Левітан Анатолій Михайлович. Особливості регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця за даними стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь

Краткое описание

Левітан Анатолій Михайлович. Особливості регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця за даними стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь: дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2005

Левітан А.М. Особливості регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця за даними стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2005.
Дисертація присвячена вивченню особливостей регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка за даними стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь у 108 хворих на ішемічну хворобу серця протягом проспективного спостереження. Доведена висока безпека проведення стресової ехокардіографії в амбулаторних умовах та доцільність її використання для виявлення відсутніх у спокої, але індукованих навантаженням порушень регіональної і глобальної систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка. Визначені особливості індукованих при проведенні стресової ехокардіографії змін систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця. На підставі результатів проспективного спостереження встановлена висока значущість результатів стресової ехокардіографії для прогнозування розвитку у хворих на ішемічну хворобу серця нестабільної стенокардії, гострого інфаркту міокарду, раптової серцевої смерті, хронічної серцевої недостатності і прогресуючого зниження систолічної функції лівого шлуночка.

1. У дисертації проведене теоретичне узагальнення і досягнуте рішення наукової задачі збільшення точності прогнозування перебігу ІХС на підставі даних про регіональну і глобальну систолічну і діастолічну функції лівого шлуночку, отриманих під час проведення стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь.
2. Безпека проведення стресової ехокардіографії з черезстравохідною стимуляцією передсердь в амбулаторних умовах була достатньо високою, в жодному випадку не було розвитку тяжких серцево-судинних ускладнень.
3. Індуковані при стресовій ехокардіографії порушення регіональної систолічної функції мали місце у 77,8 % хворих на ІХС. Вони розвивалися частіше і були більш значущими у хворих на ІХС порівняно з хворими на артеріальну гіпертензію без клінічних проявів ІХС; а серед пацієнтів з ІХС у осіб з II і III функціональним класом стенокардії, що перенесли інфаркт міокарду і у тих, що мали двох- і трьохсудинні ураження за даними коронарної ангіографії.
4. Чинниками ризику розвитку індукованих при стресовій ехокардіографії порушень руху стінок лівого шлуночка у хворих на ІХС виявилися вік хворих 50 років і більше, наявність артеріальної гіпертензії, гіпертрофії лівого шлуночку, рівнів кінцево-систолічної напруги його стінок 100 дин-5/см2і більше, фракції вигнання менше 40 %, а також функціональний клас стенокардії II і більше.
5. Розвиток і зростання порушень глобальної систолічної функції лівого шлуночку в ході проведення стресової ехокардіографії мали місце у 61,1 % пацієнтів з ІХС, чинниками ризику розвитку цих змін виявилися наявність гіпертрофії лівого шлуночку, вік хворих 50 років і більше, наявність артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарду в анамнезі, початкові рівні фракції вигнання лівого шлуночку менше 40 %, кінцево-систолічної напруги стінок лівого шлуночка 100 дин5/см2і більше, II і III функціональний клас стенокардії.
6. Розвиток або зростання порушень діастолічної функції лівого шлуночку під час проведення стресової ехокардіографії мав місце у 65,7 % хворих на ІХС; чинниками ризику розвитку цих змін виявилися вік хворих 50 років і більше, наявність гіпертрофії лівого шлуночку, інфаркт міокарду в анамнезі, II і III функціональний клас стенокардії, а також наявність порушень діастолічного наповнення лівого шлуночку на початку дослідження.
7. За даними проспективного динамічного спостереження виникнення нових порушень руху стінок лівого шлуночку, розвиток і зростання порушень глобальної систолічної і діастолічної функції лівого шлуночку при проведенні стрес-ЕхоКГ виявилися предикторами ризику розвитку нестабільної стенокардії і/або гострого інфаркту міокарду, і/або раптової серцевої смерті, появи клінічних ознак хронічної серцевої недостатності і прогресуючого зниження фракції вигнання лівого шлуночку.