ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОГДАН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 159.98.351.713:378.147

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор
Рибалка Валентин Васильович

Київ 2005

ЗМІСТ

4

ВСТУП...

13

РОЗДІЛ 1. Формування комунікативних якостей фахівця податкової міліції як психологічна проблема..
1.1.

13

Аналіз проблеми вивчення і формування комунікативних якостей особистості професіонала.
1.2.

26

Проблема розвитку комунікативних якостей особистості фахівців органів державної податкової служби....
1.3.

47

61

Методологічний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей майбутнього фахівця податкової міліції у вищому навчальному закладі...
Висновки до розділу 1..

63

РОЗДІЛ 2. Емпіричне вивчення комунікативних якостей особистості курсантів вищого навчального закладу податкової служби...

63

2.1. Концептуальна модель комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції та її варіанти..

109

2.2. Експертна оцінка концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції ....

118

123

2.3. Комплексна методика вивчення комунікативних якостей курсантів факультету податкової міліції ...
2.4. Аналіз результатів констатуючого експерименту .

136

Висновки до розділу 2..

139

РОЗДІЛ 3. Формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції в умовах вищого навчального закладу..

173

139

3.1. Програма і методика формування комунікативних якостей у майбутніх працівників податкової міліції.
3.2. Аналіз результатів формуючого експерименту..

186

191

3.3. Методичні рекомендації з розвитку комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції ..

194

Висновки до розділу 3..
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..

220

198

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
ДОДАТКИ..

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. У період реформування державних структур професійна підготовка українських податківців вимагає якісно нового підходу. Він має забезпечити модернізацію діяльності податкової міліції, перед якою поставлені специфічні завдання: розслідування, розкриття злочинів та правопорушень у сфері оподаткування, розшук платників, які ухиляються від сплати податків, запобігання корупції в органах державної податкової служби, забезпечення діяльності працівників органів державної податкової служби та ін.
Поставлені Законом України Про державну податкову с лужбу в Україні” завдання вимагають від фахівця компетентності, кваліфікації, розвитку певних професійно важливих якостей, що виступають основними характеристиками його особистості.
Необхідно враховувати ту обставину, що однією з основних особливостей діяльності спеціаліста даного типу є спілкування з людьми. Комунікативні якості, тобто такі властивості особистості, які дозволяють налагоджувати контакти, розуміти людей, розв’язувати конфлікти, взаємодіяти в процесі виконання професійних завдань, є найважливішою умовою ефективної діяльності працівників податкової міліції. Досягнення головної мети діяльності слідчого виявити, встановити істину, вивчити мотиви злочинних вчинків людей у сфері оподаткування можливе за умови виконання успішних комунікативних та інтелектуальних дій у ході оперативно-розшукової діяльності.
Отже, спілкування займає ключове місце в професійній діяльності працівників податкової міліції. Комунікативний процес складає основний зміст їх діяльності в ситуації допиту, у ході попереднього слідства, під час опитування керівників та працівників підприємств, контактів із представниками засобів масової інформації, громадськістю тощо.
Професійна діяльність слідчого податкової міліції характеризується непередбачуваністю подій, підвищеною емоційною напругою, стресовістю, конфліктністю, але в будь-яких ситуаціях фахівець повинен діяти оперативно, компетентно, враховувати усі обставини справи, моделювати ситуацію, дотримуючись процесуальних та моральних норм. Обов’язковими принципами професійного спілкування є законність, гласність, гуманне ставлення та повага до особи, культура і такт. Тому майбутній податківець має бути професійно підготовленим до ефективного здійснення відповідної комунікативної діяльності.
Усе це визначає необхідність проведення дисертаційного дослідження з обраної нами теми: Формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції у вищому навчальному закладі”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов’язане з тематичним планом наукових досліджень Національної академії державної податкової служби України на 2003-2005 рр.: Етика і психологія професійної діяльності працівника державної податкової служби” (№ 0103U005804) та з проблемною темою НДР відділу психології трудової та професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр.: Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти” (РК № 0102U000399).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 25 травня 2000 р., протокол № 5, й узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 15 червня 2004 р., протокол № 6.
Об’єкт дослідження: професійне спілкування особистості майбутнього фахівця податкової міліції.
Предмет дослідження: психологічні особливості формування комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції в умовах вищого навчального закладу.
Мета дослідження: вивчення закономірностей і механізмів формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції.
Концептуальна ідея дослідження: теоретичне й експериментальне вивчення закономірностей та структурно-функціональних механізмів формування і реалізації комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого податкової міліції в умовах професійної підготовки у вищому навчальному закладі дозволяє розкрити нові можливості розвитку здатності до професійного спілкування, підвищити ефективність його діяльності.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що: а) теоретично й експериментально обґрунтована концептуальна модель комунікативних якостей особистості фахівців податкової міліції має сприяти більш цілеспрямованому розвитку здатності особистості до професійного спілкування; б) розроблення та використання спеціальної програми формування комунікативних якостей може позитивно вплинути на розвиток професійно важливих комунікативних якостей майбутніх слідчих податкової міліції.
Відповідно до предмету, мети і гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування комунікативних якостей особистості фахівця податкової міліції.
2. Розробити методологічний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей працівників податкової міліції.
3. Обґрунтувати концептуальну модель комунікативних якостей особистості майбутніх слідчих податкової міліції та вивчити прояви комунікативних якостей у курсантів на етапі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.
4. Розробити й експериментально перевірити програму формування комунікативних якостей особистості майбутніх фахівців податкової міліції.
5. Скласти методичні рекомендації з формування комунікативних якостей у курсантів вищого навчального закладу податкової служби.
Методологічну основу дослідження становлять принципи розвивальної навчальної діяльності, що представлені у працях І.Д.Беха, В.В.Давидова, О.К.Дусавицького, Г.С.Костюка, С.Д.Максименка, Д.Б.Ельконіна; сукупність положень та ідей особистісно орієнтованої професійної підготовки, що розроблені Є.В.Єгоровою, І.А.Зязюном, О.І.Кульчицькою, Н.І.Литвиновою, І.П.Манохою, В.Ф.Моргуном, О.М.Отич, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалкою, В.В.Синявським, Л.О.Хомич та ін.
Теоретичну основу дослідження складають системно-структурний підхід до проблеми особистості, висвітлений у дослідженнях Б.Г.Ананьєва, П.К.Анохіна, Г.О.Балла, С.І.Булах, Л.С.Виготського, Л.В.Долинської, О.М.Ігнатович, Е.О.Помиткіна, К.К.Платонова, В.А.Семиченко, О.В.Скрипченко, О.М.Ткаченка та ін.; концепція єдності спілкування і діяльності, що запропонована Г.М.Андреєвою, О.О.Леонтьєвим, Б.Ф.Ломовим, А.Маслоу, та ін.; положення теорії професійної комунікативної компетентності, розроблені Г.М.Андреєвою, С.М.Ємельяновим, Ю.М.Жуковим, І.М.Мостовою, Л.А.Петровською, В.В.Романовим та ін.; ідеї гуманістичної педагогіки і психології, представлені у працях Г.О.Балла, І.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало та ін.; методичні засади надання психологічної допомоги у практичній психології, що запропоновані О.Ф.Бондаренком, В.Ф.Моргуном, В.Г.Панком, Н.А.Побірченко, С.М.Хоружим, Т.С.Яценко; положення спеціальних психолого-педагогічних досліджень юридичної діяльності, сформовані такими дослідниками, як Л.В.Васильєв, О.М.Бандурка, С.П.Бочарова, М.І.Єнікеєв, Я.Ю.Кондратьєв, В.Є.Коновалова, В.С.Медведєв, В.В.Романов, С.І.Яковенко та ін.; теоретичні й експериментальні здобутки психологічних досліджень проблем здібностей та мислення, напрацьовані Б.Ф.Ломовим, Б.М.Тепловим, С.Л.Рубінштейном, О.Є.Самойловим, М.Л.Смульсон, В.Д.Шадриковим та ін.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, що зумовлені об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження: теоретичні методи аналізу, узагальнення, синтезу, систематизації наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми формування комунікативних якостей особистості; емпіричні констатуючий експеримент, аналіз продуктів діяльності, спостереження, анкетування, тестування, що були використані з метою вивчення психологічних механізмів, критеріїв, прийомів і технік формування комунікативних професійно важливих якостей особистості; розвивальні формуючий психолого-педагогічний експеримент, тренінг професійного спілкування, ділові ігри, моделювання розвивальних ситуацій, консультування, за допомогою яких перевірялась ефективність концептуальної моделі та програми формування комунікативних якостей особистості майбутніх працівників податкової міліції; методи статистичної обробки даних, що були використані з метою кількісної і якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту.
Організація дослідження. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилося в три етапи впродовж 2000-2005 рр.
На першому етапі (2000-2001 рр.) дослідження проаналізовано теоретичні підходи до визначеної проблеми.
На другому етапі (2001-2003 рр.) дослідження вивченні професійно важливі комунікативні якості, створено концептуальну модель комунікативних якостей особистості працівника податкової міліції, проведено експертну оцінку, розроблена методика виявлення вказаних якостей у майбутніх слідчих податкової міліції у ході констатуючого експерименту.
На третьому етапі (2003-2005 рр.) дослідження здійснювався формуючий експеримент із метою формування у курсантів професійно важливих комунікативних якостей особистості, узагальнення і впровадження результатів дослідження, розробки практичних рекомендацій з розвитку комунікативних якостей у майбутніх слідчих податкової міліції.
Експериментальна база дослідження: Національна академія державної податкової служби України (НАДПС України), Центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції НАДПС України. Дослідженням було охоплено 250 осіб: констатуючим експериментом 130 курсантів і 120 офіцерів слухачів початкової підготовки, 15 експертів; формуючим експериментом 130 курсантів, із яких 60 увійшли в експериментальні групи, а 70 у контрольні.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше обгрунтовано і запроваджено особистісно-процесуальний підхід до вивчення і формування комунікативних якостей фахівця податкової міліції; розроблено концептуальну модель комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, визначено й охарактеризовано структуру професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції; запропоновано програму і методику формування професійно важливих комунікативних якостей майбутніх працівників податкової міліції.
Теоретичне значення дослідження полягає: у розширенні існуючих наукових знань щодо змісту і структури професійно важливих комунікативних якостей слідчих податкової міліції; у розробці концептуальної моделі комунікативних якостей як однієї з важливих умов професійної підготовки та діяльності фахівців податкової міліції.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: на основі концептуальної моделі комунікативних якостей слідчих податкової міліції уточнено зміст і методи професійної підготовки курсантів до професійного спілкування та визначено напрями діяльності практичних психологів із формування професійно важливих комунікативних якостей особистості майбутнього слідчого. Матеріали дисертації можуть бути застосовані для вдосконалення програм професійної підготовки працівників податкової міліції; основні положення дисертації, висновки та рекомендації використані при підготовці методичних матеріалів та у науково-дослідницькій роботі слухачів і курсантів факультету податкової міліції з психології та конфліктології.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику роботи Національної академії державної податкової служби України (довідка № 14/189 від 07.06.2004 р.) та Центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції НАДПС України (довідка № 29/12-01/05 від 07.06.2004 р.).
Особистий внесок автора полягає у розробці концептуальної моделі комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції, розробці комплексної методики оцінки та принципів розвитку комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції.
Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечена комплексним використанням методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження, застосуванням відповідної джерелознавчої бази, теоретико-методологічним обґрунтуванням концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції, концептуальним моделюванням та експертною оцінкою, значною вибіркою досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. Результати досліджень оброблялися за допомогою методів математичної статистики.
Положення, що виносяться на захист:
1. Принципи особистісно-процесуального підходу до вивчення і формування комунікативних якостей майбутнього фахівця податкової міліції.
2. Концептуальна модель комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції.
3. Програма формування комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції.
Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи” (м. Київ, 2003), Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти” (м. Ірпінь, 2004), Розроблення та запровадження кредитно-модульних технологій організації навчального процесу у вищих навчальних закладах” (м. Черкаси, 2004). Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідались і обговорювалися на засі­даннях наукового семінару кафедри соціології та психології Національної академії державної податкової служби України (м. Ірпінь, 2000; 2001; 2002; 2003, 2004, 2005), на наукових сесіях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ, 2000; 2001; 2002; 2003; 2004; 2005). Результати дослідження впроваджені в практику роботи Національної академії державної податкової служби України. Матеріали дослідження використову­ються в лекціях і практичних заняттях зі студентами при викладанні курсів: Основи психології”, Конфліктологія”. Підготовлено авторський пакет програм соціально-психологічного тренінгу з розвитку здатності курсантів факультету податкової міліції до професійного спілкування.
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 7 одноосібних наукових працях, серед яких 3 статті опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичний посібник та 3 статті у наукових збірниках та журналах.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел (244 роботи, із них 10 іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації 228 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 196 сторінках. Робота містить 25 таблиць на 25 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках, 1 діаграму на 1 сторінці та 6 додатків на 10 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.

У дисертаційному дослідженні вивчені психологічні особливості формування комунікативних якостей особистості у професійній підготовці фахівця податкової міліції.
Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. Вивчення проблеми формування комунікативних якостей особистості є важливим для більшості професій, особливо типу людина-людина”. Професія слідчого податкової міліції належить саме до цього типу та потребує подвійної підготовки до власне юридичної, правоохоронної діяльності та до ефективного ділового спілкування. Останнє займає ключове місце у професійній підготовці слідчого податкової міліції, оскільки комунікативний процес складає основний зміст його діяльності. Тому спілкування в даній діяльності розглядається як професійно важливе.
2. В якості методологічного підходу до вивчення і формування комунікативних якостей слідчих податкової міліції доцільно використовувати спеціальний особистісно-процесуальний підхід, який забезпечує реалізацію багаторівневого процесу розкриття та встановлення істини на основі втілення особистісного потенціалу слідчого у суб’єкт-суб’єктній взаємодії з особистістю правопорушника. Особистісно-процесуальний підхід базується на принципах, за якими вивчення і формування комунікативних якостей курсантів здійснюється комплексно, у взаємозв’язку, в умовах протистояння і взаємодії особистості слідчого з особистістю порушника, на основі здійснення певних процесуально-психологічних і процесуально-нормативних правил взаємодії між ними як суб’єктами правової діяльності, згідно із Законом України Про систему оподаткування”.
3. У ході теоретичного дослідження запропонована та обґрунтована концептуальна модель комунікативних якостей особистості курсантів податкової міліції, яка містить у собі наступні компоненти: мотиваційно-пошуковий, інформаційно-аналітичний, версійно-тактичний, результативно-доказовий, емоційно-регулятивний. У концептуальній моделі комунікативні якості пов’язані із характерологічними та інтелектуальними якостями особистості працівників податкової міліції. Розроблено п’ять варіантів вказаної моделі, відповідно до основних процесуальних дій слідчого податкової міліції.
Експертна оцінка компетентними спеціалістами концептуальної моделі комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції дозволила розробити професійні орієнтири для формування реальних комунікативних якостей особистості у майбутніх слідчих податкової міліції.
4. Результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність впровадження спеціальної програми та методики формування комунікативних якостей особистості майбутніх слідчих податкової міліції у вищому навчальному закладі. Було обґрунтовано, що необхідні комунікативні якості у курсантів на 3 році навчання розвинені недостатньо: так за показниками у 29% курсантів рівень комунікативних можливостей нижче середнього, у 44% середній та низький комунікативний контроль, у 82% курсантів не простежується комунікативна компетентність, у 89% респондентів рівень дипломатичності середній та низький. Такий рівень розвитку комунікативних якостей негативно впливає на ефективність виконання професійних обов’язків майбутніх слідчих податкової міліції та потребує відповідної корекції в ході професійної підготовки.
5. Програма та методика формування комунікативних якостей у майбутніх працівників податкової міліції розроблялася на основі особистісно-процесуального підходу та концептуальної моделі комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції. Особливість побудови програми визначається обов’язковим дотриманням 5 основних принципів особистісно-процесуального підходу, врахуванням закономірностей та структурно-функціональних механізмів формування комунікативних якостей особистості слідчого. Так, виявлено певну закономірність, яка полягає у гетерохронності формування комунікативних якостей особистості слідчого. Деякі комунікативні якості (вміння встановити психологічний контакт, здібність до співпраці, здатність вислухати допитуваних та ін.) формувалися швидше, аніж інші (дипломатичність, емоційна стійкість, внутрішній самоконтроль, нонконформізм тощо). Структурно-функціональним механізмом функціонування професійно важливих комунікативних якостей слідчого податкової міліції можна вважати послідовне розгортання в конкретній ситуації розшукових дій компонентів концептуальної моделі комунікативних якостей у взаємозв’язку між собою та з характерологічними й інтелектуальними якостями особистості слідчого, який взаємодіє з особистістю правопорушника.
6. Результати формуючого експерименту засвідчили, що впровадження особистісно-процесуального підходу, концептуальної моделі та спеціальної програми і методики формування комунікативних якостей особистості працівників податкової міліції дійсно забезпечує належний розвиток професійно важливих комунікативних якостей слідчого податкової міліції у взаємозв’язку із характерологічними (дипломатичність, внутрішній самоконтроль, нонконформізм, емоційна стабільність) та інтелектуальними його якостями (здатність оперувати інформацією та аналізувати отриману інформаційну базу, інтелектуально адаптуватися та підпорядковувати комунікативну ситуацію; інтерпретувати отримані в ході слідства дані та ін.). Проведення формуючого експерименту за спеціально розробленою програмою і методикою (розширення мотиваційної сфери, бесіди, дискусії, психологічні вправи, завдання, ділові ігри, моделювання проблемних ситуацій тощо) дозволило підвищити рівень розвитку комунікативних якостей у курсантів вищого навчального закладу податкової служби.
На основі дослідження розроблено та впроваджено методичні рекомендації для покращення навчально-виховного процесу з формування комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції.
Подальші дослідження у цьому напрямі передбачають розробку нових технологій реалізації особистісно-процесуального підходу на заняттях з інших дисциплін; дослідження специфіки цього процесу у майбутніх фахівців інших юридичних професій; з’ясування готовності психологів та педагогів до впровадження програми і методики формування комунікативних якостей майбутніх фахівців податкової міліції в інших вищих навчальних закладах, які готують слідчих податкової міліції.

Список використаних джерел.

1. Абульханова-Славська К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299с.
2. Аверьянов Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р.С.Белкина. М.: Издательство НОРМА-ИНФА, 2001. 990с.
3. Айва А. Лицом к лицу. Практическое пособие для освоения приемов и навыков делового общения. Новосибирск: ЭКОР, 1994. 268с.
4. Ананьев Б.Г. Проблема формирования характера. Расширенная стенограмма публичной лекции, прочитанной в 1949 году в Ленинграде. Л., 1949. 43 с.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Изд-во Моск. н-та, 1980. 416с.
6. Антипов В.П. Планирование расследования в проблемных ситуациях // Вопросы борьбы с преступностью: Сб. статей / Отв. ред. К.Ф.Скворцов. М.: Юрид. лит., С. 7282.
7. Анцупов А.Я., Шилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ, 1999. 551с.
8. Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А.Зязюна. К.: Віпол, 2000. С.134157.
9. Балл Г.А., Бургин М.С. Анализ психологического воздействия и его педагогическое значение // Вопросы психологии. 1994. №4. С.73-82.
10. Бандурака А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел. 2001. 640с.
11. Бандурка О.М., Вишневська М.К., Жвалюк В.Р., Сараскіна Т.В. Податкова міліція. Коментарі та роз’яснення чинного законодавства: Науково-практичний посібник. Харків: Вид. Нац. ун-та внутр. справ. 2000. 604с.
12. Барко В.І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід): Монографія. К.: Ніка-Центр, 2003. 448с.
13. Басаров Б. Вопросы психологии характера. / Под. ред. К.К.Платонова. Ашхабад: Ылым”, 1977. 73с.
14. Баталиев А.В. Психодиагностика способности к общению, или как определить организаторские и коммуникативные качества личности. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. 178с.
15. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. К.: ІЗМН України, 1998. 204с.
16. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2-х кн. Кн.1: Особистістно орієнтований підхід: теоретико технологічні засади: Наук. видання.-К.: Либідь, 2003. 280с.
17. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2-х кн. Кн.2: Науково практичні засади: Наук. видання.-К.: Либідь, 2003. 344с.
18. Білоус В.Т., Чигрина Г.Л., Шкарупа В.К. Доказування при розслідуванні податкових злочинів: Монографія. / За заг. ред. С.М.Піскуна. Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. 179с.
19. Білоус В.Т., Шамрай В.О. та ін. Типові дії працівника податкової поліції (міліції): Навчальний посібник. К.: Логос, 1997 364с.
20. Білоус В.Т., Корнєєв Ю.В., Саприкіна Л.А., Усенко В.Ф., Шакірова О.В., Шейбут В.В., Шкарупа В.К., Чалий В.Д. Правовий, соціальний та фізичний захист працівників органів державної податкової служби України: Навч. посібник. Ірпінь Академія ДПС України, 2001. 210с.
21. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. Ірпінь: Академія ДПС України. 2002. 449с.
22. Блинова О.Є. Формування відкритості до спілкування у майбутнього учителя: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Інс-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України К.: 2000. 16с.
23. Бодалев А.А. Личность и общение избранные психологические труды Изд-2, перераб. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 326с.
24. Богатырева Е.Н. Психология обмана. СПб.: Издательство Ланы, 1998. 192с.
25. Богдан С.М. Психологічний аспект у створенні професіографії працівника податкової міліції // Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К, 2003. Т.V,ч.2 С.1419.
26. Богдан С.М. Комунікативні якості в професійній підготовці податкового міліціонера // Педагогіка і психологія професійної освіти Л, 2003. №3. С.118124.
27. Богдан С.М. Модель професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчих податкової міліції // Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К., 2004. Т.VI, Вип. 8. С.22 33.
28. Богдан С.М. Аналіз проведеного дослідження з приводу вивчення думки студентів УФЕІ стосовно проблем уживання наркотичних засобів // Зб. наук. пр. УФЕІ. Ірпінь., 1999. №1. С.163168.
29. Богдан С.М. Створення моделі професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчого податкової міліції // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти: Матеріали ІІ Ірпінських міжнар. наук.-метод. читань. Ірпінь: Національна академія ДПС України., 2004. Ч. 2 С.248256.
30. Богдан С.М. Формування комунікативних якостей особистості податківця у вищому навчальному закладі // Науковий вісник ДПС України. Ірпінь., 2004. №4. С.168193.
31. Богдан С.М. Навчально-методичні рекомендації до курсу Конфліктологія” для підготовки курсантів факультету податкової міліції за напрямом Право”. Ірпінь: Академія ДПС України. 2005. 58 с.
32. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование). - М.: Просвещение, 1968. 464с.
33. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике / Отв. ред. Крымский. К.: Наукова думка, 1989. 200с.
34. Большаков С.Е. Основы речевой культуры сотрудников органов внутренних дел. - М.: Наука, 1998. -192с.
35. Брич Л.П. Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія / Автор вступ. стат. М.Я.Азаров. К.: Атіка, 2000. 288с.
36. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. - М.: Просвещение, 1967. 228с.
37. Васильев В.Л. Юридическая психология. 3-е изд. СПб: Издательство Питер”, 2000. 624с.
38. Військова психологія і педагогіка: Навч. посібник / За ред. М.Й.Варія. Львів: Спільм, 2003. 629с
39. Военная психология и педагогика: Учебное пособие / Под ред. П.А.Корчемного, Л.Г.Лаптєва, В.Г.Михайловського. М.: Изд-во Совершенство”, 1998. 384с.
40. Волубуєва О.Ф. Формування професійно-комунікативної спрямованості у слухачів мовної спеціальності військових вузів (психолого-лінгвістичний аспект): Автореф. дис.канд. психол. наук: 20.02.02 / Академія прикордонних військ України ім. Б.Хмельницького. Хмельницький, 1999. 18с.
41. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. Т.1. М.: Педагогика, 1984. 488с.
42. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В.Давыдова. М.: Педагогика-Пресс,1996. 536с. (Психология: Класические труды).
43. Выготский Л.С. Психология. М.: Изд-во ЭКСМО Пресс, 2000. 1008с. (серия «Мир психологии»).
44. Гальперин П.Я. Введение в психологию: Учебное пособие для вузов. М.: Университет, 1999. 322с.
45. Гойхман О.Я. Основы речевой коммуникации: Учеб. пос. М.: Просвещение, 1997. 465с.
46. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Наукова думка, 1986. 146с.
47. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам. К.: Либідь, 2003. 520с.
48. Гончаренко В.И., Кушнир Г.А., Подпалый В.Л. Понятие криминалистической характеристики преступлений // Криминалистика и судебная экспертиза: К.: Вища школа. Вып 33 1986. С.3 8.
49. Гранат Н.Л. Характеристика следственных задач и психологичекие механизмы их решения: Автореф. дис.канд. юрид. наук 12.00.09 / Всесоюзный институт по изучению и разработке мер предупреждения преступлений. М., 1973. 20с.
50. Григорева Т.Г. Основы конструктивного общения: Хрестоматия Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1997. 198с.
51. Губин А.В., Чуфаровский Ю.В. Общение в нашей жизни. М.: Просвещение, 1992. 218с.
52. Даниленко О.И. Культура общения и воспитания. Л.: Лениздат, 1989. 246с.
53. Дворецкая Г.В., Махнарылов В.П. Социология труда. К.: Высшая школа, 1990. 352с.
54. Демина Л.Д. Психологические аспекты индивидуальной профориентации М.: Прогресс, 1990 128с.
55. Драніщева Е.І. Підготовка вчителя до роботи з підлітками з сімей групи ризику // Життєве кредо особистості: Зб. наук. праць. К.: ВІТОЛ, 1998. С. 436-457.
56. Дубова І.О. Психологічні особливості професійного спілкування працівників міліції в екстремальних умовах: Автореф. дис.канд. психол. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ України МВС України. К., 2003. 19с.
57. Дяченко В.І. Формування професійної усталеності курсантів вищих закладів освіти системи ВМС.: Дис.канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. О., 2000. 230с.
58. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. СПб.: Издательство Питер”, 2000. 368с.
59. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник для вузов. М.: Издательство НОРМА, 2001. 517с
60. Еникеев М.И. Общая и юридическая психология: В 2 ч. Часть ІІ: Юридическая психология: Учебник. М.: Юрид.лит., 1996. 560с.
61. Еникеев М.И. Практикум по юридической психологии. М.: Издательство НОРМА, 2001 592с.
62. Еникеев М.И. Психология преступления и следственно поисковой деятельности // Теория криминалистики и методика расследования преступлений. - М.: Юрид. лит., 1990 589с.
63. Експертне опитування. В навчальному посібнику. Соціологія, О.М.Ричкова Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. С.52.
64. Єгорова Є.В. Феномен професійної ідентичності: психологічний аналіз // Зб. наук. праць Черкаського держ. пед. ун-ту. Сер.: Педагогічні науки. Черкаси, 2002. Вип. 43. С.70 73.
65. Жуков Е.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 385с.
66. Запорожцева Г.Є. Професійно-психологічна підготовка дільничних інспекторів міліції / За ред. Васильєва Г.І. Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000. 164с.
67. Запорожцева Г.Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення: Автореф. дис.канд. психол. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ України МВС України. К., 2002. 20с.
68. Закон України Про міліцію” // Нормативні акти України щодо охорони правопорядку. К.: Логос”, 1998. С.5 26.
69. Закон України Про державну податкову службу в Україні” // Нормативні акти України щодо охорони правопорядку. К.: Логос, 1998. С.544 564.
70. Закон України Про оперативно розшукову діяльність” // Нормативні акти України щодо охорони правопорядку. К.: Логос, 1998 С.128135.
71. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. М.: Экономика, 1990. 188с.
72. Зинченко В.П., Смирнов С.Д. Методологические вопросы психологии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 165с.
73. Зязюн І.А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А. Зязюна. К.: Віпол, 2000. С.1157.
74. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод.посібник. К.: МАУП, 2000. 310с.
75. Игнатов В.Г., Белолипецкий В.К. Профессиональна культура и профессионализм государственной службы: контекст истории и современность. Учебное пособие. Ростов Н/Д: Издательский центр МарТ, 2000. 256с.
76. Ігнатович О.М. Психологічні особливості творчої самодіяльності особистості як умови професійної підготовки майбутніх психологів. Автореф. дис.канд. психол. наук: 19.00.07 / Інс-т пед. і психол. профес. Освіти АПН України К., 2004. 20с.
77. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций: Монография. К.: МЗУУП, 1993. 384с.
78. Камлик М.І. Відповідальність та санкції за податкові правопорушення // Збірник нормативних актів. К.: Атіка, 2000. 120с.
79. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч. посібник. К.: Міленіум, 2003. 343с.
80. Кидрон А.А. Коммуникативная способность и ее совершенствование. Автореф. дис.канд. психол. наук: 19.00.05 / ЛГУ им. А.А.Жданова. Л., 1981. 19с.
81. Климов Е.А. Как выбрать профессию. М.: Просвещение,1984. 160с.
82. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения К.: Наукова думка, 1996. 160с.
83. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Психические особенности человека. Том1. Характер Л.: Изд. Ленинградского университета, 1957. 258с.
84. Коломинский Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навч. посібник. К.: МАУП, 1996. 176с.
85. Коломинский Н.Л. Психологические аспекты профотбора и обучения директоров школ. // Задачи и методы профессиональной психодиагностики: Метод. реком. Для работников психологических служб на предприятиях и организациях / Под. ред. В.И.Войтка. К., 1981. С.150 155.
86. Коломинский Н.Л. Психологічна культура менеджменту та проблеми добору на навчання керівних кадрів освіти // Потенціал управлінських систем: питання формуання та розвитку. Ч.1. К., 1993. 265с.
87. Коломинский Я.Л. Психология общения. М.: Просвещение, 1974 346с.
88. Кон И.С. Социология личности. М.: Наука, 1967. 208с.
89. Конецкая В.П. Социология коммуникаций. М.: Межд. Ун-т бизнеса и управления, 1997. 304с.
90. Коновалова В.Е. Правовая психология. Харьков: Косум, 1997. 160с.
91. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К.: Вид-во Київського ун-та ім. Тараса Шевченка, 1995. 304с.
92. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М.Проколієнко К.: Рад. шк., 1989. 608с.
93. Коновалова В.Е.,Сербулов А.М. Тактика допроса при расследовании преступлений К.: Издательство Украина, 1987. 254с.
94. Краткий психологический словарь / Ред.-сост.Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2 изд., расш., испр. и доп. Ростов н/Д: Изд-во Феникс”, 1998. 512с.
95. Крижанская Ю.С. Третяков В.П. Грамматика общения. Л.: ЛГУ, 1990. 268с.
96. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. Упоряд. та переднє слово: М.І.Мельник, М.І. Хавронюк / За ред. М.І.Мельника. К.: А.С.К., 2001. 304с.
97. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. К.: Юрінком, 1997. 654с.
98. Кримінально-процесуальний кодекс України (за станом законодавства на 20 вересня 2001року) К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2001. 268с. (Кодекси України).
99. Крутецкий В.А. Психология: Учеб. для ущащихся пед. уч-щ. 2-е изд.,перераб. и доп. М.: Просвещение,1986. 336 с.
100. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. М.: Просвещение, 1972. 255с.
101. Кудін В.О. Освіта в інформаційному суспільстві. К.: Республіка, 1998. 152с.
102. КукуленкоЛук’янець І.В. Психологічні засади особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету (на матеріалі іноземної мови). Автореф. дис.канд. психол. наук: 19.00.07 / Інс-т пед. і психол. профес. освіти АПН України. К. 2003. 20с.
103. Кульчицкая Е.И. Эмоциональное и интеллектуальное поведение // Практична психологія і соціальна робота. 2003. С.14.
104. Ладанов И.Д. Мастерство делового взаимодействия: Метод. пособие. М.: Прогресс, 1989. 126с.
105. Лазурский А.Ф. Классификация личностей. 2-е изд. М.,Пг., 1923. 310с.
106. Левитов Н.Д. Вопросы психологии характера. 2-е изд. Москва.: Учпедгиз, 1956. 201с.
107. Левитов Н.Д. Характер и его формирование. Стенограмма публичной лекции, прочитанной в Центральной лектории общества в Москве. - М.: Изд.Правда, 1950. 73с.
108. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. М.: Педагогика, 1971. 280с.
109. Леонтьев А.А. Психология общения М.: Изд-во МГУ, 1997. 345с.
110. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 3-е изд. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. 575с.
111. Лисиченко В.К., Батюк О.В. Следственная ситуация и ее назначение в криминалистике и следственной практике // Криминалистика и судебная экспертиза: Республ. междун. научно-метод. сборник К.: Вища школа, 1988. Вып. 36. С.39.
112. Литвинова Н.І. До проблеми розвитку творчого потенціалу особистості // Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія.: Зб. наук. праць. К. 2000. С.116121.
113. Ломов Б.Ф. Психологические проблемы социальной регуляции поведения. М.: Наука, 1976. 285с.
114. Лонюк І.І., Самілик Г.М., Капріца В.Т. Організація правового забезпечення діяльності органів ДПС України: Курс лекцій. Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. 111с.
115. Лукашевич Н.П., Сингаєвська И.В., Бондарчук Е.И. Психология труда: Учеб.-метод. пособие / Под ред. Н.П.Лукашевича. К.: МАУП, 1997. 104с.
116. Луков Г.Д., Платонов К.К. Психология. М.: Воениздат, 1964. 344с.
117. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. М.: Просвещение, 1973. 295с.
118. Льюис Д. Тренинг делового общения. М.: Изд-во ЭКСМО Пресс, 2002. 242с.
119. Лысенко В.В. Расследование у