Шкурат Ірина Анатоліївна. Клінічна оцінка магістрального периферичного кровотоку, структурних змін судинної стінки та потікзалежної вазодилатації у хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка

Краткое описание

Шкурат Ірина Анатоліївна. Клінічна оцінка магістрального периферичного кровотоку, структурних змін судинної стінки та потікзалежної вазодилатації у хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України; Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска". — К., 2007. — 144арк. — Бібліогр.: арк. 123-144

Шкурат І.А.Клінічна оцінка магістрального периферичного кровотоку, структурних змін судинної стінки та потікзалежної вазодилатації у хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Національний науковий центр Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України, Київ, 2007.
В дисертації на основі дослідження МПК, структурних змін судинної стінки, стану ПЗВД у співставленні з показниками клінічного стану, гемодинаміки, виживаності та ефективності фармакотерапії встановлена діагностична та прогностична значущість оцінки стану МПК, структурних змін поверхневої стегнової артерії та ПЗВД у хворих з ХСН та СДЛШ.
Доведено, що у хворих з ХСН та СД ЛШ спостерігаються вірогідне зниження швидкісних параметрів кровотоку та підвищення судинного опору в артеріях стопи та гомілки, а також вірогідне зниження ПЗВД плечової артерії. Крім того, у хворих з ХСН, зумовленою ІХС виявлено вірогідне збільшення ТС та ІВТС ПСА. Зазначені зміни знаходяться у прямому зв’язку з клініко-функціонального станом хворих. Встановлені наступні критерії незадовільного прогнозу (12-місячного виживання) хворих: Vps в ЗВГА<36 см/с, Ved в ЗВГА<6 см/с, RI в ТАС>0,84 умов.од., ТС ПСА0,9 мм, ІВТС ПСА0,15 умов.од., ІВТС ПСА0,16 умов.од. у хворих з ХСН, обумовленою ІХС, ПЗВД6,8%. Результати дослідження тривалого лікування хворих з ХСН та СД ЛШ карведилолом дозволяють розглядати показники МПК та ПЗВД у ряду маркерів ефективності терапії.

На основі дослідження параметрів магістрального периферичного кровотоку, стану потікзалежної вазодилатації та структурних змін крупних магістральних артерій (поверхнева стегнова артерія) у співставленні з показниками клінічного стану, системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки, виживаності хворих, а також динаміки МПК та ПЗВД на тлі фармакотерапії пацієнтів з хронічною систолічною серцевою недостатністю, встановлена діагностична та прогностична значущість оцінки стану МПК, ПЗВД та структурних змін ПСА у зазначеної категорії хворих.
1. У хворих з гемодинамічно стабільною ХСН та СД ЛШ, які знаходяться на підтримуючій терапії діуретиком та інгібітором АПФ, спостерігається вірогідне зниження пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровотоку та підвищення судинного опору в артеріях стопи та гомілки. Для хворих з ХСН та СД ЛШ також є характерним вірогідне зниження потікзалежної вазодилатації плечової артерії.
2. Вираженість зазначених порушень з боку магістрального периферичного кровотоку та вазодилататорної функції ендотелію зростає по мірі погіршення клініко-функціонального стану хворих (зростання ФК, зменшення дистанції 6-хвилинної ходи), а також при неішемічному (ДКМП) походженні ХСН. Потікнезалежна вазодилатація у досліджуваних групах вірогідно не розрізняється. Вираженість порушень з боку МПК у хворих з ХСН та СД ЛШ є більшою при наявності більших значень ЧСС (>91 уд. за хвилину) та більш низьких величин систолічного АТ (<110 мм рт. ст.).
3. У хворих з ХСН, зумовленою ІХС, та СД ЛШ виявляються структурні зміни поверхневої стегнової артерії у вигляді вірогідного збільшення товщини стінки та індексу відносної товщини стінки поверхневої стегнової артерії. По мірі зростання тяжкості СН зазначені ознаки судинного ремоделювання судин прогресують. На відміну від хворих з коронарогенним походженням ХСН, пацієнти з ДКМП характеризуються відсутністю різниці товщини судинної стінки у порівнянні з групою контролю.
4. Інформативними предикторами незадовільного виживання впродовж 12 місяців хворих з ХСН та СД ЛШ є низькі значення пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровотоку в задній великогомілковій артерії, вищій судинний опір в тильній артерії стопи. 12-місячна виживаність хворих з ХСН та СД ЛШ є гіршою у пацієнтів з низькими значеннями приросту діаметра плечової артерії в фазу реактивної гіперемії. Предиктором гіршого виживання протягом року є також значна товщина стінки та високі значення індексу відносної товщини стінки поверхневої стегнової артерії.
5. Тривале лікування карведилолом хворих з ХСН (ФВ ЛШ40%) супроводжується зменшенням функціонального класу за NYHA, достовірним (на 22,7%) збільшенням дистанції 6-хвилинної ходи, достовірним збільшенням кровотоку в плечовій артерії, а також в магістральних артеріях стопи та гомілки поряд з вірогідним зменшенням судинного опору в зазначених артеріях.
6. 12-тижневий прийом карведилолу асоціюється із вірогідним збільшенням потікзалежної вазодилатації плечової артерії в фазу реактивної гіперемії. Отримані результати можуть свідчити про корегуючий вплив карведилолу на судинну ланку патогенезу ХСН (порушення магістрального периферичного кровотоку, ендотеліальна дисфункція).