Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості (на матеріалах активного соціально-психологічного навчання)

Краткое описание

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Міністерство освіти та науки України

На правах рукопису

МЕЛОЯН Анаіт Едуардівна

УДК 159.964.21

Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості (на матеріалах активного соціально-психологічного навчання)

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Яценко Тамара Семенівна
доктор психологічних наук, професор, академік АПН України,

КИЇВ - 2004

ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ І. ПРОЛЕМА АГРЕСІЇ ТА ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ У ПСИХОЛОГІЇ...... 14
1.1. Проблема агресії у контексті українського психоаналізу.................................. 14
1.2. Мотивація агресивної поведінки суб’єкта....................................................... 20
1.3. Біологічний підхід до дослідження агресії....................................................... 40
1.4. Взаємозв’язок агресії та страху, їх символічне вираження у народній
творчості та міфології............................................................................................. 52
Висновки до першого розділу................................................................................ 66
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОБ’ЄКТНИХ ВІДНОШЕНЬ СУБ’ЄКТА У КОНТЕКСТІ
ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ АГРЕСІЇ............................................................ 69
2.1. Поняття об’єктних відношень суб’єкта та їх глибиннопсихологічне
дослідження............................................................................................................ 69
2.2. Дослідження закономірностей об’єктних відношень у практичній роботі з
предметною моделлю.............................................................................................. 79
Висновки до другого розділу................................................................................... 98
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ГЛИБИННОПСИХОЛОГІЧНИХ ВИТОКІВ
АГРЕСІЇ (АНАЛІЗ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ)......................................... 101
3.1. Глибинопсихологічне розуміння агресії......................................................... 101
3.2. Особливості психоаналізу комплексу тематичних малюнків О....................... 104
3.2.1. Психоаналіз малюнків О.............................................................................. 106
3.3. Результативність глибинної психокорекції агресивних тенденцій майбутніх
фахівців з практичної психології........................................................................... 176
3.3.1. Самоаналіз учасників АСПН за методикою Привласнення чужого
малюнку в контексті феномену агресія”............................................................. 177
3.3.2. Висновки про результативність психокорекції агресії................................. 194
Висновки до третього розділу.............................................................................. 195
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................... 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................. 203
ДОДАТОК А Комлекс психомалюнків студентки О. психологічний факультет).. 222
ДОДАТОК Б. Психомалюнки до методики «Привласнення неавторського
малюнку в контексті феномену «Агресія»............................................................ 244
ДОДАТОК В. На допомогу психологу-практику................................................. 273

ВСТУП
В період розвитку України як самостійної держави особливої значимості набувають наукові дослідження, присвячені проблемам оздоровлення та оптимізації не лише економічних процесів, але й соціальних та психологічних феноменів. Останні є, з одного боку, похідними від матеріального рівня розвитку суспільства, а з іншого у значній мірі визначають як спрямування економічних процесів, так і їх гуманістичну зорієнтованість на людину.
Коли мова йде про агресію” як феномен, то йдеться про енергію, спрямовану проти іншої людини”, а також і проти себе”. Лапки у даному випадку відтіняють часту невидимість даних процесів у їх руйнівній сутності. Агресію в її емоційно відкритих проявах ми можемо спостерігати у тварин, у людей з психологічними відхиленнями або у поведінці криміногенного характеру і т. п.
Говорячи про агресію в контексті даної роботи, в основу якої буде покладено емпіричний матеріал, отриманий в групах АСПН, підкреслимо, що контингент учасників дослідження належить до соціально адаптованих суб’єктів. Останнє визначається й специфікою методу активного соціально-психологічного навчання, який сформувався в контексті задач вдосконалення педагогічного спілкування.
Умовно можна виділити різні статуси агресії як психічного стану (як властивості особистості, як потреб, як поведінкових проявів), між якими має взаємозв’язок. Існують ємні дослідження даної проблеми в зарубіжній літературі, зокрема: Е.Аронсон, 1998; Р.Берон, Д.Річардсон, 1998; К.Бютнер, 1991; К.Е.Ізард, 1980, 1999; К.Лоренц, 1994; Г.Паренс, 1997; Ф.Перлз, 2000; Х.Хекхаузен, 1986; Фестінгер та ін; а також роботи вітчизняних дослідників: М.В.Алфімова, В.І.Трубнікова, 2000; М.Л.Бутовська, 1998; І.Б.Бойко, 1993; Н.А.Дубинко, 2000; Н.Ю.Максимова, К.Л.Милютіна, 2000; В.М.Крайнюк, 1999; О.О.Смирнова, Т.Р.Хузєєва, 2002 та ін.
Проблема глибиннопсихологічних витоків агресивності досі не була предметом спеціальних досліджень, тим більше в контексті підготовки майбутніх психологів-практиків. Останнє й визначає актуальність даного дисертаційного дослідження, адже феномен агресії аж ніяк не узгоджується з професією психолога, в якій засадними моментами є спілкування та гуманна взаємодія в рамках людина людина”. Останнє загострює проблему фахової його підготовки психолога-практика та його особистісної психокорекції. Цим пояснюється вибір контингенту учасників психокорекційних груп АСПН майбутні психологи, на поведінковому матеріалі яких виявлялись глибиннопсихологічні витоки агресивності та водночас здійснювалася психокорекція особистісних проблем. Таким чином, ми досліджували не лише сам процес агресії, а й ставлення суб’єкта до цього феномену, а також потенційні витоки та тенденції до виникнення агресивної поведінки.
Ми виходили з того, що вивчення феномену агресивності не можна розглядати лише з біологічних позицій в контексті детермінації його Ід”, оскільки цей феномен являє собою складне системне та соціально-психологічне утворення, інфантильні витоки якого носять визначальний, хоч і невидимий для суб’єкта характер.
Кожний з теоретичних напрямів, що розглядають особливості інфантильних витоків агресивності, які нам вдалося виділити в літературі, видаються діагностично неповними, бо не враховують системні характеристики несвідомого. Проте важливо назвати провідні з таких теорій: перша - розглядає агресію, яка детермінується переживаннями незадоволення (біль, дистрес) та носить інстинктивний характер (Г.Таренс, К.Хорні, А.Фрейд та ін.); друга до пускового механізму відносить негативний афект і когнітивні установки, які спрацьовують під впливом ситуативних детермінант, що породжують фрустрацію (Л. Берквіц, Дж. Доллард, О.Кенберг, Н.Міллер та ін.); третя робить акцент на соціальному научінні, яке детермінує агресію при допомозі образів, слів та дій (А.Бандура, А.Гросс, А. Реан, І.А.Фурманов та ін.).
Якщо взяти за основу соціально-перцептивний ракурс розгляду феномену агресії, то інфантильний аспект її детермінації пов’язується з травматичним досвідом у дитинстві (М.Кляйн), який вносить дисгармонію у систему емоційної регуляції і створює неадекватні схеми соціальної перцепції, підозріле та вороже ставлення до оточуючих, бажання заподіяти шкоди тому, хто сприймається як джерело власного невдоволення.
Закріплення агресивних реакцій відбувається на невербальному та вербальному рівнях; у прямій чи опосередкованій формі. Аналіз літератури дозволяє констатувати достатню вивченість детермінант: соціальних (несприятливі взаємини в соціумі загалом та мікросоціумі школа, сім’я); емоційних (підвищена тривожність та фрустраційні впливи, породжувані соціумом та почуттям меншовартості); когнітивних (готовність до трактування соціально-перцептивних факторів як таких, що несуть загрозу Я”, самореалізації); поведінкових (рефлекторна готовність до агресивного реагування). Саме цих питань торкаються дослідники в дисертаціях, захищених в Україні: О.Б.Бовть Агресивні реакції та шляхи їх корекції в молодших школярів” [21], Т.Р.Морозова Причини, динаміка та способи реалізації агресії у засуджених”[84], С.Л.Кравчук Особливості психологічних детермінант агресивних проявів особистості”[61], В.І.Шебанова Діагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів з порушенням психічного розвитку”[161].
Проте огляд наукової літератури дозволив нам констатувати недостатню вивченість глибиннопсихологічних детермінант агресії, які фактично присутні у всіх інших аспектах причинної обумовленості та розмаїтті її проявів.
Вивчення глибиннопсихологічних детермінант й було поставлено в ранг центрального завдання даного дисертаційного дослідження, яке спирається на психодинамічну теорію, що розкриває структуру та внутрішню динаміку психіки, розроблену академіком АПН України Т.С.Яценко.
Лейтмотивом дослідження було виявлення особливостей глибиннопсихологічних детермінант готовності суб’єкта до агресії та розкриття особливості її виявлення в спілкуванні особистості з іншими людьми.
Проблема пізнання глибиннопсихологічних передумов агресії особистості передбачає врахування функційних закономірностей несвідомої сфери суб’єкта в її системних характеристиках, що пов’язані зі специфікою його захисних проявів поведінки. У науковій літературі проблема агресії в контексті групової психокорекції з глибиннопсихологічною орієнтацією, досі не досліджувалася. Наше дисертаційне дослідження покликане заповнити цю прогалину.
Актуальність вищезазначеної проблеми, її недостатня розробленість у теорії та практиці психологічної науки дозволили визначити тему дисертаційного дослідження: Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості (на матеріалі активного соціально-психологічного навчання)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до затвердженої теми та тематики наукових досліджень кафедри практичної психології Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького (номер держреєстрації 23452 U 264) та плану НДР Академії педагогічних наук України з напрямку: Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб”, (Теоретико-методологічні засади групової психокорекції”). Тема дисертації затверджена вченою Радою Черкаського національного університету протокол №4 від 30.10.03 року і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні протокол № 2 від 25.02.03.
Об’єкт дослідження: процес глибиннопсихологічної групової психокорекції з використанням малюнкових методик за методом АСПН.
Предмет дослідження: глибиннопсихологічні передумови агресії особистості, що виявляються на вербальному та невербальному матеріалі методу АСПН.
Мета дослідження: виявлення глибиннопсихологічної детермінації агресії суб’єкта шляхом об’єктивування провідних тенденцій його поведінки та обґрунтування методики їх нівелювання у майбутніх психологів-практиків.
В основу концепції дослідження покладено вчення про несвідому сферу суб’єкта та її взаємозв’язок зі свідомим його самосприйняттям; розуміння активності несвідомого як провідної його характеристики; гуманістичний підхід, який реалізується у процесі активного соціально-психологічного навчання майбутніх фахівців у галузі практичної психології; розуміння цілісності феномену психічного в його суперечливих тенденціях.
Провідна ідея дослідження полягає у можливості пізнання глибиннопсихологічних передумов агресії особистості у їх індивідуальній неповторності. Дослідження реалізоване в процесі аналізу системних характеристик несвідомої сфери суб’єкта, на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних малюнків та спонтанної дискусії у групі АСПН.
Гіпотеза дослідження: в процесі невимушеної спонтанної поведінки в групах АСПН актуалізуються внутрішні глибиннопсихологічні детермінанти поведінки, які носять суперечливий характер: діаметральне їх спрямування і створює передумови агресивної поведінки суб’єкта; глибинно зорієнтована групова психокорекція за методом АСПН дозволяє коригувати та нівелювати деструктивні тенденції суб’єкта, пов’язані з інфантильними цінностями, які створюють передумови агресії особистості.
Відповідно до мети та гіпотез дослідження були поставлені наступні задачі:
1. На основі теоретичного аналізу вихідних категорій окреслити проблеми пізнання несвідомих чинників агресивної поведінки.
2. Визначити специфічні особливості вивчення глибиннопсихологічних витоків агресії на матеріалі групової психокорекції АСПН в ракурсі психодинамичної теорії.
3. Виявити можливості психоаналізу комплексу тематичних малюнків у дослідженні проблеми глибиннопсихологічних витоків агресії суб’єкта.
4. Встановити взаємозв’язки між об’єктними відношеннями суб’єкта та його готовністю до агресії в індивідуально неповторних її проявах.
5. Розробити методику саморефлексії агресивних тенденцій суб’єктом, яка б об’єктивувала результати глибинно психологічного самопізнання та психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання.
Методологічною та теоретичною основою дослідження були:
загальнонаукова методологія системного підходу до розуміння особистості
(Л.Ф.Бурлачук, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Татенко, С.Л.Рубінштейн); фундаментальні положення про зв’язок свідомої і несвідомої сфер психіки особистості (Ф.В.Бассін, Г.О.Балл, В.О.Татенко, Т.С.Яценко та ін); теорія, структура та функційні особливості несвідомої сфери психіки (Ф.В. Бассін, А.Фрейд, З. Фрейд, К.Хорні, Г.Юнг, Т.С.Яценко та ін.); теорії корекційного та корекційнопревентивного навчання (Н.Ю.Максимова, Н.В.Чепелєва, В.Г.Панок, Т.М.Титаренко, Л.М.Карамушка, В.Г.Ложкін, О.Ф.Бондаренко, Л.Ф.Бурлачук, Н.Л.Коломенський та ін.); принципи гуманістичного підходу до психокорекції (Г.О.Балл, С.Д.Максименко, А.Маслоу, К.Роджерс, М.В.Савчин, Т.С.Яценко та ін.). У контексті поставленої в дисертації проблеми важливою є проблема суб’єктності (що представлена в роботах О.Ф.Бондаренка, С.Д.Максименка, В.О.Моляко, В.В.Рибалки, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелевої та ін.), яку ми висвітлюємо крізь призму об’єктних відношень особи, в рамках яких мають вияв агресивні тенденції.
Методи дослідження. Для розв’язанння поставлених у дисертації задач, досягнення мети, перевірки сформульованої у роботі гіпотези використовувались загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, класифікація), а також комплекс дослідницьких методів, зокрема:
- метод системного аналізу різноманітних підходів до глибиннопсихологічного пізнання феномену агресії, узагальнення теоретичних та емпіричних даних з проблеми вивчення несвідомої сфери психіки суб’єкта;
- методи конкретизації теоретичних знань з проблеми несвідомих чинників агресивної поведінки суб’єкта;
- методи групової психокорекції, що спрямовані на виявлення глибиннопсихологічних витоків агресії суб’єкта;
- психоаналіз комплексу тематичних малюнків з метою виявлення глибинних передумов агресії, що носять інфантильний характер, за параметрами ціннісно зорієнтованої активності суб’єкта;
- аналітико-корекційний та науково-узагальнюючий аналіз емпіричного матеріалу в контексті феномену агресія” з метою визначення його глибиннопсихологічних детермінант.
Дослідження проводилося протягом 1998 2003 років у три етапи.
На першому етапі (1998 2000) було здійснено особистісну психокорекцію у єдності з оволодінням теоретичними та методологічними засадами методу АСПН на базі Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. Здійснено аналіз наукової літератури з проблеми Агресія”, заявленої у дисертації.
На другому етапі (2000 2002) зібрано емпіричний матеріал впродовж проведення психокорекційних занять за методом активного соціально-психологічного навчання, зорієнтованих на психокорекцію глибиннопсихологічних витоків агресії; розроблено методологічні засади виявлення глибиннопсихологічних передумов агресії суб’єкта, в основу яких була покладена психодинамічна теорія, розроблена академіком АПН України Т.С.Яценко.
На третьому етапі (2002 2003) досліджено та з’ясовано глибиннопсихологічні передумови проявів агресії суб’єкта у контексті психодинамічної теорії, сформованої на емпіричному матеріалі груп АСПН; проведено дослідним шляхом перевірку гіпотези в напрямку розв’язання поставлених в дисертації задач, розроблено методику пізнання результативності глибиннопсихологічного пізнання за допомогою „привласнення” „чужого” малюнку; розроблено заняття „Мортідно-агресивні тенденції суб’єкта та їх вияв у аналітико-корекційній дискусії в групі АСПН” (на допомогу психологу-практику); результати дослідження оформлено у вигляді дисертації.
Експериментальна база: дисертаційне дослідження виконувалось на базі Слов¢янського педагогічного університету та Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. У дослідженні брали участь (упродовж усіх років дослідження) 570 студентів різних курсів психологічних факультетів та слухачів факультету перепідготовки кадрів за спеціальністю Практична психологія”.
Наукова новизна роботи:
1. Вперше використано метод групової психокорекції АСПН з метою пізнання глибиннопсихологічних передумов агресії суб’єкта.
2. Показано, що передумови виникнення агресії суб’єкта мають своїм підґрунтям взаємодію внутрішніх тенденцій психіки на перехресті свідомого і несвідомого рівнів.
3. Встановлено інфантильні витоки проявів агресії суб’єкта, їх зв’язок з об’єктними відношеннями.
4. Поглиблено поняття агресії через розкриття його глибиннопсихологічного змісту та виявлення можливостей упередження агресивних проявів особистості завдяки психокорекції за методом АСПН.
Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні:
- ефективності психодинамічного підходу до розуміння психіки як цілісного феномену у його системних характеристиках та суперечностях на свідомому та несвідомому рівнях;
- основних концептуальних положень психодинамічної теорії, розробленої академіком АПН України Т.С.Яценко;
- науково-пізнавальної спроможності Моделі внутрішньої динаміки психіки” в дослідженні глибиннопсихологічних передумов агресії та взаємозв’язків даного феномену з двома різновидами захистів: базовими і ситуативними (периферійними);
- можливостей пізнання глибиннопсихологічних передумов агресії в процесі групової психокорекції за методом АСПН.
Практична значущість роботи забезпечується розробкою прийомів спонтанно-діалогічного вивчення феномену агресії в групах АСПН та виявлення глибиннопсихологічних передумов агресії суб’єкта; науковим обґрунтуванням необхідності впровадження у підготовку психологів-практиків методів групової психокорекції з глибиннопсихологічною орієнтацією, зокрема методу АСПН, з метою пізнання, самопізнання та психокорекції; а також нівелювання агресії; розширенням можливостей психологів-практиків у використанні методів психокорекції для поглиблення розуміння несвідомої сфери іншої людини з метою цілісного пізнання її психіки з урахуванням глибинних передумов виникнення агресії; відокремленням спільних та відмінних рис в лібідних і агресивних потягах кожного учасника занять, а також їх психокорекції шляхом пізнання глибинних детермінант; встановленням сутності впливу соціальних обмежень на певні форми агресії; вивченням взаємодії конструктивних (лібідних) та деструктивних (мортідних) тенденцій поведінки в їх цілісності, що проявляється в збереженні тенденцій „до життя” та до здобуття соціального престижу.
Впровадження результатів дослідження. Основні висновки та рекомендації дослідження впроваджено у підготовку психологів-практиків Слов’янського педагогічного університету (довідка № 66-01-49 від 25.12.02.), Міністерства науки і освіти (довідка № 24-01 від 18.12.03.), Слов’янський хіміко-механічний технікум (довідка №209-01 від 29.11.03) та ін.
Впровадження результатів дослідження здійснювалось шляхом публікації в статтях основних результатів дисертаційного дослідження, розробки та читання лекційних курсів з проблеми Агресія”, проведення спеціальних семінарів та виступи на обласних і міських семінарах психолого-педагогічних працівників різних категорій у вищеназваних містах України, а також практичних занять для студентів психологічних факультетів та слухачів факультету перепідготовки з фаху Практична психологія” в системі педагогічної освіти; для заступників директорів навчально-освітніх закладів з виховної роботи, класних керівників, педагогів-організаторів та інших категорій педагогічних працівників.
Особистий внесок автора: розробка концептуальних теоретичних положень про природу та глибиннопсихологічні витоки феномену агресії; обґрунтування можливостей глибинно психологічних передумов виникнення агресії методом активного соціально-психологічного навчання; доведення спроможності розробленої академіком АПН України Т.С.Яценко Моделі внутрішньої динаміки психіки” у пізнанні глибиннопсихологічних витоків агресії, встановленні зв’язку агресії з системою психологічних захистів; впровадженні в навчальний процес спецкурсу Дослідження глибиннопсихологічних витоків агресії”.
У спільних працях ми співпрацювали з іншими науковцями, які сприяли впровадженню в практику професійної підготовки майбутніх психологів основних результатів дисертаційного дослідження з проблеми Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості”, тому авторською є та частина спільних публікацій, яка стосується феномену агресії.
Вірогідність отриманих результатів дослідження та сформульованих висновків забезпечується: методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; використанням комплексу методів, що мають глибиннопсихологічну орієнтацію на психокорекцію деструктивних проявів поведінки суб’єкта, що адекватно відповідає предмету, меті і завданням дослідження; системним аналізом дослідно-емпіричного матеріалу; застосуванням психоаналітичних методів аналізу; позитивним впровадженням в підготовку майбутніх психологів розроблених спецкурсів та спецпрактикумів з проблеми глибиннопсихологічних передумов виникнення агресії суб’єкта; обсягом емпіричних даних у вербальних та невербальних формах; використанням Моделі внутрішньої динаміки психіки”, що сприяла розкриттю суперечливих тенденцій психіки на глибиннопсихологічному рівні та їх ролі у формуванні витоків агресії особистості, що відповідає критеріям екологічної валідності дослідження.
На захист виносяться:
- теоретичне обґрунтування можливостей глибиннопсихологічного пізнання передумов агресії суб’єкта;
- положення про зв’язок агресії з внутрішньою суперечливістю психіки, між тенденціями до життя” і до смерті”(за якими стоять відповідні потяги з енергетикою „лібідо” та „мортідо”), та істотну роль об’єктних відношень в їх проявах у поведінці;
- положення про наявність зв’язку між феноменом агресії і системою психологічних захистів у двох основних різновидах: ситуативних (периферійних) та базових (або особистісних).
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені та обговорювались на міжнародних і Всеукраїнських конференціях: Проблеми безконфліктної педагогічної взаємодії у навчально-виховному процесі” (Севастополь, 1999р.); Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ Вінниця, 2000р.); на ІІІ з’їзді психологів Товариства психологів України Творча спадщина Г.С.Костюка і сучасна психологія” (Київ, 2000, 2001, 2002 р.р.); на 2-х засіданнях кафедри практичної психології Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького (2002, 2003р.р.).
Основний зміст дисертаційної роботи відображено у семи публікаціях у фахових виданнях.

Структура дисертації: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, використаних джерел, додатків А В (на 90 сторінках). Основні матеріали дисертації викладені на 221 сторінках друкованого тексту і містять 8 ілюстрацій. Список використаних джерел нараховує 252 роботи українських і зарубіжних авторів.

Список литературы

Загальні висновки
· Аналіз наукової літератури, представленої працями вітчизняних та зарубіжних психологів, а також результати проведеного дослідження по темі дисертації, дають підстави стверджувати, що пізнання глибиннопсихологічних витоків виникнення агресії суб’єкта залишається недостатньо дослідженим, особливо в контексті підготовки майбутніх психологів. Теоретичний аналіз проблеми Глибиннопсихологічні витоки агресії суб’єкта”, потребує орієнтації у пізнанні несвідомих передумов агресивної поведінки та визначення глибиннопсихологічних чинників, що обумовлюють агресію. Основні з них, як показало дослідження, пов¢язані з боротьбою двох потягів: до життя” і до смерті”. Аналіз української науково-психологічної літератури дозволив встановити значний внесок таких вчених як С.Балея, В.Роменця, В.Підмогильного, О.Потебні, Г.Маліса, А.Халецького та ін. в дослідження глибиннопсихологічних аспектів проблеми агресії завдяки застосуванню прийому патографії на зразок досліджень З.Фрейда творчості визначних митців, зокрема, Леонардо да Вінчі, Достоєвського, Шекспіра. Аналіз творчості українських митців, зокрема Т.Г.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, Ю.Федьковича довів, що хто творить як художник, відчуває себе батьком по відношенню до власних творів”, що пов’язується з Едіповою залежністю. Аналіз мотивації агресивної поведінки суб’єкта за допомогою вивчення даної проблеми в літературі доводить неусвідомлюваність глибинних витоків даного феномену через його суперечності просоціальним мотивам поведінки. Практичний ракурс дослідження даної проблеми засвідчує обмеженість академічних знань, життєвої досвідченості та ерудованості для розуміння та дослідження феномену агресії та особливостей розвитку соціально-перцептивного інтелекту, що базується на рефлексивних знаннях, здобутих у процесі глибиннопсихологічної психокорекції, яка здатна нівелювати особистісні деструкції майбутнього фахівця-психолога.
· Феномен агресії хоч і знаходиться у взаємозв’язку з іншими явищами, такими як тривога, стрес, фрустрація, депресія та ін., є сам по собі більш локальним явищем взаємопов’язаним зі сферою спілкування, тому агресія стосується не лише деструктивного боку особистості, але й її сутності саме в суперечливих (діаметральних) проявах: чорне біле, добро зло, що символізує китайський знак інь і янь”. Виходячи з аналізу літературних джерел, який доводить, що агресія передбачає взаємозв’язок енергії лібідо” і мортідо” є підстави ствердити, що процес виховання та психокорекції повинні сприяти розвитку лібідних (конструктивних) тенденцій, що знизить амбівалентні почуття та сприятиме гармонізації особистості.
· Вивчення мотивів агресивної поведінки дозволило констатувати звязок даного феномену від біологічної та соціальної детермінації, зокрема: виявлено зв’язок інстинктів (у тварин) і потягів (у людей) та превалювання енергії мортідо у визначенні досліджуваного феномену, а також превалювання тенденції „до розрухи” та „до смерті”; доведено зв’язок агресивних тенденцій суб’єкта з формуванням його Едіпової залежності, що носить просоціальний характер.
· В рамках авторитарних впливів на вихованця, виховні впливи, хоч і відзначалися агресивністю, проте були спрямовані на нівелювання та упередження агресії дітей. Вивчення ж глибиннопсихологічних витоків агресії доводить, що цей феномен є архаїчною формою страху, що формується в дитячому віці тому авторитарність виховних впливів може його (страх, а значить, і агресію) лише посилювати.
· Введені М.Кляйн поняття „хорошого” і „поганого” об’єкту знайшли вираження у феномені амбівалентних почуттів та внутрішніх суперечностей, які обумовлюють формування особистісної проблеми суб’єкта. Результати дослідження доводять важливість позиції цілісного пізнання психіки з використанням різноманітних методичних прийомів АСПН (спонтанна дискусія, робота з авторським та неавтоським малюнком, психоаналіз комплексу малюнків, робота з предметною моделлю).
· Дисертаційне дослідження вказує на те, що пізнання індивідуальних особливостей прояву агресії повязано з феноменом об’єктних відношень, які визначають глибиннопсихологічні витоки агресії, повязані з Едіповою залежністю.У формуванні агресивних тенденцій відіграють роль механізми ідентифікації, інтроекції, проекції та ін. Методичний прийом роботи з предметною моделлю дозволив виявити складність взаємозв’язків між агресією і спілкуванням, особливості підкори агресивності суб’єкта його лібідним потягам, розкривається зміст змішаних потягів.
· Ефективності аналізу емпіричного матеріалу сприяло використання „Моделі внутрішньої динаміки психіки” (розробленої академіком АПН України Т.С.Яценко), яка дозволила зреалізувати цілісно-системний підхід та відобразити закономірності психіки в її суперечливих тенденціях на свідомому та несвідомому рівнях. В дисертації доводиться зв’язок внутрішньої суперечливості психіки із системою психологічних захистів, що забезпечує їх маскування через механізми суб’єктивною інтеграції. Робота суб’єкта з предметною моделлю відкрила можливості дослідження різниці між морально-етичним та науково-аналітичним підходами. Саме останній дозволяє об’єктивувати глибиннопсихологічні детермінанти агресивної поведінки особи в її індивідуально-неповторних характеристиках.
· В дисертаційному дослідженні вперше у практиці психокорекції використано метод самоаналізу учасників АСПН за допомогою неавторського (чужого) малюнку, що засвідчило позитивні результати та дозволило об’єктивувати як практичну, так і теоретичну підготовленість учасників АСПН в галузі психодинамічної теорії. Останнє дозволяє зробити висновок, що психодинамічна теорія, що знаходить вираження в "Моделі внутрішньої динаміки психіки", сприяє розширенню соціально-перцептивного інтелекту суб¢єкта, розвитку рефлексивних знань, а метод АСПН глибиннопсихологічній психокорекції, яка спроможна нівелювати агресивні тенденції суб’єкта.
· Емпіричний матеріал психокорекційних груп за методикою активного соціально-психологічного навчання представлений в дисертації та в додатках, які виступають швидше не в якості „голої” емпірики, а слугують зразковою моделлю проведення аналогічних занять психологами-практиками. Такий емпіричний матеріал має й науково-дослідну цінність та відкриває можливості дослідження глибинних витоків агресії та нівелювання мортідно-агресивних тенденцій поведінки суб’єкта.
· Дослідження доводить доцільність глибинно психологічної психокорекції, яка актуалізує мотивацію самопізніння та сприяє зінтегруванню досвідного аспекту окремої особи з розвитком можливостей науково-аналітичної інтерпретації поведінкового матеріалу у групі. З цією метою на особливу увагу заслуговують науково-аналітичні коментарі психолога, в яких розкриваються глибиннопсихологічні витоки проблеми агресії та її конкретизації в ракурсі пізнання індивідуально-неповторних характеристик членів групи АСПН.
· Представлені стенограми занять в групі АСПН відкрили можливості розуміння агресії в двох аспектах: практичному та науковому. В практичному аспекті відповідною ідеєю було вичленування спільних та відмінних рис в лібідних і агресивних потягах учасників занять , а також їх психокорекції шляхом пізнання глибинних детермінант. Встановлено, що на реалізацію обох потягів в суспільстві існує обмеження як на певні форми регресії. У зв’язку з впливом соціальних обмежень на спонтанність впливу агресивної поведінки, деструктивні тенденції, що детермінуються енергією мортідо у чистому вигляді, спостерігаються рідко, тому їх можливо вивчати лише в єдності із тенденціями лібідо.Тому нормальний та аномальний розвиток психіки (з певними деструкціями) не може бути адекватно сприйнятий та зрозумілий без вивчення взаємодії конструктивних (лібідних) та деструктивних (мортідних) тенденцій поведінки в їх цілісності. Це проявляється в тенденціях збереження життя та досягнення соціального престижу. Агресія задає тенденцію до "психологічної імпотенції" та "психологічної смерті", які борються (суперечать) з тенденціями до людей” та до життя”. Тенденції до агресії послаблюють суб’єкта, хоч ситуативно, у мить афекту, створює для нього ілюзію сили.

Перспективи розвитку проведеного нами дослідження вбачаємо у розширенні та поглибленні науково-теоретичних засад феномену об¢єктних відношень та їх мортідні тенденції, що мають вияв у спілкуванні суб¢єкта; дослідження феномену несвідомого та його функційних особливостей.

Список використаних джерел
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 334с.
2. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности.-М, 1981.-С.19-44.
3. Абульханова-Славская К.А. О путях построения психологии личности // Психологический журнал 1983.-Т.4.-№1. -С.14-29.
4. Аврамченко С. Внутрішні конфлікти суб’єкта в контексті проблеми "комплексу Едипа" // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. - № 2. С.244 254.
5. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. Пер.с нем. -М.: Фонд "За экономическую грамотность", 1995.-296с.
6. Аликина Н.В. Возрастные психологические особенности агрессивного пове­дения несовершеннолетних: Дисс... канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1989. -187с.
7. Антология современного психоанализа. Т.1 (под редакцией А.В.Россохина). М.: Издательство «Институт психологии РАН», 2000. 488 с.
8. Анцыферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности// Психология личности: Сборник статей. М.: ООО «Вопросы психологии», 2001. С.41-51.
9. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. -М.: Педагогика, 1984.-104с.
10. Асмолов А.Г. Психология личности.-М.: МГУ, 1990.-367с.
11. Айке Д. Страх. Концепции фрейдистского психоаналитического направления / Энциклопедия глубинной психологии. Том I. Зигмунд Фрейд: жизнь, работа, наследие. М.: ЗАО МГ Менеджмент, 1998. 800 с.
12. Балей С. З психології творчості Шевченка. Львів, 1916.
13. Балл Г.А. Особистісна надійність та її співвідношення з особистісною свободою// Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. Частина 1. Харків: ОВС”, 2002. С.537-545.
14. Бандура А., Уолтере Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ. Ю. Брянцевой и Б. Красовского. - М: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. -512с.
15. Бессознательное: природа, функции, методы исследования. т.1. Тб.:Мецниерба, 1978. 782с.
16. Біла О.Г. Пізнання групової динаміки через психомалюнок „Я і група” Практична психологія та соціальна робота. - № 6. 2001. С.33 38.
17. Біла О.Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків) 19.00.07 педагогічна та вікова психологія): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2002. 19 с.
18. Блюм Г. Психоаналитические теории личности. М.: Издательство "КСП", 1996. 247с.
19. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. С.-П.: «Питер Пресс», 1997.-500с.
20. Бовть О.Б. Исследование психологических особенностей агрессивного пове­дения подростков, обучающихся в учебных заведениях нового типа // Hosi педагопчш технологи навчання i виховання: Матеріали міжвузівської наукової конференції Збірник статей. - Слов'янськ: СДПІ, 1997. - С. 105-107.
21. Бовть О.Б. Агресивні реакції та шляхи їх корекції в молодших школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. -К.: 2001. 18 с.
22. Бодалев А.А. Восприятие человека человеком. - Л.: ЛГУ, 1965. - С.123.
23. Бодалев А.А. Личность и общение. -М.: Педагогика, 1983.-271с.
24. Бодалев А.А. Психология о личности. -М.: МГУ, 1988.-188с.
25. Бойко И.Б. Проявления агрессивности несовершеннолетних осужденных женского пола // Вопросы психологии. - 1993. - № 4. - С.27-30.
26. Большой психологический словарь/ Сост. и общ. ред. Б.Мещеряков, В.Зинченко. СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2003. 672 с.
27. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. -К.:Укртехпрес, 1997.-215с.
28. Боришевський М.Й. Психологічні детермінанти особистісної саморегуляції поведінки // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. Частина 1. Харків: ОВС”, 2002. С.516-527.
29. Браун Д. Психология Фрейда и постфрейдисты М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1997.-298с.
30. Бурлакова Н.С., Олешкевич В.И. Проективные методы: теория, практика применения к исследованию личности ребёнка. М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. 352 с.
31. Бурлачук Л.Ф. Проблема исследования бессознательного психического проективными методами // В кн. Бессознательное. Природа. Функции. Методы исследования. т.3. Тб.: Мецниерба, 1978. С. 638-643.
32. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоровья, 1989. - 168 с.
33. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - К.: Наукова думка, 1989. - 200 с.
34. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологию.-К.: Ника-Центр, 1997.-128с.
35. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми: Пер. с нем. - М.: Педагогика, 1991.-144с.
36. Вальдхорн Герберт Ф. Хайнц Гартманн и современный психоанализ/ Энциклопедия глубинной психологии. Том III. Последователи З.Фрейда. М.: «Когито-Центр», МГМ, 2002. С.55-84.
37. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: 1990.
38. Вульф М. Фантазія та реальність у психіці дитини. Одеса, 1926.
39. Гартманн Х., Крис Э., Лёвенштейн Р.М. Заметки по теории агрессии / Антология современного психоанализа. Т.1 (под редакцией А.В.Россохина). М.: Издательство «Институт психологии РАН», 2000. С.107-130.
40. Глэддинг Сэмюэль. Психологическое консультирование. СПб.: Питер, 2002.- 736 с.
41. Гордякова О.В. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе // Психол.журн. - 1999. -Т. 20. -№ 4. -С.96-101.
42. Дерешкявичус М., Йовайша Л. Некоторые итоги исследования агрессивного поведения подростков // Воспитание, обучение и психическое развитие. Тез. докл. к V Всесоюзному съезду психологов СССР / Под ред. В.В.Давыдова, А.К. Марковой. - М.: МГУ, 1977. - С. 148-149
43. Дикман Х. Юнгианский анализ волшебных сказок. Сказание и иносказание. Приложение: Методы аналитической психологии/ Перевод Г.Л.Дроздецкой и В.В.Зеленского; Под общ. Ред. В.В.Зеленского- СПб.: Академический проект, 2000.- 256 с.
44. Дмитриев А.Н., Дмитриева Э.Я. Социально-гносеологические аспекты функциональной структуры бессознательного психического // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. - Тбилиси: Мецниереба, 1978. - Т.3. - С. 131-141.
45. Дударенко І.С. Розвиток самосвідомості майбутнього психолога-практика в умовах вищої школи Вісник Черкаського університету. Вип.34. Серія „Педагогічні науки”, - Черкаси, 2002. С.46-48.
46. Ениколопов С.Н. Агрессивность как специфическая форма активности и воз­можности ее исследования на контингенте преступников // Психологическое поучение личности преступника. -М: Просвещение, 1979. -С.83-115.
47. Зборовська Н.В. Психоаналіз і літературознавство: Посібник. К.: Академвидав”, 2003. - 392 с.
48. Завражин С.А Агрессивные фантазии в детском и подростковом возрасте // Вопросы психологии. - 1993. - №5. - С.43-49.
49. Іваненко Б.Б. Феномен психічних захистів” в контексті особистісної корекції майбутнього психолога-практика // Психологія. Збірник наукових праць. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, Випуск 21, 2003. С.235 241.
50. Карамушка Л.М. Типи конфліктних ситуацій в управлінській діяльності керівників середньої освіти// Пророда, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному світі. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, 19-21 жовтня 1993 року.-Ч.ІІ. С.4-5.
51. Карамушка Л.М. Особливості психологічного забезпечення управління освітніми організаціями // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. Частина 1. Харків: ОВС”, 2002. С.589-601.
52. К. Г. Юнг и современный психоанализ. Хрестоматия по глубинной психологии. Выпуск 1. -М.: ЧеРо, 1996. 248с.
53. Квятковская-Тохович Э. Агрессивность и конфликтность несовершенно­летних правонарушителей как объект педагогического изучения и воздействия (по материалам ПНР): Автореф. дисс... канд. психол. наук: 19.00.07. -М., 1979. -23с.
54. Кернберг О.Ф. Агрессия при расстройствах личности и перверсиях / Пер. с англ. А.Ф. Ускова. - М.: Независимая фирма «Класс», 1998. - 368 с.
55. Кирьянова Е. Агрессия в современном обществе // Управление персона­лом. - 1999. - № 2 (32). - С.52-58.
56. Ключевые понятия психоанализа. [Под редакцией Вольфганга Мертенса. Перевод с немецкого С.С.Панкова]. СПб.: Б&К, 2001. 383 с.
57. Кляйн М. Розвитие в психоанализе. М.: Академический проект, 2001.510 с.
58. Колесникова В.І. Ідеї аналітичної психології К.Г.Юнга в дослідженні проблем особистсного розвитку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01. Одеса: 2003. 19 с.
59. Колчина Л.П. Связь поведенческого, вербального показателей социальной агрессивности и агрессивности при фрустрации // Темперамент. Системное исследование / Под ред. В.С.Мерлина. - Пермь: Перм.пед.ин-тут, 1976. - С.45-64.
60. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. Воронеж, НПО МОДЄК”, 1996.
61. Кравчук С.Л. Особливості психологічних детермінант агресивних проявів особистості : Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01. - К.: 2002. 21 с.
62. Креч Д., Кратчфилд Р., Ливсон Н. Нравственность, агрессия, справедливость//Психологическое самообразование. -М.: Знание, 1992. - 158 с.125.
63. Курбатова Т.Н. Структурный анализ агрессии // Б.Г. Ананьев и ленин­градская школа в развитии современной психологии. - СПб.: Наука, 1995. -С.27-28.
64. Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу. М.: Высшая школа, 1996. 623 с.
65. Левитов Н.Д. Психическое состояние агрессии // Вопросы психологии. -1972.-№6.-С. 168-173.
66. Левчук Л. Психоаналіз: Історія, теорія, мистецька практика. К.: Либідь”, 2002. 254с. С.231.
67. Лейбин В.М. Классический психоанализ: история, теория, практика. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2001. 1056 с.
68. Лейбин В.М. Словарь-справочник по психоанализу. СПб.: Питер, 2001. 688 с.
69. Лейнг Р. Разделение Я. - К.: Государственная библиотека для юношества, 1995. - 320 с.
70. Леклер С. Бессознательное - иная логика // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. - Тбилиси: Мецниереба, 1978. - Т.3. - С. 260-269.
71. Лисенко О.М. Методи дослідження психічних захистів. Вісник ХДПУ ім.Г.С.Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 2001. Вип.6. С.162 170.
72. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта. Киев: МАУП, 2000. 256с.
73. Лоренц К. Агрессия (так называемое зло). АМФОРА. Санкт-Перебург, 2001. 348 с.
74. Лоренцер А. Археология психоанализа: Интимность и социальное страдание. М.: Прогресс-Академия, 1996. 303 с.
75. Мадди Сальваторе Р. Теории личности: сравнительный анализ. СПб.: Издательство «Речь», 2002. 539 с.
76. Майерс Дэвид. Социальная психология. С.-П.: «Питер Пресс», 1997. -684с.
77. Маковская И. Агрессивность: проявления, причины, предупреждение // Семья и школа. - 1983. - № 9. - С.36-37.
78. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. - К.: НПЦ "Перспектива", 1992.-211 с.
79. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. К.: Форум, 2002.-Т.1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. 319 с.
80. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. К.: Форум, 2002. Т.2: Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. 335 с.
81. Максименко С.Д. Теоретико-методологічні засади генетичного дослідження психіки // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. Частина 1. Харків: ОВС”, 2002. С.443-452.
82. Маліса Г. Психоаналіз і комунізм. Харків. 1924.
83. Мей Р. Любовь и воля. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997. 384 с.
84. Морозова Т.Р. Причини, динаміка та способи реалізації агресії у засуджених. : Автореф. дисс... канд. психол. наук: 19.00.06. -К.: 2001. 21 с.
85. Москвичев С.Г. Мотивация, деятельность и управление. Киев-Сан-Франциско, 2003. 492с.
86. Овсянико-Куликовський Д.Н. Психология мысли и чувства. Художественное творчество // Овсянико-Куликовський Д.Н. Літературно-критические работы. М., 1989. Т.1. С.30.
87. Осницкий А.К. Психологический анализ агрессивных проявлений уча­щихся//Вопросы психологии. - 1994. - № 3. - С.61-68.
88. Особенности агрессивного поведения несовершеннолетних и основы его профилактики: Методические рекомендации. - К.: Общество «Знание» Украи­ны, 1991.-20 с.
89. Перлз Ф. Теория гештальттерапии. М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. 379 с.
90. Перлз Ф., Гудмен П., Хефферлин Р. Практикум по гештальттерапии: Пер. с англ., СПб.: Петербург-ХХІ век, 1995.-448с.
91. Підмогильний В. Іван Нечуй-Левицький. Спроба психоаналізу творчості // Істория психоанализа в Украине Харьков, 1996.
92. Последователи З.Фрейда. М.: «Когито-Центр», МГМ, 2002. -С.55-84.
93. Пошивалов В.П. Экспериментальная психофармакология агрессивного поведения. - Л.: Медицина, 1986. - 144 с.
94. Психоанализ. Популярная энциклопедия. М.: Олимп; ООО "Фирма "Издательство АСТ", 1998. 592с.
95. Психоаналитические термины и понятия: Словарь /Под ред. Барнесса Э.Мура, Бернарда Д. Файна.- М.: Класс, 2000. 304с.
96. Психология человеческой агрессивности: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. -Мн.: Харвест, 1999. - 656 с.
97. Психология. Словарь / под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1990. 494 с.
98. Ральф Р.Гринсон. Практика и техника психоанализа. Новочеркаськ, 1994. 334 с.
99. Ранк О., Закс Г. Психоаналитическое исследование мифов и сказок. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998.- 512 с. С.207-246.
100. Ранк О. Миф о рождении героя. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998.- 512 с. С.123-206.
101. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический жур­нал. - 1996. - Т. 17. - № 5. - С.3-18.
102. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно-центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату): Навчально-методичний посібник. К.: Ніка-Центр, 2003. 204с.
103. Риман Ф. Основные формы страха. Исследования в области глубинной психологии/ Пер. с нем. Э.Л.Гушанского. М.: Алетейа, 1998. 336 с.
104. Роменець В.А. Психологія творчості. Київ: Либідь”, 2001. 288 с.
105. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.-М.: Учпедгиз, 1946. -704с.
106. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М.: АН СССР, 1973. -628с.
107. Рубинштейн С.Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности// Психология личности: Сборник статей. М.: ООО «Вопросы психологии», 2001. С.5-12.
108. Румянцева Т.Г. Агрессия и контроль // Вопросы психологии. - 1992. -№5-6.-С.35-40.
109. Румянцева Т.Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии// Вопросы психологии. - 1991. -№ 1. - С.81-88.
110. Саннікова О.П. Феноменологія особистості: Вибрані психологічні праці. Одеса: СМИСЛ, 2003. 256с.
111. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции // Мир психологии и психология в мире. -1994. -№ 0 (октябрь-декабрь). - С.57-63.
112. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. - М.: Изд-во «Институт практической пси­хологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. - 96 с.
113. Семіченко В.А. Психология личности. К., Магістр, 2001, - 427с.
114. Серебритская О.В. Клинико-психологические параметры эмоциональной и мотивационной сферы больных параноидной шизофренией, совершивших аутоагрессивные и общественно опасные деяния: Дисс... канд. психол. наук: 0.06.-X., 1996. - 236 с.
115. Соловієнко В.О. Деонтологія конфліктів та управління. К., 2001. 377 с.
116. Татенко В.А. Психология в субъективном измерении: Монография. К.: Видавничий центр Просвіта”, 1996. 404с.
117. Теслюк П.В. Тематичний психомалюнок та його діагностична і психокорекційна спроможність // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Методи підготовки фахівців до професійного спілкування”. Книга 1. Черкаси: Черкаський державний університет ім.. Б.Хмельницького. 1997. С.92 102.
118. Теслюк П.В. Полівалентність змісту символіки тематичних психомалюнків (на матеріалі професійної підготовки психологів-практиків): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2000. 20 с.
119. Томэ Х., Кэхеле Х. Современный психоанализ. Т.1. Теория. М.: «Яхтсмен», 1996. 575 с.
120. Тюріна В.О, Бовть О.Б. Агресивність дітей i підлітків: Навчальний посібник -К.: ТОВ «Міжнар. фін. Агенція», 1997. - 26 с.
121. Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1983. С.215.
122. Франкл В. Доктор и душа: от психотерапии к логотерапии. СПб.,1997. с.11 149.
123. Франко І.Я. Молодий вік Осипа Федьковича // Франко І. Твори: В 20 т. Т.17.