ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМ.Т.Г.ШЕВЧЕНКА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ (1991-2001)

Краткое описание

ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.Т.РИЛЬСЬКОГО

На правах рукопису

ЧУПРИНА Петро Якович

УДК 7.044 (4 УКР 2 КИ) +
725.821 (4 УКР 2 КИ)

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМ.Т.Г.ШЕВЧЕНКА
В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ (1991-2001)

17.00.01 теорія та історія культури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства, професор Станішевський Юрій Олександрович

Київ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Становлення київського оперного театру і проблеми дослідження його історії та сучасного розвитку..............................................8
Підрозділ 1.1. Проблеми історії і сучасного розвитку Національної опери в наукових дослідженнях і критичних публікаціях........................................8
Підрозділ 1.2. Шляхи і проблеми становлення та розвитку київського оперного театру....................................................................................................22
Висновки до розділу............................................................................................48
РОЗДІЛ 2. Творча діяльність Національної опери України в першій половині 90-х років XX ст. і проблеми відродження традицій української музично-сценічної культури.............................................................................49
Підрозділ 2.1. Творчі й організаційні проблеми театру в перші роки становлення художньої культури незалежної України...............................49
Підрозділ 2.2. Шляхи розширення діючого репертуару й активізація інноваційної діяльності театру в контексті ідентифікаційних процесів соціально-культурної реальності.....................................................................85
Висновки до розділу..........................................................................................107
РОЗДІЛ 3. Проблеми трансформації організаційно-творчої діяльності Націо-нальної опери України в другій половині 90-х років у контексті інтеграції української культури у світовий мистецький процес....................................109
Підрозділ 3.1. Розширення міжнародних контактів театру в умовах соціальної театрально-художньої реальності..............................................109
Підрозділ 3.2. Активізація організаційно-мистецької діяльності театру в інтеграційних та культуротворчих процесах незалежної України в переддень XXI століття....................................................................................138
Висновки до розділу..........................................................................................176
ВИСНОВКИ........................................................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................181

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Серед численних театрів, в діяльності яких по-своєму віддзеркалюються загальні тенденції поступу українського сценічного мистецтва, завжди були такі, що домінували в широкій панорамі театрального життя, були його своєрідним камертоном, уособленням високого професіоналізму та вершинних досягнень художньої культури нації. Саме таким театром є Національний академічний театр опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка, з діяльністю якого пов'язані художні цінності і міжнародний авторитет українського музично-театрального мистецтва.
Різні аспекти багатогранної діяльності столичного оперного театру завжди привертали увагу мистецтвознавців, театрознавців й культурологів. Переважно ця увага зосереджувалась на загальних питаннях організаційної та творчої діяльності Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка у дореволюційний період: від створення у 1867 році цього культурно-мистецького закладу до кінця ХІХ століття (Н.Ніколаєв, В.Чечотт). Діяльність театру у радянський період до 60-тих років ХХ століття була узагальнена М.Стефановичем, який висвітлює її як режисер-постановник чисельних оперних вистав, що відбулися у післявоєнний період.
Тільки у 80-ті роки відомим театрознавцем Ю.Станішевським було здійснено цілісний аналіз історичного шляху Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка: від його джерел до кінця ХХ століття, в усіх жанрових і видових іпостасях, які презентувала сцена цього театру своїм глядачам.
Отже, кількість наукових праць, присвячених аналізу основних істо-ричних етапів становлення Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка, є незначною.
Водночас, розбудова незалежної української держави, зміна у її культурному просторі естетичних ідеалів та художніх орієнтирів, вимагала перегляду постановочних форм і структур, стилістики акторської лексики та режисерських концепцій. Векторна палітра, яка обумовила діяльність провідного оперно-балетного театру незалежної України в цей період, сприяла активізації інтересу до цих трансформацій з боку наукової спільноти (М.Загайкевич, Ю.Станішевський, В.Туркевич, Т.Швачко). Питання, які піднімаються зазначеними науковцями, дозволяють констатувати необхідність ґрунтовних мистецтвознавчих і культурологічних досліджень, присвячених аналізу творчої діяльності Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка в контексті мистецьких процесів, що відбуваються в українській театральній культурі з точки зору жанрових, стилістичних та репертуарних інновацій. Потребують переосмислення також ці інновації у площині динаміки української історії: від продекларованої політичними актами державної незалежності та відродження мистецько-театральних національних традицій до введення у мистецький досвід суворо заборонених художніх здобутків минулого та їхньої інтеграції у світову мистецьку спадщину.
Все це і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: Творча діяльність Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка в контексті розвитку української художньої культури (1991-2001)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою державних комплексних програм Міністерства культури і мистецтв України, зокрема: Концептуальні напрямки діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури” (ухвалена постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1997 р. № 657), Розвиток української культури на 19992005 рр.” та виконана згідно з планом наукових досліджень відділу театрознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей творчої діяльності Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка в контексті історичного розвитку української художньої культури протягом останнього десятиліття ХХ сторіччя.
Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі завдання:
систематизувати джерельну базу з означеної проблеми шляхом вивчення архівів та документів, які свідчать про діяльність Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка;
проаналізувати основні історичні етапи становлення і формування художніх традицій провідного оперно-балетного театру України;
виявити характерні особливості театральних сезонів в аспекті відродження національних сценічних традицій і збагачення українського оперно-балетного репертуару;
простежити процеси зміцнення міжнародних зв’язків Національної опери України та визначити напрямки інтеграції українського музично-театрального мистецтва в європейський і світовий культурний контекст;
розглянути форми участі столичного театрального колективу в культуротворчих процесах розвитку художньої культури України;
здійснити комплексний аналіз творчої діяльності Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка в контексті поступу української культури 19912001 рр.
Об’єкт дослідження — творча діяльність провідного оперно-балетного театру незалежної України як історико-культурне явище української художньої культури.
Предмет дослідження — культурно-історичний контекст творчої діяльності Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка за останнє десятиліття ХХ сторіччя.
Методи дослідження. Відповідно до поставлених завдань дисертантом використовувалися такі методи: історико-аналітичний при вивченні шляхів становлення і формування нових тенденцій у творчій та організаційній діяльності Національної опери України; компаративістський при зіставленні та порівнянні різних мистецьких явищ і постановок; культурологічний для з’ясування функцій, які виконує оперно-балетний театр у духовному житті українського суспільства; феноменологічний для осягнення сутності сучасного оперно-балетного мистецтва як історико-культурного феномена; мистецтвознавчий при оцінці прем’єрних вистав і мистецьких явищ; теоретичний для узагальнення та підведення підсумків комплексного дослідження; прогностичний у визначенні культуротворчих тенденцій у багатоаспектній творчо-організаційній діяльності театру в контексті означеного історичного періоду.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що:
вперше в українському мистецтвознавстві та культурології проведено дослідження творчої діяльності Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка впродовж останнього десятиліття ХХ сторіччя у контексті історичного розвитку української художньої культури;
висвітлено історичну динаміку формування нових тенденцій розвитку провідного оперно-балетного театру України в його ставленні до традицій і створенні сучасного українського репертуару;
визначено форми і напрямки інтеграції національного музично-сценічного мистецтва в європейський і світовий культурний процес;
виявлено шляхи і проблеми взаємодії Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка з соціокультурною реальністю, а також з публікою й театральною критикою;
простежені місце і роль столичного оперного театру в культуро-творчих процесах та в художньо-творчому житті України;
введено до наукового обігу значну кількість нових документальних матеріалів, що розширюють предметне поле дослідження феномена сучасної української оперно-балетної культури, її послідовного входження у більш широкий простір європейського та світового мистецького процесу, формування інноваційної системи міжнародних взаємозв’язків і творчого взаємообміну;
доведено, що сучасне музично-театральне мистецтво є одним із найголовніших векторних напрямків та невід’ємною складовою в процесі розвитку й утвердження національної культури незалежної України.
Практичне значення отриманих результатів полягає у введенні нової сучасної проблематики в мистецтвознавство і культурологію, яка може бути використана при створенні ґрунтовної історії української культури і театрального мистецтва, написанні монографій, навчальних посібників та підручників з історії національної музично-сценічної, зокрема оперно-балетної культури.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження оприлюднені дисертантом у доповідях та повідомленнях на конференціях, зокрема: Всеукраїнських наукових конференціях Українська художня культура: історія і сучасність” (м.Київ, 2003 р.), Театр танцю і творчо-організаційні проблеми розвитку сучасної хореографічної культури” (м.Севастополь, 2004 р.) та Художня освіта і суспільство ХХІ століття: духовні, культурологічні, мистецькі виміри” (м.Київ, 2004 р.); міжнародних наукових конференціях: Серж Лифар і сучасна хореографічна культура” (м.Київ, 2004 р.), Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів” (м.Київ, 2004 р.); наукових симпозіумах, засіданнях відділу театрознавства, художніх рад і колегій театру, на прес-конференціях.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 9 одноосібних статтях автора, в т.ч. шість з яких надруковані у наукових виданнях, затверджених рішенням ВАК України як фахові з мистецтвознавства; одна теза - доповідь на науково-практичній конференції.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями, історико-аналітичними та проблемно-хронологічними принципами дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаної літератури (197 найменувань). Загальний обсяг дисертації 192 сторінки, в т.ч. основний текст викладено на 180 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках підсумовуються й узагальнюються результати дисертаційного дослідження:
1. Систематизована джерельна база, яка висвітлює творчу діяльність Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка останнього десятиліття ХХ сторіччя та виокремлено проблемне поле, яке визначає спрямованість цієї діяльності та її пріоритети у визначений період. Доведено, що творча діяльність провідного оперно-балетного театру посідає важливе місце в соціокультурній реальності суверенної української держави.
2. Виявлені основні етапи, провідні тенденції та закономірності у процесі зберігання та оновлення художніх традицій Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка в умовах сучасних інновацій, які відбуваються у Європі та світовому просторі наприкінці ХХ століття. Обґрунтовано зростання поліфункціональної ролі провідного оперно-балетного театру у державотворчих процесах та вихованні широких мас глядачів, у долучені їх до вершин світової та національної класичної і сучасної художньої культури.
3. Охарактеризовано особливості, мистецькі досягнення та прорахунки в роботі творчих колективів театру, проаналізовано всі театральні сезони 90-х років ХХ століття в аспекті відродження національних сценічних традицій та збагачення українського оперного і балетного репертуару. Ці здобутки характеризуються в проекції на особливості репертуарної політики театру в умовах становлення української державності та у контексті тих міжнародних зв’язків України, становлення яких відбувається в цей період.
4. Розглянуто особливості інтеграції українського балетного мистецтва у європейський культурний простір та її роль у процесі оновлення художньо-культурних традицій на Україні.
5. Охарактеризовані форми участі столичного колективу в багатогранних культуротворчих процесах, перспективні шляхи активізації розвитку національної художньої культури в Україні та їх роль у збагаченні творчого досвіду українського музично-театрального мистецтва.
6. Доведено, що специфічність проблем становлення і розвитку оперно-балетного мистецтва незалежної України дозволяє використати для його наукового аналізу культурологічні та компаративістські підходи, які уможливлюють з'ясування різних аспектів багатоманітної творчої й організаційної діяльності та мистецьких пошуків Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка в контексті історії формування національної художньої культури в її постійних контактах та взаємозв'язках з європейськими і світовими культурними процесами.
7. В результаті всебічного наукового аналізу творчих пошуків і здобутків Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка протягом 90-х років XX століття обґрунтовано, що його історію і сучасну діяльність необхідно розглядати в широкому контексті тих закономірностей, які визначають історичні, філософсько-естетичні та соціокультурні детермінанти розвитку української художньої культури в цілому, що зумовлено мистецтвознавчим досвідом вивчення поліфунк-ційної мистецької практики провідного оперно-балетного театру як феномена сьогоденного європейського музично-сценічного мистецтва.
8. Оновлено предметне поле наукового дослідження шляхом введення значної кількості нових матеріалів, які дозволяють розглянути багатогранну діяльність Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Г.Шевченка як різновид культуротворчої діяльності, що є вагомим внеском в розвиток сучасної української художньої культури.
Дисертація не вичерпує усіх напрямків розроблення означеної теми. Подальшого комплексного мистецтвознавчого дослідження потребує специфіка творчих пошуків і художніх досягнень окремих підрозділів, що складають великий колектив Національної опери України: диригентів, режисерів, сценографів, балетмейстерів, технічних та адміністративних груп.

Список використаної літератури

1. Анатолій Шекера постановник балету Фантастична симфонія” Г.Берліоза // Буклет до прем’єри. К.: НОУ, 1996. с.5.
2. Андрейченко И. Триумф Киевской оперы // Правда Украины. 1982. 7 червня.
3. Андрейченко И. Успех Киевского балета в Париже // Правда Украины. 1965. 17 січня.
4. Афоніна А. Пікова дама” на сцені Національної опери України // Київський вісник. 1996. 7 березня.
5. Бай Н. Світові обрії Національної опери // Вісті з України. 1994. С. 25.
6. Балет Лісова пісня” в Японії // Радянська Україна. 1972. 18 серпня.
7. Безгин И.Д. Организационные проблемы театра. К.: Компас, 1993. 426 с.
8. Безгін І.Д., Семашко О.М, Ковтуненко В.І. Театр і глядач в сучасній соціокультурній реальності // Соціально-культурні виміри українського театру: ретроспектива, стан, тенденції / Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого. Ч.I. К.: КФНВК Наука”, 2002. 336 с.
9. Безклубенко С.Д. Теорія культури. К.: КНУКіМ, 2002. 324 с.
10. Берденникова К. Премьера это всегда подарок // Киевский Вестник. 1994. 21 січня.
11. Бердников Я. Украинский балет покоряет Европу // Факты и комментарии. 1997. 16 вересня.
12. Берегова О. Українська опера як екзотика для іноземців // День. 2000. 11 травня.
13. Білаш П. Фрески, що оживають в балеті // Музика. 1996. №2. С.14-16.
14. Борисенко О. Киянка на норвезькому троні // Театрально-концертний Київ. 1999. №10. С.7-8.
15. В городском театре // Киевские губернские ведомости. 1867. 25 травня.
16. В.Ч. Премьера на открытии сезона // Киевская газета. 1901. 18 вересня.
17. Васильєв С. Із мрією про Аїду” // День. 1997. 16 вересня.
18. Волчик О. Тріумф великого реформатора // Финансовая Украина. 1995. 4 серпня.
19. Г.П Карти, на які ставить Національна опера // Українське слово. 1996. 29 лютого.
20. Гавриленко І.М., Цимбаліста Л.Ю. Театр як соціальна організація // Вісник Київського університету. Серія Соціологія. Психологія. Педагогіка”. К.: КДУ, 1975. С.15-22.
21. Гнидь Б. Ріголетто”: дебют молодих // Урядовий кур’єр. 1998. 10 лютого.
22. Гозенпуд А. Сторінки історії столичної опери // Театр. 1939. №1. С.17-18.
23. Головащенко М. Український балет на американському континенті // Культура і життя. 1995. 30 червня.
24. Головко О. Чи почуєш ти мене?” // Урядовий кур’єр. 1998. 5 грудня.
25. Голубева Т. Ромео, Джульєтта и другие обитатели средневековой Вероны на сцене Национальной оперы Украины // Мир Искусства. 2000. №2. С.5.
26. Голубкова Н. Идеи подсказывает жизнь // Столичные новости. 1998. 1-8 грудня.
27. Гордійчук М. Ніч перед Різдвом” // Культура і життя. 1993. 9 жовтня.
28. Гордійчук Я. Не доляром єдиним // Музика. 1991. №4. С.7.
29. Гончарук О. Последняя Аида” тысячелетия в киевской опере // Комсомольская правда. 1998. 27 лютого.
30. Гоян Я. Київська опера на Вісбаденському фестивалі // Радянська Україна. 1982. 25 травня.
31. Ґудзик К. Украинская опера поет на немецком // Рыночная площадь. 1995. 13 січня.
32. Гуляева Н. Второе пришествие Викингов” // Сегодня. 2000. 19 січня.
33. Гуреш Т. Казка на сцені // Українське слово. 2000. 27 січня.
34. Гусарєв К. Берліоз повернувся, але нашим сучасникам не вистачило фантазії // Україна молода. 1996. 5 серпня.
35. Дзюба І.М. Між культурологією і політикою. К.: Сфера, 1998. 372 с.
36. Диченко І. Як уміє кохати хуліган // День. 1998. 16 червня.
37. Дмитриевский В.Н. Социальное функционирование театра и проблемы современной культурной политики. М.: НИИИ, 2000. 347 с.
38. Дмитриевский В.Н. Театральная критика и театральный зритель. М.: Знание, 1973. 32 с.
39. До гостей і учасників фестивалю // Ave Verdi. Буклет, присвячений фестивалю Дж.Верді. К.: НОУ, 2001. С.7.
40. Долгополов М. Успех украинской оперы // Известия. 1936.24 березня.
41. Дорошенко К. Жар-птица” над столицей // Киевские ведомости. 2000. 4 лютого.
42. Драч І. Тому, хто залишився // Дзеркало тижня. 2001. 6 жовтня.
43. Дыченко И. Анатолий Шекера берет новую высоту, на этот раз романтическую // Киевские Ведомости. 1995. 22 лютого.
44. Єгорова Н. Світова перлина німецькою на українській сцені // Хрещатик. 1995. 28 січня.
45. Єрмакова Н. Критик і театр: діалог на користь мистецтва // Український театр. 1986. № 6. С.3-5.
46. Жиліна Л. Ріголетто” обіцяє стати окрасою оперної сцени // День. 1997. 29 березня.
47. Жиліна Л. Балет і опера в одній виставі // День. 2001. 26 червня.
48. Заболотна В. Театральні сновидіння на межі століть // Український театр. 2000. №1-2. С.2-4.
49. Заметки о новом городском театре // Киевлянин. 1901. 30 вересня.
50. Зінченко Н. Фестиваль, присвячений Верді // Хрещатик. 2001. 2 лютого.
51. Зосим О. Ми давно вже конем не оремо // Голос України. 1994. 5 лютого.
52. Зубарева Н. Мир фантастических грез // Зеркало недели. 1996. 20 липня.
53. Иконников Н. К истории Киевского театра // Киевская старина. 1904. №12. С.668-673.
54. Іваницька Я. На грані вимирання? // Злагода. 1995. 21 грудня.
55. К сооружению городского театра // Киевлянин. 1899. 17 квітня.
56. Кагарлицький М. Національна опера храм краси, а не профанація мистецтва! // Вечірній Київ. 1999. 7 липня.
57. Кардаш Г. Феєрія в апельсинових тонах // Президентський вісник. 2001. 26 травня.
58. Киевская опера в Париже // День. 1992. 23 листопада.
59. Кириченко Е. Кто услышит зов Алекса Урсуляка // Киевские ведомости. 1998. 30 листопада.
60. Клиничев С. Диригент професія особлива // Музика. 2001. №4-5. С.12-14.
61. Ковтуненко В.І. Театральний репертуар як форма відповіді на потреби публіки та регулятор театральної діяльності // Актуальні культурно-мистецькі проблеми. Організаційний аспект: Зб.наук.пр. К.: КДІТМ. Символ-Т, 2001. С.50-60.
62. Колотиленко Т. Аїда” на сцені Національної опери України // Столиця. 1998. 10 лютого.
63. Кононова Т. Опера зрелище чувств. Риголетто” // Всеукраинские ведомости. 1997. 4 квітня.
64. Корнієнко Н.М. Театр як діагностична модель суспільства. Деякі універсальні механізми самоорганізації художніх систем: Автореф. дис... д-ра. мист.: 17.00.01 / Інститут мистецтвознавства, фольклорис-тики та етнології ім.М.Т.Рильського К., 1993. 76 с.
65. Корнієнко М. Пошуковий театр: 1980-1990 // Український театр XX століття. К.: ЛДП. 2003. С.342-363.
66. Корнієнко М. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук. К.: Факт, 2000. 160 с.
67. Корнійчук В. Критика і музичний театр // Українська музична газета. 2001. 5 березня.
68. Косенко Ю. Нарешті дочекалися! // Культура і життя. 1991. 18 травня.
69. Кочур А. Опера Мадам Баттерфлай” і часи ринкової економіки // Вечірній Київ. 1996. 8 лютого.
70. Крышев Е. Новохудоносор” первое пришествие в Киев // Киевские ведомости. 1993. 9 червня.
71. Куришев Е. Риголетто”: триумф и трагедия в опере // Киевские ведомости. 1997. 2 квітня.
72. Куришев Є. Любов до трьох апельсинів // Музика. 2001. №4-5. С.24.
73. Куришев Є. Набукко” на Київській сцені // Музика. 1993. №5. С.8.
74. Курышев Е. Еще раз про любовь // Киевские ведомости. 1994. 4 серпня.
75. Курышев Е. Купало” в зеркале театральной жизни” // Киевские ведомости. 1994. 5 квітня.
76. Курышев Е. Лоэнгрин в зеркале оперного ренессанса // Зеркало недели. 1995. 4 лютого.
77. Л.Ж. Нещодавно на київську сцену повернулася опера О.Бородіна Князь Ігор” // Театрально-концертний Київ. 1998. №2. С.8.
78. Лапутіна О. Вікінги” // Українська культура. 2000. №4. С.17.
79. Лапутіна О. Балет Національної опери України на зламі століть // Культура і життя. 2002. 5 червня.
80. Лапутіна О. І справді діамант // Культура і життя. 1998. 11 березня.
81. Лапутіна О. Повернення Шехеразади” // Українська культура. 2001. №11-12. С.17-18.
82. Левандовський С. Рачкуємо назад. Повертається комунізм? Інтерв’ю з директором Національної опери України А.Мокренком // Українська газета. 1996. 4 липня.
83. Летичевська О. Відродження велетня // Час-time. 1995. 28 січня.
84. Летичевська О. Хормейстери оперного театру // Музика. 1999.№3. С.7-8.
85. Липківська Г. Вітчизняний театр сьогодні: де вихід із зачарованого кола?” // Мистецькі обрії’ 2001-2002. Альманах. К.: АМУ, КНВМП Символ-Т”, 2003. 654 с.
86. Липківська Г. Український театр на порозі XXI ст.: спроба короткої ревізії // Мистецтвознавство. IV Міжнарод. конгрес україністів. М.Одеса. К.2. К.: МКУ, 2001. С. 631-638.
87. Лігус О. Вахнянин незнаний і ... невпізнаний // Хрещатик. 1994. 26 січня.
88. Лознякова Ж. Й прилетіла на сцену Жар-птиця // Театрально-концерт-ний Київ. 2000. №3-4. С.7-8.
89. Матвєєва Н. На сцені Тарас Бульба” // Вечірній Київ. 1992. 19 грудня.
90. Мовчан Т. Прем’єра столичного балету // Музика. 2000. №1-3. С.17-18.
91. Мокренко А. Національна опера у контексті нерозв’язаних проблем // Пік (Політика і Культура). 1999. 20-26 травня.
92. Мокренко А. Національна опера України потребує не жертв, а засобів для існування // Культура і життя. 1997. 22 липня.
93. Мокренко А. А що там, за рубіконом? // Культура і життя. 1999. 11 вересня.
94. Мокренко А. Комерціалізація мистецтва абсурдна // Культура і життя. 1991. 29 червня.
95. Мокренко А. Національна опера і що завтра? // День. 1999. 23 липня.
96. Мокренко А. Освячена високими іменами // Українська культура. 1998. №7. С.17-19.
97. Мокренко А. Переклад чи оригінал // Культура і життя. 1996. 25 грудня.
98. Мокренко А. Повіримо переборемо // МТ. Україна. 1992. 28 травня.
99. Мокренко А. Сьогодні ми можемо лише оперативно // Сегодня. 1998. 8 грудня.
100. Мокренко А. У всьому світі театри, аналогічні нашому, існують завдяки підтримці держави // Новини-Ньюс. 1997. 1-8 серпня.
101. Мокренко А. Це краще за будь-яку дипломатію // Вечірній Київ. 1996. 2 лютого.
102. Мокренко А. Чи поцінуємо своє? // Україна молода. 1999. 8 липня.
103. Мокренко А. Чужі гроші вирішують усе // Культура і життя. 1997. 30 липня.
104. Москалец А. Тайный брак” рождается заново // Киевские ведомости. 2000. 22 квітня.
105. Москалец А. Хочешь сладких апельсинов? Столичные новости. 2001. 24 квітня.
106. Москалець О. Три вечори з Ромео і Джульєттою” // День. 2000. 16 квітня.
107. Лерхе Г., Соболь О. Як ми танцювали в Лондоні // Більшовик. 1935. 9 серпня.
108. Муратова В. Слышишь ли ты меня? // Сегодня. 1998. ­28 листопада.
109. Науменко В. Для киевской премьеры оперы Любовь к трем апельси-нам” было сшито 3000 костюмов, над которыми полтора месяца работала целая мастерская // Факты. 2001. 27 квітня.
110. Науменко В. Сын Анатолия Соловьяненко поставил в столице оперу, которую боятся играть на западе // Факты. 2001. 30 травня.
111. Національна опера України: славетне минуле, грандіозне майбутнє // Метро. 2001. 20 березня.
112. Николаев Н. Драматический театр в Киеве. К. 1889. 195 с.
113. Олексик С. Акробатика підім’яла лірику // День. 1999. 9 лютого.
114. Олексієнко Т. Українсько-скандинавський балетний проект // Українсь-ка музична газета. 1999. 28 грудня.
115. Олексієнко Т. Увічнюючи пам’ять славетного хореографа // Музика. 2001. №4-5. С.32.
116. Оперний фестиваль // Культура і життя. 1992. 23 листопада.
117. Петров И. Бал правит вокал // Киевские ведомости. 2001. 10 квітня.
118. Петров И. Возвращение Травиаты” на Киевскую сцену // Киевские ведомости. 1994. 19 квітня.
119. Петров И. Возвращение Анны Ярославны на свою этническую родину // Финансовая Украина. 1996. 3 січня.
120. Петров І. Завершився сезон в Національній опері // Сільське життя. 1995. 1 липня.
121. Пирогов С. Пиковая дама” в Киеве // Новости. 1996. 26 лютого.
122. Пирогов С. Ай да Аида! // Независимость. 1998. 6 березня.
123. Пирогов С. Анатолій Мокренко: Такого важкого сезону в нас ще не було”// День. 1997. 25 липня.
124. Полищук Т. Интервью после премьеры // День. 2000. 18 січня.
125. Полищук Т. Интервью с председателем жюри конкурса // День. 1996 5 лютого.
126. Полищук Т. Хотите посмеяться? Идите в оперу! // День. 2000. 18 квітня.
127. Поліщук Т. Відродження балету Лісова пісня” // День. 2000. 10 квітня.
128. Поліщук Т. Оперний коктейль проти нудьги // День. 2001. 24 квітня.
129. Поліщук Т. Беседа с Ю.Григоровичем // День. 1999. 19 жовтня.
130. Поліщук Т. Співаки перемогли в Будапешті // День. 2000. 30 листопада.
131. Пономарева Н. Киевская Спящая” лучшая в Испании // Сегодня. 1998. 19 вересня.
132. Радчук С. Местной богеме с Богемой” Пуччини не попути // Киевские ведомости. 1998. 15 червня.
133. Ревера М. И сказка стала былью // Вечерние вести. 2000. 5 січня.
134. Ризаева Г. Нет оперы печальнее на свете // Столичные новости. 2000.27 квітня.
135. Романчик А. Танцы кота в мешке, который на самом деле был птицей // Голос Украины. 2000. 21 січня.
136. Семашко А.Н. Культурная политика: цели, принципы, актуальные проблемы, направления // Трансформация культурно-цивилизационного пространства бывшего СССР (тенденции, прогнозы): Зб.ст. М.: Форос, 1994. С.268-273.
137. Семашко А.Н. Социально-эстетические проблемы развития художестве-нных потребностей. К.: Вища школа, 1985. 170 с.
138. Семашко О. Служителі Мельпомени в перебудовчих процесах (нотатки соціолога) // Український театр. 1991. №1. С.17.
139. Семашко О.М. Митець і критика у галузі образотворчого мистецтва України останньої чверті XX століття. Досвід соціологічного вивчення // Мистецькі обрії’ 2001-2002: Альманах. К.: АМУ, КНВМП „Символ Т2”, 2003. 656 с.
140. Сингаївський М. Діамант без оправи // Українське слово. 1998. 5 березня.
141. Стадник Н. Народжена у творчій співдружності // Шлях перемоги. 2001 17 січня.
142. Станішевський Ю. Шехеразада” в Національній опері // Урядовий кур’єр. 2001. 6 жовтня.
143. Станішевський Ю. Балетний театр Радянської України. К.: Музична Україна, 1986. 239 с.
144. Станішевський Ю. Будні оперного свята // Музика. 1993. №1. С.7.
145. Станішевський Ю. Грані ювілейного сезону // Урядовий кур’єр. 2002. 13 липня.
146. Станішевський Ю. Національна опера України. Історія і сучасність. К.: Музична Україна, 2002. 734 с.
147. Станішевський Ю. Оперний театр Радянської України. К.: Музична Україна, 1988. 248 с.
148. Станішевський Ю. Пошуки Національної опери // Урядовий кур’єр. 1999. 10 серпня.
149. Станішевський Ю.О. З Україною в серці // Музика. 2000. №4-5. С.8-10.
150. Станішевський Ю.О. Режисура в українському оперному театрі. К.: Наукова думка. 1973. С.12-14.
151. Станкович Е. Работа над новым балетом // Зеркало недели. 1999. 17 липня.
152. Станкович Е. Балет Викинги” // Киевские Ведомости. 2000. 12 січня.
153. Стефанович М. Київський державний ордена Леніна академічний театр опери та балету ім.Т.Шевченка. К.: Мистецтво, 1967. 273 с.
154. Стефанович М. Київський театр опери та балету ім.Т.Шевченка. К.: Мистецтво, 1960. 205 с.
155. Стриха М. Опера, которой больше нет // День. 1997. 15 жовтня.
156. Стріха М. Директор остаточно скасував українську мову на сцені Національної опери України // Вечірній Київ. 2000. 1 лютого.
157. Стріха М. Місце в Україні Національної опери // Українська газета. 2000. 20 квітня.
158. Стріха М. Національна опера без української мови: жертва в ім’я прогресу // Культура і життя. 1996. 25 грудня.
159. Стріха М. Порятуйте українську оперу, або ж скасуйте її офіційно // Вечірній Київ. 2000. 22 січня.
160. Стріха М. Чи буде українська опера україномовною? // Урок української. 2000. №8. С.16-18.
161. Стріха М. Якби ще й українською // Хрещатик. 1993. 22 травня.
162. Строительство Киевской оперы завершается // Строитель. 1901. №7. С.553.
163. Тетерук В. В оперному новий директор // Голос України. 1992.