ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКЕ ЖИТТЯ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Краткое описание

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Граб Ольга Вікторівна
УДК [82+7] (477. 83/86) 18/19”

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКЕ ЖИТТЯ ГАЛИЧИНИ
КІНЦЯ ХІХ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

17.00.01 теорія та історія культури

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Виткалов В.Г.
кандидат педагогічних наук, професор

Рівне - 2005

ЗМІСТ

Вступ -------------------------------------------------------------------------------------- 3

Розділ І. Науково-теоретичні аспекти дослідження
творчих пошуків митців Галичини
кінця ХІХ першої третини ХХ століття

1.1. Проблеми розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини
у науково-критичній думці кінця ХІХ першої половини
ХХ століття ----------------------------------------------------------------------- 8

1.2. Історіографія проблеми другої половини ХХ початку ХХІ століття -----------------------------------------------------------------------------------------25

Розділ ІІ. Соціокультурні передумови формування
національної свідомості галицьких митців

2.1. Національний чинник у становленні творчої особистості
та культурно-мистецьких процесах Галичини --------------------------- 39

2.2. Художньо-стильові тенденції як фактор формування
національної свідомості митців ---------------------------------------------- 53

2.3. Функціонування національної традиції у творчості галицьких
митців кінця ХІХ початку ХХ століття ---------------------------------- 70

Розділ ІІІ. Національна основа літературно-
мистецької творчості Галичини
(кінець ХІХ перша третина ХХ століття)

3.1. Філософія української ідеї в культурі Галичини ------------------------- 90

3.2. Національна константа творчих пошуків поетів-молодомузівців” ------------------------------------------------------------------------------------------ 117

3.3. Естетичне переосмислення фольклорних джерел у музичній
й образотворчій спадщині Галичини --------------------------------------146

Висновки----------------------------------------------------------------------------- 175

Список використаної літератури --------------------------------------------- 178

ВСТУП
Актуальність дослідження. Одним із головних завдань сьогодення є відродження художньої спадщини, інтелектуальних традицій вітчизняної культури. У цьому зв’язку важливим залишається дослідження літературно-мистецького життя Галичини як духовного центру українців кінця ХІХ (1880-ті роки) першої третини ХХ століття (1939 р.). Це період, коли галицькими митцями в умовах політичної експансії з боку Австро-Угорщини та Польщі накопичувався досвід обгрунтування і відстоювання національної самодостатності української нації. Тож виокремлення ролі національного чинника у літературі й мистецтві Галичини зазначеного періоду дозволяє прослідкувати напрями пошуку й осмислення вітчизняними митцями ідей національної самобутності.
Аналіз окресленої проблеми у сучасних наукових дослідженнях репрезентує багатовекторність її висвітлення. Вона розглядається у контексті соціально-політичних умов розвитку Галичини визначеного періоду (Я.Грицак, Т.Гунчак, Я.Дашкевич, М.Кугутяк, О.Полянський, М.Попович, М.Семчишин, М.Швагуляк), у проекції на громадсько-політичну, просвітницьку діяльність галицької інтелігенції (О.Баган, Ю.Бадзьо, С.Жижко, Г.Касьянов, О.Сухий, В.Чоповський, Н.Шип). У значній кількості праць узагальнюючого характеру простежено еволюцію різних видів мистецтва, якими вирізняється літературно-мистецьке життя Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття. Серед них на увагу заслуговують розвідки, в яких представлено специфіку музичних здобутків галичан (Ю.Булка, М.Гордійчук, А.Іваницький, Л.Кияновська, Н.Костюк, Л.Корній, З.Лисько, М.Мороз, М.Новосад, О.Ріпко, Т.Старух, М.Черепанин), особливості розвитку образотворчого мистецтва, його жанрову й стильову різноманітність (П.Говдя, А.Жаборюк, О.Касьяненко, Б.Лобановський, О.Рудницька, О.Семчишин-Гузнер, Р.Яців), розгортання літературно-критичної думки у контексті модернізації галицького мистецтва (Г.Грабович, Т.Гундорова, В.Дончик, О.Жук, С.Павличко, Я.Поліщук, Ю.Шерех). Окреме місце посідають наукові роботи, присвячені аналізу й визначенню змісту філософських понять, що дозволяють виокремити національний елемент у вітчизняній духовній спадщині (І.Дзюба, О.Забужко, А.Карась, М.Лук, В.Янів).
Проте ще й досі відсутні дослідження тенденцій та закономірностей, що обумовили розвиток літературно-мистецького життя Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття. З таких позицій вимагає також наукового перегляду світоглядна основа творчості галицьких митців та її відтворення на рівні портретних” характеристик. Цим і обумовлено вибір теми дисертації Літературно-мистецьке життя Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття у контексті трансформації національної свідомості”.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене у рамках комплексної теми Українська культура: історичний аспект”, що розробляється кафедрою культурології Рівненського державного гуманітарного університету.
Мета дисертаційного дослідження - визначити характерні риси функціонування світоглядної ідеології національного в літературно-мистецькому житті Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття.
У відповідності з метою дисертантом поставлено наступні завдання:
- виокремити науково-теоретичні аспекти дослідження культурно-мистецького розвитку Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття в періодичних виданнях цього періоду та сучасних мистецтвознавчих, філософських, історико-культурологічних працях;
- проаналізувати соціокультурні передумови функціонування українського національного чинника у культурно-мистецьких процесах Галичини першої половини ХІХ століття та розглянути його як фактор формування національної свідомості митців у другій половині ХІХ століття;
- охарактеризувати напрями творчих пошуків галицьких митців, художньо-стильові тенденції мистецтва кінця ХІХ початку ХХ століть, спрямовані на збереження національних традицій;
- розглянути зміст філософії української ідеї в проекції на художню спадщину І.Франка та виокремити специфічні риси інтерпретації цієї ідеї представниками угруповання Молода Муза”;
- виявити особливості відтворення української світоглядної ідеології у музичній та образотворчій спадщині Галичини.
Об’єктом дисертаційного дослідження обрано літературно-мистецьке життя Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття.
Предмет дослідження динаміка літературно-мистецького життя Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття у контексті трансформації національної свідомості.
Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань дисертантом використано наступні методи наукового дослідження: аналітичний у вивченні культурологічної, мистецтвознавчої, історичної, філософської літератури, що розкриває специфіку розвитку мистецтва Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття; мистецтвознавчий для дослідження особливостей творчої діяльності митців Галичини зазначеного періоду; історичний у реконструкції соціокультурних передумов, що вплинули на формування галицького літературно-мистецького життя; культурологічний у виокремленні тенденцій і закономірностей розвитку художнього життя краю та його періодизації щодо різних соціокультурних умов; компаративний у виявленні національних ознак художньої творчості в порівнянні із західноєвропейськими мистецькими аналогами взятої до розгляду доби.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що дисертантом вперше літературно-мистецьке життя Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття розглядається у проекції на ті тенденції, що обумовили трансформацію національної свідомості:
- набула подальшого розвитку джерельна база дослідження процесів, що відбулися у літературно-мистецькому процесі Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття, виокремивши у цьому процесі тенденції, що свідчать про багатозначність поглядів у ставленні митців до проблеми національного та її відтворення у мистецтві;
- охарактеризовано розбіжності у світоглядно-стильових підходах до осмислення філософії української ідеї в творчості галицьких митців (І.Франка, С.Людкевича, В.Барвінського, Ф.Колесси, І.Труша, О.Новаківського, В.Пачовського, Б.Лепкого, М.Яцківа, П.Карманського, В.Бірчака, С.Чарнецького);
- простежено особливості функціонування національного чинника у галицькому мистецтві першої половини ХІХ століття та динаміку його відтворення в образно-стильових системах опанування інтелектуальних традицій досліджуваного періоду;
- уточнено смисложиттєві орієнтири, світоглядна ідеологія, висвітлена митцями у їх творчості відповідно до потреб доби, що зумовили необхідність ствердження права на національну та регіональну самобутність культури українців.
Практична цінність дисертації полягає у поглибленні та розширенні існуючих у вітчизняній мистецтвознавчій науці знань про регіональні особливості розвитку національного мистецтва, зокрема Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття. Теоретичні положення, здобутий фактологічний матеріал, результати запропонованого дослідження можуть бути впроваджені у зміст курсів Історія української культури”, Історія мистецтв”, Теорія культури”, Етнокультурологія”; вони можуть стати теоретичним підгрунтям у науково-дослідницькій та викладацькій роботі, розробленні спецкурсів і спецсемінарів, знайдуть своє застосування під час підготовки дипломних, магістерських робіт, написанні підручників, навчальних посібників, монографій та методичних розробок, у творчих мистецтвознавчих лабораторіях тощо.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації оприлюднено на Міжнародній науково-практичній конференції Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (Рівне, 2003р.), науково-практичній конференції Проблеми збереження фольклорних традицій в сучасній соціокультурній практиці”, проведеній у рамках ІІ Міжнародного фестивалю дитячого фольклору Котилася торба” (Рівне, 2004р.), Міжнародній науковій конференції Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи” (Харків, 2004р.), студентській науково-практичній конференції Доля молоді у ХХІ столітті: духовний аспект” (РДГУ, 2004р.), щорічних науково-практичних конференціях Рівненського державного гуманітарного університету (2000-2005 роки), Круглих столах” Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету (2002-2005 роки).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки роботи відображено в 9 одноосібних публікаціях, 7 із яких надруковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахові за напрямом мистецтвознавство”.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями наукової роботи та складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел (268 найменувань, з яких 12 іноземною мовою). Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках, її загальний обсяг 195 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз історіографії досліджуваної проблеми репрезентує вектори змін у проблемному полі, в ракурсі якого відбувався розвиток культурно-мистецького життя Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття. Про це свідчить тематика публікацій, якими представлені зміст періодичних видань як українських („Зоря Галицька”, „Діло”, „Неділя”, „Ілюстрована Україна”, „Шляхи”, друкованих органах Товариств „Просвіта”, „НТШ”, „Рідна школа”), так і польських. Аналіз літературно-критичної думки, яку представляє тогочасна періодика, дозволяє зробити висновок про те, що тлумачення національного відбувалося у контексті різних ідеологій: націоналістичної, католицької, радянофільської і ліберальної. Цінним у поширенні національної ідеології виявився безперервний вихід „Літературно-Наукового Вісника”, видань націоналістичного напряму „Сурма”, „Метеор”, „Смолоскипи”, „Націоналістична думка”, „Державна нація”, „Голос нації”. Культуротворчі процеси висвітлені й жіночою періодикою, а також групою джерел, що надходили із діаспори.
У працях науковців другої половини ХХ століття проблеми культурно-мистецького розвитку Галичини кінця ХІХ першої третини ХХ століття розглядалися багатовекторно і автономно представлені у роботах історико-соціального, філософсько-культурологічного, літературознавчого напрямів.
2. Аналіз соціокультурних передумов дозволяє стверджувати про те, що відсутність самостійного культурного розвитку українців Галичини ще з першої половини ХІХ століття зумовила осмислення громадсько-культурними діячами, зокрема представниками Руської трійці” у літературі та перемиської школи” в музиці, актуальних понять „етнос”, „нація”, „національна культура”, „національний характер”, „національна свідомість”. Особливого значення у літературно-мистецькому процесі Галичини набуло прагнення митців через художню творчість поглибити значення державотворчої ідеї, що надала актуальності етностильовому фактору, який простежується у динаміці змін, характерній художній творчості визначеного періоду. Етностильовий фактор створив сприятливі умови для розвитку романтичних тенденцій в Галичині, починаючи з першої половини ХІХ століття. Їх прогресування наприкінці ХІХ століття сприяло зростанню потреби самоідентифікації українства у порівнянні з іншими етнічними угрупуваннями тогочасної Австро-Угорщини. Внаслідок зростання інтересу до національної культури відбулося становлення професійної культури, національних мистецьких шкіл (композиторської, літературної, образотворчої, театральної тощо), вивчення романтичного досвіду національного відродження.
3. Доведено, що творчі пошуки галицьких митців кінця ХІХ початку ХХ століття відповідали потребам національного життя українців, відновленню різних сфер (духовної, культурної, мовної) буття народу після їх занепаду. Націоналістичні акценти у художній спадщині стали базовою цінністю, що генерувала суспільно-політичні процеси у краї. Водночас в художній творчості Галичини заявляють про себе мистецькі і літературні напрями модерністичного спрямування (експресіонізм, символізм, неофольклоризм), характерною ознакою яких стала поява тематики з національними акцентами; зменшення в галицькому мистецтві сільської проблематики, елементів фольклоризації мови; посилення психологізму у зображенні подій і людини. У мистецьких колах активізувалася полеміка щодо проведення інтеркультурних діалогів та взаємодії національної традиції з модерними художніми явищами доби.
4. У літературно-мистецькому житті Галичини кінця ХІХ початку ХХ століття відбувалось осмислення митцями сенсу української ідеї та її змісту, який полягав у розумінні ролі і місця нації у суспільно-політичному житті, усвідомленні націотворчої функції інтелігенції, збереженні національних традицій в умовах полікультурності, відродженні історико-культурної спадщини українців, вихованні нової української нації з власною мовою, вірою, освітою. Ідеологічні та естетичні новації зазначеного періоду характерні художній творчості І.Франка, який внаслідок переходу від драгоманівської” (федералістичної”) до революційно-демократичної концепції світовідчуття започаткував вітчизняну духовно-інтелектуальну традицію. Її сутність зводилася до боротьби за національні ідеали, зречення власних інтересів заради єдності народу. Синтез художнього й філософського мислення митця дав змогу багатогранно збагнути прірву провансальства українців, брак інтелектуальної і моральної енергії народу та заклав основу формування нової української радикальної інтелігенції наступних періодів.
5. Риси сформованої І.Франком української світоглядної ідеології знайшли широкий вияв у художніх зразках поетів об’єднання Молода Муза” (В.Пачовського, Б.Лепкого, М.Яцківа, П.Карманського, В.Бірчака, С.Чарнецького), творча спадщина яких у 1920-х роках репрезентувала національну константу їх мислення через призму модерністських художніх впливів, формування оригінального погляду на історію, універсальні вартості людського буття. Як і І.Франко, поети вивчали народну творчість, пізнаючи в ній джерела народного світогляду. Використання ними фольклорних елементів засвідчило глибокий інтерес до історичного минулого народу, демократизацію художніх поглядів та осмислення національної традиції у хронологічно новій соціокультурній площині. Їх народнопісенні мотиви та образи поглибили емоційну експресивність мистецьких зразків, християнські цінності, специфічно впливаючи на свідомість українців.
6. Творча спадщина галицьких музикантів С.Людкевича, Ф.Колесси, В.Барвінського; художників І.Труша, О.Новаківського та інших засвідчила еволюцію форм їх естетичного мислення, спрямованого на визначення єдності понять національного та європейського в культурі. Окрім цього, прагнучи збагатити арсенал поетичної мови та засобів художнього зображення, репрезентувати здобутки модерних європейських течій, ставлячи акцент на оригінальності і самобутності вітчизняної культури, митці зарекомендували себе як представники демократичного напряму, виразники духовних проблем суспільства кінця ХІХ першої третини ХХ століття. Поділяючи позиції представників галицьких революційно-демократичних сил, зокрема І.Франка, виявляючи спадкоємність і наступність світоглядної ідеології, мистецька інтелігенція сформувала нові погляди на художню творчість (як площину для збереження національних традицій) й призначення митця у суспільстві (як культурно-громадського діяча).
Представлена робота не вичерпує усіх аспектів окресленої проблематики і може мати наукове продовження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Антонович Д. Українська культура. К.: Либідь, 1993. 588 с.
2. Антонович М. С.Людкевич: композитор, музиколог. Львів, 1999. 124с.
3. Андрохович А. Львівське „Studium Ruthenum” // Записки НТШ. Львів, 1921. Т.131.
4. Асеева Н. Украинское искусство и европейские художественные центры (к. ХІХ нач. ХХ вв.). К., 1989. 197с.
5. Афанасьев Ю. Социально-культурный потенциал художественной деятельности. Львов, 1990. 132с.
6. Баган Олег. Націоналізм та націоналістичний рух. Дрогобич: Відродження, 1994. 189с.
7. Бадзьо Ю. Національна ідея і національне питання. К.: Смолоскип, 2000. 205с.
8. Банфи А. Философия искусства. М., 1989. 325с.
9. Барт Р. Писатели и пишущие // Избр. работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. 233с.
10. Барчугов А. Культура мышления и мышление о культуре / опыт антропологического анализа // Философские науки, 1990. - № 10. С.13-21.
11. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 445 с.
12. Безклубенко С. Суспільна природа мистецтва. Київ, 1972. 141с.
13. Безклубенко С. Природа искусства. О чем размышляют, о чем спорят философы. Москва, 1981. 224с.
14. Безклубенко С. Сокрушение идолов. Киев, 1989. 157с.
15. Безклубенко С. Відродження культури і розбудова нації: Дві концепції (критична історико-філософська інтерпретація) // Національна культура в сучасній Україні / Ред. І.Ф.Курас. К.: Асоціація Україна”, 1995. С.34-86.
16. Безклубенко С. Етнокультурологія. Київ, 2002. 254с.
17. Безклубенко С. Теорія культури. Учбовий посібник. Київ, 2002. 324с.
18. Бердяев Н. Воля к жизни и воля к культуре // Философская и социологическая мысль, 1989. - № 11. С.89-97.
19. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. М., 1989. 342с.
20. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. М.: Прогресс, 1996. 399с.
21. Библер В. К философской логике парадокса // Вопросы философии, 1988. - №1. С.28-42.
22. Бігеляйзен Г. Мої спогади про І.Франка // Спогади про Івана Франка. К., 1981. 382с.
23. Білоконь С. У пошуках української душі // Українська душа. К., 1992. С.120-125.
24. Бобинський В. Літературне життя по цей бік Збруча // Гість із ночі. К:. Дніпро, 1990. 253с.
25. Бойко Ю. Ідеологія українського націоналізму // Націоналізм основа справедливого світопорядку. Львів: Видання Конгресу Українських Націоналістів, 1993. С.13-16.
26. Брилинська-Блажкевич Г. Фортепіанна творчість С.Людкевича. Львів, 1999. 234с.
27. Бриль Ж. Культура, познание, ответственность: к новой антропологии познания // Культуры. - 1982. - № 3. С.121-143.
28. Будьмо громадянами // Музика, 1989. - №2.
29. Булка Ю. Музична культура Західної України // Історія української музики. К., 1992. Т.ІV.- С.545-589
30. Витвицький В. Микола Лисенко і його вплив на музичне життя Галичини // Українська музика, 1937. - № 1. С.62-65.
31. Витвицький В. Музичними шляхами. Львів: Логос, 1995. 213с.
32. Виткалов В. Українська культура: сторінки історії ХХ століття: монографія. Видання друге, уточнене і доповнене. Рівне: Вертекс, 2004. 640с.
33. Возняк М. Як пробудилось українське народне життя в Галичині за Австрії. Львів: Новий час, 1924. 253с.
34. Волошин М. З концертної салі // Діло. 1924. Ч.107.
35. Воробкевич І. Суд чеха о музиці славянській взагалі, а о южноруській в особливості // Правда. 1875. Ч.13. С.519-520.
36. Галущинський М. Книжка і українське громадянство // Літературно-Науковий Вісник, 1992. Т.78. Кн.7.
37. Гатчінсон Д., Сміт Е. Що таке етнічність // Націоналізм: Антологія. К.: Смолоскип, 2000. 978с.
38. Гнатюк В. Наукове Товариство ім. Т.Шевченка (з нагоди 50-ліття заснування 1873-1923). Львів: Накладом НТШ, 1923. 215с.
39. Гердер Й. Мова і національна індивідуальність // Націоналізм: Антологія. К.: Смолоскип, 2000. С.37-45.
40. Головинский Г. Композитор и фольклор. М.: Музыка, 1981. 163с.
41. Голубець М. Сучасне малярство Галицької України // Ілюстрований календар Товариства Просвіта” на 1918 рік. Львів, 1917. Р.41. С.160-173.
42. Голубець М. Українське мистецтво. Львів, 1918. 31с.
43. Голубець М. Начерк історії українського мистецтва. Львів, 1922. 261с.
44. Голубець М. Сто літ галицького малярства // Галицьке малярство. Львів: Логос, 1926. 88с.
45. Голубець М. Виразник духу українського народу // Просвіта. Львів, 1992. березень.
46. Голубець М. Мистецтво // Історія української культури / За заг. ред. І.Крип’якевича. К.: Либідь, 1994. 426с.
47. Голубець М. Образотворче мистецтво // Історія української культури. К.: Либідь, 1994. С.562.
48. Гордійчук М. Історія української музики. К.: Наукова думка, 1992. Т.4.
49. Горский В.С., Кушаков Ю.В., Фестер В. и др. История философии и культура. К., 1991.
50. Горюхина Н. Национальный стиль: понятие и опыт анализа // Проблемы музыкальной культуры. К.: Музична Україна, 1989. Вип. 2-й. С.52-65.
51. Граб О. Національно-культурне питання в контексті глобальних проблем сучасності (історичний аспект) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць. К., 2003. Вип. Х. - С.258-268.
52. Граб О. Витоки національного руху та інакомислення у культурологічній спадщині України (західноукраїнський регіон) // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: Наук. зап. Рівненського держ. гуманіт. ун-ту. Рівне: РДГУ, 2003. Вип.8. - С.44-56.
53. Граб О. Соціокультурний розвиток західноукраїнських земель у контексті розгортання національного руху (кінець ХІХ - початок ХХ століття) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць. К., 2004. Вип.ХІІ. - С.214-224.
54. Граб О. Фольклорні витоки у художній спадщині західноукраїнських митців кінця ХІХ першої третини ХХ століття та їх вплив на сучасний соціокультурний процес // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: Наук. зап. Рівненського держ. гуманіт. ун-ту. Рівне: РДГУ, 2004. Вип.9. - С.29-40.
55. Граб О. Національні джерела та суспільно-громадська тематика у мистецькій спадщині Станіслава Людкевича (кінець ХІХ перша третина ХХ століття) // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. праць: Наук. зап. Рівненського держ. гуманіт. ун-ту. Рівне: РДГУ, 2004. Вип.9. - С.70-81.
56. Граб О. Національний фактор в культурі західноукраїнських земель наприкінці ХІХ початку ХХ століття. Тези науково-практичної конференції // Вісник Харківської державної академії культури. Харків: ХДАК, 2004. Вип.10. - С.60-62.
57. Граб О. Роль особистої культури молоді у процесах становлення політичного майбутнього країни: уроки минулого і сучасний контекст // Актуальні питання культурології: Альманах наукового товариства Афіна” Художньо-педагогічного факультету РДГУ. Рівне: РДГУ, 2004. Вип.2. - С.169-174.
58. Граб О. Тенденції та перспективи культурного піднесення Західної України і проблема самоідентифікації українців у добу у добу розгортання націоналістичного руху (1920-ті роки) // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Зб. наук. праць. К.: Міленіум, 2005. Вип.3. - С.76-87.
59. Грабович Г. Екзорцизм українського модернізму // Грабович Г. До історії української літератури. К.: Критика, 2003. С.522-535.
60. Грица С. Мелос української народної епіки. К.: Наукова думка, 1979. 248с.
61. Грица С. Філарет Михайлович Колесса. Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962. 196с.
62. Грицак Я. Молоді радикали в суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. 1991. Т.222. С.71-111.
63. Грицак Я. Страсті по Львову // Критика. - 2002. Ч.7-8 (57-58). С.3-5.
64. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації. ХІХ-ХХ століття. К.: Генеза, 1996. 358с.
65. Грицковян Я. До питання про Молоду Музу” // Варшавські українознавчі записки. Варшава, 1989. Ч.1. С.21-23.
66. Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. Львів, 1997. 426с.
67. Гундорова Т. Франко - не Каменяр. Мельборн: Ун-т ім.Монаша, 1996. 326с.
68. Гундорова Т. Реалізм і неоромантизм в українській літературі початку ХХ століття: Теоретико-методологічний аспект // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ поч. ХХ ст. К., 1991. 251с.
69. Гундорова Т., Шумило Н. Тенденції розвитку художнього мислення (початок ХХ століття) // Слово і час, 1993. - № 1. С.58.
70. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії. К.: Либідь, 1993. 287с.
71. Гуфельд В. Іван Франко і модерністи // Літературна критика. К.: Держлітвидав, 1940. - № 10. С.3-31.
72. Дашкевич Я. Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України // Україна. Наука і культура. К.: Знання, 1991. Вип. 26-27. С.44-53.
73. Діло, 1902. - № 239. 23 жовтня.
74. Діло. 1910. Ч.276.
75. Дзерович Ю. Педагогіка. Львів: накладом Львівської Богословської Академії, 1937. 265с.
76. Дзюба І. Що за обрієм? // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. К.: Наук. думка. Вип. 1. 1992. С.29.
77. Дзюба І. Концертно-хорове життя України 20-х - поч. 30-х рр. ХХ ст. К., 1995. 275с.
78. Долгов К. От Киркегора до Камю: Очерки европейской философско-эстетической мысли ХХ века. М.: Искусство, 1990. 399с.
79. Донцов Д. Єдине, що є на потребу. К.: Діокор, 2002. 64с.
80. Донцов Д. Націоналізм. Лондон, 1966. 154с.
81. Донцов Д. Дух нашої давнини. 2-е вид. - Дрогобич: Відродження, 1991. 341с.
82. Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу / Вибране. К.: Либідь, 1991. 324с.
83. Эткинд А. Искусство как самосознание культуры // Искусство в системе культуры. Л., 1987. С.85-92.
84. Жаборюк А. Український живопис другої половини ХІХ початку ХХ століття. К., 1990. 310с.
85. Жижко С. Розбудова націоналістичного руху як фактор скріплення Української Держави // Націоналізм основа справедливого світопорядку. Львів: Видання Конгресу Українських Націоналістів, 1993. С.24-35.
86. Жук О. Поетична муза художника // Галицька брама, 1998. - № 12 (48).
87. Забужко О. Філософія і культурна притомність нації // Сучасність, 1993. - № 3. С.117-128.
88. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. К.: Факт, 2001. 160с..
89. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. К.: Основи, 1993. 196с.
90. Загайкевич М. Іван Франко і українська музика. К.: Наукова думка, 1992. 118с.
91. Загайкевич М. С.П.Людкевич. Нарис про життя і творчість. К., 1957. 154с.
92. Зварич Р. Ідея нації шлях порятунку для людства // Націоналізм основа справедливого світопорятунку. Львів: Видання Конгресу Українських Націоналістів, 1993. С.8-12.
93. Іваницький А. Українська народна музична творчість: Посібник для вищих та середніх музичних навчальних закладів. К.: Музична Україна, 1990. 333с.
94. Іванишин В. Українська Церква і процес національного відродження. Дрогобич, 1990. 93с.
95. Ільницький М. Краси свічадо // Розсипані перли: Поети Молодої Музи”. К.: Дніпро, 1991. С.5-17.
96. Ільницький М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20-30-х років. К.: Знання, 1992. 48с.
97. Ільницький М. Література українського відродження. - Львів, 1994. 325с.
98. Ільницький М. Від Молодої Музи” до Празької школи”. Львів, 1997. 132с.
99. Ільницький М. Літературний Львів першої половини ХХ ст. // Львів. Історичні нариси. Львів: Інститут українознавства НАН України, 1996. 245с.
100. Історія Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Нью-Йорк-Мюнхен, 1949. 253с.
101. Історія Львова в документах і матеріалах: Збірник документів і матеріалів / Упорядники У.Я.Єдлінська, Я.Д.Ісаєвич, О.А.Купчинський. Київ: Наукова думка, 1986. 422с.
102. Історія української літератури ХХ століття : У 2 кн. Кн.1: Перша половина ХХ ст. Підручник / За ред. В.Г.Дончика. К.: Либідь, 1998. 461с.
103. Історія української музики / АН УРСР. Ін-т мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М.Т.Рильського; Редкол.: М.Гордійчук (голова) та ін. К.: Наук. думка, 1989. 352с.
104. Карась А. Душа культури і дух мислення // НТШ. Т. ССХХІІ. Л., 1991. С.216-247.
105. Касьяненко О. Мистецькі ідеї Я.Матейка в контексті національного відродження України наприкінці ХІХ початку ХХ ст. // Україна в минулому. К., 1994. Вип. VІ. - С.109-118.
106. Касьянов В. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ-ХХ ст.: Соціально-політичний портрет. К.: Либідь, 1993. 314с.
107. Касьянов В. Теорії нації і націоналізму. К.: Либідь, 1999. 362с.
108. Кирюшко М.І. Національне відродження і релігія. К.: Асоціація Україна”, 1995. 208с.
109. Кияновська Л. Вплив австро-німецької культури на формування стилю Станіслава Людкевича // Українсько-німецькі зв’язки минулого і сьогодення (за матеріалами міжнародного симпозіуму). К., 1998. С.67-77.
110. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ-ХХ ст. Тернопіль: СМП Астон”, 2000. 339с.
111. Княжинський А. Дух нації. Соціологічно-етнологічна студія. Нью-Йорк-Філадельфія Мюнхен: Наук. тов. ім. Шевченка, 1959. 316с.
112. Колодний А., Филипович Л. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан. Львів: Логос, 1996. 184с.
113. Корній Л. Історія української музики. К.: Наукова думка, 1996. Т.1. 314с.
114. Кошиць О. Церковна музика // Про українську пісню й музику. К.: Музична Україна, 1968. 216с.
115. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст. / Пер. з англ. К.: Основи, 1997. 423с.
116. Крижанівський О., Плохій С. Історія Церкви та релігійної думки в Україні. Київ, 1994. 336с.
117. Крип’якевич І. Історія української культури. К.: Либідь, 1994. 473с.
118. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (кін. ХІХ ст. 1939р.). Івано-Франківськ, 1993. 200с.
119. Кревецький І. Неоправдані докори (До історії так званого Руського Інституту (Studium Ruthenum) на Львівськім університеті) // Записки НТШ. 1911. Т.102.
120. Культура. Диалог культур / опыт определения // Вопросы философии, 1989. - № 6. С.31-42.
121. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, А.І.Зязюн, О.М.Семашко та ін.; За ред. М.М.Заковича. К.: Знання, 2004. 567с.
122. Кульчицький О. Світовідчування українця // Українська душа. К., 1992. С.48-66.
123. Кушаков Ю., Фестер В. История философии и культура. К., 1991. 315с.
124. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців. 1848-1914: На підставі споминів. Львів, 1926. Т.1.
125. Легкий П. Потік свідомості” в прозі Івана Франка // Літературознавство. ІV Міжнар. Конгрес україністів. К., 2000. - Кн.1. 312с.
126. Леви-Стросс К. Структурная антропология. - 2-е вид. К.: Основи, 2000. 387с.
127. Ленкавський С. Декалог // Націоналізм основа справедливого світопорядку. Львів: Видання Конгресу Українських Націоналістів, 1993. 325с.
128. Лепкий Б. Писання: У 2 т. К. Лейпціг, 1922. Т.2. С.460.
129. Цит. за: Літературно-науковий вісник. 1907. Кн. VІ. С.551.
130. Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині. Львів. Нью-Йорк, 1994. 144с.
131. Липа Ю. Призначення України. Львів: Просвіта, 1992. 214с.
132. Липинський В. Україна на переломі. Філадельфія, 1991. 252с.
133. Лисенко М. Листи. К.: Мистецтво, 1964. 314с.
134. Лисяк-Рудницький І. Нариси з історії нової України. Львів: Меморіал, 1991. 101с.
135. Лисяк-Рудницький І. Напрями української політичної думки // Записки НТШ. Праці історико-філософської секції. Львів, 1991. Т.ССХХІІ. 341с.
136. Лисяк-Рудницький І. Зауваги до проблеми історичних” та неісторичних” націй // Історичні есе. К.: Основи, 1994. С.29-39.
137. Лист Б.Лепкого до О.Барвінського від 6.03.1903р. // ЛНБ НАН України, відділ рукописів. Ф.1655. П.10. Арк.10.
138. Литвин В. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. К.: Абрис, 1994. 495с.
139. Лісовий В. Перший в Україні системний виклад теорії нації і націоналізму // Теорії нації і націоналізму. К.: Либідь, 1999. 425с.
140. Лобановський Б.Б., Говдя П.І. Українське мистецтво другогї половини ХІХ початку ХХ ст. К.: Мистецтво, 1989. 206с.
141. Лозинський М. Галичина в життю України. Відень, 1918. 60с.
142. Лозко Г. Українське народознавство. К.: Зодіак-ЕКО, 1995. 368с.
143. Лосев А. Философия. Мифология. Культура. М.: Политиздат, 1991. 525с.
144. Лосев А. Проблема художественного стиля. К.: Collegium, 1994.
145. Лук М. Етичні ідеї в філософії України другої половини ХІХ початку ХХ ст. К.: Наукова думка, 1993. 150с.
146. Лучук В. Повернення навіки // Молода Муза: Антологія західноукраїнської поезії початку ХХ століття. К.: Молодь, 1989. 237с.
147. Луцький О. Молода Муза // Остап Луцький і сучасники: Листи до О.Кобилянської й І.Франка та інші забуті сторінки. Нью-Йорк-Торонто, 1994. 427с.
148. Людкевич С. Нововіднайдений твір В.Матюка // Українська музика. Львів - Ч.4, 1939. С.11.
149. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії. Київ, 1973. 243с.
150. Людкевич С. Музика серця // Іван Франко у спогадах сучасників. Львів, 1972. С.175-320.
151. Людкевич С. Проблема сучасної музичної культури в Західній Україні // С.Людкевич. Дослідження, статті, рецензії. Київ, 1973. С.25-32.
152. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.1 / Упор., редакція, вступна стаття і примітки З.Штундер. Львів: Дивосвіт”, 1999. 496с.
153. Людкевич С. Огляд нашої музичної публіцистики в Галичині // Українська музика, 1937. Ч.1.
154. Ляшенко І. Національні традиції в музиці як історичний процес. К.: Музична Україна, 1973. 109с.
155. Маланюк Є. У пазурах раціоналізму. До трагедії І.Франка // Студентський вісник (Прага). 1927. - № 5-6.
156. Маланюк Є. Пролог, не епілог (1856-1956) // Іван Франко. Вибір поезій. Париж, 1956. С.9-10.
157. Маланюк Є. Думки про мистецтво // Слово і час. 1993. - № 6.
158. Маланюк Є. Франко незнаний // Маланюк Є. Книга спостережень. [Т.1]. Торонто: Гомін України, 1962. С.81-90.
159. Маланюк Є. Франко незнаний // Маланюк Є. Книга спостережень: Статті про літературу. К., 1997. Т.2. С.42-58.
160. Маланюк Є. Франко як явище інтелекту // Маланюк Є. Книга спостережень. К., 1997. Т.1. С.117-123.
161. Малярство українського авангарду 1905-1918 рр. Львів: Українські технології, 1999-2000. 291с.
162. Михайлов М. Национальный стиль // М.Михайлов. Этюды о стиле в музыке. Л.: Музыка, 1990. С.255-258.
163. Мірчук І. Світогляд українського народу: спроба характеристики. Прага, 1942. 263с.
164. Мірчук І. Світогляд українського народу // Народна творчість та етнографія. 1996. - № 1. С.22-33.
165. Музично-історичні концепції в минулому і сучасності. Львів: Сполом, 1997. 372с.
166. Мудрий В. Боротьба за огнище української культури в західних землях України. Львів: З друкарні НТШ, 1923. 130 с.
167. Мудрий С. Нарис історії Церкви в Україні. Рим: Видавництво оо.Василіан, 1995. 404с.
168. Наєнко М. Романтичний епос: Ефект романтизму і українська література. К., 2000. 312с.
169. Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. К., 1985. 365с.
170. Наріжний С. Українська еміграція... Між двома світовими війнами. Частина 1. Прага, 1942. 152с.
171. Нарис історії „Просвіти” / Р.Іваничук, Т.Комаринець, І.Мельник, А.Середняк. Львів-Краків-Париж: Просвіта, 1993. 374с.
172. Нравственность. Культура. Современность / Философские раздумья о жизненных проблемах // Этическая мысль
173. Огієнко І. Творімо українську культуру всіма силами нації // Наша культура. Варшава, 1935. Кн.6. С.43-57.
174. Огієнко І. Українська церква. Нарис з історії української православної церкви. У 2 т. К.: Україна, 1993. 284с.
175. Онацький Є. Українська емоційність // Українська душа. К., 1992. С.36-47.
176. Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори / Перекл. з іспанської В.Бурггардта, В.Сахна, О.Товстенко. К.: Основи, 1994. 420с.
177. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. К.: Либідь, 1997. 447с.
178. Павлишин С. Василь Барвінський. Київ: Музична Україна, 1990. 121с.
179. Павлишин С. Станіслав Людкевич. К., 1974. 54с.
180. Пачовський В. Українці як народ. Чернівці, 1907. 84с.
181. Пачовський В. Моя сповідь // Зібрані твори. Філадельфія-Нью-Йорк-Торонто, 1984. Т.2. С.29-45.
182. Пачовський В. Генеза і дійові особи містичного епосу Золоті Ворота”. Фрагмент автобіографії В.Пачовського // Пачовський В. Зібрані твори: В 2 т. - Філадельфія-Нью-Йорк-Торонто, 1985. Т.2. С.53-59.
183. Пачовський В. Конструктивні ідеї державності та космічна місія української нації // Хроніка, 2000. К., 1993. - №5 (7). С.184-197.
184. Петрова О., Фарман И. Теория познания и философия культуры. М., 1986. 261с.
185. Петров В., Чижевський Д., Глобенко М. Українська література. Мюнхен-Львів, 1994. 372с.
186. Пламенац Д. Два типи націоналізму // Націоналізм: Антологія. К.: Смолоскип, 2000. С.634.
187. Подолинський В. Слово перестороги // Записки НТШ. Т.228. Львів, 1994. 261с.
188. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. 392с.
189. Полєк В. Іван Франко та євреї. (Одна сторінка з літопису українсько-єврейських взаємин) // Галичина (Івано-Франківськ). 1998. - № 1 (2). С.93-97.
190. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т.2. Від середини ХVІІ століття до 1923 року. 3-тє вид. К.: Либідь, 1995. 606с.
191. Полянський О. Західна Україна у двох революціях 1848-1918.- Тернопіль: Джура, 1998. 52с.
192. Попович М. Нарис історії культури України. 2-е вид., випр. К.: АртЕк, 2001. 728с.
193. Про журнал „Звезда” і „Ленінград”. З постанови ЦК ВКП (б) від 14 серп. 1946р. // Культурне будівництво в Українській РСР. Зб. документів. К., 1961. Т.2.
194. Проценко О., Чепинога В. Походження свободи. К., 1996. 284с.
195. Рибачук М., Уткін О., Кирюшко М. та ін. Національне відродження і релігія. К.: Асоціація Україна”, 1995. 208с.
196. Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ ст. Львів: Каменяр, 1996. 286с.
197. Романенчук Б. Модернізм і модерністи // Київ (Філадельфія). 1960. - № 2. С.13-23.
198. Рубльов О., Черченко Ю. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції 20-50-х років ХХ сторіччя. К.: Либідь, 1995. 294с.
199. Рудницький А. Про музику і музик. Нью-Йорк-Париж-Сидней, 1980. 381с.
200. Свєнціцький І. Ілюстрований провідник по Національному Музеєві у Львові. Жовква, 1913. 36с.
201. Свєнціцький І. Дещо про науку, літературу і мистецтво Галицької України за останні 40 літ. Львів, 1927. 173с.
202. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу К.: Фенікс, 1993. 428с.