ПОЕТИКА ОБРАЗУ ТА СИМВОЛУ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ГОТИЧНОМУ ОПОВІДАННІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі новелістики Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШУРМА СВІТЛАНА ГРИГОРІВНА

УДК 811.111'42

ПОЕТИКА ОБРАЗУ ТА СИМВОЛУ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ГОТИЧНОМУ ОПОВІДАННІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
(на матеріалі новелістики Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Воробйова Ольга Петрівна доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП .......

5

РОЗДІЛ 1. ОБРАЗ ТА СИМВОЛ У ЛІНГВОПОЕТИЦІ: КОГНІТИВНИЙ ІТЕКСТОВИЙ ВИМІРИ .............................................................

16

1.1. Лінгвопоетика в епістемологічному і онтологічному ракурсах

17

1.2. Мікропоетика: образ та символ .

19

1.2.1. Словесний поетичний образ як когнітивне і текстове явище .

20

1.2.2. Метаобраз як структурна одиниця семантики художнього тексту ......

28

1.2.3. Глобальний символ як текстотвірний елемент

33

1.2.4. Текстовий символ як різновид тропу ....

39

1.3. Макропоетика: образність та символіка готичного оповідання

46

1.3.1. Жанрові особливості американського готичного оповідання в контексті образності і символіки.

47

1.3.2. Інтертекстуальність у готичному оповіданні ...

51

1.4. Методика аналізу взаємодії образності та символіки в американському готичному оповіданні ..

54

Висновки до першого розділу....

65

РОЗДІЛ 2. ОБРАЗИ ТА СИМВОЛИ В ОПОВІДАННЯХ Е. ПО, А. БІРСА ТА Г. ЛАВКРАФТА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ..

69

2.1. Когнітивні механізми формування словесних поетичних образів вамериканському готичному оповіданні

69

2.1.1. Формування стереотипних словесних поетичних образів ..

70

2.1.2. Створення ідіотипних образів ...

76

2.2. Способи символотворення в американському готичному оповіданні..

88

2.2.1. Метафоричне символотворення .....

88

2.2.2. Неметафоричне символотворення ......

96

2.3. Тенденції взаємодії образів та символів у готичних оповіданнях Е.По, А. Бірса та Г. Лавкрафта

99

2.3.1. Взаємодія образів та символів в оповіданнях із високим рівнем символіки та словесної метафорики

100

2.3.2. Взаємодія образів та символів в оповіданнях зі зниженим рівнем символіки та/чи словесної метафорики .

112

Висновки до другого розділу .

123

РОЗДІЛ 3. ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ОБРАЗНОСТІ ТА СИМВОЛІКИ ВАМЕРИКАНСЬКОМУ ГОТИЧНОМУ ОПОВІДАННІ

127

3.1. Художній простір американських готичних оповідань крізь призму образності та символіки ......

127

3.1.1. Образний аспект художнього простору американського готичного оповідання

128

3.1.2. Символічний аспект художнього простору американського готичного оповідання ...

143

3.2. Інтертекстуальність образності та символіки готичних оповідань Е.По, А. Бірса та Г. Лавкрафта

154

3.2.1. Власне інтертекстуальні зв'язки між оповіданнями Е. По, А.Бірса та Г. Лавкрафта ........

155

3.2.2. Гіпертекстуальність досліджуваних готичних оповідань ..

162

3.2.3. Архітекстуальні зв'зки між американськими готичними оповіданнями .

172

Висновки до третього розділу .

177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .......

180

ДОДАТКИ .

186

Додаток А.

Примірники анкет, використаних при проведенні емпіричного дослідження .....

187

Додаток Б.

Схема взаємодії образів та символів у термінах метаопису в оповіданні "Ligeia" Е.По ...

190

Додаток В.

Концептуальні метафори в оповіданнях Е.По, А. Бірса таГ.Лавкрафта ..

191

Додаток Г.

Текстові символи в оповіданнях Е. По, А. Бірса таГ.Лавкрафта

199

Додаток Д.

Глобальні метаобрази в готичних оповіданнях Е. По, А.Бірса таГ. Лавкрафта .....

203

Додаток Е.

Глобальні символи в готичних оповіданнях Е. По, А. Бірса таГ. Лавкрафта ....

207

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

211

СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ

243

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...

244

ВСТУП

Дисертацію виконано у руслі когнітивної поетики [26; 41; 157; 289; 297] і лінгвосеміотики [111; 166; 172; 191; 219], що сприяло окресленню нового ракурсу вивчення образності і символіки у художніх текстах різних жанрів [98; 110; 129; 262; 285 та ін.]. Дослідження присвячене розкриттю проблематики взаємодії образу та символу в готичних оповіданнях та визначенню лінгвокогнітивних механізмів, які зумовлюють таку взаємодію в малих прозових творах Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта.
Традиційно образи і символи в художніх творах були предметом дослідження естетики і літературознавства [23; 86; 231], філософії [79; 109; 177] і культурології [24; 64; 80; 115; 145; 315]. Поняття "образу" та "символу" розглядалися з позицій літературознавчої поетики [143, с. 259-267; 186], семіотики художнього тексту [111, с. 124-147; 219, с. 91-141; 172], лінгвостилістики [4, с. 53-110; 47, с. 32-54; 168, с. 36-42; 237, с. 20; 242, с. 49, 79; 291, с.91-98] і лінгвопоетики [48, c. 261-297; 105, с. 42-45; 121, с. 184-185; 122, с. 33-43]. Ця проблематика відображена також у когнітологічних студіях, де поряд з розкриттям механізмів формування образності у повсякденному мовленні [див. 233; 234; 246; 253; 300 та ін.] значна увага приділяється трансформаціям цих механізмів у художніх текстах [див. 27; 43; 279; 298; 226 та ін.] задля досягнення певного естетичного ефекту.
На цьому тлі недостатньо вивченою залишається проблематика взаємодії словесної образності та символіки в художньому тексті; її вивчення радше обмежується порівнянням і розрізненням цих двох текстових явищ (див. напр.: [5, с. 22-26; 262, с. 136-140; 304, с. 154]), а не встановленням механізмів, які зумовлюють їх взаємодію. Серед інших, важливими для розкриття такої взаємодії є два підходи до символу та образу: лінгвосеміотичний [170, с. 85-87; 185, с. 58; 189, с. 7-8], згідно з яким на перший план виходить знакова природа образу та символу, і лінгвопоетологічний [20, с. 9-10; 95, с. 41-43; 128; 164], в межах якого досліджується словесне вираження символу й образу та їх роль у художньому тексті. В останні роки у зв'язку з розбудовою когнітивної поетики [289; 290, с. 2-3; 297; 302, с. 131], методологічний апарат якої уможливлює відтворення глибинних механізмів, що спричиняють появу у художньому творі тих чи інших образів, інтерес лінгвістів до аналізу образності істотно виріс [20, с. 9-12; 42, с. 48-53; 133, с. 7; 233; 254], проте дослідження когнітологами символу все ще залишаютьсяфрагментарними [217; 249, c.59-60; 253, c. 40].
Вивчення образності та символіки в готичній літературі та її окремих жанрових різновидах проводилось у руслі лінгвостилістики [153, c. 32-41, 144-151], літературознавчих [14; 71, с. 8-9; 84; 207], гендерних [221; 303] та психоаналітичних [261; 269, c. 2-8] студій. Серед усього різноманіття готичних творів передовсім виділяють "готичну новелу" [153, c. 17; див. також 118, с.132-138] та "готичний роман" [1, c. 5-6; 83-84; 117, c. 132; 269, c. 1]. У доробках Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта єпрозовітексти, які можна визначити як "готичні". Проте весь корпус творів цих авторів не вичерпується лише новелами, а включає оповідання та прозовімініатюри. Слідом за В.І.Оленевою [134, c. 13] мизастосовуємо термін "оповідання" як родовий на позначення цих трьохрізновидів прозових творів малої форми, адже різниця між ними полягає скоріше удовжині розповіді, ніж у лексичних, стилістичних чи інших художніх засобах таприйомах.
До готичних оповідань, спираючись на праці дослідників прозових жанрів [16; 71; 153; 161; 203], відносимо невеликі за обсягом художні тексти (до 10000 слів), які включають опис одного незвичайного епізоду чи події, що викликає чи зображує жах, змальовують індивіда перед обличчям смертельного страху [259, c. 3, 65; 293, c.235], мають стислу форму зображення, характеризуються прямолінійністю та динамізмом розвитку подій, композиційно-рамковою окресленістю [119, с. 3-4], фрагментарністю сюжету, пред'явленням найбільш драматичної в житті героїв ситуації, присутністю героя-оповідача [202, c.98], сконденсованістю та яскравістю дії, зведенням до мінімуму кількості персонажів, лаконізмом, влучністю художніх засобів і виразністю образності та символіки [202, c. 13-17; 311, c. 522].
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю нової інтерпретації образу та символу як функціонально значущих елементів художнього тексту на основі синтезу новітніх наукових підходів. Своєчасність подібного дослідження визначається важливістю проблематики образу й символу для лінгвопоетики, у тому числі в контексті вивчення когнітивної природи образності та символіки, а також необхідністю розкриття специфіки взаємодії цих текстових явищ в різних літературних напрямах та жанрах, зокрема, з погляду їх впливу на жанрову своєрідність готичного оповідання.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що американському готичному оповіданню притаманна насиченість образністю і символікою, між якими встановлюється ієрархічний зв'язок, що значною мірою визначає структуру і сюжет твору. Словесні поетичні образи в готичних оповіданнях, що становлять нижчу ланку такої ієрархії, дають поштовх до символотворення та системно взаємодіють із символами, наявними у тексті, утворюючи образність вищого порядку, яка співвідноситься з основною ідеєю твору та культурно зумовленою символікою. Завдяки інтертекстуальним зв'язкам між творами Е.По, А.Бірса та Г.Лавкрафта індивідуально-авторські образи та символи формують унікальний художній простір американських готичних оповідань.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з планом наукових розвідок кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету з комплексної колективної теми "Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика" (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол №2 від 23вересня 2004 р.). Проблематика дисертації вписується в коло питань, що вивчаються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу у синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" №0106U002115, що розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 30січня 2005 р.).
Мета дослідження полягає у розкритті лінгвокогнітивної специфіки образності та символіки як текстових та семіотичних явищ в аспекті окреслення тенденцій їх взаємодії в американських готичних оповіданнях.
Досягнення поставленої мети в роботі здійснюється шляхом вирішення таких завдань:
уточнити термін "поетика" в онтологічному та епістемологічному ракурсах;
конкретизувати поняття "образу" та "символу" як текстових та семіотичних явищ у парадигмі сучасних лінгвопоетологічних студій;
встановити художні принципи та методи, характерні для американського готичного оповідання в аспекті образності та символізму;
побудувати типологію символів в американських готичних оповіданнях на основі їх ролі у творах Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта;
реконструювати ієрархію образів та символів в ракурсі їх взаємодії в американських готичних оповіданнях;
виявити лінгвокогнітивні механізми, задіяні при образо- та символотворенні в оповіданнях Е.По, А.Бірса та Г.Лавкрафта;
визначити способи символотворення в досліджуваних оповіданнях;
встановити тенденції взаємодії образів та символів у американських готичних оповіданнях Е. По, А. Бірса, Г. Лавкрафта залежно від їх образної та символічної насиченості;
окреслити художній простір американських готичних оповідань в його образному та символічному аспектах;
з'ясувати варіативність інтертекстуальних зв'язків між готичними оповіданнями Е.По, А.Бірса таГ.Лавкрафта;
розкрити жанрові особливості досліджуваних американських готичних оповідань з огляду на взаємодію їх образності та символіки.
Об'єктом дослідження є сукупність словесних поетичних образів та символів у американських готичних оповіданнях кінця ХVIII початку XXстоліть.
Предмет аналізу становлять лінгвокогнітивні особливості взаємодії образів та символів у готичних оповіданнях Е.По, А.Бірса та Г.Лавкрафта.
Взаємодія образів та символів у художніх творах визначеного жанру розглядається на матеріалі 78оповідань Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта, які ми відносимо до готичних, загальним обсягом близько 525 сторінок, і з яких шляхом суцільної вибірки було відібрано 397словесних поетичних образів та 586 символів.
Мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження визначають методи дослідження, які базуються на комплексному міждисциплінарному підході до вивчення образності та символіки, ключову роль у якому відіграють концептуальний, лінгвостилістичний, лінгвосеміотичний та контекстуально-інтерпретаційний методи аналізу. Для відбору і визначення референтів та корелятів метафор й символів був використаний метод контекстуального аналізу, що дозволило простежити тенденції у вживанні Е.По, А.Бірсом та Г.Лавкрафтом тих чи інших словесних поетичних образів або символів. Для виявлення смислового наповнення текстової символіки було застосовано елементи лінгвостилістичного аналізу тексту [4, c. 35-212; 168, с. 50-200], а для визначення типів символів лінгвосеміотичного [219, c. 130-162]. Для вибудовування ієрархії образів та символів у досліджуваних художніх текстах було застосовано метод метаопису [39, c. 155; 167, c. 290], а також низку методик концептуального аналізу, зокрема, методику побудови мереж концептуальної інтеграції [162; 211; 236; 276; 299] та методику реконструкції концептуальних метафор і метонімій [253; 248] для з'ясування лінгвокогнітивних механізмів формування образності та символіки в готичних оповіданнях. Крім того, в роботі здійснено кількісний аналіз символів та метафор, що дало можливість виявити тенденції побудови символічного та образного просторів досліджуваних текстів й дозволило говорити про жанрову специфіку американського готичного оповідання. Були також задіяні елементи статистичного аналізу даних за результатами емпіричної розвідки [264-268; 273], яка полягала у проведенні опитування респондентів для перевірки гіпотези про походження та текстову реалізацію глобального символу шляхом використання електронної програми SPSS для статистичного обчисленняданих.
Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлюється лінгвокогнітивним підходом до визначення поетики образності та символіки готичних оповідань у ракурсі їх взаємодії. Новизна одержаних результатів та висновків полягає у застосуванні нового тлумачення символу як концептуально і функціонально важливого текстового елементу, що ґрунтується на поєднанні двох підходів до символу як культурного та як текстового явища. Новими є реконструкція та класифікація когнітивних операцій, що спричиняють метафоричне і неметафоричне символотворення в американських готичних оповіданнях. Уперше представлена інтегрована модель взаємодії образів та символів в художніх текстах малої форми, де відтворена ієрархічність такої образності та символіки, а також визначена прототипна модель їх взаємодії в аналізованих оповіданнях. Новою є типологія готичних оповідань, побудована залежно від характеру взаємодії їх образності та символіки, а також типологія інтертекстуальних зв'язків між творами Е.По, А.Бірса та Г.Лавкрафта.
Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що виносяться назахист:
1. Готичне оповідання в американській літературній традиції це жанр художньої прози, що характеризується створенням особливого художнього світу, де домінантною є тема смерті, якій підпорядковується образність і символіка подібних текстів. Жанр готичного оповідання розкривається у взаємодії образів та символів, ієрархічна структура якої є жанротвірною ознакою таких оповідань.
2. Досліджувані американські готичні оповідання характеризуються високим рівнем символізму. Символи, залежно від їх ролі у процесі текстотворення, поділяються на дві групи: глобальний символ як дотекстова категорія, яка організує і структурує художній текст, та текстовий символ як троп, який має номінаційну функцію у творі. Символи, таким чином, функціонують у межах різних текстових вимірів: з одного боку, вони формують загальнокультурний символічний простір, який є своєрідним посередником між символами та їх референтами, а з іншого, становлять власне текстову площину, де вони переломлюються і розкриваються у сукупності інтертекстуальних зв'язків між різними творами.
3. Словесні поетичні образи в аналізованих готичних оповіданнях формуються за допомогою конвенційних когнітивних процесів, які можуть підлягати певним трансформаціям, утворюючи стереотипні чи ідіотипні образи. Специфіка стереотипних образів в таких оповіданнях пов'язана з тим, що при їх виникненні змінюється словесне оформленя стертої метафори або відбувається зміна словесного вираження образу разом із його значенням; специфіка ж ідіотипних образів полягає в тому, що при їх створенні, зумовленому когнітивними механізмами розширення, нарощування чи поєднання концептуальних структур, залучається метонімічний компонент.
4. Символотворення в готичних оповіданнях Е.По, А.Бірса та Г.Лавкрафта ґрунтується на переосмисленні словесних поетичних образів та художніх деталей. Метафоричне символотворення є наслідком того, що метонімічний компонент, притаманний деяким авторським метафорам, сприяє виникненню символу. Джерелом неметафоричного символотворення є метонімічна за своєю природою художня деталь, символічному прочитанню якої послуговують стилістично-забарвлені лексичні одиниці у її оточенні, а також іншісимволи.
5. Взаємодія образів та символів у готичних оповіданнях відбувається залежно від насиченості творів символами та образами, які визначають її варіативність. Так, прототипна схема взаємодії образів та символів в американському готичному оповіданні передбачає взаємодію образів та образів, внаслідок чого утворюється спільний метаобраз концептуальна метафора; взаємодію символів та образів, яка впливає на появу метаобразів, представлених або концептуальною метафорою, або метонімією; взаємодію символів між собою, що сприяє утворенню метаобразів-концептуальних метонімій; взаємодію між метаобразами, в результаті чого формується єдиний глобальний метаобраз, представлений, переважно, концептуальною метафорою. Такий глобальний метаобраз корелює в тексті із глобальним символом.
6. Для готичних оповідань Е.По, А.Бірса та Г.Лавкрафта характерно те, що словесна образність творів концентрується навколо понять "життя" та "смерті", до яких Г.Лавкрафт додає іще і "час". У таких творах важливу роль при творенні образного простору відіграє концептуальна структура великий ланцюг буття, яка в аналізованих творах є іще й продуктивним джерелом символів. Символіка готичних оповідань групується навколо таких референтів як любов, життя, смерть, сон, прохід від життя до смерті, доля, подорож до кінцевого пункту призначення, помста та вихід за межі можливого.
7. Інтертекстуальність як одна з ознак американського готичного оповідання проявляється на трьох рівнях: текст текст, текст жанр, жанр текст. Перший рівень становлять інтертекстуальні паралелі між символікою, словесною образністю та метаобразністю творів трьох авторів. На рівні гіпертекстуальних зв'язків виначається те, як жанр змінюється в бік індивідуальності, а саме в бік осмислення глобальних символів хробак, прірва та дзеркало, варіції яких зустічаються в творах А.Бірса та Г.Лавкрафта, та в бік індивідуальності розгортання схем взаємодії образності та символіки оповідань, пов’язаних спільними темами та схожістю сюжетів. Архітекстуальність встановлюється в результаті реконструкції схеми взаємодії між образами та символами конкертних творів, що зумовлює віднесення їх або до жанру готичного оповідання або до іншого жанру.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що її результати та висновки роблять внесок у розвиток лінгвопоетики та теорії інтертекстуальності, лінгвосеміотики та когнітивної поетики. Уточнення змісту понять "образ" і "символ", розкриття ролі глобальних та текстових символів у готичних оповіданнях та способів символотворення сприяють розбудові лінгвосеміотики та поетики у когнітивному ракурсі. Значущою є запропонована в дисертації комплексна методика реконструкції ієрархії образів та символів у американських готичних оповіданнях, яка ґрунтується на переосмисленні методу метаопису і, отже, є внеском до стилістики та інтерпретації тексту. Встановлення специфіки взаємодії образності та символіки в досліджуваних текстах завдяки реконструкції схем взаємодії образів та символів у аналізованих оповіданнях поглиблює наші уявлення про оповідання як жанр готичної прози.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їхнього використання у навчальному процесі, а саме, у курсах стилістики англійської мови (розділи "Стилістична семасіологія", "Поетичні тропи й фігури мовлення", "Стилістика тексту", "Лінгвістичні аспекти інтерпретації тексту") та історії зарубіжної літератури (розділи "Література доби романтизму", "Література доби реалізму", "Зарубіжна література ХХстоліття"), у спецкурсах з інтерпретації художнього тексту та когнітивної поетики (розділи "Методи інтерпретації художнього тексту", "Концептуальні метафори та метонімії в художньому дискурсі"), а також на практичних заняттях з англійської мови та при написанні наукових робіт з англійської філології.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась удоповідях на шести міжнародних конференціях: "Культурологічні дослідження: проблематика 3-го тисячоліття" (Київ, 2004 р.), "Комунікація у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків" (Київ, 2005 р.), "Стилістика та теорія мовної комунікації" (Москва, Росія, 2005 р.), ІІІМіжнародних Бодуенівських читаннях "І. О. Бодуен де Куртене та сучасні проблеми теоретичного та прикладного мовознавства" (Казань, Татарстан, 2006р.), 26-ій міжнародній конференції Асоціації поетики та лінгвістики (Йонсуу, Фінляндія, 2006 р.), XIV Міжнародній лінгвістичній конференції "Мова та світ" (Ялта, 2007 р.); та п'яти науково- практичних конференціях: "Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу" (Київ, 2004 р.), "Гуманітарна освіта в профільних навчальних закладах: проблеми і перспективи" (Київ, 2005 р.), "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2005 р.), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ,2006р.), "Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу" (Київ,2008 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в п'

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є встановлення тенденцій взаємодії образів і символів в американських готичних оповіданнях кінця ХVIII початку ХХстоліть та визначення когнітивних механізмів, які зумовлюють таку взаємодію в оповіданнях Е. По, А. Бірса й Г.Лавкрафта. У дисертації було окреслено особливості жанру готичного оповідання в його інтертекстуальних зв'язках на підставі характеру взаємодії образності та символіки аналізованих творів як їх жанрової характеристики.
Поетика в роботі розглядається в епістемологічному ключі як наука, що досліджує художнє мовлення і літературні жанри, як спосіб пояснення сутності мовних явищ, таких як образ та символ, в онтологічному ключі. Поетика образу і символу передбачає, насамперед, розуміння сутності цих текстових явищ, а також визначення їх ролі в тексті і у співвіднесенні з жанром. Традиційний поділ поетики на мікро- та макропоетики зумовлений розстановкою акцентів у вивченні художньої літератури. Якщо мікропоетика вивчає елементи художнього твору, такі як символи чи словесні поетичні образи, то до категорій макропоетики відносяться поняття "інтертекстуальності", "жанру", "інтерпретації" тощо.
Готичне оповідання, досліджуване в роботі, це жанр художнього твору, що характеризується особливим художнім світом, у якому провідною темою є тема смерті, що реалізується в багатій образності та символіці таких творів. Основоположником цього жанру можна вважати Е. По, у той час як А.Бірс видозмінив його, привнісши елементи реалізму, а Г.Лавкрафт, у свою чергу, став предтечею нового жанру "фентезі".
У дисертації під словесним поетичним образом розуміється різновид словесних образів, текстова одиниця, що базується, перш за все, на когнітивних процесах, які залучають концептуальні метафори чи метонімії до створення образу, і залежно від конвенційності чи неконвенційності цих концептуальних структур, залучених до створення словесної образності, вони поділяються на стереотипні та ідіотипні. Так, ідіотипні образи відрізняються від стереотипних образів опорою на додаткові когнітивні механізми при формуванні образу, таких як розширення, нарощування, поєднання чи перегляд концептуальних структур, які зумовлюють появу метаобразів невиражених словесно в тексті образів, представлених однією з концептуальних структур.
Свою мовну реалізацію в готичному оповіданні знаходять і символи, які бувають двох видів. Символ як дотекстова категорія або "глобальний символ" має власну культурну пам'ять, яку він привносить в текст, де розгортається, підпорядковуючи собі сюжетну лінію, вибір художніх деталей, алюзій, персонажів тощо. Один і той самий символ може розгортатися в кілька сюжетів, нарощуючи, видозмінюючи коло своїх значень, як, наприклад, символ океан в Е.По та Г.Лавкрафта або ріка в А.Бірса. Текстовий символ, що виступає тропом, виникає в тексті і виводиться з тексту, адже він є мовним знаком, який виходить за межі свого денотативного значення, що разом із набутими ним і контекстуально зумовленими значеннями прочитується яктакий.
Символотворення в американському готичному оповіданні може відбуватися двома шляхами: як неметафоричне, коли символ походить від художньої деталі, і як метафоричне, коли концептуальна метонімія, закладена в текстовій метафориці, зумовлює тлумачення одного з елементів метафори як символу. Такий метонімічний компонент у словесних поетичних образах може перебувати у сильній позиції, коли його значення виводиться безпосередньо з образу, а сам компонент впливає на появу метаобразу чи емерджентного значення в метафорі, або у слабкій позиції, коли символ реалізується в більш широкому контексті. Перехід художньої деталі в категорію символу потребує макро- чи мегаконтексту, а елементи художнього тексту, такі як епітети, стилістично забарвлена лексика чи інші символи, впливають на його значення.
Роль словесних поетичних образів та символів у готичному оповіданні встановлюється шляхом метаопису. На першому етапі метаопису відповідно до концептуальних домінант проводиться вибірка з художнього тексту словесних поетичних образів, переважно метафор, і їх тематичне групування, реконструюються метаобрази, що постають як концептуальні метафори та метонімії, які становлять основу словесних поетичних образів. У ході подальшого лінгвостилістичного аналізу контексту виділяються метонімічні компоненти, представлені як концептуальні метонімії, які зумовлюють прочитання художніх деталей та словесних поетичних образів як символічних. При зіставленні референтів та корелятів концептуальних метафор та метонімій відбувається їх інтеграція в метаобрази різних рівнів шляхом встановлення когнітивних механізмів такої інтеграції. Так, метонімічне заміщення, метафоричний зв'язок, поєднання або розширення призводить до утворення метаобразів вищих рівнів. На основі подальшого аналізу та зіставлення таких метаобразів з контекстом твору, виводиться глобальний метаобраз результат інтеграції метаобразів нижчих рівнів, який співвідноситься з основною ідеєю художнього твору. Аналіз символів у їх співвідношенні зі словесними поетичними образами та метаобразами дає змогу дійти висновку про глобальний символ твору.
Тож, прототипна схема взаємодії образів та символів в американському готичному оповіданні як жанрі зумовлена ієрархічним характером образності та символіки і спричинена наявністю спільних метонімічних компонентів, завдяки яким відбувається утворення метаобразів різних рівнів та їх подільна інтеграція до єдиного глобального метаобразу, підпорядкованого основній ідеї твору та глобальному символу, що корелює з концептом смерть.
При дослідженні оповідань Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта було простежено шість способів утворення словесного поетичного образу з концептуальних структур, представлених концептуальними метафорами та метоніміями. До таких належать словесні поетичні образи, похідні від конвенційних концептуальних структур, у яких відбулася зміна словесного оформлення образу чи його значення, та утворені за допомогою когнітивних механізмів розширення, нарощування або поєднання сталих концептуальних структур, і в результаті взаємодії концептуальних метафор та метонімій, що призводить до створення якісно нових концептуальних зв'язків та утворень.
Дослідження доводить, що жанр "готичне оповідання" передбачає, що в уяві мовця залишиться закріпленою певна стійка схема розгортання сюжету. Домінантною темою готичного оповідання є тема смерті, якій підпорядковується образність і символіка тексту. Образи і символи в таких текстах становлять жорстку ієрархію, на вершині якої перебуває культурно зумовлений символ та глобальний метаобраз. Ієрархічна організація взаємодії образів та символів у готичному оповіданні відбувається залежно від насиченості оповідання текстовою символікою та метафорикою. У готичних оповіданнях інтеграція образів та символів відбувається в кількох напрямках: а)текстові символи та метафори інтегрують в один метаобраз, який представлений концептуальною метафорою чи метонімією. Такий варіант можливий як у випадку символізації метафори, так і у випадку, коли за символом і метафорою стоїть єдиний метаобраз; б) метафори інтегруються у окремий від текстових символів метаобраз-концептуальну метафору, коли у словесних поетичних образах відсутній метонімічний компонент; в) текстовий символ інтегрується разом із метафорами в різні метаобрази. Схеми взаємодії образів та символів, таким чином, варіюються залежно від того, наскільки таке оповідання є образним та/або символічним. Так, тексти зі зниженим рівнем метафорики та символіки, а саме оповідання зі стертою метафорикою породжують тільки глобальний метаобраз без утворення метаобразів нижчих рівнів, тоді як оповідання зі збідненою символікою / метафорикою різнорівневі метаобрази.
Аналіз суцільної вибірки словесних поетичних образів, метафор, зокрема, вказав на ті поняття, на яких фокусується увага автора. Так, укладання реєстрів метафор сприяє визначенню концептів, які є в основі створення індивідуальних словесних поетичних образів, і провести інтертекстуальні паралелі. Наприклад, концепт смерть в Е. По не співвідноситься зі сном, як в А. Бірса та Г.Лавкрафта, у той час як смерть це пожирач не притаманна концептуальна метафора для творчості А. Бірса.
Символізм майстрів готичного оповідання Е. По, А. Бірса та Г.Лавкрафта вказує на домінанти в інтерпретації художнього світу окремим автором. Так, Е.По в центр своєї уваги ставить індивіда на противагу смерті та власній природі. Боротьба за життя в такій грі закінчується за поразки людини. А.Бірс у своїх оповіданнях досліджує природу страху за умови смертельної небезпеки. Смерть для героїв його оповідань це кінцевий пункт призначення. Г.Лавкрафт переводить фокус уваги від індивіда до людства в цілому. Для героїв його оповідань смерть не закінчується небуттям.
За допомогою встановлення інтертекстуальних зв'язків між аналізованими оповіданнями було виявлено специфіку готичного оповідання як жанру на трьох рівнях текст текст, текст жанр, жанр текст, а саме на рівнях власне інтертекстуальності, архітекстуальності та гіпертекстуальності. Власне інтертекстуальні зв’язки, простежені між аналізованими творами авторів, вказують на елементи запозичення та алюзій А.Бріса та Г.Лавкрафта на своїх попередників, такі як деякі словесні образи та текстові символи, у результаті чого останні зазнають словесних або концептуальних змін залежно від сюжету оповідання. Гіпертекстуальні зв'язки реалізуються між символікою та метабразністю готичних оповідань трьох авторів і допомагають реконструювати художній простір готичного оповідання. Так, було встановлено, що текстова площина, у якій простежується переломлення загальнокультурного символічного простору, зумовлює унікальне для жанру поле референтів, до якого входять концепти любов, життя, смерть, сон, прохід від життя до смерті, подорож до кінцевого пункту призначення, помста та вихід за межі можливого. Гіпертекстуальний зв'язок між метаобразами передбачає переломлення концептуальних метафор залежно від сюжету окремих оповідань. І нарешті, архітекстуальні паралелі важливі для визначення приналежності того чи іншого оповідання до жанру готичного. Завдяки метаопису було встановлено, що оповідання "Haita the Shepherd" А.Бірса та "Silence" Е. По не належать до жанру готичного оповідання, а твір Г. Лавкрафта "Memory" перебуває на межі жанру готичного та алегорії.

Одержані результати та запропонована в роботі методика встановлення і реконструкції механізмів взаємодії між словесними поетичними образами та символами в готичних оповіданнях може стати інструментом дослідження інших художніх текстів, які характеризуються високим рівнем символізму і образності, а також проведення міжжанрових паралелей, особливо при застосуванні розробленої схеми в усьому корпусі готичної літератури. Подальші перспективи дослідження передбачають встановлення інтертекстуальних зв'язків між символікою і образністю художніх текстів інших жанрів, розкриття механізмів трансформування образів та глобальних символів у різних жанрах, окреслення специфіки образу автора крізь призму розкриття символічного та образного просторів художніх творів різних жанрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонов С. А. Роман Анны Радклиф "Итальянец" в контексте английской "готической" прозы последней трети XVIII века: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.05 "Литературы народов Европы, Америки и Австралии" / С. А. Антонов. СПб., 2000. 22с.
2. Аристотель. Об искусстве поэзии / Аристотель; [пер. с древнегр. В.Г.Аппельрота]. М.: Гос. изд-во художественной литературы, 1951. 185 с.
3. Аристотель. Риторика. Поэтика / Аристотель; [пер. с древнегреч. В.Г.Аппельрота, О.П.Цыбенко]. М.: Лабиринт, 2000. 224 с.
4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: Стилистика декодирования [учеб. пособие] / И. В. Арнольд. Л.: Просвещение, 1981. 295с.
5. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры: [oбщ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской]. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
6. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры / Н. Д. Арутюнова // Res Philologica. Филологические исследования: [под ред. Н.Д.Арутюновой]. М., Л.: Наука, 1990. С. 71-87.
7. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
8. Архипова М. В. Дискурс в эстетике символизма Джона Стейнбека / М.В.Архипова // Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах: тезисы междунар. науч.-практ. конф.: [под ред. Е.Н.Азначеевой]. Челябинск: ЧелГУ, 2001. С. 72-74.
9. Бабенко Н. С. Жанровая типологизация текстов как лингвистическая проблема / Н. С. Бабенко // Филологи и культура: II-я Междунар. конф. Тамбов, 12-14 мая 1999г. Тамбов: ТГТУ, 1999. Ч. 3. С. 50-53.
10. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике язика / Анатолий Павлович Бабушкин. Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1996. 104 с.
11. Багацька О.В. Принципи аналізу мовного втілення концепту "РІВНОВАГА" (на матеріалі англійської мови) / О. В. Багацька // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Харків: Константа, 2004. №636. С. 124-127.
12. Баевский В.С. Из наблюдений над поэтикой Иннокентия Анненского / В. С. Баевский // Известия Российской академии наук. Серия литературы и языка. М., 2006. Т. 65, №1. С. 40-44.
13. Балухатый С.Д. Вопросы поэтики / Сергей Дмитриевич Балухатый. Л.: Издательство ЛГУ, 1990. 320с.
14. Баранов М. Своеобразие художественного мира Говарда Филиппа Лавкрафта [Електонний ресурс] / М. Баранов. 2007. Режим доступу: http://literature.gothic.ru/hpl/baranov.html.
15. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика / Ролан Барт: [сост., общ. pед. и вступ. ст. Г.К. Косикова]. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
16. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров / Михаил Михайлович Бахтин// Собрание сочинений. М.: Русские словари, 1996. Т. 5: Работы 1940-1960 гг. С.159-206.
17. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского / Михаил Михайлович Бахтин. М.: Художественная литература, 1972. 470 с.
18. Безребра Н. Засоби виразності в поезії Емілі Дікінсон як конституенти образу автора / Н. Безребра // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр.: [відп. ред. Н.М.Корбозерова]. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. Вип. 10. С.43-47.
19. Белехова Л.И. Архетипические словесные образы в современной американской поэзии / Л. И. Белехова // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ, 1999. Т. 2, №2. С. 26-37.
20. Белехова Л.И. Лингвокогнитивные механизмы формирования новообразов (на материале современной американской поэзии) / Л.И.Белехова// Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Харків: Константа, 2005. №649. С.9-12.
21. Белехова Л.И. Новообразы в современной американской поэзии (лингво-когнитивный взгляд на природу образа) / Л. И. Белехова // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ, 1998. Т. 1, №1. С. 50-57.
22. Белоусова Н.К. Поэтика рассказа Д.В.Григоровича / Н. К. Белоусова // Знак. Символ. Образ: матеріали міжвуз. наук.-практ. семінару з проблем сучасної семіотики. Черкаси: ЧДУ, 2002. Вип. 6. С. 9-11.
23. Белый А. Символизм как миропонимание / Андрей Белый. М.: Республика, 1994. 528с.
24. Бенуас Л. Знаки, символы и мифы / Люк Бенуас; [пер. А.Калантаров]. М.: "Издательство АСТ", 2004. 160с.
25. Беспалов Б.И. Типы и стили психологического мышления в связи с критериями научности психологических теорий [Электронный ресурс] / Б.И.Беспалов. 1999. Режим доступу: http://flogiston.ru/articles/general/ bespalov/print.
26. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. ... доктора філол. наук: 10.02.04 / Лариса Іванівна Бєлєхова. К., 2002. 476 с.
27. Бєлєхова Л.І. Образний простір текстового світу сучасної американської поезії / Лариса Іванівна Бєлєхова. Херсон: Атлант, 1997. 184с.
28. Біблія або Книги Святого письма Старого й Нового Заповіту. К.: Українське біблійне товариство, 1993. 299 с.
29. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: (Курс лекций по англ. филологии): [учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. "Зарубежная филология"] / Николай Николаевич Болдырев. Тамбов: Издательство ТГУ, 2000. 124 с.
30. Болдырев Н.Н. Концептуальная метонимия на разных уровнях языка: система и реализация / Н. Н. Болдырев // Форма, значение и функции единиц языка и речи: материалы междунар. науч. конф. Минск: Изд-во МГЛУ, 2002. С. 11-14.
31. Болотнова В.А. Смыслообразующая роль метафоры в текстах различных жанров / В. А. Болотнова // Лингвистическая реальность и межкультурная коммуникация: материалы междунар. науч. конф. Иркутск: ИГЛУ, 2000. С.21-23.
32. Бондаренко Е.В. Когнитивные трансформации поэтической метафоры времени в летоисчислении кельтов / Е. В. Бондаренко // Матеріали V Всеукр. наук. конф. "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація". Харків: Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2005. С.23-24.
33. Босова Л.М. Соотношение семантических и смысловых полей качаственных прилагательных: психолингвистический аспект: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 "Теории языка" / Л.М.Босова. Барнаул, 1998. 46с.
34. Бройтман С.Н. Из лекций по исторической поэтике: Слово и образ / Самсон Наумович Бройтман. Тверь: Тверской гос. ун-т, 2001. 66 с.
35. Бутакова Л.О. Постулаты когнитивной поэтики [Электронный ресурс]/ Л. О. Бутакова // Обработка текста и когнитивные технологии: [ред. В.Д.Соловьев]. Казань, 2002. Режим доступу до журн.: http://www.ksu.ru /ss/cogsci04/science/divnom02.php3.
36. Вайман С.Т. Гармонии таинственная власть: об органической поэтике / Семен Теодорович Вайман. М.: Советский писатель, 1989. 365 с.
37. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
38. Веселовский А.Н. Историческая поэтика / Александр Николаевич Веселовский. М.: Высшая школа, 1989. 406 с.
39. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / Виктор Владимирович Виноградов. М.: Изд. Академии наук СССР, 1999. 527 с.
40. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Україні: напрями досліджень / О.П.Воробйова // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: міжнар. наук. конф. Чернівецький нац. ун-т ім.Ю.Федьковича, 24-26листопада 2004 р. Чернівці, 2004. С. 37-38.
41. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О.П.Воробйова // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Харків: Константа, 2004. Вип. №635. С.18-22.
42. Воробйова О.П. Поетика рефлексії у творах англійського модернізму (на матеріалі оповідань Вірджинії Вулф) / О.П.Воробйова // Вісник Одеського національного університету. Філологія: мовознавство. Одеса, 2007. Вип. 3, Т.12. С.47-55.
43. Воробьёва О.П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный этюд / О. П. Воробьёва // Языки и транснациональные проблемы: Первая совместная междунар. конф. / ИЯ РАН, Тамбовский гос. ун-т им.Г.Р.Державина, Ин-т исследования и развития литературных процессов в Австрии и в мире (INST, Вена), Москва, ИЯ РАН, 22-24 апреля 2004 г. М., Тамбов: ТГУ, 2004. С.50-56.
44. Воробьёва О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): дис. доктора филол. наук: 10.02.04 / Ольга Петровна Воробьёва. М., 1993. 382 с.
45. Воробьёва О.П. Художественная семантика: когнитивный сценарий / О.П.Воробьёва // С любовью к языку: сб. научн. тр. Посвящается Е.С.Кубряковой. М., Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский гос. ун-т, 2002. С.379-384.
46. Ворожбитова А.А. Теория текста: Антропоцентрическое направление: [учеб. пособие] / Александра Анатольевна Ворожбитова. М.: Высшая школа, 2005. 365 с.
47. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка: учебник / Илья Романович Гальперин. М.: Высшая школа, 1981. 336 с.
48. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ: лингвистика языкового существования / Борис Михайлович Гаспаров. М.: Новое литературное обозрение, 1996. 352 с.
49. Георгиева С.И. Интертекстуальность культурный код времени / С.И.Георгиева // Интертекст в художественном и публицистическом дискурсе: сб. докладов междунар. науч. конф. Магнитогорск: Изд-во МаГУ, 2003. С.557-560.
50. Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований / Ольга Игоревна Глазунова. СПб.: СПбГУ, 2000. 190 с.
51. Григорьев А.А. Культурологический смысл концепта: дис. ... доктора филол. наук: 24.00.01 / Алексей Алексеевич Григорьев. М., 2003. 276 с.
52. Гроф С. За пределами мозга / Станислав Гроф: [под общ. ред. А.Дегтярева]. М.: Изд-во ин-та психотерапии, 2000.504 с.
53. Гуменний М. Поетика романного жанру О.Гончара: проблеми типологій: монографія / Микола Гуменний. К.: Акцент, 2005. 240 с.
54. Данилич В.С. Феномен человека в системе языка и картине мира: (По памятникам эпохи становления национального языка и национальной литературы Испании) / Валентина Стефановна Данилич. К.: КГЛУ, 2000. 246с.
55. Декс П. Семь веков романа / Пьер Декс: [под ред. Ю.Б.Виппера]. М.: Изд-во иностранной литературы, 1962. 483 с.
56. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. М., 1994. №4. С.17-33.
57. Денисова С.Г. Взаємодія образів та символів у художньому тексті (на матеріалі новел-арабесок Е. По) / С.Г. Денисова // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. статей: [відп. ред. Н.М.Корбозерова]. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2001. Вип.7. С. 73-79.
58. Денисова С.Г. Текстова реалізація символу: семіотико-концептуальний аспект (на матеріалі новел Е. По та Х.Лавкрафта) / С.Г. Денисова // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. Т. 7, №1. С. 55-63.
59. Димитренко Л.В. Когнітивні та лінгвостилістичні особливості поетичного образу (на матеріалі американської поезії ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Л.В. Димитренко. Одеса, 2000. 19с.
60. Дорош О.О. Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / ОльгаОлександрівна Дорош. К., 2006. 206 с.
61. Дудченко Л.В. Жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідальної структури художнього тексту (на матеріалі англомовної детективної прози 20 сторіччя): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Л. В. Дудченко. Одеса, 2004. 23 с.
62. Дэвидсон Д. Что означают метафоры? / Д. Дэвидсон // Теория метафоры: сборник: [общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской]. М.: Прогресс, 1990. С.172-193.
63. Еко У. Искусство и красота в средневековой эстетике / Умберто Еко; [пер. с итал.]. СПб.: Алетея, 2003. 257 с.
64. Еліаде М. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і Андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання / Мирче Еліаде; [пер. Г.Кьоран, В.Сахно]. К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. 592с.
65. Еремеева Н.Ф. Концептуальное пространство английской народной сказки: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Наталья Фелоровна Еремеева. Черкассы, 1997. 193 с.
66. Єсипович К.П. Образ "чарівного" у французькій народній казці (лінгвокогнітивний аспект): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Катерина Петрівна Єсипович. К., 2006.220 с.
67. Жаплова Т.М. Символизация и метафоризация в усадебной лирике А.Фета / Т.М. Жаплова // Вестник ОГУ. Приложение Гуманитарные науки. Оренбург, 2004. № 12. С.10-15.
68. Жаплова Т.М. Символизация и метафоризация усадебного архетипа в лирике поэтов пушкинской поры / Т.М. Жаплова // Вестник ОГУ. Приложение Гуманитарные науки. Оренбург, 2005. № 2. С. 84-89.
69. Жолковский А.К. Работы по поэтике выразительности: Инварианты Тема Приемы Текст: сб. статей / А.К. Жолковский, Ю.К. Щеглов: [М.Л.Гаспараров (авт. предисл.)]. М.: Прогресс, 1996. 343 с.
70. Забозлаева Т.Б. Символика цвета / ТатьянаБорисовна Забозлаева. СПб.: Борей-Принт, 1996. 116 с.
71. Заломкина Г.В. Поэтика пространства и времени в готическом сюжете: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.08 "Теория литературы. Текстология" / Г.В.Заломкина. Самара, 2003. 20 с.
72. Зверев А. Вдохновенная математика Эдгара По / Э. По // Избранное: сборник: [сост. Е.К. Нестерова]. М.: Радуга, 1983. С. 7-28.
73. Зіневич В.В. Типологія символізму в творах Ф.С.Фіцжеральда та Т.Осьмачки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.05 "Порівняльне літературознавство" / В. В. Зіневич. К., 2006. 20 с.
74. Илюхина Н.А. О взаимодействии когнитивных механизмов метафоры и метонимии в процессах порождения и развития образности / Н.А. Илюхина // Вестник Самарского государственного университета: Языкознание. Самара, 2005. №1. С.138-154.
75. Ильин И. П. Стилистика интертекстуальности: Теоретические аспекты / И. П. Ильин // Проблемы современной стилистики: сб. науч.-аналит. обзоров АН СССР, ИНИОН: [ред.-сост. Н.Н.Трошина, Г.Д.Стрельцова]. М.: ИНИОН, 1989. С.186-207.
76. Интертекстуальность [Электронный ресурс]. 2007. Режим доступа: http://www.krugosvet.ru/ articles/77/1007707/1007707a1.htm.
77. Кагановська О.М. Tекстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): монографія / Олена Марківна Кагановська. К.: ВЦ КНЛУ, 2002. 292 с.
78. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХст.): дис. ... доктора філол. наук: 10.02.05 / Олена Марківна Кагановська. К., 2003. 502 с.
79. Кармадонов О.А. Символ в социуме и социальном анализе: монография / ОлегАнатольевич Кармадонов. Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 2003. 264 с.
80. Кассирер Э. Избранное: Индивид и космос / Эрнст Кассирер: [сост. С.Я.Левит; пер. А.Г.Гаджикурбанов]. М., СПб.: Университетская книга, 2000. 654 с.
81. Квашнина Е.Н. Интертекстуальность как категория лингвистическая / Е.Н. Квашнина // Интертекст в художественном и публицистическом дискурсе: сб. докладов междунар. науч. конф. Магнитогорск: Изд-во МаГУ, 2003. С.27-31.
82. Кикачейшвили Г.А