НІМЕЦЬКА НАРОДНА ПОБУТОВА КАЗКА: ТЕМАТИЧНІ, СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

На правах рукопису

ДАВИДЕНКО ГАННА ВІТАЛІЇВНА
УДК 811.112.2:821.112.2-343

НІМЕЦЬКА НАРОДНА ПОБУТОВА КАЗКА:
ТЕМАТИЧНІ, СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор КОЗЛОВСЬКИЙ В.В.

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.......................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ ПОБУТОВОЇ КАЗКИ15
1.1. Жанр казки: історія розвитку та основні характеристики15
1.2. Основні підходи до дослідження народної казки.25
1.3. Методика дослідження німецької народної побутової казки..34
Висновки до розділу 1.........................51

РОЗДІЛ 2. ТЕМАТИЧНІ, СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НІМЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ ПОБУТОВОЇ КАЗКИ.............................................................................................................53
2.1. Тематичні ознаки німецької народної побутової казки53
2.2.1. Структурно-композиційні особливості німецької народної побутової казки..64
2.2.2. Роль заголовка в композиції німецької народної побутової казки...70
2.2.3. Особливості експозиції німецької народної побутової казки...76
2.2.4. Роль основної частини в композиції німецької народної побутової казки..79
2.2.5. Роль заключної частини в композиції німецької народної побутової казки..86
2.3. Вербальні ознаки німецької народної побутової казки90
Висновки до розділу 2..103

РОЗДІЛ 3. ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НІМЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ ПОБУТОВОЇ КАЗКИ..106
3.1. Казка як матеріал дослідження культури німецького народу. Поняття архетипу” та ментальності”..106
3.1.1. Герої, дійові особи німецької народної побутової казки та їхні класифікації113
3.1.2. Класифікація архетипів героїв німецьких народних побутових казок123
3.2.1. Відображення основних рис ментальності німецького народу у німецьких народних побутових казках...131
3.2.2. Лінгвокультурні символи німецької народної побутової казки: символи добро” (das Gute) та зло” (das Böse), дім” (Haus), порядок” (Ordnung), праця” (Arbeit), ощадливість” (Sparsamkeit).....138
3.2.2.1. Символи добро” (das Gute) та зло” (das Böse)...139
3.2.2.2. Символ дім” (Haus).141
3.2.2.3. Символ порядок” (Ordnung)......148
3.2.2.4. Символ праця” (Arbeit)...154
3.2.2.5. Символ ощадливість” (Sparsamkeit)..156
Висновки до розділу 3...160

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.167
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.193

ВСТУП

Дисертацію присвячено дослідженню тематичних, структурно-композиційних та лінгвокультурних характеристик німецької народної побутової казки.
Інтерес лінгвістів до інтерпретації мовного наповнення тексту побутової казки є традиційним (Л.Ф.Дунаєвська [72]; О.Ю.Кириллова [79]; О.Ф.Леонтьєва [97]; О.Д.Огуй [117]; С.І.Сотникова [159]; K.Ranke [230], R.W.Brednich [191], M.Lüthi [218], H.-J.Uther [240]). А в останні десятиліття антропологічний напрям у лінгвістиці став вимагати посиленої уваги дослідників до вивчення зв’язку мови та буття людини її становлення, людського пізнання, мислення, культури.
Урахування людського фактору” в мові закономірно наводить на думку про існування особливого мовного світобачення, про мову як виразника духу народу, яку В.Гумбольдт сформулював на початку ХІХ століття: Мова усіма фібрами своїх коренів пов’язана з народним духом, і чим більше він впливає на мову, тим закономірнішим та багатшим є її розвиток” [49, с.169].
Особливо актуальною залишається проблема співвідношення мови та культури, про що свідчать опубліковані наукові праці. У мовознавстві, літературознавстві та фольклористиці казковий текст неодноразово виступав об’єктом досліджень: структурного [45; 61; 83; 95; 113; 140; 141; 171; 184; 204; 237], синтаксичного [24; 162; 189; 212; 213], структурно-типологічного [127; 135; 154; 186; 191; 217; 230], фонетичного [62; 146; 211; 227], стилістичного [30; 47; 98; 124; 155; 161; 186; 191; 217; 230], перекладознавчого [32], діахронічного [112; 139; 184; 186; 204] тощо. Увага лінгвістів до проблематики фольклорної казки зумовлена тим, що вона є одним із засобів вияву та збереження народних традицій, своєрідним способом передачі традиційної культури мовлення.
У фольклорному тексті, наприклад, народної казки ми спостерігаємо конкретний лексичний образ зображуваного світу в усьому різноманітті його предметів та властивостей. У той же час, у тексті казок представлений мовний інвентар звичайної мовної особистості, типового представника народу, етносу як у минулому, так і в даний час. Вивчення специфічних ознак фольклорних казок дозволяє виявити відображені в мові духовні складові буття народу, який творив ці оповіді, глибше зрозуміти його ментальні риси.
Разом із тим, вивчення текстових особливостей німецької народної казки не можна вважати достатнім, оскільки основна увага зосереджувалась на вивченні текстів чарівних казок, у той час як найпоширеніша побутова казка так і не стала предметом спеціальних лінгвістичних і літературознавчих наукових розвідок.
Наше попереднє ознайомлення з практичним матеріалом дозволило дійти висновку, що в казках на побутові сюжети найбільшою мірою виявляють себе особливості національного колориту народу, його багатовіковий досвід і традиції.
Ми розділяємо точку зору відомої дослідниці фольклору О.Гронської, яка зазначала, що з усіх модифікацій народної казки лише побутова має однорідно-реалістичну картину світу [48, с.13]. Мова казок такого типу оптимально відображає інформацію про світ, свідчення про предмети та явища, вірування, тобто все те, чим володіло суспільство в усі часи, коли складалась і розвивалась побутова казка (das eigentliche Märchen / власне казка” брати Грімм).
Аналогічну концепцію ми простежили в працях дослідника російського фольклору Ю.Г.Круглова, який зазначає, що корені фантастики багатьох новелістичних казок безпосередньо у соціально-побутовому житті народу” [87, с.68].
На наше переконання, така особливість духовного життя повинна головним чином виявляти себе в організації лексичного матеріалу, тематиці та структурно-композиційній побудові німецьких народних побутових казок. Ми приєднуємось до думки науковців, які вважають, що тексти саме народних казок характеризуються своєрідним лексиконом, виявляють оригінальну семантику, особливі правила слововживання, що, звичайно, накладає свій відбиток на німецьку мовну картину світу [159].
Досліджуючи казковий текст, ми дотримувались точки зору лінгвістів, які визначають його як складне комунікативне явище, яке, крім особливого лексичного наповнення, включає ще й екстралінгвістичні фактори знання про світ, думки, установки, цілі адресата, необхідні для розуміння змісту тексту [65, с.28]. За такого підходу казковий текст стає одним зі шляхів усвідомлення тематичних і композиційних особливостей народної творчості, історико-культурних особливостей лексичних одиниць, що наповнюють сам текст, надають йому художню яскравість, цінність, національно-культурну своєрідність. Використання такого підходу дозволяє встановити об’єктивну картину сукупності знань, вірувань, уявлень, відображених у лексиконі народної казки.
Актуальність теми дисертації обумовлено її відповідністю пріоритетним антропоцентричним тенденціям у сучасному мовознавстві. На цій основі відбувається розкриття функцій мовних одиниць у текстах німецьких народних побутових казок, дослідження казкових образів, їхнього вербального впливу на поведінку та мислення людини як представника певного історичного та національно-культурного середовища.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка згідно з планом науково-дослідницької роботи над темою Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Мета і завдання дослідження полягає у поглибленні знань щодо системної організації та функціонування мовних одиниць у текстах німецьких народних побутових казок, дослідженні мовної специфіки німецьких народних побутових казок як репрезентантів національної культури.
Досягнення мети вимагає вирішення конкретних завдань:
· визначити тематичні ознаки німецької народної побутової казки;
· побудувати інваріантну структурну модель німецької народної побутової казки;
· встановити та дослідити жанрово-композиційні особливості незмінних структурних компонентів німецької народної побутової казки заголовку, експозиції, зав’язки, кульмінації, фіналу та традиційних формул; способи й засоби вербалізації інтенцій казкаря;
· розробити типологію дійових осіб та загальні принципи класифікації архетипів героїв німецьких народних побутових казок;
· встановити лінгвокультурні символи німецьких народних побутових казок, визначити національну своєрідність їхнього змісту.
Об’єктом дослідження слугують тексти німецьких народних побутових казок фольклорної традиції у їхній семантичній та структурній цілісності; предметом тематичні, структурно-композиційні характеристики німецької народної побутової казки, лінгвокультурні особливості її мовного наповнення.
Фактичним матеріалом дослідження є 105 німецьких народних побутових казок, зафіксованих на письмі братами Грімм зі збереженням автентичної форми та змісту текстів (загальний обсяг 848 сторінок) зі збірника Kinder- und Hausmärchen. З метою створення об’єктивної практичної основи роботи, теоретичних положень і висновків нами попередньо було проаналізовано 210 німецьких літературних казок Л.Тіка, Ф.Фуке, Новаліса, Е.Т.А.Гоффманна, В.Гауфа та 70 чарівних казок братів Грімм (понад 3000 сторінок тексту).
В основу відбору німецьких народних побутових казок були закладені критерії, розроблені для даного типу фольклорних текстів В.Я.Проппом: відсутність надприродного, неймовірність оповіді та обдурювання як основи сюжету, а також класифікація народних казок, запропонована братами Грімм, які до побутових зараховували: шванки (Schwänke), легендарні, новелістичні казки (legendenartige, novellenartige Märchen) та казки про дурних велетнів/чортів” (Märchen vom dummen Riesen/Teufeln).
Мета, завдання та об’єкт дисертаційного дослідження зумовили вибір традиційних лінгвістичних методів. Компонентний та структурний методи застосовуються для класифікації німецьких народних казок, встановлення інваріантної моделі німецької народної побутової казки; описово-аналітичний метод для узагальнення та систематизації отриманих результатів; метод контекстуального аналізу для визначення прагматичних функцій аналізованих одиниць у текстах казок. Встановлення частоти вживання традиційних формул казки та казкових лексичних маркерів базується на кількісному аналізі мовних фактів; ієрархічна організація структури архетипу героя німецької побутової казки встановлена методом кореляційного аналізу (Г.Корн).
Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній уперше виокремлено та досліджено тематичні і структурно-композиційні ознаки німецької народної побутової казки; встановлено та інтерпретовано жанрово-композиційні особливості традиційних формул як незмінних структурних компонентів німецької народної побутової казки; визначено засоби вербалізації прагматичних інтенцій казкаря; впроваджено науково обґрунтований метод розробки типології дійових осіб німецької народної побутової казки; встановлено загальні принципи класифікації архетипів її героїв.
Наукова новизна роботи може бути узагальнена у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1.Німецька народна побутова казка це невелике за обсягом прозове оповідання (не менше 160 і не більше 2000 слів) жанру народної казки. Характерними особливостями цього жанрового утворення є відсутність конкретного автора (на противагу літературній казці), стабільність персонажів та сталість їхніх функцій, типові сюжетні мотиви, не чарівниче розв’язання повсякденних проблем.
2.Тексти німецьких народних побутових казок у концентрованій формі відбивають етносоціокультурну специфіку колективної мовної особистості німецького народу. Це знаходить вираження у змісті казки та її композиції, вербальних характеристиках, у єдності мотиваційно-когнітивно-вербальної етноспецифіки німецької колективної мовної особистості.
3.Німецькі народні побутові казки виявляють „власні” прагматичні особливості, які пов’язані з вираженням інтенції мовця, видом ілокутивного акту та реакцією на зміст мовленнєвої дії. Комунікативна установка німецької народної побутової казки з позиції автора (колективної мовної особистості німецького народу) це передача казкового повідомлення як суб’єктивної інформації, що відображає сприйняття навколишнього світу, з ціллю: 1)забезпечити естетичний вплив на читача, апелювати до емоційної та інтелектуальної сфер з метою прищеплення моральних норм; 2)спонукати читача/слухача до відповідної поведінки; 3)виразити власне ставлення до героїв та їхніх вчинків.
У діалогах персонажів переважають вирази з експліцитним смислом.
4.Зміст німецької народної побутової казки сфокусовано у невід’ємних складових її сюжетно-композиційної структури: заголовку, традиційних формулах, функціях дійових осіб. Вони відіграють провідну роль у реалізації інтенцій колективного автора. Німецька народна побутова казка характеризується вживанням традиційних формул та лексичних маркерів (ініціальних: Es war, Es war einmal, Es hatte; фінальних: und lebten vergnügt bis an ihr Ende; часових: einmal, bald, einige Tage später, nach einigen Jahren; просторових: nicht weit von, gegenüber, hinten, unter, über, daneben; підсумкових: da, damit, dazu, darob, danach, darauf, also, und, als).
5.Переважна більшість німецьких народних побутових казок (до 65%) мають стандартну композиційну схему. Інваріантна структура таких казок складається з чотирьох основних компонентів: 1)початкова ситуація, що фіксує певний негативний факт; 2)презентація протилежних за характеристиками персонажів; 3)ситуація випробовування головного героя; 4)закінчення. Головний герой отримує все відповідно до заслуг (досягає бажаного результату). При реалізації цієї структури в конкретному тексті компоненти інформативного мінімуму можуть бути розширені, трансформовані, проте за ними зберігається їхня значущість як опорних епізодів у розвитку сюжету.
6.Національний архетип героя німецької народної побутової казки складається з таких компонентів: 1)типи героїв за характером здійснюваних дій; 2)атрибутивні характеристики героя; 3)належність до одного зі світів; 4)герой як втілення певної моральної ідеї; 5)локалізація героя; 6)мотиви, що лежать в основі певних дій героя; 7)типи героїв за розвитком тем.
7.Кожен з компонентів співвідноситься з лінгвокультурними символами. Компонент локалізація” втілюється у символі дім” (Haus); моральна ідея”, характер дій” та мотиви, що лежать в основі дій героя” є складовими змісту таких символів, як порядок” (Ordnung), праця” (Arbeit) та ощадливість” (Sparsamkeit). Символи добро” (das Gute) та зло” (das Böse) знаходять вираження у компонентах атрибутивні характеристики” та приналежність до одного зі світів”.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, отримані в ході проведеного дослідження, розширюють і поглиблюють знання про витоки та еволюцію німецької народної побутової казки в контексті її когнітивної природи та розвитку. Застосовані автором способи репрезентації національно-культурних особливостей можуть слугувати методологічним джерелом у визначенні характеристик, що вказують на роль казки як специфічного продукту народної культури.
Практична цінність дисертації полягає у можливості використання висновків та окремих положень у подальшому науковому вивченні прикладних мовознавчих проблем, поглибленні знань у напрямку встановлення та інтерпретації лексичного фонду німецької народної побутової казки, подальшої розробки алгоритму її дослідження.
Виявлені характеристики текстів німецьких народних побутових казок можуть бути використані при підготовці спеціальних навчальних курсів: Загальне мовознавство”, Лексикологія німецької мови”, Стилістика німецької мови”; спецкурсів з лінгвістики тексту, когнітивної семантики, німецького фольклору; на практичних заняттях з німецької мови. Зокрема, алгоритм лінгвістичного аналізу об’єкта може бути використаний під час вивчення лінгвістичних і лінгвокультурологічних аспектів казок інших народів, а також інших видів німецьких казок.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні та узагальненні теоретичного матеріалу за темою дисертації, розробці концептуальної схеми (алгоритму) дослідження. Основні положення та результати роботи повідомлялись й обговорювались на методологічних семінарах і засіданнях кафедри германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20052008рр.), на міжнародній конференції: Язык и перевод” (Воронеж, 2006), Міжнародній науковій конференції до 75-річчя доктора філологічних наук професора Станіслава Володимировича Семчинського (19391999)” (Київ, 2006), Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського (Київ, 2006), міжнародних конференціях: Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, 2007), Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007), Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри” (Київ, 2008), Язык и Мир” (Ялта, 2008).
Публікації. Основні положення й висновки дисертації висвітлено у 9одноосібних статтях (8 у фахових наукових збірниках ВАК України).
Загальний обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації 208 сторінок, з них 167 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 349праць, з них 61 іноземними мовами, список джерел ілюстративного матеріалу включає 105позицій.
Структура роботи підпорядкована її меті та визначена специфікою досліджуваного матеріалу.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, її наукова новизна, визначаються об’єкт і предмет дослідження, його мета, завдання; розкриваються методологічні засади дослідження, практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі Теоретичні засади дослідження німецької народної побутової казки” висвітлено теоретичні проблеми, пов’язані з обґрунтуванням підходу, що застосовано у роботі. У розділі окреслено основні етапи розвитку наукової думки за проблемою дослідження народної казки. Особливу увагу приділено жанровим ознакам народної побутової казки, які впливають на мовне оформлення тексту та детермінують закономірності його структурно-змістової організації; визначено тактику та стратегію дослідження німецької народної побутової казки, особливості її вивчення у тематичному, структурно-композиційному та лінгвокультурному аспектах.
У другому розділі Тематичні, структурно-композиційні характеристики німецької народної побутової казки” досліджено внутрішньо-текстові ознаки німецької народної побутової казки як продукту національної лінгвокультури. Встановлено тематичні ознаки німецьких народних побутових казок, загальні особливості архітектоніки казкових текстів. Визначено невід’ємні елементи структурної, композиційної та вербальної організації німецьких народних побутових казок, проаналізовано їхні структурно-семантичні особливості та комунікативно-прагматичні функції; побудовано інваріантну структурну модель німецьких народних побутових казок.
У третьому розділі Лінгвокультурні характеристики німецької народної побутової казки” встановлено алгоритм дослідження архетипу героя німецької народної побутової казки та подано його загальну характеристику на основі виділених пунктів алгоритму. Визначено культурно-історичний вплив на формування німецької ментальності. Описано лінгвокультурні символи німецьких народних побутових казок.
У загальних висновках підсумовано результати виконаного дослідження та окреслено перспективи подальшого опрацювання запропонованої теми.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано визначення німецької народної побутової казки як невеликого за обсягом прозаїчного оповідання жанру народної казки, в якому відтворено реальні картини з життя німецького народу, типові національно-ментальні образи, їхні характери та взаємини.
Основні наукові та практичні результати дисертації полягають у наступному:
1. Казка є лінгво-культурним утворенням, що відображає національний світогляд. Це своєрідний спосіб збереження, розвитку та передачі традиційної культури мовлення. Не випадково казковий текст нами розглянуто у контексті культури і мови з урахуванням прояву основних особливостей поведінки персонажів. Казка орієнтує людську свідомість на ідеали суспільства, руйнує логічне обґрунтування об’єктивно пізнаваної дійсності, створюючи національну казкову картину світу. У той же час, елементи тематичних ознак німецьких народних побутових казок свідчать, що вони є наближеними до реальності. Персонажі казок у розумінні автора та читача виступають як реальні особи, часто мають імена; їхні соціальна належність або матеріальне становище детально розкриті. Конфлікти між персонажами виникають у сфері соціальних або суто сімейних відносин. Зважаючи на особливості головного конфлікту, усі побутові казки ми розподілили на твори дидактичні, соціально-антагоністичні, сатиричні, гумористичні, казки з релігійного циклу (Kinderlegenden”).
2. Ґенеза німецької народної побутової казки дозволяє розглядати її як структурну цілісність, відображену у людській свідомості, в особливому символічному контексті. Структурно-семантичні характеристики німецької народної побутової казки полягають в особливості композиції казкового сюжету, що є складною органічною взаємодією низки конструктивних планів: сполучення стадій сюжету (зав’язка, кульмінація, розв’язка) та взаємодія мотивів. Розбіжності в композиційній структурі німецьких побутових казок зумовлені тим, що до їхнього складу ввійшла велика кількість ретельно описаних повсякденних та історичних подій та обставин.
Принципом композиційної побудови текстів німецьких народних побутових казок, особливо їхньої основної частини, є лінійна організація тексту, елементи якого розташовано у певній послідовності, зумовленій тісними причиново-наслідковими зв’язками між ними. Кожна наступна подія казки є логічним продовженням попередньої, що впливає на ефективність сприйняття ідеї тексту.
Встановлено, що 65% німецьких народних побутових казок мають композиційну схему близьку до структури чарівних казок. Це властиво німецьким народним побутовим казкам, які розпочинаються з ініціальних традиційних маркерів. Інваріантна структура таких казок складається з чотирьох основних компонентів: 1)початкова ситуація, що фіксує певний негативний факт; 2)презентація протилежного за характеристиками персонажа; 3)ситуація випробовування головного героя; 4)закінчення. Зрештою, головний герой досягає бажаного результату. Такий порядок розташування функцій визначається прагматичною метою казкового тексту.
3. Основними вербальними характеристиками текстів німецьких народних побутових казок є традиційні формули. Відповідно до їхньої дистрибуції у тексті, а також додаткових функцій, які вони виконують, традиційно казкові формули розподіляють на три типи: ініціальні, медіальні, фінальні. Елементи сильних позицій початку та кінця казки реалізують категорію дискретності, відмежовуючи текст від позатекстової реальності. Характерними формулами для німецької народної побутової казки є ініціальні та, у дещо меншій мірі, фінальні. Їхні функції полягають у маркуванні тексту як казкового, що значно спрощує процес його інтерпретації, в реалізації казкового хронотопу та введенні дійових осіб. У текстах німецьких народних побутових казок лексичними маркерами виступають: в ініціальних прислівник einmal, що вказує на невизначеність та нелокалізованість у часі; у фінальних прислівники da, damit, dazu, darob, danach, darauf, also та сполучники und та als, котрі виступають маркерами згортання казкового оповідання. Відсутність великої кількості фінальних стереотипних формул (лише 12%) можна пояснити наявністю різноманіття фінальних лексичних маркерів. Це ж саме стосується й медіальних формул, котрі у побутових казках відсутні. На просторові та часові переміщення персонажів, рух сюжету вказують медіальні лексичні маркери: einmal, da, so, als, und, dann, hernach; bald, einige Tage später, nach einigen Jahren; nicht weit von, gegenüber, hinten, unter, über, daneben та ін.
4. Казка це єдність інформаційних та архетипічних характеристик. Однак, німецька народна побутова казка не завжди відкрито демонструє інформативність. Казка трансформує відношення між позначуваним та позначеним і замінює їхню еквівалентність ілюзією інших відношень (атрибутивності, причинності тощо). У нашому дослідженні множинність цих відношень обмежується кількістю таксономічних рівнів у структурі архетипу героя німецької народної побутової казки: 1)тип героя за характером здійснюваних дій; 2)атрибутивні характеристики героя; 3)належність до одного зі світів; 4)герой як втілення певної моральної ідеї; 5)локалізація героя; 6)мотиви, що лежать в основі певних дій героя; 7)тип героя за розвитком теми.
5. Структура архетипу героя німецької народної побутової казки складається із семи компонентів семантичних полів, які визначають необхідні та достатні параметри лінгвістичної ідентифікації героя німецької народної побутової казки. Система ранжування складових структури архетипу вказує на національну специфіку представлення головних героїв. Кожний компонент можна співвіднести із провідними національними символами, які характеризують героя казки як представника народу. Компонент локалізація” втілюється у символі дім” (Haus); моральна ідея”, характер здійснюваних дій” та мотиви, що лежать в основі дій героя”, є складовими змісту таких символів, як порядок” (Ordnung), праця” (Arbeit) та ощадливість” (Sparsamkeit). Символи добро” (das Gute) і зло” (das Böse) знаходять вираження у компонентах атрибутивні характеристики” та приналежність до одного зі світів”.
У результаті дослідження основних архетипів героїв німецьких народних побутових казок ми встановили, що: Солдат є уособленням панібратства, простоти мислення, хитрощів; Смерть втіленням справедливості; Велетень є персоніфікацією величезної фізичної сили і, у той же час, дурості; Чорт уособлює безмежну магічну силу, спокусу диявольську силу грошей; Король є милостивим монархом з добрим серцем; Бог втілює милість. Сприйняття монарха як намісника Бога на землі призвело, на нашу думку, до ототожнення цих персонажів у народній свідомості німців. Функції цих персонажів у текстах німецьких народних побутових казок є досить схожими з поправкою на безмежну силу Всевишнього. Відтак, діаді Чорт Розбійник” можна протиставити діаду Бог Король”.
6. В аксіологічних нормах текстів німецьких народних побутових казок формується установка на такі цінності, як: законослухняність, суворе дотримання суспільних правил і законів, делікатність, працьовитість, засудження неробства, шанобливе ставлення до освіченості, життєвого розуму, висміювання дурості, особливо жіночої, самостійність дітей.
7. Отримані результати й висновки є перспективними для дослідження тематичних, структурно-композиційних та лінгвокультурних особливостей інших типів текстів німецького фольклору. Проведення порівняльного дослідження текстів народних побутових казок дозволить виявити спільне та відмінне у побутових казках різних народів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаркова Н.О. Исследование концепта MONEY в языковой картине мира / Н.О.Агаркова // Когнитивный анализ слова. Иркутск, 2000. С.87125.
2. Акименко Н.А. Лингвокультурные характеристики англоязычного сказочного дискурса: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 Германские языки” / Н.А.Акименко. Волгоград, 2005. 20 с.
3. Александрова О.В. Проблема дискурса в современной лингвистике / О.В.Александрова // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований: [сб.науч.тр.] Калининград, 1999. С.913.
4. Алемпьев А.А. Языковые средства выражения лингвокультурных феноменов в тексте народной сказки (на материале немецких народных сказок в обработке братьев Гримм): автореф. дисс. на соискание науч. ступени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 Теория языка” / А.А.Алемпьев. Саратов, 2002. 17с.
5. Алефиренко Н.Ф. Смысловая структура текста / Н.Ф.Алефиренко // Текст как объект многоаспектного исследования: [сб. статей]. Санкт-ПетербургСтаврополь, 2000. Вып.5. С.3540.
6. Аникин В.П. Русская народная сказка: [пособ. для учителей] / Владимир Прокопьевич Аникин. М.: Просвещение, 1977. 208с.
7. Аникин В.П. Системный анализ литературного и фольклорного стиля/ Владимир Прокопьевич Аникин // Филологические науки. 1995. №4. С.1143.
8. Арнольд И.В. Интерпретация художественного текста: типы выдвижения и проблемы экспрессивности / И.В.Арнольд // Экспрессивные средства английского языка. Л., 1975. С.3846.
9. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата / Нина Давидовна Арутюнова // Изв. АН СССР. Сер. лит. и языка. 1981. Т.40., №4. С.356367.
10. Арутюнова Н.Д. Дискурс: лингвистический энциклопедический словарь / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Сов. энцикл., 1990. С.136137.
11. Афанасьев А.Н. Сравнительной мифологии школа: литературный энциклопедический словарь / Александр Николаевич Афанасьев. М.: Сов. энцикл., 1987. С.130.
12. Афанасьев А.Н. Происхождение мифа: [ст. по фольклору, этнографии и мифологии] / Александр Николаевич Афанасьев. М.: Наука, 1996. 310с.
13. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / Анатолий Павлович Бабушкин. Воронеж: Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1996. 103с.
14. Балашова Е.Ю. Концепт любовь” в русском и американском языковых сознаниях: светский и религиозный христианский дискурсы / Е.Ю.Балашова // Жанр и концепт: сб. науч. статей. Саратов: Изд-во ГосУНЦ Колледж”, 2005. Вып.4. 438с.
15. Бараг Л.Г. О традиционной стилистической форме белорусских сказок и ее изменениях / Л.Г.Бараг // О традициях и новаторстве в литературе и устном народном творчестве. Уфа: Изд-во БГУ, 1964. С.201232.
16. Баранов А.Н. Лингвистическая экспертиза текста. Теоретические основания и практика: [учеб. пособие] / Анатолий Никоаевич Баранов. М.: Наука, 2007. 591с.
17. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Ролан Барт; [пер. с фр.; сост., общ. ред. и вступ. статья Г.К.Косикова]. М.: Прогресс, 1989. 615с.
18. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / Михаил Михайлович Бахтин. М.: Худож. лит., 1986. 541с.
19. Бацевич Ф.С. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу / Флорій Сергійович Бацевич // Вісник Нац. ун-ту Львів. Політ.” 2002. №453. С.3034.
20. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации: Лингвистика. Теория коммуникации. Английский язык / Алла Дмитриевна Белова; [отв. ред. Александр Иванович Чередниченко]. К.: Киевск. нац. ун-т им. Тараса Шевченко, 2003. 304с.
21. Бенфей Т. Миграций теория: литературный энциклопедический словарь / Т.Бенфей. М.: Сов. энцикл., 1987. С.752.
22. Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі / Іван Антонович Бехта. К.: Грамота, 2004 304с.
23. Блок М. Апология истории, или Ремесло историка / Марк Блок; [пер. с фр. Е.М.Лысенко]. М.: Наука, 1986. 254с.
24. Борковский В. И. О двух ярких синтаксических особенностях русских сказок / В.И.Борковский // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. М.: Наука, 1979. Т.38, №1. С.313.
25. Брауде Л.Ю. К истории понятия литературная сказка” (на материале скандинавской и немецкой литературной сказки) / Людмила Юльевна Брауде // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. М.: Наука, 1977. Т.36., №3. С.226234.
26. Брауде Л.Ю. Скандинавская литературная сказка / Людмила Юльевна Брауде. М.: Наука, 1979. 208с.
27. Бремон К. Структурное изучение повествовательных текстов после В.Проппа / Клод Бремон; [пер. с фр. Г.К.Косикова]. М.: Радуга, 1974. 437с.
28. Брето К. Множественность смысла и иерархия подходов в анализе магрибской сказки / К.Брето, Н.Заньоли // Зарубежные исследования по семиотике фольклора. М.: Наука, 1985. С.167184.
29. Буслаев Ф.И. Исторические очерки русской народной словесности и искусства / Федор Иванович Буслаев. Санкт-Петербург: Русский язык, 1861. 376с.
30. Вавринюк Т.І. Конструкції з прямою мовою в структурі української народної казки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / Т.І.Вавринюк. Дніпропетровськ, 1997. 21с.
31. Ведерникова Н.М. Русская народная сказка / Н.М.Ведерникова; [отв. ред. Э.В.Померанцева]. М.: Наука, 1975. 136с.
32. Венгреновская М.А. Лингво-стилистические вопросы перевода на французский язык русской и украинской сказки: дисc. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05 Романские языки” / Мария Анатольевна Венгреновская. К., 1981. 169с.
33. Веселовський А.Н. Сравнительно-историческая школа: литературный энциклопедический словарь / Александр Николаевич Веселовский. М.: Сов. энцикл., 1987. С.437.
34. Веселовский А.Н. Избранное: историческая поэтика / Александр Николаевич Веселовский; [авт. ступ. ст. и коммент., сост. тома И.О.Шайтанов]. М.: РОССПЭН, 2006. 685с.
35. Волков Р.М. Сказка. Розыскания по сюжетосложению народной сказки / Р.М.Волков. Одесса: Госиздат Украины, 1924. 228с. Т.1: Сказка великорусская, украинская, белорусская.
36. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: Становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / Сергей Григорьевич Воркачев // Филологические науки. 2001. №1. С.6472.
37. Воркачев С.Г. Концепт ‘оскорбление’ и его этимологическая память / С.Г.Воркачев, Г.В.Кусов // Теоретическая и прикладная лингвистика. Воронеж, 2000. Вып.2: Язык и социальная среда. С.90102.
38. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата / Ольга Петровна Воробьева. К.: Высш. шк., 1993. 200с.
39. Гальперин И.Р. Грамматические категории текста (опыт обобщения) / Илья Романович Гальперин // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. М.: Наука, 1977. Т.36., №4. 524с.
40. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. М.: Наука, 1981. 137с.
41. Гаспаров М.Л. Избранные труды / Михаил Леонович Гаспаров. М.: Языки русской культуры, 1997. 660с. (Язык. Т.1: О поэтах).
42. Гачев Г.Д. Национальные образы мира Эллады, Германии, Франции : опыт экзистенциальной культурологии / Гергий Дмитриевич Гачев. М.: Логос, 2008. 421с.
43. Голосовкер Я.Э. Логика мифа / Яков Эммануилович Голосовкер; [послесл. Н.И.Конрада, Н.В.Брагинской]. М.: Наука, 1987. 217с.
44. Грабович Г. Шевченко як міфотворець: Семантика символів у творчості поета / Григорій Грабович; [пер. з англ. С.Павличко]. К.: Рад. письменник, 1991. 210с.
45. Греймас А. В поисках трансформационных моделей / А.Греймас // Зарубежные исследования по семиотике фольклора: сб. ст. / [сост. Е.М.Мелетинский, С.Ю.Неклюдов]. М.: Наука, 1985. С.89108.
46. Гримм бр. Мифологическая школа: литературный энциклопедический словарь / Братья Гримм. М.: Сов. энцикл., 1987. С.129.
47. Гронская О.Н. Речь фантастических персонажей в тексте литературной сказки / О.Н.Гронская // Проблемы перевода текстов различных типов. М.: Наука, 1986. С.9094.
48. Гронская О.Н. Языковая картина мира немецкой народной сказки: автореф. дис. на соискание науч. ступени д-ра филол. наук: спец. 10.02.04 Германские языки” / О.Н.Гронская. Санкт-Петербург, 1998. 35с.
49. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт; [пер. с нем. яз. под ред. и с предисл. Г.В.Рамишвили]. М.: Прогресс, 2000. 396с.
50. Гуревич Д.Я. Европейское средневековье и современность / Д.Я.Гуревич // Европейский альманах. История. Традиции. Культура. М.: Наука, 1996. 192с.
51. Давиденко А.В. Дискурсивные исследования на Украине / Анна Витальевна Давыденко // Лингвистика и межкультурная коммуникация: сб. науч. ст. Воронеж, 2006. №1. С.178183.
52. Давиденко Г.В. Сучасні підходи до визначення поняття дискурс” / Ганна Віталіївна Давиденко // Наукова спадщина професора С.В.Семчинського і сучасна філологія: зб. наук. праць: у 2 ч. [упоряд. Валерій Федорович Чемес]. К.: Видав.-поліграф. центр Київський університет,” 2006. Ч.1. С.353358.
53. Давиденко Г.В. Дискурсивні ознаки німецької народної казки / Ганна Вітіліївна Давиденко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. К.: Логос, 2007. Вип.12. С.137143.
54. Давиденко Г.В. Лінгвістичний аспект композиції дискурсу німецької народної казки / Ганна Віталіївна Давиденко // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. К.: Видав. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2007. Вип.19. С.5458.
55. Давиденко Г.В. Соціокультурний контекст породження дискурсу німецької казки / Ганна Віталіївна Давиденко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / відп. ред. Олена Степанівна Снитко. К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2007. Вип.22, кн.1. С.6266.
56. Давиденко Г.В. Інтерпретація концепту HAUS (ДІМ) у німецькому казковому дискурсі / Ганна Віталіївна Давиденко // Культура народов Причерноморья: науч. журнал. Ялта, 2008. №142., Т.1. С.193195.
57. Давиденко Г.В. Особливості компонентів наративної схеми дискурсу німецької народної казки (Volksmärchen) / Ганна Віталіївна Давиденко// Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / відп. ред. Олена Степанівна Снитко. К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2008. Вип.23, кн. 1. С.228234.
58. Давиденко Г.В. Стратегія визначення структури архетипу героя німецької народної побутової казки / Ганна Віталіївна Давиденко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / відп. ред. Олена Степанівна Снитко. К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2008. №25, кн.1. С.190195.
59. Давиденко Г.В. Структура архетипу героя німецької народної побутової казки / Ганна Віталіївна Давиденко // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / відп. ред. Олена Степанівна Снитко. К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2009. Вип.26, кн.1. С.267273.
60. Давыдова О.А. Формулы-синонимы как изобразительно-выразительное средство русских народных волшебных сказок / О.А.Давыдова // Язык и стиль произведений фольклора и литературы. Воронеж: Изд-во Воронежск. ун-та, 1986. С.918.
61. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4-х т. / Владимир Иванович Даль. М.Астрель: АСТ, 2003. 759с.
62. Дандис А. Від естетичних до емічних одиниць у структурному дослідженні казок / Аллан Дандис // Записки наукового товариства імені Т.Шевченка: праці секції етнографії та фольклористики. Львів, 1995. Т.ССXXX. С.271273.
63. Дворжецкая М.П. К проблеме лингвистической эффективности речевого текста (на материале английской сказки) / М.П.Дворжецкая// Лингвистика текста и обучение иностранным языкам. К.: Выща школа, 1978. С.201205.
64. Дейк Т.А. ван. Вопросы прагматики текста / Т.А. ван Дейк // Новое в зарубежной лингвистике: сб. переводов. М.: Прогресс, 1978. Вып.8. С.259336.
65. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: сб. работ / Т.А. ван Дейк [пер. с англ. под. ред. В.И.