соціальними та біологічними ознаками людини, а також об’єктивують систему концептуальних ознак, що ґрунтуються на протиставленні загального й індивідуального. Інтеґральною ознакою ядра семантичного поля номінацій людини є приналежність до виду Homo sapiens, що передбачає наявність біологічних характеристик, необхідних для віднесення живої істоти до людського роду. Домінантною ознакою таке значення виступає в лексемі Mensch „людина”. Індивідуалізація виражається у виділенні з соціуму за рахунок тимчасових властивостей, за деякою роллю в ситуації, приналежності до мікросоціуму (об’єктивується в одиниці Person), завдяки соціальній значущості (реалізується в лексемі Persönlichkeit), а також в силу одиничності або наявності правової відповідальності (Mann, Individuum).
Семантичне поле найменувань людини в німецькомовні картині світу охоплює чотири лексико-семантичні групи іменників на позначення осіб за відношенням до діяльності, додатковими ознаками (місцем проживання, національністю, родинними та особистими стосунками тощо), властивостями, збірні і колективні номінації. Виокремлені лексико-семантичні підгрупи характеризують людину як живу істоту (вік, стать, природно-фізичні якості), соціальну істоту (професія, рід діяльності, соціальний статус, становище в суспільстві), внутрішній світ людини (інтелект, характер, поведінка, емоції), людину в системі соціальних відношень (сім’я, релігія, світогляд тощо).
Семантичний аналіз номінацій людини дозволяє виявити систему цінностей німецького соціуму. Опис ступеня репрезентації лексико-семантичних підгруп свідчить про те, наскільки значущим у німецькомовній картині світу є те чи інше явище, покладене в основу номінації.
Найбільшою за обсягом є семантична група іменників, що характеризують людину за відношенням до діяльності (5195 лексем, 50,5 % вибірки). Вони називають людину за найбільш значимою соціальною ознакою її роллю у суспільному виробництві і представлені найвищим числом номінацій, в основному за рахунок підгруп „Назви осіб за видом діяльності, родом занять, спільною діяльністю та відношенням до професії” (1994 одиниць) та „Назви осіб за професією” (1580 одиниць). Кількісне переважання цих підгруп пов’язане як з вагомістю професійної діяльності людей у суспільстві, так і з постійною появою нових професій, що зумовлене суспільним розвитком та новітніми технологіями. Низка найменувань осіб цієї підгрупи має негативне конотативне забарвлення, проте пейоративні номінації не обов’язково є похідними від соціально непрестижних професій. Вони свідчать як про різні джерела появи і різні соціальні сфери вживання цих лексичних одиниць, так і про високі професійні вимоги до фахівців. До великих за обсягом підгруп належать також назви осіб за їхніми посадами (425 лексем), для номінації яких домінує ідея про розподіл обов’язків у колективі, яка зазвичай передбачає професійну спеціалізацію і місце в соціальній ієрархії.
Група „назв осіб за властивістю” включає 14 підгруп найменувань людей. Найбільшою за обсягом є підгрупа назв осіб за характером (698 лексем), причому кількість номінацій людей за позитивними рисами характеру нижча, ніж за негативними. Це свідчить про те, що певні недоліки людини, відхилення від норм соціальної поведінки частіше впадають у вічі і слугують базою для створення номінацій людей. Їх кількісний і семантичний аналіз дозволяє виявити систему цінностей німецького соціуму, побачити ієрархію людських недоліків, які засуджуються в німецькомовному суспільстві. Результати дослідження показали, що в німецькому соціумі зневажають насамперед такі риси характеру людини, як брехливість, балакучість, впертість, лінь, буркотливість, жадібність і хвалькуватість. Значно менше негативних номінацій відображають такі риси характеру людини, як зарозумілість, жорстокість, заздрісність.
У підгрупі „Назви осіб за зовнішністю”, яка нараховує 220 лексем, переважають фізіологічні характеристики (оцінка за ростом, вагою, особливостям фігури) над естетичними. Виявлено значну інвективну номінацію неохайного вигляду людини і параметричних відхилень у будові її тіла (надмірна худорлявість, повнота, маленький зріст).
У підгрупах назв осіб за характером і зовнішністю можна чітко прослідкувати фактор гендерної належності. Результати аналізу показують, що для жінок неприйнятними вважаються такі недоліки, як неохайність, відразливість, повнота або худорлявість, розпуста, а також злий та сварливий характер. Рідше вербалізуються такі риси жіночого характеру, як плаксивість, наївність і дурість. Для чоловіків найбільш неприйнятними з погляду німецької культури є неохайність та інтелектуальна обмеженість. Істотними чоловічими вадами визнають також балакучість, злий характер і розпусту. Менш актуальні чоловіча легковажність, дивакуватість, боягузтво, жорстокість, впертість, грубість, брехливість та неуважність. Загалом кількісне переважання слів, що характеризують людину за психічним і фізичним властивостями, зумовлене важливою культурологічною інформацією, яку вони несуть у собі, а також можливістю передати широкий спектр почуттів-відносин мовця до іменованої особи, охарактеризувати людину за особливостями її зовнішнього вигляду, розумовими здібностями, рисами характеру, поведінки тощо.
Підгрупа назви осіб за віком охоплює 148 лексем, причому номінацій жінок за віком більше, ніж чоловіків. Це вказує на те, що вік у німецькомовній картині світу є важливою аксіологічною характеристокою насамперед жінок. Крім того, засуджуються дивакуватi жінки похилого віку, старі діви, а також плаксиві, зухвалі та наївні дівчата. Молоді чоловіки частіше стають об’єктом негативної номінації, ніж чоловіки похилого віку. Протилежна тенденція спостерігається у жіночій гендерній групі, де старість є негативною характеристикою. Таким чином, німецькомовний соціум більш критичний до старих жінок і молодих чоловіків.
Особливу групу негативних номінацій виформовують позначення дітей, недостойними якостями яких визнані невихованість, зухвалість і неохайність. Проте в цілому дитяча тематика перебуває на периферії інвективної сфери, що зумовлено етичними і моральними причинами.
У підгрупі назв осіб за статусом ми виділяємо значну за обсягом групу негативних позначень осіб відповідно до їхнього матеріального становища. Кількісне переважання цих лексем свідчить про те, що в німецькому соціумі бідні його представники викликають осуд. Можливо, поняття бідності в економічно добре розвинутому суспільстві синонімічне до лінощів, небажання багато, напружено й ефективно працювати.
Найменшою у групі назв осіб за властивістю є підгрупа осіб за сексуальною орієнтацією, що зумовлено відкритістю німецького суспільства до різного роду сексуальних уподобань.
Група номінацій осіб за додатковими ознаками охоплює 1427 лексем (14 % вибірки). Сюди входять шість підгруп назв людей, серед яких переважають назви осіб за національністю (541 лексична одиниця) і родинною спорідненістю (303 лексеми). Серединну позицію займають підгрупи назв осіб за стосунками (242 лексеми), місцем проживання (169 лексем) і власністю (160 лексем). Найменшу кількість номінацій містить підгрупа назв осіб за знаком зодіака.
Більшість номінацій осіб за національністю є прямими, стилістично нейтральними назвами, проте серед них виокремлено низку іронічних або зневажливих позначень для людей різних національностей, насамперед італійців, французів, поляків, турків і в’єтнамців. Інвективні номінації цих національностей обумовлені історичними фактами військовими конфліктами, проживанням на спільній або сусідніх територіях. Так, турки і в’єтнамці, які офіційно емігрували до Німеччини або напівлегально проживають там, у силу своєї культури не завжди вписуються в рамки німецьких традицій і звичаїв, а тому нерідко мають знижені номінації.
У підгрупі назв осіб за місцем проживання виокремлено низку знижених найменувань для сільських мешканців, в семантиці яких закріплене стереотипне ставлення до них як до грубих, неосвічених або наївних людей без манер. Крім того, зафіксовано інтраетнічні пейоративні найменування швабів, баварців, прусів тощо, які відображають відносини всередині німецького соціуму в межах однієї держави. Після об’єднання Німеччини у 90-ті роки з’явилися також зневажливі номінації жителів східної та західної частин цієї країни.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн