УМІНСЬКИЙ Сергій Антонійович СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧЕСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.)

Краткое описание

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
УМІНСЬКИЙ Сергій Антонійович
УДК 37(09)(477.4:437.1)
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧЕСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.)
13.00.01 – Загальна педагогіка та історія педагогіки
ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Науковий керівник: БОРЕЙКО Олександр Михайлович, кандидат педагогічних наук, доцент
Житомир – 2014

ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………5 РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ПОЛІТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧЕСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.)………………………………………………18 1.1. Історіографія та джерела дослідження……………………………18 1.2. Понятійний апарат дослідження……………………………………32 1.3. Передумови становлення навчальних закладів для дітей чеського походження (1867–березень 1917 рр.)…………………………………56 1.4. Основні періоди й етапи розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження……………………………………………………65 Висновки до першого розділу…………………………………………………72 РОЗДІЛ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧЕСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.)………………………………………………75 2.1. Етапи становлення навчальних закладів для дітей чеського походження за історичного періоду Російської імперії (1867– березень 1917 рр.)…………………………………………………………75 2.2. Чеські школи, однокласні та двокласні чесько-російські училища (1867–березень 1917 рр.)…………………………………………………96 2.3. Розвиток навчальних закладів для дітей чеського походження в період УНР, Гетьманату та Директорії (березень 1917– червень 1919 рр.) і Польської Республіки (квітень 1920–1939 рр.)…115 2.4. Розвиток навчальних закладів для дітей чеського походження в історичний період УСРР (червень 1919–1938 рр.)……………………129 Висновки до другого розділу…………………………………………………142 РОЗДІЛ 3. КАДРОВІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧЕСЬКОГО
ПОХОДЖЕННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (др. пол. XIX – 30ті рр. XX ст.)……………………………………………………………………146 3.1. Підготовка вчительських кадрів для навчальних закладів для дітей чеського походження (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.)………………146 3.2. Підручники та посібники в навчальних закладах для дітей чеського походження (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.)…………………………158 Висновки до третього розділу…………………………………………………184 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………187 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………193 ДОДАТКИ………………………………………………………………………235

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ВНЗ – вищий навчальний заклад. ДАЖО – Державний архів Житомирської області. ДАКО – Державний архів Київської області. ДАЛО – Державний архів Львівської області. ДАК – Державний архів м. Києва. ЄС – Європейський Союз. Ж. р. – жіночий рід. МНО – Міністерство народної освіти. НКО – Народний комісаріат освіти. Н. р. – навчальний рік. Р. з. – рік заснування. РНК – Рада народних комісарів. ССРР – Союз Соціалістичних Радянських Республік (саме таку назву мала держава до 1937 р. [243]). ТЗН – технічні засоби навчання. УНР – Українська Народна Республіка. УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка (саме таку назву мала держава до 1937 р. [243]). ЦДАВОВ України – Центральний державний архів вищих органів влади й управління України. ЦДІАУ м. Львова – Центральний державний історичний архів України м. Львова. ЦДІАУ в м. Києві – Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Ч. р. – чоловічий рід.
5

ВСТУП Актуальність теми. На сучасному етапі становлення України як незалежної держави, яка об’єднує значну кількість національних меншин, актуальним стає розвиток культури, освіти, мов усіх національностей, які проживають на її території. Здійснення ефективної державної освітньої політики щодо демократичного становлення поліетнічного суспільного середовища сприяє в одержанні рідномовної освіти національним меншинам. Нинішньою юридичною основою розвитку державної етнополітики України стало законодавство, зокрема ряд відповідних нормативно-правових актів: Декларація про державний суверенітет України (1990 р.), Декларація прав національностей України (1991 р.), Закон України „Про національні меншини в Україні” (1992 р.), Конституція України (1996 р.), Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (2003 р.) та інші законодавчі документи. Зважаючи на це, значної ваги набуває історико-педагогічне минуле та наукове опрацювання подій і процесів, які взаємопов’язані зі становленням і розвитком навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні (др. пол. XIX – 30-х рр. XX ст.). Значної уваги щодо теоретичних засад і впровадження національних освітніх впливів потребує дослідження минулого шкіл України, передусім, історичних надбань у становленні і розвитку навчальних закладів, завдяки чому можна виділити важливі для практики передумови, реалістично осмислити чинники моделювання та синхронізації педагогіки теперішнього конституційного шкільництва. У сучасному науковому просторі існує значна кількість досліджень з проблем становлення і розвитку навчальних закладів для чеськомовного населення України, серед яких вагоме значення мають праці із соціальнополітичних передумов становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження, які висвітлювали М. В. Бармак, П. М. Батюшков, Ї. Н. Гофман, Я. Л. Драгокупіл, О. С. Клаус, М. Ю. Костриця, М. М. Кріль,
6 І. Ч. Левкович, Г. І. Марахов, В. І. Наулко, К. О. Пушкаревич, Р. І. Родін, Г. М. Розлуцька, Г. Е. Санчук, П. М. Третьяков, Г. А. Шпиталенко й ін. Змістово-організаційні характеристики навчальних закладів для дітей чеського походження частково розкрито в роботах І. В. Афанасьєва, С. М. Каретнікова, Л. С. Кишкіна, Є. М. Крижановського, О. С. Пругавіна, Г. О. Фальборка й ін. Засади функціонування навчальних закладів для дітей чеського походження досліджували також О. Н. Забєлін, М. В. Каржанський (Качанов), М. Є. Лутай, Н. А. Сейко, І. М. Толмачев, В. О. Францев та ін. Потреба наукової розробки цієї проблеми викликана відсутністю спеціальних досліджень з питань становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні (др. пол. XIX – 30х рр. XX ст.). Дана робота є спробою розв’язання протиріч між: поглибленням цивілізаційних чинників, полікультурним взаємозв’язком і означеною необхідністю дотримання національної самобутності українського юнацтва; потребою доцільного поєднання минулого та сучасного в теперішній українській освітній традиції та неповним проекційним осмисленням чинників її поступу; аналізом сучасною педагогічною наукою чеського питання та недостатнім базисним історико-педагогічним пошуком, спрямованим на вивчення становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження Правобережної України (др. пол. XIX – 30х рр. XX ст.). У вирішенні зазначених протиріч важлива роль відводиться дослідженню функціонування всіх навчальних закладів на Правобережній Україні (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.). Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість зумовили вибір теми: „Становлення і розвиток навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.)”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної науково-дослідної теми
7 кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка „Становлення і розвиток освіти та виховання в різні історичні періоди” (державний реєстраційний номер 0110V002112). Тема дослідження затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 9 від 02 05 2010 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 6 від 15 06 2010 р.). Мета дослідження – здійснити цілісний історико-педагогічний аналіз змісту та процесу навчання, основних чинників і провідних тенденцій розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження. Для досягнення мети визначено такі дослідницькі завдання: 1.Здійснити ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми, вивчити архівні джерела та проаналізувати стан досліджуваної проблеми в історичних і педагогічних джерелах. 2.Уточнити сутність базових понять і категорій дослідження; розробити історико-педагогічну періодизацію становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні. 3.Дослідити діяльність навчальних закладів для дітей чеського походження, які функціонували на Правобережній Україні протягом досліджуваного періоду. 4.Проаналізувати підготовку вчительських кадрів для навчальних закладів для дітей чеського походження, відповідні підручники та посібники. 5.Визначити тенденції та протиріччя становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні. Об’єкт дослідження: розвиток освіти чеської національної меншини Правобережної України.
8 Предмет дослідження: система становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні впродовж др. пол. XIX – 30-х рр. XX ст. Методи дослідження: історико-логічний (для аналізу матеріалів періодичних видань, науково-літературних джерел, архівної документації, статистичних відомостей); історико-ретроспективний (з метою характеристики змісту, завдань, форм, напрямів, методів і засобів діяльності навчальних закладів і взаємопов’язаних з ними чеських просвітницьких організацій); порівняльно-зіставний (для виявлення протиріч між змістом, завданнями, формами, напрямами, методами та засобами діяльності навчальних закладів у різні історичні періоди); порівняльно-історичний (з метою визначення якісних змін у діяльності навчальних закладів упродовж др. пол. XIX – 30-х рр. XX ст.); систематизації (для складання таблиць відповідності чеських громад і розташованих у них навчальних закладів); аналізу (з метою аналізу передумов розвитку навчальних закладів, понятійного апарату дослідження тощо); порівняльно-історичний – для зіставлення подібних за внутрішньою суттю процесів становлення і розвитку навчальних закладів, котрі відрізняються лише часовою та просторовою варіацією форм і, навпаки, в порівнянні подібних форм зазначеного становлення і розвитку, які виражають різний зміст; історико-типологічний – з метою визначення істотно відмінних стадій становлення і розвитку досліджуваних навчальних закладів, де одні якісні стани змінюють інші; історико-системний – для подання цілісної комплексної системи становлення і розвитку навчальних закладів з огляду на окремі неповторні події, історичні ситуації та процеси; дескрептивний – з метою цивілізаційного підходу до вивчення історії й історії педагогіки та полягає в розгляді історичного й історико-педагогічного процесів становлення і розвитку навчальних закладів через розпад цих процесів на відокремлені один від одного процесуальні одиниці (етапи й підетапи часового та просторового характеру).
9 Теоретична основа дослідження ґрунтується на цивілізаційному підході, принципах науковості, цілісності, об’єктивності, системності, соціальної зумовленості, культуровідповідності, взаємозв’язку та взаємодії об’єктивного і суб’єктивного, традиційного й інноваційного, національного та загальнолюдського, які забезпечують з’ясування умов становлення, розвитку та наслідків педагогічних подій. Робота базується: на концептуальних положеннях теорії гуманізації освіти (В. П. Андрущенко, Г. О. Балл, І. Д. Бех); теоретичних підходах до вивчення історико-педагогічного процесу (О. М. Адаменко, М. В. Богуславський, Л. Ц. Ваховський, О. В. Сухомлинська); теоріях гуманістичної психології (А. Адлер, А. Х. Маслоу, В. Е. Франкл); провідних ідеях щодо шляхів розвитку системи освіти в Україні (В. Г. Кремень, Є. М. Хриков). Також у роботі використано праці О. О. Анікеєва, М. В. Богуславського, Л. І. Бородкіна, Г. П. Васяновича, Л. П. Вовк, С. У. Гончаренка, М. Б. Євтуха, М. О. Константинова, В. В. Краєвського, М. В. Левківського. Зокрема, цивілізаційний підхід обґрунтовує можливість існування в історії Правобережної України такого паралельного замкнутого культурного утворення на зразок чеського етносу, яке має цілий набір специфічних ознак: географічних (Чехія в поєднанні із Правобережною Україною), етнографічних (чеський етнос у поєднанні з українським), соціальноекономічних (співставлення практично однакових соціально-економічних умов, які в результаті дають дещо зовсім різне, внаслідок дії двох попередніх і наступної ознак), культурних (відмінність культурних особливостей двох навіть споріднених у минулому етносів). У процесі історико-педагогічного аналізу застосовано хронологічний, проблемно-тематичний, персоніфікований, джерелознавчий, системний, синергетичний підходи й історико-педагогічний регіоналізм.
10 За хронологічним підходом здійснено аналіз архівних і літературних джерел, виявлено зміни у ставленні владних структур до навчальних закладів для дітей чеського походження в різні історичні періоди. За проблемно-тематичним підходом проаналізовано наукові праці з теми дослідження, забезпечено неупереджене, критичне осмислення змісту зібраних наукових праць і архівних матеріалів із урахуванням специфіки соціального устрою й особливостей розвитку суспільства. Персоніфікований підхід сприяв можливості представити систему навчальних закладів для дітей чеського походження самобутнім педагогічним феноменом, сформованим завдяки активному впливу багатьох факторів. За джерелознавчим підходом висвітлено основні джерела проведеного дослідження. За системним підходом окреслено місце аналізу становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження серед інших педагогічних досліджень. Історико-педагогічний регіоналізм дав можливість класифікувати джерельну базу як дослідження українських, російських і зарубіжних учених, порівняти виявлені тенденції та проблеми становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні як поліетнічному регіоні, виявити специфіку регіону в контексті окресленого питання. Стан дослідженості проблеми розглядався в контексті трьох етапів з хронологічними межами: 1) др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст., коли формувався чеський освітній простір (І. В. Афанасьєв, П. М. Батюшков, О. М. Воронін, В. К. Гульдман, О. М. Забєлін, П. В. Каменський, С. М. Карєтніков, М. В. Каржанський (Качанов), О. С. Клаус, М. П. Коробка, Є. М. Крижановський, О. М. Лазаревський); 2) 40-ві – середина 80х рр. XX ст., коли питанню етнонаціональних шкіл практично не приділялася увага (Л. С. Кішкін, Ж. М. Ковба, І. Ч. Левкович, Г. І. Марахов, В. І. Наулко,
11 К. О. Пушкаревич, Р. І. Родін, Ф. Кутнар); 3) др. пол. 80-х рр. XX – поч. XXI ст., коли кількість відповідних наукових праць зростає, оскільки доступними стають нові джерела, а гострота етнонаціонального чинника проблеми потребувала теоретичного осмислення (М. Т. Андрійчук, М. В. Бармак, О. Б. Бистрицька, Л. А. Блашкевич, Н. М. Бовсунівська, Г. В. Бондаренко, М. Борисов, С. Б. Бричок, К. К. Васильєв, В. С. Ваховський, О. В. Воловик, І. М. Гонак). Хронологічні межі дослідження охоплюють період, починаючи з др. пол. XIX ст. до 30-х рр. XX ст. Нижня межа – 1867 р. – визначається тим, що в 1867 р. на основі Російського імператорського сільськогосподарського товариства було організовано спеціалізований Комітет з питань чеської еміграції. Як наслідок, 14 березня 1870 р. попечитель Київського учбового округу отримав інструктивний лист від міністра народної освіти щодо заснування двокласних чесько-російських училищ. Верхня межа дослідження окреслюється 1939 роком, оскільки 10 квітня 1938 року рішенням ЦК ВКП (б) функціонування особливих національних відділів і класів при радянських школах та особливих національних шкіл на території УСРР було визнано недоцільним і шкідливим й офіційно розпочато згортання в радянській державі політики сприяння національному розвитку етнічних меншин із закриттям національних закладів освіти. У Польській Республіці закриття навчальних закладів для дітей чеського походження було пов’язане з початком у 1939 р. Другої світової війни. Територіальні межі дослідження охоплюють Правобережну Україну, яка співвідносна з поняттями „Південно-Західний край” і „Київське генералгубернаторство”. У період 1850–1917 рр. Київське генерал-губернаторство включало три губернії: Київську, Волинську та Подільську. Станом на 1939 р. територіальними межами Південно-Західного краю можна частково чи повністю визначити кордони Вінницької, Волинської, Житомирської,
12 Київської, Кіровоградської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської областей. Відзначимо, що Правобережна Україна є цілісним географічним утворенням до якої б державної одиниці вона не належала – до Російської імперії, УНР, Польської Республіки чи УСРР [83; 84; 85; 86; 87; 88; 89; 90; 91; 92; 93]. Джерельну базу дослідження становлять документи та матеріали Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (ф. № 274. Київське губернське жандармське управління; ф. № 442. Канцелярія Київського, Волинського та Подільського генерал-губернатора; ф. № 707. Управління Київського учбового округу); Центрального державного історичного архіву України м. Львова (ф. № 146. Галіційне намісництво, м. Львів; ф. № 195. Товариство взаємодопомоги учасників польського повстання 1863–1864 рр., м. Львів; ф. № 742. Колекція карт і планів; ф. № 839. Польсько-Чехословацький клуб у м. Львові); Центрального державного архіву вищих органів влади України (ф. № 166. Народний комісаріат освіти УСРР); Державного архіву Житомирської області (ф. № 147. Звіти завідуючих у Житомирському повіті); Державного архіву Київської області (ф. № 2. Канцелярія Київського губернатора; ф. № 10. Київська губернська у справах про товариства присутність; ф. № 111. Київський губернський виконавчий комітет рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (Губвиконком); ф. № 112. Київський окружний виконавчий комітет рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (Окрвиконком)); Державного архіву Львівської області (ф. № 1. Львівське воєводське управління. Суспільно-політичний відділ. Підвідділ у справах товариств; ф. № 350. Дирекція поліції в м. Львові. Президія); Державного архіву м. Києва (ф. № 16. Київський університет; ф. № 18. Київський політехнічний інститут); наукова література Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича, Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника; періодичні
13 видання: „Вісник виховання” (1902 р.), „Вісник Європи” (1868 р.), „Волинські єпархіальні відомості” (1887–1889 рр., 1891 р., 1893–1894 рр.), „Журнал міжвідомчої наради з питання щодо постановки шкільної освіти в місцевостях з інорідним та інославним населенням”, „Киянин” (1869– 1870 рр., 1889 р.), „Педагогічний листок” (1912–1913 рр.), „Руська школа” (1895 р.), „Руський чех” (1907–1908 рр.), „Чехослован” (1912 р., 1916 р.), „Більшовицька правда” (1933 р.), „Видавнича справа. Книгознавство” (1969 р.), „Радянська Волинь” (1935 р.), „Українське слов’янознавство” (1970 р.), „Архіви України” (1992 р.), „Відродження” (1994 р.), „Вітчизна” (1998 р.), „Український історичний журнал” (1991 р.); збірники документів, матеріали історичних та історико-педагогічних досліджень (дисертаційні роботи, монографії); закони та довідкові відомості з початкової народної освіти. Загалом, у процесі роботи проаналізовано 364 джерела, зокрема, використано матеріали семи архівів, сімнадцяти архівних фондів, сорока двох архівних справ. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – вперше цілісно визначено зміст і об’єктивні характеристики базових понять „діти чеського походження” та „навчальні заклади для дітей чеського походження”; здійснено комплексний історико-педагогічний аналіз становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження; виявлено та досліджено організаційні форми професійної підготовки вчителів для таких навчальних закладів; розкрито сутність і зміст чинників, які вплинули на їх становлення і розвиток; проаналізовано форми та методи навчання та виховання; запропоновано та науково обґрунтовано періодизацію їх становлення і розвитку; узагальнено розвиток їх мережі; систематизовано типи навчальних закладів і виявлено їх зміст, структуру та специфіку організації; обґрунтовано провідні тенденції розвитку навчальних закладів у регіоні відповідно до визначених історико-педагогічних етапів;
14 – удосконалено типологію навчальних закладів для дітей чеського походження, періодизацію й основні тенденції їх розвитку в поліетнічному середовищі Правобережної України; – подальшого розвитку набули: історико-педагогічне знання про навчальні заклади для дітей чеського походження в регіональному соціокультурному середовищі; типологія форм сприяння розвитку навчальних закладів (державна, громадська та приватна). Запроваджено до наукового обігу маловідомі та невідомі архівні документи (зокрема, 21 раніше неопубліковане архівне джерело), пов’язані з діяльністю навчальних закладів для дітей чеського походження, обґрунтовані виявленими та проаналізованими нами архівними матеріалами історичні й історико-педагогічні факти й ідеї; виявлено історико-географічні реалії щодо належності частини територій сучасної Західної України до колишньої Правобережної України (шість сіл сучасної Львівської області (Бодячів, Княже, Матів, Смиків, Фусів і Шпиколоси) належали до адміністративного устрою Південно-Західного краю Російської імперії. Спираючись на повну відсутність відображення цих географічних даних у сучасних науковолітературних джерелах і заперечення достовірності такого твердження значною частиною дослідників історичної географії Правобережної України, зазначений факт нами висвітлено вперше) [145, с. 6-7; 255, арк. 29-31]. Практичне значення одержаних результатів полягає в отриманні матеріалів і висновків, які сприяють збагаченню історичних та історикопедагогічних знань, розширенню джерельної бази окресленої проблеми, поглибленню змісту курсу історії педагогіки. Зміст роботи може використовуватися для розробки лекцій, проведення практичних занять і читання спецкурсів і спецсемінарів з історії педагогіки в класичних і педагогічних вищих навчальних закладах, для написання спеціальних і узагальнюючих наукових праць, підручників, посібників, методичних рекомендацій, що в сукупності сприятиме зростанню професійного рівня студентства та підвищенню результативності педагогічної діяльності.
15 Матеріали дисертаційного дослідження можна використати в таких темах лекцій: 1. „Західноєвропейська педагогіка епохи нового часу та просвітництва” (1.1. „Життя та діяльність Я. А. Коменського”; 1.2. „Світогляд Я. А. Коменського та його завдання виховання особистості”; 1.3. „Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за Я. А. Коменським)”; 1.4. „Класно-урочна система Я. А. Коменського. Принципи навчання”; 1.5. „Підручники Я. А. Коменського”; 1.6. „Я. А. Коменський про школу, вчителя та моральне виховання дітей”); 2. „Педагогічна система К. Д. Ушинського” (2.1. „Життя та педагогічна діяльність К. Д. Ушинського. Світогляд вченого”; 2.2. „Ідея гармонійного розвитку людини”; 2.3. „К. Д. Ушинський про значення праці у вихованні людини”; 2.4. „Ідея національного виховання К. Д. Ушинського”; 2.5. „Дидактика та методика початкового навчання К. Д. Ушинського”; 2.6. „К. Д. Ушинський про підготовку вчителя”); 3. „Освіта та педагогічна думка в Україні др. пол. XIX ст.” (3.1. „Стан освіти в Україні в 60-ті рр. Характеристика громадсько-політичних рухів”; 3.2. „Українська школа та педагогіка др. пол. XIX – поч. XX ст.”); 4. „Українська школа та педагогіка поч. XX ст.” („Характеристика системи освіти в Україні на поч. XX ст.”); 5. „Школа та педагогіка України (етапи УНР і національного комуністичного відродження: 20-ті рр.” (5.1. „Розробка завдань і змісту національної освіти в УНР”; 5.2. „Особливості розбудови загальної, професійної та вищої школи у 20-ті рр. XX ст.”); 6. „Школа та педагогіка України в радянський період (2080-ті рр.)” (6.1. „Національна освіта у 20-ті рр. XX ст.”; 6.2. „Уніфікація загальної освіти у 30-ті рр.”). Публікації. Результати дисертаційної роботи висвітлено в десяти одноосібних наукових працях, з них п’ять статей – у провідних наукових фахових виданнях України, одна – в іноземному науковому періодичному виданні, три – у збірниках матеріалів конференцій і одна – в монографії. Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного дослідження доповідалися й обговорювалися на науково
16 практичних конференціях різного рівня: міжнародних: „Педагогічна система Антона Макаренка: історія, реалії та перспективи” (Житомир, 2008), „Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (Луцьк, 2010), „Інновації у вищій освіті” (Київ – Кременець, 2010), „Україна та ЄС: нові можливості та перспективи для України” (Житомир, 2010); всеукраїнській з міжнародною участю: „Формування професійно-педагогічної майстерності вчителів: історія, сучасність, перспективи” (Житомир, 2009); міжрегіональній: „Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи” (Житомир, 2007); науково-методологічних семінарах кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка: „Теоретико-методологічні підходи до вивчення джерельної бази дисертаційного дослідження” (Житомир, 2007–2010). Структура й обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких поділяється на підрозділи, висновків, списку використаних джерел (усього 364 позиції, з них 71 – іноземними мовами), 4-х додатків на 19-ти сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки, обсяг основного тексту – 192 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Проблемі освіти представників національних меншин приділяли увагу низка вчених, таких як: І. В. Афанасьєв, Є. М. Крижановський, О. С. Пругавін. Однак питання щодо освіти чехів не було предметом дослідження сучасних науковців. З’ясовано, що після Другої Світової війни та до здобуття незалежності України розробка зазначеної проблеми здійснювалася в історичному плані (Л. С. Кишкін, К. О. Пушкаревич, Г. А. Шпиталенко): узагальненого історико-педагогічного дослідження не проводилося. Починаючи з 1992 р., інтерес громадськості до освіти національних меншин, зокрема дітей чеського походження, зростає; видається низка присвячених цьому питанню збірників (М. В. Бармак, М. Ю. Костриця, М. Є. Лутай), які охоплювали чеську проблематику, однак такі статті торкаються переважно історичних віх, залишаючи поза межами своєї уваги історико-педагогічні аспекти становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження. 2. Охарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, співставлено наукові розвідки щодо становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження. Встановлено, що „діти чеського походження” – це особи віком від 3-х до 18-ти років, які приїхали з Чехії на Правобережну Україну разом з батьками-чехами чи були народжені в Україні та мали хоча б одного з батьків чехів; „навчальні заклади для дітей чеського походження” – це загальноосвітні установи з комплектацією переважною більшістю дітей чеського походження. Унаслідок аналізу архівних і наукових джерел отримано історичні відомості щодо територіальних кордонів і підконтрольності території Правобережної України протягом досліджуваних періодів. Зокрема встановлено, що в період 1850–1917 рр. Правобережна Україна охоплювала три губернії: Київську, Волинську та Подільську. Щодо історичного періоду
189 УНР, Гетьманату та Директорії (березень 1917–червень 1919 рр.), то територію Правобережної України в цей історичний період пропонуємо розглядати за зразком історичного періоду Російської імперії, оскільки влада та кордони України швидко змінювалися. Станом на 1921 р. назви губерній залишалися тими ж самими, проте утворився дещо інший повітовий поділ. До того ж, територіальні втрати на користь Польської Республіки частково чи повністю торкнулися нинішніх меж Волинської, Рівненської та Тернопільської областей. У результаті аналізу архівних документів та інших наукових джерел виокремлено історичні періоди становлення і розвитку навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні: період Російської імперії (1867 – березень 1917 рр.), період УНР, Гетьманату та Директорії (березень 1917 – червень 1919 рр.), період Польської Республіки (квітень 1920 – 1939 рр.) та період УСРР (червень 1919 – 1938 рр.). Встановлено історико-педагогічні етапи виникнення та розгортання мережі навчальних закладів для дітей чеського походження на Правобережній Україні: 1) етап виникнення навчальних закладів на Правобережній Україні (1867–1884 рр.); 2) етап стагнації в діяльності навчальних закладів на Правобережній Україні (1885–1906 рр.); 3) етап часткового поновлення діяльності навчальних закладів на Правобережній Україні (1907 – березень 1917 рр.); 4) етап національного відродження в діяльності навчальних закладів на Правобережній Україні (березень 1917 – червень 1919 рр.); 5) етап всебічного державного сприяння діяльності навчальних закладів на підконтрольній Польській Республіці частині території Правобережної України (квітень 1920 – 1929 рр.);
190 6) етап згасання зацікавленості держави в діяльності навчальних закладів на підконтрольній Польській Республіці частині території Правобережної України (1930–1939 рр.); 7) етап розгортання державою мережі навчальних закладів на підконтрольній УСРР частині території Правобережної України (червень 1919 – 1933 рр.); 8) етап згортання державою мережі навчальних закладів на підконтрольній УСРР частині території Правобережної України (1934– 1938 рр.). Організація процесу навчання та його матеріальне забезпечення відповідали суспільно-історичним процесам, однак на кожному з історикопедагогічних етапів ці чинники мали свої особливості. 3. Виявлено, що впродовж історичного періоду Російської імперії (1867 – березень 1917 рр.) на Правобережній Україні функціонували чеські школи, однокласні та двокласні чесько-російські училища. На Правобережній Україні впродовж історичного періоду УНР, Гетьманату та Директорії (березень 1917 – червень 1919 рр.) існували чотири типи навчальних закладів для дітей чеського походження: початкові школи нижчого та вищого рівнів, гуманітарне та реальне відділення колегій. За історичного періоду Польської Республіки (квітень 1920 – 1939 рр.) на Правобережній Україні функціонували два типи навчальних закладів для дітей чеського походження: державні та приватні чеські школи. В історичний період УСРР (червень 1919 – 1938 рр.) на Правобережній Україні функціонували п’ять типів навчальних закладів для дітей чеського походження: 4-річні трудові й особливі чеські школи, експериментальна Пухівська 4-річна особлива чесько-українська школа, 7-річні трудові й особливі чеські школи. 4. Підготовка вчительських кадрів для навчальних закладів, які мали навчати дітей чеського походження, здійснювалася в різних типах навчальних закладів протягом історичних періодів Російської імперії,
191 Польської Республіки й УСРР. Для нас найбільший інтерес становили Острозькі вчительські курси (історичного періоду Російської імперії) на яких навчали представників чеської національності. Однак формальність цих курсів не змогла дати бажаного для чехів позитивного результату. Курси чеської мови для вчителів історичного періоду Польської Республіки та семінар з підготовки вчителів для трудових чеських шкіл і сектор для підготовки вчителів зі знанням чеської мови історичного періоду УСРР призначалися для вчителів не чеського походження, або вчителів, які втратили своє етнічне коріння. Про це свідчить спрямованість змісту підготовки на вивчення чеської мови в зазначених навчальних закладах. Натомість на Острозьких учительських курсах зміст підготовки був спрямований на вивчення інших навчальних дисциплін, оскільки чеську мову кожний слухач курсів знав як рідну. Аналіз підручників і посібників показав достатній рівень їх відповідності тогочасним освітнім потребам дітей чеського походження. 5. Упродовж етапу виникнення навчальних закладів для дітей чеського походження існувало протиріччя між потребою уряду в асиміляції чехів за єдиномовним принципом і відсутністю можливостей щодо асиміляції. Тенденцією даного етапу була тісна співпраця чехів і уряду у сфері освіти. Для етапу стагнації в діяльності навчальних закладів для дітей чеського походження характерне протиріччя між потребою уряду в асиміляції чехів за російськомовним принципом і потребою чехів у наданні дітям рідномовної освіти. Тенденцією цього етапу було припинення співпраці чехів і уряду у сфері освіти. Протиріччям етапу часткового поновлення діяльності навчальних закладів для дітей чеського походження була невідповідність між потребою уряду в поновленні чеської еміграції та відсутністю можливостей щодо надання еміграції нового поштовху. Тенденцією було поновлення співпраці чехів і уряду у сфері освіти. Протиріччя етапу національного відродження в діяльності навчальних закладів для дітей чеського походження полягало в невідповідності між
192 потребою Міністерств освіти УНР, Гетьманату та Директорії у відновленні окремих однокласних і двокласних чесько-російських училищ і потребою чехів у відновленні всіх навчальних закладів. Тенденцією діяльності навчальних закладів була зацікавленість Міністерств освіти УНР, Гетьманату та Директорії в їх діяльності. Протиріччя діяльності чеських шкіл на етапах всебічного державного сприяння діяльності та згасання зацікавленості держави в діяльності навчальних закладів для дітей чеського походження на підконтрольній Польській Республіці частині території Правобережної України виникало між потребою МНО Польської Республіки контролювати державні та приватні чеські школи та потребою чехів мати приватні чеські школи у власному підпорядкуванні. Тенденцією першого етапу було зростання кількості державних навчальних закладів, а другого – спад. Протиріччя етапів розгортання–згортання державою мережі навчальних закладів для дітей чеського походження на підконтрольній УСРР частині території Правобережної України полягало в невідповідності між потребою НКО УСРР організувати навчально-виховний процес згідно ідеологічних настанов і бажанням чехів продовжувати навчання в освітніх закладах з чеськомовним викладанням. Для першого етапу тенденцією була зацікавленість НКО УСРР у діяльності навчальних закладів. Другий етап характеризувався тенденцією інтернаціоналізації та закриттям навчальних закладів.

193 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алфавитный список профессоров университета. – ДАМК. – Ф. 16. Киевский университет. – Оп. 465. – Спр. 330. 1906 р. – 14 арк. 2. Алфавітний список ветеранів повстання, їхні біографічні дані з додатком фотографій. – ЦДІАУ м. Львова. – Ф. 195. Товариство взаємодопомоги учасників польського повстання 1863–1864 рр. м. Львів. – Оп. 1. – Спр. 58. 1861–1864 рр. – 806 арк. 3. Андрійчук М. Т. До питання про організацію вивчення національних меншин Правобережної України на початку XX ст. (дореволюційний період) / М. Т. Андрійчук // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 9–10. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 4. Анікеєв О. О. Принципи та методи класичної історіографії [Електронний ресурс] / О. О. Анікеєв. – Режим доступу: http://uareferat.com/Принципи_та_методи_класичної_історіографії. 5. Афанасьєв І. Установи народної освіти на Волині: по матеріалам Губнаросвіти на 1.01.1924 р. / І. Афанасьєв. – Житомир: Волинський губернський відділ народної освіти, 1924. – 656 с. 6. Бармак М. Німецьке, чеське і єврейське населення Волинської губернії (1796–1914 рр.): розселення, господарське життя, міграції / М. Бармак. – Тернопіль, 1999. – 208 с. 7. Батюшков П. М. Волинь: історичні долі Південно-Західного краю / П. М. Батюшков; [післямова В. С. Мороза; пер. із рос. М. А. Миколаєнка; художник А. П. Дерев’янко]. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 424 с.
194 8. Батюшков П. Н. Подолия: историческое описание / П. Н. Батюшков. – СПб.: Типография Товарищества "Общественная польза", 1891. – 364 с., 1 хромолитография, 2 фототипии, 46 гравюр, 2 карты. 9. Белгородский А. В. Порабощенное славянство: в Австро-Венгрии и Германии / А. В. Белгородский. – Петроград: Печ. Н. П. Карбасникова, 1915. – 140 с. 10. Бистрицька О. Б. Розвиток системи освіти нац. меншин України у 1917–1939 рр.: дис. … кандидата іст. наук: 07.00.01 / Бистрицька Олена Борисівна. – Харків, 1998. – 210 с. 11. Більшовицька правда. – Вінниця, 1933. – № 249 (№ 492). – С. 6. 12. Блашкевич Л. А. До питання про віросповідання волинських чехів / Л. А. Блашкевич // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 24. – С. 161–163. – (Серія "Праці Житомирського науковокраєзнавчого товариства дослідників Волині"). 13. Блашкевич Л. А. До питання про віросповідання волинських чехів / Л. А. Блашкевич, Р. Ю. Кондратюк // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 49–52. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 14. Бовсунівська Н. М. Розвиток шкільної музичної освіти на Волині (кінець XIX – початок XX ст.): дис. … кандидата пед. наук: 13.00.01 / Бовсунівська Наталія Миколаївна. – Житомир, 2004. – 219 с. 15. Богуславский М. В. Основные направления развития содержания общего образования в отечественной педагогике первой трети XX века / М. В. Богуславский // Історико-педагогічний альманах: статті. – Умань: Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини, 2011. – Випуск 2. – С. 53–65. 16. Бондаренко Г. В. Національні меншини Волині: проблеми дослідження / Г. В. Бондаренко, А. М. Силюк // Національні меншини
195 Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 10–11. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 17. Борейко О. М. Просвітницько-педагогічна діяльність громадських товариств Волині (др. пол. XIX – початок XX ст.): дис. … кандидата пед. наук: 13.00.01 / Борейко Олександр Михайлович. – Житомир, 2004. – 239 с. 18. Борисов М. Чехи на Волині / М. Борисов, Н. Костриця, А. Лаптєва // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 102–105. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 19. Борисов М. Чеські народні традиції і обряди / М. Борисов // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 110–112. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 20. Бородкин Л. И. „Порядок из хаоса”. Концепции синергетики в методологии исторических исследований [Електронний ресурс] / Л. И. Бородкин. – Режим доступу: http://spkurdyumov.narod.ru/borodkin5.htm. 21. Бричок С. Б. Церковнопарафіяльні школи у системі народної освіти на Волині (др. пол. XIX – 20-ті рр. XX ст.): дис. … кандидата пед. наук: 13.00.01 / Бричок Світлана Борисівна. – Рівне, 2005. – 237 с. 22. Букварь для совместного обучения письму, русскому и церковнославянскому чтению и счету для народных школ с картинками в тексте / [сост.: Д. И. Тихомиров, Е. Н. Тихомирова]. – М., 1905. – 112 с. 23. Васильев К. К. Член Государственной Думы от Волынской губернии професор Г. Е. Рейн (1854–1942 гг.) / К. К. Васильев // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред.
196 М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 192–193. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 24. Васянович Г. П. Методологічні основи підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти / Г. П. Васянович // Модернізація вищої освіти в контексті євроінтеграційних процесів: збірник наукових праць учасників Усеукраїнського методологічного семінару з міжнародною участю: статті. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 3–6. 25. Ваховський В. С. Новоград-Волинський пивзавод / В. С. Ваховський // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 95–99. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 26. Ваховський Л. Ц. Методологія дослідження історикопедагогічного процесу: постановка проблеми / Л. Ц. Ваховський // Шлях освіти. – 2005. – Лютий. – С. 7–11. 27. Вовк Л. П. Міністерство народної освіти (МНО) / Л. П. Вовк // Енциклопедія освіти / [гол. ред. В. Г. Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 512–513. 28. Вовк Л. П. Народна школа / Л. П. Вовк // Енциклопедія освіти / [гол. ред. В. Г. Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 545. 29. Воловик О. В. Чехи на Вінниччині / О. В. Воловик, Н. А. Рішан // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 158– 161. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 30. Волынские епархиальные ведомости. – 1887. – № 5 (11 февраля). – (Часть неофициальная). 31. Волынские епархиальные ведомости. – 1888. – № 20 (11 июля). – (Часть неофициальная).
197 32. Волынские епархиальные ведомости. – 1889. – № 10 (1 апреля). – (Часть неофициальная). 33. Волынские епархиальные ведомости. – 1889. – № 14 (11 мая). – (Часть неофициальная) // Чешские школы в поселках чешских в деревне Крошне и в с. Высоком, Житомирского уезда. – С. 332–336. 34. Волынские епархиальные ведомости. – 1891. – № 23 (11 августа). – (Часть неофициальная). 35. Волынские епархиальные ведомости. – 1891. – № 24 (21 августа). – (Часть неофициальная). 36. Волынские епархиальные ведомости. – 1891. – № 29 (11 октября). – (Часть неофициальная). 37. Волынские епархиальные ведомости. – 1893. – № 6 (21 февраля). – (Часть неофициальная) // Чешские школы на Волыни. – С. 189– 192. 38. Волынские епархиальные ведомости. – 1894. – № 6 (21 февраля). – (Часть неофициальная). 39. Волынские епархиальные ведомости. – 1894. – № 10 (1 апреля). – (Часть неофициальная). 40. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края / [издание П. Н. Батюшкова]. – СПб., 1888. – 416 с., 2 хромолитографии, 69 гравюр. 41. Воронин А. Об иностранных поселенцах в Юго-Западном крае / А. Воронин. – К., 1872. – 23 с. 42. Ганич Д. І. Російсько-український і українсько-російський словник: 12 000 сл. / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К.: Радянська школа, 1991. – 560 с. 43. Гонак І. М. Осередки чеської етнічної меншини в Україні як об’єкти і джерела суб’єктів її міжнародного туризму / І. М. Гонак // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 99–101. –
198 (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 44. Гончаренко С. У. Про формування наукової новизни в дисертаціях / С. У. Гончаренко // Шлях освіти. – 2005. – Лютий. – С. 2–6. 45. Гончаренко С. У. Про фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження або „Не споруджують освіту на піску” / С. У. Гончаренко // Шлях освіти. – 2010. – Лютий. – С. 2–10. 46. Гофман Ї. Історична карта чеського заселення Волині: 4 частини / Ї. Гофман, Я. Кліцпера. – Прага, 1995. – Частина 1: Карта 1:2 000 000 Волинської губернії; Частина 2: Карта 1:500 000 частини Волинської губернії, заселеної чехами; Частина 3: Карта 1:200 000 частини Волинської губернії з найбільшою густотою чеського заселення; Частина 4: Алфавітний список населених пунктів і поселень із чеським населенням. – 1995. – 8 с. 47. Гофман Ї. Чехи на Волині: основні відомості / Ї. Гофман. – Прага, 1998. – 32 с. 48. Григоріїв Н. Я. Поділля: географічно-історичний нарис / Н. Я. Григоріїв; [вступна стаття О. Сухобокової]. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2003. – 92 с., 1 карта. 49. Гульдман В. К. Подольская губерния: опыт географическостатистического описания / В. К. Гульдман. – Каменец-Подольский: Подольский губернский статистический комитет, 1889. – 510 с., 9 табл. 50. Давидюк В. Д. Національні меншини на Пулинщині / В. Д. Давидюк // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 40–42. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 51. Данілічева В. Ф. До питання про народонаселення м. Рівного у XX ст. / В. Ф. Данілічева // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь,
199 1998. – Т. 18. – С. 38–40. – (Серія "Праці Житомирського науковокраєзнавчого товариства дослідників Волині"). 52. Дмитрук Н. К. Крошня Чеська / Н. К. Дмитрук // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 112–114. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 53. Дністрянський М. С. Порівняльний аналіз національного складу населення Волинської, Житомирської і Рівненської областей / М. С. Дністрянський // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 17–20. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 54. Докладная инициативной группы чешского трудового населения г. Киева, рапорт заведующего чешским центральным бюро наркомпроса УССР, материалы об обследовании чешских школ и населенных пунктов в Коростенском округе, об организации в г. Киеве чешского клуба и по вопросам деятельности чешской секции в г. Киеве. – ДАКО. – Ф. 111. Киевский губернский исполнительный комитет советов рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов (Губисполком). – Оп. 1. – Спр. 681. 21.01.1925–29.06.1925 рр. – 29 арк. 55. Дрбал О. Ярослав Орнст – учитель і перекладач / О. Дрбал // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 7–9. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 56. Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – СПб.: Типо-Литография И. А. Ефрона, 1898. – Т. 24а. – 961 с. 57. Енциклопедія українознавства / [перевид. в Україні]. – Львів: Фонд духовного відродження ім. Митрополита Андрея Шептицького, 2000. – Т. 10. – 4016 с.
200 58. Етнографічна спадщина і національне відродження: тези доповідей і повідомлень міжнародної наукової конференції / відп. ред.: А. П. Пономарьов, Г. А. Скрипник; ред. кол.: Л. Ф. Артюх та ін. – К.: Інститут мистецтвознавства, фольклористики й етнології, 1992. – 271 с. 59. Етнографічний вісник. – К.: Етнографічна комісія, 1926. – Кн. 2 / за гол. ред.: А. Лободи, В. Петрова. – 174 с. 60. Євтух М. Б. Соціальна педагогіка: підручник / М. Б. Євтух, О. П. Сердюк. – К.: МАУП, 2002. – 232 с. 61. Житник В. К. Наш Київ … – привітайте сто разів: історичний нарис / В. К. Житник // Відродження. – К.: Освіта, 1994. – № 10/11 (№ 174/175). – С. 62–66. 62. Житомирська область: адміністративно-територіальний поділ станом на 1.08.1971 р. – К.: Київський університет, 1972. – 240 с. 63. Журба М. А. Класові селянські спілки національних меншин умов НЕПу на Правобережній Україні (1922–1928 рр.) / М. А. Журба, О. С. Пахтунов // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 26–28. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 64. Журнал междуведомственного совещания по вопросу о постановке школьного образования в местностях с инородческим и инославным населением. – 1877. – № 6. – С. 25–29. 65. Забелин А. Военно-статистическое обозрение Волынской губернии / А. Забелин. – К.: Типография Штаба Киевского военного округа, 1887. – Ч. 1. – 1887. – 365 с., 8 прил., 2 карты. 66. Заславський І. Волинські чехи: маловідомі сторінки історії: чеські меншини за кордоном / І. Заславський // Вітчизна. – 1998. – № 9/10. – С. 147– 149. 67. Заставний Ф. Д. Географія України: у 2 кн. / Ф. Д. Заставний. – Львів: Світ, 1994. – Кн. 1. – 1994. – 472 с.
201 68. Звіти подільських губернаторів (кінець 1860-х – середина 1880х рр.): [збірник документів] / авт.-упор., передмова, коментарі: Ю. С. Земський, В. В. Дячок. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – 127 с. 69. Извещения Министерства Внутренних Дел и Наместничества о побеге участников польского восстания из концентрационных лагерей в гг. Иглау и Ольмюц. – ЦДІАУ м. Львова. – Ф. 146. Галицийское наместничество, г. Львов. – Оп. 4. – Спр. 1198. 1863 р. – 74 арк. 70. История УССР: в 2 т. / гл. ред. кол.: К. К. Дубина (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1969. – Т. 1. – 1969. – 836 с. 71. История УССР: в 2 т. / гл. ред. кол.: К. К. Дубина (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1969. – Т. 2. – 1969. – 900 с. 72. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 1: Первобытнообщинный строй и зароджение классового общества. Киевская Русь (до вт. пол. XIII в.) / [ред. кол.: И. И. Артеменко (отв. ред.) и др.]. – 1981. – 496 с. 73. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 2: Развитие феодализма. Нарастание антифеодальной и освободительной борьбы (вт. пол. XIII – перв. пол. XVII в.) / [ред. кол.: И. С. Слабеев (отв. ред.) и др.]. – 1982. – 592 с. 74. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 3: Освободительная война и воссоединение Украины с Россией. Начало разложения феодализма и зарождение капиталистических отношений (вт. пол. XVII – XVIII в.) / [ред. кол.: Г. Я. Сергиенко (отв. ред.) и др.]. – 1983. – 720 с. 75. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 4: Украина в период разложения и кризиса феодально-крепостнической системы. Отмена крепостного права и развитие капитализма (XIX в.): Административно-территориальное деление
202 Украины в 50-х гг. XIX в. / [ред. кол.: Н. Н. Лещенко (отв. ред.) и др.]. – 1983. – 696 с. 76. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 5: Украина в период империализма (начало XX в.) / [ред. кол.: В. Г. Сарбей (отв. ред.) и др.]. – 1983. – 560 с. 77. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 6: Великая Октябрьская социалистическая революция и гражданская война в Украине (1917– 1920 гг.) / [ред. кол.: Н. И. Супруненко (отв. ред.) и др.]. – 1984. – 656 с. 78. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 8: УССР в Великой Отечественной войне Советского Союза (1941–1945 гг.) / [ред. кол.: В. И. Клоков (отв. ред.) и др.]. – 1984. – 640 с. 79. История УССР: в 10 т. / гл. ред. кол.: Ю. Ю. Кондуфор (гл. ред.) [и др.]. – К.: Наукова думка, 1981–1985. – Т. 9: УССР в период построения развитого социалистического общества (1945–начало 1960-х гг.) / [ред. кол.: А. В. Лихолат (отв. ред.) и др.]. – 1985. – 583 с. 80. История Чехословакии: в 3 т. – М.: АН СССР, 1956–1960. – Т. 1 / [под ред.: Г. Э. Санчука, П. Н. Третьякова]. – 1956. – 416 с., 128 ил., 11 карт. 81. История Чехословакии: в 3 т. – М.: АН СССР, 1956–1960. – Т. 2 / [под ред.: С. А. Никитина, М. А. Полтавского, Г. Э. Санчука, П. Н. Третьякова]. – 1959. – 360 с., 99 ил., 8 карт. 82. История Чехословакии: в 3 т. – М.: АН СССР, 1956–1960. – Т. 3 / [под ред.: И. Н. Мельниковой, А. И. Недорезова, С. И. Прасолова, Н. А. Шлёновой]. – 1960. – 663 с., 118 ил., 8 карт. 83. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Вінницька область / [ред. кол.: А. Ф. Олійник (відп. ред.) та ін.]. – 1972. – 779 с.
203 84. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Волинська область / [ред. кол.: І. С. Клімаш (відп. ред.) та ін.]. – 1970. – 747 с. 85. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Житомирська область / [ред. кол.: О. С. Чорнобривцева (відп. ред.) та ін.]. – 1973. – 728 с. 86. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – м. Київ / [ред. кол.: В. О. Бойченко (відп. ред.) та ін.]. – 1968. – 587 с. 87. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Київська область / [ред. кол.: Ф. М. Рудич (відп. ред.) та ін.]. – 1971. – 792 с. 88. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Кіровоградська область / [ред. кол.: Д. С. Сиволап (відп. ред.) та ін.]. – 1972. – 816 с. 89. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Львівська область / [ред. кол.: А. В. Мяловицький (відп. ред.) та ін.]. – 1973. – 656 с. 90. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Ровенська область / [ред. кол.: А. В. Мяловицький (відп. ред.) та ін.]. – 1973. – 656 с. 91. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Тернопільська область / [ред. кол.: С. П. Нечай (відп. ред.) та ін.]. – 1973. – 640 с. 92. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Хмельницька область / [ред. кол.: М. І. Мехеда (відп. ред.) та ін.]. – 1971. – 708 с.
204 93. Історія міст і сіл УРСР: у 26 т. / гол. ред. кол.: В. М. Кулаковський (гол. ред.) [та ін.]. – К.: УРЕ, 1968–1973. – Черкаська область / [ред. кол.: О. Л. Стешенко (відп. ред.) та ін.]. – 1972. – 788 с. 94. Історія педагогіки / [за ред.: М. В. Левківського, О. А. Дубасенюк]. – Житомир: ЖДПУ, 1999. – 336 с. 95. Калашнікова С. І. Ніжинські студії професора Рихліка / С. І. Калашнікова, В. В. Соколов // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 106–107. – (Серія "Праці Житомирського науковокраєзнавчого товариства дослідників Волині"). 96. Калитко С. Л. Політичні репресії серед чеського населення Волино-Східноподільського порубіжжя / С. Л. Калитко // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 41–44. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 97. Каменский П. В. Вопрос или недоразумение: к вопросу об иностранных поселенцах на юге России / П. В. Каменский. – М.: Товарищество Скоропеч. А. А. Левенсон, 1895. – 136 с. 98. Каретников С. М. Волынская губерния: географическоисторический очерк губернии: в связи с историей Малороссии и Западной России в XVII и XVIII в. / С. М. Каретников. – Почаев: Типография Поч.Усп. Лавры, 1912. – 131 с., 1 карта Волынской губернии, 1 план г. Житомира, 8 родосл. табл. и стат. свед. 99. Каретников С. М. Волынская губерния: географическоисторический очерк / С. М. Каретников. – Ковель: Типо-Литография М. Айзенберга, 1905. – 92 с., 1 карта Волынской губернии, 1 план г. Житомира. 100. Каржанский (Качанов) Н. Чехо-словаки в России: по неизданным официальным документам / Н. Каржанский (Качанов). – М.: Змій, 1918. – 95 с.
205 101. Киевлянин: литературная и политическая газета Юго-Западного края. – 1869. – № 121. – С. 1–2. 102. Киевлянин. – 1869. – № 127. – С. 1–2. 103. Киевлянин. – 1870. – № 30. – С. 2–3. 104. Киевлянин. – 1870. – № 118. – С. 1–2. 105. Киевлянин. – 1889. – № 57. – С. 3. – Об открытии школы в деревне Крошня. 106. Кихтюк В. В. Про поселення національних меншин на Волині у др. пол. XIX ст. / В. В. Кихтюк // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 28–29. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 107. Кишкин Л. С. Чешско-русские литературные и культурноисторические контакты: разыскания, исследования, сообщения / Л. С. Кишкин. – М.: Наука, 1983. – 368 с. 108. Клаус А. Сектаторы-колонисты в России: исторические очерки / А. Клаус // Вестник Европы: журнал истории, политики, литературы. – СПб., 1868. – Т. 1. № 1 (13 января). – С. 256–300. 109. Кобернік А. П. Z dějin volyňských Čechů / А. П. Кобернік // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 84–87. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 110. Ковба Ж. М. Чеська еміграція в Україні у др. пол. XIX – на початку XX ст.: дис. … кандидата іст. наук: 07.00.03 / Ковба Жанна Миколаївна. – Львів, 1974. – 227 с. 111. Ковба Ж. Н. Чешские издания в России и Украине до Великой Октябрьской Социалистической Революции / Ж. Н. Ковба // Издательское дело. Книговедение: научно-информационный сборник. – М.: ЦБНТИ по печати, 1969. – № 1 (№ 3). – С. 16–17.
206 112. Козельський Я. Д. Творчий портрет скульптора Івана Мердака / Я. Д. Козельський // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 167–169. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 113. Козельський Я. Д. Штрихи історії с. Чешки і Чехи Старосинявського району Хмельницької області у контексті чеських переселенців / Я. Д. Козельський // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 69–71. – (Серія "Праці Житомирського науковокраєзнавчого товариства дослідників Волині"). 114. Кондратюк Р. Ю. Чеська колонія Вільшанка: до історії виникнення / Р. Ю. Кондратюк // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 52–54. – (Серія "Праці Житомирського науковокраєзнавчого товариства дослідників Волині"). 115. Константинов Н. А. История педагогики: учебник для студентов пед. ин-тов / Н. А. Константинов, Е. Н. Медынский, М. Ф. Шабаева. – М.: Просвещение, 1982. – 448 с. 116. Копия донесения Наместничества в Чехии Наместничеству в г. Львове о всеславянском съезде студентов в г. Праге и агентурные донесения о результате наблюдения над участниками съезда (Galizien, Polen, Russen, Ruthenen, Serben, Slovaken, Ungarischen, Kroaten, Montenegriner). – ДАЛО. – Ф. 350. Дирекция полиции в г. Львове. Президиум. – Оп. 1. – Спр. 2994. 8.05/17.10.1908 р. – 21 арк. 117. Коробка Н. Очерки начальной школы в Юго-Западном крае / Н. Коробка // Вестник воспитания: научно-популярный журнал / под ред. Н. Ф. Михайлова. – М.: Типо-Литография Товарищества И. Н. Кушнерев и К°, 1902. – № 9. – С. 129–155.
207 118. Король П. М. Українці і національні меншини на нашій – не своїй землі / П. М. Король // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 46. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 119. Коротенко В. В. Документи з історії національних меншин Правобережжя у Державному архіві Полтавської області / В. В. Коротенко // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 51–52. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 120. Короткий тлумачний словник української мови / [укл.: Д. Г. Гринчишин та ін.; відп. ред. Л. Л. Гумецька]. – К.: Радянська школа, 1978. – 296 с. 121. Костриця М. Ю. Життя професора Є. А. Рихліка / М. Ю. Костриця // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 163–165. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 122. Костриця М. Ю. Гійом Левассер де Боплан – етнограф, краєзнавець України / М. Ю. Костриця, Н. С. Костриця // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 190–192. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 123. Костриця М. Ю. Професор Євген Рихлік: шлях на голгофу / М. Ю. Костриця // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 11–15. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині").
208 124. Костриця М. Ю. Про хміль, пиво і чеських колоністів / М. Ю. Костриця // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 15–19. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 125. Костюк П. І. Життя у творчості / П. І. Костюк // Чехи на Волині: історія і сучасність: статті / [відп. ред.: М. Ю. Костриця, В. І. Тимошенко]. – Житомир-Малин: Волинь, 2001. – Т. 24. – С. 72–73. – (Серія "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині"). 126. Кравець В. М. Національно-культурна політика в Україні у 1917– 1918 рр. / С. М. Кравець // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 20–23. – (Серія "Праці Житомирського науковокраєзнавчого товариства дослідників Волині"). 127. Кравець С. М. Національно-культурна політика в Україні у 1917– 1918 рр. / С. М. Кравець // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. – Житомир: Волинь, 1998. – Т. 18. – С. 20–23. – (Серія "Праці Житомирського науковокраєзнавчого товариства дослідників Волині"). 128. Краевский В. В. Проблемы научного обоснования обучения: методологический анализ / В. В. Краевский. – М.: Педагогика, 1977. – 264 с. 129. Краткий словарь иностранных слов / [под ред.: И. В. Лёхина, Ф. Н. Петрова]. – М.: Иностранные и национальные словари, 1952. – 488 с. 130. Кріль М. М. Слов’янські народи Австрійської монархії: освітні і наукові взаємини з українцями (1772–1867 рр.) / М. М. Кріль. – Львів: Сполом, 1999. – 296 с. 131. Крыжановский Е. М. Собрание сочинений: в 3 т. / Е. М. Крыжановский. – К.: Типография С. В. Кульженко, 1890. – Т. 1. – 1890. – 653 с.
209 132. Крыжановский Е. М. Собрание сочинений: в 3 т. / Е. М. Крыжановский. – К.: Типография С. В. Кульженко, 1890. – Т. 2: Чехи на Волыни. – 1890. – 984 с. 133. Крыжановский Е. М. Собрание сочинений: в 3 т. / Е. М. Крыжановский. – К.: Типография С. В. Кульженко, 1890. – Т. 3. – 1890. – 825 с. 134. Крыжановский Е. М. Чехи на Волыни / Е. М. Крыжановский. – СПб., 1887. – 160 с. 135. Лазаревский А. М. Описание старой Малороссии: материалы для истории заселения, землевладения и управления / А. М. Лазаревский. – К., 1888. – Т. 1: Полк Стародубовский. Вып. 1. – 1888. – 368 с. 136. Левківський М. В. Історія педагогіки: навчальний посібник / М. В. Левківський. – Житомир: ЖДПУ, 2001. – 221 с. 137. Левківський М. В. Історія педагогіки: навчально-методичний посібник / М. В. Левківський. – Житомир: ЖДУ, 2004. – 200 с. 138. Левківський М. В. Історія педагогіки: підручник / М. В. Левківський. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 360 с. 139. Левкович І. Нарис історії Волинської землі (до 1914 р.) / І. Левкович. – Вінніпег: Волинський фонд, 1953. – 112 с. 140. Лестовнича Л. Слідами національних культур Старовижівщини / Л. Лестовнича // Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність: статті / [в